Трохи цитат з цього матеріалу 👆
«Головне завдання російської пропаганди - робити з нас дачників, які бояться ТЦК і ненавидять власну державу»
***
"Ця війна йде за право самим визначати свою ідентичність. Це право неможливо здобути назавжди. Якщо воно буде остаточно доконане в цьому поколінні, то наступні покоління змушені будуть доводити це право заново.
Країни, які втомлюються, перестають доводити це право - зникають. Це відноситься також і до індивідуальної психології. Як тільки ми перестаємо самі визначати свою ідентичність, ми втрачаємо свою суб'єктність".
***
"Якщо ви хочете грати складну музику, то треба відмовитися від гри одним пальцем, якоїсь одної простенької мелодії.
Ми, на мою думку, прагнемо простого і зрозумілого, однозначного світу. Але його вже зараз нема. В цьому сьогоднішньому світі не можна одним пальцем грати мелодію і бути успішним. В дипломатії ми навчилися грати патріотичну мелодію, збудовану на етиці, вона красива, але надто проста.
Нам потрібно в цій системі координат не втратити свого морального етичного стрижня, бо якщо ми його втратимо, ми перестанемо бути українцями. Але при цьому в стосунках з зовнішнім світом ми повинні грати різні мелодії. Цей світ нам природньо не подобається, але мусимо в ньому жити".
***
"Наша попередня дипломатія опиралася на декларацію цінності, на декларацію етики: «подивіться, що вони з нами зробили, подивіться, вони несправедливо на нас напали !»
Цього було достатньо в попередній етиці за умов, що ми мали козирі, наприклад, нашу здатність опиратися. Бо якби ми були не здатними опиратися, ніхто б з нами не розмовляв. Всі б плакали на нашій могилі.
Але тепер ситуація змінилася. Моральні аргументи з США не грають ніякої ролі. Важливі лише аргументи сили. Нам потрібно не втратити наших моральних аргументів для себе, але нам потрібно змінити нашу дипломатичну тактику. Зрештою, і раніше моральні аргументи для багатьох країн не були аргументами, – треба навчитися говорити з партнерами різними мовами.
- Це вміння торгуватися та керуватися інтересом в моменті, про який ви говорили, ми в ньому дуже погані. Ми хороші, коли перестаємо бути такими. Тоді, правда, в нас трапляється Майдан, ми виструнчуємося в цінностях і знову знаходимо себе. Як ми можемо бути інакшими?
Ми маємо ставати дорослими. Майдани, політика майданів - це політика гри одним пальцем одної простої мелодії. Це правильна, добра мелодія. Але для того, щоб жити в дорослому світі, цього мало.
Для того, щоб жити в дорослому світі, треба плекати інші дорослі стратегії. Це стратегія, коли ми тактично дивимося різні можливості, можемо заключати різні союзи, партнерства.
- При цьому зберігаючи фокус на тому, що для нас ціннісно важливо?
Розумієте, це так, як і в дорослому житті. Мало, наприклад, бути просто етичною, позитивною людиною. Треба бути ще людиною освіченою. Треба берегти своє здоров'я. Треба розвивати стосунки з людьми. Треба при потребі йти на компроміси, бо безкомпромісність залишає людину самотньою.
Етична безкомпромісність виходить з такої ідеї, що я добра людина, а всі решта мають підпорядкуватися під мій етичний стандарт. Тобто для дорослого життя потрібно значно більше всього, крім етики. Не замість етики, а крім етики, бо без етики немає ідентичності, як індивідуальної, так і колективної".
***
"Перед нами стоїть завдання об'єднати ці дві протилежних стратегії. Це передбачає, що ми повинні культивувати довіру до людей, які сьогодні святкують якусь подію разом, довіряти, що вони не всі ресурси, не всі гроші потратили на святкування, а що завтра вони зранку встануть і будуть допомагати нашій армії і будуть працювати заради цієї країни.
Якщо ми будемо мати цю довіру, ми перестанемо будувати великий психологічний концентраційний табір.
Ми перестанемо дивитися на світ очима жертви, яка вимагає від всіх сприймати все лише так як вона. Ми навчимося і воювати, і жити під час війни, бо невідомо, скільки ця війна ще буде тривати. Скоріше за все, вона не скоро завершиться".
Продовження 👇
