🇨🇳🔫Skywalker FO-30. Новий китайський дрон на оптоволокні
Опубліковані китайською компанією DJ Skywalker кадри демонструють не «рекламний рендер», а вже серійний виріб — оптоволоконний fixed-wing БПЛА Skywalker FO-30 (Fiber-Optic, 30 км).
➡️Китайська компанія Skywalker презентувала дрон літакового типу з управлінням через оптоволоконний кабель довжиною понад 30 км. Його максимальна швидкість — 190 км/год, а вся система управління і передача відео здійснюється без використання радіочастот.
Аеродинамічна схема — класичний пілонний півтораметровий фюзеляж із високо розташованим крилом і Т-подібним хвостовим оперенням. Двигун у пушерній компоновці (баланс між захистом гвинта під час посадки та мінімальним впливом кабелю на обдув).
⚙️На спідниці фюзеляжу — характерний притискний ролик і S-подібний отвір виходу волокна; це свідчить, що котушка інтегрована всередину, а не підвісна – рішення знижує лобовий опір і маскує вузол; посадка — на пневмоколісне тримісне шасі, отже оператор отримує багаторазовий носій, придатний для швидкого «перезаправлення» кабелем.
🛑Під час аналізу відео було встановлено реальну швидкість у маршевому режимі ≈ 155-160 км/год (за таймкодом і пройденою відстанню між орієнтирами), максимальні 190 км/год досяжні в пікі;
🛑Старт/посадка — катапультний запуск займає менше 90 с із моменту ініціалізації БПЛА, а пробіг під час приземлення — менш як 40 м, що дозволяє працювати з «кишенькових» позицій у прифронтовій смузі.
🇧🇾🇨🇳 Китайські військові у Білорусі: глибший альянс чи демонстрація сили?
До Білорусі прибули підрозділи Народно-визвольної армії Китаю для участі у військовому параді 9 травня.
➡️Завтра китайські військові почнуть тренування у складі білоруських підрозділів. Візит відбувається на тлі довготривалого співробітництва між Мінськом і Пекіном, що стартувало ще в 1992 році. За цей час було укладено низку важливих угод у сфері військово-технічної співпраці. Зокрема, Китай передав Білорусі бронемашини CS/VN3 Dajiang, а також спільно розробляв реактивні системи залпового вогню «Полонез», основу яких становлять китайські технології.
🛑Варто нагадати, що влітку 2024 року білоруські та китайські сили вже проводили спільні навчання — одразу після вступу Білорусі до Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Це означає поступове включення Мінська до більш широкої азійської безпекової орбіти, альтернативної західним структурам.
🛑Китайські вантажі до Білорусі також привертають увагу: лише минулого року Пекін здійснив щонайменше чотири рейси важкого транспортного літака Boeing 747 із доставкою невстановленого вантажу. Це може свідчити про активізацію постачання обладнання чи технологій подвійного призначення, які в умовах санкцій особливо цінні для режиму Лукашенка.
❗️Присутність китайських військових на параді в Мінську — це більше, ніж просто святкова участь. Це чіткий сигнал про посилення китайської військової дипломатії у Східній Європі, де Білорусь стає своєрідним "мостом" для проникнення інтересів Китаю. З огляду на ослаблення Росії внаслідок війни проти України, Пекін явно прагне закріпити свою присутність у регіоні через слабші, але лояльні режими.
Дослідження охоплює 4 напрямки: БПЛА, РЕБ, ББП та ППО. Обсяг вийшов великим, тому користуйтесь змістом для навігації. Наводжу Вам попередні висновки:
➡️ББМ: Бронетанковий парк РФ формується переважно за рахунок радянської техніки, розконсервованої зі складів (понад 3,5 тис. одиниць). Модернізація обмежується заміною двигунів, «латанням» броні та додаванням саморобних елементів захисту, таких як решітки («мангали») або металеві листи («танки-черепахи»). Ці рішення, хоч і підвищують виживаність екіпажів, знижують маневреність і марні проти сучасних ПТРК.
Виробництво новітніх моделей, як-от БМП-3 або БТР-82А, гальмується через дефіцит імпортної електроніки та оптики. Натомість росіяни вдаються до гібридних рішень: встановлюють гармати з БМП-2 на радянські лафети або морські зенітні системи на вантажівки. Такі «мутанти» стають символом імпровізації, але не здатні замінити сучасні платформи. В умовах браку ресурсів РФ змушена балансувати між відновленням старої техніки та спробами створити щось нове з обмежених можливостей.
➡️ППО: Російська ППО, колись одна з найпотужніших у світі, втрачає свою репутацію через невдалі спроби протистояти сучасним ракетам і дронам. Основа систем — радянські комплекси С-400 та С-300, які модернізуються, але страждають від браку компонентів (радари, мікрочіпи). Нова система С-500 «Прометей», здана збивати навіть супутники, залишається експериментальною через обмежені виробничі потужності.
Для боротьби з дронами РФ активно використовує кустарні рішення: мобільні зенітні гармати на вантажівках (наприклад, АК-630), протидронові сітки та перероблені радянські ЗУ-23-4 «Шилка». Модернізований «Панцир-СМ-СВ», створений на базі технологій 1990-х, не є проривом, а лише демонструє спроби ВПК виправдати інвестиції. Загалом, ППО РФ перетворюється на «латанну систему», яка покладається на кількість, але не здатна ефективно захищатися від високотехнологічних загроз.
➡️РЕБ залишається найсильнішою ланкою російського ВПК. Комплекси «Житель», «Поле-21» та Leer-3 створюють щільні зони глушіння, придушуючи зв’язок, GPS та роботу дронів. Нові переносні системи, такі як «СЕРП-ВС13Д», «Чебурашка» та «Чорне око», здатні блокувати відеоканали, Wi-Fi та радіочастоти, знижуючи ефективність українських FPV-дронів на 10%.
Росія успішно обходить санкції, імпортуючи комерційну електроніку через Китай (наприклад, компанія PGI Technology). Проте довгострокові перспективи сумнівні: відтік IT-фахівців, брак передових технологій для протидії системам NATO та фінансові обмеження поступово підривають технологічну перевагу. Наразі ж РЕБ залишається ключовим інструментом асиметричної боротьби, дозволяючи РФ компенсувати слабкість інших видів озброєнь.
➡️БПЛА: Росія різко збільшила виробництво та різноманітність БПЛА. На передовій активно використовуються ударні дрони-камікадзе, такі як «Ланцет-3», «Куб-2» та «Италмас», які відрізняються простотою конструкції та можливістю вражати цілі на відстані до 200 км. Тактичні FPV-дрони, зокрема «Привет-82», стали масовим рішенням завдяки низькій собівартості (близько 1600 доларів) та швидкому виробництву (до 100 одиниць на день). Однак їх ефективність обмежена аналоговим керуванням, яке легко придушується засобами РЕБ, та браком високоточних компонентів.
Розвідувальні БПЛА, такі як модернізовані «Орлан-30» та «Zala Z16», отримали покращені оптичні системи та захист від радіоелектронних перешкод. Проте їхня масованість не компенсує вразливості до сучасних українських комплексів ППО. Загалом, російський ВПК робить ставку на кількість, а не якість, активно залучаючи волонтерські ініціативи та кустарне виробництво для швидкого закриття потреб фронту.
✈️🇨🇳Нові китайські винищувачі J-36 та J-XDS/J-50 виходять із тіні
У Китаї триває активне льотне тестування одразу двох перспективних стелс-винищувачів — умовно названих J-36 та J-XDS/J-50.
➡️Нові зображення, що просочилися в інтернет, дають змогу детальніше розглянути як зовнішні контури обох машин, так і низку ключових технічних рішень — від конструкції сопел до незвичних конфігурацій відсіків та кермового оперення.
➡️Особливої уваги заслуговує J-36, створений Chengdu Aircraft Corporation. Його характерна риса — три двигуни зі схованими всередину соплами, закритими пелюстками, що зменшують інфрачервону та радіолокаційну помітність. Така компоновка, схожа на американський YF-23, свідчить про серйозну увагу до «low observable» технологій. Ймовірна двомісна кабіна з боковим розташуванням пілотів натякає на гнучке використання літака — як для керування ударними БПЛА, так і для складних бойових завдань. ➡️Інший проект — J-XDS або J-50 від Shenyang Aircraft Corporation — демонструє зовсім інший підхід: безхвостову аеродинамічну схему, обертові кінчики крила та загадковий бортовий відсік одразу за повітрозабірником. Призначення цього відсіку наразі невідоме, однак аналогічне розташування мають й основні бойові відсіки на J-20. Обертові кінчики крила можуть бути спробою компенсувати відсутність традиційного вертикального оперення й одночасно покращити стійкість літака.
🛰Супутникові знімки додатково підігріли інтерес: біля терміналу колишньої авіабази в місті Цзінін зафіксовано ще один загадковий об’єкт з рисами стелс-винищувача. Його конструкція нагадує фантазійний "White Emperor", продемонстрований у 2024 році, однак цілком можливо, що це макет або ранній прототип іншої платформи. Такі об’єкти вже з’являлися раніше — наприклад, у Лінтао 2022 року.
Факт, що J-36 та J-XDS/J-50 вперше з’явилися у відкритому доступі лише після початку польотів, підтверджує нову модель інформаційного контролю — з “плановими витоками” для психологічного та технологічного тиску на конкурентів. Імовірно, найближчим часом ми побачимо ще більше витоків — вже із середини літа. ❗️Таким чином, Китай формує багатовекторну авіаційну наступальну доктрину: важкий двомоторний J-20, потенційно тримоторний ударний J-36, експериментальний J-XDS без традиційного оперення, і можливо — ще низку платформ, про які ми поки лише здогадуємось. І все це на фоні дедалі більшої здатності Пекіна не лише копіювати, а й створювати інноваційні рішення в галузі авіації шостого покоління.
🇾🇪🔫ППО хуситів: що йеменські повстанці мають на озброєнні?
Від жовтня 2023 року хусити збили щонайменше 18 американських MQ-9 Reaper — стратегічних безпілотників. За іншими даними, цифра може сягати 22 одиниць.
➡️Ці втрати — не лише репутаційний удар, а й фінансовий: сукупна вартість втрачених дронів сягає щонайменше $540 мільйонів. Однак головна загроза — це зміна балансу в повітрі: хусити змусили США адаптувати тактику, застосовуючи дедалі більше стелс-бомбардувальників і далекобійних боєприпасів.
🛑Основу ППО хуситів складає мікс іранських, радянських і саморобних рішень. Серед найнебезпечніших — іранські ракети Barq-1 і Barq-2, що базуються на серії Taer, здатні вражати цілі на висотах до 20 км. Особливою увагою користується система “358” (відомо також як Saqr-1) — унікальна ракета, що літає за фігурою "вісімка", пасивно шукаючи повітряні цілі, зокрема дрони. Вона вже неодноразово застосовувалася проти MQ-9 і стала символом нової іранської моделі — прості, компактні й ефективні засоби ППО для асиметричних конфліктів.
🛑Крім цього, хусити адаптували під наземний запуск радянські ракети класу "повітря-повітря": Р-73 (Thaqib-1), Р-27 (Thaqib-2) та Р-77 (Thaqib-3). Залишки колишнього ВПС Ємену, у поєднанні з саморобними пусковими установками, дозволили їм створити повноцінну наземну ППО з інфрачервоним наведенням. Більшість цих систем — мобільні або імпровізовані, що робить їх складними для виявлення та ураження.
Інша перевага — ставка на пасивне виявлення. Іранські “віртуальні радари” дозволяють хуситам отримувати інформацію про літаки без використання активних РЛС, що зменшує ризик бути виявленими. Також широко застосовуються тепловізори та інфрачервоні датчики для наведення ракет. Відомо, що США знищували радари хуситів з жовтня 2023 року, однак повністю позбавити їх сенсорної мережі не вдалося.
➡️Навіть старі радянські С-75 і “Куби” були частково модернізовані або використані як основа для нових систем — зокрема, ракети Qaher-2 і Fater-1. Ці комплекси все ще становлять загрозу для повільних або середньошвидкісних цілей, зокрема дронів, вертольотів та літаків на крейсерських висотах.
➡️Відчутну роль грає і тактика: мобільність, можливість “pop-up” атак (швидке увімкнення радару, пуск ракети й втеча), використання ІЧ-наведення та неочікуваних пусків із засідок. У поєднанні з інфраструктурною підтримкою з боку Ірану це дозволяє хуситам будувати повноцінну зону ризику для повітряних операцій США, де кожен політ стає небезпечним.
❗️Хусити показали: навіть із мінімальними ресурсами, але за наявності сильного державного спонсора, можна вибудувати ефективну систему протидії в повітрі — особливо у війні нового типу, де асиметрія дедалі частіше працює не проти слабшого, а на нього.
🇵🇪🇷🇺Росія планує відкрити центр обслуговування гелікоптерів у Перу: крок до посилення позицій у Латинській Америці
Росія продовжує зміцнювати свої позиції на ринку озброєнь Латинської Америки. Генеральний директор компанії «Рособоронекспорт» Олександр Міхєєв заявив про плани відкриття у Перу центру технічного обслуговування та ремонту гелікоптерів російського виробництва.
➡️За словами Міхєєва, центр має запрацювати вже найближчим часом і буде надавати послуги з підтримання льотної придатності гелікоптерів, що експлуатуються в країнах Латинської Америки. Конкретне місце розташування центру поки не розголошується, однак його відкриття може стати вагомим елементом розширення військово-технічної співпраці Росії з країнами регіону.
✈️Перу як регіональний хаб для російської авіатехніки
🛑Збройні сили Перу активно використовують вертольоти радянського та російського виробництва — зокрема багатоцільові Мі-2, Мі-8, Мі-17, Мі-171, а також ударні гелікоптери Мі-35. Відтак створення сервісного центру має на меті не лише обслуговування перуанського флоту, але й обслуговування машин інших країн регіону, таких як Венесуела, Болівія, Нікарагуа чи Куба.
🛑Частиною просування російської техніки стане також участь «Рособоронекспорту» у перуанській оборонній виставці, яка відбудеться у квітні. На ній планується представити широкий спектр російської техніки — зокрема гелікоптери Мі-17, винищувачі МіГ-35, Су-35, транспортний літак Іл-76, а також дрони «Орлан», «Орион» і безпілотні комплекси «Куб».
❗️Попри активність Росії, Перу веде доволі багатовекторну політику у військово-технічному співробітництві. Країна експлуатує техніку європейського, американського та азійського походження. Зокрема, у грудні 2024 року до країни прибули перші три південнокорейські бронетранспортери *K808 White Tiger*.
Відкриття російського технічного центру на фоні цього демонструє прагнення Москви зберегти свої позиції у регіоні, навіть попри санкційний тиск та конкуренцію з боку західних виробників. Це також вказує на те, що Росія намагається утримувати лояльних покупців, запропонувати їм післяпродажну підтримку та зменшити залежність від логістики через Євразію.
🇮🇷🚤Іран будує катамарани під ракети на 2000 км і планує ще один корабель
Іран продовжує нарощувати свої морські сили, і свідченням цього став новий виток розвитку бойових катамаранів.
➡️Корпус стражів ісламської революції (КСІР) наразі має чотири катамарани проєкту *Shahid Soleimani*, що вже стали платформами для крилатих ракет різного типу — включно з дальністю до 2000 км. Це значно розширює можливості Ірану в проєкції сили на морі, особливо на тлі зростання напруження в регіоні.
Проте Іран не зупиняється: за супутниковими знімками, які потрапили у відкритий доступ, виявлено будівництво ще більшого катамарана в порту Бандар-Баонар. За попередніми оцінками, новий корабель матиме довжину до 77 метрів, що значно перевищує поточні 65-метрові «Шахіди». Це означає ймовірне збільшення кількості пускових установок і вантажопідйомності.
⚙️Наявні катамарани типу *Shahid Soleimani* вже здатні нести:
🛑4 протикорабельні ракети Ghader (до 300 км); 🛑2 ПКР Nasir (до 90 км); 🛑6 вертикальних пускових установок для далекобійних КР (можливо — Ghadr-474 на 2000 км); 🛑16 вертикальних ПУ для ЗРК.
➡️У той час як попередні катамарани типу *Shahid Nazeri* слугували здебільшого для десантних операцій та мали місце для гелікоптера і до 100 бійців, нові кораблі Ірану акцентують саме на ударному потенціалі. Така переорієнтація — це відхід від концепції "москітного флоту" на користь більш автономних і потужних платформ, які можуть діяти не лише в прибережних зонах, але й у відкритому морі.
Фактично, це є доктринальним зсувом. Іран визнав, що малі швидкі катери, хоч і ефектні, не приносять стратегічного ефекту у протистоянні з сучасними ВМС. Особливо це стало очевидним після ударів єменських хуситів по судноплавству в Червоному морі, де малі платформи показали свої обмеження.
❗️Таким чином, Іран робить ставку на ракетно-озброєні катамарани, які поєднують мобільність із дальністю ураження, здатністю діяти у відкритому морі та виводять КСІР на новий рівень у морському протистоянні в Перській затоці, Аравійському морі та, потенційно, в Середземномор'ї.
🇮🇳🚀Індійська копія російської ракети «Оникс» націлена на флот Китаю
Індія продовжує розвивати виробництво надзвукових протикорабельних ракет BrahMos — модернізованої копії російської П-800 «Оникс», яку вона виготовляє спільно з РФ.
📈Станом на 2023 рік близько 75% комплектуючих ракети мали індійське походження. Водночас ці ракети дедалі активніше виходять на міжнародний ринок, особливо в країни Південно-Східної Азії, які мають територіальні конфлікти з Китаєм або побоюються зростаючої присутності китайського флоту.
➡️Одним із головних покупців стала Республіка Філіппіни, яка у квітні 2025 року отримала другу батарею берегових комплексів BrahMos. Першу було передано рік тому — у квітні 2024‑го, проте тоді доставка здійснювалась авіатранспортом, що виявилось надто дорогим. Загальна вартість контракту склала 375 мільйонів доларів і охоплює постачання двох батарей, кожна з яких включає три мобільні пускові установки (по три ракети), дві РЛС та пункт управління.
➡️Індія розглядає цей експорт як важливий прорив: він не тільки закрив критичну прогалину в філіппінській береговій обороні, але й відкрив нові експортні перспективи. Так, у січні 2025 року Індонезія подала запит на закупівлю BrahMos на суму 450 мільйонів доларів, а Таїланд і ще кілька країн висловили зацікавленість у придбанні цих систем. Філіппіни вже планують перекрити BrahMos усе західне узбережжя, що знаходиться під загрозою з боку ВМС Китаю.
Цікаво, що потенційні покупці BrahMos можуть також бачити цю зброю як засіб протидії не лише Китаю, але й російському впливу в регіоні. І хоча сама ракета створена на базі російських технологій, її індійська версія все активніше використовується для стримування країн, які є або партнерами Москви, або її геополітичними союзниками.
❗️Таким чином, BrahMos поступово перетворюється з символу російсько-індійського співробітництва на важливий елемент протикитайського фронту в Азії, зміцнюючи позиції Індії як незалежного та впливового постачальника сучасних озброєнь у регіоні.
🇷🇺⛳️Масове виробництво російських снарядів "Китолов"
Концерн «Калашников» оголосив про розширення виробництва коригованих артилерійських снарядів «Китолов-2М» для 122-мм гармат Д-30 та САУ «Гвоздика».
За повідомленням пресслужби, виготовлення цих високоточних боєприпасів розпочалося на нових майданчиках, відкритих наприкінці 2024 року. Там налагоджено механічну обробку заготовок та збірку ключових компонентів, зокрема головок самонаведення.
🚀Попри заяви про «десятки верстатів» і подвоєння темпів виробництва, у відкритому доступі з’явилось лише одне відео з бойовим застосуванням «Китолова». Це різко контрастує з регулярним використанням його потужнішого аналога — 152-мм снаряда «Краснополь». Обидва боєприпаси використовують лазерне наведення: головка самонаведення реагує на відбитий промінь, за яким коригує траєкторію.
➡️Різниця між ними — не лише у калібрі. «Китолов» має вдвічі меншу дальність (до 12 км), а також значно меншу бойову частину — 5,3 кг вибухівки проти 9–11 кг у «Краснополя». Це суттєво обмежує його ефективність проти фортифікацій чи бронетехніки.
➡️Логічним поясненням рідкісного використання «Китолова» може бути дефіцит головок самонаведення, виробництво яких зосереджено на підприємстві «ЛОМО». У такому разі пріоритет надається випуску важчих і дальнобійніших боєприпасів.
Незважаючи на загальну переорієнтацію світових армій на снаряди з супутниковим наведенням (як от Excalibur), сучасна війна в Україні довела зворотне: через поширення засобів радіоелектронної боротьби супутникова навігація часто виявляється безсилою. Росія активно застосовує «Краснополь» і, ймовірно, готує до фронту «Китолов», попри скромні результати.
❗️На початку війни лазерне підсвічування цілей здійснювали наземні станції, але з розвитком безпілотників цю функцію взяли на себе дрони на кшталт «Гранат-4». Основна перешкода для таких боєприпасів — задимленість і погодні умови. Відтак стрільба ними обмежена — як за кількістю, так і за кутами наведення.
🇷🇺🔫Росіяни перетворюють Mavic 3 на імпровізовану вогнепальну платформу з патронами 12-го калібру
На російських ресурсах з'явилося відео, яке демонструє модифікацію побутового дрона DJI Mavic 3 для використання в бойових цілях з використанням гладкоствольних патронів 12-го калібру.
➡️Показано, як патрон готують до встановлення: в його корпусі свердлиться отвір для встановлення електричного сірника, після чого заряд вставляється в ПВХ-трубку та герметизується.
🛑Суть конструкції полягає в наступному: до дрона прикріплюються дві трубки, у яких знаходяться патрони. Вони фіксуються надрукованими на 3D-принтері затискачами, що дозволяє їм трохи висунутись уперед, компенсуючи віддачу під час пострілу. Спусковим механізмом виступає нижній світлодіод Mavic, що активує фотодатчик на кожному патроні.
🛑Хоча така система далека від точності чи стабільності, її потенційне використання проти піхоти або легко броньованої техніки — ще один приклад імпровізованої зброї, що дедалі частіше з’являється на полі бою.
❗️Варто зазначити, що цей метод є вкрай небезпечним для оператора — неконтрольоване загоряння сірника, нестабільна трубка або помилка у фотоспрацюванні можуть призвести до пошкодження дрона або передчасного вибуху боєприпасу.
У мережі з’явилися кадри з імпровізованим захистом російської контрбатарейної РЛС "Зоопарк-1М": її обшито гумовими екранами та металевими решітками.
➡️Системи "Зоопарк-1М" здатні виявляти артилерійські позиції калібру 152 або 155 мм на дистанції до 23 км. Тобто для їх ефективної роботи необхідно розміщення досить близько до лінії боєзіткнення — саме в зоні дії FPV-дронів.
➡️Обшивка гумою та решітками, скоріше за все, виконує не реальну захисну функцію, а радше психологічну — для екіпажу станції. Це непрямо вказує на масштаби загрози, яку дрони становлять для російської техніки. І водночас — на інтенсивність використання цих РЛС: підрозділи противника наполегливо намагаються «дістати» українську артилерію, і розрахунки ризикують виводити «Зоопарки» все ближче до передової.
❗️Висновок простий: ефективність дронів полягає не лише у співвідношенні «вартість/збитки», а й у тому, які стратегічні активи вони змушують ворога ховати під решітками й ганчірками.
🔫🇰🇵КНДР озброює Росію: північнокорейські РСЗВ М‑1991 на фронті з антидроновим захистом
На фронті помічені реактивні системи залпового вогню М‑1991, поставлені Північною Кореєю.
Ці установки є північнокорейським аналогом радянського БМ‑27 «Ураган» і мають дальність стрільби до 60 км. Однак сучасні умови бойових дій змусили окупантів дооснащувати цю техніку так званими «антидроновими мангалами» — захисними решітками проти FPV-дронів.
🎥На новому відео з фронту видно, як виглядає М‑1991 із встановленими захисними елементами. Це ще один приклад того, як армія РФ перетворюється на збірну техніку з глобального «воєнторгу», де головна ставка робиться не на ефективність, а на кількість.
🛑Подібна імпровізована броня стала відповіддю на масове застосування ударних дронів, здатних вражати техніку навіть у глибокому тилу. Застосування решіток має на меті знизити ймовірність ураження бойових машин на марші або під час бойової роботи.
🛑Але ефективність такої саморобної оборони — вкрай сумнівна, особливо з урахуванням того, що FPV-дрони постійно вдосконалюються, як і тактика їх застосування.
Росіяни продовжують активно впроваджувати наземні безпілотні системи. Одним із прикладів стала розробка нового наземного дрона під назвою «Вольчанін», створеного Вольським військовим інститутом матеріального забезпечення.
⛳️За повідомленнями російських джерел, цей дрон вже тестується безпосередньо на полі бою, де виконує завдання з доставки вантажів та евакуації поранених.
➡️На сьогоднішній день зібрано чотири такі платформи. Відомо, що маса кожного дрона становить 600 кг, вантажність – до 500 кг, а запас ходу – близько 30 км. Система керування наземним дроном отримала назву «Коршун» і підтримує роботу через виносну антену або дрон-ретранслятор, що дозволяє здійснювати керування на відстані до 10 км
➡️Розробники заявляють, що для захисту каналу управління використовується плаваюча частота в діапазоні 1,5 ГГц, яку важко заглушити навіть за допомогою сучасних систем радіоелектронної боротьби.
Окремо зазначається, що виробництво платформи організовано саме на потужностях Уфимського трамвайно-тролейбусного заводу, що ілюструє тенденцію до використання цивільної інфраструктури для військових потреб. Це вже не перший випадок, коли у РФ перетворюють торгові або промислові площі на цехи з виготовлення дронів – зокрема, подібна практика застосовується і для безпілотних літальних апаратів.
❗️«Вольчанін» є черговим прикладом розвитку російських наземних роботизованих засобів у рамках концепції фронтової логістики та автоматизації підтримки бойових дій. У разі успішного проходження бойових випробувань платформа може бути розгорнута ширше на фронті як засіб доставки боєприпасів, евакуації поранених, а згодом – і як потенційна основа для ударних модифікацій.
🇨🇳💥Китай випробував неядерну водневу бомбу з гідридом магнію:
Китайські вчені вперше успішно провели випробування неядерного вибухового пристрою на основі водню у формі гідриду магнію (MgH₂).
➡️Експеримент було реалізовано за участю 705-го науково-дослідного інституту Китайської державної суднобудівної корпорації (CSSC), яка спеціалізується на оборонних технологіях, зокрема у сфері підводного озброєння.
🛑Під час випробування двокілограмовий заряд створив вогняну кулю температурою понад 1000 °C, яка горіла понад 2 секунди. Це у 15 разів довше, ніж триває вибух еквівалентної кількості тротилу, що свідчить про набагато вищу термічну ефективність.
🛑Ключовим компонентом заряду став гідрид магнію, у якому масова частка водню перевищує 7%. Після ініціації вибухом звичайної вибухівки відбувається термічне розкладання сполуки, водень миттєво вивільняється та займається. Горіння відбувається стабільно, а інтенсивність і тривалість можна регулювати шляхом зміни конфігурації заряду.
Фактично, йдеться про створення нового типу термобаричного боєприпасу, який забезпечує контрольовану теплову уражаючу дію на великій площі. У порівнянні з традиційними термобаричними засобами, нова система є більш точною, передбачуваною та стабільною.
Очевидно, що такі розробки можуть мати значний вплив на майбутнє високотемпературної зброї в умовах міських і траншейних боїв. Ефективність такого заряду особливо висока проти живої сили у закритих просторах — окопах, бункерах, сховищах. З урахуванням сучасних бойових конфліктів, де переважає оборона у щільних забудовах, подібна зброя здатна радикально змінити підходи до прориву укріплених позицій.
❗️Цей прорив доповнює ширший контекст технологічного посилення Народно-визвольної армії Китаю, яка вже активно інтегрує оптоволоконні FPV-дрони, автоматизовані системи донаведення та бойові мультикоптери. Використання високотемпературної зброї разом із високоточною безпілотною платформою може створити нову якість наступальних операцій, особливо у високо урбанізованих районах або під час десантних дій.
⛳️🔫Обмежена ефективність дробових патронів для АК у боротьбі з дронами
Російські військові намагаються адаптувати стрілецьке озброєння для боротьби з безпілотниками, зокрема шляхом створення саморобних дробових патронів до автоматів Калашникова.
⚙️Замість звичайної кулі в гільзу вставляється термоусаджувальна капсула, наповнена картеччю діаметром 4–5,5 мм. Очікувалося, що такий боєприпас буде ефективним на дистанціях до 50 метрів, дозволяючи вражати дрони за допомогою широкого конуса ураження. Однак реальні умови бойового застосування продемонстрували інше.
➡️За повідомленнями українських військових, навіть пряме влучання дробом у дрон DJI Mavic не завдало суттєвих пошкоджень — дрон не лише не вийшов з ладу, а й зберіг здатність до бойового застосування. В окремих випадках дробу навіть не вистачило для пробиття пластикового корпусу апарата. Таким чином, кінетична енергія дробу виявилася недостатньою для надійного виведення з ладу навіть легких комерційних дронів.
➡️В умовах поля бою обмежена ефективна дистанція дробових патронів, низька точність стрільби, а також відсутність гарантованої дії на ціль зводять до мінімуму бойову цінність таких набоїв. Їх застосування може бути виправдане лише як засіб крайньої необхідності в умовах ближнього бою.
Попри це, в РФ уже налагоджено дрібносерійне виробництво 3D-друкованих дробових куль для калібру 7,62×39 мм, а також спостерігається спроба масштабування використання таких боєприпасів серед військових.
❗️Таким чином, дробові патрони для автоматів є технологічною імпровізацією з обмеженою ефективністю. Їх використання свідчить більше про дефіцит спеціалізованих засобів боротьби з дронами, ніж про успішне технічне рішення. У сучасних умовах конфлікту перемогу здобуває не кмітливість саморобок, а системна інтеграція високоефективних засобів протидії БПЛА.
Китайська компанія Hunan Luobing Aviation представила новітній тип дрона-камікадзе, що зовнішньо нагадує гранату.
Цей компактний безпілотник розроблений спеціально для використання піхотними підрозділами та спецназом, орієнтуючись на мобільність і простоту управління.
⚙️Дрон має циліндричну форму з висотою від 250 до 300 мм та діаметром від 50 до 70 мм, а його вага становить 600 грамів. Оснащений він малопотужними електродвигунами та камерою, вбудованою у верхню частину корпусу. Завдяки можливості зміни кута огляду камера дозволяє вести спостереження як вперед, так і вниз, що розширює тактичні можливості використання.
🔫Керування дроном можливе як у ручному режимі за допомогою стандартного пульта, так і в напівавтоматичному режимі, коли оператор визначає ціль, а дрон самостійно націлюється і підривається при наближенні.
🔫Бойовий розрахунок складається всього з одного бійця, який може переносити до 10 таких дронів та пульт управління. Це робить нову систему вкрай мобільною та ефективною як "особисту зброю" для піхотних підрозділів.
❗️Впровадження таких інноваційних дронів може істотно змінити тактику ведення ближніх боїв, збільшивши можливості підрозділів щодо несподіваних та точних ударів по противнику. Проте, час покаже, наскільки ефективно ця "літаюча граната" зможе зарекомендувати себе на полі бою. Тим паче про захист від дії РЕБ інформації немає.
Дослідження охоплює 4 напрямки: БПЛА, РЕБ, ББП та ППО. Обсяг вийшов великим, тому користуйтесь змістом для навігації. Наводжу Вам попередні висновки:
➡️ББМ: Бронетанковий парк РФ формується переважно за рахунок радянської техніки, розконсервованої зі складів (понад 3,5 тис. одиниць). Модернізація обмежується заміною двигунів, «латанням» броні та додаванням саморобних елементів захисту, таких як решітки («мангали») або металеві листи («танки-черепахи»). Ці рішення, хоч і підвищують виживаність екіпажів, знижують маневреність і марні проти сучасних ПТРК.
Виробництво новітніх моделей, як-от БМП-3 або БТР-82А, гальмується через дефіцит імпортної електроніки та оптики. Натомість росіяни вдаються до гібридних рішень: встановлюють гармати з БМП-2 на радянські лафети або морські зенітні системи на вантажівки. Такі «мутанти» стають символом імпровізації, але не здатні замінити сучасні платформи. В умовах браку ресурсів РФ змушена балансувати між відновленням старої техніки та спробами створити щось нове з обмежених можливостей.
➡️ППО: Російська ППО, колись одна з найпотужніших у світі, втрачає свою репутацію через невдалі спроби протистояти сучасним ракетам і дронам. Основа систем — радянські комплекси С-400 та С-300, які модернізуються, але страждають від браку компонентів (радари, мікрочіпи). Нова система С-500 «Прометей», здана збивати навіть супутники, залишається експериментальною через обмежені виробничі потужності.
Для боротьби з дронами РФ активно використовує кустарні рішення: мобільні зенітні гармати на вантажівках (наприклад, АК-630), протидронові сітки та перероблені радянські ЗУ-23-4 «Шилка». Модернізований «Панцир-СМ-СВ», створений на базі технологій 1990-х, не є проривом, а лише демонструє спроби ВПК виправдати інвестиції. Загалом, ППО РФ перетворюється на «латанну систему», яка покладається на кількість, але не здатна ефективно захищатися від високотехнологічних загроз.
➡️РЕБ залишається найсильнішою ланкою російського ВПК. Комплекси «Житель», «Поле-21» та Leer-3 створюють щільні зони глушіння, придушуючи зв’язок, GPS та роботу дронів. Нові переносні системи, такі як «СЕРП-ВС13Д», «Чебурашка» та «Чорне око», здатні блокувати відеоканали, Wi-Fi та радіочастоти, знижуючи ефективність українських FPV-дронів на 10%.
Росія успішно обходить санкції, імпортуючи комерційну електроніку через Китай (наприклад, компанія PGI Technology). Проте довгострокові перспективи сумнівні: відтік IT-фахівців, брак передових технологій для протидії системам NATO та фінансові обмеження поступово підривають технологічну перевагу. Наразі ж РЕБ залишається ключовим інструментом асиметричної боротьби, дозволяючи РФ компенсувати слабкість інших видів озброєнь.
➡️БПЛА: Росія різко збільшила виробництво та різноманітність БПЛА. На передовій активно використовуються ударні дрони-камікадзе, такі як «Ланцет-3», «Куб-2» та «Италмас», які відрізняються простотою конструкції та можливістю вражати цілі на відстані до 200 км. Тактичні FPV-дрони, зокрема «Привет-82», стали масовим рішенням завдяки низькій собівартості (близько 1600 доларів) та швидкому виробництву (до 100 одиниць на день). Однак їх ефективність обмежена аналоговим керуванням, яке легко придушується засобами РЕБ, та браком високоточних компонентів.
Розвідувальні БПЛА, такі як модернізовані «Орлан-30» та «Zala Z16», отримали покращені оптичні системи та захист від радіоелектронних перешкод. Проте їхня масованість не компенсує вразливості до сучасних українських комплексів ППО. Загалом, російський ВПК робить ставку на кількість, а не якість, активно залучаючи волонтерські ініціативи та кустарне виробництво для швидкого закриття потреб фронту.
🇷🇺✈️РФ розгорнула багатоплощадкове виробництво Shahed-136
Росія значно наростила інтенсивність застосування ударних БПЛА типу Shahed-136 («Герань-2») на початку 2025 року. Ключовим фактором такої динаміки стало масштабування власного виробництва далекобійних дронів-камікадзе.
➡️Основним вузлом залишалась технопромислова зона «Алабуга» у Татарстані. З 2023 до 2025 року площа підприємства зросла з 80 до 160 тисяч м². Було зведено п’ять нових цехів, із яких щонайменше три прикриті антидроновими сітками. Триває будівництво ще чотирьох виробничих корпусів. Суттєво посилено заходи безпеки — на територію допускаються лише машини з електронними перепустками.
🛑Паралельно, за 30 км від зони «Алабуга», запущено новий логістичний вузол під назвою «Ден Сяопін». Зафіксовано щотижневі поставки залізницею з КНР — йдеться про комплектуючі для БПЛА, що вказує на регулярне китайське забезпечення виробництва.
🛑Новим об’єктом виготовлення Shahed-136 став завод «ИМЭЗ-Купол» в Іжевську, який входить до структури концерну «Алмаз-Антей». На території заводу зафіксовано посилення охорони та збільшення кількості персоналу — непрямі, але характерні ознаки запуску виробничої лінії.
❗️Таким чином, Росія перейшла до моделі багатоплощадкового виробництва ударних БПЛА, що зменшує вразливість логістики й дозволяє швидко нарощувати обсяги. Фактор регулярного китайського постачання суттєво підсилює спроможності РФ до масованого застосування дронів у середньо- та довгостроковій перспективі.
🇷🇺🔫Російські дрони застосовують тактику засідок із використанням шипів
У новому відео, оприлюдненому в російських Telegram-каналах, зафіксовано застосування нетипової тактики ураження української техніки дронами.
Йдеться про так звану "шипову засідку", яку реалізують оператори дронів 14-ї окремої гвардійської бригади спеціального призначення угруповання «Восток».
➡️Суть методу полягає у скиданні дронами спеціальних шипів на автошляхи, якими пересувається українська техніка. На великій швидкості водії не встигають помітити перешкоду, внаслідок чого колеса транспорту пошкоджуються, і машина зупиняється або суттєво втрачає мобільність. Одразу після цього ціль атакують FPV-дрони з навісним боєприпасом.
➡️Ця тактика малоефективна проти бронетехніки, що має систему централізованої підкачки шин або вставки типу runflat, які дозволяють рух навіть з пробитими колесами. Проте для легкової, інженерної чи вантажної техніки без таких систем ефект шипів може бути критичним: зупинка на відкритій ділянці дороги фактично прирівнюється до гарантованого знищення.
Це лише один з елементів еволюції тактик російських підрозділів, зокрема на тлі повідомлень про масовані штурми із застосуванням мотогруп.
➡️Тактика таких груп — висока мобільність, дії малими командами по 3–5 піхотинців або "роями" по 30–50 мотоциклістів. Швидкий маневр дозволяє зменшити час перебування під вогневим контролем, а також ускладнює роботу українських засобів виявлення та наведення вогню.
❗️Такі тактичні рішення свідчать про зростаючу тактичну адаптивність російських підрозділів та широке застосування безпілотних технологій — як ударних, так і підтримки. Україні слід враховувати ці зміни при плануванні оборонних заходів, зокрема шляхом посилення розвідки маршрутів, впровадження антидронових систем та використання інженерних загороджень.
🇷🇺🏎РФ модернізувала важку вогнеметну систему ТОС-2
17 квітня 2025 року Міноборони РФ повідомило про суттєве посилення бойових можливостей системи важкого вогнеметного залпу ТОС-2 «Тосочка».
Завдяки новим боєприпасам типу ТБС-3М, калібру 220 мм, максимальна дальність ураження була збільшена з 12 до 15 км, без потреби у модернізації самої пускової установки.
⚙️Характеристики нових ракет ТБС-3М
🛑Покращене паливо з вищим імпульсом і полегшена термобарична бойова частина дозволили збільшити дальність залпу, зберігши при цьому уражальну потужність. 🛑Бойова частина зберігає ефективність у бункерах, траншеях і міській забудові, забезпечуючи високу температуру (до 2000°C) та потужну ударну хвилю, що створює ефект вакууму.
➡️Оновлення системи ТОС-2. Система встановлена на колісному шасі Урал-63706 6×6, що забезпечує кращу мобільність порівняно з гусеничними попередниками (ТОС-1A). Цифровий командний модуль, лазерний далекомір, тепловізійний приціл та балістичний комп’ютер забезпечують високу точність ведення вогню в умовах обмеженої видимості. Салон оснащений ергономічними робочими місцями операторів та сучасною електронікою для швидкої роботи у бойових умовах.
❗️Інтеграція нових ракет ТБС-3М виводить ТОС-2 на новий рівень вогневої ефективності, розширюючи тактичні можливості російської артилерії — особливо у конфліктах із насиченою системою окопів, укріплень та в умовах щільної міської забудови.
🇷🇺🏎Російські військові визнали повну перевагу американської Bradley над БМП-3
У публікаціях 38 НДІ (Науково-дослідний інститут) МО РФ вперше на такому рівні прозвучало офіційне визнання повної технічної поразки радянсько-російської школи БМП у порівнянні з американською платформою M2A2 ODS SA *Bradley*.
➡️Аналіз результатів дослідження демонструє, що навіть модернізована БМП-3 істотно поступається західному зразку за більшістю ключових параметрів — захист, вогнева міць, ергономіка, ремонтопридатність. І хоча в окремих моментах, таких як мобільність чи можливість долати водні перешкоди, російська машина має перевагу, загальне технічне відставання є глибоким і системним.
🛑Це дослідження фактично є епітафією БМП-3 — бронемашині, яка ще недавно вважалась символом російського військового інженерного потенціалу. Особливо показово виглядає визнання низького рівня протимінного захисту, а також неспроможності лобової та бортової проекції протистояти сучасним підкаліберним боєприпасам.
🛑Порівняно з «Бредлі», яка забезпечує базовий захист навіть без динамічних блоків, російська машина виявляється вразливою до широкого спектру загроз. Навіть за заявленими самими росіянами даними, *Bradley* здатна витримувати удари РПГ-7 і РПГ-9, в той час як БМП-3 – ні.
Ударною частиною документа стали оцінки вогневої ефективності. 25-мм гармата M242 перевершує за точністю 30-мм 2А42 та 2А72 у 2 рази, а бронепробиття підкаліберного снаряда *Bradley* вдвічі вище за російський БПС. Це прямо підриває головну концептуальну ставку на автоматичну гармату, яка лежала в основі всіх радянських БМП із 1980-х років.
➡️Окремо звертає на себе увагу список «рекомендацій», в якому 38 НДІ визнає, що Росії необхідно наслідувати підходи західних виробників — наприклад, створювати нову 30-мм гармату, посилювати бронювання через екранування, розробляти власні БПОС. Це свідчить, що навіть у середині російського оборонно-промислового комплексу визнають: успадковані з СРСР конструкції морально застаріли, а модернізаційний потенціал вичерпано.
❗️Відтак, ця публікація є не просто порівняльним аналізом, а ознакою стратегічної кризи в російській бронетехніці. РФ продовжує експлуатувати застарілу конструкцію 40-річної давності з алюмінієвим корпусом і низькою живучістю. І навіть російські військові аналітики більше не здатні цього приховати.
Росія активно масштабує виробництво дронів з оптоволоконним управлінням (FO-FPV), яке набуло особливої актуальності в умовах насиченого РЕБ.
➡️Одним із критичних вузлів цього процесу є оптоволоконна котушка, через яку йде управління дроном.
🛑Замість дорогих комплектів з Китаю, росіяни почали закуповувати волокно оптом і перемотувати його на власноруч надруковані котушки. Це рішення дає змогу суттєво зменшити собівартість FPV — готові китайські котушки коштують дорожче, тоді як перемотка дозволяє адаптуватися до темпів війни і дефіциту.
🛑У новій російській виробничій точці вже встановлені прості верстати для перемотування. Процес не надто складний — перемотати 10 км волокна займає близько 50 хвилин. За заявами проросійських джерел, тільки за останній місяць з Китаю було відвантажено 1300 котушок, і китайські підприємства нарощують кількість намотувальних машин.
❗️Висновок: Росія переорієнтовується на більш технологічну модель війни, де вартість дронів, їхня автономність і захищеність від РЕБ — ключові чинники. Масове здешевлення оптоволоконних FPV є ще одним нагадуванням, що темп і інновація — вирішальні для досягнення переваги.
🇷🇺🔫Росія повертає гаубиці Другої світової на війну
У квітні 2025 року стало відомо, що Росія офіційно відновлює використання 122-мм гаубиць М-30 — артилерійських систем зразка 1938 року.
➡️Це не поодиноке повернення техніки з музеїв, а системне розгортання зразків, що були десятиліттями в резерві. Причина — гостра нестача артилерії на фронті.
М-30 — це буксирувана гаубиця, яка активно застосовувалась у Другій світовій війні. Вона має максимальну дальність 11,8 км, скорострільність до 6 пострілів на хвилину, обслуговується вісьмома членами обслуги. Її конструкція застаріла як морально, так і технічно — система є вразливою до сучасних засобів ураження, має низьку мобільність і точність.
❗️Повернення цих гаубиць — пряма ознака виснаження ресурсу сучасної артилерії. Темпи втрат у ствольній артилерії, нестача нових зразків, брак боєприпасів і замін у польових умовах змушують РФ звертатись до техніки, яка вже мала б бути списана.
М-30 у цьому випадку — символ глибокої деградації російського військово-промислового комплексу, що не справляється з масштабами війни.
У РФ зареєстровано патент на інноваційну розробку — автономну аеростатичну платформу, що поєднує функції дрононосця та повітряного стартового майданчика для ракет і БПЛА.
🛑Цей концепт передбачає використання сонячної енергії для автономної роботи: з поверхні корпусу тороїдального аеростата енергія збирається фотоелектричними елементами та перетворюється в електрику, що живить як саму платформу, так і обладнання на її борту.
🛑Аеростат оснащено електродвигунами, які забезпечують керований рух та стабілізацію у повітрі. На борту передбачається встановлення радарів, відеоспостереження, ретрансляторів, а також бездротових зарядних пристроїв для дронів, що дозволяє проводити зарядку БПЛА просто в повітрі.
➡️Ця розробка вкладається в ширший тренд мілітаризації аеростатичних технологій у РФ. В умовах війни проти України, де авіація та БПЛА відіграють критичну роль, Москва шукає способи компенсувати втрати та технологічні обмеження, розробляючи недорогі й стійкі до РЕБ платформи з тривалим перебуванням у повітрі.
❗️Попри футуристичність задуму, реалізація подібного комплексу викликає питання щодо його практичності у бойових умовах, особливо в контексті сучасних засобів протиповітряної боротьби. Проте сам факт появи такого патенту свідчить про прагнення Росії розширити асиметричні можливості у війні майбутнього — принаймні на рівні технічних ідей.
Росіяни активно працюють над вдосконаленням комерційних безпілотників, зокрема DJI Mavic 3, які використовуються для скидів.
⚙️Останні модифікації передбачають встановлення зовнішніх антен, що дозволяє суттєво підвищити дальність та стабільність сигналу, особливо в умовах активного застосування українськими силами радіоелектронної боротьби (РЕБ).
➡️Зокрема, випробування показали, що після оснащення дрона зовнішніми SMA-антенами, він здатний впевнено здійснювати польоти на відстань до 5,8 км навіть під сильним впливом РЕБ. Відзначено значне поліпшення якості відеопередачі та зниження чутливості до перешкод.
➡️Проте під час експлуатації були виявлені певні технічні складнощі, такі як перегрів та пошкодження внутрішніх компонентів (плати посилювача та плати зарядки), а також нестабільність деяких замінених деталей, отриманих із дронів-донорів. Це спричинило аварійне відключення моторів і падіння апарата під час одного з тестових польотів.
Водночас зазначається, що навіть за відсутності підсилювачів, використання зовнішньої антени істотно покращує технічні характеристики дрона, роблячи цей підхід перспективним для подальшого застосування.
❗️Таким чином, можна констатувати, що росіяни цілеспрямовано вдосконалюють свої комерційні БПЛА для протидії українським системам РЕБ.
Пекін зробив гучну заявку на технологічну перевагу в оборонній сфері, представивши багатоствольну систему Metal Storm.
➡️Її головна мета — протидія гіперзвуковим ракетам, які наразі є однією з найскладніших загроз для систем протиповітряної оборони.
⚙️Ключова інновація Metal Storm полягає у застосуванні електромагнітного безконтактного запалення та послідовного вистрілювання снарядів, завантажених «один за одним» в ствол. Швидкість стрільби — до 450 000 пострілів на хвилину на ствол, що дозволяє створювати стіну вогню для знищення навіть найшвидших цілей.
🛑Це не лише технічна демонстрація, а цілком прагматичний підхід до проблеми перехоплення гіперзвукових боєприпасів, здатних рухатися зі швидкістю понад 5 Махів. У той час як системи типу Phalanx чи Pantsir покладаються на кероване націлювання та мають значні обмеження у темпі вогню та боєкомплекті, Metal Storm орієнтована на насичення простору снарядами.
🛑Особливість китайської версії — застосування інтелектуальних боєприпасів із мікросенсорами, які відстежують траєкторію та стан під час польоту. Такий рівень автономності значно підвищує точність та надає можливість адаптації в реальному часі. А щоб уникнути проблем із перегрівом — головною слабкістю попередніх спроб реалізувати концепцію Metal Storm (австралійського походження) — китайські інженери використали одноразові стволи в перезаряджуваних магазинах, які можна оперативно замінювати.
❗️Таким чином, китайська Metal Storm — це потенційний game changer у сфері протидії гіперзвуковим загрозам, а також серйозний сигнал як для Вашингтона, так і для Москви: Пекін не лише дихає в спину, а й готовий задавати нові стандарти в технологіях майбутнього бою.
🇰🇵✈️Північна Корея збудувала свій RQ-4 Global Hawk, але навіщо?
Новий БПЛА був показаний особисто Кім Чен Ину під час презентації досягнень КНДР у сфері безпілотних технологій.
➡️Унікальність ситуації полягає в тому, що копія зроблена з деталей китайської версії МіГ-21, а зовнішньо — майже ідеально відтворює оригінал: від габаритів і обводів до форми фюзеляжних панелей і навіть розміщення написів. Різницю з американським прототипом без емблем помітити складно. Та попри вражаючу точність зовнішньої імітації, сутність апарату залишилася невизначеною.
🛑Справа в тому, що RQ-4 Global Hawk — це не просто аеродинамічна форма, а складний набір сенсорів, РЛС, систем зв'язку і ШІ для аналізу розвідданих. Його форма — результат компромісу між габаритами антен, системами електроживлення, паливним навантаженням і необхідною висотою/тривалістю польоту. Без аналогічної апаратури, копія — лише порожній корпус.
🛑Зокрема, характерний "горб" на носі оригінального RQ-4 вміщує параболічну антену супутникового зв’язку, а довгий контейнер під фюзеляжем — радар Hughes Integrated Surveillance & Reconnaissance з SAR-режимом (огляд до 100 км з роздільною здатністю 1,8 м). Така апаратура — технічно надскладна й критично важлива для виконання розвідувальних задач.
Водночас навіть у Китаю виникли труднощі з реалізацією подібного проєкту. Їхній аналог RQ-4 — дрон WZ-9 "Божественний орел" — отримав дещо гротескну форму, лише щоб вмістити доступну вітчизняну РЛС. У КНДР такої технологічної бази немає, тож є всі підстави вважати, що під корпусом «копії» — максимум камерні сенсори чи застаріла апаратура без великої розвідспроможності.
❗️Висновок простий: КНДР знову продемонструвала культ-карго — зовнішню форму без функціонального змісту. Це вже не вперше — раніше вони аналогічно копіювали ізраїльські баражуючі боєприпаси Harop та Hero 400. Однак у випадку з RQ-4 ця стратегія виглядає як особливо показова: копія без РЛС — це не розвідник, а дорогий макет із обмеженою користю.
🇷🇺🔫Росіяни перетворюють Mavic 3 на імпровізовану вогнепальну платформу з патронами 12-го калібру
На російських ресурсах з'явилося відео, яке демонструє модифікацію побутового дрона DJI Mavic 3 для використання в бойових цілях з використанням гладкоствольних патронів 12-го калібру.
➡️Показано, як патрон готують до встановлення: в його корпусі свердлиться отвір для встановлення електричного сірника, після чого заряд вставляється в ПВХ-трубку та герметизується.
🛑Суть конструкції полягає в наступному: до дрона прикріплюються дві трубки, у яких знаходяться патрони. Вони фіксуються надрукованими на 3D-принтері затискачами, що дозволяє їм трохи висунутись уперед, компенсуючи віддачу під час пострілу. Спусковим механізмом виступає нижній світлодіод Mavic, що активує фотодатчик на кожному патроні.
🛑Хоча така система далека від точності чи стабільності, її потенційне використання проти піхоти або легко броньованої техніки — ще один приклад імпровізованої зброї, що дедалі частіше з’являється на полі бою.
❗️Варто зазначити, що цей метод є вкрай небезпечним для оператора — неконтрольоване загоряння сірника, нестабільна трубка або помилка у фотоспрацюванні можуть призвести до пошкодження дрона або передчасного вибуху боєприпасу.
🇨🇳💥Китай випробував неядерну водневу бомбу з гідридом магнію:
Китайські вчені вперше успішно провели випробування неядерного вибухового пристрою на основі водню у формі гідриду магнію (MgH₂).
➡️Експеримент було реалізовано за участю 705-го науково-дослідного інституту Китайської державної суднобудівної корпорації (CSSC), яка спеціалізується на оборонних технологіях, зокрема у сфері підводного озброєння.
🛑Під час випробування двокілограмовий заряд створив вогняну кулю температурою понад 1000 °C, яка горіла понад 2 секунди. Це у 15 разів довше, ніж триває вибух еквівалентної кількості тротилу, що свідчить про набагато вищу термічну ефективність.
🛑Ключовим компонентом заряду став гідрид магнію, у якому масова частка водню перевищує 7%. Після ініціації вибухом звичайної вибухівки відбувається термічне розкладання сполуки, водень миттєво вивільняється та займається. Горіння відбувається стабільно, а інтенсивність і тривалість можна регулювати шляхом зміни конфігурації заряду.
Фактично, йдеться про створення нового типу термобаричного боєприпасу, який забезпечує контрольовану теплову уражаючу дію на великій площі. У порівнянні з традиційними термобаричними засобами, нова система є більш точною, передбачуваною та стабільною.
Очевидно, що такі розробки можуть мати значний вплив на майбутнє високотемпературної зброї в умовах міських і траншейних боїв. Ефективність такого заряду особливо висока проти живої сили у закритих просторах — окопах, бункерах, сховищах. З урахуванням сучасних бойових конфліктів, де переважає оборона у щільних забудовах, подібна зброя здатна радикально змінити підходи до прориву укріплених позицій.
❗️Цей прорив доповнює ширший контекст технологічного посилення Народно-визвольної армії Китаю, яка вже активно інтегрує оптоволоконні FPV-дрони, автоматизовані системи донаведення та бойові мультикоптери. Використання високотемпературної зброї разом із високоточною безпілотною платформою може створити нову якість наступальних операцій, особливо у високо урбанізованих районах або під час десантних дій.
🇷🇺⛳️"Іздєліє калабок": росіяни вигадали нову вибухівку на 3D-принтері для штурмів
На тлі зростаючої потреби в дешевих і масових засобах ураження, російські війська презентували нове кустарне ноу-хау — так зване "іздєліє калабок".
➡️Йдеться про примітивну імпровізовану вибухівку сферичної форми, яку планують використовувати під час штурмів позицій, зокрема — для знищення бліндажів та інших польових укриттів.
🛑Наразі існують три модифікації цього виробу вагою приблизно 4 кг, 1,5 кг і 1 кг. Всі вони виготовляються з пластику за допомогою 3D-друку, іноді зміцнюються скотчем, що свідчить про низький технологічний рівень та намагання здешевити виробництво.
🛑Усередині вибухового пристрою, за словами інженерів, знаходиться "посилений склад", але найбільш ймовірно — це просто пластична вибухівка типу ПВР (піроксиліново-вибуховий речовий склад), яка активується капсуль-детонатором через вогнепровідний шнур.
Фактично "калабок" — це ще один приклад примітивізації російських засобів ведення війни в умовах дефіциту промислових ресурсів, засобів доставки та складних боєприпасів. Така тактика говорить про все більшу ставку РФ на асиметричні рішення для прориву укріплених позицій.
❗️Попри кустарний рівень, застосування таких пристроїв може бути небезпечним, зокрема в умовах ближнього бою чи штурму, однак їхня ефективність, точність і надійність залишаються під великим сумнівом.
