Інсайдер ЗСУ
Новини UA | Україна
Главное новостное. Одесса
Реальна Війна
NOTMEME Agent News
І.ШО? | Новини
Труха⚡️Жесть 18+
Адвокат Права
Україна | Новини
Інсайдер ЗСУ
Новини UA | Україна
Главное новостное. Одесса
Реальна Війна
NOTMEME Agent News
І.ШО? | Новини
Труха⚡️Жесть 18+
Адвокат Права
Україна | Новини
Інсайдер ЗСУ
Новини UA | Україна
Главное новостное. Одесса
✙CONFLICT CAPITAL✙
📝Ми є «кухарями» українських аналітичних статей.
🤖Бот для звʼязку: @ConflictalBot
📬 Чат: https://t.me/+N2pv7j20RVpmYzIy
💳Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2EEqFNtE2K
🤖Бот для звʼязку: @ConflictalBot
📬 Чат: https://t.me/+N2pv7j20RVpmYzIy
💳Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2EEqFNtE2K
关联群组
Chat
42
07.04.202509:03
🔄🇪🇺ЄС має відповісти на тарифи Трампа. Пані Урсула - ваш вихід…
Як відомо, Трамп ввів тарифи (мита) на ряд країн світу, до яких не увійшла Росія. Ну, таке буває. Просто мита шкодять бізнесу, а навіщо шкодити, коли вони його відроджувати збираються? Але то таке.
На ЄС було накладено 20% мита на експорт, що в перерахунку на фінанси буде досить відчутно, враховуючи товарообіг між США та ЄС. Якщо ЄС введе дзеркальні мита, то економіка США в довгостроковій перспективі втратить більше, ніж Євросоюз, просто тому, що вони можуть наростити товарообіг з іншими країнами. США та ЄС — найбільші торговельні партнери, а їхній товарообіг сягає $1,2 трлн. США імпортують з ЄС товарів на $700 млрд, а експортують $500 млрд.⤵️
*Запровадження 25% мит на європейські товари означатиме $175 млрд додаткових витрат для американських компаній. У відповідь ЄС може накласти мита на $500 млрд американських товарів, що призведе до втрат $125 млрд для економіки США.*
Проте дзеркальні мита ще не введені, а накласти мита просто необхідно, адже це потенційно може зруйнувати той вид відносин, який Трамп вирішив встановити з країнами світу, й таким чином сформувати нову геополітику. Пояснюю: Трамп створює економічну систему, де так і залишаються партнери, нейтральні й вороги.
🌐Мита є важливим аспектом економічних відносин, адже США, як центр тяжіння й найбільша економіка світу, має отримувати більше від торгівлі у фінансовому еквіваленті. Тому для того, щоб залишитися союзником, країна має прийняти свою нову роль, яка, фактично, є роллю васала. Це підтверджується різними заявами Венса та Рубіо, що всі ці коливання із фондовими ринками є лише тимчасовими незручностями.
💬Саме тому країни Європи мають ввести дзеркальні мита проти США, для того щоб почати руйнувати стратегію Трампа. Але наразі єдина позиція досі не узгоджена. Країни поділилися на тих, хто виступає за "пропорційну, але тверду відповідь". Ініціатором виступають Франція й Німеччина, але позиція Макрона є куди яскравішою. На прибічників дипломатичного вирішення проблеми, як то Чехія, яка заявила, що ЄС може купувати більше американського газу, при цьому пригрозити митами у відповідь, й таке дійти згоди на перемовинах. Й останніми є ті, хто проти пропорційної відповіді. Очікувано, що представником цієї позиції є Італія.
⭐️Але в рамках ЄС такі рішення ухвалюється Європейською комісією. Торгова політика, включно з заходами торговельного захисту належить до виключної компетенції ЄС, а не окремих держав-членів. Тому ніякої одностайності й навіть кваліфікованої більшості голосів не потрібно.
Європейська комісія має повноваження самостійно ухвалювати такі рішення, провівши попередні консультації з країнами-членами.
Тому варіанти буде три:
➡️буде розроблено проект дзеркальних мит від ЄС, й вони будуть накладені на опосередковані сектори для того, щоб зберегти обличчя, але не починати торгову війну. Й для того, щоб задовольнити усі погляди країн-членів;
➡️країни ЄС не домовляться, Єврокомісії не вистачить політичної волі й кожна країна накладатиме окремо, або через "коаліції". При чому до цих коаліцій можуть вступити й країни з поза ЄС, як то Канада та Японія. Варіант не поганий, але єдність ЄС буде зруйнована, що точно відобразиться на рішеннях інших форматів;
➡️Урсула робить хід королевою й приймає сильне рішення. А вона може.
Наразі вона сказала, що контрзаходи будуть, але є місце дипломатії. Але Трамп щойно виключив цей варіант: "Європа хоче сісти за стіл переговорів, але, за його словами, цього не буде, поки вони не почнуть платити нам багато грошей щороку". Й ось це помилка Трампа, адже він вирішив тиснути до кінця. Саме тому пані Урсула - ваш вихід…
ЄС намагатиметься компенсувати втрати бізнесу "з власної кишені", але це не рішення. Також, вводити дзеркальні тарифи на все - теж не розумно, адже тоді ЄС теж буде втрачати. Саме тому, як сказав Міністр фінансів Франції, мита потрібно вводити на вибіркові товари. Тому потрібно зосередитися на технологічному секторі й ВПК, що досить сильно вдарить по Штатах.
🗞Conflict Capital |Підтримати
Як відомо, Трамп ввів тарифи (мита) на ряд країн світу, до яких не увійшла Росія. Ну, таке буває. Просто мита шкодять бізнесу, а навіщо шкодити, коли вони його відроджувати збираються? Але то таке.
На ЄС було накладено 20% мита на експорт, що в перерахунку на фінанси буде досить відчутно, враховуючи товарообіг між США та ЄС. Якщо ЄС введе дзеркальні мита, то економіка США в довгостроковій перспективі втратить більше, ніж Євросоюз, просто тому, що вони можуть наростити товарообіг з іншими країнами. США та ЄС — найбільші торговельні партнери, а їхній товарообіг сягає $1,2 трлн. США імпортують з ЄС товарів на $700 млрд, а експортують $500 млрд.⤵️
*Запровадження 25% мит на європейські товари означатиме $175 млрд додаткових витрат для американських компаній. У відповідь ЄС може накласти мита на $500 млрд американських товарів, що призведе до втрат $125 млрд для економіки США.*
Проте дзеркальні мита ще не введені, а накласти мита просто необхідно, адже це потенційно може зруйнувати той вид відносин, який Трамп вирішив встановити з країнами світу, й таким чином сформувати нову геополітику. Пояснюю: Трамп створює економічну систему, де так і залишаються партнери, нейтральні й вороги.
🌐Мита є важливим аспектом економічних відносин, адже США, як центр тяжіння й найбільша економіка світу, має отримувати більше від торгівлі у фінансовому еквіваленті. Тому для того, щоб залишитися союзником, країна має прийняти свою нову роль, яка, фактично, є роллю васала. Це підтверджується різними заявами Венса та Рубіо, що всі ці коливання із фондовими ринками є лише тимчасовими незручностями.
💬Саме тому країни Європи мають ввести дзеркальні мита проти США, для того щоб почати руйнувати стратегію Трампа. Але наразі єдина позиція досі не узгоджена. Країни поділилися на тих, хто виступає за "пропорційну, але тверду відповідь". Ініціатором виступають Франція й Німеччина, але позиція Макрона є куди яскравішою. На прибічників дипломатичного вирішення проблеми, як то Чехія, яка заявила, що ЄС може купувати більше американського газу, при цьому пригрозити митами у відповідь, й таке дійти згоди на перемовинах. Й останніми є ті, хто проти пропорційної відповіді. Очікувано, що представником цієї позиції є Італія.
⭐️Але в рамках ЄС такі рішення ухвалюється Європейською комісією. Торгова політика, включно з заходами торговельного захисту належить до виключної компетенції ЄС, а не окремих держав-членів. Тому ніякої одностайності й навіть кваліфікованої більшості голосів не потрібно.
Європейська комісія має повноваження самостійно ухвалювати такі рішення, провівши попередні консультації з країнами-членами.
Тому варіанти буде три:
➡️буде розроблено проект дзеркальних мит від ЄС, й вони будуть накладені на опосередковані сектори для того, щоб зберегти обличчя, але не починати торгову війну. Й для того, щоб задовольнити усі погляди країн-членів;
➡️країни ЄС не домовляться, Єврокомісії не вистачить політичної волі й кожна країна накладатиме окремо, або через "коаліції". При чому до цих коаліцій можуть вступити й країни з поза ЄС, як то Канада та Японія. Варіант не поганий, але єдність ЄС буде зруйнована, що точно відобразиться на рішеннях інших форматів;
➡️Урсула робить хід королевою й приймає сильне рішення. А вона може.
Наразі вона сказала, що контрзаходи будуть, але є місце дипломатії. Але Трамп щойно виключив цей варіант: "Європа хоче сісти за стіл переговорів, але, за його словами, цього не буде, поки вони не почнуть платити нам багато грошей щороку". Й ось це помилка Трампа, адже він вирішив тиснути до кінця. Саме тому пані Урсула - ваш вихід…
ЄС намагатиметься компенсувати втрати бізнесу "з власної кишені", але це не рішення. Також, вводити дзеркальні тарифи на все - теж не розумно, адже тоді ЄС теж буде втрачати. Саме тому, як сказав Міністр фінансів Франції, мита потрібно вводити на вибіркові товари. Тому потрібно зосередитися на технологічному секторі й ВПК, що досить сильно вдарить по Штатах.
🗞Conflict Capital |Підтримати
24.03.202508:06
Роблю детальний розбір балачок Віткоффа. Це буде комплексний огляд як з політичної точки зору, так й з точки зору направленості.
Актуально?
Поставте собі запитання: чому вийшло це інтерв‘ю й навіщо саме зараз - перед технічними перемовинами в Саудівській Аравії?
Актуально?
Поставте собі запитання: чому вийшло це інтерв‘ю й навіщо саме зараз - перед технічними перемовинами в Саудівській Аравії?
02.04.202517:13
🇺🇸Втома від Трампа. Що відбувається всередині Штатів?
💬Після дослідження кулуарної команди Дональда постало цікаве питання: що відбувається всередині Штатів? Уже зараз проглядаються певні моменти.
➡️4 березня відбувся один з найбільших всеамериканських мітингів проти політики президента Дональда Трампа (найбільші відбулися у Вашингтоні, Чикаго, Бостоні та Нью-Йорку).
➡️Впродовж березня двоє лівих демократів, Берні Сандерс та Александрія Окасіо-Кортес, провели тур по всій Америці під загальним тезисом: об'єднання всупереч тотальному контролю Республіканської партії над федеральним урядом.
➡️Опісля, 28 березня, республіканці програли спеціальні довибори в Легіслатуру штату Пенсильванія (традиційно "червоний" округ), де демократи виграли в Сенаті штату та у Палаті.
➡️Учора республіканці розгромно програли вибори до Верховного суду штату Вісконсін (для кращого розуміння там агітували всі: від Трампа до Маска). Ця поразка, разом із Пенсильванією, стала серйозним ударом для республіканців і свідчить про те, що політика цієї адміністрації не викликає особливого ентузіазму у вирішальних штатах.
➡️До того ж, у суботу заплановано сотні мітингів у 50 штатах "Hands off" в рамках загальнонаціонального дня протесту проти президента Дональда Трампа, мільярдера Ілона Маска.
Сам протест "Hands off" зосереджений проти звільнення федеральних працівників і закриття офісів соціального страхування. За моїми спостереженнями, він вже набрав чималу аудиторію (навіть у X...) + до нього також долучився Сандерс.
🔄Що поєднує ці події, так це сигнал: всередині США явно визріває політична утома від Дональда Трампа та його «трампізму». Той самий «America First» з роками вже не виглядає свіжою та привабливою ідеєю.
Замість того, щоб намагатись відмотати плівку історії назад, американці, схоже, хочуть ефективнішої і водночас «приземленішої» політики — орієнтованої на робітників, на середній клас, на відчутне перерозподілення величезних доходів техногігантів. І якщо кампанію Трампа 2016 року багато хто тоді називав «революцією», то, судячи з усього, нинішні процеси можуть виявитися продовженням, лише з іншого боку політичного спектра.
Цю «хвилю» й намагаються «осідлати» Сандерс та Окасіо-Кортес — із максимально конкретною риторикою про робочі місця, податки, соціальні гарантії, на противагу фокусуванню Республіканської партії на приватизації та агресивному лобіюванні інтересів великого бізнесу.⤵️
Якщо Демократична партія вчасно запропонує сміливі та зрозумілі ідеї (а не «центристські абстракції» на кшталт «повернімо все як було»), вони можуть суттєво підвищити свої шанси на контроль над урядом та просування більш прогресивного курсу.
Усе це перехрестя обставин — ліві тури Берні й АОС, довибори у Флориді, поразка республіканців у Пенсильванії та Вісконсині — натякає, що ситуація для Трампа і його однопартійців, м’яко кажучи, погіршується. Однак, звісно, це не означає гарантовану перемогу лівого флангу вже в 2028 році (чи навіть на виборах до Конгресу 2026 року).
👤Наразі у Вашингтоні дедалі помітніші ознаки нервозності: і щодо кадрових призначень (сьогодні, до речі, з'явилась стаття від Politico про можливий відхід Маска з офіційної посади), і щодо подальших перспектив у штатах, які ще донедавна вважались «бетонно-червоними». Тож хронічна нестабільність у команді Трампа й намагання «заламати» політичну гру великими грішми від спонсорів (у тому числі й від Ілона Маска) вже явно не гарантують минулого успіху.
🗞Conflict Capital |Підтримати
💬Після дослідження кулуарної команди Дональда постало цікаве питання: що відбувається всередині Штатів? Уже зараз проглядаються певні моменти.
➡️4 березня відбувся один з найбільших всеамериканських мітингів проти політики президента Дональда Трампа (найбільші відбулися у Вашингтоні, Чикаго, Бостоні та Нью-Йорку).
➡️Впродовж березня двоє лівих демократів, Берні Сандерс та Александрія Окасіо-Кортес, провели тур по всій Америці під загальним тезисом: об'єднання всупереч тотальному контролю Республіканської партії над федеральним урядом.
➡️Опісля, 28 березня, республіканці програли спеціальні довибори в Легіслатуру штату Пенсильванія (традиційно "червоний" округ), де демократи виграли в Сенаті штату та у Палаті.
➡️Учора республіканці розгромно програли вибори до Верховного суду штату Вісконсін (для кращого розуміння там агітували всі: від Трампа до Маска). Ця поразка, разом із Пенсильванією, стала серйозним ударом для республіканців і свідчить про те, що політика цієї адміністрації не викликає особливого ентузіазму у вирішальних штатах.
➡️До того ж, у суботу заплановано сотні мітингів у 50 штатах "Hands off" в рамках загальнонаціонального дня протесту проти президента Дональда Трампа, мільярдера Ілона Маска.
Сам протест "Hands off" зосереджений проти звільнення федеральних працівників і закриття офісів соціального страхування. За моїми спостереженнями, він вже набрав чималу аудиторію (навіть у X...) + до нього також долучився Сандерс.
🔄Що поєднує ці події, так це сигнал: всередині США явно визріває політична утома від Дональда Трампа та його «трампізму». Той самий «America First» з роками вже не виглядає свіжою та привабливою ідеєю.
Замість того, щоб намагатись відмотати плівку історії назад, американці, схоже, хочуть ефективнішої і водночас «приземленішої» політики — орієнтованої на робітників, на середній клас, на відчутне перерозподілення величезних доходів техногігантів. І якщо кампанію Трампа 2016 року багато хто тоді називав «революцією», то, судячи з усього, нинішні процеси можуть виявитися продовженням, лише з іншого боку політичного спектра.
Цю «хвилю» й намагаються «осідлати» Сандерс та Окасіо-Кортес — із максимально конкретною риторикою про робочі місця, податки, соціальні гарантії, на противагу фокусуванню Республіканської партії на приватизації та агресивному лобіюванні інтересів великого бізнесу.⤵️
Якщо Демократична партія вчасно запропонує сміливі та зрозумілі ідеї (а не «центристські абстракції» на кшталт «повернімо все як було»), вони можуть суттєво підвищити свої шанси на контроль над урядом та просування більш прогресивного курсу.
Усе це перехрестя обставин — ліві тури Берні й АОС, довибори у Флориді, поразка республіканців у Пенсильванії та Вісконсині — натякає, що ситуація для Трампа і його однопартійців, м’яко кажучи, погіршується. Однак, звісно, це не означає гарантовану перемогу лівого флангу вже в 2028 році (чи навіть на виборах до Конгресу 2026 року).
👤Наразі у Вашингтоні дедалі помітніші ознаки нервозності: і щодо кадрових призначень (сьогодні, до речі, з'явилась стаття від Politico про можливий відхід Маска з офіційної посади), і щодо подальших перспектив у штатах, які ще донедавна вважались «бетонно-червоними». Тож хронічна нестабільність у команді Трампа й намагання «заламати» політичну гру великими грішми від спонсорів (у тому числі й від Ілона Маска) вже явно не гарантують минулого успіху.
🗞Conflict Capital |Підтримати
28.03.202518:30
👥 Пані та панове. Прошу приділити увагу й дати фідбек по аналітиці на каналі за останній час.
Щось всі втомилися, я це бачу по сприйняттю.
Чи зрозумілі ті доводи, які я наводжу?
Чи є ця аналітика конкурентною? Ми прагнемо розширення й хочемо розуміти, чи вартуємо ми цього…
Будь ласка, конструктивна критика приймається. Пишіть знизу…⬇️
Щось всі втомилися, я це бачу по сприйняттю.
Чи зрозумілі ті доводи, які я наводжу?
Чи є ця аналітика конкурентною? Ми прагнемо розширення й хочемо розуміти, чи вартуємо ми цього…
Будь ласка, конструктивна критика приймається. Пишіть знизу…⬇️
转发自:
War Zone ✙ ➔ △
23.03.202512:51
🇺🇦Третья отдельная штурмовая бригада освободила населенный пункт Надія на Луганщине
Прежде всего силами 1-го штурмового батальона при поддержке танков и артиллерии за 30 часов с минимальными потерями населенный пункт был освобожден
Командир Третьего Армейского Корпуса Андрей Билецкий
📍
War Zone ✙ ➔ △ подписаться
Прежде всего силами 1-го штурмового батальона при поддержке танков и артиллерии за 30 часов с минимальными потерями населенный пункт был освобожден
«Взятие Надежды стоило противнику двух месяцев усилий и двух стертых в «ноль» механизированных полков - 752-го и 254-го 20-й армии рф»
Командир Третьего Армейского Корпуса Андрей Билецкий
📍
49.37301771523352, 37.92871387957657War Zone ✙ ➔ △ подписаться
05.04.202514:08
🇲🇩Цікаві тенденції у Молдові...
➡️Після президентських виборів у Молдові продовжую відслідковувати політичні процеси і скажу наперед: тенденції мене радують.
🛑На початку лютого президентка Молдови Мая Санду підтвердила, що російського дипломата Озерова не запрошували вручити вірчі грамоти.
*З дипломатичного боку — "ляпас" у бік РФ, оскільки акт вручення є символічним і водночас практичним виразом згоди країни, що приймає, на призначення дипломата з іншої країни.*
🛑Далі, 28 лютого, Молдова відкладає акредитацію посла РФ.
🛑31 березня — вислання з країни трьох працівників посольства Росії, серед них — Олександр Андрєєв, співголова Об’єднаної контрольної комісії (ОКК) від РФ, яка формально має регулювати статус Придністров’я.
💬Якщо дивитися більш практично, то потрібно розуміти контекст стратегії Санду. Ні для кого не секрет, що окрім президентських виборів, Молдову цього року чекають ще парламентські вибори (11 липня), котрі стануть вирішальними для президентки, і Кишинів зараз намагається перекрити усі рупори РФ.
*Молдова — парламентська республіка, тому більшість рішень визначаються саме парламентом.*
🇺🇦Що це означає для нас? Єдність позицій президентки та парламенту — ключ до ухвалення санкцій проти РФ, рішень про передачу озброєння та техніки та ще одна "опора підтримка" України в Європі.
🔄Отож повернемося до фактажу та практичних кроків:
➡️Впродовж березня Молдова активно взялася за пошук проросійського контингенту, зокрема за неурядову організацію "Євразія", котра фінансувала намагання фальсифікації референдуму та президентських виборів. Доцільність: мінімізувати можливості РФ та залучення російських коштів для агітаційних кампаній та спонсорування проросійських партій.
➡️Минулого тижня затримали проросійського лідера партії "Шанс" Алексія Лунгу.
➡️25 березня арешт башкана (найвища посада в Гагаузії) Євгенії Гуцул, котра слугувала у ролі "прокладки" (через неї проходили фінансові потоки для фінансування проросійських акцій). Окрім цього, Гуцул фактично виконувала завдання з поширення російських наративів (у 2024 році часто відвідувала Москву).
👤Це, на мою думку, "база" для покращення електоральної ситуації у Молдові, адже саме Гагаузія — один з головних "центрів Москви".
Дві останні події об'єднує прагнення повністю ліквідувати блок "Шор" та його відгалуження. Для кращого розуміння партія "Шанс" — переродження головної проросійської партії "Шор", котру розпустили ще у 2023 році + Гуцул виграла башканські вибори під прапором "Шор".⤵️
Однак попри такі чудові тенденції, перед Кишиневом залишається ще одна проблема — ПРСМ (соціалісти). Вони так само як і "Шор" підтримують РФ (27 березня, до речі, їхня делегація їздила до Угорщини. Думаю, пояснювати не потрібно...).
❗️Але найважливіше те, що ПРСМ — основа опозиції, котра зараз грає більшу роль, аніж проросійський блок "Шор", і ліквідувати її так само як останню не вийде через достатньо високу підтримку серед населення та імовірність протестів, котрі тільки дестабілізують ситуацію. Тому основна увага Кишенева зосереджена на тому, щоб поступово та максимально обережно відрізати основні та радикальні осередки РФ (учора відбулась робоча зустріч представників ЦВК Молдови; без особливих деталей, але сподобалось, що піднялась тема протидії іноземному втручанню у виборчі процеси).
👍Отож поки що продовжуватиму слідкувати за Молдовою та підходами Санду до формування проукраїнського парламенту. Назріває тема з передвиборчими процесами у Румунії, якщо цікаво, чекаю коментарів.
🗞Conflict Capital |Підтримати
➡️Після президентських виборів у Молдові продовжую відслідковувати політичні процеси і скажу наперед: тенденції мене радують.
🛑На початку лютого президентка Молдови Мая Санду підтвердила, що російського дипломата Озерова не запрошували вручити вірчі грамоти.
*З дипломатичного боку — "ляпас" у бік РФ, оскільки акт вручення є символічним і водночас практичним виразом згоди країни, що приймає, на призначення дипломата з іншої країни.*
🛑Далі, 28 лютого, Молдова відкладає акредитацію посла РФ.
🛑31 березня — вислання з країни трьох працівників посольства Росії, серед них — Олександр Андрєєв, співголова Об’єднаної контрольної комісії (ОКК) від РФ, яка формально має регулювати статус Придністров’я.
💬Якщо дивитися більш практично, то потрібно розуміти контекст стратегії Санду. Ні для кого не секрет, що окрім президентських виборів, Молдову цього року чекають ще парламентські вибори (11 липня), котрі стануть вирішальними для президентки, і Кишинів зараз намагається перекрити усі рупори РФ.
*Молдова — парламентська республіка, тому більшість рішень визначаються саме парламентом.*
🇺🇦Що це означає для нас? Єдність позицій президентки та парламенту — ключ до ухвалення санкцій проти РФ, рішень про передачу озброєння та техніки та ще одна "опора підтримка" України в Європі.
🔄Отож повернемося до фактажу та практичних кроків:
➡️Впродовж березня Молдова активно взялася за пошук проросійського контингенту, зокрема за неурядову організацію "Євразія", котра фінансувала намагання фальсифікації референдуму та президентських виборів. Доцільність: мінімізувати можливості РФ та залучення російських коштів для агітаційних кампаній та спонсорування проросійських партій.
➡️Минулого тижня затримали проросійського лідера партії "Шанс" Алексія Лунгу.
➡️25 березня арешт башкана (найвища посада в Гагаузії) Євгенії Гуцул, котра слугувала у ролі "прокладки" (через неї проходили фінансові потоки для фінансування проросійських акцій). Окрім цього, Гуцул фактично виконувала завдання з поширення російських наративів (у 2024 році часто відвідувала Москву).
👤Це, на мою думку, "база" для покращення електоральної ситуації у Молдові, адже саме Гагаузія — один з головних "центрів Москви".
Дві останні події об'єднує прагнення повністю ліквідувати блок "Шор" та його відгалуження. Для кращого розуміння партія "Шанс" — переродження головної проросійської партії "Шор", котру розпустили ще у 2023 році + Гуцул виграла башканські вибори під прапором "Шор".⤵️
Однак попри такі чудові тенденції, перед Кишиневом залишається ще одна проблема — ПРСМ (соціалісти). Вони так само як і "Шор" підтримують РФ (27 березня, до речі, їхня делегація їздила до Угорщини. Думаю, пояснювати не потрібно...).
❗️Але найважливіше те, що ПРСМ — основа опозиції, котра зараз грає більшу роль, аніж проросійський блок "Шор", і ліквідувати її так само як останню не вийде через достатньо високу підтримку серед населення та імовірність протестів, котрі тільки дестабілізують ситуацію. Тому основна увага Кишенева зосереджена на тому, щоб поступово та максимально обережно відрізати основні та радикальні осередки РФ (учора відбулась робоча зустріч представників ЦВК Молдови; без особливих деталей, але сподобалось, що піднялась тема протидії іноземному втручанню у виборчі процеси).
👍Отож поки що продовжуватиму слідкувати за Молдовою та підходами Санду до формування проукраїнського парламенту. Назріває тема з передвиборчими процесами у Румунії, якщо цікаво, чекаю коментарів.
🗞Conflict Capital |Підтримати
31.03.202515:19
🇭🇺Схоже в ЄС з'явились реальні кроки проти Угорщини...
👤Ця тема давно висіла у мене в голові, й зараз я фіксую практичні моменти, як Угорщину можуть позбавити важелів впливу:
➡️Почалося все зі спеціального оборонного саміту ЄС 6 березня, а точніше, з підготовки до нього, коли партія Volt подала до Європарламенту пропозицію позбавити Угорщину можливості голосування.
Ініціатива не мала продовження, однак після оборонного саміту та саміту ЄС 20–21 березня, де Орбан не підписав жодного комюніке, питання узгодження з Угорщиною набуло нової актуальності.
➡️Далі, 14 березня глава МЗС Естонії Цахкна закликав призупинити право голосу Угорщини в ЄС через систематичне блокування санкцій.
➡️Опісля 20-21 березня підчас саміту все ж таки ЄС почала протидіяти Будапешту (у найлегший спосіб) — ігнорування незгоди Орбана та долучення непідписаних ним документів до загального переліку офіційних висновків Євроради.
Загалом, це не те, щоб практично впливало на реальні процеси в Європі (відсутність Угорщини в заявах блоку не позбавляє її права вето на ключові політичні рішення ЄС, оскільки потрібна одностайна підтримка всіх 27 членів), але роль у сприйнятті Будапешту серед інших країн-членів ЄС була вже визначена.
➡️Після цього під час конференції "Європа 2025" 27 березня глава МЗС Німеччини Бербок заявила, що ЄС повинен перейти до прийняття рішень кваліфікованою більшістю голосів з ключових питань зовнішньої політики. Тим самим вона дала чіткий сигнал для інших країн Європи, + моє припущення, що це було узгоджено з планами Мерца (далі про нього).
➡️Сьогодні з'явилася стаття від Politico: "Новий уряд Німеччини домагатиметься покарання Угорщини в ЄС".
Суть прагнень Мерца — створення коаліції (наскільки я зрозумів створення групи у межах ЄС), аби узгодити основні механізми впливу на Орбана, серед яких залишити Угорщину без фінансування ЄС та/або призупинити членські права.
З усуненням Орбана від голосування завжди були бюрократичні проблеми (я зараз за ініціювання 7-ї статті ЄС, або як її ще називають "ядерний варіант"). Однак зараз ця ідея виглядає не такою малоймовірною. Щоб фактично позбавити Угорщину права голосу в Раді, потрібно:
🛑Спочатку офіційне попередження про «ризик порушення» (4/5 голосів у Раді + згода Європарламенту). Перший етап можна пройти без особливих проблем, адже більшість у Раді є, + Європарламент за Метсолою, котра неодноразово критикувала Орбана.
❗️Й найголовніший момент: теоретично процедура може початися вже у цю середу за рахунок Європарламенту. Привід: оцінка стану основних прав в Угорщині після того, як проурядова більшість змінила закон про публічні зібрання в березні 2025 року. Це надасть змогу підкріпити ініціювання 7-ї статті.
🛑Потім одностайне рішення Європейської Ради (без голосу самої Угорщини), що в країні має місце «серйозне й тривале порушення». Ось тут справа може забуксувати, адже залишаться такі країни, як Словаччина або ж Італія, котрі не здадуть Угорщину (перша — через коаліцію з Путіним, друга — через тісні зв'язки з Трампом, який ще може бути корисний останньому, про це у наступному пості). Однак, враховуючи попередній досвід, Фіцо навряд чи "полізе втручатися за свого друга".
🛑І нарешті, рішення Ради ЄС, ухвалене кваліфікованою більшістю, про визнання (чинення обмеження) права голосу. Тут все імовірно пройде без питань.
Крім того, у планах німців є також практичні варіанти, як заспокоїти Угорщину — блокування фінансування від ЄС + встановити неодностайне голосування, а голосування більшістю (те, про що говорила Бербок).
📊Щодо фінансування для Угорщини, це не щось нове (Загалом 19 млрд євро з європейських фондів залишаються замороженими, з них 6,3 млрд були заблоковані ще у 2022 році). Й як показує практика, Орбан не може нехтувати економікою країни, тим паче на фоні парламентських виборів у 2026 році. Тому такий момент також розглядаю.
🖋Тому уважно буду слідкувати за діями Європарламенту у середу та очікуватиму на план Мерца + його німецької коаліції. Фінальний текст коаліційної угоди очікується вже в середині квітня.
🗞Conflict Capital |Підтримати
👤Ця тема давно висіла у мене в голові, й зараз я фіксую практичні моменти, як Угорщину можуть позбавити важелів впливу:
➡️Почалося все зі спеціального оборонного саміту ЄС 6 березня, а точніше, з підготовки до нього, коли партія Volt подала до Європарламенту пропозицію позбавити Угорщину можливості голосування.
Ініціатива не мала продовження, однак після оборонного саміту та саміту ЄС 20–21 березня, де Орбан не підписав жодного комюніке, питання узгодження з Угорщиною набуло нової актуальності.
➡️Далі, 14 березня глава МЗС Естонії Цахкна закликав призупинити право голосу Угорщини в ЄС через систематичне блокування санкцій.
➡️Опісля 20-21 березня підчас саміту все ж таки ЄС почала протидіяти Будапешту (у найлегший спосіб) — ігнорування незгоди Орбана та долучення непідписаних ним документів до загального переліку офіційних висновків Євроради.
Загалом, це не те, щоб практично впливало на реальні процеси в Європі (відсутність Угорщини в заявах блоку не позбавляє її права вето на ключові політичні рішення ЄС, оскільки потрібна одностайна підтримка всіх 27 членів), але роль у сприйнятті Будапешту серед інших країн-членів ЄС була вже визначена.
➡️Після цього під час конференції "Європа 2025" 27 березня глава МЗС Німеччини Бербок заявила, що ЄС повинен перейти до прийняття рішень кваліфікованою більшістю голосів з ключових питань зовнішньої політики. Тим самим вона дала чіткий сигнал для інших країн Європи, + моє припущення, що це було узгоджено з планами Мерца (далі про нього).
➡️Сьогодні з'явилася стаття від Politico: "Новий уряд Німеччини домагатиметься покарання Угорщини в ЄС".
Суть прагнень Мерца — створення коаліції (наскільки я зрозумів створення групи у межах ЄС), аби узгодити основні механізми впливу на Орбана, серед яких залишити Угорщину без фінансування ЄС та/або призупинити членські права.
З усуненням Орбана від голосування завжди були бюрократичні проблеми (я зараз за ініціювання 7-ї статті ЄС, або як її ще називають "ядерний варіант"). Однак зараз ця ідея виглядає не такою малоймовірною. Щоб фактично позбавити Угорщину права голосу в Раді, потрібно:
🛑Спочатку офіційне попередження про «ризик порушення» (4/5 голосів у Раді + згода Європарламенту). Перший етап можна пройти без особливих проблем, адже більшість у Раді є, + Європарламент за Метсолою, котра неодноразово критикувала Орбана.
❗️Й найголовніший момент: теоретично процедура може початися вже у цю середу за рахунок Європарламенту. Привід: оцінка стану основних прав в Угорщині після того, як проурядова більшість змінила закон про публічні зібрання в березні 2025 року. Це надасть змогу підкріпити ініціювання 7-ї статті.
🛑Потім одностайне рішення Європейської Ради (без голосу самої Угорщини), що в країні має місце «серйозне й тривале порушення». Ось тут справа може забуксувати, адже залишаться такі країни, як Словаччина або ж Італія, котрі не здадуть Угорщину (перша — через коаліцію з Путіним, друга — через тісні зв'язки з Трампом, який ще може бути корисний останньому, про це у наступному пості). Однак, враховуючи попередній досвід, Фіцо навряд чи "полізе втручатися за свого друга".
🛑І нарешті, рішення Ради ЄС, ухвалене кваліфікованою більшістю, про визнання (чинення обмеження) права голосу. Тут все імовірно пройде без питань.
Крім того, у планах німців є також практичні варіанти, як заспокоїти Угорщину — блокування фінансування від ЄС + встановити неодностайне голосування, а голосування більшістю (те, про що говорила Бербок).
📊Щодо фінансування для Угорщини, це не щось нове (Загалом 19 млрд євро з європейських фондів залишаються замороженими, з них 6,3 млрд були заблоковані ще у 2022 році). Й як показує практика, Орбан не може нехтувати економікою країни, тим паче на фоні парламентських виборів у 2026 році. Тому такий момент також розглядаю.
🖋Тому уважно буду слідкувати за діями Європарламенту у середу та очікуватиму на план Мерца + його німецької коаліції. Фінальний текст коаліційної угоди очікується вже в середині квітня.
🗞Conflict Capital |Підтримати
26.03.202519:33
🗂В той час, поки готую документ про зв'язки оточення Трампа з російськими посадовцями (спойлер: основною фігурою в них виступає зять Трампа, Джаред Кушнер, роль якого навіть більша, ніж роль Віткоффа), я познайомлю вас з ще одним претендентом на "кулуарні зв'язки" Трампа з Путіним.
➡️Окрім того, я сам собі дав відповідь на запитання: що мав на увазі Віткофф, коли казав, що вибори в Україні точно будуть до угоди з РФ. Ось наткнувся на статтю поки ресьорчив: Трамп-молодший, Кушнер та Віткофф вели перемовини з Порошенком та Тимошенко... Звісно, всі все заперечують і "вибори під час війни не можливі". Але натяк нашій адміністрації Трамп зробив. А я беру це до уваги.
Тепер до суті:⤵️
🇺🇸Я хочу познайомити вас з Еріком Прінсом — засновником Blackwater і неформальним радником команди Трампа під час переходного періоду. Ерік Прінс брав участь у певних проектах у сфері національної безпеки. Після вступу Трампа на посаду, він почав лобіювати свою "важливість" та присутність у його адміністрації, хоча офіційних зустрічей ще не було. Але джерела кажуть про його зв'язки з Тулсі Габбард (Директор національної розвідки США) та Пітом Хегсетом (Міністр оборони США). У листопаді 2024 року Прінс відвідав захід у Mar-a-Lago, де зібралися ключові прихильники Трампа, й навіть встиг заявити про свою причетність до MAGA.
Так от, не так давно він почав лобіювати залучення ЧВК для протидії мексиканським картелям. Але найцікавіше: я писав пост про Конго, де розповідав, що Трамп, ймовірно, захоче забезпечити безпеку країни за доступ до її копалин (угода про мінерали). Так от WSJ заявляє, що до переговорних процесів залучений Ерік Прінс, а його присутність там класно вписується в бажання Трампа не залучати регулярні війська.
❗️А тепер до найцікавішого: Прінс може забезпечити Трампа ще одним неформальним комунікаційним ланцюжком з Путіним. У січні 2017 року Ерік Прінс зустрівся на Сейшельських островах з Кирилом Дмитрієвим, головою Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), та представником від Мохаммеда бін Заєда, кронпринца ОАЕ. Метою зустрічі було обговорення можливості встановлення неофіційного каналу зв'язку між адміністрацією Дональда Трампа та Кремлем.
Звісно, всі від цього відхрещуються. Також Прінс продовжував нарощувати контакти з Росією:
🛑у липні 2024 року відвідав Росію для "обговорення питань безпеки африканських шахт";
🛑також у 2020 році він мав зв'язки з Вагнером.
👤Але факт залишається фактом, попри конфлікти з Трампом під час його першої каденції, саме Прінс забезпечував зв'язок з Путіним після втрати Трампом ще одного ланцюжка: Трамп — Флінн (колишній радник з національної безпеки президента) — Кисляк (посол з Росії) — Путін. А зараз ця людина відновлює свою присутність в адміністрації, що підтверджують його зв'язки з Тулсі та Хегсетом і можлива залученість до Конго.
🗞Conflict Capital |Підтримати
➡️Окрім того, я сам собі дав відповідь на запитання: що мав на увазі Віткофф, коли казав, що вибори в Україні точно будуть до угоди з РФ. Ось наткнувся на статтю поки ресьорчив: Трамп-молодший, Кушнер та Віткофф вели перемовини з Порошенком та Тимошенко... Звісно, всі все заперечують і "вибори під час війни не можливі". Але натяк нашій адміністрації Трамп зробив. А я беру це до уваги.
Тепер до суті:⤵️
🇺🇸Я хочу познайомити вас з Еріком Прінсом — засновником Blackwater і неформальним радником команди Трампа під час переходного періоду. Ерік Прінс брав участь у певних проектах у сфері національної безпеки. Після вступу Трампа на посаду, він почав лобіювати свою "важливість" та присутність у його адміністрації, хоча офіційних зустрічей ще не було. Але джерела кажуть про його зв'язки з Тулсі Габбард (Директор національної розвідки США) та Пітом Хегсетом (Міністр оборони США). У листопаді 2024 року Прінс відвідав захід у Mar-a-Lago, де зібралися ключові прихильники Трампа, й навіть встиг заявити про свою причетність до MAGA.
Так от, не так давно він почав лобіювати залучення ЧВК для протидії мексиканським картелям. Але найцікавіше: я писав пост про Конго, де розповідав, що Трамп, ймовірно, захоче забезпечити безпеку країни за доступ до її копалин (угода про мінерали). Так от WSJ заявляє, що до переговорних процесів залучений Ерік Прінс, а його присутність там класно вписується в бажання Трампа не залучати регулярні війська.
❗️А тепер до найцікавішого: Прінс може забезпечити Трампа ще одним неформальним комунікаційним ланцюжком з Путіним. У січні 2017 року Ерік Прінс зустрівся на Сейшельських островах з Кирилом Дмитрієвим, головою Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), та представником від Мохаммеда бін Заєда, кронпринца ОАЕ. Метою зустрічі було обговорення можливості встановлення неофіційного каналу зв'язку між адміністрацією Дональда Трампа та Кремлем.
Звісно, всі від цього відхрещуються. Також Прінс продовжував нарощувати контакти з Росією:
🛑у липні 2024 року відвідав Росію для "обговорення питань безпеки африканських шахт";
🛑також у 2020 році він мав зв'язки з Вагнером.
👤Але факт залишається фактом, попри конфлікти з Трампом під час його першої каденції, саме Прінс забезпечував зв'язок з Путіним після втрати Трампом ще одного ланцюжка: Трамп — Флінн (колишній радник з національної безпеки президента) — Кисляк (посол з Росії) — Путін. А зараз ця людина відновлює свою присутність в адміністрації, що підтверджують його зв'язки з Тулсі та Хегсетом і можлива залученість до Конго.
🗞Conflict Capital |Підтримати
04.04.202514:25
🇺🇸🇷🇺Коротко про головне з візиту Дмитрієва до Штатів
⭐️Хто такий Дмітрієв
➡️Цей візит сприяє оформленню Дмитрієва як головного міжнародного посланця від РФ нової генерації, який витісняє Лаврова, при цьому маючи в своєму розпорядженні щось потужніше, ніж посаду голови МЗС — напрацьовані бізнес-контакти з оточенням Трампа (Віткоффом, Кушнером та іншими). Таким чином, Дмитрієв виступає ідеальним переговірником від Росії — тим, хто розуміє бізнесмени та може вирішувати з ними питання.
➡️Візит Дмитрієва має загальний негативний контекст, адже це на офіційному рівні підтверджує готовність США та Росії відновлювати комерційні зв’язки. Тут до уваги слід взяти заяву Дмитрієва про проекти в Арктиці, відновлення авіасполучення та те, що компанії США отримали б вигоду від співпраці з Росією після виходу з цього ринку європейських компаній.
➡️Окрім того, звернімо увагу на те, з ким зустрічався Дмитрієв — з Віткоффом, що підтверджує тезу про те, що обидва ще до візитів Віткоффа в Росію встановили й мали неофіційний канал зв’язку. Також це доводить, що темою розмов були комерційні проекти, а не практичні кроки до завершення війни.
➡️Цікаво, що багато заяв Дмитрієва корелюють з попередніми тезами з інтерв’ю Віткоффа (про те, що захоплення Європи Росією — це маячня та інше). Таким чином видно, що спочатку загальна позиція була обговорена під час візита Віткоффа до Москви, потім він її представив на інтерв’ю Такеру Карлсону, а тепер в її межах працює Дмитрієв.
➡️Також можу запропонувати ідею, що цей візит можна розцінювати як “вогнегасник” від РФ для Трампа. Відомо, що Дональд протягом тижня через журналістів FOX транслював свою нервозність стосовно затягувань Росії. Візит Дмитрієва був націлений на те, щоб довести зворотне й трохи зменшити напругу.⤵️
В підтримку минулої тези виступають слова Дмитрієва про те, що Росія вважає певні гарантії безпеки для України прийнятними. Цим РФ показує, що нібито готова до перемовин та приймання інших позицій. При цьому Дмитрієв заперечив, що РФ потребує зняття санкцій. Ця заява була зроблена на противагу всім аналізам та дослідженням, які зараз є в мережі, що РФ лобіює зняття частини санкцій в обмін на тимчасове перемир’я. Але, фактично, саме наявність лобізму, як то заяви Орбана зняти санкції з Мазепіна — добривного гіганта РФ, вже доводять зворотне.
🗞Conflict Capital |Підтримати
⭐️Хто такий Дмітрієв
➡️Цей візит сприяє оформленню Дмитрієва як головного міжнародного посланця від РФ нової генерації, який витісняє Лаврова, при цьому маючи в своєму розпорядженні щось потужніше, ніж посаду голови МЗС — напрацьовані бізнес-контакти з оточенням Трампа (Віткоффом, Кушнером та іншими). Таким чином, Дмитрієв виступає ідеальним переговірником від Росії — тим, хто розуміє бізнесмени та може вирішувати з ними питання.
➡️Візит Дмитрієва має загальний негативний контекст, адже це на офіційному рівні підтверджує готовність США та Росії відновлювати комерційні зв’язки. Тут до уваги слід взяти заяву Дмитрієва про проекти в Арктиці, відновлення авіасполучення та те, що компанії США отримали б вигоду від співпраці з Росією після виходу з цього ринку європейських компаній.
➡️Окрім того, звернімо увагу на те, з ким зустрічався Дмитрієв — з Віткоффом, що підтверджує тезу про те, що обидва ще до візитів Віткоффа в Росію встановили й мали неофіційний канал зв’язку. Також це доводить, що темою розмов були комерційні проекти, а не практичні кроки до завершення війни.
➡️Цікаво, що багато заяв Дмитрієва корелюють з попередніми тезами з інтерв’ю Віткоффа (про те, що захоплення Європи Росією — це маячня та інше). Таким чином видно, що спочатку загальна позиція була обговорена під час візита Віткоффа до Москви, потім він її представив на інтерв’ю Такеру Карлсону, а тепер в її межах працює Дмитрієв.
➡️Також можу запропонувати ідею, що цей візит можна розцінювати як “вогнегасник” від РФ для Трампа. Відомо, що Дональд протягом тижня через журналістів FOX транслював свою нервозність стосовно затягувань Росії. Візит Дмитрієва був націлений на те, щоб довести зворотне й трохи зменшити напругу.⤵️
В підтримку минулої тези виступають слова Дмитрієва про те, що Росія вважає певні гарантії безпеки для України прийнятними. Цим РФ показує, що нібито готова до перемовин та приймання інших позицій. При цьому Дмитрієв заперечив, що РФ потребує зняття санкцій. Ця заява була зроблена на противагу всім аналізам та дослідженням, які зараз є в мережі, що РФ лобіює зняття частини санкцій в обмін на тимчасове перемир’я. Але, фактично, саме наявність лобізму, як то заяви Орбана зняти санкції з Мазепіна — добривного гіганта РФ, вже доводять зворотне.
🗞Conflict Capital |Підтримати
09.03.202514:46
🇨🇩Велика гонка за кобальт у Конго: що відбувається між США🇺🇸 та Китаєм🇨🇳?
➡️Поки усі спостерігають за самітами та переговорами, вирішив відволіктися від цього та приділити увагу Африці, а саме Конго:
🛑Впродовж лютого східну частину Демократичної Республіки Конго (далі ДРК) охопили масові повстання та збройні сутички між урядом та проруандською групою бойовиків М23.
🛑24 лютого 2025 року ДРК оголосила про тимчасову чотиримісячну заборону на експорт кобальту, а також анонсувала можливе запровадження експортних квот для КНР. Результат не забарився:
🛑Вартість гідроксиду кобальту, ключового експортного продукту з ДРК, зросла на 30% (до 7,60 долара за фунт) уже за кілька днів після оголошення заборони.
🛑MMG Ltd, одна з великих китайських компаній, була змушена законсервувати свій новий завод у Кінсівере (ДРК) лише через 15 місяців роботи, посилаючись на «несприятливу кон’юнктуру».
🛑Учора на FT з'явилась новина про те, що Сполучені Штати ведуть попередні переговори з ДРК про доступ до критичних корисних копалин.
🔄Отож, почнемо по порядку:
ДРК забезпечує понад 80% світового видобутку кобальту (70% потреб КНР)— ключового металу для виробництва акумуляторів, фактично грунт для "зелених технологій" Піднебесної.⤵️
І як не дивно з 2000-х китайські компанії на кшталт China Molybdenum Co (CMOC) або Zijin Mining Group викуповували активи західних гірничодобувних фірм. Зокрема, китайські інвестори придбали великі родовища Tenke Fungurume та Kisanfu, контролюючи значну частину мідно-кобальтового поясу ДРК.
➡️CMOC за 2024 рік збільшила видобуток кобальту з 52 тисяч до 114 тисяч тонн, тобто більш ніж удвічі.
➡️За різними оцінками, сукупні китайські інвестиції в гірничодобувну промисловість ДРК перевищують 20 млрд доларів, включно з логістичними та переробними підприємствами.
Однак на фоні масових заворушень вже на початку 2025-го впали нижче 21 тис тон, досягнувши найнижчих показників з 2010 року (у 2022 році було 82 тис). При цьому уряд у Кіншасі рідко отримував максимальний прибуток: більшість контрактів укладалися в умовах хронічних громадянських конфліктів і слабкого державного контролю.
🔍Тому, як на мене, зараз Фелікс Чісекеді (президент ДРК) намагається зіграти у свою гру та "одразу вбити двох зайців" своїми заявами про призупинення експорту:
➡️«тиснути» на Китай для перезавантаження торгівельних відносин, даючи сигнал: якщо не вдасться «перезавантажити» угоди з Конго і поділитися більшим зиском, надалі втрачатимуться позиції, які будувалися понад двадцять років.
➡️пошук "сили" для стабілізації ситуації в країні, адже, як виявилось, КНР не надавав військову підтримку Конго. Штати натомість володіють дипломатичними інструментами та можуть чинити тиск на союзників Руанди + можуть надати військові гарантії безпеки.
Для чого це Вашингтону? Відповідь думаю очевидна: йому необхідний доступ до стратегічних мінералів: Apple, Tesla, Microsoft та інші гіганти хочуть мати «прозорий і стабільний» ланцюг поставок кобальту, щоб уникнути репутаційних ризиків та залежності від Пекіна. Для самого ж Трампа це може бути ще одною "історією про перемогу" Штатів, що додасть політичні бали.
Однак фактично варіант з негайною реакцією Штатів — малоімовірний, оскільки КНР все ще має великий вплив на економіку Конго й саме тому заборона експорту встановлена лише на 4 місяці, адже далі у ДРК можуть виникнути проблеми.
+ До цього додаються логістичні проблеми. Мова йде за коридор Лобіто (маршрут від південної частини ДРК і північно-західною Замбією до порту Лобіто в Анголі, котрий виходить в Атлантичний океан), будівництво якого вимагає контролю війського контингенту через діяльність повстанських угрупувань по типу вищезгаданої M23.
🔽Найцікавіше у коментарях...
🗞Conflict Capital |Підтримати
➡️Поки усі спостерігають за самітами та переговорами, вирішив відволіктися від цього та приділити увагу Африці, а саме Конго:
🛑Впродовж лютого східну частину Демократичної Республіки Конго (далі ДРК) охопили масові повстання та збройні сутички між урядом та проруандською групою бойовиків М23.
🛑24 лютого 2025 року ДРК оголосила про тимчасову чотиримісячну заборону на експорт кобальту, а також анонсувала можливе запровадження експортних квот для КНР. Результат не забарився:
🛑Вартість гідроксиду кобальту, ключового експортного продукту з ДРК, зросла на 30% (до 7,60 долара за фунт) уже за кілька днів після оголошення заборони.
🛑MMG Ltd, одна з великих китайських компаній, була змушена законсервувати свій новий завод у Кінсівере (ДРК) лише через 15 місяців роботи, посилаючись на «несприятливу кон’юнктуру».
🛑Учора на FT з'явилась новина про те, що Сполучені Штати ведуть попередні переговори з ДРК про доступ до критичних корисних копалин.
🔄Отож, почнемо по порядку:
ДРК забезпечує понад 80% світового видобутку кобальту (70% потреб КНР)— ключового металу для виробництва акумуляторів, фактично грунт для "зелених технологій" Піднебесної.⤵️
І як не дивно з 2000-х китайські компанії на кшталт China Molybdenum Co (CMOC) або Zijin Mining Group викуповували активи західних гірничодобувних фірм. Зокрема, китайські інвестори придбали великі родовища Tenke Fungurume та Kisanfu, контролюючи значну частину мідно-кобальтового поясу ДРК.
➡️CMOC за 2024 рік збільшила видобуток кобальту з 52 тисяч до 114 тисяч тонн, тобто більш ніж удвічі.
➡️За різними оцінками, сукупні китайські інвестиції в гірничодобувну промисловість ДРК перевищують 20 млрд доларів, включно з логістичними та переробними підприємствами.
Однак на фоні масових заворушень вже на початку 2025-го впали нижче 21 тис тон, досягнувши найнижчих показників з 2010 року (у 2022 році було 82 тис). При цьому уряд у Кіншасі рідко отримував максимальний прибуток: більшість контрактів укладалися в умовах хронічних громадянських конфліктів і слабкого державного контролю.
🔍Тому, як на мене, зараз Фелікс Чісекеді (президент ДРК) намагається зіграти у свою гру та "одразу вбити двох зайців" своїми заявами про призупинення експорту:
➡️«тиснути» на Китай для перезавантаження торгівельних відносин, даючи сигнал: якщо не вдасться «перезавантажити» угоди з Конго і поділитися більшим зиском, надалі втрачатимуться позиції, які будувалися понад двадцять років.
➡️пошук "сили" для стабілізації ситуації в країні, адже, як виявилось, КНР не надавав військову підтримку Конго. Штати натомість володіють дипломатичними інструментами та можуть чинити тиск на союзників Руанди + можуть надати військові гарантії безпеки.
Для чого це Вашингтону? Відповідь думаю очевидна: йому необхідний доступ до стратегічних мінералів: Apple, Tesla, Microsoft та інші гіганти хочуть мати «прозорий і стабільний» ланцюг поставок кобальту, щоб уникнути репутаційних ризиків та залежності від Пекіна. Для самого ж Трампа це може бути ще одною "історією про перемогу" Штатів, що додасть політичні бали.
Однак фактично варіант з негайною реакцією Штатів — малоімовірний, оскільки КНР все ще має великий вплив на економіку Конго й саме тому заборона експорту встановлена лише на 4 місяці, адже далі у ДРК можуть виникнути проблеми.
+ До цього додаються логістичні проблеми. Мова йде за коридор Лобіто (маршрут від південної частини ДРК і північно-західною Замбією до порту Лобіто в Анголі, котрий виходить в Атлантичний океан), будівництво якого вимагає контролю війського контингенту через діяльність повстанських угрупувань по типу вищезгаданої M23.
🔽Найцікавіше у коментарях...
🗞Conflict Capital |Підтримати
01.04.202505:59
🇭🇺⛳️Орбан лобіює зняття санкцій з банку добрив
Повернуся до свого припущення у попередній публікації про російський "банк добрив":⤵️
Як ми вже з вами говорили раніше, РФ намагається лобіювати зняття санкцій зі своїх банків, котрі займаються добривами. Й особливу роль я відводив Орбану та його команді, котра може виступати п'ятою колоною у ЄС (нагадаю, що нещодавно Сіярто поїхав до Москви).
➡️Учора він виступив з заявою про необхідність знову зняти санкції з російських олігархів (Угорщина робила це і раніше як важіль впливу для погодження продовження загального пакету санкцій). Так от у новому списку прозвучала прізвище Мазепін.
*Мазепін — добривний гігант — володіє компанією «Уралхім», найбільшим виробником азотних добрив.*
Тому можливо зробити висновок, що під час зустрічі угорської та російської сторін питання зняття санкцій було узгоджено й заплановано.
➡️Ось тут план Мерца і стане у нагоді. Окрім позбавлення Угорщини можливості блокувати інтереси України, у Орбана заберуть важелі, потрібні для просування російських інтересів (до голосування за наступний пакет санкцій залишилося близько 5 місяців).
👤Тому очікуємо на угоду та буду далі відслідковувати рішення Мерця та продовження його ініціативи.
🗞Conflict Capital |Підтримати
Повернуся до свого припущення у попередній публікації про російський "банк добрив":⤵️
Як ми вже з вами говорили раніше, РФ намагається лобіювати зняття санкцій зі своїх банків, котрі займаються добривами. Й особливу роль я відводив Орбану та його команді, котра може виступати п'ятою колоною у ЄС (нагадаю, що нещодавно Сіярто поїхав до Москви).
➡️Учора він виступив з заявою про необхідність знову зняти санкції з російських олігархів (Угорщина робила це і раніше як важіль впливу для погодження продовження загального пакету санкцій). Так от у новому списку прозвучала прізвище Мазепін.
*Мазепін — добривний гігант — володіє компанією «Уралхім», найбільшим виробником азотних добрив.*
Тому можливо зробити висновок, що під час зустрічі угорської та російської сторін питання зняття санкцій було узгоджено й заплановано.
➡️Ось тут план Мерца і стане у нагоді. Окрім позбавлення Угорщини можливості блокувати інтереси України, у Орбана заберуть важелі, потрібні для просування російських інтересів (до голосування за наступний пакет санкцій залишилося близько 5 місяців).
👤Тому очікуємо на угоду та буду далі відслідковувати рішення Мерця та продовження його ініціативи.
🗞Conflict Capital |Підтримати
28.03.202514:31
🛢🇺🇸Як й гадали, угода про копалини - це про вигоду для США, а не для України
➡️Початкове завдання угоди про копалини — отримати вигоду для США. Якщо після пропозиції нам «усередненого варіанту» це було не зрозуміло, то зараз все очевидно.
🛑23 березня США надіслали Україні нову угоду про корисні копалини.
🛑26 березня Мінфін США Бессент заявив, що Україна може підписати угоду щодо надр наступного тижня (наряду з можливим посиленням санкцій проти РФ від Трампа).
Ознайомившись із документом, котрий опублікував FT (повна версія у коментах), можу сказати лише одне: Трамп продовжує грати у свою гру «витягнути усе можливе», котра у нього не вийшла першого разу:⤵️
Нагадаю, що після зустрічі Зеленського та Трампа в Овальному кабінеті 28 лютого ми де факто втратили адекватну угоду (створення фонду), котра цілком нормально б вписувалась у наші майбутні переговорні позиції з адміністрацією Вашингтона. І наголошую: була нормальним варіантом, котрий ми встигли пролобіювати і на який пішов Трамп.
Водночас винесли для себе практичні кейси, як Трамп може ображатися” та відходити з переговорної позиції (відключення від системи розвід. даних, припинення військової допомоги).
Далі були спроби відновити зв’язок з Штатами (через медіаторство Макрона та Страмера + Мелоні, згадайте зустріч у Лондоні; наступні звернення Зеленського задали наш вектор готовності до розмови).
Завдяки цьому угода з корисними копалинами повернулась на порядок денний після переговорів у Ер-Ріаді 11 березня (після неї була розмова між Трампом та Зеленським).
🔄Однак американська сторона намагалася відтягнути час переговорів щодо угоди (під час періоду затишшя США кількаразово відповіли відмовою на пропозицію з Києва підписувати вже готову, погоджену угоду). І ось для чого:
➡️Підписання угоди про копалини об’єднали з переговорами з РФ, що ускладнює наші можливості для відмови від угоди як такої. Відмова — прямий сигнал для РФ, котра може запустити тезис про неготовність України, не те що до переговорів, а до комунікації з Вашингтоном.
➡️Крім того, якщо ми зараз скажемо Трампу "ні", то можемо знову опинитися під "образами" від Дональда за аналогією овального кабінету 28 лютого (припинення надання розвідувальних даних, котрі частково вплинули на Курську операцію, замороження траншів військової допомоги, що очевидно грає на руку Московії).
Для нас ще один такий «випад» від Трампа — це не «помиральна яма», але доволі критичний момент. Тож картина вимальовується така:
🇺🇦Україна – не може вийти "сухою з води", будучи зав'язаною на переговорному процесі та імовірною відмовою від підтримки США;
🇺🇸Трамп – “якщо ви хочете підтримки, то підемо за моїми правилами” і сподівається вибити максимальні переваги.
👤Тому поки що єдиний вихід, котрий я бачу, з цієї ситуації — внесення корективів та затягування часу задля встановлення максимально оптимальних умов для України… Слід відсилати свій варіант угоди та вже на основі двох варіантів шукати точки дотику.
🗞Conflict Capital |Підтримати
➡️Початкове завдання угоди про копалини — отримати вигоду для США. Якщо після пропозиції нам «усередненого варіанту» це було не зрозуміло, то зараз все очевидно.
🛑23 березня США надіслали Україні нову угоду про корисні копалини.
🛑26 березня Мінфін США Бессент заявив, що Україна може підписати угоду щодо надр наступного тижня (наряду з можливим посиленням санкцій проти РФ від Трампа).
Ознайомившись із документом, котрий опублікував FT (повна версія у коментах), можу сказати лише одне: Трамп продовжує грати у свою гру «витягнути усе можливе», котра у нього не вийшла першого разу:⤵️
Нагадаю, що після зустрічі Зеленського та Трампа в Овальному кабінеті 28 лютого ми де факто втратили адекватну угоду (створення фонду), котра цілком нормально б вписувалась у наші майбутні переговорні позиції з адміністрацією Вашингтона. І наголошую: була нормальним варіантом, котрий ми встигли пролобіювати і на який пішов Трамп.
Водночас винесли для себе практичні кейси, як Трамп може ображатися” та відходити з переговорної позиції (відключення від системи розвід. даних, припинення військової допомоги).
Далі були спроби відновити зв’язок з Штатами (через медіаторство Макрона та Страмера + Мелоні, згадайте зустріч у Лондоні; наступні звернення Зеленського задали наш вектор готовності до розмови).
Завдяки цьому угода з корисними копалинами повернулась на порядок денний після переговорів у Ер-Ріаді 11 березня (після неї була розмова між Трампом та Зеленським).
🔄Однак американська сторона намагалася відтягнути час переговорів щодо угоди (під час періоду затишшя США кількаразово відповіли відмовою на пропозицію з Києва підписувати вже готову, погоджену угоду). І ось для чого:
➡️Підписання угоди про копалини об’єднали з переговорами з РФ, що ускладнює наші можливості для відмови від угоди як такої. Відмова — прямий сигнал для РФ, котра може запустити тезис про неготовність України, не те що до переговорів, а до комунікації з Вашингтоном.
➡️Крім того, якщо ми зараз скажемо Трампу "ні", то можемо знову опинитися під "образами" від Дональда за аналогією овального кабінету 28 лютого (припинення надання розвідувальних даних, котрі частково вплинули на Курську операцію, замороження траншів військової допомоги, що очевидно грає на руку Московії).
Для нас ще один такий «випад» від Трампа — це не «помиральна яма», але доволі критичний момент. Тож картина вимальовується така:
🇺🇦Україна – не може вийти "сухою з води", будучи зав'язаною на переговорному процесі та імовірною відмовою від підтримки США;
🇺🇸Трамп – “якщо ви хочете підтримки, то підемо за моїми правилами” і сподівається вибити максимальні переваги.
👤Тому поки що єдиний вихід, котрий я бачу, з цієї ситуації — внесення корективів та затягування часу задля встановлення максимально оптимальних умов для України… Слід відсилати свій варіант угоди та вже на основі двох варіантів шукати точки дотику.
🗞Conflict Capital |Підтримати
21.03.202510:20
🔗UPD: "Схрещені пальці" спрацювали!
🛑18 березня нижня палата схвалила значне збільшення запозичень, включаючи фонд на 500 мільярдів євро на інфраструктуру та оборону, разом зі змінами до боргових правил.
🛑І сьогодні верхня палата парламенту (Бундесраті — представництво федеральних земель) схвалила реформу, згідно з підрахунком голосів.
➡️Отож, підводні камені залишились позаду. Очікую на подальші дії від Мерца після призначення його на посаді канцлера (перш за все виділення 3 млрд євро для України).
🗂Сьогодні на каналі вийде пост про нові перипетії в Європі та що сталось з ініціативою Каллас.
🗞Conflict Capital |Підтримати
🛑18 березня нижня палата схвалила значне збільшення запозичень, включаючи фонд на 500 мільярдів євро на інфраструктуру та оборону, разом зі змінами до боргових правил.
🛑І сьогодні верхня палата парламенту (Бундесраті — представництво федеральних земель) схвалила реформу, згідно з підрахунком голосів.
➡️Отож, підводні камені залишились позаду. Очікую на подальші дії від Мерца після призначення його на посаді канцлера (перш за все виділення 3 млрд євро для України).
🗂Сьогодні на каналі вийде пост про нові перипетії в Європі та що сталось з ініціативою Каллас.
🗞Conflict Capital |Підтримати
06.04.202516:32
Не дуже дослідження вам зайшло? Занадто «технічне»?
17.03.202515:22
🇩🇪📈Німеччина повернулася
➡️На фоні останніх постів про рефлексію ЄС на сучасний стан європейського ВПК актуальною темою залишилася Німеччина та її масштабні плани на переозброєння:
🛑11 березня у Німеччині вийшла доповідь про основні проблеми Бундесверу.
🛑14 березня було погоджено домовленість між ХДС/ХСС, СДПН і "Зеленими" щодо запланованого багатомільярдного фінансового пакета на оборону та інфраструктуру.
🗂Як я вже раніше припустив, Німеччина буде рухатися у тому ж векторі, що і Франція (виробництво власного озброєння замість заківель від Штатів і тд), що не може не радувати. До речі, нас чекає важлива подія завтра: Макрон має зустрітися з Мерцом перед самітом ЄС.
Головним здобутком Мерца зараз є досягнення порозуміння з партією Зелених щодо зняття "боргового гальма". Цей крок надасть Німеччині додаткові кошти для оборони (інвестування у вже існуючі об'єкти ВПК, збільшення контрактування) та інфраструктури (частина імовірно піде на розбудову нових підприємств та виробничих ліній).
Зокрема, у цифрах це 500 млрд євро, котрі підуть у спеціально створений фонд (за аналогією спільного фонду ЄС). Для нас це може позначитися у збільшенні прямої фінансової допомоги. 14 березня Мерц заявив про готовність виділити додаткові 3 млрд євро Україні у 2025 році (у сумі на 2025 рік заплановано 7 млрд євро).
❗️Важливо враховувати, що ця сума буде виділена з розширеного оборонного бюджету. Тому у разі успішності зняття "боргової стелі" можна розраховувати на розширену допомогу, і цей пакет може стати не заключним у цьому році. Також є можлива концепція закупівлі техніки та озброєння з спільного фонду ЄС у німецьких лідерів ВПК.
Однак залишаються підводні камені. Часу у Мерца не багато. Фактично зараз він намагається зловити "вікно можливостей", адже прийняти закон про зняття "боргової стелі" можливо до 25 березня.
Для прийняття потрібно 2/3 голосів. На цьому скликанні Бундестаг буде ще у попередньому складі, тобто будуть кращі можливості для прийняття, оскільки кількість блокуючих мандатів від проросійських AFD та Die Linke буде менша.
➡️Перше, що може йому зашкодити — підняття мітингів та наплив штучної критики. Мерц уже пережив першу хвилю оскаржень рішення від AFD та незалежних законодавців, однак залишається ще тиждень, за який важливо не допустити таких "брудних трюків".
➡️Друге — голосування попереднім складом це хоч і можливість, але у міру ризикована (згода між ХДС/ХСС, СДПН і "Зеленими" доволі крихка через інтереси кожної з партій). Мова йде за інтенсифікацію "зеленої політики" та виділення більших коштів на захист довкілля.
Тим паче, хоч партія Зелених знайшла консенсус, однак, вона втратила значну частину мандатів і зараз з такими настроями можуть з'явитися перебіжчики, котрі можуть запізнитися/зірвати голосування (фактично деякі з них уже без мандата, тому по факту вони нічого не втрачають).
💬Тому, як на мене, канцлер надав максимально прагматичне рішення — жорсткі внутрішні правила проведення переговорів про коаліцію в Німеччині, які регулюють всі аспекти – від публічної поведінки переговірників до організаційних питань. Де факто крок на випередження, щоб встановити "порядок" до голосування у Бундестазі.
👤Поки що слідкую за німецьким естеблішментом та "схрестив пальці до 25 березня". Сподіваюсь на вихід ще одного сильного політика та партнера України на європейську арену.
Якщо вам подобається формат, буду вдячний за підтримку у коментарях!
🗞Conflict Capital |Підтримати
➡️На фоні останніх постів про рефлексію ЄС на сучасний стан європейського ВПК актуальною темою залишилася Німеччина та її масштабні плани на переозброєння:
🛑11 березня у Німеччині вийшла доповідь про основні проблеми Бундесверу.
🛑14 березня було погоджено домовленість між ХДС/ХСС, СДПН і "Зеленими" щодо запланованого багатомільярдного фінансового пакета на оборону та інфраструктуру.
🗂Як я вже раніше припустив, Німеччина буде рухатися у тому ж векторі, що і Франція (виробництво власного озброєння замість заківель від Штатів і тд), що не може не радувати. До речі, нас чекає важлива подія завтра: Макрон має зустрітися з Мерцом перед самітом ЄС.
Головним здобутком Мерца зараз є досягнення порозуміння з партією Зелених щодо зняття "боргового гальма". Цей крок надасть Німеччині додаткові кошти для оборони (інвестування у вже існуючі об'єкти ВПК, збільшення контрактування) та інфраструктури (частина імовірно піде на розбудову нових підприємств та виробничих ліній).
Зокрема, у цифрах це 500 млрд євро, котрі підуть у спеціально створений фонд (за аналогією спільного фонду ЄС). Для нас це може позначитися у збільшенні прямої фінансової допомоги. 14 березня Мерц заявив про готовність виділити додаткові 3 млрд євро Україні у 2025 році (у сумі на 2025 рік заплановано 7 млрд євро).
❗️Важливо враховувати, що ця сума буде виділена з розширеного оборонного бюджету. Тому у разі успішності зняття "боргової стелі" можна розраховувати на розширену допомогу, і цей пакет може стати не заключним у цьому році. Також є можлива концепція закупівлі техніки та озброєння з спільного фонду ЄС у німецьких лідерів ВПК.
Однак залишаються підводні камені. Часу у Мерца не багато. Фактично зараз він намагається зловити "вікно можливостей", адже прийняти закон про зняття "боргової стелі" можливо до 25 березня.
Для прийняття потрібно 2/3 голосів. На цьому скликанні Бундестаг буде ще у попередньому складі, тобто будуть кращі можливості для прийняття, оскільки кількість блокуючих мандатів від проросійських AFD та Die Linke буде менша.
➡️Перше, що може йому зашкодити — підняття мітингів та наплив штучної критики. Мерц уже пережив першу хвилю оскаржень рішення від AFD та незалежних законодавців, однак залишається ще тиждень, за який важливо не допустити таких "брудних трюків".
➡️Друге — голосування попереднім складом це хоч і можливість, але у міру ризикована (згода між ХДС/ХСС, СДПН і "Зеленими" доволі крихка через інтереси кожної з партій). Мова йде за інтенсифікацію "зеленої політики" та виділення більших коштів на захист довкілля.
Тим паче, хоч партія Зелених знайшла консенсус, однак, вона втратила значну частину мандатів і зараз з такими настроями можуть з'явитися перебіжчики, котрі можуть запізнитися/зірвати голосування (фактично деякі з них уже без мандата, тому по факту вони нічого не втрачають).
💬Тому, як на мене, канцлер надав максимально прагматичне рішення — жорсткі внутрішні правила проведення переговорів про коаліцію в Німеччині, які регулюють всі аспекти – від публічної поведінки переговірників до організаційних питань. Де факто крок на випередження, щоб встановити "порядок" до голосування у Бундестазі.
👤Поки що слідкую за німецьким естеблішментом та "схрестив пальці до 25 березня". Сподіваюсь на вихід ще одного сильного політика та партнера України на європейську арену.
Якщо вам подобається формат, буду вдячний за підтримку у коментарях!
🗞Conflict Capital |Підтримати
登录以解锁更多功能。
