
Підтримай дитину
Науково обгрунтований канал для освітян, психологів, для підтримки батьків, дітей, жінок: матеріали, поради, рекомендації, ігри. Сайт: https://helpchild.org.ua/
Email: pditinu@gmail.com
YouTube: https://youtube.com/@user-ux8sh1sn3o?si=4K_4zZxyY1jFwFDw
Email: pditinu@gmail.com
YouTube: https://youtube.com/@user-ux8sh1sn3o?si=4K_4zZxyY1jFwFDw
关联群组
订阅者
14 695
24 小时00%一周
50%一个月
44-0.3%
引用指数
0
提及0频道上的转发0频道上的提及0
每帖平均覆盖率
1 680
12 小时1 375
3.6%24 小时1 680
3.1%48 小时1 924
3.6%
参与率 (ER)
1.56%
转发18评论0反应17
覆盖率参与率 (ERR)
11.79%
24 小时0%一周0%一个月
1.54%
每则广告帖子的平均覆盖率
1 682
1 小时60335.85%1 – 4 小时31318.61%4 - 24 小时76645.54%
"Підтримай дитину" 群组最新帖子
10.04.202517:31
Корнієві Казки «Сни». Автор: Сергій Козлов. Читає: Корній Демедюк або просто Дядечко Корній


10.04.202515:35


10.04.202513:31
10.04.202511:36
✔️ Імпульсивна дитина — це дитина, якій потрібно дозріти, але з підтримкою вона обов’язково навчиться
✔️ Завдання дорослих — не покарати, а навчити, дати час, моделі, приклади
✔️ Стратегії саморегуляції, гра, спокійне доросле поруч — основа змін
💡 Дитина, яка вміє зупинятись, дихати, обирати дію — це майбутній дорослий, здатний діяти не через емоційний вибух, а через усвідомлення. І це — справжня сила.
✔️ Завдання дорослих — не покарати, а навчити, дати час, моделі, приклади
✔️ Стратегії саморегуляції, гра, спокійне доросле поруч — основа змін
💡 Дитина, яка вміє зупинятись, дихати, обирати дію — це майбутній дорослий, здатний діяти не через емоційний вибух, а через усвідомлення. І це — справжня сила.
10.04.202511:30
Проблеми дитячої імпульсивності та методи її корекції: як допомогти дитині керувати собою без тиску і покарань
.
Як проявляється імпульсивність у дітей?
Раптові емоційні вибухи без очевидної причини
Часті бійки, перебивання, нетерпимість
Неможливість чекати своєї черги, постійне втручання в гру інших
Імпульсивні вчинки: вибіг на дорогу, схопив чужу річ
Недовершення справ, швидке перемикання уваги
Часті вибачення без реальної зміни: «Я не хотів», але ситуація повторюється
У чому причина імпульсивності?
1. Незрілість мозкових структур
Префронтальна кора розвивається повільно. У деяких дітей — із затримкою порівняно з ровесниками.
2. Сильна чутливість нервової системи
Чутливі або виснажені діти реагують швидше та емоційніше.
3. Недостатній досвід саморегуляції
Діти вчаться контролювати себе, лише маючи досвід у безпечному середовищі, а не під тиском.
4. Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ)
Імпульсивність — один з основних симптомів. Потрібна професійна оцінка.
5. Невисловлені емоції або хронічний стрес
Імпульсивна поведінка може бути наслідком тривоги, страху або пригнічення.
6. Сенсорна гіперчутливість
Шум, яскраве світло, дотики можуть перевантажувати дитину, провокуючи імпульсивні реакції.
Чого не варто робити:
❌ Кричати або карати — це поглиблює збудження
❌ Вішати ярлики: «істерик», «некерований»
❌ Очікувати миттєвих змін — це довгий процес
❌ Застосовувати сувору дисципліну замість навчання навичкам
Як допомогти дитині?
1. Вчіть «паузі перед дією»
Формула: Зупинись → Подумай → Дій
Ігри:
«Світлофор»: червоне — стоп, жовте — подихай, зелене — дія
Картка «Пауза», яку дитина піднімає сама, коли відчуває злість
2. Називайте емоції й відображайте їх
«Ти розсердився, бо не зміг одразу сказати. Це нормально. Давай спробуємо по-іншому.»
Це вчить дитину бачити свої реакції, а не лише діяти під впливом імпульсу.
3. Розвивайте саморегуляцію через гру
Дихальні вправи: «надми кульку», «дихаємо як черепаха»
Ігри на самоконтроль: «Море хвилюється», «Завмри»
Тілесні ритуали: стискання м’яча, биття по подушці, «розтягування страху»
4. Знижуйте фоновий стрес
Спокійне середовище, передбачуваність, режим, мінімум подразників — усе це знижує імпульсивність.
5. Пояснюйте причинно-наслідкові зв’язки
«Коли ти вдарив — друг засмутився. Якщо хочеш сказати — краще ось так…»
Це дає дитині зрозумілу модель дії, а не сором.
6. Створіть набір “стратегій замість вибуху”
Намалювати злість
Написати, що дратує
Піти в інший простір
Зробити три глибокі вдихи
7. Допомагайте планувати
Чек-листи, «як діяти, коли злюсь», планування дня, візуальні розклади — допомагають передбачати й контролювати події.
8. Підкреслюйте зусилля
«Ти стримався — це справжня перемога!»
Навіть маленькі кроки мають значення.
Коли звертатися до фахівця?
Імпульсивність шкодить навчальному процесу, соціалізації, безпеці
Дитина не може контролювати себе навіть у звичних умовах
Поведінка супроводжується агресією, тривогою, регресом або фобіями
Підозра на СДУГ, сенсорні порушення або затримку розвитку
Консультація дитячого психолога, нейропсихолога або невролога допоможе визначити глибину проблеми та підібрати план підтримки.
Висновок: імпульсивність — не ворог, а запрошення до навчання
Імпульсивність — це не «непослух» і не «виховна недбалість». Це особливість розвитку нервової системи дитини, коли реакція випереджає усвідомлення. Така поведінка характерна для багатьох дітей, особливо до 10 років. Проблема виникає тоді, коли імпульсивність стає постійною: дитина різко реагує на дрібниці, перебиває, штовхається, не зупиняється вчасно, шкодує лише «після», але не передбачає наслідків.
Імпульсивність у дітей пов’язана з ще незрілими зонами мозку, зокрема префронтальною корою, яка відповідає за контроль, планування та регуляцію емоцій. Це не вада — це зона розвитку, яка потребує часу, підтримки та правильних умов
.
Як проявляється імпульсивність у дітей?
Раптові емоційні вибухи без очевидної причини
Часті бійки, перебивання, нетерпимість
Неможливість чекати своєї черги, постійне втручання в гру інших
Імпульсивні вчинки: вибіг на дорогу, схопив чужу річ
Недовершення справ, швидке перемикання уваги
Часті вибачення без реальної зміни: «Я не хотів», але ситуація повторюється
У чому причина імпульсивності?
1. Незрілість мозкових структур
Префронтальна кора розвивається повільно. У деяких дітей — із затримкою порівняно з ровесниками.
2. Сильна чутливість нервової системи
Чутливі або виснажені діти реагують швидше та емоційніше.
3. Недостатній досвід саморегуляції
Діти вчаться контролювати себе, лише маючи досвід у безпечному середовищі, а не під тиском.
4. Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ)
Імпульсивність — один з основних симптомів. Потрібна професійна оцінка.
5. Невисловлені емоції або хронічний стрес
Імпульсивна поведінка може бути наслідком тривоги, страху або пригнічення.
6. Сенсорна гіперчутливість
Шум, яскраве світло, дотики можуть перевантажувати дитину, провокуючи імпульсивні реакції.
Чого не варто робити:
❌ Кричати або карати — це поглиблює збудження
❌ Вішати ярлики: «істерик», «некерований»
❌ Очікувати миттєвих змін — це довгий процес
❌ Застосовувати сувору дисципліну замість навчання навичкам
Як допомогти дитині?
1. Вчіть «паузі перед дією»
Формула: Зупинись → Подумай → Дій
Ігри:
«Світлофор»: червоне — стоп, жовте — подихай, зелене — дія
Картка «Пауза», яку дитина піднімає сама, коли відчуває злість
2. Називайте емоції й відображайте їх
«Ти розсердився, бо не зміг одразу сказати. Це нормально. Давай спробуємо по-іншому.»
Це вчить дитину бачити свої реакції, а не лише діяти під впливом імпульсу.
3. Розвивайте саморегуляцію через гру
Дихальні вправи: «надми кульку», «дихаємо як черепаха»
Ігри на самоконтроль: «Море хвилюється», «Завмри»
Тілесні ритуали: стискання м’яча, биття по подушці, «розтягування страху»
4. Знижуйте фоновий стрес
Спокійне середовище, передбачуваність, режим, мінімум подразників — усе це знижує імпульсивність.
5. Пояснюйте причинно-наслідкові зв’язки
«Коли ти вдарив — друг засмутився. Якщо хочеш сказати — краще ось так…»
Це дає дитині зрозумілу модель дії, а не сором.
6. Створіть набір “стратегій замість вибуху”
Намалювати злість
Написати, що дратує
Піти в інший простір
Зробити три глибокі вдихи
7. Допомагайте планувати
Чек-листи, «як діяти, коли злюсь», планування дня, візуальні розклади — допомагають передбачати й контролювати події.
8. Підкреслюйте зусилля
«Ти стримався — це справжня перемога!»
Навіть маленькі кроки мають значення.
Коли звертатися до фахівця?
Імпульсивність шкодить навчальному процесу, соціалізації, безпеці
Дитина не може контролювати себе навіть у звичних умовах
Поведінка супроводжується агресією, тривогою, регресом або фобіями
Підозра на СДУГ, сенсорні порушення або затримку розвитку
Консультація дитячого психолога, нейропсихолога або невролога допоможе визначити глибину проблеми та підібрати план підтримки.
Висновок: імпульсивність — не ворог, а запрошення до навчання
10.04.202509:34
Ідеї для творчості 🌸Весняні котики 🐈


10.04.202507:37
👆Чомушка питає - наука відповідає
Інколи діти в школі зляться, штовхаються або кричать — не тому, що вони погані. Найчастіше це сигнал, що їм важко всередині. Можливо, вони:
– не виспалися,
– посварилися вдома або з другом,
– почуваються самотніми,
– або просто не знають, як сказати про свої емоції словами.
Наука пояснює: злість — це сильне почуття, яке іноді з’являється у кожного. Вона виникає, коли щось іде не так, як хочеться, або коли нам боляче, сумно чи страшно. Саме тому важливо вчитися висловлювати свої почуття словами, а не через крик чи штовхання.
А ще буває, що ніхто не навчив дитину, як вирішувати сварки спокійно, і вона просто повторює вчинки, які бачила в мультфільмах, у старших дітей або навіть у дорослих.
А що робити, якщо тебе штовхають знову і знову?
Ти не зобов’язаний це терпіти. Якщо хтось ображає тебе, навіть після того, як ти спробував(ла) спокійно поговорити — обов’язково звернися до дорослого, якому довіряєш: до вчителя, вихователя або батьків.
Це не "ябідничання" — це турбота про себе.
Пам’ятай:добрим бути важливо, але ще важливіше — бути в безпеці.
Сильна дитина — це та, яка не боїться сказати: “Мені потрібна допомога”. І це правильно.
Інколи діти в школі зляться, штовхаються або кричать — не тому, що вони погані. Найчастіше це сигнал, що їм важко всередині. Можливо, вони:
– не виспалися,
– посварилися вдома або з другом,
– почуваються самотніми,
– або просто не знають, як сказати про свої емоції словами.
Наука пояснює: злість — це сильне почуття, яке іноді з’являється у кожного. Вона виникає, коли щось іде не так, як хочеться, або коли нам боляче, сумно чи страшно. Саме тому важливо вчитися висловлювати свої почуття словами, а не через крик чи штовхання.
А ще буває, що ніхто не навчив дитину, як вирішувати сварки спокійно, і вона просто повторює вчинки, які бачила в мультфільмах, у старших дітей або навіть у дорослих.
А що робити, якщо тебе штовхають знову і знову?
Ти не зобов’язаний це терпіти. Якщо хтось ображає тебе, навіть після того, як ти спробував(ла) спокійно поговорити — обов’язково звернися до дорослого, якому довіряєш: до вчителя, вихователя або батьків.
Це не "ябідничання" — це турбота про себе.
Пам’ятай:добрим бути важливо, але ще важливіше — бути в безпеці.
Сильна дитина — це та, яка не боїться сказати: “Мені потрібна допомога”. І це правильно.


10.04.202507:35
10.04.202507:34
Чомушка питає:
Чому діти зляться або штовхаються в школі?
Чому діти зляться або штовхаються в школі?


10.04.202505:06
«Ніколи не недооцінюй бабусю, яка знає, як боротися з темрявою.»
Оригінальна назва:The Witches (1983)
Відьми
Автор: Роальд Дал (Roald Dahl, Велика Британія, 1916–1990) — класик британської літератури. Класика світової дитячої літератури. Включена до списків рекомендованого читання у початковій школі Великої Британії, Нідерландів, Швеції, Норвегії, Данії, Канади, Нової Зеландії, Австралії.
Екранізації:
– The Witches(1990), реж. Ніколас Роег (з Аджелкою Г'юстон)
– The Witches(2020), реж. Роберт Земекіс (з Енн Гетевей)
-📖 Безіменний хлопчик, який нещодавно втратив батьків, переїжджає до своєї норвезької бабусі. Вона розповідає йому, що відьми — справжні. Вони зневажають дітей, маскуються під ввічливих жінок і прагнуть знищити всіх дітей у світі.
Під час відпочинку в готелі в Англії хлопчик випадково стає свідком секретного зібрання британських відьом на чолі з Верховною Відьмою. Там він дізнається про жахливий план: розповсюдити по країні чарівну речовину, яка перетворює дітей на мишей. Самого героя також перетворюють — але він не здається. Разом із бабусею він розробляє сміливий план, щоби зупинити зло.
🌟 Основні ідеї книги
1. Відвага — не в розмірі, а у вчинках
Ні мишеня, ні хлопчик не є фізично сильними, але вони діють з рішучістю, яка робить їх справжніми героями.
2. Зло часто маскується під звичайне
Відьми — не монстри з казок, а нібито приємні жінки. Це метафора прихованої агресії, яка існує в суспільстві.
3. Сила міжпоколіннєвої любові
Бабуся — не лише рятівниця, а повноцінний партнер у боротьбі. Це рідкісний приклад сильної літературної бабусі.
5. Доброта — це вибір, що змінює світ
Попри темний сюжет, книга вчить: турбота, план і мужність перемагають навіть найстрашнішу магію.
🔍 Літературна структура та символіка
- Відьми — уособлення системного зла, яке вбиває дитинство.
- Миша — образ істоти, що не втрачає гідності навіть у найслабшому тілі.
- Бабуся — мудра опікунка, жива пам’ять і захист.
- Готель — метафора «суспільства, що не бачить загрози».
- Стиль Дала — поєднання іронії та тривожності, яке не залякує, а вчить діяти.
📌 Чому книгу читають у школах Європи?
✔️ Порушує важливі теми: стереотипи, сміливість
✔️ Сприяє розвитку критичного мислення у дітей 8–12 років
✔️ Підходить для обговорення прихованого насильства й способів протистояти йому
✔️ Стимулює емоційну рефлексію — що робити, коли тебе зневажають чи відкидають
✔️ Ідеальна для інтерактивних занять: створення альтернативного фіналу, візуалізація снів чи розробка способу протидії «сучасним відьмам»
🎓 Педагогічна цінність
- Розвиває емпатію — у дитини формується розуміння, що зовнішність оманлива
- Навчає рішучості — герой бореться, попри втрату форми й сили
- Формує чутливість до небезпеки, замаскованої під доброзичливість
- Дає змогу говорити про дитячі страхи, втрати, відчуття непомітності
- Підсилює відчуття: «Я можу діяти», навіть якщо я маленький
📚 Цікаві факти
- Роальд Дал задумував книгу як застереження для дітей: він писав, що «найжахливіші чудовиська — це не дракони, а ті, хто вдає лагідність».
- У початковій версії книги герой мав померти в кінці, але видавці переконали автора змінити фінал на більш обнадійливий.
- Книга була заборонена у деяких школах США через те, що «зображує жінок як відьом». Проте сам Дал підкреслював, що відьми — надприродні істоти, не пов’язані з реальними жінками.
- Після екранізації 2020 року, новий сплеск інтересу до книги спровокував перевидання з ілюстраціями Квентіна Блейка, які стали іконічними.
✅ Підсумок
«Відьми» — не просто цікава історія для дітей. Це глибоко гуманна, філософська казка, що вчить не боятись зла, а розпізнавати його й діяти. Книга говорить з дитиною не зверхньо, а як з рівною — через символи, пригоди й блискучу мову.
Саме тому вона пережила десятиліття, десятки перекладів і навіть цензурні суперечки — бо в її центрі завжди була не магія, а людяність. І навіть якщо ти мишеня — твоя хоробрість може змінити світ.
Оригінальна назва:The Witches (1983)
Відьми
Автор: Роальд Дал (Roald Dahl, Велика Британія, 1916–1990) — класик британської літератури. Класика світової дитячої літератури. Включена до списків рекомендованого читання у початковій школі Великої Британії, Нідерландів, Швеції, Норвегії, Данії, Канади, Нової Зеландії, Австралії.
Екранізації:
– The Witches(1990), реж. Ніколас Роег (з Аджелкою Г'юстон)
– The Witches(2020), реж. Роберт Земекіс (з Енн Гетевей)
-📖 Безіменний хлопчик, який нещодавно втратив батьків, переїжджає до своєї норвезької бабусі. Вона розповідає йому, що відьми — справжні. Вони зневажають дітей, маскуються під ввічливих жінок і прагнуть знищити всіх дітей у світі.
Під час відпочинку в готелі в Англії хлопчик випадково стає свідком секретного зібрання британських відьом на чолі з Верховною Відьмою. Там він дізнається про жахливий план: розповсюдити по країні чарівну речовину, яка перетворює дітей на мишей. Самого героя також перетворюють — але він не здається. Разом із бабусею він розробляє сміливий план, щоби зупинити зло.
🌟 Основні ідеї книги
1. Відвага — не в розмірі, а у вчинках
Ні мишеня, ні хлопчик не є фізично сильними, але вони діють з рішучістю, яка робить їх справжніми героями.
2. Зло часто маскується під звичайне
Відьми — не монстри з казок, а нібито приємні жінки. Це метафора прихованої агресії, яка існує в суспільстві.
3. Сила міжпоколіннєвої любові
Бабуся — не лише рятівниця, а повноцінний партнер у боротьбі. Це рідкісний приклад сильної літературної бабусі.
5. Доброта — це вибір, що змінює світ
Попри темний сюжет, книга вчить: турбота, план і мужність перемагають навіть найстрашнішу магію.
🔍 Літературна структура та символіка
- Відьми — уособлення системного зла, яке вбиває дитинство.
- Миша — образ істоти, що не втрачає гідності навіть у найслабшому тілі.
- Бабуся — мудра опікунка, жива пам’ять і захист.
- Готель — метафора «суспільства, що не бачить загрози».
- Стиль Дала — поєднання іронії та тривожності, яке не залякує, а вчить діяти.
📌 Чому книгу читають у школах Європи?
✔️ Порушує важливі теми: стереотипи, сміливість
✔️ Сприяє розвитку критичного мислення у дітей 8–12 років
✔️ Підходить для обговорення прихованого насильства й способів протистояти йому
✔️ Стимулює емоційну рефлексію — що робити, коли тебе зневажають чи відкидають
✔️ Ідеальна для інтерактивних занять: створення альтернативного фіналу, візуалізація снів чи розробка способу протидії «сучасним відьмам»
🎓 Педагогічна цінність
- Розвиває емпатію — у дитини формується розуміння, що зовнішність оманлива
- Навчає рішучості — герой бореться, попри втрату форми й сили
- Формує чутливість до небезпеки, замаскованої під доброзичливість
- Дає змогу говорити про дитячі страхи, втрати, відчуття непомітності
- Підсилює відчуття: «Я можу діяти», навіть якщо я маленький
📚 Цікаві факти
- Роальд Дал задумував книгу як застереження для дітей: він писав, що «найжахливіші чудовиська — це не дракони, а ті, хто вдає лагідність».
- У початковій версії книги герой мав померти в кінці, але видавці переконали автора змінити фінал на більш обнадійливий.
- Книга була заборонена у деяких школах США через те, що «зображує жінок як відьом». Проте сам Дал підкреслював, що відьми — надприродні істоти, не пов’язані з реальними жінками.
- Після екранізації 2020 року, новий сплеск інтересу до книги спровокував перевидання з ілюстраціями Квентіна Блейка, які стали іконічними.
✅ Підсумок
«Відьми» — не просто цікава історія для дітей. Це глибоко гуманна, філософська казка, що вчить не боятись зла, а розпізнавати його й діяти. Книга говорить з дитиною не зверхньо, а як з рівною — через символи, пригоди й блискучу мову.
Саме тому вона пережила десятиліття, десятки перекладів і навіть цензурні суперечки — бо в її центрі завжди була не магія, а людяність. І навіть якщо ти мишеня — твоя хоробрість може змінити світ.


10.04.202505:04
09.04.202517:34
Колискова “Ой ходить сон”. Співає: Вероніка Мішаєва


09.04.202515:33
09.04.202513:34
У травми є актуальна для реального життя сторона — це динаміка та пролонгація. Іншими словами, те, що трапилось, продовжує жити в нашій психіці. В кращому випадку травма формує досвід, про який не можна забути; в гіршому — повторюється знову і знову, немов "заїла" пластинка,
приводячи до ретравматизації.
Ретравматизація пов'язана з повтором:
• Інколи те, що трапляється, повертає нас до подібної, ще не прожитої психікою травми (гумова стрічка).
• Буває, що події накладаються одна на одну, і, не встигнувши одужати від одного "удару долі", ми зустрічаємо наступний (ефект "снігового кому").
• Іноді щось чи хтось змушує нас свідомо чи несвідомо відтворити болісну подію з минулого в теперішньому та "переграти" її.
Схожа подія (регрес)
Варто зазначити, що не обов'язково має статися щось буквально схоже; швидше за все, обставини, атрибути та символи будуть відрізнятися. Суть у схожих емоціях, які відчуває людина, і які можуть викликати "регрес" у минулий досвід.
Класичний приклад:
• Перша травма була пов'язана з покараннями, коли дитину надовго замикали в кімнаті на самоті.
• У дорослому віці будь-яка вимушена ізоляція (наприклад, пандемія або неможливість вільно пересуватися) може стати потужною ретравматизацією, повертаючи давно забуті почуття гострого душевного болю: паніку, самотність, розпач. (Джерело: М.Фабрічева. Атлас практик саморегуляції).
приводячи до ретравматизації.
Ретравматизація пов'язана з повтором:
• Інколи те, що трапляється, повертає нас до подібної, ще не прожитої психікою травми (гумова стрічка).
• Буває, що події накладаються одна на одну, і, не встигнувши одужати від одного "удару долі", ми зустрічаємо наступний (ефект "снігового кому").
• Іноді щось чи хтось змушує нас свідомо чи несвідомо відтворити болісну подію з минулого в теперішньому та "переграти" її.
Схожа подія (регрес)
Варто зазначити, що не обов'язково має статися щось буквально схоже; швидше за все, обставини, атрибути та символи будуть відрізнятися. Суть у схожих емоціях, які відчуває людина, і які можуть викликати "регрес" у минулий досвід.
Класичний приклад:
• Перша травма була пов'язана з покараннями, коли дитину надовго замикали в кімнаті на самоті.
• У дорослому віці будь-яка вимушена ізоляція (наприклад, пандемія або неможливість вільно пересуватися) може стати потужною ретравматизацією, повертаючи давно забуті почуття гострого душевного болю: паніку, самотність, розпач. (Джерело: М.Фабрічева. Атлас практик саморегуляції).


09.04.202511:34
记录
01.12.202323:59
15.1K订阅者31.10.202323:59
1635引用指数02.01.202423:59
3K每帖平均覆盖率05.12.202423:59
2.9K广告帖子的平均覆盖率13.01.202512:31
65.22%ER02.01.202423:59
19.75%ERR登录以解锁更多功能。