Notcoin Community
Notcoin Community
Whale Chanel
Whale Chanel
Proxy MTProto
Proxy MTProto
Notcoin Community
Notcoin Community
Whale Chanel
Whale Chanel
Proxy MTProto
Proxy MTProto
Підтримай дитину avatar

Підтримай дитину

家庭和儿童
Науково обгрунтований канал для освітян, психологів, для підтримки батьків, дітей, жінок: матеріали, поради, рекомендації, ігри. Сайт: https://helpchild.org.ua/
Email: pditinu@gmail.com
YouTube: https://youtube.com/@user-ux8sh1sn3o?si=4K_4zZxyY1jFwFDw
TGlist 评分
0
0
类型公开
验证
未验证
可信度
不可靠
位置Україна
语言其他
频道创建日期Aug 13, 2024
添加到 TGlist 的日期
Jun 21, 2023
关联群组

Telegram频道 Підтримай дитину 统计数据

订阅者

14 695

24 小时00%一周
5
0%一个月
44
-0.3%

引用指数

0

提及0频道上的转发0频道上的提及0

每帖平均覆盖率

1 680

12 小时1 375
3.6%
24 小时1 680
3.1%
48 小时1 924
3.6%

参与率 (ER)

1.56%

转发18评论0反应17

覆盖率参与率 (ERR)

11.79%

24 小时0%一周0%一个月
1.54%

每则广告帖子的平均覆盖率

1 682

1 小时60335.85%1 – 4 小时31318.61%4 - 24 小时76645.54%
将我们的机器人连接到频道以了解该频道的受众性别。
过去 24 小时内的帖子数
11
动态
2

"Підтримай дитину" 群组最新帖子

Корнієві Казки «Сни». Автор: Сергій Козлов. Читає: Корній Демедюк або просто Дядечко Корній
✔️ Імпульсивна дитина — це дитина, якій потрібно дозріти, але з підтримкою вона обов’язково навчиться
✔️ Завдання дорослих — не покарати, а навчити, дати час, моделі, приклади
✔️ Стратегії саморегуляції, гра, спокійне доросле поруч — основа змін

💡 Дитина, яка вміє зупинятись, дихати, обирати дію — це майбутній дорослий, здатний діяти не через емоційний вибух, а через усвідомлення. І це — справжня сила.
Проблеми дитячої імпульсивності та методи її корекції: як допомогти дитині керувати собою без тиску і покарань

Імпульсивність — це не «непослух» і не «виховна недбалість». Це особливість розвитку нервової системи дитини, коли реакція випереджає усвідомлення. Така поведінка характерна для багатьох дітей, особливо до 10 років. Проблема виникає тоді, коли імпульсивність стає постійною: дитина різко реагує на дрібниці, перебиває, штовхається, не зупиняється вчасно, шкодує лише «після», але не передбачає наслідків.

Імпульсивність у дітей пов’язана з ще незрілими зонами мозку, зокрема префронтальною корою, яка відповідає за контроль, планування та регуляцію емоцій. Це не вада — це зона розвитку, яка потребує часу, підтримки та правильних умов

.
Як проявляється імпульсивність у дітей?

Раптові емоційні вибухи без очевидної причини

Часті бійки, перебивання, нетерпимість

Неможливість чекати своєї черги, постійне втручання в гру інших

Імпульсивні вчинки: вибіг на дорогу, схопив чужу річ

Недовершення справ, швидке перемикання уваги

Часті вибачення без реальної зміни: «Я не хотів», але ситуація повторюється

У чому причина імпульсивності?

1. Незрілість мозкових структур
Префронтальна кора розвивається повільно. У деяких дітей — із затримкою порівняно з ровесниками.
2. Сильна чутливість нервової системи
Чутливі або виснажені діти реагують швидше та емоційніше.
3. Недостатній досвід саморегуляції
Діти вчаться контролювати себе, лише маючи досвід у безпечному середовищі, а не під тиском.
4. Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ)
Імпульсивність — один з основних симптомів. Потрібна професійна оцінка.
5. Невисловлені емоції або хронічний стрес
Імпульсивна поведінка може бути наслідком тривоги, страху або пригнічення.
6. Сенсорна гіперчутливість
Шум, яскраве світло, дотики можуть перевантажувати дитину, провокуючи імпульсивні реакції.
Чого не варто робити:

❌ Кричати або карати — це поглиблює збудження
❌ Вішати ярлики: «істерик», «некерований»
❌ Очікувати миттєвих змін — це довгий процес
❌ Застосовувати сувору дисципліну замість навчання навичкам

Як допомогти дитині?

1. Вчіть «паузі перед дією»

Формула: Зупинись → Подумай → Дій
Ігри:

«Світлофор»: червоне — стоп, жовте — подихай, зелене — дія

Картка «Пауза», яку дитина піднімає сама, коли відчуває злість

2. Називайте емоції й відображайте їх
«Ти розсердився, бо не зміг одразу сказати. Це нормально. Давай спробуємо по-іншому.»

Це вчить дитину бачити свої реакції, а не лише діяти під впливом імпульсу.
3. Розвивайте саморегуляцію через гру
Дихальні вправи: «надми кульку», «дихаємо як черепаха»

Ігри на самоконтроль: «Море хвилюється», «Завмри»

Тілесні ритуали: стискання м’яча, биття по подушці, «розтягування страху»
4. Знижуйте фоновий стрес

Спокійне середовище, передбачуваність, режим, мінімум подразників — усе це знижує імпульсивність.
5. Пояснюйте причинно-наслідкові зв’язки
«Коли ти вдарив — друг засмутився. Якщо хочеш сказати — краще ось так…»

Це дає дитині зрозумілу модель дії, а не сором.
6. Створіть набір “стратегій замість вибуху”

Намалювати злість

Написати, що дратує

Піти в інший простір

Зробити три глибокі вдихи

7. Допомагайте планувати

Чек-листи, «як діяти, коли злюсь», планування дня, візуальні розклади — допомагають передбачати й контролювати події.

8. Підкреслюйте зусилля
«Ти стримався — це справжня перемога!»

Навіть маленькі кроки мають значення.

Коли звертатися до фахівця?

Імпульсивність шкодить навчальному процесу, соціалізації, безпеці

Дитина не може контролювати себе навіть у звичних умовах

Поведінка супроводжується агресією, тривогою, регресом або фобіями

Підозра на СДУГ, сенсорні порушення або затримку розвитку

Консультація дитячого психолога, нейропсихолога або невролога допоможе визначити глибину проблеми та підібрати план підтримки.

Висновок: імпульсивність — не ворог, а запрошення до навчання
Ідеї для творчості 🌸Весняні котики 🐈
👆Чомушка питає - наука відповідає
Інколи діти в школі зляться, штовхаються або кричать — не тому, що вони погані. Найчастіше це сигнал, що їм важко всередині. Можливо, вони:
– не виспалися,
– посварилися вдома або з другом,
– почуваються самотніми,
– або просто не знають, як сказати про свої емоції словами.
Наука пояснює: злість — це сильне почуття, яке іноді з’являється у кожного. Вона виникає, коли щось іде не так, як хочеться, або коли нам боляче, сумно чи страшно. Саме тому важливо вчитися висловлювати свої почуття словами, а не через крик чи штовхання.
А ще буває, що ніхто не навчив дитину, як вирішувати сварки спокійно, і вона просто повторює вчинки, які бачила в мультфільмах, у старших дітей або навіть у дорослих.
А що робити, якщо тебе штовхають знову і знову?
Ти не зобов’язаний це терпіти. Якщо хтось ображає тебе, навіть після того, як ти спробував(ла) спокійно поговорити — обов’язково звернися до дорослого, якому довіряєш: до вчителя, вихователя або батьків.
Це не "ябідничання" — це турбота про себе.
Пам’ятай:добрим бути важливо, але ще важливіше — бути в безпеці.
Сильна дитина — це та, яка не боїться сказати: “Мені потрібна допомога”. І це правильно.
Чомушка питає:
Чому діти зляться або штовхаються в школі?
«Ніколи не недооцінюй бабусю, яка знає, як боротися з темрявою.»

Оригінальна назва:The Witches (1983)
Відьми
Автор: Роальд Дал (Roald Dahl, Велика Британія, 1916–1990) — класик британської літератури. Класика світової дитячої літератури. Включена до списків рекомендованого читання у початковій школі Великої Британії, Нідерландів, Швеції, Норвегії, Данії, Канади, Нової Зеландії, Австралії.
Екранізації:
– The Witches(1990), реж. Ніколас Роег (з Аджелкою Г'юстон)
– The Witches(2020), реж. Роберт Земекіс (з Енн Гетевей)

-📖 Безіменний хлопчик, який нещодавно втратив батьків, переїжджає до своєї норвезької бабусі. Вона розповідає йому, що відьми — справжні. Вони зневажають дітей, маскуються під ввічливих жінок і прагнуть знищити всіх дітей у світі.
Під час відпочинку в готелі в Англії хлопчик випадково стає свідком секретного зібрання британських відьом на чолі з Верховною Відьмою. Там він дізнається про жахливий план: розповсюдити по країні чарівну речовину, яка перетворює дітей на мишей. Самого героя також перетворюють — але він не здається. Разом із бабусею він розробляє сміливий план, щоби зупинити зло.
🌟 Основні ідеї книги
1. Відвага — не в розмірі, а у вчинках
Ні мишеня, ні хлопчик не є фізично сильними, але вони діють з рішучістю, яка робить їх справжніми героями.
2. Зло часто маскується під звичайне
Відьми — не монстри з казок, а нібито приємні жінки. Це метафора прихованої агресії, яка існує в суспільстві.
3. Сила міжпоколіннєвої любові
Бабуся — не лише рятівниця, а повноцінний партнер у боротьбі. Це рідкісний приклад сильної літературної бабусі.
5. Доброта — це вибір, що змінює світ
Попри темний сюжет, книга вчить: турбота, план і мужність перемагають навіть найстрашнішу магію.

🔍 Літературна структура та символіка

- Відьми — уособлення системного зла, яке вбиває дитинство.
- Миша — образ істоти, що не втрачає гідності навіть у найслабшому тілі.
- Бабуся — мудра опікунка, жива пам’ять і захист.
- Готель — метафора «суспільства, що не бачить загрози».
- Стиль Дала — поєднання іронії та тривожності, яке не залякує, а вчить діяти.

📌 Чому книгу читають у школах Європи?

✔️ Порушує важливі теми: стереотипи, сміливість
✔️ Сприяє розвитку критичного мислення у дітей 8–12 років
✔️ Підходить для обговорення прихованого насильства й способів протистояти йому
✔️ Стимулює емоційну рефлексію — що робити, коли тебе зневажають чи відкидають
✔️ Ідеальна для інтерактивних занять: створення альтернативного фіналу, візуалізація снів чи розробка способу протидії «сучасним відьмам»

🎓 Педагогічна цінність

- Розвиває емпатію — у дитини формується розуміння, що зовнішність оманлива
- Навчає рішучості — герой бореться, попри втрату форми й сили
- Формує чутливість до небезпеки, замаскованої під доброзичливість
- Дає змогу говорити про дитячі страхи, втрати, відчуття непомітності
- Підсилює відчуття: «Я можу діяти», навіть якщо я маленький

📚 Цікаві факти

- Роальд Дал задумував книгу як застереження для дітей: він писав, що «найжахливіші чудовиська — це не дракони, а ті, хто вдає лагідність».
- У початковій версії книги герой мав померти в кінці, але видавці переконали автора змінити фінал на більш обнадійливий.
- Книга була заборонена у деяких школах США через те, що «зображує жінок як відьом». Проте сам Дал підкреслював, що відьми — надприродні істоти, не пов’язані з реальними жінками.
- Після екранізації 2020 року, новий сплеск інтересу до книги спровокував перевидання з ілюстраціями Квентіна Блейка, які стали іконічними.

✅ Підсумок
«Відьми» — не просто цікава історія для дітей. Це глибоко гуманна, філософська казка, що вчить не боятись зла, а розпізнавати його й діяти. Книга говорить з дитиною не зверхньо, а як з рівною — через символи, пригоди й блискучу мову.

Саме тому вона пережила десятиліття, десятки перекладів і навіть цензурні суперечки — бо в її центрі завжди була не магія, а людяність. І навіть якщо ти мишеня — твоя хоробрість може змінити світ.
Колискова “Ой ходить сон”. Співає: Вероніка Мішаєва
У травми є актуальна для реального життя сторона — це динаміка та пролонгація. Іншими словами, те, що трапилось, продовжує жити в нашій психіці. В кращому випадку травма формує досвід, про який не можна забути; в гіршому — повторюється знову і знову, немов "заїла" пластинка,
приводячи до ретравматизації.

Ретравматизація пов'язана з повтором:
• Інколи те, що трапляється, повертає нас до подібної, ще не прожитої психікою травми (гумова стрічка).
• Буває, що події накладаються одна на одну, і, не встигнувши одужати від одного "удару долі", ми зустрічаємо наступний (ефект "снігового кому").
• Іноді щось чи хтось змушує нас свідомо чи несвідомо відтворити болісну подію з минулого в теперішньому та "переграти" її.
Схожа подія (регрес)
Варто зазначити, що не обов'язково має статися щось буквально схоже; швидше за все, обставини, атрибути та символи будуть відрізнятися. Суть у схожих емоціях, які відчуває людина, і які можуть викликати "регрес" у минулий досвід.
Класичний приклад:
• Перша травма була пов'язана з покараннями, коли дитину надовго замикали в кімнаті на самоті.
• У дорослому віці будь-яка вимушена ізоляція (наприклад, пандемія або неможливість вільно пересуватися) може стати потужною ретравматизацією, повертаючи давно забуті почуття гострого душевного болю: паніку, самотність, розпач. (Джерело: М.Фабрічева. Атлас практик саморегуляції).

记录

01.12.202323:59
15.1K订阅者
31.10.202323:59
1635引用指数
02.01.202423:59
3K每帖平均覆盖率
05.12.202423:59
2.9K广告帖子的平均覆盖率
13.01.202512:31
65.22%ER
02.01.202423:59
19.75%ERR
订阅者
引用指数
每篇帖子的浏览量
每个广告帖子的浏览量
ER
ERR
JAN '23JAN '24JAN '25

Підтримай дитину 热门帖子

Ідеї для творчості 🧂🥚
🩵💛 Трохи солі і трохи магії 🪄
Мінімум підготовки і завжди цікаве заняття для дітей. 🙌
#творчість
Ідея для роботи з пластиліном
#рекомендації
Ідеї для весняної творчості з паперових рулонів🌸
05.04.202509:10
Ідеї для занять та гри😉
26.03.202510:35
Ідеї для веселих занять 🧀
31.03.202507:32
❗️Протокол надання першої психологічної допомоги в гострих стресових ситуаціях (А. Гершанов)

1. Заспокоїтися самому. Працювати тільки в достатньо стабільному емоційному стані.

2. Вкрай важливо не говорити про емоції.

3. Не говорити такі фрази: «Заспокойтеся», «Все буде добре», «Все пройде», «Життя налагодиться» тощо. Такого роду слова замість надії нададуть людині, якій ви допомагаєте, відчуття самотності. Вона вам не повірить і відчує, що ви її не розумієте, навіть якщо на словах погодиться з вами.

4. Сповільнити темп, щоб уповільнити реакції людини, якій надаємо допомогу. Говорити в більш повільному темпі, ніж зазвичай (набагато повільніше). Для людини, якій ми надаємо допомогу, зовнішній світ зруйнований, немає нічого стабільного. Необхідно бути реальними і дати відчуття опори, впевненості та стабільності.

5. Говорити чіткими короткими фразами. Можна підвищити голос. Почати можна з фрази «Подивися на мене. Ти бачиш мене?». Людина досліджує ефект тунельного зору. Потрібно розширити цю тональність.

6. Встановити контакт і дати перше відчуття того, що є ще щось, крім пережитого жаху. Спочатку варто представитись. Не говорити, що ви є психологом. Психолог, психіатр, психотерапевт – ці слова краще не озвучувати: людина може почати додатково хвилюватися, що з нею щось не так.

7. Запитайте ім’я людини: «Як вас звати?».

8. Далі запитайте «Куди Ви йшли?», «Що Ви робили?», «Що збиралися робити, коли … (завила сирена, почалися обстріли – назвіть ситуацію, про яку раніше вам розповідала людина)?». Гострий стрес може розірвати неперервність життя. Ці запитання з’єднають ситуації в одну ціль, повертають відчуття неперервності життя.

9. Повторюйте за людиною відповідь чітко і ясно. Додайте, якщо знаєте ситуацію, без емоцій та подробиць. Ми озвучуємо порядок до того, як відбулася ситуація, потім саму ситуацію і те, що відбулося після.

10. Потрібно включити мислення, повернути відчуття контролю та особистої значущості. Цей етап потребує вашої творчості. Можна, наприклад, попросити порахувати людей, міряти комусь тиск (якщо є можливість), подивитися номери будинків довкола. Приклад формулювання «Допоможіть, мені дуже потрібно дізнатися, які номера найближчих будинків – того і того, у мене поганий зір».

11. Нормалізація. Говоримо про реакції, які відчуває людина: «Перекажіть те, що Ви бачите та відчуваєте, наприклад: сльози, розгубленість, тривога, спустошення, заторможеність, агресія тощо» та пояснюємо, що це нормальні реакції на ненормальну ситуацію.

12. Шукаємо ресурси. Завершуємо розмову з людиною на пошуках власних внутрішніх ресурсів сили. Важливо, щоб людина згадала свої приклади, варіанти справлятися у стресовій ситуації. Будь-які можливості давати собі раду: комп’ютерні ігри, прогулянка з собакою, пробіжка, їжа – всі варіанти, крім алкоголю та наркотиків, можливі. Не наше завдання зараз оцінювати способи справлятися зі стресом. Найкращий спосіб пережити шокові стресові ситуації – це відновлення контролю (за допомогою дій) і зв’язків з іншими людьми.

13. Ситуація, коли людина в ступорі. Якщо людина застигла та не реагує, застосовуйте голос (скажіть що-небудь впевнено та голосно), візуальні подразники (помахайте рукою перед очима). Можна спробувати дати в руки щось контрастне (якщо поряд є швидка допомога, можна у них взяти лід і дати в руки). Не потрібно бити по щоках.

Джерело: методичні рекомендації "Перша психологічна допомога. Алгоритм дій, надані листом МОН від 04.04.2022 № 1/3872-22
#рекомендації
Ідеї для творчості 🌸Весняні котики 🐈
28.03.202508:29
👌Проблеми наслідування: як діти переймають поведінку батьків і що з цим робити

Діти вчаться не тоді, коли їх навчають словами, а тоді, коли спостерігають за поведінкою дорослих. Батьки можуть повторювати правильні фрази про повагу, турботу чи контроль емоцій, але справжній приклад дитина бере з того, як дорослі діють у повсякденному житті.

Наукові дослідження доводять: діти з раннього віку здатні емоційно й поведінково копіювати найближчих людей, навіть несвідомо. Саме тому важливо усвідомити: ваша щоденна поведінка — найпотужніший інструмент виховання.

❓Чому діти наслідують поведінку дорослих?

🔹 Довіра до батьківського авторитету
Дитина сприймає батьків як джерело правди й орієнтиру. Вона вірить не словам, а діям — особливо в перші роки життя, коли логічне мислення ще формується.

🔹 Потреба в належності
Щоб відчувати себе частиною сім’ї, дитина інстинктивно відтворює поведінку близьких — навіть якщо вона шкідлива чи суперечлива.

🔹 Моделювання через досвід
У дитинстві моральні межі ще не сформовані. Те, що дитина бачить щодня, автоматично стає для неї "нормою".

🔹 Несвідоме емоційне копіювання
Міміка, жести, інтонації, навіть ритм дихання — усе це діти копіюють, особливо в стресових ситуаціях, бо це дає відчуття безпеки: "Я реагую так, як тато — значить, я роблю правильно".


❓Що діти найчастіше переймають від батьків?

✔️ Манеру спілкування
Різкий тон, перебивання, крик або навпаки — спокій, доброзичливість, уважність.

✔️ Ставлення до себе та інших
Якщо батьки не поважають себе або інших — дитина засвоює це як допустиму норму. Якщо ж ставляться з гідністю — вона переймає таку саму модель.

✔️ Реакцію на труднощі
Паніка, втеча, агресія або спокій, гнучкість і пошук рішення — усе це вивчається через спостереження.

✔️ Ставлення до емоцій
Якщо емоції в сім’ї пригнічують — дитина вчиться соромитися почуттів. Якщо їх приймають — вона вчиться виражати себе без страху.

✔️ Ставлення до праці, відпочинку, грошей, тіла, близькості — діти формують свої уявлення про світ саме через щоденний досвід у родині.


👉Поширені помилки батьків у щоденному моделюванні

❌ "Роби як я кажу, а не як я роблю"
Це руйнує довіру. Дитина вчиться не щирості, а подвійним стандартам.

❌ Прихована агресія чи сарказм
Навіть без відвертого крику діти чудово вловлюють напругу й негативні підтексти.

❌ Відсутність вибачень
Коли дорослі не визнають своїх помилок, дитина засвоює, що просити вибачення — це приниження, а не сила.

❌ Постійна самокритика
Фрази типу "я дурна", "я нікчемна", "у мене нічого не виходить" звучать для дитини як інструкція: треба також себе принижувати, щоб "бути хорошою".

❌ Неусвідомлена передача власних страхів і переконань
Фрази: "Не довіряй людям", "усі чоловіки/жінки однакові", "світ жорстокий" — програмують дитину на недовіру, обмеження й внутрішній захист.

👉Що робити батькам, щоб бути справжнім прикладом для дитини?

1. Емоційна чесність + стабільність

Не приховуйте свої емоції, але й не перекладайте їх на дитину. Пояснюйте:
"Я злюсь, бо день був важкий. Мені треба трохи тиші, і я буду спокійнішим."

2. Вибачення — це сила

Дитина набагато краще реагує на фразу "Вибач, я був різкий" ніж на лекцію "Не будь нечемним". Це показує, що кожен може помилятись — і це нормально.

3. Поважати себе та інших

Починайте з себе: "Я не буду принижувати себе, і тебе — теж."
Діти не вірять словам, якщо дії суперечать їм.

4. Будувати простір без страху

Удома має бути безпечно помилятися. Дитина вчиться рости тільки там, де її не карають за пошук.

5. Демонструвати здорові стратегії розв’язання проблем

Конфлікти — неминучі. Але важливо показати: їх можна вирішити без образ, звинувачень і шантажу.

👉Як допомогти дитині змінити наслідувану негативну поведінку?

Пояснюйте із повагою:
"Я бачу, що ти повторюєш щось, що почув. Але в нас є інший спосіб — хочеш, покажу?"

Не лайте — підтримайте:
"Ти ще вчишся. І це нормально. Я поряд."

Створіть нову модель:
Теплота, терпіння, увага, послідовність — саме вони змінюють поведінку дитини набагато швидше, ніж покарання.
😉Цікаві ідеї для творчості та занять 🐙
Mobile 🐝 з яєчної коробки. Ідеї для творчості 😉
28.03.202508:34
Висновок: дитина бачить, хто ми є — і вчиться бути такою ж

✔️ Діти наслідують не лише зовнішні дії, а й внутрішні переконання батьків.
✔️ Найсильніший вплив — це не слова, а щоденні звички, реакції та ставлення.
✔️ Ви не маєте бути ідеальними — достатньо бути живими, щирими й готовими визнавати помилки.
✔️ Ваша власна робота над собою — найцінніший внесок у майбутнє дитини.

💡 Дитина не потребує бездоганних батьків. Вона потребує тих, хто вміє рости поруч із нею.
登录以解锁更多功能。
Cookie

我们使用cookie来增强您的浏览体验。点击“接受所有”,您同意使用cookie。