прεсвѷтεръ Юрїй
Канал із думками та нотатками пресвітера, котрий думає, що він думає, але не завжди його думки сходяться із думками тих, хто думає інакше…)
关联群组
presbyter 📝
140
记录
19.03.202514:50
708订阅者04.03.202516:19
33引用指数31.01.202520:12
2.7K每帖平均覆盖率31.01.202520:12
2.7K广告帖子的平均覆盖率12.02.202508:42
48.57%ER31.01.202520:12
420.44%ERR转发自:
прεсвѷтεръ Юрїй
08.03.202503:55
Написано було у 2⃣0⃣2⃣1⃣ році 🌿
Вітаю підписниць каналу зі святом весни!
*⃣ оскільки слов'янська мова надзвичайно прекрасна, то і прекрасних доньок Єви можна нею також прекрасно привітати 💐
Вітаю підписниць каналу зі святом весни!
*⃣ оскільки слов'янська мова надзвичайно прекрасна, то і прекрасних доньок Єви можна нею також прекрасно привітати 💐
23.03.202508:43
Образ Розп’ятої Любові: що розповідає нам Хрест? ✝️
Хрест — це не просто символ. Це місце зустрічі Бога з людиною, любові з болем, вічності з часом.
У Православ’ї немає нічого випадкового — і в іконі «Розп’яття» кожна деталь говорить.
🔹 Чому Хрест восьмикінечний?
Бо він включає не тільки основну перекладину, але й верхню (з написом «І.Н.Ц.І.») та нижню, похилену, яка вказує на розбійників: один — до спасіння, інший — до осуду.
🔹 Чому цвяхи в долонях, а не в зап’ястях?
Бо саме долоні — це руки, які благословляли, зцілювали, годували. Це — богословське свідчення: людство пробило руки, які його тримають.
🔹 Чому ноги не схрещені?
Бо за переданням, засвідченим і святинею цариці Єлени, Христа розіп’яли чотирма цвяхами — і кожна нога прибита окремо. Це історично і богословськи точна традиція Сходу.
🔹 Чому очі відкриті?
Щоб наголосити: Христос добровільно приймає смерть. Він — Живий, навіть на Хресті.
🔹 Чому Голова схилена праворуч?
Бо праворуч стоїть Пречиста Діва — образ людства. Навіть на Хресті Христос звернений до нас любов’ю.
⸻
🪔 На православному хресті Христос не зображений у смертній безнадії, а у торжестві жертви.
Він не приречений, а Пастир, що дає життя за овець.
Він не мертвий, а Воскреслий, що вже сходить у пекло, щоб вивести звідти тих, хто чекав Світла.
І навіть напис І.Н.Ц.І., і навіть череп Адама під Голгофою, і навіть скромність образу — усе промовляє:
«Тут — Любов, розіп’ята і воскресла».
⸻
Пам’ятаймо, що:
Хрест — це не предмет минулого, а виклик теперішньому.
Якщо ми дивимося — але не розуміємо,
молимося — але не живемо,
носимо хрест — але не несемо,
то втрачаємо не символ, а саму суть Євангелія, саме Життя.
Не проходьмо повз Хрест, не звикаймо до нього, не зводьмо Його до прикраси на шиї. Дивімося уважно. Зупинімося. Помовчимо. Бо саме тут — відповідь на всі наші запитання, наш біль, і наша надія.
Хрест — це не кінець. Це початок.
Початок нашого Воскресіння.
Хрест — це не просто символ. Це місце зустрічі Бога з людиною, любові з болем, вічності з часом.
У Православ’ї немає нічого випадкового — і в іконі «Розп’яття» кожна деталь говорить.
🔹 Чому Хрест восьмикінечний?
Бо він включає не тільки основну перекладину, але й верхню (з написом «І.Н.Ц.І.») та нижню, похилену, яка вказує на розбійників: один — до спасіння, інший — до осуду.
🔹 Чому цвяхи в долонях, а не в зап’ястях?
Бо саме долоні — це руки, які благословляли, зцілювали, годували. Це — богословське свідчення: людство пробило руки, які його тримають.
🔹 Чому ноги не схрещені?
Бо за переданням, засвідченим і святинею цариці Єлени, Христа розіп’яли чотирма цвяхами — і кожна нога прибита окремо. Це історично і богословськи точна традиція Сходу.
🔹 Чому очі відкриті?
Щоб наголосити: Христос добровільно приймає смерть. Він — Живий, навіть на Хресті.
🔹 Чому Голова схилена праворуч?
Бо праворуч стоїть Пречиста Діва — образ людства. Навіть на Хресті Христос звернений до нас любов’ю.
⸻
🪔 На православному хресті Христос не зображений у смертній безнадії, а у торжестві жертви.
Він не приречений, а Пастир, що дає життя за овець.
Він не мертвий, а Воскреслий, що вже сходить у пекло, щоб вивести звідти тих, хто чекав Світла.
І навіть напис І.Н.Ц.І., і навіть череп Адама під Голгофою, і навіть скромність образу — усе промовляє:
«Тут — Любов, розіп’ята і воскресла».
⸻
Пам’ятаймо, що:
Хрест — це не предмет минулого, а виклик теперішньому.
Якщо ми дивимося — але не розуміємо,
молимося — але не живемо,
носимо хрест — але не несемо,
то втрачаємо не символ, а саму суть Євангелія, саме Життя.
Не проходьмо повз Хрест, не звикаймо до нього, не зводьмо Його до прикраси на шиї. Дивімося уважно. Зупинімося. Помовчимо. Бо саме тут — відповідь на всі наші запитання, наш біль, і наша надія.
Хрест — це не кінець. Це початок.
Початок нашого Воскресіння.
30.03.202510:01
Ліствиця
Укріпи мене, Ісусе, з небесного ряду,
Може і я доберуся, може не упаду.
Нехай ангел захищає мою грішну душу,
Я ж до втраченого раю повернутись мушу.
Наблукався я доволі по дикому полі,
Не знайшов у світі правди, ні щастя, ні долі.
Лиш знайшов Тебе, Ісусе, і до Тебе прагну,
Може хижі душетруси на шляху не стягнуть.
Хоч стрімкий підйом до Тебе - та може, та може
Безначальна Твоя сила мені допоможе.
Я ж щасливий, що Тя бачу і Тобі молюся,
Чи не лишиш, чи пробачиш, Господи Ісусе?
У четверту неділя Великого посту святкується пам'ять преподобного Іоанна Ліствичника, ігумена Синайського (VI-VII ст.) Під час керування Синайським монастирем (суч. Єгипет) преподобний Іоанн написав знамениту книгу про духовне сходження християн, яку назвав «Ліствицею», пояснюючи: «Від землі до неба ведуть сходи, якими здіймаються люди. Господь простягає до них руки, але шлях до Нього складається з тридцяти високих ступенів, і на кожній з них чекають випробування».
Натхнення Пафнутія
Укріпи мене, Ісусе, з небесного ряду,
Може і я доберуся, може не упаду.
Нехай ангел захищає мою грішну душу,
Я ж до втраченого раю повернутись мушу.
Наблукався я доволі по дикому полі,
Не знайшов у світі правди, ні щастя, ні долі.
Лиш знайшов Тебе, Ісусе, і до Тебе прагну,
Може хижі душетруси на шляху не стягнуть.
Хоч стрімкий підйом до Тебе - та може, та може
Безначальна Твоя сила мені допоможе.
Я ж щасливий, що Тя бачу і Тобі молюся,
Чи не лишиш, чи пробачиш, Господи Ісусе?
У четверту неділя Великого посту святкується пам'ять преподобного Іоанна Ліствичника, ігумена Синайського (VI-VII ст.) Під час керування Синайським монастирем (суч. Єгипет) преподобний Іоанн написав знамениту книгу про духовне сходження християн, яку назвав «Ліствицею», пояснюючи: «Від землі до неба ведуть сходи, якими здіймаються люди. Господь простягає до них руки, але шлях до Нього складається з тридцяти високих ступенів, і на кожній з них чекають випробування».
Натхнення Пафнутія
31.03.202505:15
🗓 31 березня — день пам’яті благовірного короля Англії страстотерпця Едуарда (✞ 18.ІІІ.979) 🕊
Едуард був помазаний на королівство святителем Дунстаном Кентерберійським (✞ 19.V.988) у віці 16 років, але його правління тривало не більше трьох років. Король Едуард був прихильником монастирів, звідки ще його батько, благовірний король Едгар Миролюбний (✞ 08.VІІ.975), виселив жонате духовенство, аби останнє не турбувало чернече життя обителей 📿
Саме захист монастирів і став причиною змови аристократії та мачухи Едуарда Ельфтрити щодо вбивства юного монарха. Говорячи сучасною мовою, знать бажала націоналізувати монастирські володіння, але король Едуард і архієпископ Дунстан були проти.
Щодо цього 18 березня 979 року король бажав провести аудієнцію зі своїм зведеним братом Етельредом ІІ Нерішучим і відправився до нього в замок Корф, де його і зустріла мачуха Ельфтрита (✞ 17.ХI.1001), запропонувавши йому випити з дороги. Слуга мачухи подав кубок Едуарду, поцілував його і, коли монарх почав пити, встромив в його груди кинджал. Тіло вбитого короля заплуталося в стременах і кінь відніс його подалі від місця вбивства, але Ельфтрита знайшла його і заховала його спочатку в непримітному сараї, а потім в болоті, але всюди останки праведника чудодійно сяяли і їх знаходили піддані короля.
Через два роки після вбивства вірні на чолі із герцогом Ельфером, котрий покаявся в тому, що був несправедливий по відношенню до релігійної політики монарха, перенесли мощі короля до Вілтонського монастиря, де їх зустрічала преподобна аббатиса Вульфріда та сестра убитого — преподобна Едіт Вілтонська.
У 1008 році Англійська Архієпископія Римського Патріархату офіційно причислила короля Едуарда до лику святих. Довгий час мощі страстотерпця були приховані і віднайдені тільки у 1931 році археологом Вільсоном Клеріджем, котрий через певні несприятливі обставини лише у 1984 році зміг передати їх Православній Церкві. Мощі англійського страстотерпця Едуарда Англійського перебувають в тезоіменитому храмі цвинтаря Бруквуд, що поблизу міста Гілфорд у графстві Суррей.
Страстотерпче святий королю Едуарде Англійський, моли Бога за нас 🌿
Едуард був помазаний на королівство святителем Дунстаном Кентерберійським (✞ 19.V.988) у віці 16 років, але його правління тривало не більше трьох років. Король Едуард був прихильником монастирів, звідки ще його батько, благовірний король Едгар Миролюбний (✞ 08.VІІ.975), виселив жонате духовенство, аби останнє не турбувало чернече життя обителей 📿
Саме захист монастирів і став причиною змови аристократії та мачухи Едуарда Ельфтрити щодо вбивства юного монарха. Говорячи сучасною мовою, знать бажала націоналізувати монастирські володіння, але король Едуард і архієпископ Дунстан були проти.
Щодо цього 18 березня 979 року король бажав провести аудієнцію зі своїм зведеним братом Етельредом ІІ Нерішучим і відправився до нього в замок Корф, де його і зустріла мачуха Ельфтрита (✞ 17.ХI.1001), запропонувавши йому випити з дороги. Слуга мачухи подав кубок Едуарду, поцілував його і, коли монарх почав пити, встромив в його груди кинджал. Тіло вбитого короля заплуталося в стременах і кінь відніс його подалі від місця вбивства, але Ельфтрита знайшла його і заховала його спочатку в непримітному сараї, а потім в болоті, але всюди останки праведника чудодійно сяяли і їх знаходили піддані короля.
Через два роки після вбивства вірні на чолі із герцогом Ельфером, котрий покаявся в тому, що був несправедливий по відношенню до релігійної політики монарха, перенесли мощі короля до Вілтонського монастиря, де їх зустрічала преподобна аббатиса Вульфріда та сестра убитого — преподобна Едіт Вілтонська.
У 1008 році Англійська Архієпископія Римського Патріархату офіційно причислила короля Едуарда до лику святих. Довгий час мощі страстотерпця були приховані і віднайдені тільки у 1931 році археологом Вільсоном Клеріджем, котрий через певні несприятливі обставини лише у 1984 році зміг передати їх Православній Церкві. Мощі англійського страстотерпця Едуарда Англійського перебувають в тезоіменитому храмі цвинтаря Бруквуд, що поблизу міста Гілфорд у графстві Суррей.
Страстотерпче святий королю Едуарде Англійський, моли Бога за нас 🌿
01.04.202507:13
📝 Чому в моєму Синодику є ім’я раба Божого Миколая, єгóже днесь день упокоєнія?
Тому що він був СПРАВЖНІМ ХРИСТИЯНИНОМ, який все своє життя провів у цноті і молитві та завершив це життя із невиконаним бажанням прийняти чернецтво (йому заборонив духівник).
Микола Васильович Яновський показав нашу землю такою, якою він її відчував і бачив через призму україномовного батька-драматурга Василя Яновського або ж білоруського діда-єпископа Григорія Яновського. Землю, яку він називав майже на бóлгарську манеру «Украйна», що після нього цензорно виправили на «южная первобытная Россія», а її жителів характеризував, кажучи, що вони «разгульная замашка русской природы», вбачаючи дещо інше, аніж просто розваги.
Хто такий Гоголь? Людина, котра, які мінімум, залишила нам слова, що «есть только одна дверь къ жизни, и эта дверь — Iисусъ Христосъ». Гадаю, цього «мінімуму» достатньо.
Вічная пам’ять безсмертній душі Божого слуги Миколая 🌿
Тому що він був СПРАВЖНІМ ХРИСТИЯНИНОМ, який все своє життя провів у цноті і молитві та завершив це життя із невиконаним бажанням прийняти чернецтво (йому заборонив духівник).
Микола Васильович Яновський показав нашу землю такою, якою він її відчував і бачив через призму україномовного батька-драматурга Василя Яновського або ж білоруського діда-єпископа Григорія Яновського. Землю, яку він називав майже на бóлгарську манеру «Украйна», що після нього цензорно виправили на «южная первобытная Россія», а її жителів характеризував, кажучи, що вони «разгульная замашка русской природы», вбачаючи дещо інше, аніж просто розваги.
Хто такий Гоголь? Людина, котра, які мінімум, залишила нам слова, що «есть только одна дверь къ жизни, и эта дверь — Iисусъ Христосъ». Гадаю, цього «мінімуму» достатньо.
Вічная пам’ять безсмертній душі Божого слуги Миколая 🌿
03.04.202508:45
Указъ № 223 отъ 23 апреля 1953 г.
О почитанiи древнихъ святыхъ Запада.
Пребывая въ разсѣянiи въ странахъ, гдѣ древле подвизались и прославились своими страданiями или иными подвигами святые угодники, чтимые Православной Христовой Церковью съ древнихъ лѣтъ, подобаетъ нам достойно почитать ихъ и прибѣгать къ нимъ, не охладевая въ то же время къ святымъ угодникамъ Божiимъ, къ коимъ мы прибѣгали и прежде въ молитвахъ.
Въ различныхъ мѣстахъ древней Галлiи, нынѣ Францiи, и другихъ странахъ Западной Еѵропы сохранились понынѣ священные останки мучениковъ первыхъ вѣковъ и послѣдующихъ, являвшихся исповѣдниками вѣры Православной. Призываемъ о.о. священнослужителей поминать на богослуженiяхъ — на литiяхъ и въ другихъ молитвахъ — угодниковъ Божiихъ, являющихся покровителями того мѣста или страны, гдѣ происходитъ служба, и особенно чтимыхъ, также на отпустѣ.
Въ частности, въ предѣлахъ Парижа надлежитъ поминать священномученика Дiонѵсiя, преподобную Геновеву, также преподобнаго Клотуальда, въ Лiонѣ — священномученика Иринея, въ Марселѣ — мученика Вiктора и преподобнаго Кассiана, въ предѣлахъ Тулузы — священномученика Сатурнiна, епископа Тулузскaго, въ Турѣ — святителя Мартiна.
Въ случаяхъ неясности и недоумѣнiй обращаться къ Намъ за разъясненiями и указанiями. Паству же призывать чтить сихъ угодниковъ.
+ Іоаннъ,
Архiепископъ Брюссельскiй и Западно-Еѵропейскiй
О почитанiи древнихъ святыхъ Запада.
Пребывая въ разсѣянiи въ странахъ, гдѣ древле подвизались и прославились своими страданiями или иными подвигами святые угодники, чтимые Православной Христовой Церковью съ древнихъ лѣтъ, подобаетъ нам достойно почитать ихъ и прибѣгать къ нимъ, не охладевая въ то же время къ святымъ угодникамъ Божiимъ, къ коимъ мы прибѣгали и прежде въ молитвахъ.
Въ различныхъ мѣстахъ древней Галлiи, нынѣ Францiи, и другихъ странахъ Западной Еѵропы сохранились понынѣ священные останки мучениковъ первыхъ вѣковъ и послѣдующихъ, являвшихся исповѣдниками вѣры Православной. Призываемъ о.о. священнослужителей поминать на богослуженiяхъ — на литiяхъ и въ другихъ молитвахъ — угодниковъ Божiихъ, являющихся покровителями того мѣста или страны, гдѣ происходитъ служба, и особенно чтимыхъ, также на отпустѣ.
Въ частности, въ предѣлахъ Парижа надлежитъ поминать священномученика Дiонѵсiя, преподобную Геновеву, также преподобнаго Клотуальда, въ Лiонѣ — священномученика Иринея, въ Марселѣ — мученика Вiктора и преподобнаго Кассiана, въ предѣлахъ Тулузы — священномученика Сатурнiна, епископа Тулузскaго, въ Турѣ — святителя Мартiна.
Въ случаяхъ неясности и недоумѣнiй обращаться къ Намъ за разъясненiями и указанiями. Паству же призывать чтить сихъ угодниковъ.
+ Іоаннъ,
Архiепископъ Брюссельскiй и Западно-Еѵропейскiй
09.03.202512:28
👨🎨👩🎨 В Неділю Торжества Православ’я традиційно вітаю всіх, хто дотичний до сакрального мистецтва — іконопису 🎨
Хай Господь направляє ваші руки на благо і працями вашими завжди хай приноситься слава, яка, як говорить великий святитель Василій Каппадокійський, походить до Першообразного, Котрий вас і благословив неймовірним талантом!
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
Якщо хтось шукав собі майстра для замовлення ікони, то, користуючись нагодою, деяких рекомендую:
📱 декан іконописної школи ім. преп. Порфирія Кавсокаливіта при Полтавській Місіонерській Духовній Семінарії агіограф Сергій Горбань — Кременчуцький геній та неперевершений маестро всієї України упродовж майже трьох останніх десятиліть;
📱 Кам’янець-Подільське іконописне духовне училище із просто неймовірним отцем-ректором протоієреєм Вадимом Гаджаманом — завжди шикарний та якісний рівень робіт;
📱 ізографиня Наталя Сидорук — фахівчиня у сфері давньоруського (давньоукраїнського) стилю сакрального мистецтва;
📱 агіографиня Лідія Прутян — ніжне, проте професійне, письмо і, не соромно зізнатися, іконописиця, яка створила не одну ікону для моєї родини;
📱 ізограф Кирило Заровний — талановитий учень Сергія Горбаня та Лідії Прутян і творчий, віртуоз, що завжди сповнений нових ідей.
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
Кожна ікона після освячення повинна пошановуватися, і до неї не можна ставитися зневажливо і нешанобливо, чому ми утримуємося від обговорень ікон, що вже стоять у храмах, але ми завжди повинні прагнути кращого, а найголовніше, не так звертати увагу на зовнішню красу ікон, як на їхню духовність.
©️ святитель Іоанн Максимович, архієпископ Шанхайський і Сан-Францизький
Хай Господь направляє ваші руки на благо і працями вашими завжди хай приноситься слава, яка, як говорить великий святитель Василій Каппадокійський, походить до Першообразного, Котрий вас і благословив неймовірним талантом!
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
Якщо хтось шукав собі майстра для замовлення ікони, то, користуючись нагодою, деяких рекомендую:
📱 декан іконописної школи ім. преп. Порфирія Кавсокаливіта при Полтавській Місіонерській Духовній Семінарії агіограф Сергій Горбань — Кременчуцький геній та неперевершений маестро всієї України упродовж майже трьох останніх десятиліть;
📱 Кам’янець-Подільське іконописне духовне училище із просто неймовірним отцем-ректором протоієреєм Вадимом Гаджаманом — завжди шикарний та якісний рівень робіт;
📱 ізографиня Наталя Сидорук — фахівчиня у сфері давньоруського (давньоукраїнського) стилю сакрального мистецтва;
📱 агіографиня Лідія Прутян — ніжне, проте професійне, письмо і, не соромно зізнатися, іконописиця, яка створила не одну ікону для моєї родини;
📱 ізограф Кирило Заровний — талановитий учень Сергія Горбаня та Лідії Прутян і творчий, віртуоз, що завжди сповнений нових ідей.
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
Кожна ікона після освячення повинна пошановуватися, і до неї не можна ставитися зневажливо і нешанобливо, чому ми утримуємося від обговорень ікон, що вже стоять у храмах, але ми завжди повинні прагнути кращого, а найголовніше, не так звертати увагу на зовнішню красу ікон, як на їхню духовність.
©️ святитель Іоанн Максимович, архієпископ Шанхайський і Сан-Францизький
16.03.202517:41
Дорогі друзі 🌿
Вітаю всіх із другою неділею Великого посту та торжеством Собору преподобних і богоносних отців наших Києво-Печерських та всіх святих, що в землі Руси-України просяяли 🕊
🛜 З’явилася пропозиція щодо проведення трансляції на тему ЦС і КІ ЦСМ зокрема. В принципі, не проти 🤝
🕰 Гадаю, що це можна зробити у середу о 20⁰⁰ — в час, коли були й трансляції Великого канону на Першому тижні 📖
Підтримуєте, то ставте — «👨💻»
Не підтримуєте, то ставте — «🗿»
Байдуже, то ставте — «⛄️»
💬 Питання на трансляцію зможете залишити під спеціальним дописом у середу або поставити їх безпосередньо під час трансляції 📲
Вітаю всіх із другою неділею Великого посту та торжеством Собору преподобних і богоносних отців наших Києво-Печерських та всіх святих, що в землі Руси-України просяяли 🕊
🛜 З’явилася пропозиція щодо проведення трансляції на тему ЦС і КІ ЦСМ зокрема. В принципі, не проти 🤝
🕰 Гадаю, що це можна зробити у середу о 20⁰⁰ — в час, коли були й трансляції Великого канону на Першому тижні 📖
Підтримуєте, то ставте — «👨💻»
Не підтримуєте, то ставте — «🗿»
Байдуже, то ставте — «⛄️»
💬 Питання на трансляцію зможете залишити під спеціальним дописом у середу або поставити їх безпосередньо під час трансляції 📲
29.03.202505:30
🗓 29 березня 1968 році у віці 105 років завершила свій земний шлях монахиня Євтропія (Ісаєнкова Катерина Леонтівна) — нині відома як преподобна Євтропія Херсонська, її ж бо молитвами хай благословить нас Триєдиний Господь 🕊
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
🔠 преподобная мати Еѵтропiе, великая подвижнице и всехвальная угоднице Христова! Прiими моленiе насъ, недостойныхъ, съ вҍрою и любовiю къ тебҍ припадающихъ, и испроси у Великодаровитаго Христа Бога нашего земли Херсонстҍй и людемъ ея миръ и благоустроенiе; на нивҍ Божiей подвизающымся исходатайствуй у Господа нашего, да выну пребываютъ тщанiемъ не лҍниви, духомъ горяще, Ему нелҍностно работающе и въ молитвахъ неусыпающе; въ мîрҍ благочестно живущымъ испроси въ вҍрҍ твердость и во благочестiи постоянство; и всҍмъ, съ вҍрою прибҍгающымъ къ тебҍ и твоея помощи и заступленiя просящымъ, подавай присно недуговъ исцҍленiе, въ скорбехъ утҍшенiе, во всемъ житiи благопоспҍшенiе; наипаче же Господа умоли въ мирҍ и покаянiи земное житiе нам преити, мытарствъ горькихъ и мукъ вҍчныхъ избавитися, и Царство Небесное наслҍдовати, идҍже ты со всҍми святыми Господу предстоиши, да выну славим Отца и Сына и Святаго Духа, нынҍ и в безконечныя вҍки.
🔠минь.
©️Службы Херсонским святым. — Херсон, 2018. — С. 182-183.
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
🔠 преподобная мати Еѵтропiе, великая подвижнице и всехвальная угоднице Христова! Прiими моленiе насъ, недостойныхъ, съ вҍрою и любовiю къ тебҍ припадающихъ, и испроси у Великодаровитаго Христа Бога нашего земли Херсонстҍй и людемъ ея миръ и благоустроенiе; на нивҍ Божiей подвизающымся исходатайствуй у Господа нашего, да выну пребываютъ тщанiемъ не лҍниви, духомъ горяще, Ему нелҍностно работающе и въ молитвахъ неусыпающе; въ мîрҍ благочестно живущымъ испроси въ вҍрҍ твердость и во благочестiи постоянство; и всҍмъ, съ вҍрою прибҍгающымъ къ тебҍ и твоея помощи и заступленiя просящымъ, подавай присно недуговъ исцҍленiе, въ скорбехъ утҍшенiе, во всемъ житiи благопоспҍшенiе; наипаче же Господа умоли въ мирҍ и покаянiи земное житiе нам преити, мытарствъ горькихъ и мукъ вҍчныхъ избавитися, и Царство Небесное наслҍдовати, идҍже ты со всҍми святыми Господу предстоиши, да выну славим Отца и Сына и Святаго Духа, нынҍ и в безконечныя вҍки.
🔠минь.
©️Службы Херсонским святым. — Херсон, 2018. — С. 182-183.
24.03.202508:05
🗓 Сьогодні день народження видатного літургіста та візантініста, доктора церковної історії та професора Київської духовної академії Олексія Афанасійовича Дмитрієвського (11/24.III.1856–10/23.VIII.1929).
Із його нарису «Богослужбові приналежності храмів Константинополя та Афона і костюм білого та чорного духовенства на Сході» 📖
Докладніше: ©️Руководство для сельскихъ пастырей. № 17. — К., 1887. — С. 595-605.
Із його нарису «Богослужбові приналежності храмів Константинополя та Афона і костюм білого та чорного духовенства на Сході» 📖
У богослужінні християнського Сходу дуже часто вживається дзвіночок — χώδων, яким ударяють після здійснення Проскомидії, причому народ і монахи виходять зі своїх стасидій, знімають камілавки [в Константинополі дуже часто чоловіки, особливо старі, стоять під час богослужіння у фесках, які вони знімають у згаданий нами час і в деяких інших випадках], схиляють голови і поминають про себе імена живих і померлих, а священник у цей час виймає частки із просфор. Те ж саме робиться, при архієрейському богослужінні, під час співу «Іже Херувими…», коли єпископ починає поминати в жертовному відділенні. Використовується цей дзвіночок і в інших випадках, напр., при перенесенні Св. Дарів із Престолу на Жертовник на початку Літургії Передосвячених, при зворотному перенесенні з Жертовника на Престол під час співу «Нині сили небесні…», при читанні Євангелія на Пасху та в деяких інших випадках. Дзвіночок цей складається з перекинутої чашечки з молоточком зверху і нагадує наші звичайні кімнатні або кабінетні дзвіночки.
Докладніше: ©️Руководство для сельскихъ пастырей. № 17. — К., 1887. — С. 595-605.
24.03.202505:50
На сугубій єктенії:
Неви́нно страда́ти о нас изво́ливый, Христе́ Бо́же, и стра́ждущим сострада́тельно помога́яй, сих младе́нцев и отроко́в, неви́нно стра́ждущих от неду́га аути́зма (имена), благослови́ бла́гостию Свое́ю, да яви́тся на них сла́ва Твоя́, рцем вси, Человеколю́бче Ми́лостивый, ско́ро услы́ши и поми́луй.
Сердцеве́дче Го́споди, све́том Твои́м просвети́ сердца́ роди́телей сих младе́нцев и отроко́в, терпе́нием благослови́, и на вся́кую доброде́тель наста́ви, да благодаря́т Твое́ Благоутро́бие; мо́лимся Ти, Христе́ Царю́, ско́ро услы́ши и поми́луй.
Молитва
Го́споди, Иису́се Христе́, Бо́же наш, послужи́ти спасе́нию ро́да челове́ческаго изво́ливый, стра́шныя Стра́сти претерпе́вый, и да́же до Креста́ и погребе́ния снизше́дый; Воскресе́нием же тридне́вным естество́ челове́ческое обнови́вый! Обнови́ све́том Твои́м умы́ и сердца́ младе́нцев и отроко́в (имена), неви́нно стра́ждущих от неду́га аути́зма, благослови́ их, укрепи́, утверди́ и умудри́ их благода́тию Твое́ю. Служа́щих бли́жним нареки́й Твои́ми служи́телями, Го́споди, благослови́ доброде́телию терпе́ния роди́телей, служа́щих сим ча́дам, му́дростию Ева́нгелия украси́ их, раздражи́тельность и па́губу гне́ва укроти́, за́висти зача́тки искорени́, пода́ждь ра́дость духо́вную и дове́рие всеце́лое благо́й во́ле Твое́й, Бо́же! Ве́рою припа́даем Ти, Бла́же, и прино́сим моли́твы уго́дника Твоего́, преподо́бнаго и богоно́снаго отца́ на́шего Алекси́я Голосе́евскаго; на нем бо Про́мысл Твой ди́вный яви́ся, я́ко благода́тию отверзо́шася уста́ его́, неду́гом пре́жде скова́нныя, и пропове́да он ра́дость Воскресе́ния Твоего́. Те́мже, упова́юще на Твое́ благосе́рдие и ми́лость неизрече́нную, разуме́юще глубину́ любве́ Твоея́ и прему́дрости та́йну, благодаре́ние и сла́ву Тебе́ возсыла́ем, со Отце́м и Святы́м Твои́м Ду́хом во ве́ки веко́в.
Ами́нь.
#аутизм
Неви́нно страда́ти о нас изво́ливый, Христе́ Бо́же, и стра́ждущим сострада́тельно помога́яй, сих младе́нцев и отроко́в, неви́нно стра́ждущих от неду́га аути́зма (имена), благослови́ бла́гостию Свое́ю, да яви́тся на них сла́ва Твоя́, рцем вси, Человеколю́бче Ми́лостивый, ско́ро услы́ши и поми́луй.
Сердцеве́дче Го́споди, све́том Твои́м просвети́ сердца́ роди́телей сих младе́нцев и отроко́в, терпе́нием благослови́, и на вся́кую доброде́тель наста́ви, да благодаря́т Твое́ Благоутро́бие; мо́лимся Ти, Христе́ Царю́, ско́ро услы́ши и поми́луй.
Молитва
Го́споди, Иису́се Христе́, Бо́же наш, послужи́ти спасе́нию ро́да челове́ческаго изво́ливый, стра́шныя Стра́сти претерпе́вый, и да́же до Креста́ и погребе́ния снизше́дый; Воскресе́нием же тридне́вным естество́ челове́ческое обнови́вый! Обнови́ све́том Твои́м умы́ и сердца́ младе́нцев и отроко́в (имена), неви́нно стра́ждущих от неду́га аути́зма, благослови́ их, укрепи́, утверди́ и умудри́ их благода́тию Твое́ю. Служа́щих бли́жним нареки́й Твои́ми служи́телями, Го́споди, благослови́ доброде́телию терпе́ния роди́телей, служа́щих сим ча́дам, му́дростию Ева́нгелия украси́ их, раздражи́тельность и па́губу гне́ва укроти́, за́висти зача́тки искорени́, пода́ждь ра́дость духо́вную и дове́рие всеце́лое благо́й во́ле Твое́й, Бо́же! Ве́рою припа́даем Ти, Бла́же, и прино́сим моли́твы уго́дника Твоего́, преподо́бнаго и богоно́снаго отца́ на́шего Алекси́я Голосе́евскаго; на нем бо Про́мысл Твой ди́вный яви́ся, я́ко благода́тию отверзо́шася уста́ его́, неду́гом пре́жде скова́нныя, и пропове́да он ра́дость Воскресе́ния Твоего́. Те́мже, упова́юще на Твое́ благосе́рдие и ми́лость неизрече́нную, разуме́юще глубину́ любве́ Твоея́ и прему́дрости та́йну, благодаре́ние и сла́ву Тебе́ возсыла́ем, со Отце́м и Святы́м Твои́м Ду́хом во ве́ки веко́в.
Ами́нь.
#аутизм
15.03.202520:16
16 березня. Собор усіх преподобних Києво-Печерських
(перехідне святкування в Неділю другу Великого посту).
У другу неділю Великого посту Православна Церква відзначає Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських, які спочивають у Ближніх (Антонієвих) і Дальніх (Феодосієвих) печерах.
Церква вшановує понад двісті святих, що входять до Собору преподобних Печерських.
На чолі Собору стоять преподобні Антоній та Феодосій Києво-Печерські – засновники чернечого життя на Русі.
В 1051 році преподобний Антоній повернувся до Києва з Афона, де прийняв чернечий постриг, і оселився в печері, в якій раніше усамітнився в молитві митрополит Іларіон. Згодом до печери стали приходити численні відвідувачі за благословенням та духовною порадою від преподобного, а ті, хто бажав прийняти чернецтво, залишалися з ним. Так почала утворюватися Печерська обитель – третій уділ Пресвятої Богородиці, після Єрусалима та Афону.
Засновником спільножительного чернецтва в Київській Русі став сподвижник преподобного Антонія Печерського преподобний Феодосій, який юнаком прийшов до нього і прийняв у його печері чернечий постриг.
З благословення преподобного Феодосія в Печерській обителі було запроваджено монастирський устав, привезений із Константинополя. Згодом він був прийнятий у всіх наших монастирях.
У сонмі Києво-Печерських святих можна знайти всі види аскетичного подвижництва: юродство Христа заради, мовчання, самітництво, носіння вериг, пост, неспання і навіть мучеництво.
Про подвиги Києво-Печерських святих розповідає патерик, у якому відображена лише мала частина подвигів преподобних отців. Багатьох із них, про кого не залишилося письмових свідчень, прославив Сам Бог, представивши їхні чудотворні мощі.
Київські святі були прославлені 1643 року київським митрополитом Петром (Могилою). За його дорученням протосинкел Константинопольського патріархату Мелетій Сириг уклав службу преподобним отцям Києво-Печерським і всім святим землі їхньої.
У XVIII столітті було порушено питання про загальноцерковне шанування Київських святих. Святіший Правлячий Синод у 1762 році своїм указом (це рішення було підтверджено указами 1775 та 1784 років) дозволив включати у загальноцерковні Місяцеслови імена Київських святих та друкувати їм служби в місячних Мінеях.
(перехідне святкування в Неділю другу Великого посту).
У другу неділю Великого посту Православна Церква відзначає Собор усіх преподобних отців Києво-Печерських, які спочивають у Ближніх (Антонієвих) і Дальніх (Феодосієвих) печерах.
Церква вшановує понад двісті святих, що входять до Собору преподобних Печерських.
На чолі Собору стоять преподобні Антоній та Феодосій Києво-Печерські – засновники чернечого життя на Русі.
В 1051 році преподобний Антоній повернувся до Києва з Афона, де прийняв чернечий постриг, і оселився в печері, в якій раніше усамітнився в молитві митрополит Іларіон. Згодом до печери стали приходити численні відвідувачі за благословенням та духовною порадою від преподобного, а ті, хто бажав прийняти чернецтво, залишалися з ним. Так почала утворюватися Печерська обитель – третій уділ Пресвятої Богородиці, після Єрусалима та Афону.
Засновником спільножительного чернецтва в Київській Русі став сподвижник преподобного Антонія Печерського преподобний Феодосій, який юнаком прийшов до нього і прийняв у його печері чернечий постриг.
З благословення преподобного Феодосія в Печерській обителі було запроваджено монастирський устав, привезений із Константинополя. Згодом він був прийнятий у всіх наших монастирях.
У сонмі Києво-Печерських святих можна знайти всі види аскетичного подвижництва: юродство Христа заради, мовчання, самітництво, носіння вериг, пост, неспання і навіть мучеництво.
Про подвиги Києво-Печерських святих розповідає патерик, у якому відображена лише мала частина подвигів преподобних отців. Багатьох із них, про кого не залишилося письмових свідчень, прославив Сам Бог, представивши їхні чудотворні мощі.
Київські святі були прославлені 1643 року київським митрополитом Петром (Могилою). За його дорученням протосинкел Константинопольського патріархату Мелетій Сириг уклав службу преподобним отцям Києво-Печерським і всім святим землі їхньої.
У XVIII столітті було порушено питання про загальноцерковне шанування Київських святих. Святіший Правлячий Синод у 1762 році своїм указом (це рішення було підтверджено указами 1775 та 1784 років) дозволив включати у загальноцерковні Місяцеслови імена Київських святих та друкувати їм служби в місячних Мінеях.
02.04.202516:01
⛵️ про паломників 🌊
Говорячи про покаяння олександрійської блудниці, чомусь частенько забуваємо про тих «паломничків», із якими вона пливла до Єрусалиму… Хоча, цілком можливо, потім вона і їхні душечки відмолила…
Із «Житія преподобної Марії Єгипетської» святителя Софронія Єрусалимського 📖
Говорячи про покаяння олександрійської блудниці, чомусь частенько забуваємо про тих «паломничків», із якими вона пливла до Єрусалиму… Хоча, цілком можливо, потім вона і їхні душечки відмолила…
Із «Житія преподобної Марії Єгипетської» святителя Софронія Єрусалимського 📖
… Народилася я в Єгипті і ще за життя батьків, дванадцяти років зроду, покинула їх і пішла до Олександрії. Там я втратила свою цнотливість і віддалася нестримному і ненаситному перелюбу. Понад сімнадцять років я віддавалася гріху і робила все безоплатно. Я не брала грошей не тому, що була багата. Я жила в злиднях і заробляла пряжею. Думала я, що весь сенс життя полягає у вгамуванні плотської хтивості.
Провадячи таке життя, я одного разу побачила безліч народу, що з Лівії та Єгипту йшов до моря, аби пливти до Єрусалиму на свято Воздвиження Святого Хреста. Захотілося й мені плисти з ними. Але не заради Єрусалиму і не заради свята, а — пробач, отче, — щоб було більше з ким вдаватися до розпусти. Так сіла я на корабель.
Тепер, отче, повір мені, я сама дивуюся, як море стерпіло мою розпусту і перелюбство, як земля не розверзла своїх вуст і не звела мене живцем у пекло, що спокусило і занапастило стільки душ… Але, видно, Бог хотів мого покаяння, не бажаючи смерті грішника і з довготерпінням чекаючи його навернення.
Так прибула я до Єрусалиму і по всі дні до свята, як і на кораблі, займалася скверними справами …
登录以解锁更多功能。
