Натхнення Пафнутія
Разом будемо надихатись Божими Дарами живого буття, разом молитись за Україну та наші Збройні Сили, разом і переможемо!
关联群组
Натхнення Пафнутія Chat
7
记录
05.05.202523:59
917订阅者27.03.202523:59
200引用指数21.03.202514:21
2.3K每帖平均覆盖率05.05.202521:12
312广告帖子的平均覆盖率12.04.202523:59
1540.00%ER21.03.202523:59
268.81%ERR
11.05.202510:36
Мамині очі
Я не маю перед ними сили,
Я тьмянію перед їх теплом,
Все життя вони мене учили
Жити і боротися із злом.
Все життя вони були над світом,
Мовчки демонструючи любов —
Сині очі, наднебесні квіти,
Де мені побачити вас знов?
… Лиш вони промовити уміють:
«Я тебе, дитино, розумію».
Моя мама Вікторія. 1997 рік
Натхнення Пафнутія
Я не маю перед ними сили,
Я тьмянію перед їх теплом,
Все життя вони мене учили
Жити і боротися із злом.
Все життя вони були над світом,
Мовчки демонструючи любов —
Сині очі, наднебесні квіти,
Де мені побачити вас знов?
… Лиш вони промовити уміють:
«Я тебе, дитино, розумію».
Моя мама Вікторія. 1997 рік
Натхнення Пафнутія
08.05.202506:09
На могилу до діда
Польща, осінь 2013 року, могила мого діда Івана. У повідомленні польського Червоного Хреста зазначалось, що мій дід, Мусієнко Іван Григорович, загинув в бою 29 вересня 1944 року поблизу села Тилява Малопольського воєводства (під Краковом) і його останки було перезахоронено в містечку Дукля на самому краю Польщі, під словацьким кордоном.
Я привіз дідові український рушник, вишитий одними червоними нитками, як вишивають на Чернігівщині, звідки походить мій рід по батькові, але всю дорогу думав, куди ж я пов’яжу рушника, адже немає певності, що на братській могилі буде хрест? Але хрест був, його поставили родичі полеглого Олексія, який похований у тому секторі, що й дід.
Відслуживши панахиду, я вирішив, що неодмінно приїду на цей цвинтар ще раз і поставлю дідові іменний хрест. Не встиг до пандемії та війни, але неодмінно зроблю це пізніше, бо хрести потрібні не полеглим, а нам, живим, щоб не забували за них молитись. Вічна пам'ять усім полеглим бійцям і жертвам Другої світової війни.
Натхнення Пафнутія
Польща, осінь 2013 року, могила мого діда Івана. У повідомленні польського Червоного Хреста зазначалось, що мій дід, Мусієнко Іван Григорович, загинув в бою 29 вересня 1944 року поблизу села Тилява Малопольського воєводства (під Краковом) і його останки було перезахоронено в містечку Дукля на самому краю Польщі, під словацьким кордоном.
Я привіз дідові український рушник, вишитий одними червоними нитками, як вишивають на Чернігівщині, звідки походить мій рід по батькові, але всю дорогу думав, куди ж я пов’яжу рушника, адже немає певності, що на братській могилі буде хрест? Але хрест був, його поставили родичі полеглого Олексія, який похований у тому секторі, що й дід.
Відслуживши панахиду, я вирішив, що неодмінно приїду на цей цвинтар ще раз і поставлю дідові іменний хрест. Не встиг до пандемії та війни, але неодмінно зроблю це пізніше, бо хрести потрібні не полеглим, а нам, живим, щоб не забували за них молитись. Вічна пам'ять усім полеглим бійцям і жертвам Другої світової війни.
Натхнення Пафнутія
28.04.202504:58
Христос воскрес, благословенної седмиці!
Хрестовоздвиженська церква в Києві на Подолі, світлина Надії Карнаух
Натхнення Пафнутія
Хрестовоздвиженська церква в Києві на Подолі, світлина Надії Карнаух
Натхнення Пафнутія
29.04.202516:45
Квітуча гармонія вічного міста
Трапилось мені сьогодні їхати Лівим берегом на Осокорки
і не міг відвести очей від вражаючої панорами: за молодою зеленню й квітучими галявинами Дніпровської набережної, між синіми хвилями Дніпра й таким же неозорим синім небом, з-під такої ж свіжої зелені, як і на Лівому березі, визирають позолочені маківки Лаври й Видубицького монастиря. Він увесь наповнений неймовірними пахощами розквітлого бузку, які досягають і на Лівий берег, через Дніпро.
Місцями над цим усім нагромаджуються хмарочоси, але не відчувається дисбалансу. Все змиває й довершує Дніпро. Надзвичайно масштабний ракурс, який відтворює гармонійне поєднання древнього й сучасного в Києві.
Давайте, друзі, сильніше й щиріше молитися, щоб вистояла Україна і після війни Київ почав розвиватися як і будь-яка інша європейська столиця: і з сучасним урядовим центром - можливо, й на колишній промзоні біля Видубичів, і зі старим середньовічним на Подолі, включаючи відбудований Магістрат. Наша золотоверха столиця вартує того!
Натхнення Пафнутія
Трапилось мені сьогодні їхати Лівим берегом на Осокорки
і не міг відвести очей від вражаючої панорами: за молодою зеленню й квітучими галявинами Дніпровської набережної, між синіми хвилями Дніпра й таким же неозорим синім небом, з-під такої ж свіжої зелені, як і на Лівому березі, визирають позолочені маківки Лаври й Видубицького монастиря. Він увесь наповнений неймовірними пахощами розквітлого бузку, які досягають і на Лівий берег, через Дніпро.
Місцями над цим усім нагромаджуються хмарочоси, але не відчувається дисбалансу. Все змиває й довершує Дніпро. Надзвичайно масштабний ракурс, який відтворює гармонійне поєднання древнього й сучасного в Києві.
Давайте, друзі, сильніше й щиріше молитися, щоб вистояла Україна і після війни Київ почав розвиватися як і будь-яка інша європейська столиця: і з сучасним урядовим центром - можливо, й на колишній промзоні біля Видубичів, і зі старим середньовічним на Подолі, включаючи відбудований Магістрат. Наша золотоверха столиця вартує того!
Натхнення Пафнутія
21.04.202506:49
Воскреслий Христос на полі бою
Як воскрес Христос із мертвих - став на полі бою,
Де складають бійці жертву за нас із тобою.
За дружину, за родину, за всю Україну
Найчесніші, найсвітліші на цім полі гинуть.
"Забагато людям горя, забагато крові!" -
Так ридають, так говорять вдовиці - Христові.
А живі бійці - без зради, зайвих слів не ронять,
Під ворожим лютим градом Вітчизну боронять.
Не змарнуй, Ісусе, віри й нашої молитви,
Не лиши братів тих щирих у пекельній битві.
Лиш з Тобою правда в світі - й на тому, й на цьому,
Вже давно чекають діти на батьків додому.
А як мир возсторжествує - сядем розговітись,
Матері синів звіншують,
засміються діти.
Буде радість всім родинам і щаслива Паска.
Збережи нам Україну, коли Твоя ласка!
Христос як воїн. Ранньохристиянська мозаїка, Равенна, Італія
Натхнення Пафнутія
Як воскрес Христос із мертвих - став на полі бою,
Де складають бійці жертву за нас із тобою.
За дружину, за родину, за всю Україну
Найчесніші, найсвітліші на цім полі гинуть.
"Забагато людям горя, забагато крові!" -
Так ридають, так говорять вдовиці - Христові.
А живі бійці - без зради, зайвих слів не ронять,
Під ворожим лютим градом Вітчизну боронять.
Не змарнуй, Ісусе, віри й нашої молитви,
Не лиши братів тих щирих у пекельній битві.
Лиш з Тобою правда в світі - й на тому, й на цьому,
Вже давно чекають діти на батьків додому.
А як мир возсторжествує - сядем розговітись,
Матері синів звіншують,
засміються діти.
Буде радість всім родинам і щаслива Паска.
Збережи нам Україну, коли Твоя ласка!
Христос як воїн. Ранньохристиянська мозаїка, Равенна, Італія
Натхнення Пафнутія
19.04.202508:46
Велика субота
У день Великої Суботи
Перед безмовністю Христа
Задумайся, людино, хто ти?
Яка життя твого мета?
Чи ти кульгавий перехожий
І путь твоя - мізерна мить,
Чи ти, людино, образ Божий,
Що Бог Собою воскресить?
Натхнення Пафнутія
У день Великої Суботи
Перед безмовністю Христа
Задумайся, людино, хто ти?
Яка життя твого мета?
Чи ти кульгавий перехожий
І путь твоя - мізерна мить,
Чи ти, людино, образ Божий,
Що Бог Собою воскресить?
Натхнення Пафнутія
25.04.202506:58
Світла п'ятниця. Свято ікони Божої Матері "Живоносне Джерело". День жалоби в Києві
405 року воїн Лев Маркел проводив одного сліпого й шукав джерела, щоб той напився. І був Льву голос: "Не шукай воду далеко, вона тут". Воїн знайшов джерело, напоїв сліпця, омив йому водою очі і той прозрів. Ставши імператором, Лев збудував на цьому місці храм Божої Матері "Живоносне Джерело" й наказав написати ікону.
Сьогодні ми поминаємо всіх киян, убитих російськими ракетами вчорішньої ночі, а також всіх полеглих захисників України й мирних громадян, убієнних за роки цієї війни. Множиться людське горе, як кожному відновити власний ресурс витримки й сили?
Особисто я черпаю сили в молитві. Не іделізуючи будь-кого з правителів, чітко бачу, що Сам Бог веде й захищає Україну з перших днів війни. А від нас з вами - взаємопідтримка, віра й молитва: Мати Божа, втамуй болі й спрагу всіх стражденних у війні живою водою, Воскреслий Ісусе, не змарнуй віри кожного з нас і благослови всю Україну справедливим миром.
Натхнення Пафнутія
405 року воїн Лев Маркел проводив одного сліпого й шукав джерела, щоб той напився. І був Льву голос: "Не шукай воду далеко, вона тут". Воїн знайшов джерело, напоїв сліпця, омив йому водою очі і той прозрів. Ставши імператором, Лев збудував на цьому місці храм Божої Матері "Живоносне Джерело" й наказав написати ікону.
Сьогодні ми поминаємо всіх киян, убитих російськими ракетами вчорішньої ночі, а також всіх полеглих захисників України й мирних громадян, убієнних за роки цієї війни. Множиться людське горе, як кожному відновити власний ресурс витримки й сили?
Особисто я черпаю сили в молитві. Не іделізуючи будь-кого з правителів, чітко бачу, що Сам Бог веде й захищає Україну з перших днів війни. А від нас з вами - взаємопідтримка, віра й молитва: Мати Божа, втамуй болі й спрагу всіх стражденних у війні живою водою, Воскреслий Ісусе, не змарнуй віри кожного з нас і благослови всю Україну справедливим миром.
Натхнення Пафнутія
01.05.202505:40
Преподобний Ісаак Сиріянин про чистоту душі
Чистота душі є найпершим подарунком нашому єству. Без чистоти від пристрастей душа не лікується від хвороб гріха та не здобуває слави, втраченої житейськими провинами.
Натхнення Пафнутія
Чистота душі є найпершим подарунком нашому єству. Без чистоти від пристрастей душа не лікується від хвороб гріха та не здобуває слави, втраченої житейськими провинами.
Натхнення Пафнутія
06.05.202506:28
Зі святом великомученика Георгія Переможця, святого Змієборця.
Стань, Георгію, на шию
Найпаскуднішому змію,
Хай покине марну мрію,
Бо він - жаба, не дракон.
Помолюся, як умію,
За відвагу і надію
Для бійців, що тиснуть-криють
Того змія за кордон.
Стань, Георгію, до бою,
Україна - за тобою,
Хай святиться ім'я Боже
І Господня благодать.
Хай її відчує кожен,
Хто на варті і сторожі:
Україні Бог поможе,
І небесна з нею рать.
Натхнення Пафнутія
Стань, Георгію, на шию
Найпаскуднішому змію,
Хай покине марну мрію,
Бо він - жаба, не дракон.
Помолюся, як умію,
За відвагу і надію
Для бійців, що тиснуть-криють
Того змія за кордон.
Стань, Георгію, до бою,
Україна - за тобою,
Хай святиться ім'я Боже
І Господня благодать.
Хай її відчує кожен,
Хто на варті і сторожі:
Україні Бог поможе,
І небесна з нею рать.
Натхнення Пафнутія
09.05.202506:16
До Перемоги!
Не знемагай, бо час - тривожний,
Знов лізе ворог у наш край,
Вирішує майбутнє кожний,
Свого сумління не здавай.
...Свистіли кулі і снаряди,
І браття падали в бою,
Але без сумніву, без зради
Ішли за істину свою.
Їх підіймали і не знали,
Чи небо, справді, голубе.
Та кожен ранок воскресали,
Перемагаючи себе.
Ми надихались орденами
На піджаках своїх дідів,
Як несподівано над нами
Погожий обрій загорів.
Десь тьохнув соловей за гаєм,
Не знаючи, що знов війна,
А ми живем, не знемагаєм,
Бо Україна в нас одна.
А ми йдемо. І - слава Богу,
Не накладуть на нас ярмо.
Ми віримо у Перемогу,
Ми нею, браття, живемо!
Натхнення Пафнутія
Не знемагай, бо час - тривожний,
Знов лізе ворог у наш край,
Вирішує майбутнє кожний,
Свого сумління не здавай.
...Свистіли кулі і снаряди,
І браття падали в бою,
Але без сумніву, без зради
Ішли за істину свою.
Їх підіймали і не знали,
Чи небо, справді, голубе.
Та кожен ранок воскресали,
Перемагаючи себе.
Ми надихались орденами
На піджаках своїх дідів,
Як несподівано над нами
Погожий обрій загорів.
Десь тьохнув соловей за гаєм,
Не знаючи, що знов війна,
А ми живем, не знемагаєм,
Бо Україна в нас одна.
А ми йдемо. І - слава Богу,
Не накладуть на нас ярмо.
Ми віримо у Перемогу,
Ми нею, браття, живемо!
Натхнення Пафнутія
15.04.202506:03
Відповідь Христа царю Давиду
Цар Давид, як і переважна більшість земних, переніс багато страждань і час від часу звертався до Бога: "Боже, Боже мій! Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого. Боже мій, взиваю вдень – і Ти не чуєш; вночі – і нема мені спокою" (Псалтир, 21).
Чи відповів Бог Давидові? Якби це сталося за земного життя царя, той би написав захоплений псалом про Божі одкровення людині, про те, як довго їй належить проходити випробування. Через тисячу років нащадок Давида Ісус Христос, страждаючи на Голгофі, повторив слова, з яких Давид почав свій псалом: «Боже Мій! Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?» (Мк. 15, 34).
Христос немов ототожнив Свої страждання зі стражданнями Давида, а в його особі - з усім людством, даючи відповідь царю.
Христос - і Людина, і Бог: страждаючи як людина, Він показав людям, що розуміє їхній біль і Сам несе його, але як Бог - перемагає його Своєю силою, якої немає в жодної земної людини, якщо вона не довіряє Богові і не закриває від Нього своє серце.
Цар Давид, як і переважна більшість земних, переніс багато страждань і час від часу звертався до Бога: "Боже, Боже мій! Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого. Боже мій, взиваю вдень – і Ти не чуєш; вночі – і нема мені спокою" (Псалтир, 21).
Чи відповів Бог Давидові? Якби це сталося за земного життя царя, той би написав захоплений псалом про Божі одкровення людині, про те, як довго їй належить проходити випробування. Через тисячу років нащадок Давида Ісус Христос, страждаючи на Голгофі, повторив слова, з яких Давид почав свій псалом: «Боже Мій! Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?» (Мк. 15, 34).
Христос немов ототожнив Свої страждання зі стражданнями Давида, а в його особі - з усім людством, даючи відповідь царю.
Христос - і Людина, і Бог: страждаючи як людина, Він показав людям, що розуміє їхній біль і Сам несе його, але як Бог - перемагає його Своєю силою, якої немає в жодної земної людини, якщо вона не довіряє Богові і не закриває від Нього своє серце.
02.05.202506:14
Блаженний Августин про християнську любов
"На що схожа любов? У неї є руки, щоб допомагати іншим, у неї є ноги, щоб поспішати на допомогу до бідних і стражденних, у неї є очі, щоб бачити горе і нужду, у неї є вуха, щоб чути людські зітхання і скарги, - ось на що схожа любов".
Нічого й додати... крім того, що доки ми самі не почнемо діяти за принципом Божественної любові, доти Бог і буде випробовувати нас. У першу чергу тих, які вважають себе християнами.
Натхнення Пафнутія
"На що схожа любов? У неї є руки, щоб допомагати іншим, у неї є ноги, щоб поспішати на допомогу до бідних і стражденних, у неї є очі, щоб бачити горе і нужду, у неї є вуха, щоб чути людські зітхання і скарги, - ось на що схожа любов".
Нічого й додати... крім того, що доки ми самі не почнемо діяти за принципом Божественної любові, доти Бог і буде випробовувати нас. У першу чергу тих, які вважають себе християнами.
Натхнення Пафнутія
27.04.202509:01
Антипасха. Неділя святого апостола Фоми
Ми не віримо самі в чудеса на світі,
Не повірилось й Фомі, що воскрес Спаситель.
Захотілось дослідити Христову науку
І вложити в Його рани свою праву руку.
Як торкнувся - посміхнувся: "Відтепер не плачу,
Бо воскрес Христос із мертвих, я це добре бачу!"
А Христос йому: "Блаженні ті, що не торкались,
І в Моєму воскресінні не засумнівались".
Що то - віра? Порух серця і молитва щира,
Що в безодню заганяє лукавого звіра,
Що підносить грішну душу над земним форматом
І живить стражденну сушу великоднім святом.
Що то - віра? Раннє сонце сходить над пітьмою
І освячує світанок тим, що із Фомою.
А для тих, які не хочуть торкатися рани,
Світить сонце й серед ночі. І не перестане.
Натхнення Пафнутія
Ми не віримо самі в чудеса на світі,
Не повірилось й Фомі, що воскрес Спаситель.
Захотілось дослідити Христову науку
І вложити в Його рани свою праву руку.
Як торкнувся - посміхнувся: "Відтепер не плачу,
Бо воскрес Христос із мертвих, я це добре бачу!"
А Христос йому: "Блаженні ті, що не торкались,
І в Моєму воскресінні не засумнівались".
Що то - віра? Порух серця і молитва щира,
Що в безодню заганяє лукавого звіра,
Що підносить грішну душу над земним форматом
І живить стражденну сушу великоднім святом.
Що то - віра? Раннє сонце сходить над пітьмою
І освячує світанок тим, що із Фомою.
А для тих, які не хочуть торкатися рани,
Світить сонце й серед ночі. І не перестане.
Натхнення Пафнутія
登录以解锁更多功能。
