Натхнення Пафнутія
Разом будемо надихатись Божими Дарами живого буття, разом молитись за Україну та наші Збройні Сили, разом і переможемо!
关联群组
Натхнення Пафнутія Chat
7
记录
10.04.202523:59
892订阅者27.03.202523:59
200引用指数21.03.202523:59
2.3K每帖平均覆盖率23.02.202510:05
253广告帖子的平均覆盖率05.03.202514:12
37.76%ER21.03.202523:59
268.81%ERR
19.03.202506:46
Ліна Костенко. Крила
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.
У кого — з вірності у коханні.
У кого — з вічного поривання.
У кого — з щирості до роботи.
У кого — з щедрості на турботи.
У кого — з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Сьогодні Ліні Василівні виповнюється 95 років. Нехай береже Вас Господь, Музо, Пташко й Голосе совісті всієї України!
Натхнення Пафнутія
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.
У кого — з вірності у коханні.
У кого — з вічного поривання.
У кого — з щирості до роботи.
У кого — з щедрості на турботи.
У кого — з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Сьогодні Ліні Василівні виповнюється 95 років. Нехай береже Вас Господь, Музо, Пташко й Голосе совісті всієї України!
Натхнення Пафнутія
15.03.202514:12
Проща до Лаври (з повісті Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я")
"Прочани пішли в церкву. В Великій лаврській церкві йшла одправа. То було саме на страсть в чистий четвер. Вся Велика церква ніби палала свічками і була набита народом. По церкві неначе, розливалось огняне море, заливало закутки, йшло поза стовпами, переходило на стіни, спалахнуло на високому іконостасі до самої бані, розтопило на щире золото іконостас і повисло під банями огняними краплями на панікадилах. Після кожної Євангелії дзвонили в дзвони. Серед церкви виходили ченці, ставали півкругом і співали страсні пісні".
Василь Верещагін, "Велика церква Києво-Печерської Лаври"
Натхнення Пафнутія
"Прочани пішли в церкву. В Великій лаврській церкві йшла одправа. То було саме на страсть в чистий четвер. Вся Велика церква ніби палала свічками і була набита народом. По церкві неначе, розливалось огняне море, заливало закутки, йшло поза стовпами, переходило на стіни, спалахнуло на високому іконостасі до самої бані, розтопило на щире золото іконостас і повисло під банями огняними краплями на панікадилах. Після кожної Євангелії дзвонили в дзвони. Серед церкви виходили ченці, ставали півкругом і співали страсні пісні".
Василь Верещагін, "Велика церква Києво-Печерської Лаври"
Натхнення Пафнутія
17.03.202507:29
У пошуках Божественної присутності
Найбільш ревним і тверезомислячим молитовникам Бог являється у вигляді Фаворського світла, а комусь і тілесно. Преподобний Силуан Афонський (1866 -1938) один лише раз сподобився бачити Христа, і після цього довгі роки боровся з нечистим і молився, щоб Господь вернув до нього той блаженний стан Своєї присутності. Зі спогадів святого:
- Сумую я, що живу недбайливо, але краще не можу. Знаю, що я нерозумний, малограмотний і грішний, але ось, Господь любить і таких, і тому всією силою прагне душа моя служити Йому.
- Сумує душа моя за Господом, і слізно шукає Його. Як мені Тебе не шукати? Ти перший покликав мене, і дав мені насолодитися Духом Твоїм Святим, і душа моя полюбила Тебе.
- Ти бачиш, Господи, печаль мою і сльози... Якби Ти не привабив мене Своєю любов’ю, то не шукав би я Тебе так, як шукаю, але Дух Твій дав мені пізнати Тебе, і радіє душа моя, що Ти мій Бог і Господь, і до сліз сумую я за Тобою.
Натхнення Пафнутія
Найбільш ревним і тверезомислячим молитовникам Бог являється у вигляді Фаворського світла, а комусь і тілесно. Преподобний Силуан Афонський (1866 -1938) один лише раз сподобився бачити Христа, і після цього довгі роки боровся з нечистим і молився, щоб Господь вернув до нього той блаженний стан Своєї присутності. Зі спогадів святого:
- Сумую я, що живу недбайливо, але краще не можу. Знаю, що я нерозумний, малограмотний і грішний, але ось, Господь любить і таких, і тому всією силою прагне душа моя служити Йому.
- Сумує душа моя за Господом, і слізно шукає Його. Як мені Тебе не шукати? Ти перший покликав мене, і дав мені насолодитися Духом Твоїм Святим, і душа моя полюбила Тебе.
- Ти бачиш, Господи, печаль мою і сльози... Якби Ти не привабив мене Своєю любов’ю, то не шукав би я Тебе так, як шукаю, але Дух Твій дав мені пізнати Тебе, і радіє душа моя, що Ти мій Бог і Господь, і до сліз сумую я за Тобою.
Натхнення Пафнутія
21.03.202509:46
До речі, вітаю з Міжнародним днем поезії, дорогі друзі, колеги, читачі, критики і, просто, поетичні натури!
Натхнення Пафнутія
Натхнення Пафнутія
18.03.202508:41
Преподобний Паїсій Святогорець: хто має смиренність, той має разом усі чесноти
Смиренний виливає всі аромати духовного благоухання: простоту, лагідність, любов без меж, доброту, незлобивість, жертовність, послух і т.д. У нього є вбогість духу, тому він і володіє всім духовним багатством. Ще він благочестивий і мовчазний, а тому він того ж роду, що й Преблагословенна Богородиця Діва Марія, Котра мала велику смиренність. Носячи у Собі втіленого Бога, Вона відповіла: “Ось я, раба Господня: хай зі мною станеться по слову твоєму”.
Не сказала Вона: “Я стану матір’ю Сина Божого”. Вона мовчала, мовчала, поки не заговорив Христос у тридцять років.
Натхнення Пафнутія
Смиренний виливає всі аромати духовного благоухання: простоту, лагідність, любов без меж, доброту, незлобивість, жертовність, послух і т.д. У нього є вбогість духу, тому він і володіє всім духовним багатством. Ще він благочестивий і мовчазний, а тому він того ж роду, що й Преблагословенна Богородиця Діва Марія, Котра мала велику смиренність. Носячи у Собі втіленого Бога, Вона відповіла: “Ось я, раба Господня: хай зі мною станеться по слову твоєму”.
Не сказала Вона: “Я стану матір’ю Сина Божого”. Вона мовчала, мовчала, поки не заговорив Христос у тридцять років.
Натхнення Пафнутія
03.04.202505:44
Преподобний Паїсій Святогорець про духовні плоди
Якось одна людина посадила виноград. Виноград ще не встиг пустити як слід коріння, а людина вже чекала плодів, щоб чавити вино, пити й радіти. Так і ти. Посадивши одну лозу, хочеш відразу пити вино. Так не буває. Не можна сьогодні посадити виноград, а завтра пити вино. Через рік, можливо, тобі й вдасться спробувати два-три грона. Через два збереш кошик винограду, а через п’ять будеш пити й вино. Подвизайся, трудись, молись і терпляче чекай, якщо хочеш насолодитися духовними плодами.
Натхнення Пафнутія
Якось одна людина посадила виноград. Виноград ще не встиг пустити як слід коріння, а людина вже чекала плодів, щоб чавити вино, пити й радіти. Так і ти. Посадивши одну лозу, хочеш відразу пити вино. Так не буває. Не можна сьогодні посадити виноград, а завтра пити вино. Через рік, можливо, тобі й вдасться спробувати два-три грона. Через два збереш кошик винограду, а через п’ять будеш пити й вино. Подвизайся, трудись, молись і терпляче чекай, якщо хочеш насолодитися духовними плодами.
Натхнення Пафнутія
13.03.202507:28
Преподобний Паїсій Святогорець про терпіння й витримку
Любов довготерпелива — говорить апостол. Щоб терпіти іншого, потрібно його любити, співпереживати йому. І якщо ти іншій людині не співпереживаєш, тоді вона тебе втомлює, обтяжує.
Якось людина посадила виноград. Виноград ще не встиг пустити як слід коріння, а людина вже чекала плодів, щоб чавити вино, пити й радіти. Так і ти. Посадивши одну лозу, хочеш відразу пити вино. Так не буває. Не можна сьогодні посадити виноград, а завтра пити вино. Через рік, можливо, тобі й вдасться спробувати два-три грона. Через два збереш кошик винограду, а через п’ять будеш пити й вино. Подвизайся й терпляче чекай, якщо хочеш насолодитися духовними плодами.
Терпіння — це найсильніші ліки, що лікують тяжкі й довголітні біди. Велике терпіння розплутує найзаплутаніше й приносить божественні плоди: там, де ти не бачиш жодного рішення, Бог дає найкраще вирішення.
Знайте, що Бог любить, коли людина, переносячи випробування, терпить його безмовно.
Натхнення Пафнутія
Любов довготерпелива — говорить апостол. Щоб терпіти іншого, потрібно його любити, співпереживати йому. І якщо ти іншій людині не співпереживаєш, тоді вона тебе втомлює, обтяжує.
Якось людина посадила виноград. Виноград ще не встиг пустити як слід коріння, а людина вже чекала плодів, щоб чавити вино, пити й радіти. Так і ти. Посадивши одну лозу, хочеш відразу пити вино. Так не буває. Не можна сьогодні посадити виноград, а завтра пити вино. Через рік, можливо, тобі й вдасться спробувати два-три грона. Через два збереш кошик винограду, а через п’ять будеш пити й вино. Подвизайся й терпляче чекай, якщо хочеш насолодитися духовними плодами.
Терпіння — це найсильніші ліки, що лікують тяжкі й довголітні біди. Велике терпіння розплутує найзаплутаніше й приносить божественні плоди: там, де ти не бачиш жодного рішення, Бог дає найкраще вирішення.
Знайте, що Бог любить, коли людина, переносячи випробування, терпить його безмовно.
Натхнення Пафнутія
02.04.202508:33
Церква й здоровий патріотизм
Чую, чую гуркотіння —
То народи рвуть кайдани!
Голос правди і свободи
Рабство знищує погане.
Голос той мене возносить.
Я лечу на височизні.
Боже, Боже, дай почути
Голос той в моїй Вітчизні.
Ці рядки написав видатний грузинський поет, публіцист і громадський діяч Ілля Чавчавадзе (1837 - 1907), якого грузини називають Отцем Вітчизни. Основоположник новітньої грузинської літератури та ідеолог відродження грузинської державності й відновлення автокефалії Грузинської Православної Церкви.
Ймовірно, був убитий агентами російської поліції. Але любов грузинів до Батька нації пережила десятиліття й 1987 року Ілля Чавчавадзе був канонізований Грузинською Православною Церквою як Ілія Праведний.
На жаль, після анексії Гетьманщини імперія виплекала в церковному середовищі України (ще в більших масштабах ніж у Грузії) надмірну лояльність до всього російського й ігнорацію/зневагу до рідного, питомого й злободенного, що й призвело до катастрофічних наслідків у церковному питанні.
Чую, чую гуркотіння —
То народи рвуть кайдани!
Голос правди і свободи
Рабство знищує погане.
Голос той мене возносить.
Я лечу на височизні.
Боже, Боже, дай почути
Голос той в моїй Вітчизні.
Ці рядки написав видатний грузинський поет, публіцист і громадський діяч Ілля Чавчавадзе (1837 - 1907), якого грузини називають Отцем Вітчизни. Основоположник новітньої грузинської літератури та ідеолог відродження грузинської державності й відновлення автокефалії Грузинської Православної Церкви.
Ймовірно, був убитий агентами російської поліції. Але любов грузинів до Батька нації пережила десятиліття й 1987 року Ілля Чавчавадзе був канонізований Грузинською Православною Церквою як Ілія Праведний.
На жаль, після анексії Гетьманщини імперія виплекала в церковному середовищі України (ще в більших масштабах ніж у Грузії) надмірну лояльність до всього російського й ігнорацію/зневагу до рідного, питомого й злободенного, що й призвело до катастрофічних наслідків у церковному питанні.
11.03.202506:30
Блаженний Августин, "Про град Божий"
Якщо ти любиш людину такою, якою вона є, то ти любиш її. Якщо ти намагаєшся її поміняти, то ти любиш себе. От і все.
Людина - це закінчена картина, можна щось у ній не любити, наприклад, як на ній зображені гори або річки. Можна любити на цій картині щось певне. Але сприймати її потрібно цілком. Або ти любиш людину всю, або ні. Так, іноді не можна миритися з тими чи іншими рисами, і тоді потрібно шукати компроміс.
Якщо ви страждаєте від несправедливості нехорошої людини - простіть її, інакше буде дві нехороших людини.
Віра - це здатність повірити в те, чого ви поки не бачите. І в нагороду за цю віру ви побачите те, у що повірили.
Натхнення Пафнутія
Якщо ти любиш людину такою, якою вона є, то ти любиш її. Якщо ти намагаєшся її поміняти, то ти любиш себе. От і все.
Людина - це закінчена картина, можна щось у ній не любити, наприклад, як на ній зображені гори або річки. Можна любити на цій картині щось певне. Але сприймати її потрібно цілком. Або ти любиш людину всю, або ні. Так, іноді не можна миритися з тими чи іншими рисами, і тоді потрібно шукати компроміс.
Якщо ви страждаєте від несправедливості нехорошої людини - простіть її, інакше буде дві нехороших людини.
Віра - це здатність повірити в те, чого ви поки не бачите. І в нагороду за цю віру ви побачите те, у що повірили.
Натхнення Пафнутія
06.04.202510:14
Преподобна Марія Єгипетська
Все минає в цьому світі, в'яне і старіє,
Лиш в пустелі молодіє блаженна Марія.
Молодіє не красою - Божою росою,
Що лукавого відгонить і смерть із косою.
Молодіє покаянням, що зцілює душу
І освячує щорання вигорілу сушу.
Так записано у Бога, так в Нього ся діє,
Що душа нескверна й чиста квітне і радіє.
А хто Бога вже не чує, гріху вірно служить,
Той життя своє марнує, весь вік гірко тужить.
Й не спасає душу злато ні м'яка постеля,
Бо для неї справжнє свято - безмовна пустеля.
Там щезають всі омани, гине все погане,
Тільки вдалині від світу мир в душі настане.
Та як кинути незмога оманливі мрії -
Хай за тебе молить Бога в пустелі Марія.
У п'яту неділю Великого посту вшановується пам'ять преподобної Марії Єгипетської (IV-V століття). Вона провела молоді роки в розпусті, але Бог торкнувся до її серця, Марія покинула все й 46 років перебувала в пустелі, зазнавши й голоду, й холоду, й страху від злих духів та хижих звірів, проте вже за земного життя сподобилась ангельського стану.
Все минає в цьому світі, в'яне і старіє,
Лиш в пустелі молодіє блаженна Марія.
Молодіє не красою - Божою росою,
Що лукавого відгонить і смерть із косою.
Молодіє покаянням, що зцілює душу
І освячує щорання вигорілу сушу.
Так записано у Бога, так в Нього ся діє,
Що душа нескверна й чиста квітне і радіє.
А хто Бога вже не чує, гріху вірно служить,
Той життя своє марнує, весь вік гірко тужить.
Й не спасає душу злато ні м'яка постеля,
Бо для неї справжнє свято - безмовна пустеля.
Там щезають всі омани, гине все погане,
Тільки вдалині від світу мир в душі настане.
Та як кинути незмога оманливі мрії -
Хай за тебе молить Бога в пустелі Марія.
У п'яту неділю Великого посту вшановується пам'ять преподобної Марії Єгипетської (IV-V століття). Вона провела молоді роки в розпусті, але Бог торкнувся до її серця, Марія покинула все й 46 років перебувала в пустелі, зазнавши й голоду, й холоду, й страху від злих духів та хижих звірів, проте вже за земного життя сподобилась ангельського стану.
09.04.202508:33
Мудрість блаженного Августина
Боже, дай мені сили, щоб я міг зробити все, чого Ти від мене вимагаєш. А потім бажай від мене, чого захочеш.
Людина не насолоджуватиметься їжею й напоями, якщо не переживе голоду та спраги.
Бог не покидає нас, якщо ми не покидаємо Його.
Хоробрість — це любов, яка задля того, кого любиш, легко перенесе все.
Натхнення Пафнутія
Боже, дай мені сили, щоб я міг зробити все, чого Ти від мене вимагаєш. А потім бажай від мене, чого захочеш.
Людина не насолоджуватиметься їжею й напоями, якщо не переживе голоду та спраги.
Бог не покидає нас, якщо ми не покидаємо Його.
Хоробрість — це любов, яка задля того, кого любиш, легко перенесе все.
Натхнення Пафнутія
08.04.202506:36
Зі святом святого архангела Гавриїла й святих мучениць Алли та Лариси!
Гавриїле, прихилися -
Кожній Аллі і Ларисі
В іменинний день весняний
Милість Божу передай.
Серця кожної торкнися
І смиренно помолися,
Щоб почив там мир Господній
І розцвів блаженний рай.
Фреска Кирилівської церкви в Києві
Натхнення Пафнутія
Гавриїле, прихилися -
Кожній Аллі і Ларисі
В іменинний день весняний
Милість Божу передай.
Серця кожної торкнися
І смиренно помолися,
Щоб почив там мир Господній
І розцвів блаженний рай.
Фреска Кирилівської церкви в Києві
Натхнення Пафнутія
登录以解锁更多功能。
