перцепція
25.04.202513:21
Мак
Тіна Самодейко
Гравюра, 15×21
18$
#продаж #образотворче #ТінаСамодейко
задонатити на розвиток проєкту
Тіна Самодейко
Гравюра, 15×21
18$
#продаж #образотворче #ТінаСамодейко
задонатити на розвиток проєкту
23.04.202507:59
небайдужі митці створили петицію,в якій закликають перейменувати театр ім. Тараса Шевченка ("Березіль") у Харкові на театр ім. Леся Курбаса
долучитися до підписання можна тут:
https://petition.kmu.gov.ua/petitions/8070
долучитися до підписання можна тут:
https://petition.kmu.gov.ua/petitions/8070
22.04.202506:01
я збираю каштани в парку
збираю спогади
кладу їх в кишеню
зачиняю її
я збираю шишки біля кладовища
збираю спогади
кладу їх в пакет
і несу його
додому
вдома я висипаю спогади
а там
як ми вперше напились
подивилися аніме
сходили у бар
та зайнялися коханням
я розвішую спогади
на нитці,
ти сплела
своїми моторними пальцями
я розвішую їх
і щось охуїв
бо їх дохуя
і я заїбався
я беру купу зі спогадами
і конструюю з них подушку
лягаю на неї
і засинаю
карпатський нінджя
#поезія #карпатськийнінджя
збираю спогади
кладу їх в кишеню
зачиняю її
я збираю шишки біля кладовища
збираю спогади
кладу їх в пакет
і несу його
додому
вдома я висипаю спогади
а там
як ми вперше напились
подивилися аніме
сходили у бар
та зайнялися коханням
я розвішую спогади
на нитці,
ти сплела
своїми моторними пальцями
я розвішую їх
і щось охуїв
бо їх дохуя
і я заїбався
я беру купу зі спогадами
і конструюю з них подушку
лягаю на неї
і засинаю
карпатський нінджя
#поезія #карпатськийнінджя
19.04.202511:20
Монотипія
Марія Молчанова
#образотворче #МаріяМолчанова
задонатити на розвиток проєкту
Марія Молчанова
#образотворче #МаріяМолчанова
задонатити на розвиток проєкту
18.04.202506:10
міжнародна безпека
лінії державних кордонів
гострим списом проткнули моє серце
і тепер мені сняться сни
в яких я живу й помираю
знову й знову
нато розширилось на схід мого тіла
і бомбардувало мене
звільнило від тероризму страху
залишивши після себе
кратери родимок
корею моєї голови
відсікли від тіла
відділили її по 38-й паралелі
й
наклали шви демілітаризованої зони
в'єтнам моєї пам'яті
став жертвою війни –
песимізм в'єтконгу хотів захопити
південний в'єтнам оптимізму
й
у нього все вийшло
я куба
срср ненависті заповнив мене
ядерними ракетами
та сша суспільства
помістило мене в карантин
хоча й було там багато кертіс лемеїв
які хотіли стерти мене з лиця землі
я прокинувся
мій дім
знищила росія
поки міжнародне право
впевнено
беззаперечно
працювало
аж втомилося
Євген Кушнирік
#поезія #ЄвгенКушнирік
задонатити на розвиток проєкту
лінії державних кордонів
гострим списом проткнули моє серце
і тепер мені сняться сни
в яких я живу й помираю
знову й знову
нато розширилось на схід мого тіла
і бомбардувало мене
звільнило від тероризму страху
залишивши після себе
кратери родимок
корею моєї голови
відсікли від тіла
відділили її по 38-й паралелі
й
наклали шви демілітаризованої зони
в'єтнам моєї пам'яті
став жертвою війни –
песимізм в'єтконгу хотів захопити
південний в'єтнам оптимізму
й
у нього все вийшло
я куба
срср ненависті заповнив мене
ядерними ракетами
та сша суспільства
помістило мене в карантин
хоча й було там багато кертіс лемеїв
які хотіли стерти мене з лиця землі
я прокинувся
мій дім
знищила росія
поки міжнародне право
впевнено
беззаперечно
працювало
аж втомилося
Євген Кушнирік
#поезія #ЄвгенКушнирік
задонатити на розвиток проєкту
15.04.202511:32
БОЖЕвільна Країна
Олекса
#образотворче #Олекса
Серія натхненна книгою Віктора Боровського "Поцілунок Сатани" про каральну психіатрію СРСР.
Олекса
#образотворче #Олекса
24.04.202513:04
Любов, що відчувається крізь біль -
чимраз гостріша.
Ці сутінки тягучі, голубі,
примарна тиша,
весна у золотій своїй вазі
і запах дому.
Ми всі померли тисячу разів
у місті цьому
і знову встали. Під зелений шум
мости єднаються.
Прокинься вранці. Тільки це прошу.
Прокинься вранці.
Катерина Калитко
#поезія #КатеринаКалитко
чимраз гостріша.
Ці сутінки тягучі, голубі,
примарна тиша,
весна у золотій своїй вазі
і запах дому.
Ми всі померли тисячу разів
у місті цьому
і знову встали. Під зелений шум
мости єднаються.
Прокинься вранці. Тільки це прошу.
Прокинься вранці.
Катерина Калитко
#поезія #КатеринаКалитко
23.04.202506:31
ШПАЦЕР
Коли ти не такий
то не виходь на вулицю
бо на вулиці
обітруть
(Михайль Семенко)
шановні проминальники
вимагаю від вас негайного виконання
мого скромного побажання —
не заважайте
я вигулюю свій шлунок
все за правилами —
він на повідку
що шлаґбаумить простір
двометровою арматурою в колір хакі
ось паспорт його
він здоровий ніколи не хворів
огляди проходив і проходить вчасно
...де намордник? —
а нащо? він же ж
добряк
він же ж
не кусається...
...чому я його вигулюю? —
так цейво...
апетиту нема!..
от нагулюємо спільно
вже три дні
безперебійно ходимо —
з запасом нагулюємо
наперед
про всяк випадок
...пельмені ж остигають
допіру моя зіронька небесная зварила
з гастроному пельмені
хорооооооооошшші
пельмені
(22.08.2020)
Віктор Новграді-Лецо
#поезія #ВікторНовграді_Лецо
Коли ти не такий
то не виходь на вулицю
бо на вулиці
обітруть
(Михайль Семенко)
шановні проминальники
вимагаю від вас негайного виконання
мого скромного побажання —
не заважайте
я вигулюю свій шлунок
все за правилами —
він на повідку
що шлаґбаумить простір
двометровою арматурою в колір хакі
ось паспорт його
він здоровий ніколи не хворів
огляди проходив і проходить вчасно
...де намордник? —
а нащо? він же ж
добряк
він же ж
не кусається...
...чому я його вигулюю? —
так цейво...
апетиту нема!..
от нагулюємо спільно
вже три дні
безперебійно ходимо —
з запасом нагулюємо
наперед
про всяк випадок
...пельмені ж остигають
допіру моя зіронька небесная зварила
з гастроному пельмені
хорооооооооошшші
пельмені
(22.08.2020)
Віктор Новграді-Лецо
#поезія #ВікторНовграді_Лецо
21.04.202506:15
win-win
і знову не спиться і розсип зірок на столі
у вогкого квітня очі сирі і землисті
не склалося з місцем у ближньому колі — до біса!
іди проживай себе знову — улюблену подорож
пропущений довгий урок
неосилений зміст
це ти склянотілий і срібний навпроти сидиш
леткий серафиме посмійся —
я знову у грі
худа дальнобійна фігура на білому тлі — насурмлений бішоп
yсе-бо для наших розваг
нестримна краса яка не потребує оправи
подай свою руку і випурхнуть з неї назад
пломінь газовий точені кристали що я в них тебе зодягав
імлисті й молочні скафандри
і темно набарвлений рот
і місячний камінь на кінчику пальця
так от сьогодні ти надто прекрасний
аби я програвав тобі
роби свої хитрі ходи
і нíчим здолати тебе окрім як прогнівити
наприкінці
самовпевнений янголе
твоє самолюбство яке я так довго живив
тебе ж і зламає
не спиться в захопленні — розсип зірок на столі
у вогкого квітня очі сирі і землисті
болід за болідом під ноги летить — обернися
на тебе ізнов приміряю намиста нові
цілуючи в шию солону
а ти і не проти
Ада Єлагіна
#поезія #АдаЄлагіна
і знову не спиться і розсип зірок на столі
у вогкого квітня очі сирі і землисті
не склалося з місцем у ближньому колі — до біса!
іди проживай себе знову — улюблену подорож
пропущений довгий урок
неосилений зміст
це ти склянотілий і срібний навпроти сидиш
леткий серафиме посмійся —
я знову у грі
худа дальнобійна фігура на білому тлі — насурмлений бішоп
yсе-бо для наших розваг
нестримна краса яка не потребує оправи
подай свою руку і випурхнуть з неї назад
пломінь газовий точені кристали що я в них тебе зодягав
імлисті й молочні скафандри
і темно набарвлений рот
і місячний камінь на кінчику пальця
так от сьогодні ти надто прекрасний
аби я програвав тобі
роби свої хитрі ходи
і нíчим здолати тебе окрім як прогнівити
наприкінці
самовпевнений янголе
твоє самолюбство яке я так довго живив
тебе ж і зламає
не спиться в захопленні — розсип зірок на столі
у вогкого квітня очі сирі і землисті
болід за болідом під ноги летить — обернися
на тебе ізнов приміряю намиста нові
цілуючи в шию солону
а ти і не проти
Ада Єлагіна
#поезія #АдаЄлагіна
19.04.202506:33
Момент крихкий...
Неначе скло в віконній рамі, що вилетіла щойно від вибуху в сусідньому дворі.
Так вилітають душі з розбитих тіл й пересуваються у просторі безтямно самотні та німі.
Ледве помітні, ледве такі, якими проступали на живих обличчях поглядом, посмішкою, зморшкою поперек лоба...
Намарна спроба...
А втім, я намагаюсь склеїти, та щось не клеїться, не збирається докупи, не стає одним цілим поцілений ракетою момент. Лиш вщент зруйновані будинки, долі, люди. Крізь прірву у вікні ячить погруддя когось незнаного, надщербленого, у крові.
Він молиться чи ні?
Заклякла постать серед апофеозу люті, поранений архангел Михаїл. Шепоче: "Те, що ти дожив до нинішнього дня - це чудо". Щоправда в коконі з життів чужих...Доживотів. Але метелика у висліді не буде. Аморфний біль втинає все до сірої облуди. Без крил.
Без віри, без надій...
Хіба любові дещиця у грудях тебе ладнає, не дає забутись на глибині
скорботи понадміру.
Олена Тупигіна
#поезія #ОленаТупигіна
задонатити на розвиток проєкту
Неначе скло в віконній рамі, що вилетіла щойно від вибуху в сусідньому дворі.
Так вилітають душі з розбитих тіл й пересуваються у просторі безтямно самотні та німі.
Ледве помітні, ледве такі, якими проступали на живих обличчях поглядом, посмішкою, зморшкою поперек лоба...
Намарна спроба...
А втім, я намагаюсь склеїти, та щось не клеїться, не збирається докупи, не стає одним цілим поцілений ракетою момент. Лиш вщент зруйновані будинки, долі, люди. Крізь прірву у вікні ячить погруддя когось незнаного, надщербленого, у крові.
Він молиться чи ні?
Заклякла постать серед апофеозу люті, поранений архангел Михаїл. Шепоче: "Те, що ти дожив до нинішнього дня - це чудо". Щоправда в коконі з життів чужих...Доживотів. Але метелика у висліді не буде. Аморфний біль втинає все до сірої облуди. Без крил.
Без віри, без надій...
Хіба любові дещиця у грудях тебе ладнає, не дає забутись на глибині
скорботи понадміру.
Олена Тупигіна
#поезія #ОленаТупигіна
задонатити на розвиток проєкту
17.04.202512:21
Триптих з тигриком
Анастасія Стецюк
Кожна частинка 10х15
Мішана техніка, папір, пастель, рамка зі склом
78$
#образотворче #продаж #АнастасіяСтецюк
задонатити на розвиток проєкту
Анастасія Стецюк
Кожна частинка 10х15
Мішана техніка, папір, пастель, рамка зі склом
78$
#образотворче #продаж #АнастасіяСтецюк
задонатити на розвиток проєкту
15.04.202506:21
на мить здалося мене вдовольнила статика
статистично-люб'язно п'явкою вгризлася у пупок
розіп'яла мої динаміти й динамічну юнацьку жвавість
я зітхаю
кажу:
'ну ок'
метамодерн закинувся метом й дивиться на каміння
камін як завше не має мети і сліпо зжирає дітей
якщо боляче – смішно, і сміх – свобода, і біль – видіння
я зітхаю – суцільний
фестиваль екстриміських ідей
як вода зневажає кислотні дощі так і люди мене зневажають
чому миші біжать вертикально а я спотикаюся просто йдучи
гора плаче уламки летять додолу і я поволі пишу вірші про бажання
я зітхаю
вкотре почувши
'мовчи'
сніг опадає лише на живих і живі жваво падають у немилість
попіл до попелу піпл до піпл слова до слів і до подиху подих
я хвилююся через сенси не через їжу і саме так металево смакує ситість
я зітхаю
бо біля річки на мене чекає потяг
шар за шаром цемент росте на бетоні й між цеглою квітнуть кульбаби
кицька пролізе; відомо – зайшовши, ти заявляєш права на дім
але прав і немає; мета тримає піст, постмет і посталкоголь зітхають
теж зітхаю
я кицька
а дім – хто він?
калерія
#поезія #калерія
задонатити на розвиток проєкту
статистично-люб'язно п'явкою вгризлася у пупок
розіп'яла мої динаміти й динамічну юнацьку жвавість
я зітхаю
кажу:
'ну ок'
метамодерн закинувся метом й дивиться на каміння
камін як завше не має мети і сліпо зжирає дітей
якщо боляче – смішно, і сміх – свобода, і біль – видіння
я зітхаю – суцільний
фестиваль екстриміських ідей
як вода зневажає кислотні дощі так і люди мене зневажають
чому миші біжать вертикально а я спотикаюся просто йдучи
гора плаче уламки летять додолу і я поволі пишу вірші про бажання
я зітхаю
вкотре почувши
'мовчи'
сніг опадає лише на живих і живі жваво падають у немилість
попіл до попелу піпл до піпл слова до слів і до подиху подих
я хвилююся через сенси не через їжу і саме так металево смакує ситість
я зітхаю
бо біля річки на мене чекає потяг
шар за шаром цемент росте на бетоні й між цеглою квітнуть кульбаби
кицька пролізе; відомо – зайшовши, ти заявляєш права на дім
але прав і немає; мета тримає піст, постмет і посталкоголь зітхають
теж зітхаю
я кицька
а дім – хто він?
калерія
#поезія #калерія
задонатити на розвиток проєкту
24.04.202511:01
друзі, а ми нагадуємо, що в нас триває збір на кейсеваки для "Азову"!
сьогоднішня ніч показала, що мета ворога не змінилася — знищення українців, як нації
маємо боротися, хоча б гривнею!
ЗБІР НА MEDCRUISER ДЛЯ "АЗОВУ"
сьогоднішня ніч показала, що мета ворога не змінилася — знищення українців, як нації
маємо боротися, хоча б гривнею!
ЗБІР НА MEDCRUISER ДЛЯ "АЗОВУ"
22.04.202516:44
Дитина війни
Олександра Корнілова
#проза #ОлександраКорнілова
Олександра Корнілова
#проза #ОлександраКорнілова
20.04.202511:20
Грає мелодія в місті
Тетяна Зозуленко
#образотворче #ТетянаЗозуленко
задонатити на розвиток проєкту
Тетяна Зозуленко
#образотворче #ТетянаЗозуленко
задонатити на розвиток проєкту
18.04.202515:51
Влад Пархоменко – Весела пісня
#музика #ВладПархоменко
#музика #ВладПархоменко
17.04.202506:15
зранку
лежачи під п'яним світом із
віконного скла
в моє вухо влетів дирижабль він — вогнище посеред копиці
покритка
яку гонить іван в мою сторону
гучна катря
що б'є кулаком по шибці
а мені так ні трохи не шкода
волай
відстала
загрозливо обійшлись без травм
але не на довго
полум'яний вереск застряг
між барабанною перетинкою
начхати
слизом на людей в метро
(ні одне тільце не чекає
вагону)
вибачте це випадковість
просто хворію
й ламається спина
як октави жмих
а це межа посеред тобою
мною протяг дув
і не бути ж таким деталям
що сонний
від опіків собачка „
з вічністю \
закритих скелець (
за котру вибачається °
власний поводир
— на етапі \ •
тунельних сходинок (
під плач тривоги \
скиглення \ •
рятівних бібік — |
це найкраще за день
дирижаблів ( °
що летять палаючи
задихаюсь від слизу
в трахеї )• \
шляхом розпечення
шийних коридорів \
в які потрапив холод
вітряного проблиску •
///◛◛-20-◛◛// \\◛ЄєЄ◛\\ (
..▬▬▬▬ ..▤≈▤▤▤▤≈▤▤▤
.❑ ▭▭▭ ❑ ⊟ ▓ ⊟ ▓ ▤ (
❑◙-## --◙❑ ▓
^()❑▬❑❑()≈О▩▤▤О≈▤▩▩==)
Федя Акне
#поезія #ФедяАкне
задонатити на розвиток проєкту
лежачи під п'яним світом із
віконного скла
в моє вухо влетів дирижабль він — вогнище посеред копиці
покритка
яку гонить іван в мою сторону
гучна катря
що б'є кулаком по шибці
а мені так ні трохи не шкода
волай
відстала
загрозливо обійшлись без травм
але не на довго
полум'яний вереск застряг
між барабанною перетинкою
начхати
слизом на людей в метро
(ні одне тільце не чекає
вагону)
вибачте це випадковість
просто хворію
й ламається спина
як октави жмих
а це межа посеред тобою
мною протяг дув
і не бути ж таким деталям
що сонний
від опіків собачка „
Мз вічністю \
закритих скелець (
Еза котру вибачається °
власний поводир
Т. )— на етапі \ •
тунельних сходинок (
Апід плач тривоги \
скиглення \ •
рятівних бібік — |
це найкраще за день
Лдирижаблів ( °
що летять палаючи
У)задихаюсь від слизу
в трахеї )• \
шляхом розпечення
Р. (шийних коридорів \
в які потрапив холод
Г)вітряного проблиску •
///◛◛-20-◛◛// \\◛ЄєЄ◛\\ (
..▬▬▬▬ ..▤≈▤▤▤▤≈▤▤▤
І.❑ ▭▭▭ ❑ ⊟ ▓ ⊟ ▓ ▤ (
❑◙-## --◙❑ ▓
-20- ▓ ▤ В“^()❑▬❑❑()≈О▩▤▤О≈▤▩▩==)
Федя Акне
#поезія #ФедяАкне
задонатити на розвиток проєкту
14.04.202517:04
Pulsar — DESTINY
#музика #Pulsar
задонатити на розвиток проєкту
#музика #Pulsar
задонатити на розвиток проєкту
24.04.202506:11
сонце
площі Митній
зір пілігрима втомлений
під градом стріл божих
крик ангелів у звуках юрби
і молитви їх високо в небі
на яке і не глянеш навіть
крізь полуду трухлявого тіла
і затхлого розуму
вирізьблюєш сльози мов перла
стокарно поневіряючись
містом байдужості шпилі якого
сягають далеко у земний простір
прошиваючи полотно виливають
вміст ґраалю
цю кров століть
і скульптура яку так довго різьбив
із крихкого дерева займається вогнем
її сльози шиплять
випаровуючись
а долоні складені до купи
розпадаються на попіл
sunset
#поезія #sunset
площі Митній
зір пілігрима втомлений
під градом стріл божих
крик ангелів у звуках юрби
і молитви їх високо в небі
на яке і не глянеш навіть
крізь полуду трухлявого тіла
і затхлого розуму
вирізьблюєш сльози мов перла
стокарно поневіряючись
містом байдужості шпилі якого
сягають далеко у земний простір
прошиваючи полотно виливають
вміст ґраалю
цю кров століть
і скульптура яку так довго різьбив
із крихкого дерева займається вогнем
її сльози шиплять
випаровуючись
а долоні складені до купи
розпадаються на попіл
sunset
#поезія #sunset
22.04.202511:21
Memory management
shutterradio
#фотографія #shutterradio
задонатити на розвиток проєкту
shutterradio
#фотографія #shutterradio
задонатити на розвиток проєкту
20.04.202506:02
Стільки світла,
що не поміститься
навіть в найбільший кошик,
запиши мені ці два місяці
як найдовші.
Стільки гніву,
що скоро гнів
все, крім гніву,
із мене виселить,
Покривалом могутніх слів
вкрий мене, як тендітну писанку,
щоб нiчого більше не тріснуло
в місті лагідному Марії.
Боже, дай нам до сотні висновків
одну десяту надії.
Над маленьким життям
в Одесі
не примушуй пускати сіль,
бо ми в голос:
«Христос Воскрес»,
А в думках:
«Хай воскреснуть всі»
Тоня Корнута
#поезія #ТоняКорнута
що не поміститься
навіть в найбільший кошик,
запиши мені ці два місяці
як найдовші.
Стільки гніву,
що скоро гнів
все, крім гніву,
із мене виселить,
Покривалом могутніх слів
вкрий мене, як тендітну писанку,
щоб нiчого більше не тріснуло
в місті лагідному Марії.
Боже, дай нам до сотні висновків
одну десяту надії.
Над маленьким життям
в Одесі
не примушуй пускати сіль,
бо ми в голос:
«Христос Воскрес»,
А в думках:
«Хай воскреснуть всі»
Тоня Корнута
#поезія #ТоняКорнута
16.04.202506:32
я жую ментолові гумки життя,
як в рекламі, одразу дві штуки.
дві білосніжні блискучі гумки,
тридцять два (не) білосніжних зуба,
одне (не) блискуче життя.
чи два життя, чи половина життя,
чи люблю я ментолові гумки?
перша гумка - «солодка мʼята».
на доторк як пелюстка тюльпана,
на смак як нічна розмова за чаєм,
на звук як сміх, на запах як травень.
травить
друга гумка - «льодяна мʼята».
на доторк як поверхня автомата,
на смак як земля, на звук як
робота ППО, на запах як лютий.
я малюю олівцем тюльпани,
дістаю з рота гумку і все стираю,
я малюю олівцем сонце,
дістаю з рота гумку і все стираю,
включно з самим олівцем, тож
беру гелеву ручку і малюю дім,
і дістаю з рота гумку, і не стирається,
тільки розмазується… чорнилом
по аркушу моє серце й мої легені,
а мої очі - хмари. починається дощ,
згодом - злива, дім розмокає,
серце лежить на порозі в калюжі,
легені чекають повітря після дощу,
а я чекаю, коли вже нарешті буде
смітник, щоб викинути ту гумку,
але де там. це вам не Харків, тут
ні смітників, ні лавочок, тільки асфальт,
і камери відеоспостереження, що
бачать кожного, хто по дорозі
виплюнув «льодяну мʼяту»,
хто стер нею дім, хто обморозив зуби,
а я й далі жую дві ментолові гумки
і думаю, чи маю право жувати обидві,
і чи буде колись на шляху смітник,
і чи серце вдасться дістати з калюжі,
і чи легені взагалі здатні відчути
інакшість повітря після дощу,
і чи «після дощу» колись взагалі буде.
07.04.2025
Яна Цимбалюк
#поезія #ЯнаЦимбалюк
задонатити на розвиток проєкту
як в рекламі, одразу дві штуки.
дві білосніжні блискучі гумки,
тридцять два (не) білосніжних зуба,
одне (не) блискуче життя.
чи два життя, чи половина життя,
чи люблю я ментолові гумки?
перша гумка - «солодка мʼята».
на доторк як пелюстка тюльпана,
на смак як нічна розмова за чаєм,
на звук як сміх, на запах як травень.
травить
друга гумка - «льодяна мʼята».
на доторк як поверхня автомата,
на смак як земля, на звук як
робота ППО, на запах як лютий.
я малюю олівцем тюльпани,
дістаю з рота гумку і все стираю,
я малюю олівцем сонце,
дістаю з рота гумку і все стираю,
включно з самим олівцем, тож
беру гелеву ручку і малюю дім,
і дістаю з рота гумку, і не стирається,
тільки розмазується… чорнилом
по аркушу моє серце й мої легені,
а мої очі - хмари. починається дощ,
згодом - злива, дім розмокає,
серце лежить на порозі в калюжі,
легені чекають повітря після дощу,
а я чекаю, коли вже нарешті буде
смітник, щоб викинути ту гумку,
але де там. це вам не Харків, тут
ні смітників, ні лавочок, тільки асфальт,
і камери відеоспостереження, що
бачать кожного, хто по дорозі
виплюнув «льодяну мʼяту»,
хто стер нею дім, хто обморозив зуби,
а я й далі жую дві ментолові гумки
і думаю, чи маю право жувати обидві,
і чи буде колись на шляху смітник,
і чи серце вдасться дістати з калюжі,
і чи легені взагалі здатні відчути
інакшість повітря після дощу,
і чи «після дощу» колись взагалі буде.
07.04.2025
Яна Цимбалюк
#поезія #ЯнаЦимбалюк
задонатити на розвиток проєкту
显示 1 - 24 共 205
登录以解锁更多功能。