перцепція
26.02.202507:02
ми дивились якийсь нецікавий фільм про страждання зраду і світ розпусти
і взялись говорити про все що спадало на думку й обоє тримались на рівні
не згадаю тепер в кого саме але дуже впевнено вилетіло із вуст:
дерева кращі за нас: вони після смерті комусь потрібні
ось дивись - мовив хтось - скільки мертвих дерев у наших з тобою лісах
скільки мертвих живих серед нас наче замість землі на них насипали сутінь
ми узяли папір й записали на ньому здається ось так:
дерева кращі за нас: вони терплять нашу присутність
ми не спали всю ніч говорили тікали од власних думок
а на ранок ввімкнули новини і як завше наситились болем
ми мовчали але я впевнений що в голові тоді закралось в обох:
дерева кращі за нас: у них не буває воєн
Ігор Астапенко
#поезія #ІгорАстапенко
і взялись говорити про все що спадало на думку й обоє тримались на рівні
не згадаю тепер в кого саме але дуже впевнено вилетіло із вуст:
дерева кращі за нас: вони після смерті комусь потрібні
ось дивись - мовив хтось - скільки мертвих дерев у наших з тобою лісах
скільки мертвих живих серед нас наче замість землі на них насипали сутінь
ми узяли папір й записали на ньому здається ось так:
дерева кращі за нас: вони терплять нашу присутність
ми не спали всю ніч говорили тікали од власних думок
а на ранок ввімкнули новини і як завше наситились болем
ми мовчали але я впевнений що в голові тоді закралось в обох:
дерева кращі за нас: у них не буває воєн
Ігор Астапенко
#поезія #ІгорАстапенко
23.02.202512:33
Tired head №1.
Vitalii
#образотворче #vitalii
Vitalii
#образотворче #vitalii
19.02.202507:33
Київ-Пасажирський, 06:44
вокзальна темрява
тільки вогники цигарок
та тьмяність вікон вагонів
(та тьмяність ікон в агонії)
ніч скоро відступить
ніч неодмінно має відступити
там є обійми
там є поцілунки
там є сльози —
їх там найбільше
завтра
(вже сьогодні)
я поїду
але спочатку поцілую тебе на ніч
дочекаюсь рівнотихого дихання —
так дихає всесвіт
там є теплий шепіт у замерзле вухо
рідні слова що їх ніхто не має почути окрім як
киця
сонечко
янгол
кохання моє
там є обіцянка
одна на всіх
яку хтось не дотримає
у вагоні пахне свіжою кавою й квітами —
запах який я вкрав із-під ковдри між стегон твоїх
накрию обличчя фліскою та
ні з ким не ділитимусь
проводжаючим кохання залишити вагон
потяг рушає на схід
сонця
над нами
Іван Бережний
#поезія #ІванБережний
вокзальна темрява
тільки вогники цигарок
та тьмяність вікон вагонів
(та тьмяність ікон в агонії)
ніч скоро відступить
ніч неодмінно має відступити
там є обійми
там є поцілунки
там є сльози —
їх там найбільше
завтра
(вже сьогодні)
я поїду
але спочатку поцілую тебе на ніч
дочекаюсь рівнотихого дихання —
так дихає всесвіт
там є теплий шепіт у замерзле вухо
рідні слова що їх ніхто не має почути окрім як
киця
сонечко
янгол
кохання моє
там є обіцянка
одна на всіх
яку хтось не дотримає
у вагоні пахне свіжою кавою й квітами —
запах який я вкрав із-під ковдри між стегон твоїх
накрию обличчя фліскою та
ні з ким не ділитимусь
проводжаючим кохання залишити вагон
потяг рушає на схід
сонця
над нами
Іван Бережний
#поезія #ІванБережний
16.02.202507:02
НАВТИЛУС
дим – кораблик несе кульбаби
якою б не була прірва
кораблик веде переправу
на інший бік вулиці
там також не буде місця
як на одному боці вулиці
так і на іншому
але поясни це курцю –
курця не зупинить
Дмитро Вільгоцький
#поезія #ДмитроВільгоцький
дим – кораблик несе кульбаби
якою б не була прірва
кораблик веде переправу
на інший бік вулиці
там також не буде місця
як на одному боці вулиці
так і на іншому
але поясни це курцю –
курця не зупинить
Дмитро Вільгоцький
#поезія #ДмитроВільгоцький
27.02.202507:43
"Камера. Мотор"
Камера. Мотор
По колу гонять стрічку
Життя. Прикол
Поставте за мене свічку
Вибух. Голова
Море ідей підіймає цунамі
Душа. Вдова
Пройшло кохання до нестями
Під'їзд. Ключі
Стук дверей по серцю громом
Вулиці брудні
Йду від тебе невпевненим кроком
Потяг. Вокзал
Може я роблю помилку
Один. Бокал
Знову я біля будинку
І все спочатку...
ТРЕМС
23.02.2025
Камера. Мотор
По колу гонять стрічку
Життя. Прикол
Поставте за мене свічку
Вибух. Голова
Море ідей підіймає цунамі
Душа. Вдова
Пройшло кохання до нестями
Під'їзд. Ключі
Стук дверей по серцю громом
Вулиці брудні
Йду від тебе невпевненим кроком
Потяг. Вокзал
Може я роблю помилку
Один. Бокал
Знову я біля будинку
І все спочатку...
ТРЕМС
23.02.2025
25.02.202511:42
High Hopes
Христина Новикова
#фотографія #ХристинаНовикова
Христина Новикова
#фотографія #ХристинаНовикова
22.02.202507:03
Monday
Прокидаюсь,
Як вилізаю з ванни.
Останні години недільного вечора.
Далі
Понеділок
Середа
Четвер
Далі чекатиме час.
Далі залишусь я.
І між мною мерехтіння різних кав‘ярень,
Між якими я досі не можу визначитись.
Далі будуть постійні справи,
Серед яких я не можу обрати свою.
Я ніби дитина, що обирає між печивом,
Тільки мій вибір складніший.
А я прийду додому в суботу,
Не дійду до ліжка.
Впаду на підлогу.
А в неділю я побіжу
В надії, що я біжу на волю,
А потім прибіжу назад.
Поснідаю під біле, зовсім неприємне світло,
Поснідаю, згадуючи кав‘ярні,
А далі — пустка.
І знову, встаючи з гарячої недільної ванни,
Перемикну жовте світло на біле,
А темний куток моєї кімнати скаже:
Далі —
Четвер
Середа
Понеділок
-M.Мерсі
#поезія #М_Мерсі
Прокидаюсь,
Як вилізаю з ванни.
Останні години недільного вечора.
Далі
Понеділок
Середа
Четвер
Далі чекатиме час.
Далі залишусь я.
І між мною мерехтіння різних кав‘ярень,
Між якими я досі не можу визначитись.
Далі будуть постійні справи,
Серед яких я не можу обрати свою.
Я ніби дитина, що обирає між печивом,
Тільки мій вибір складніший.
А я прийду додому в суботу,
Не дійду до ліжка.
Впаду на підлогу.
А в неділю я побіжу
В надії, що я біжу на волю,
А потім прибіжу назад.
Поснідаю під біле, зовсім неприємне світло,
Поснідаю, згадуючи кав‘ярні,
А далі — пустка.
І знову, встаючи з гарячої недільної ванни,
Перемикну жовте світло на біле,
А темний куток моєї кімнати скаже:
Далі —
Четвер
Середа
Понеділок
-M.Мерсі
#поезія #М_Мерсі
20.02.202507:03
насупилась – довго
мовчатиму
не скажу відколи
дала першу
тріщину
запиталась у
неба скільки ще
житиму
позіхнуло
*
нахились труною
до мене бравоокий
поглянь як потемнішала
на мені ніч
а ще ж є безліч
інших – он тá
що кохається
в смертях
у воду б її
*
обійми мене
вірше бо
втретє не хочу
опинитись
в лікарняному
ліжку
а в твоєму
хоч сто разів
однаково ріжеш
ножем тáк що
не чую
ляжу спати
обійнявшись
з тобою – зізнáюсь
так добре
ще не було ніколи
poor poet
*
годівниця грудей
повна співів
розбуди як
прокинеться
ластівка
хоч би вспіти.
Богдана Коваленко
#поезія #БогданаКоваленко
мовчатиму
не скажу відколи
дала першу
тріщину
запиталась у
неба скільки ще
житиму
позіхнуло
*
нахились труною
до мене бравоокий
поглянь як потемнішала
на мені ніч
а ще ж є безліч
інших – он тá
що кохається
в смертях
у воду б її
*
обійми мене
вірше бо
втретє не хочу
опинитись
в лікарняному
ліжку
а в твоєму
хоч сто разів
однаково ріжеш
ножем тáк що
не чую
ляжу спати
обійнявшись
з тобою – зізнáюсь
так добре
ще не було ніколи
poor poet
*
годівниця грудей
повна співів
розбуди як
прокинеться
ластівка
хоч би вспіти.
Богдана Коваленко
#поезія #БогданаКоваленко
18.02.202512:17
Прекрасна Монро
вагабунд
#фотографія #вагабунд
вагабунд
#фотографія #вагабунд
25.02.202511:42
21.02.202511:47
Надія
Богдан Рум'ян
#образотворче #БогданРумян
Богдан Рум'ян
#образотворче #БогданРумян
19.02.202518:16
Тернопіль
Зверху на дошці білою фарбою та великими літерами був виведений наступний текст: "Перш ніж померти..." Нижче, під заголовком, у кількох симетричних стовпчиках, один навпроти одного, виднілось продовження послання, що звучало, як: "Я Хочу...".
Уважно вивчаючи залишені тут кимось невідомим варіанти відповіді, я часом посміхаюсь, часом дивуюсь, а часом - намагаюсь запам'ятати прочитані рядки якомога краще, для того, аби у моменти суцільного відчаю нагадувати собі про важливе.
З книги "Візуально-чуттєвий зріз реальності. Фотоподорож Україною 2021"
Інна Пально
#проза #есеїстика #фотографія #ІннаПально
Зверху на дошці білою фарбою та великими літерами був виведений наступний текст: "Перш ніж померти..." Нижче, під заголовком, у кількох симетричних стовпчиках, один навпроти одного, виднілось продовження послання, що звучало, як: "Я Хочу...".
Уважно вивчаючи залишені тут кимось невідомим варіанти відповіді, я часом посміхаюсь, часом дивуюсь, а часом - намагаюсь запам'ятати прочитані рядки якомога краще, для того, аби у моменти суцільного відчаю нагадувати собі про важливе.
З книги "Візуально-чуттєвий зріз реальності. Фотоподорож Україною 2021"
Інна Пально
#проза #есеїстика #фотографія #ІннаПально
18.02.202507:31
сезон закрито
скінчились гості
ми зникли немов і зовсім
не збирались жити
і ти по собі лишила
щербатий посуд
книжкові стоси
торохкотіння несамовите
у сплетінні ребер із сонцями
казку про першу закоханість
заварені квіти
зелено-блакитні
пустку у формі голосу
що за мить догорить
і ми будемо квити
і повіє чаєм та осінню
Леонід Скрипаль
#поезія #ЛеонідСкрипаль
скінчились гості
ми зникли немов і зовсім
не збирались жити
і ти по собі лишила
щербатий посуд
книжкові стоси
торохкотіння несамовите
у сплетінні ребер із сонцями
казку про першу закоханість
заварені квіти
зелено-блакитні
пустку у формі голосу
що за мить догорить
і ми будемо квити
і повіє чаєм та осінню
Леонід Скрипаль
#поезія #ЛеонідСкрипаль
15.02.202507:03
***
зоране тіло землі
мироточить
росою
ми ступаєм на неї
знявши із себе шкіру
врешті
відпускаємо все
все
до останнього нігтя
йти своїм маршрутом
розсипаємось
проростаючи у ландшафт
з якого пішли
аби повернутись
повернутись і прорости
дика ожина
розростається з моїх очей
долонями своїми
обхоплює ступні подорожньому
— роззирнися довкола
і глибоко дихай
глибоко дихай
глибоко дихай
кров, що із тебе взяла,
ніколи не зникне
Ірина Марцинюк
#поезія #ІринаМарцинюк
зоране тіло землі
мироточить
росою
ми ступаєм на неї
знявши із себе шкіру
врешті
відпускаємо все
все
до останнього нігтя
йти своїм маршрутом
розсипаємось
проростаючи у ландшафт
з якого пішли
аби повернутись
повернутись і прорости
дика ожина
розростається з моїх очей
долонями своїми
обхоплює ступні подорожньому
— роззирнися довкола
і глибоко дихай
глибоко дихай
глибоко дихай
кров, що із тебе взяла,
ніколи не зникне
Ірина Марцинюк
#поезія #ІринаМарцинюк
26.02.202509:01
✨Сьогодні свій день народження святкує засновник перцепції, поет та письменник Іван Бережний!
🙌 В Івана нині триває збір для Артилерії 12 БрСпП «Азов» НГУ, тому запрошуємо вітати щедрими донатами!
📌 баночка: https://send.monobank.ua/jar/9DF3eeSuz9
🙌 В Івана нині триває збір для Артилерії 12 БрСпП «Азов» НГУ, тому запрошуємо вітати щедрими донатами!
📌 баночка: https://send.monobank.ua/jar/9DF3eeSuz9
25.02.202507:39
Актори
Погорівший театр
Десятки розкладок
З потертими матрацами з СРСР
Повітря стоїть на поросі досі
Кістки хрустять, перевертаючись
Іноді в час підносу харчів.
Стихла сеча, мішки ліків, сопіння, хропіння
Місто не має очей за завісами
Камери дальніх руки протягли
Об'єктив у тріщинах спускає стрічки
Серце кожного має розтяжки в собі
Внутрішні крововиливи.
Нерви до біса, лиш писок прикрили
Щоб ключик для нього шукали по театрах
Смертельно хворі актори, диваки-режисери
На зйомках у "Донбас реалії" — пацюки
Ярема з божевільні
#поезія #Ярема_з_божевльні
Погорівший театр
Десятки розкладок
З потертими матрацами з СРСР
Повітря стоїть на поросі досі
Кістки хрустять, перевертаючись
Іноді в час підносу харчів.
Стихла сеча, мішки ліків, сопіння, хропіння
Місто не має очей за завісами
Камери дальніх руки протягли
Об'єктив у тріщинах спускає стрічки
Серце кожного має розтяжки в собі
Внутрішні крововиливи.
Нерви до біса, лиш писок прикрили
Щоб ключик для нього шукали по театрах
Смертельно хворі актори, диваки-режисери
На зйомках у "Донбас реалії" — пацюки
Ярема з божевільні
#поезія #Ярема_з_божевльні
21.02.202507:02
птаха в полі на самотній гілці,
на тонкій траві щебече дзвінко.
небо схилилося слухати.
траву колише вітер.
птаху колише вітер.
і мене.
здається, відстань не в просторі,
а десь далеко іще.
і крізь будні суворі
прослизає щось втрачене,
загублене, впущене…
хтозна, чи вернеш це?
здається, моя долоня
торкається вітру,
а вітер — твоєї долоні.
і зв'язок цей — не в відстані.
зв'язок цей — всередині.
відчуваєш?
це трепет? чи вітер?
ми завжди й назавжди
пов'язані настільки ж,
наскільки й розлучні.
час — вчитель,
а ми — його учні.
чи буває інакше?
чи інакше буває?
я не знаю.
не знаю…
птаха в полі на самотній гілці,
на тонкій траві щебече дзвінко.
час спинився слухати.
а ти укрий мене крилом,
крилом укрий мене.
допоки —
траву колише вітер.
птаху колише вітер.
і мене.
Єва Тур
#поезія #ЄваТур
на тонкій траві щебече дзвінко.
небо схилилося слухати.
траву колише вітер.
птаху колише вітер.
і мене.
здається, відстань не в просторі,
а десь далеко іще.
і крізь будні суворі
прослизає щось втрачене,
загублене, впущене…
хтозна, чи вернеш це?
здається, моя долоня
торкається вітру,
а вітер — твоєї долоні.
і зв'язок цей — не в відстані.
зв'язок цей — всередині.
відчуваєш?
це трепет? чи вітер?
ми завжди й назавжди
пов'язані настільки ж,
наскільки й розлучні.
час — вчитель,
а ми — його учні.
чи буває інакше?
чи інакше буває?
я не знаю.
не знаю…
птаха в полі на самотній гілці,
на тонкій траві щебече дзвінко.
час спинився слухати.
а ти укрий мене крилом,
крилом укрий мене.
допоки —
траву колише вітер.
птаху колише вітер.
і мене.
Єва Тур
#поезія #ЄваТур
17.02.202512:23
Стоїш оголений серед усіх цих сірих поглядів на некольоровому тлі на кольоровій основі, покритою чорно-білими поглядами та нормами в обмеженому своєму космосі, намагаючись заглушити банальне «покриття» і кажеш самому собі, який готовий здатись та провалитись в зеброву ілюзію чіткості та нудьги:
«МРІЙ!» – мрій про велике|нездійсненне|нереальне; МРІЙ, якщо можеш це уявити; МРІЙ, якщо сміються; МРІЙМРІЙМРІЙМРІЙМРІЙМРІЙМРІЙ!
«ВІР!» – вір, що вийде; вір, що зможеш; вір, що одного разу ти проживатимеш наяву свою МРІЮ. ВІРВІРВІРВІРВІРВІРВІР!
«ДІЙ!» – дій із сумнівом; дій з вірою; дій зі страхом; дій із впевненістю. ДІЙДІЙДІЙДІЙДІЙДІЙДІЙДІЙДІЙ!
KARP•YAK
#образотворче #Karp_Yak
显示 1 - 24 共 49
登录以解锁更多功能。