Реальна Війна
Реальна Війна
NOTMEME Agent News
NOTMEME Agent News
І.ШО? | Новини
І.ШО? | Новини
Реальна Війна
Реальна Війна
NOTMEME Agent News
NOTMEME Agent News
І.ШО? | Новини
І.ШО? | Новини
Діалог.ТУТ avatar

Діалог.ТУТ

新闻和媒体
Незалежний журналістський медіапроєкт @dialogtut
TGlist 评分
0
0
类型公开
验证
未验证
可信度
不可靠
位置Україна
语言其他
频道创建日期Aug 13, 2024
添加到 TGlist 的日期
Jun 22, 2023
关联群组

记录

03.04.202519:13
4K订阅者
28.01.202501:07
400引用指数
25.10.202323:59
10.3K每帖平均覆盖率
03.01.202508:58
2.5K广告帖子的平均覆盖率
28.09.202423:59
34.43%ER
25.10.202323:59
270.02%ERR

Діалог.ТУТ 热门帖子

07.04.202504:04
7, 8 та 9 квітня у Кривому Розі будуть оголошені дні жалоби за загиблими внаслідок вчорашніх терористичних атак.

«Діти, родини, люди похилого віку. Удари балістикою та шахедами по житлових кварталах та дитячих майданчиках. Це ні що інше, як масове вбивство мирного населення.
Ми завжди пам'ятатимемо кожного загиблого. Це наша спільна трагедія і біль.
Співчуття рідним та близьким кожного».

Загинули 19 людей. 9 із них – діти. Постраждали 68 людей - від тримісячної дитини до людей похилого віку. 40 людей зараз перебувають у лікарнях (двоє дітей 5-ти та 8 років були доставлені до Дніпра до лікарні ім. Мечнікова у вкрай тяжкому стані), із постраждалих у наших лікарнях 17 - у тяжкому стані, у тому числі 2 дітей. Лікарі борються за їхнє життя і надають всю необхідну допомогу.

Постраждали 34 багатоквартирні будинки, 6 навчальних закладів, магазини, об'єкти бізнесу та інфраструктури, автомобілі. Пошкоджень дуже багато – дані ще уточнюються. Усю ніч тривала ліквідація наслідків.

Біда й біль.
16.03.202506:04
Знаєте, що таке прощальна Літургія?
Сьогодні парафія наших друзів на Кіровоградщині звершувала саме таку:

«Прощальна Літургія у древній Свято-Покровській церкві. За останні 30 років община підняла храм з руїн та преобразила зробивши його окрасою для всього міста. Зараз прихожан попросили залишити храм🥲
🙏 Господь з нами і в цей час.
Тримайтеся, отче, Андрій Толубец».

Називається, тільки-но згадали сьогодні про відібрані храми…

Замість коментаря залишимо це свідчення державного діяча, який чесно намагався розібратися, що відбувається в релігійному полі України:

«Якщо ви хоч раз побачите погляд вірян, які розуміють, що зараз у них спробують відібрати храм і що в багатьох парафій уже відібрали, ви навряд чи колись забудете цей погляд. Ні, це не російська пропаганда. Це незручна правда українського православ’я…»

Боже, допоможи, підтримай усіх наших братів і сестер, кого зараз позбавили Божого дому🙏
05.04.202517:18
Нехай цей тиждень закінчиться такими словами:
Поки ми, українці, не скажемо одне одному «Я тебе люблю», не буде ні єднання, ні примирення
***
«Коли в 1992 році в нас забирали кафедральний собор, пригадую, була хресна хода від обласної адміністрації до собору. Ми, діти, несли ікони. Мені потрапила до рук Казанська ікона Божої Матері, яку дала бабуся. Коли підійшли до собору, там уже був натовп, який кричав лайливі слова. Одна жіночка (вона і зараз у мене перед очима) вирвала з моїх рук цю ікону та почала її топтати. Я не знав, що ж це робиться! А моя бабуся побачила це все, підбігла, забрала ікону й мене. Ці події мене дуже вразили, буквально перевернули мій світогляд.

Потім, коли на Волинь призначили владику Ніфонта, я був у нього іподияконом. Теж надивився всякого: як владику обзивали, як писали про нього погане в усіх ЗМІ. Але владика вистояв і показав нам приклад віри. Завдяки йому в місті відбувся духовний підйом, з’явилося чимало нових храмів, хоча до цього залишався лише один.

Владика часто організовував хресні ходи. Ми, іподиякони, пройшли з ним усю Волинь! У тому числі декілька разів із Почаївською іконою Божої Матері. Ми бачили ту віру, яку не можна зламати, хоча й храми забирали, і взагалі було непросто. У такі от роки відбувалося моє становлення.

Коли в 1996 році я вступив до Волинської духовної семінарії, мені вже не хотілося ніякого футболу. Я жив Церквою. До того ж бачив, які труди й випробування несе наше священство. Приклад старших священиків, які пережили радянський час, надихнув присвятити себе служінню Богові, людям і Церкві…»
***
Рівно рік цьому тексту.
Чим більше випробувань, тим сильнішими ми стаємо. Такий, напевне, можна зробити висновок з усього, що відбувається.

Мирної та безпечної нам ночі. Дай, Боже, завтра причаститися.
02.04.202508:07
«Який же я московський, якщо я зі Львівщини родом?! Я більшість життя живу в Херсоні, тут побудував хату. Я громадянин України, хто б мені що не казав. Я тут у себе вдома, а на подвір’ї в мене висить український прапор…»

Саме за цей прапор і забрали отця Андрія росіяни «на підвал». Він пережив тортури під час окупації й нині продовжує жити та служити в Херсоні навіть попри постійні обстріли.

Ще й від своїх постійно прилітає😔

«Вся Церква не може відповідати за вчинки когось одного.

Якщо хтось один згрішив, це не означає, що згрішила вся Церква. А намагатися придушити Церкву — це все одно, що намагатися знищити душу українського народу. Наша Церква, хрещена ще князем Володимиром, дала українському народові культуру, і якщо забрати в нас те, ким ми є, нас вб’ють — і фізично, і духовно. Не буде вже тієї різноманітної України».

Рівно 2 роки цьому тексту.

Той самий протодиякон Андрій Коваль — сьогодні знову на Діалог.ТУТ.
На території Верхньої Лаври сьогодні впав хрест із купола храму Всіх святих.

Це ніякий не знак, авжеж.

Просто наслідок повернення сакральних памʼяток архітектури в державну власність.
24.03.202517:32
Не для того, щоб звинувачувати одне одного, але щоб одне одного почути — зробили ми тоді цей текст. Молода донька священника розповіла, як вона бачить церковний конфлікт в їхньому селі.

«Мені здавалося, що коли почалася повномасштабна війна, в чомусь тато перестане бути категоричним. Наприклад, зрозуміє, що і в нашій Церкві є якісь помилки, є те, що варто змінювати. Що ми в чомусь теж були неправі. Але поки це не зовсім так, і тато вважає, що в нас практично все було добре, правильно, і що це тільки ПЦУ погані.

Це не говорить про нього як про погану людину, просто показує такий собі зріз — думку середньостатистичного священника і прихожан.

Ми дуже часто хочемо протиставляти одних іншим. А для мене ця ситуація в принципі не про християнство. Коли одні кажуть: "Нас більше, отже, ми кращі", а інші відповідають: "Ми більш патріотичні, значить, ми кращі", де там Христос?

Наприклад, позиція, що ми праві й будемо мучениками, мені не близька. Моя мама часто каже, коли щось погане відбувається: "Ну, значить, на те Божа воля. Треба молитись". Я не заперечую, що треба молитися, але паралельно треба ще й діяти!»
***
А давайте, щоб не розводити сварку в коментарях, просто проголосуємо:
Ставте 💯, якщо вважаєте, що діяти обов’язково треба, навіть попри те, що це не матиме результату.
Стате 🙏, якщо вважаєте, що Бог Сам усе вирішить, а наша справа — тільки молитися.

А відвертий текст доньки священника — сьогодні, як і 2 роки тому, знову на Діалог.ТУТ.
«Держава, виганяючи релігійні громади, повертає свою власність собі. Хоча вона поганий хазяїн і недбалий менеджер. Але формально вона має на це право.

Головне в цій ситуації — держава задля споруд виганяє людей! Завдає своїм громадянам величезного болю, нехтує їхніми релігійними почуттями, порушує іхні законні права, доводить їх до сліз і ридання.

Споруди без людей теж будуть плакати, коли проржавіють дахи цих будівель та продірявляться труби комунальних систем, а сміття заб’є каналізаційні люки. Із дахів багатьох державних пам’яток всередину старовинних споруд течуть і течуть дощові потоки, немов мовчазні сльози докору й відчаю…»

Ігуменя Серафима (Шевчик)

На фото: Віряни на богослужінні в Києво-Печерській Лаврі.
Неділя, 26 березня 2023 р.
«Не тому тут хтось залишається, що чекає «руський мір». Просто це наш дім, ми не мислимо життя в іншому місці.

Коли ти не кидаєш рідне місто, рідний храм у важкі хвилини, я думаю, це і є справжній патріотизм».

Про Нікополь та його нездоланних людей, які страждають від обстрілів, але не полишають свого дому: https://telegra.ph/Ce-peremoga-nad-smertyu-YAk-u-N%D1%96kopol%D1%96-proshchalisya-z-paraf%D1%96yankoyu-yaka-jshla-v-hram-ale-zaginula-v%D1%96d-ros%D1%96jskogo-snaryadu-03-21

Боже, зглянься на нас!
25.03.202520:07
Не приносять щастя відібрані храми😔

На додачу до сьогоднішніх спогадів про те, як рівно 2 роки тому одні українці відбирали в інших українців кафедральний собор в
Івано-Франківську, спливла цікава інформація.

Той активіст Саша, який закликав усіх на побоїще, невдовзі
опинився в центрі скандалу. Збирав кошти на автомобілі для ЗСУ, але автівки чомусь стояли у його дворі і не їхали туди, де їхнє місце (див.скріншот).

Сам кафедральний собор стоїть як пам’ятка безбожності.
Більшість часу зачинений, людей приходить небагато, доріжки через відсутність людського трафіку поросли травою.

Кажуть, що чоловік, який організував «перехід» громади, судиться зі священиком ПЦУ, бо останній перереєстрував храм на себе, і пан Юрій у цьому храмі тепер такий же ніхто, як і ті, кого він звідти вигнав.

З документами теж цікаво — навіть засновника релігійної громади змінили (незрозуміло, як це взагалі можливо). Про парафію УПЦ стирають будь-яку пам’ять.

А священик там, напевно, і швець, і кравець, і на дуді гравець — бо у ризах сам дзвонити ходить🫣
28.03.202508:00
Державний злочин продовжується?

Рівно 2 роки цьому тексту.
І саме в ці дні ми спостерігаємо весняне загострення довкола Лаври та її святинь.

«Чи може держава, законно повертаючи свою власність, втратити саму себе? Отримати споруди, але втратити дух і душу? Зараз вона відбирає у віруючих Лавру та ще декілька пам’яток історії й культури. Що ж, давайте поговоримо про ці кроки держави…»

Ігуменя Серафима (Шевчик) — сьогодні знову на Діалог.ТУТ
04.04.202514:29
Тут вірян УПЦ уже понад 2 роки день за днем намагаються переконати, що ми це все «самі заслужили». Що не так відмежовувалися від москви, не так засуджували наших митрополитів і священників за їхні явні та уявні провини, не так і не настільки доводили лояльність державі.

Але відкриваєш наш текст дворічної давнини і розумієш, що як би не були критики праві, однак просту людину — вірянина, громадянина, виборця — так ніхто і не слухає.

Чимало зусиль докладається, аби довести всім навкруги й своїм громадянам, що таких як ми, не існує.

Але ми існуємо. І від юридичних заборон і декларацій фізично нікуди не подінемося. Тому нехай і наш голос звучить.

Рівно 2 роки цьому тексту: «Спочатку окупанти в Херсоні, а тепер влада в Києві вимагає від мене зректися УПЦ».

Питання тільки в тому — а навіщо?
А ще… памʼятаєте, про що це фото?
Рівно 2 роки тому. І хоча зараз уже видно, що все було марно, але ні про що не жалкуємо 😏

Слава Богу за все🙏
25.03.202515:09
Інколи дивуєшся, як ми то все пережили.
Рівно 2 роки подіям в Івано-Франківську. У такі ж березневі дні надійшла тоді інформація, що активісти збирають людей, аби силовими методами перевести кафедральний собор УПЦ в Івано-Франківську в іншу юрисдикцію.

Не вірилось до останнього.
Що це може відбутися.

Але Франківськ став лише початком нецивілізованого шляху. Після того ми бачили Черкаси і Львів, Хмельницький і Камʼянець-Подільський.

Напевне, і більше того побачимо.

Варто памʼятати про все, що було — просто для усвідомлення, через що ми за цей час, з Божою поміччю, пройшли і не озлобилися.

Про Франківськ — сьогодні знову на Діалог.ТУТ.
登录以解锁更多功能。