пісня про пісок
між пальців
моїх
я люблю одну жінку
і любов ця схожа
на середземноморську садибу
з оливами —
в ній живлюсь я
і лягаю на післяобіднє дрімання
я люблю одну жінку
і вона підставляє плече
у цій невагомості —
холодній
як шпальти небес
задимлені веранди сну
освічує її масляна лямпа
і коли ви побачите
як тривожно біжать мої очниці
під важкими повіками
а потім надовго завмирають
то знайте:
я знаходжу її
і дивлюсь
то знайте:
я спокійний
аж допоки прокинусь
бо це для неї
пісня про пісок
між пальців
моїх
бо це для неї весь пісок
у моєму годиннику