Легитимный
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Реальна Війна | Україна | Новини
Реальний Київ | Украина
Лёха в Short’ах Long’ует
Україна Сейчас | УС: новини, політика
Україна Online: Новини | Політика
Всевидящее ОКО: Україна | Новини
Легитимный
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Реальна Війна | Україна | Новини
Реальний Київ | Украина
Лёха в Short’ах Long’ует
Україна Сейчас | УС: новини, політика
Україна Online: Новини | Політика
Всевидящее ОКО: Україна | Новини
Легитимный
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Судова Практика ZAKONONLINE (Верховний Суд та ЄСПЛ)
新闻和媒体
Найактуальніші правові позиції та судові рішення на ресурсі https://zakononline.com.ua
https://www.facebook.com/ZakonOnline/
https://www.instagram.com/zakononline/
https://www.facebook.com/ZakonOnline/
https://www.instagram.com/zakononline/
01.05.202514:00
✍🏻ФАКТ САМОСТІЙНОГО ВИХОВАННЯ ДИТИНИ ЯК ПІДСТАВА ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ВИКЛЮЧНО В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 127/3622/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 127/3622/24 від 02.04.2025
Позивачка звернулася до суду з заявою про встановлення факту самостійного виховання дитини. Вказувала, що має намір звільнитись з військової служби, тому в неї виникла необхідність підтвердити вказаний факт. Зазначала, що законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту самостійного виховання дитини, ніж звернення до суду в порядку окремого провадження.
КЦС ВС підтримав доводи позивачки з огляду на таке.
Диспозиція ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зі змінами містить імперативний припис стосовно того, що підстава для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та/або звільнення з військової служби особи, яка самостійно виховує та утримує дитину, має бути встановлена виключно за рішенням суду.
В умовах дії режиму воєнного стану факт самостійного виховання батьком (або іншою особою) дитини може існувати і без наявного спору про право через обставини, в силу яких обсяг прав матері (батька) обмежується або припиняється.
Законодавець, враховуючи наявні життєві ситуації в умовах війни, розширив перелік підстав, за яких особа, яка самостійно виховує та утримує дитину, може звільнитися з військової служби без позбавлення іншого батьківських прав з урахуванням неможливості реалізації ним своїх батьківських прав та обов'язків в умовах війни чи/або надання такій особі соціального статусу одинокого батька (матері) у разі відсутності іншого з батьків та ін.
Таким чином, удосконалюючи законодавство в умовах режиму воєнного стану, законодавець передбачив установлення факту самостійного виховання та утримання дитини як підставу для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби та чітко визначив порядок його встановлення виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовому порядку будь-яким іншим органом влади.
❓Вважаєте переконливим висновок ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 127/3622/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 127/3622/24 від 02.04.2025
Позивачка звернулася до суду з заявою про встановлення факту самостійного виховання дитини. Вказувала, що має намір звільнитись з військової служби, тому в неї виникла необхідність підтвердити вказаний факт. Зазначала, що законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту самостійного виховання дитини, ніж звернення до суду в порядку окремого провадження.
КЦС ВС підтримав доводи позивачки з огляду на таке.
Диспозиція ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зі змінами містить імперативний припис стосовно того, що підстава для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та/або звільнення з військової служби особи, яка самостійно виховує та утримує дитину, має бути встановлена виключно за рішенням суду.
В умовах дії режиму воєнного стану факт самостійного виховання батьком (або іншою особою) дитини може існувати і без наявного спору про право через обставини, в силу яких обсяг прав матері (батька) обмежується або припиняється.
Законодавець, враховуючи наявні життєві ситуації в умовах війни, розширив перелік підстав, за яких особа, яка самостійно виховує та утримує дитину, може звільнитися з військової служби без позбавлення іншого батьківських прав з урахуванням неможливості реалізації ним своїх батьківських прав та обов'язків в умовах війни чи/або надання такій особі соціального статусу одинокого батька (матері) у разі відсутності іншого з батьків та ін.
Таким чином, удосконалюючи законодавство в умовах режиму воєнного стану, законодавець передбачив установлення факту самостійного виховання та утримання дитини як підставу для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби та чітко визначив порядок його встановлення виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовому порядку будь-яким іншим органом влади.
❓Вважаєте переконливим висновок ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
30.04.202507:00
✍🏻ПРОЦЕДУРА ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛУ НА ПЕРЕХОПЛЕННЯ І ЗАПИС ТЕЛЕФОННИХ РОЗМОВ АДВОКАТА ПОВИННА ВРАХОВУВАТИ ЙОГО ПРОФЕСІЙНИЙ СТАТУС ТА ПЕРЕДБАЧАТИ МЕЖІ ДИСКРЕЦІЙНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ І СУДУ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «ROMANCHENKO AND KHARAZISHVILI v. GEORGIA» від 18.02.2025, заяви №№ 33067/22, 37832/22
Адвокатка та її чоловік скаржились на те, що перехоплення та запис їхніх телефонних розмов порушили їхнє право на повагу до приватного життя та кореспонденції.
Розглядаючи цю скаргу, ЄСПЛ наголосив, що національна процедура надання дозволу на проведення негласного слідчого заходу ефективно не гарантувала, що таке спостереження було дійсно необхідним і пропорційним щодо кожного із заявників.
Що стосується адвокатки, то у клопотанні прокурора не було жодного посилання на факт її професійної діяльності. Місцевий суд також не згадав про статус заявниці. Таким чином, він не зважив зобов'язання захищати конфіденційність відносин між адвокатом і клієнтом. Що стосується судового перегляду постфактум, то місцевий суд, будучи обізнаним про статус заявниці, просто заявив, що адвокати не мають імунітету від проведення негласних слідчих заходів.
У підсумку Суд вважав, що відповідне національне законодавство, як його тлумачили та застосовували національні суди у цій справі, не надало достатньої ясності щодо обсягу та способу здійснення дискреційних повноважень, наданих органам державної влади, і, зокрема, не забезпечило на практиці адекватних гарантій проти різних можливих зловживань. Відповідно, не було доведено, що процедура отримання дозволу на перехоплення і запис телефонних розмов заявників повністю відповідала вимогам національного законодавства, а також не була достатньою для забезпечення того, щоб втручання в право заявників на повагу до їхнього приватного життя і кореспонденції було «необхідним у демократичному суспільстві».
Отже, було порушено ст.8 Конвенції.
❓Згодні з висновком Суду?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «ROMANCHENKO AND KHARAZISHVILI v. GEORGIA» від 18.02.2025, заяви №№ 33067/22, 37832/22
Адвокатка та її чоловік скаржились на те, що перехоплення та запис їхніх телефонних розмов порушили їхнє право на повагу до приватного життя та кореспонденції.
Розглядаючи цю скаргу, ЄСПЛ наголосив, що національна процедура надання дозволу на проведення негласного слідчого заходу ефективно не гарантувала, що таке спостереження було дійсно необхідним і пропорційним щодо кожного із заявників.
Що стосується адвокатки, то у клопотанні прокурора не було жодного посилання на факт її професійної діяльності. Місцевий суд також не згадав про статус заявниці. Таким чином, він не зважив зобов'язання захищати конфіденційність відносин між адвокатом і клієнтом. Що стосується судового перегляду постфактум, то місцевий суд, будучи обізнаним про статус заявниці, просто заявив, що адвокати не мають імунітету від проведення негласних слідчих заходів.
У підсумку Суд вважав, що відповідне національне законодавство, як його тлумачили та застосовували національні суди у цій справі, не надало достатньої ясності щодо обсягу та способу здійснення дискреційних повноважень, наданих органам державної влади, і, зокрема, не забезпечило на практиці адекватних гарантій проти різних можливих зловживань. Відповідно, не було доведено, що процедура отримання дозволу на перехоплення і запис телефонних розмов заявників повністю відповідала вимогам національного законодавства, а також не була достатньою для забезпечення того, щоб втручання в право заявників на повагу до їхнього приватного життя і кореспонденції було «необхідним у демократичному суспільстві».
Отже, було порушено ст.8 Конвенції.
❓Згодні з висновком Суду?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
19.05.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СФЕРІ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ
📁Добірка 677
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26015 правових позицій ВС
🇪🇺 3276 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23
Щодо моменту набрання чинності додатковою угодою до договору оренди землі, підписаною сторонами до 01 січня 2013 року
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 лютого 2025 року у справі № 920/715/23
Щодо права орендаря витребовувати орендовану земельну ділянку з чужого незаконного володіння
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 березня 2025 року у справі № 160/5643/23
Щодо правових наслідків зміни ставки орендної плати без внесення змін до договору оренди
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 березня 2025 року у справі № 568/823/23
Щодо нікчемності додаткових угод до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладених іноземним громадянином як орендодавцем
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2025 року у справі № 500/1760/23
Щодо розмежування поняття передачі земельної ділянки у володіння чи користування іншій особі (суборенда) та поняття відчуження права користування земельною ділянкою
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2025 року у справі № 500/1760/23(1)
Щодо обов'язку державного реєстру при здійсненні реєстраційних дій на підставі договору купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 677
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26015 правових позицій ВС
🇪🇺 3276 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23
Щодо моменту набрання чинності додатковою угодою до договору оренди землі, підписаною сторонами до 01 січня 2013 року
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 лютого 2025 року у справі № 920/715/23
Щодо права орендаря витребовувати орендовану земельну ділянку з чужого незаконного володіння
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 березня 2025 року у справі № 160/5643/23
Щодо правових наслідків зміни ставки орендної плати без внесення змін до договору оренди
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 березня 2025 року у справі № 568/823/23
Щодо нікчемності додаткових угод до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладених іноземним громадянином як орендодавцем
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2025 року у справі № 500/1760/23
Щодо розмежування поняття передачі земельної ділянки у володіння чи користування іншій особі (суборенда) та поняття відчуження права користування земельною ділянкою
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2025 року у справі № 500/1760/23(1)
Щодо обов'язку державного реєстру при здійсненні реєстраційних дій на підставі договору купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
19.05.202507:00
✍🏻СПРАВА ПРО ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ НЕ МОЖЕ РОЗГЛЯДАТИСЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ СУДДЕЮ ОДНООСОБОВО
⚖️Правова позиція ВС у справі № 710/1160/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 710/1160/24 від 09.04.2025
Позивачка у касаційній скарзі вказала, що усупереч вимогам ст.ст.43,293 ЦПК України справа за її заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою у суді першої інстанції розглядалася одноособово суддею, тобто неповажним складом суду.
КЦС ВС підтримав доводи позивачки та вказав, що згідно з ч.2 ст.34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Згідно з п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч.4 ст.293 ЦПК України у випадках, встановлених п.п.1,3,4,9,10 ч.2 цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.
Отже, цивільна справа про визнання фізичної особи безвісно відсутньою у суді першої інстанції розглядалася одноособово суддею, а не у складі одного судді і двох присяжних, як того вимагають приписи ст.ст.43,293 ЦПК України. Таким чином, суд першої інстанції розглянув і вирішив справу неповноважним складом суду, а апеляційний суд на зазначену обставину уваги не звернув.
❓Поділяєте підхід ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 710/1160/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 710/1160/24 від 09.04.2025
Позивачка у касаційній скарзі вказала, що усупереч вимогам ст.ст.43,293 ЦПК України справа за її заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою у суді першої інстанції розглядалася одноособово суддею, тобто неповажним складом суду.
КЦС ВС підтримав доводи позивачки та вказав, що згідно з ч.2 ст.34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Згідно з п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч.4 ст.293 ЦПК України у випадках, встановлених п.п.1,3,4,9,10 ч.2 цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.
Отже, цивільна справа про визнання фізичної особи безвісно відсутньою у суді першої інстанції розглядалася одноособово суддею, а не у складі одного судді і двох присяжних, як того вимагають приписи ст.ст.43,293 ЦПК України. Таким чином, суд першої інстанції розглянув і вирішив справу неповноважним складом суду, а апеляційний суд на зазначену обставину уваги не звернув.
❓Поділяєте підхід ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
转发自:
ЦДСП
09.05.202511:33
✅Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя
🔥Постанова КЦС ВС від 15.01.2025 № 748/3383/23 (61-9018св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124521927
🔥Постанова КЦС ВС від 15.01.2025 № 748/3383/23 (61-9018св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124521927
16.05.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У ПРАВОВІДНОСИНАХ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ З ПРИВОДУ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ
📁Добірка 676
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25960 правових позицій ВС
🇪🇺 3260 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 лютого 2025 року у справі № 756/8527/22
Щодо підстав для застосування судом доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) у спорі про оскарження спадкоємцем права власності іншого спадкоємця на частку в спільному майні подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 лютого 2025 року у справі № 206/4992/21
Щодо умов збільшення частки у праві на майно того з подружжя, з яким залишається дитина, у разі, якщо недостатнім є розмір аліментів, які вона одержує
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 лютого 2025 року у справі № 520/14132/18(2)
Щодо ефективного способу захисту прав за позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання договору інвестування недійсним в частині визначення інвестора
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 759/11754/23
Щодо наслідків формування пов'язаними чи афілійованими особами пасиву (боргів) для унеможливлення чи ускладнення поділу спільного майна подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 759/18856/19
Щодо врахування недобросовісної поведінки сторін договору дарування при поділі майна подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 754/4040/22
Щодо відсутності підстав для визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності чоловіку та жінці, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 676
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25960 правових позицій ВС
🇪🇺 3260 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 лютого 2025 року у справі № 756/8527/22
Щодо підстав для застосування судом доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) у спорі про оскарження спадкоємцем права власності іншого спадкоємця на частку в спільному майні подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 лютого 2025 року у справі № 206/4992/21
Щодо умов збільшення частки у праві на майно того з подружжя, з яким залишається дитина, у разі, якщо недостатнім є розмір аліментів, які вона одержує
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 лютого 2025 року у справі № 520/14132/18(2)
Щодо ефективного способу захисту прав за позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання договору інвестування недійсним в частині визначення інвестора
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 759/11754/23
Щодо наслідків формування пов'язаними чи афілійованими особами пасиву (боргів) для унеможливлення чи ускладнення поділу спільного майна подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 759/18856/19
Щодо врахування недобросовісної поведінки сторін договору дарування при поділі майна подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 754/4040/22
Щодо відсутності підстав для визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності чоловіку та жінці, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
28.04.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ
📁Добірка 668
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25865 правових позицій ВС
🇪🇺 3172 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 жовтня 2024 року у справі № 755/17233/16-ц
Щодо відсутності підстав для позбавлення батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 листопада 2024 року у справі № 757/33144/22-ц
Щодо підсудності спорів за позовом дитини, яка є громадянином України із зареєстрованим місцем проживання в Україні, про позбавлення батьківських прав матері-громадянки України, яка на час подання позову проживала в Естонській Республіці
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 грудня 2024 року у справі № 344/17548/21
Щодо відсутності підстав для позбавлення батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 лютого 2025 року у справі № 147/277/24
Щодо наявності підстав для позбавлення батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 квітня 2025 року у справі № 629/3692/23
Щодо відсутності підстав для позбавлення його батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 727/4341/24
Щодо позбавлення матері батьківських прав
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 668
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25865 правових позицій ВС
🇪🇺 3172 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 жовтня 2024 року у справі № 755/17233/16-ц
Щодо відсутності підстав для позбавлення батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 листопада 2024 року у справі № 757/33144/22-ц
Щодо підсудності спорів за позовом дитини, яка є громадянином України із зареєстрованим місцем проживання в Україні, про позбавлення батьківських прав матері-громадянки України, яка на час подання позову проживала в Естонській Республіці
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 грудня 2024 року у справі № 344/17548/21
Щодо відсутності підстав для позбавлення батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 лютого 2025 року у справі № 147/277/24
Щодо наявності підстав для позбавлення батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 квітня 2025 року у справі № 629/3692/23
Щодо відсутності підстав для позбавлення його батьківських прав
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 727/4341/24
Щодо позбавлення матері батьківських прав
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
29.04.202514:00
✍🏻АУДІО-, ВІДЕОЗАПИСИ НСРД, ЗАФІКСОВАНІ НА ТЕХНІЧНИХ НОСІЯХ ІНФОРМАЦІЇ В МАТЕРІАЛАХ ПРОВАДЖЕННЯ, Є ДОПУСТИМИМИ ДОКАЗАМИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 535/511/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 535/511/20 від 26.03.2025
У касаційній скарзі захисник вказав, що дані протоколів контролю за вчиненням злочину, аудіо-, відеоконтролю особи є недопустимими доказами, оскільки ці протоколи не містять відомостей про застосування технічних засобів фіксації НСРД, відповідних додатків до цих протоколів (дисків) та їх упакування.
З цього приводу ККС ВС зазначив, що аудіо-, відеозаписи НСРД є електронними документами в розумінні п.п.1,3 ч.2 ст.99 КПК України.
Відповідно до приписів ст.99 цього Кодексу документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації. За приписами ч.3 цієї статті оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення як документу.
Крім того, КПК України не містить імперативної вимоги щодо обов'язкового долучення до протоколів НСРД, як додатку, аудіо- або відеозаписів зроблених за допомогою технічних засобів під час проведення НСРД, як і вимоги щодо зазначення у протоколах опису індивідуальних ознак технічного носія з зафіксованою інформацією.
Таким чином, надані у кримінальному провадженні стороною обвинувачення аудіо-, відеозаписи НСРД, та які зафіксовані на технічних носіях інформації в матеріалах провадження, є допустимими доказами.
❓Погоджуєтеся з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 535/511/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 535/511/20 від 26.03.2025
У касаційній скарзі захисник вказав, що дані протоколів контролю за вчиненням злочину, аудіо-, відеоконтролю особи є недопустимими доказами, оскільки ці протоколи не містять відомостей про застосування технічних засобів фіксації НСРД, відповідних додатків до цих протоколів (дисків) та їх упакування.
З цього приводу ККС ВС зазначив, що аудіо-, відеозаписи НСРД є електронними документами в розумінні п.п.1,3 ч.2 ст.99 КПК України.
Відповідно до приписів ст.99 цього Кодексу документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації. За приписами ч.3 цієї статті оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення як документу.
Крім того, КПК України не містить імперативної вимоги щодо обов'язкового долучення до протоколів НСРД, як додатку, аудіо- або відеозаписів зроблених за допомогою технічних засобів під час проведення НСРД, як і вимоги щодо зазначення у протоколах опису індивідуальних ознак технічного носія з зафіксованою інформацією.
Таким чином, надані у кримінальному провадженні стороною обвинувачення аудіо-, відеозаписи НСРД, та які зафіксовані на технічних носіях інформації в матеріалах провадження, є допустимими доказами.
❓Погоджуєтеся з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
转发自:ЦДСП
21.04.202509:52
✅За відсутності ризиків для здоров`я чи нормального розвитку та виховання дитини в разі проживання її з матір`ю визначення місця проживання дитини з батьком, без урахування бажання самої дитини, буде порушенням її прав
🔥Постанова КЦС ВС від 29.01.2025 № 759/8056/22 (61-10473св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124865946
🔥Постанова КЦС ВС від 29.01.2025 № 759/8056/22 (61-10473св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124865946
21.04.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПИТАНЬ ОГОЛОШЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ ПОМЕРЛОЮ ТА ВИЗНАННЯ ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ
📁Добірка 665
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25805 правових позицій ВС
🇪🇺 3153 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19
Щодо обставин, які не можуть бути підставою для оголошення фізичної особи померлою
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19(1)
Щодо доказування у справах про оголошення фізичної особи померлою
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22
Щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 квітня 2025 року у справі № 465/3147/22
Щодо розмежування юридичних конструкцій оголошення фізичної особи померлою та встановлення факту смерті особи
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 квітня 2025 року у справі № 753/11685/24
Щодо порядку звернення до суду у разі наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 202/14972/23
Щодо обставин, які не є безумовною підставою для визнання особи безвісно відсутньою
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 665
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25805 правових позицій ВС
🇪🇺 3153 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19
Щодо обставин, які не можуть бути підставою для оголошення фізичної особи померлою
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19(1)
Щодо доказування у справах про оголошення фізичної особи померлою
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22
Щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 квітня 2025 року у справі № 465/3147/22
Щодо розмежування юридичних конструкцій оголошення фізичної особи померлою та встановлення факту смерті особи
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 квітня 2025 року у справі № 753/11685/24
Щодо порядку звернення до суду у разі наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2025 року у справі № 202/14972/23
Щодо обставин, які не є безумовною підставою для визнання особи безвісно відсутньою
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
23.04.202514:00
✍🏻АПЕЛЯЦІЙНОМУ ОСКАРЖЕННЮ ПІДЛЯГАЄ УХВАЛА СЛІДЧОГО СУДДІ ПРО ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕННІ СКАРГИ ЩОДО НЕВНЕСЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ ДО ЄРДР
⚖️Правова позиція ВС у справі № 405/4715/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 405/4715/24 від 01.04.2025
Ухвалою слідчого судді скаргу заявника задоволено частково та зобов`язано уповноважену особу внести відомості до ЄРДР за заявою в частині, що стосується можливого замаху на вбивство заявника. У задоволенні аналогічних вимог по факту вчинення протиправних дій суддею - відмовлено. Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження, оскільки скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
ККС ВС не погодився з позицією апеляційного суду, вказавши на таке.
Ч.3 ст.307 КПК України передбачено вичерпний перелік ухвал слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Водночас КСУ своїм рішенням від 17.06.2020 №4-р (ІІ)/2020 визнав неконституційним положення ч.3 ст.307 КПК України в частині заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
КСУ зазначив про те, що судовий захист стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, має бути забезпечений під час розгляду цього питання хоча б у двох судових інстанціях.
Таким чином, апеляційному оскарженню підлягає ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення особи про кримінальне правопорушення, а не ухвала слідчого судді про задоволення такої скарги.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 405/4715/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 405/4715/24 від 01.04.2025
Ухвалою слідчого судді скаргу заявника задоволено частково та зобов`язано уповноважену особу внести відомості до ЄРДР за заявою в частині, що стосується можливого замаху на вбивство заявника. У задоволенні аналогічних вимог по факту вчинення протиправних дій суддею - відмовлено. Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження, оскільки скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
ККС ВС не погодився з позицією апеляційного суду, вказавши на таке.
Ч.3 ст.307 КПК України передбачено вичерпний перелік ухвал слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Водночас КСУ своїм рішенням від 17.06.2020 №4-р (ІІ)/2020 визнав неконституційним положення ч.3 ст.307 КПК України в частині заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
КСУ зазначив про те, що судовий захист стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, має бути забезпечений під час розгляду цього питання хоча б у двох судових інстанціях.
Таким чином, апеляційному оскарженню підлягає ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення особи про кримінальне правопорушення, а не ухвала слідчого судді про задоволення такої скарги.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
12.05.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ЗАТРИМАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
📁Добірка 674
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25940 правових позицій ВС
🇪🇺 3250 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2024 року у справі № 369/4929/19(1)
Щодо правових наслідків відсутності захисника під час особистого обшуку затриманого
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2024 року у справі № 369/4929/19
Щодо оцінки допустимості доказів, отриманих у ході особистого обшуку особи під час затримання особи
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 липня 2024 року у справі № 678/428/23
Щодо наслідків відсутності протоколу про затримання особи у матеріалах кримінального провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 березня 2025 року у справі № 378/450/21
Щодо правомірності призначення начальника служби у справах дітей та сім’ї законним представником малолітніх дітей у разі затримання їх батька
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 208/2509/22(1)
Щодо обов'язковості відеофіксації, участі захисника та понятих під час затримання
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 208/2509/22(2)
Щодо моменту встановлення обґрунтованості підозри під час затримання
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 674
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25940 правових позицій ВС
🇪🇺 3250 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2024 року у справі № 369/4929/19(1)
Щодо правових наслідків відсутності захисника під час особистого обшуку затриманого
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 квітня 2024 року у справі № 369/4929/19
Щодо оцінки допустимості доказів, отриманих у ході особистого обшуку особи під час затримання особи
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 липня 2024 року у справі № 678/428/23
Щодо наслідків відсутності протоколу про затримання особи у матеріалах кримінального провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 березня 2025 року у справі № 378/450/21
Щодо правомірності призначення начальника служби у справах дітей та сім’ї законним представником малолітніх дітей у разі затримання їх батька
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 208/2509/22(1)
Щодо обов'язковості відеофіксації, участі захисника та понятих під час затримання
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 208/2509/22(2)
Щодо моменту встановлення обґрунтованості підозри під час затримання
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
02.05.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ПОВАЖНОСТІ ПРИЧИН ПРОПУСКУ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО СТРОКУ
📁Добірка 670
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25875 правових позицій ВС
🇪🇺 3174 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 14 листопада 2024 року у справі № 990/236/24(1)
Щодо обов'язку доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом про оскарження указу Президента України
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 листопада 2024 року у справі № 317/3206/23(1)
Щодо неповажності причин пропуску суб'єктом владних повноважень строку на апеляційне оскарження
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 19 грудня 2024 року у справі № 990/303/24
Щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування указу Президента України
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 06 березня 2025 року у справі № 990/328/24
Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 17 квітня 2025 року у справі № 990/20/25
Щодо обставини, яка не поважною причиною пропуску процесуального строку
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 670
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25875 правових позицій ВС
🇪🇺 3174 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 14 листопада 2024 року у справі № 990/236/24(1)
Щодо обов'язку доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом про оскарження указу Президента України
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 листопада 2024 року у справі № 317/3206/23(1)
Щодо неповажності причин пропуску суб'єктом владних повноважень строку на апеляційне оскарження
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 19 грудня 2024 року у справі № 990/303/24
Щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування указу Президента України
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 06 березня 2025 року у справі № 990/328/24
Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 17 квітня 2025 року у справі № 990/20/25
Щодо обставини, яка не поважною причиною пропуску процесуального строку
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
28.04.202507:00
✍🏻НАБУТТЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ ПРАВА НА ВІДУМЕРЛУ СПАДЩИНУ Є СПЕЦИФІЧНИМ РІЗНОВИДОМ ПРАВОНАСТУПНИЦТВА, ЯКЕ ЗУМОВЛЮЄ НАБУТТЯ ПРАВ І ОБОВ’ЯЗКІВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 539/362/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 539/362/23 від 31.03.2025
У цій справі суди попередніх інстанцій задовольнили заяву Комунального о підприємства про заміну сторони виконавчого провадження - померлої фізичної особи на міську раду - у справі про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.
Міська рада подала касаційну скаргу, в якій стверджувала, що до особи, яка набула право власності на майно у порядку визнання спадщини відумерлою, не переходять обов'язки спадкодавця (боржника у зобов'язанні) зі сплати за надані комунальні послуги.
КЦС ВС відхилив доводи цієї касаційної скарги, зазначивши, що по своїй суті набуття територіальною громадою права на відумерлу спадщину є специфічним різновидом правонаступництва, адже воно зумовлює не тільки набуття прав («актив»), але й обов`язків («пасив»). При визначенні складу пасиву і виду обов;язків, що включаються до нього основним критерієм має слугувати те, чи не є такі обов'язки особистими і не припинилися внаслідок смерті особи. До майнових обов'язків, що включаються до пасиву, відносяться як ті, які мають договірну сутність (зокрема, сплатити певну грошову суму, виконати роботу, надати послуги, передати річ), так і недоговірну (наприклад, сплата винагороди по публічній обіцянці);
При виконанні обов'язків територіальною громадою законодавець встановив межу їх виконання. Такою межею виступає вартість майна набутого територіальною громадою як відумерлої спадщини.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://t.me/glossema.
⚖️Правова позиція ВС у справі № 539/362/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 539/362/23 від 31.03.2025
У цій справі суди попередніх інстанцій задовольнили заяву Комунального о підприємства про заміну сторони виконавчого провадження - померлої фізичної особи на міську раду - у справі про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.
Міська рада подала касаційну скаргу, в якій стверджувала, що до особи, яка набула право власності на майно у порядку визнання спадщини відумерлою, не переходять обов'язки спадкодавця (боржника у зобов'язанні) зі сплати за надані комунальні послуги.
КЦС ВС відхилив доводи цієї касаційної скарги, зазначивши, що по своїй суті набуття територіальною громадою права на відумерлу спадщину є специфічним різновидом правонаступництва, адже воно зумовлює не тільки набуття прав («актив»), але й обов`язків («пасив»). При визначенні складу пасиву і виду обов;язків, що включаються до нього основним критерієм має слугувати те, чи не є такі обов'язки особистими і не припинилися внаслідок смерті особи. До майнових обов'язків, що включаються до пасиву, відносяться як ті, які мають договірну сутність (зокрема, сплатити певну грошову суму, виконати роботу, надати послуги, передати річ), так і недоговірну (наприклад, сплата винагороди по публічній обіцянці);
При виконанні обов'язків територіальною громадою законодавець встановив межу їх виконання. Такою межею виступає вартість майна набутого територіальною громадою як відумерлої спадщини.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://t.me/glossema.
16.05.202507:00
✍🏻АРГУМЕНТИ ПРО ТЕ, ЩО РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕКОНАННЯ НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ ОДЯГАТИ ВІЙСЬКОВУ ФОРМУ, НЕ ВИКЛЮЧАЮТЬ МОЖЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ГРОМАДЯНИНОМ ОБОВ’ЯЗКУ ПО МОБІЛІЗАЦІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 573/406/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 573/406/24 від 15.04.2025
Засудженого визнано винуватим та засуджено за ст.336 КК України. Сторона захисту стверджувала, що неприбуття засудженого до військкомату було пов`язане із його належністю до релігійного об'єднання Свідків Єгови, віровчення яких не дозволяє йому виконувати будь-яку військову службу.
ККС ВС відхилив аргументи захисника з огляду на таке.
Засудженого, який повідомив про свої релігійні переконання, планували задіяти у захисті України як зв'язківця. Тобто держава навіть в умовах воєнного стану та мобілізації врахувала повідомлену засудженим інформацію про його віру.
Суд не вважає, що необхідністю одягати військову форму і виконання військової служби не пов'язаної із використанням і носінням зброї є таким, що призводить до «загибелі особи в цивільному розумінні», як про це стверджує захист у судовому засіданні. Під час ведення війни, коли йдеться про реальну можливість фізичної загибелі сотень цивільних людей і про реальне захоплення держави, навряд чи залучення будь-якого військовозобов'язаного, в тому числі й особи, яка є Свідком Єгови та сповідує цю релігію, становить такі душевні страждання для людини, які можна порівняти з її смертю в цивільному плані.
Суд не вдається до аналізу рішень ЄСПЛ в контексті відмови від військової служби через релігійні переконання, оскільки жодне з рішень цього Суду не стосувалося оцінки дій держави і громадянина в контексті такої масштабної війни, яка ведеться проти України з урахуванням ресурсів обох держав, характеру нападів, кількості обстрілів, кількості порушень норм міжнародного гуманітарного права та кількості вчинюваних державою-агресором воєнних злочинів, в тому числі проти жінок та дітей.
Відтак, аргументи про те, що релігійні переконання не дозволяють одягати військову форму та здійснювати діяльність, яка не пов'язана із використанням та носінням зброї, суд не може оцінити як такі, які настільки обмежують можливість сповідувати певну віру, що виключають можливість виконання військовозобов'язаним громадянином України свого обов'язку по мобілізації під час воєнного стану.
❓Вважаєте переконливою позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 573/406/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 573/406/24 від 15.04.2025
Засудженого визнано винуватим та засуджено за ст.336 КК України. Сторона захисту стверджувала, що неприбуття засудженого до військкомату було пов`язане із його належністю до релігійного об'єднання Свідків Єгови, віровчення яких не дозволяє йому виконувати будь-яку військову службу.
ККС ВС відхилив аргументи захисника з огляду на таке.
Засудженого, який повідомив про свої релігійні переконання, планували задіяти у захисті України як зв'язківця. Тобто держава навіть в умовах воєнного стану та мобілізації врахувала повідомлену засудженим інформацію про його віру.
Суд не вважає, що необхідністю одягати військову форму і виконання військової служби не пов'язаної із використанням і носінням зброї є таким, що призводить до «загибелі особи в цивільному розумінні», як про це стверджує захист у судовому засіданні. Під час ведення війни, коли йдеться про реальну можливість фізичної загибелі сотень цивільних людей і про реальне захоплення держави, навряд чи залучення будь-якого військовозобов'язаного, в тому числі й особи, яка є Свідком Єгови та сповідує цю релігію, становить такі душевні страждання для людини, які можна порівняти з її смертю в цивільному плані.
Суд не вдається до аналізу рішень ЄСПЛ в контексті відмови від військової служби через релігійні переконання, оскільки жодне з рішень цього Суду не стосувалося оцінки дій держави і громадянина в контексті такої масштабної війни, яка ведеться проти України з урахуванням ресурсів обох держав, характеру нападів, кількості обстрілів, кількості порушень норм міжнародного гуманітарного права та кількості вчинюваних державою-агресором воєнних злочинів, в тому числі проти жінок та дітей.
Відтак, аргументи про те, що релігійні переконання не дозволяють одягати військову форму та здійснювати діяльність, яка не пов'язана із використанням та носінням зброї, суд не може оцінити як такі, які настільки обмежують можливість сповідувати певну віру, що виключають можливість виконання військовозобов'язаним громадянином України свого обов'язку по мобілізації під час воєнного стану.
❓Вважаєте переконливою позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
登录以解锁更多功能。
