Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Судова Практика ZAKONONLINE (Верховний Суд та ЄСПЛ)
新闻和媒体
Найактуальніші правові позиції та судові рішення на ресурсі https://zakononline.com.ua
https://www.facebook.com/ZakonOnline/
https://www.instagram.com/zakononline/
https://www.facebook.com/ZakonOnline/
https://www.instagram.com/zakononline/
订阅者
8 022
24 小时
10%一周
190.2%一个月
730.9%
引用指数
0
提及0频道上的转发0频道上的提及0
每帖平均覆盖率
962
12 小时774
8.7%24 小时962
5.6%48 小时1 166
3%
参与率 (ER)
0.94%
转发7评论0反应2
覆盖率参与率 (ERR)
11.99%
24 小时
0.71%一周
0.69%一个月
2.13%
每则广告帖子的平均覆盖率
962
1 小时35236.59%1 – 4 小时17518.19%4 - 24 小时37038.46%
记录
17.04.202515:16
8K订阅者24.07.201923:59
100引用指数13.01.202508:45
1.9K每帖平均覆盖率31.01.202423:59
2.5K广告帖子的平均覆盖率09.10.202323:59
3.59%ER07.11.202323:59
29.17%ERR19.03.202508:00
✍🏻ВІДСУТНІСТЬ СТОРОНИ ОБВИНУВАЧЕННЯ ПІД ЧАС АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ СВІДЧИТЬ ПРО УПЕРЕДЖЕНІСТЬ СУДУ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «GAYDASHEVSKYY v. UKRAINE» від 06.02.2025, заява № 11553/21
Заявник скаржився за п.1 ст.6 Конвенції на те, що національний суд, який розглядав справу про адміністративне правопорушення щодо нього, не був неупередженим через відсутність у провадженні сторони обвинувачення.
ЄСПЛ встановив, що у справі про адміністративне правопорушення щодо заявника апеляційний суд не викликав ні прокурора, ні працівника поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення. Як наслідок, жодна зі сторін не підтримала обвинувачення проти заявника у судовому засіданні. Незважаючи на це, і незважаючи на те, що заявник стверджував про свою невинуватість, апеляційний суд залишив у судове рішення про накладення штрафу на заявника.
Крім того, Суд зауважив, що апеляційний суд з власної ініціативи шукав ключові докази, які шкодять позиції заявника, і використав їх у своєму рішенні на противагу аргументам, наведеним стороною захисту. Жодна інша сторона провадження не звернулася до суду з клопотанням про проведення таких запитів чи збирання доказів.
На переконання Суду, здійснивши пошук таких доказів з власної ініціативи, а потім засудивши заявника на підставі отриманих у такий спосіб доказів, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді і, відповідно, дав підстави для законних сумнівів у неупередженості суду відповідно до об'єктивного критерію.
Суд виснував, що обґрунтовані сумніви щодо об'єктивної неупередженості апеляційного суду, виявлені у цій справі, не можуть розглядатися як сумісні зі ст.6 Конвенції, незважаючи на те, що справа заявника стосувалася незначного порушення правил дорожнього руху.
❓Порушено права заявника?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «GAYDASHEVSKYY v. UKRAINE» від 06.02.2025, заява № 11553/21
Заявник скаржився за п.1 ст.6 Конвенції на те, що національний суд, який розглядав справу про адміністративне правопорушення щодо нього, не був неупередженим через відсутність у провадженні сторони обвинувачення.
ЄСПЛ встановив, що у справі про адміністративне правопорушення щодо заявника апеляційний суд не викликав ні прокурора, ні працівника поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення. Як наслідок, жодна зі сторін не підтримала обвинувачення проти заявника у судовому засіданні. Незважаючи на це, і незважаючи на те, що заявник стверджував про свою невинуватість, апеляційний суд залишив у судове рішення про накладення штрафу на заявника.
Крім того, Суд зауважив, що апеляційний суд з власної ініціативи шукав ключові докази, які шкодять позиції заявника, і використав їх у своєму рішенні на противагу аргументам, наведеним стороною захисту. Жодна інша сторона провадження не звернулася до суду з клопотанням про проведення таких запитів чи збирання доказів.
На переконання Суду, здійснивши пошук таких доказів з власної ініціативи, а потім засудивши заявника на підставі отриманих у такий спосіб доказів, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді і, відповідно, дав підстави для законних сумнівів у неупередженості суду відповідно до об'єктивного критерію.
Суд виснував, що обґрунтовані сумніви щодо об'єктивної неупередженості апеляційного суду, виявлені у цій справі, не можуть розглядатися як сумісні зі ст.6 Конвенції, незважаючи на те, що справа заявника стосувалася незначного порушення правил дорожнього руху.
❓Порушено права заявника?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
14.04.202507:00
✍🏻ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ ШЛЯХОМ НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ НА МАЙНО, ВЛАСНИКОМ ЯКОГО Є ОСОБА, ЯКА НЕ Є ВІДПОВІДАЧЕМ У СПРАВІ, Є БЕЗПІДСТАВНИМ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 522/21486/18
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 522/21486/18 від 27.11.2024
ВС, розглядаючи касаційну скаргу позивача, мав відповісти на питання про те, чи можна забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, право власності на яке зареєстроване за особою, яка не є відповідачем у справі.
КЦС ВС надав заперечну відповідь на поставлене запитання з огляду на таке.
Заходи забезпечення позову суд застосовує для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинен застосувати лише за необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача
Таким чином, забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно можливо за умови, що власник останнього є учасником судового процесу - відповідачем. В іншому випадку такий арешт буде безпідставним, бо відповідне майно хоч і є предметом правочинів, які позивач просить визнати недійсними, але належить особі, яка не бере участі у справі як відповідач.
❓Підтримуєте доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://t.me/glossema.
⚖️Правова позиція ВС у справі № 522/21486/18
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 522/21486/18 від 27.11.2024
ВС, розглядаючи касаційну скаргу позивача, мав відповісти на питання про те, чи можна забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, право власності на яке зареєстроване за особою, яка не є відповідачем у справі.
КЦС ВС надав заперечну відповідь на поставлене запитання з огляду на таке.
Заходи забезпечення позову суд застосовує для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинен застосувати лише за необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача
Таким чином, забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно можливо за умови, що власник останнього є учасником судового процесу - відповідачем. В іншому випадку такий арешт буде безпідставним, бо відповідне майно хоч і є предметом правочинів, які позивач просить визнати недійсними, але належить особі, яка не бере участі у справі як відповідач.
❓Підтримуєте доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://t.me/glossema.
转发自:
ЦДСП
28.03.202511:14
✅Для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної влади у виді відшкодування шкоди обов`язковою є наявність трьох елементів (умов): неправомірний характер дії (бездіяльності) цього органу (посадових або службових осіб), наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою. Водночас наявність вини посадових осіб органів державної владине є обов`язковою умовою такого виду відповідальності. Тягар доведення наявності зазначених трьох умов покладається на позивача, який звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди на підставі ст.ст. 1173, 1174 ЦК України
🔥🔥Постанова ВП ВС від 22.01.2025 № 335/6977/22 (14-87цс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/125162574
🔥🔥Постанова ВП ВС від 22.01.2025 № 335/6977/22 (14-87цс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/125162574
18.03.202515:00
✍🏻НЕВСТАНОВЛЕННЯ ЧАСУ ВРУЧЕННЯ ПОВІСТКИ ПРО ВИКЛИК ДО ТЦК ТА СП НЕ ВПЛИВАЄ НА ОБ'ЄКТИВНУ І СУБ'ЄКТИВНУ СТОРОНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ.336 КК УКРАЇНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 168/1083/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 168/1083/23 від 13.02.2025
У касаційній скарзі засуджений за ст.336 КК України зазначив, що суди попередніх інстанцій, визнаючи його винуватим, неправильно встановили обставини інкримінованого йому злочину, зокрема в частині вручення йому «бойової» повістки.
ККС ВС відхилив ці доводи касанта, вказавши, що об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності. Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобов’язаного до такого місця.
Суб'єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення характеризується прямим умислом.
Отже, дії особи матимуть склад злочину, передбаченого ст.336 КК України, у разі якщо вона під час мобілізації на особливий період, отримавши повістку про виклик до ТЦК та СП, без визначених законом поважних причин, не з'явилася у зазначені у цій повістці місце та строк до збірного пункту ТЦК та СП для відправлення до військової частини. Разом з тим невстановлення часу вручення такої повістки, не впливає на об'єктивну і суб'єктивну сторони вказаного кримінального правопорушення, основними елементами яких є саме факт наявності такої повістки та наслідок у вигляді невиконання зазначених у ній приписів (нез'явлення до ТЦК та СП у встановлений строк).
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 168/1083/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 168/1083/23 від 13.02.2025
У касаційній скарзі засуджений за ст.336 КК України зазначив, що суди попередніх інстанцій, визнаючи його винуватим, неправильно встановили обставини інкримінованого йому злочину, зокрема в частині вручення йому «бойової» повістки.
ККС ВС відхилив ці доводи касанта, вказавши, що об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності. Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобов’язаного до такого місця.
Суб'єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення характеризується прямим умислом.
Отже, дії особи матимуть склад злочину, передбаченого ст.336 КК України, у разі якщо вона під час мобілізації на особливий період, отримавши повістку про виклик до ТЦК та СП, без визначених законом поважних причин, не з'явилася у зазначені у цій повістці місце та строк до збірного пункту ТЦК та СП для відправлення до військової частини. Разом з тим невстановлення часу вручення такої повістки, не впливає на об'єктивну і суб'єктивну сторони вказаного кримінального правопорушення, основними елементами яких є саме факт наявності такої повістки та наслідок у вигляді невиконання зазначених у ній приписів (нез'явлення до ТЦК та СП у встановлений строк).
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
07.04.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПОРАХ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ
📁Добірка 659
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25680 правових позицій ВС
🇪🇺 3127 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 січня 2025 року у справі № 760/2096/22(1)
Щодо умови, за наявності якої зміну місця проживання дитини одним з батьків неможливо вважати самочинною
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 січня 2025 року у справі № 755/15383/23
Щодо відсутності підстав для визначення місця проживання дитини у судовому порядку
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 січня 2025 року у справі № 495/432/23
Щодо відсутності підстав визначення місця проживання неповнолітньої дитини за позовом батька - військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 лютого 2025 року у справі № 405/239/22
Щодо можливості роз'єднання братів і сестер при визначенні місця проживання дітей
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 947/23505/20
Щодо визначення місця проживання дитини з батьком
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 659
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25680 правових позицій ВС
🇪🇺 3127 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 січня 2025 року у справі № 760/2096/22(1)
Щодо умови, за наявності якої зміну місця проживання дитини одним з батьків неможливо вважати самочинною
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 січня 2025 року у справі № 755/15383/23
Щодо відсутності підстав для визначення місця проживання дитини у судовому порядку
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 січня 2025 року у справі № 495/432/23
Щодо відсутності підстав визначення місця проживання неповнолітньої дитини за позовом батька - військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 лютого 2025 року у справі № 405/239/22
Щодо можливості роз'єднання братів і сестер при визначенні місця проживання дітей
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 947/23505/20
Щодо визначення місця проживання дитини з батьком
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
21.03.202515:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПИТАНЬ ГРОШОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
📁Добірка 652
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25560 правових позицій ВС
🇪🇺 3066 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23
Щодо умов виплати військовослужбовцям додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 грудня 2024 року у справі № 120/4135/23
Щодо оцінки формальних недоліків у документальному підтвердженні права військовослужбовця на додаткову грошову винагороду
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 січня 2025 року у справі № 240/31245/23
Щодо врахування додаткової винагороди для обчислення компенсації за невикористану відпустку військовослужбовцям
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 січня 2025 року у справі № 360/956/23
Щодо недослідження судами документів, необхідних для підтвердження права військовослужбовця на додаткову грошову винагороду
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 січня 2025 року у справі № 380/20451/23
Щодо конкретних розмірів виплати надбавки за особливості проходження служби певного військовослужбовця
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 652
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25560 правових позицій ВС
🇪🇺 3066 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23
Щодо умов виплати військовослужбовцям додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 грудня 2024 року у справі № 120/4135/23
Щодо оцінки формальних недоліків у документальному підтвердженні права військовослужбовця на додаткову грошову винагороду
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 січня 2025 року у справі № 240/31245/23
Щодо врахування додаткової винагороди для обчислення компенсації за невикористану відпустку військовослужбовцям
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 січня 2025 року у справі № 360/956/23
Щодо недослідження судами документів, необхідних для підтвердження права військовослужбовця на додаткову грошову винагороду
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 січня 2025 року у справі № 380/20451/23
Щодо конкретних розмірів виплати надбавки за особливості проходження служби певного військовослужбовця
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
转发自:ЦДСП
31.03.202511:40
✅Пред`явлення кредитором, при існуванні задавненої вимоги, тільки позову про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються три проценти річних та інфляційні втрати, дозволяє кредитору обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору при пред`явленні позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, і яка забезпечує можливість боржнику заявити про застосування до неї позовної давності
🔥Постанова КЦС ВС від 22.01.2025 № 602/140/23 (61-13364 св 24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124630056
🔥Постанова КЦС ВС від 22.01.2025 № 602/140/23 (61-13364 св 24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124630056
14.04.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПРАВАХ ПРО РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ
📁Добірка 662
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25750 правових позицій ВС
🇪🇺 3138 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 грудня 2019 року у справі № 264/3830/18(1)
Щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 січня 2023 року у справі № 359/441/20(1)
Щодо початку позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя у разі розірвання шлюбу
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 квітня 2025 року у справі № 757/10360/23-ц
Щодо визначення підсудності справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 квітня 2025 року у справі № 757/10360/23-ц(1)
Щодо можливості участі представника у справах про розірвання шлюбу
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 квітня 2025 року у справі № 757/10360/23-ц(2)
Щодо наявності підстав для розірвання шлюбу
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 662
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25750 правових позицій ВС
🇪🇺 3138 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 грудня 2019 року у справі № 264/3830/18(1)
Щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 січня 2023 року у справі № 359/441/20(1)
Щодо початку позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя у разі розірвання шлюбу
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 квітня 2025 року у справі № 757/10360/23-ц
Щодо визначення підсудності справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 квітня 2025 року у справі № 757/10360/23-ц(1)
Щодо можливості участі представника у справах про розірвання шлюбу
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 квітня 2025 року у справі № 757/10360/23-ц(2)
Щодо наявності підстав для розірвання шлюбу
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
09.04.202507:00
✍🏻ВІДСУТНІСТЬ ДЕТАЛЬНОЇ ЗАКОНОДАВЧОЇ ПРОЦЕДУРИ ВИЯВЛЕННЯ ТА ОБРОБКИ ВИПАДКОВО ПЕРЕХОПЛЕНИХ КОНФІДЕНЦІЙНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ МІЖ АДВОКАТАМИ ТА КЛІЄНТАМИ, А ТАКОЖ ВІДСУТНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНОГО НАГЛЯДОВОГО ОРГАНУ ЗА ТАКИМ ПЕРЕХОПЛЕННЯМ СВІДЧИТЬ ПРО ПОРУШЕННЯ СТ.8 КОНВЕНЦІЇ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «DENYSYUK AND OTHERS v. UKRAINE» від 13.02.2025, заява №22790/19 та 3 інших
Заявники скаржилися на порушення ст.8 Конвенції внаслідок перехоплення матеріалів конфіденційного спілкування з адвокатом під час проведення негласних слідчих дій (далі – НСРД) у кримінальних провадженнях щодо них.
Перш за все, ЄСПЛ наголосив, що будь-які правові положення, що стосуються заходів таємного спостереження, які потенційно порушують професійну таємницю адвокатів, повинні відповідати особливо суворим вимогам щодо ясності та точності, щоб вважатися «законними».
Суд встановив, що Інструкція про організацію проведення НСРД та використання їх результатів у кримінальному провадженні не містить конкретних вказівок, що деталізують зміст правових положень, які стосуються захисту комунікацій між адвокатом і клієнтом.
Крім того, судові органи, які надали дозвіл на проведення НСРД, не мають компетенції здійснювати нагляд за виконанням своїх рішень, а їхні повноваження обмежуються початковою стадією надання дозволу.
З огляду на відсутність у застосовному національному законодавстві детальних правил та інструкцій, що визначають процедуру виявлення та обробки випадково перехоплених конфіденційних повідомлень між адвокатами та клієнтами, а також відсутності незалежного наглядового органу, який би здійснював нагляд за перехопленням приватних повідомлень, Суд виснував, що відповідне національне законодавство не надало заявникам достатніх гарантій для забезпечення того, щоб здійснення НСРД у їхніх справах відповідало вимогам ст.8 Конвенції.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «DENYSYUK AND OTHERS v. UKRAINE» від 13.02.2025, заява №22790/19 та 3 інших
Заявники скаржилися на порушення ст.8 Конвенції внаслідок перехоплення матеріалів конфіденційного спілкування з адвокатом під час проведення негласних слідчих дій (далі – НСРД) у кримінальних провадженнях щодо них.
Перш за все, ЄСПЛ наголосив, що будь-які правові положення, що стосуються заходів таємного спостереження, які потенційно порушують професійну таємницю адвокатів, повинні відповідати особливо суворим вимогам щодо ясності та точності, щоб вважатися «законними».
Суд встановив, що Інструкція про організацію проведення НСРД та використання їх результатів у кримінальному провадженні не містить конкретних вказівок, що деталізують зміст правових положень, які стосуються захисту комунікацій між адвокатом і клієнтом.
Крім того, судові органи, які надали дозвіл на проведення НСРД, не мають компетенції здійснювати нагляд за виконанням своїх рішень, а їхні повноваження обмежуються початковою стадією надання дозволу.
З огляду на відсутність у застосовному національному законодавстві детальних правил та інструкцій, що визначають процедуру виявлення та обробки випадково перехоплених конфіденційних повідомлень між адвокатами та клієнтами, а також відсутності незалежного наглядового органу, який би здійснював нагляд за перехопленням приватних повідомлень, Суд виснував, що відповідне національне законодавство не надало заявникам достатніх гарантій для забезпечення того, щоб здійснення НСРД у їхніх справах відповідало вимогам ст.8 Конвенції.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
01.04.202507:00
✍🏻УХВАЛА СЛІДЧОГО СУДДІ МОЖЕ БУТИ ПЕРЕГЛЯНУТА СЛІДЧИМ СУДДЕЮ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 991/7253/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 991/7253/23 від 24.02.2025
Суд відмовив у відкритті провадження за заявою захисника про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді. Скаржник вважав, що відповідно до рішення КСУ від 10.04.2024 ч.1 ст.459 КПК України не містить заборони перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів, що набрали законної сили.
ККС ВС частково погодився з доводами скаржника з огляду на таке.
Використана в ст.459 КПК України термінологія свідчить про те, що законодавець має на увазі «обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути». Вжитий законодавцем термін «ухвала» в контексті цієї статті безсумнівно стосується ухвал, якими закінчується розгляд справи.
Перегляд за нововиявленими обставинами має екстраординарний характер. Право на перегляд ухвали слідчого судді зумовлено наявністю істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування, а також, якщо чинність такої ухвали суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства.
Таким чином, ухвала слідчого судді може бути переглянута слідчим суддею під час досудового розслідування за нововиявленими обставинами, зазначеними у ч. 2 ст. 459 КПК України, коли вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, а також якщо вона не втратила законної сили внаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання та відсутні інші засоби правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення тощо).
❓Підтримуєте доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 991/7253/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 991/7253/23 від 24.02.2025
Суд відмовив у відкритті провадження за заявою захисника про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді. Скаржник вважав, що відповідно до рішення КСУ від 10.04.2024 ч.1 ст.459 КПК України не містить заборони перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів, що набрали законної сили.
ККС ВС частково погодився з доводами скаржника з огляду на таке.
Використана в ст.459 КПК України термінологія свідчить про те, що законодавець має на увазі «обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути». Вжитий законодавцем термін «ухвала» в контексті цієї статті безсумнівно стосується ухвал, якими закінчується розгляд справи.
Перегляд за нововиявленими обставинами має екстраординарний характер. Право на перегляд ухвали слідчого судді зумовлено наявністю істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування, а також, якщо чинність такої ухвали суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства.
Таким чином, ухвала слідчого судді може бути переглянута слідчим суддею під час досудового розслідування за нововиявленими обставинами, зазначеними у ч. 2 ст. 459 КПК України, коли вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, а також якщо вона не втратила законної сили внаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання та відсутні інші засоби правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення тощо).
❓Підтримуєте доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
转发自:ЦДСП
04.04.202510:38
✅У силу гнучкості та різноманіття цивільних правовідносин вичерпний та закритий перелік обставин, за яких той чи інший правочин слід вважати фраудаторним, відсутній. Натомість Верховний Суд напрацював перелік обставин, які окремо або в сукупності можуть враховуватися при оцінці правочину як фраудаторного. Остаточну кваліфікацію певного правочину як фраудаторного повинен здійснювати суд в кожній конкретній справі виходячи із встановлених обставин
🔥🔥Постанова ВП ВС від 18.12.2024 № 916/379/23 (12-22гс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124809039
🔥🔥Постанова ВП ВС від 18.12.2024 № 916/379/23 (12-22гс24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124809039
17.04.202514:00
✍🏻СКАСУВАННЯ НАКАЗУ ПРО ДИСЦИПЛІНАРНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ВИГЛЯДІ ЗВІЛЬНЕННЯ НЕДОСТАТНЬО ДЛЯ ПОНОВЛЕННЯ НА ПОСАДІ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 460/9966/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 460/9966/23 від 21.03.2025
В рамках спірних правовідносин ВС слід було дати відповідь на питання чи може суд поновити особу на посаді державної служби за наслідками скасування наказу про дисциплінарну відповідальність у вигляді звільнення із займаної посади державної служби, не надавши оцінку наказу про звільнення.
КАС ВС надав заперечну відповідь на питання з огляду на таке.
В силу вимог ч.1 ст.65 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Скасування наказу про дисциплінарну відповідальність у вигляді звільнення особи на підставі ч.1 ст.65 Закону № 889-VIII не є підставою для автоматичного її поновлення на посаді. Для поновлення особи на посаді потрібно надати оцінку наказу про звільнення, який, хоч і є похідним від наказу про дисциплінарну відповідальність, але є окремим адміністративним актом, що в силу п.19 ст.4 КАС України має правову природу індивідуального акта управлінського характеру, який стосується прав та інтересів визначеної в акті особи.
❓Погоджуєтеся з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 460/9966/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 460/9966/23 від 21.03.2025
В рамках спірних правовідносин ВС слід було дати відповідь на питання чи може суд поновити особу на посаді державної служби за наслідками скасування наказу про дисциплінарну відповідальність у вигляді звільнення із займаної посади державної служби, не надавши оцінку наказу про звільнення.
КАС ВС надав заперечну відповідь на питання з огляду на таке.
В силу вимог ч.1 ст.65 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Скасування наказу про дисциплінарну відповідальність у вигляді звільнення особи на підставі ч.1 ст.65 Закону № 889-VIII не є підставою для автоматичного її поновлення на посаді. Для поновлення особи на посаді потрібно надати оцінку наказу про звільнення, який, хоч і є похідним від наказу про дисциплінарну відповідальність, але є окремим адміністративним актом, що в силу п.19 ст.4 КАС України має правову природу індивідуального акта управлінського характеру, який стосується прав та інтересів визначеної в акті особи.
❓Погоджуєтеся з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
11.04.202514:00
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ
📁Добірка
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25705 правових позицій ВС
🇪🇺 3136 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 січня 2025 року у справі № 233/2667/23(1)
Щодо визначення початку проходження військової служби
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 лютого 2025 року у справі № 520/1298/23
Щодо підстави для зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 лютого 2025 року у справі № 400/1744/24
Щодо оскарження наказу про переміщення військовослужбовця виключно з підстави незазначення у ньому військово-облікової спеціальності за посадою, на яку здійснюється переміщення
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 лютого 2025 року у справі № 750/1281/24
Щодо судового контролю за рішеннями військово-лікарської комісії
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24
Щодо умов звільнення з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24(1)
Щодо тлумачення поняття “відсутність” у контексті абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 25705 правових позицій ВС
🇪🇺 3136 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 січня 2025 року у справі № 233/2667/23(1)
Щодо визначення початку проходження військової служби
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 лютого 2025 року у справі № 520/1298/23
Щодо підстави для зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 лютого 2025 року у справі № 400/1744/24
Щодо оскарження наказу про переміщення військовослужбовця виключно з підстави незазначення у ньому військово-облікової спеціальності за посадою, на яку здійснюється переміщення
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 лютого 2025 року у справі № 750/1281/24
Щодо судового контролю за рішеннями військово-лікарської комісії
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24
Щодо умов звільнення з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24(1)
Щодо тлумачення поняття “відсутність” у контексті абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
25.03.202515:00
✍🏻ПРИ ОБЧИСЛЕННІ ДВОМІСЯЧНОГО СТРОКУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ, ДЕНЬ КОЛИ ОСОБУ БУЛО ПОВІДОМЛЕНО ПРО ПІДОЗРУ, НЕ БЕРЕТЬСЯ ДО УВАГИ ЯК ДЕНЬ, ВІД ЯКОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ЦЕЙ СТРОК
⚖️Правова позиція ВС у справі № 369/16172/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 369/16172/20 від 17.02.2025
У касаційній скарзі потерпілий вказав, що суди дійшли безпідставного висновку, що передбачений ст.219 КПК України двомісячний строк досудового розслідування необхідно рахувати з дня вручення повідомлення про підозру.
ККС ВС зазначив, що відповідно до ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з п.4 ч.3 ст.219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до ч.5 ст.115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Отже при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування, день коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк.
❓Згодні з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 369/16172/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 369/16172/20 від 17.02.2025
У касаційній скарзі потерпілий вказав, що суди дійшли безпідставного висновку, що передбачений ст.219 КПК України двомісячний строк досудового розслідування необхідно рахувати з дня вручення повідомлення про підозру.
ККС ВС зазначив, що відповідно до ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з п.4 ч.3 ст.219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до ч.5 ст.115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Отже при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування, день коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк.
❓Згодні з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
17.04.202507:00
✍🏻ПРОДАВЕЦЬ МАЄ ПРАВО ВИМАГАТИ ПОВЕРНЕННЯ НЕОПЛАЧЕНОГО ТОВАРУ ЛИШЕ У ВИПАДКУ, ЯКЩО МАЙНО НЕ ВИБУЛО ІЗ ЙОГО ВЛАСНОСТІ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 911/22/24 (911/747/24)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 911/22/24 (911/747/24) від 11.03.2025
Спір виник з приводу розірвання договору купівлі-продажу, визнання недійсними правочинів та витребування з володіння частки у статутному капіталі товариства. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову.
З цього приводу КГС ВС зазначив, що відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.4 ст.694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.
Положення ст.694 ЦК України підлягають застосуванню у випадку, коли товар залишився у першого покупця.
Відповідно до ст.697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару. Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.
Таким чином, системний аналіз цієї правової норми дозволяє дійти висновку про те, що вона підлягає застосуванню у випадку, якщо майно не вибуло із власності продавця.
❓Підтримуєте доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 911/22/24 (911/747/24)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 911/22/24 (911/747/24) від 11.03.2025
Спір виник з приводу розірвання договору купівлі-продажу, визнання недійсними правочинів та витребування з володіння частки у статутному капіталі товариства. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову.
З цього приводу КГС ВС зазначив, що відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.4 ст.694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.
Положення ст.694 ЦК України підлягають застосуванню у випадку, коли товар залишився у першого покупця.
Відповідно до ст.697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару. Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.
Таким чином, системний аналіз цієї правової норми дозволяє дійти висновку про те, що вона підлягає застосуванню у випадку, якщо майно не вибуло із власності продавця.
❓Підтримуєте доводи ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
登录以解锁更多功能。
