
Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Хвилястий нотатник Оксани Лихогляд🌊Poetry
Занурення в слово🌊♥️
Підтримка творчості: 5457082528849206
Підтримка творчості: 5457082528849206
关联群组
ХН
🌊Khvylka
5
记录
16.04.202523:59
68订阅者29.03.202523:59
200引用指数13.04.202518:25
1.2K每帖平均覆盖率07.04.202510:16
125广告帖子的平均覆盖率16.04.202523:59
63.16%ER13.04.202516:59
1772.73%ERR

05.04.202521:07
🤍
Серце
ніби завмерло,
вагаючись, чи продовжувати
далі битися і стверджувати своє
щасливе, життєрадісне:
Пум-пум!
Пум-пум! —
таке окрилене та натхненне.
Я намагаюся
зробити йому штучне дихання,
притиснути назад до грудей, знайти
кнопку «пуск», натиснути
«завантаження»
й чекати, що буде далі...
Втім, у мене не чотири
серцеві камери, а п’ять.
П’ята —
окрема, особлива, вона належить
моєму коханому чоловікові.
Відповідає
за найважливіші функції.
До того ж
я народжена п'ятого,
тому кожною клітинкою
відчуваю його присутність і знаю —
він живий.
І навіть якщо всі зв'язки перервано
або втрачено, наш зв'язок точно — ні.
Пум-пум!
Пум-пум!
Пум-пум!
Пум-пум!
© Оксана Лихогляд
23.12.24
Серце
ніби завмерло,
вагаючись, чи продовжувати
далі битися і стверджувати своє
щасливе, життєрадісне:
Пум-пум!
Пум-пум! —
таке окрилене та натхненне.
Я намагаюся
зробити йому штучне дихання,
притиснути назад до грудей, знайти
кнопку «пуск», натиснути
«завантаження»
й чекати, що буде далі...
Втім, у мене не чотири
серцеві камери, а п’ять.
П’ята —
окрема, особлива, вона належить
моєму коханому чоловікові.
Відповідає
за найважливіші функції.
До того ж
я народжена п'ятого,
тому кожною клітинкою
відчуваю його присутність і знаю —
він живий.
І навіть якщо всі зв'язки перервано
або втрачено, наш зв'язок точно — ні.
Пум-пум!
Пум-пум!
Пум-пум!
Пум-пум!
© Оксана Лихогляд
23.12.24
18.04.202509:09
Батьку Небесний,
Всемогутній і Всевишній,
Творцю Всесвіту,
Господи Милостивий!
З усім серцем покладаюся на Тебе
й шукаю Твого святого лиця.
Прийми ці слова, що підносяться до Тебе, як пелюстки віри —
розквітлі, сповнені прагнення світла й праведності.
Вкрий рясним Божим благословенням мого коханого чоловіка.
Торкнися його святою рукою і поверни додому живим, цілим та збереженим.
Зупини жахіття війни.
Пролий на землю
Свій ласкавий і спасенний мир.
Амінь.
#молитва🙏🏻
© Оксана Лихогляд
03.01.2025
Всемогутній і Всевишній,
Творцю Всесвіту,
Господи Милостивий!
З усім серцем покладаюся на Тебе
й шукаю Твого святого лиця.
Прийми ці слова, що підносяться до Тебе, як пелюстки віри —
розквітлі, сповнені прагнення світла й праведності.
Вкрий рясним Божим благословенням мого коханого чоловіка.
Торкнися його святою рукою і поверни додому живим, цілим та збереженим.
Зупини жахіття війни.
Пролий на землю
Свій ласкавий і спасенний мир.
Амінь.
#молитва🙏🏻
© Оксана Лихогляд
03.01.2025
22.04.202513:39
💙
Чим вимірюється
стан озера твоєї душі?
Стань озером,
бажано тернопільським —
тоді зрозумієш.
Ставши ставом чи озером,
дивися крізь калейдоскоп.
Що ти там бачиш?
А що чуєш?
Що відчуваєш?
Які кольори,
відтінки, візерунки,
розмови, відлуння,
звуки, дзвін, дзен?
Що там?
Щось своє.
Химерне.
Мерехтливе.
Щемке.
Мінливе.
Рідне.
Сущне.
Щось...
Ставозеро —
тиха глибінь
у мені.
https://t.me/stavozero
Чим вимірюється
стан озера твоєї душі?
Стань озером,
бажано тернопільським —
тоді зрозумієш.
Ставши ставом чи озером,
дивися крізь калейдоскоп.
Що ти там бачиш?
А що чуєш?
Що відчуваєш?
Які кольори,
відтінки, візерунки,
розмови, відлуння,
звуки, дзвін, дзен?
Що там?
Щось своє.
Химерне.
Мерехтливе.
Щемке.
Мінливе.
Рідне.
Сущне.
Щось...
Ставозеро —
тиха глибінь
у мені.
https://t.me/stavozero
转发自:
🌈🍒🇺🇦💙💛


16.04.202513:01
сонет
Ласкаві хвилі пестять, ніжно тануть,
Останні краплі, дотики крилом...
У склянку день стікає через скло.
Моє біляве сонце п'є світанок.
Та ревниць темне ледь помітне пасмо
На палець знов нервово крутиш ти.
Немало слово-ран. Ну що ж, лети.
Я поруч буду. Я не дам упасти.
Коли тобі забракне сил у серці —
Подам крило і руку, ось, не сердься.
Бо погляд твій — єдиний сонцесвіт.
І синє дно очей — глибин люстерко,
Мене звідтіль не пробуй, пташко, стерти.
Пташині долі сплетено по дві.
Арт від неймовірної Раміни @ramina_solntseva
Ласкаві хвилі пестять, ніжно тануть,
Останні краплі, дотики крилом...
У склянку день стікає через скло.
Моє біляве сонце п'є світанок.
Та ревниць темне ледь помітне пасмо
На палець знов нервово крутиш ти.
Немало слово-ран. Ну що ж, лети.
Я поруч буду. Я не дам упасти.
Коли тобі забракне сил у серці —
Подам крило і руку, ось, не сердься.
Бо погляд твій — єдиний сонцесвіт.
І синє дно очей — глибин люстерко,
Мене звідтіль не пробуй, пташко, стерти.
Пташині долі сплетено по дві.
Арт від неймовірної Раміни @ramina_solntseva
03.04.202511:58
і не знаю часом
що писати про цих людей —
їхній біль болить дужче
і від вісток з далеких земель
і від слів що можуть незгірш поранити
особливо коли цю людину
настільки достатньо не знаєш
що відчуваєш страх
робити її тим
чим вона себе не являє
але часом варто і це
побороти
часом варто таки назвати речі
йменами для емоційного захисту —
наші мильні щити не є довговічними
а там вже залежить
буде бульбашка солоною
чи солодкою
що писати про цих людей —
їхній біль болить дужче
і від вісток з далеких земель
і від слів що можуть незгірш поранити
особливо коли цю людину
настільки достатньо не знаєш
що відчуваєш страх
робити її тим
чим вона себе не являє
але часом варто і це
побороти
часом варто таки назвати речі
йменами для емоційного захисту —
наші мильні щити не є довговічними
а там вже залежить
буде бульбашка солоною
чи солодкою


04.04.202510:17
🦋 Дякую за публікацію "Подільська зоря", Олені Кондратюк – за інтерв'ю, Олені Нікітіній – за підтримку. Дякую нашим захисникам за захист, Богові – за натхнення творити.
Досі відчуваю в собі зворушливих і трепетних метеликів від хвилювання...🦋
"Я почуваюсь добре —
це так чудово.
Сяйво зірок
осідає на крила метеликів,
що мерехтять у довільному танку.
Вібрації всесвіту
стають читомими з кожним дотиком.
Аметистові сутінки
ховають ліси
за щільним простирадлом."
Досі відчуваю в собі зворушливих і трепетних метеликів від хвилювання...🦋
"Я почуваюсь добре —
це так чудово.
Сяйво зірок
осідає на крила метеликів,
що мерехтять у довільному танку.
Вібрації всесвіту
стають читомими з кожним дотиком.
Аметистові сутінки
ховають ліси
за щільним простирадлом."


23.04.202511:43
05.04.202507:44
Дякую за привітання🤍🌊
19.04.202523:46
†
У світлий день Воскресіння Христового щиро зичу піднести свої серця ближче до Господа — особливо посеред випробувань, які нині переживає наша країна.
Хай не згасає віра, не стихає молитва, переповнює вдячність, зростає прощення — і сходить на нас Боже милосердя.
Дякуймо Ісусу Христу за Його велику жертву — за те, що Він віддав своє життя за наші гріхи, аби відкрити нам шлях до спасіння.
Хай зійде на нашу землю ласкавий і спасенний мир.
Хай повернуться додому наші захисники, стануть вільними наші полонені, знайдуться й обіймуть рідних безвісти зниклі.
Кожному, хто втратив дім, — щиро бажаю сили та можливості його відновити, знайти новий прихисток і відчути: тут — удома.
Хочеться обійняти кожного українця й кожну українку, хто зазнав горя та болю втрати через війну.
Кожну дитину, в якої вирвали щасливе дитинство.
І подякувати кожному волонтеру та волонтерці — опорі, на якій тримається незламна віра, мов на тонкому, але міцному гвіздочку.
Бажаю душевного спокою, невичерпної сили та стійкості.
Бажаю Україні миру, воскресіння, відбудови, розквіту й благословенного майбуття.
Христос воскрес!
У світлий день Воскресіння Христового щиро зичу піднести свої серця ближче до Господа — особливо посеред випробувань, які нині переживає наша країна.
Хай не згасає віра, не стихає молитва, переповнює вдячність, зростає прощення — і сходить на нас Боже милосердя.
Дякуймо Ісусу Христу за Його велику жертву — за те, що Він віддав своє життя за наші гріхи, аби відкрити нам шлях до спасіння.
Хай зійде на нашу землю ласкавий і спасенний мир.
Хай повернуться додому наші захисники, стануть вільними наші полонені, знайдуться й обіймуть рідних безвісти зниклі.
Кожному, хто втратив дім, — щиро бажаю сили та можливості його відновити, знайти новий прихисток і відчути: тут — удома.
Хочеться обійняти кожного українця й кожну українку, хто зазнав горя та болю втрати через війну.
Кожну дитину, в якої вирвали щасливе дитинство.
І подякувати кожному волонтеру та волонтерці — опорі, на якій тримається незламна віра, мов на тонкому, але міцному гвіздочку.
Бажаю душевного спокою, невичерпної сили та стійкості.
Бажаю Україні миру, воскресіння, відбудови, розквіту й благословенного майбуття.
Христос воскрес!
08.04.202509:20
І хоч мій день народження вже минув, але я згадала за ще один подарунок❤️🔥
Дякую @sashakhopta🫶🏻
Дякую @sashakhopta🫶🏻
03.04.202519:02
*
Виплакатися неможливо,
коли ти потрапив під зливу.
Зліва невщухний шириться шторм,
справа — нестишений біль,
що б’є крізь шолом.
Шурхотом шквал поривів
привів до віри —
Тобі повірив я, Боже, знов.
Ось я стою на колінах,
що заніміли та проростають молитвосном.
Молот вдаряє цвях,
що випинається з-поміж прийнятних норм.
Та інструмент зламався,
а я не здався,
бо усвідомив:
зі мною Бог.
© Оксана Лихогляд
13.02.2025 - 22.02.2025
Виплакатися неможливо,
коли ти потрапив під зливу.
Зліва невщухний шириться шторм,
справа — нестишений біль,
що б’є крізь шолом.
Шурхотом шквал поривів
привів до віри —
Тобі повірив я, Боже, знов.
Ось я стою на колінах,
що заніміли та проростають молитвосном.
Молот вдаряє цвях,
що випинається з-поміж прийнятних норм.
Та інструмент зламався,
а я не здався,
бо усвідомив:
зі мною Бог.
© Оксана Лихогляд
13.02.2025 - 22.02.2025
10.04.202513:26
*
Розквітлий ряст радісно розбігся розмитим ранком.
Райдуга розлилася розмаїттям різнобарвних руж, розніжилася ранніми романтичними ромашками, розсипалася рубіново-рудими рябцями, розпорошилася рвучкими рапсовими рапсодіями.
Райдужно.🌈
09.04.2025
Розквітлий ряст радісно розбігся розмитим ранком.
Райдуга розлилася розмаїттям різнобарвних руж, розніжилася ранніми романтичними ромашками, розсипалася рубіново-рудими рябцями, розпорошилася рвучкими рапсовими рапсодіями.
Райдужно.🌈
09.04.2025
13.04.202514:23
Ох, не сумирно в Сумах, не сумирно!
Не верба б’є, а ворог — балістикою.
Тролейбус із заживо згорілими людьми назавжди зник із земних маршрутів, як і пересічні автівки.
Відбитки взуття перехожих більше не залишать сліду на центральній дорозі Сум.
Сьогодні не просто сумно —
хочеться обійняти Суми, воскресити й зцілити людей та місто.
Скільки ще українських душ спочиватимуть з миром?
Ох, не сумирно в Сумах, не сумирно!
13.04.25
Суми, обіймаю!💔
Не верба б’є, а ворог — балістикою.
Тролейбус із заживо згорілими людьми назавжди зник із земних маршрутів, як і пересічні автівки.
Відбитки взуття перехожих більше не залишать сліду на центральній дорозі Сум.
Сьогодні не просто сумно —
хочеться обійняти Суми, воскресити й зцілити людей та місто.
Скільки ще українських душ спочиватимуть з миром?
Ох, не сумирно в Сумах, не сумирно!
13.04.25
Суми, обіймаю!💔


05.04.202515:48
Сьогодні у мене невеличкий день народження.🌊🤍
З цієї нагоди я відкриваю невеличку-накопичку, це
(конверт від PrivatBank)
💫Моя мета зібрати 3000 грн за 3 дні.
Далі я розподілю цю суму на три актуальні збори для наших ЗСУ:
@dadisart (РЕБ, супутні потреби), @veroveroverover (антени),
@muzahuyuza (пікап).
Номер невеличкої-накопички:
5168752138072460
Посилання на конверт (невеличкої-накопички):
https://www.privat24.ua/send/gmbc4
Якщо у когось виникне бажання і можливість мінімально підтримати мою творчість, залишаю номер своєї особистої картки:
5457082528849206
Буду дуже вдячна за вашу підтримку!
Підтримаймо наші ЗСУ! 🙌🏻
З цієї нагоди я відкриваю невеличку-накопичку, це
(конверт від PrivatBank)
💫Моя мета зібрати 3000 грн за 3 дні.
Далі я розподілю цю суму на три актуальні збори для наших ЗСУ:
@dadisart (РЕБ, супутні потреби), @veroveroverover (антени),
@muzahuyuza (пікап).
Номер невеличкої-накопички:
5168752138072460
Посилання на конверт (невеличкої-накопички):
https://www.privat24.ua/send/gmbc4
Якщо у когось виникне бажання і можливість мінімально підтримати мою творчість, залишаю номер своєї особистої картки:
5457082528849206
Буду дуже вдячна за вашу підтримку!
Підтримаймо наші ЗСУ! 🙌🏻
23.04.202511:44
🦋
Сьогодні мені на ліву руку нечутно сів метелик.
Запам’яталися яскраві кольори його крилець — червоні, помаранчеві, білі й чорні,
наче хтось змішав на полотні захід сонця з ранковою тишею.
Потім дізналася: цей тихий гість — сонцевик-адмірал,
красень-незнайомець із барвистим серцем,
зітканим зі світлотіні прадавнього світу.
Його крила світилися, немов пелюстки весняних садів у розмаї,
і світ на мить зупинився, щоб вдихнути цю ніжність.
Спершу — подив, а далі — радість:
щира, по-дитячому світла, наче з’явилося справжнє диво.
Адже метелики ніколи не сідали на мене.
На душі стало спокійно...
Що за сонце без імені, що за радість без причини?
Вдячність — за життя, за дихання, за доторк крила
і мовчазну присутність, що сяяла тихим щемом.
Метелик не квапився, затримавшись, ніби оберігав цю мить.
Здавалося, пригорнувся всією своєю легкою сутністю —
як хтось дуже рідний, що повернувся ненадовго — просто побути поруч.
Його мовчання випромінювало теплоту, опору, нагадування:
ти сильна, тримайся, неси світло, люби світ і твори добро, навіть коли стає нестерпно.
Я усміхнулася й заплакала водночас, сама не знаю чому.
Кажуть, сонцевик-адмірал — це маленький мандрівник та вісник добрих новин.
Чекаю на добрі новини.
Сьогодні мені на ліву руку нечутно сів метелик.
Запам’яталися яскраві кольори його крилець — червоні, помаранчеві, білі й чорні,
наче хтось змішав на полотні захід сонця з ранковою тишею.
Потім дізналася: цей тихий гість — сонцевик-адмірал,
красень-незнайомець із барвистим серцем,
зітканим зі світлотіні прадавнього світу.
Його крила світилися, немов пелюстки весняних садів у розмаї,
і світ на мить зупинився, щоб вдихнути цю ніжність.
Спершу — подив, а далі — радість:
щира, по-дитячому світла, наче з’явилося справжнє диво.
Адже метелики ніколи не сідали на мене.
На душі стало спокійно...
Що за сонце без імені, що за радість без причини?
Вдячність — за життя, за дихання, за доторк крила
і мовчазну присутність, що сяяла тихим щемом.
Метелик не квапився, затримавшись, ніби оберігав цю мить.
Здавалося, пригорнувся всією своєю легкою сутністю —
як хтось дуже рідний, що повернувся ненадовго — просто побути поруч.
Його мовчання випромінювало теплоту, опору, нагадування:
ти сильна, тримайся, неси світло, люби світ і твори добро, навіть коли стає нестерпно.
Я усміхнулася й заплакала водночас, сама не знаю чому.
Кажуть, сонцевик-адмірал — це маленький мандрівник та вісник добрих новин.
Чекаю на добрі новини.
登录以解锁更多功能。