Книжкова жаба
Цей канал для тих, хто любить читати та хоче більше знати. Про книги, про авторів, про читання, про видавництва, про тренди і про все, що так або інакше пов'язано з книгами. І трошки більше!
Для комунікації та реклами пишіть на bookfrogua@gmail.com
Для комунікації та реклами пишіть на bookfrogua@gmail.com
关联群组
Книгожаб'яче квакання
17
"Книжкова жаба" 群组最新帖子
18.04.202516:59
«Пам'ятай» Олександр Олесь
Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише співчуття,
Європа мовчала.
Коли Україна в нерівній борьбі
Вся сходила кров'ю і слізьми стікала
І дружної помочі ждала собі,
Європа мовчала.
Коли Україна в залізнім ярмі
Робила на пана і в ранах орала,
Коли ворушились і скелі німі,
Європа мовчала.
Коли Україна криваві жнива
Зібравши для ката, сама умирала
І з голоду навіть згубила слова,
Європа мовчала.
Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в демона зла,
Європа мовчала.
22.08.1931
Підписатися на Книжкову жабу
Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише співчуття,
Європа мовчала.
Коли Україна в нерівній борьбі
Вся сходила кров'ю і слізьми стікала
І дружної помочі ждала собі,
Європа мовчала.
Коли Україна в залізнім ярмі
Робила на пана і в ранах орала,
Коли ворушились і скелі німі,
Європа мовчала.
Коли Україна криваві жнива
Зібравши для ката, сама умирала
І з голоду навіть згубила слова,
Європа мовчала.
Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в демона зла,
Європа мовчала.
22.08.1931
Підписатися на Книжкову жабу
18.04.202507:02
Книжку треба читати мінімум двічі. Один раз, коли ти молодший за її героїв, а другий – коли старший. Взявся недавно за "Трьох мушкетерів", яких не відкривав останні 33 роки. Так це тепер абсолютно інший роман!
Всі три мушкетери дуже молоді солдати. Найстарший це 30-річний Атос. Незважаючи на молодість, всі вони пияки зі стажем і регулярно споюють найменшого серед них – д'Артаньяна. Араміс вважає звичним ділом замовляти по дві пляшки вина на людину до вечері (об'єм пляшок в той час був не меншим за нинішній, а то й більший). А розважливого Атоса автор описує як запійного алкоголіка, який говорив про себе: "ніколи моя голова не буває такою ясною, як після пляшки вина". Тепер мені зрозуміло, чому зі своїм слугою Атос спілкується здебільшого жестами – п'яним він не може чітко вимовляти слова.😜
Окрім алкоголізму всі мушкетери страждали ігроманією. Грали в кості постійно, в тому числі в борг. Атос грав погано, але мав справжню ігрову залежність і програвав все, що мав, навіть особисті речі д'Артаньяна, поки той спав. Слуг теж програвав.
Коли мушкетери встигали нести службу в короля мені взагалі не зрозуміло. Та й чи були вони вірні королю? Нагадаю, що інтрига книжки крутиться довкола того, що саме мушкетери допомагають королеві Франції зраджувати свого короля і таємно зустрітися з коханцем, англійським герцогом Бекінгемом, який є прямим ворогом Франції. І в той час, коли кардинал Рішельє (ніби негативний персонаж) намагається перешкодити цій держзраді королеви, мушкетери (ніби позитивні персонажі) допомагають англійцеві тріумфувати.
Далі більше. Під час облоги Ля Рошелі Рішельє посилає Міледі в Лондон, аби усунути Бекінгема й таким чином зламати опір повстанців. З воєнної логіки — крок виправданий. Але мушкетери знову пробують стати на заваді французькій перемозі. Цього разу невдало.
Всю цю антидержавницьку діяльність направлену на шкоду національним інтересам Франції четвірка виправдовує сильним еротичним потягом д'Артаньяна до одруженої і десь на 5 років старшої за нього Констанції Бонасьє, яка на обличчя хоч і була красивою, але за описами Дюма "руки і ноги мала грубі".
Недооціненим залишається і персонаж Міледі, яка вартує окремого дослідження. Чому досі ніхто не розкрив її образ через феміністичне прочитання? 15-річною вона одружилася з Атосом. А коли він помітив на її плечі тавро лілії то, навіть не питаючи про його причину (насправді дріб'язкову), відразу ж постарався повісити свою дружину-підлітка на першому ж дереві, яке трапилося під руку. Тоді вбити її йому чудом не вдалося. Можливо знову був п'яний. А може йому не тавро муляло, а відсутній у Міледі одного зуба. Бо саме за цією характерною ознакою він пізніше впізнав її в описі д'Артаньяна. А дантисти тоді були не те що тепер. Так що леді Вінтер довелося самій пробивати собі дорогу в житті у цьому маскулінному світі.
Ще одна недосліджена тема це протистояння короля і кардинала. "Три мушкетери" цілком можна читати як історію суперництва влади світської (Людовік ХІІІ) і церковної (Рішельє). Але то вже інша історія.
Коротше кажучи, перечитуйте класику. Це абсолютно інші тексти. Доповідь завершив. (с) Вадим Карп'як
Підписатися на Книжкову жабу
Всі три мушкетери дуже молоді солдати. Найстарший це 30-річний Атос. Незважаючи на молодість, всі вони пияки зі стажем і регулярно споюють найменшого серед них – д'Артаньяна. Араміс вважає звичним ділом замовляти по дві пляшки вина на людину до вечері (об'єм пляшок в той час був не меншим за нинішній, а то й більший). А розважливого Атоса автор описує як запійного алкоголіка, який говорив про себе: "ніколи моя голова не буває такою ясною, як після пляшки вина". Тепер мені зрозуміло, чому зі своїм слугою Атос спілкується здебільшого жестами – п'яним він не може чітко вимовляти слова.😜
Окрім алкоголізму всі мушкетери страждали ігроманією. Грали в кості постійно, в тому числі в борг. Атос грав погано, але мав справжню ігрову залежність і програвав все, що мав, навіть особисті речі д'Артаньяна, поки той спав. Слуг теж програвав.
Коли мушкетери встигали нести службу в короля мені взагалі не зрозуміло. Та й чи були вони вірні королю? Нагадаю, що інтрига книжки крутиться довкола того, що саме мушкетери допомагають королеві Франції зраджувати свого короля і таємно зустрітися з коханцем, англійським герцогом Бекінгемом, який є прямим ворогом Франції. І в той час, коли кардинал Рішельє (ніби негативний персонаж) намагається перешкодити цій держзраді королеви, мушкетери (ніби позитивні персонажі) допомагають англійцеві тріумфувати.
Далі більше. Під час облоги Ля Рошелі Рішельє посилає Міледі в Лондон, аби усунути Бекінгема й таким чином зламати опір повстанців. З воєнної логіки — крок виправданий. Але мушкетери знову пробують стати на заваді французькій перемозі. Цього разу невдало.
Всю цю антидержавницьку діяльність направлену на шкоду національним інтересам Франції четвірка виправдовує сильним еротичним потягом д'Артаньяна до одруженої і десь на 5 років старшої за нього Констанції Бонасьє, яка на обличчя хоч і була красивою, але за описами Дюма "руки і ноги мала грубі".
Недооціненим залишається і персонаж Міледі, яка вартує окремого дослідження. Чому досі ніхто не розкрив її образ через феміністичне прочитання? 15-річною вона одружилася з Атосом. А коли він помітив на її плечі тавро лілії то, навіть не питаючи про його причину (насправді дріб'язкову), відразу ж постарався повісити свою дружину-підлітка на першому ж дереві, яке трапилося під руку. Тоді вбити її йому чудом не вдалося. Можливо знову був п'яний. А може йому не тавро муляло, а відсутній у Міледі одного зуба. Бо саме за цією характерною ознакою він пізніше впізнав її в описі д'Артаньяна. А дантисти тоді були не те що тепер. Так що леді Вінтер довелося самій пробивати собі дорогу в житті у цьому маскулінному світі.
Ще одна недосліджена тема це протистояння короля і кардинала. "Три мушкетери" цілком можна читати як історію суперництва влади світської (Людовік ХІІІ) і церковної (Рішельє). Але то вже інша історія.
Коротше кажучи, перечитуйте класику. Це абсолютно інші тексти. Доповідь завершив. (с) Вадим Карп'як
Підписатися на Книжкову жабу
14.04.202509:04
Юрій Іздрик "Молитва".
Підписатися на Книжкову жабу
Підписатися на Книжкову жабу
14.04.202505:27
У віці 89 років помер перуанський письменник Маріо Варгас Льоса, лауреат Нобелівської премії з літератури і один з моїх улюблених письменників. Пішов один з великих.
Маріо Варгас Льоса народився 28 березня 1936 року в Арекіпі (Перу). У 2010 році Льоса був нагороджений Нобелівською премією з літератури "за картографію структури влади та яскраві образи людського опору, повстання та поразки". Льоса написав десятки романів і оповідань, у тому числі безліч есе та п'єс Але першу славу йому приніс роман "Місто і пси" (інша назва - "Час героя"), написаний 1964 року.
Його книги "Місто і пси", "Зелений дім", "Тітонька Хуліа і писака", "Війна кінця світу", "Нечестивець, або свято Козла", Розмови в соборі" ставали світовими літературними сенсаціями і були популярні серед читачів. Книги Льоси завжди залишали приємний післясмак, як гарне вино, і заслужено займають гідне місце у списку шедеврів світової культури.
RIP
Підписатися на Книжкову жабу
Маріо Варгас Льоса народився 28 березня 1936 року в Арекіпі (Перу). У 2010 році Льоса був нагороджений Нобелівською премією з літератури "за картографію структури влади та яскраві образи людського опору, повстання та поразки". Льоса написав десятки романів і оповідань, у тому числі безліч есе та п'єс Але першу славу йому приніс роман "Місто і пси" (інша назва - "Час героя"), написаний 1964 року.
Його книги "Місто і пси", "Зелений дім", "Тітонька Хуліа і писака", "Війна кінця світу", "Нечестивець, або свято Козла", Розмови в соборі" ставали світовими літературними сенсаціями і були популярні серед читачів. Книги Льоси завжди залишали приємний післясмак, як гарне вино, і заслужено займають гідне місце у списку шедеврів світової культури.
RIP
Підписатися на Книжкову жабу
13.04.202507:22
Вітаю, друзі! Що читаєте сьогодні? Які книжки у ваших руках? Пишить в коментарях та прикладайте фото!
Підписатися на Книжкову жабу
Підписатися на Книжкову жабу
12.04.202509:14
Ухилянтів - завжди героїзують. І ТЦК, до речі теж.
Нє, не так. Щоб оспівати і героїзувати ухилянтів і тцк-шників- людство створило взагалі літературу, як таку. Не вірить хтось?
Погнали!
Майже три тисячі років тому Гомер (тіп , знятий з військового обліку через незадовільний зір) написав шедевр - Ілліаду! Про троянську війну, якщо раптом хто не вкурсі.
Ключові герої.
1. Одіссей. Сабж, який симулював психічне захворювання , щоб не йти служити. Щось там як дурачок агукав, орав плугом непонятно що. Благо, ТЦК було на висоті і ВЛК теж. Швидко поклали під плуг його сина і визначили що Одіссей косарь, абсолютно придатний для мобілізації. Служив потім і на нулю і в штабі і в автороті. Придумав Троянського коня. Потім свєрхсрочку в морфлоті. Каліпсо за ним упадала - то вам не шутки. І всякі Сирени)))
2. Ахілеса, як мажора від мобілізації відмазувала рідна матір. Передягнула в юбку, ліфчік, чулочкі і готувала нелегально переправити через Тису. Сабж спалився на мєлочі. Замість дєвочку з себе строїти перед ВЛК - вліз в бійку. І всі поняли - штурмовік! А хрен там. То вже потім пінками вигнали на передню лінію. Спочатку оформився офіцером ТЦК і СП.
3. Телемон. Єдиний з греків, хто знав дорогу до Трої. При появі працівників ТЦК почав чинити фізичний опір і злісну непокору. За що був відмудоханий Ахілесом - тцкашником. Ногу тіпу прострелили. В коліні. Ну - всі згадали цей відос, як ухилянтам грозився один воєнний стріляти коліна? Думаєте отсєбятіна? Нєєє. Чувак Гомера читав)))
Вобшем - Телемона визнали тимчасово непридатним, вилікували, повторне ВЛК - годєн в пулімьотчики )))
Цих ухилянтів знає весь світ, про них фільми знімають і захоплюються.
Нуууу... А імен жодного з 50 тис. древніх греків, які або добровольцями або по повістці з'явились в армію - ніхто не знає.
Вобшем - мораль. Читати треба)))))
автор (с) Богдан Пташник
Підписатися на Книжкову жабу
Нє, не так. Щоб оспівати і героїзувати ухилянтів і тцк-шників- людство створило взагалі літературу, як таку. Не вірить хтось?
Погнали!
Майже три тисячі років тому Гомер (тіп , знятий з військового обліку через незадовільний зір) написав шедевр - Ілліаду! Про троянську війну, якщо раптом хто не вкурсі.
Ключові герої.
1. Одіссей. Сабж, який симулював психічне захворювання , щоб не йти служити. Щось там як дурачок агукав, орав плугом непонятно що. Благо, ТЦК було на висоті і ВЛК теж. Швидко поклали під плуг його сина і визначили що Одіссей косарь, абсолютно придатний для мобілізації. Служив потім і на нулю і в штабі і в автороті. Придумав Троянського коня. Потім свєрхсрочку в морфлоті. Каліпсо за ним упадала - то вам не шутки. І всякі Сирени)))
2. Ахілеса, як мажора від мобілізації відмазувала рідна матір. Передягнула в юбку, ліфчік, чулочкі і готувала нелегально переправити через Тису. Сабж спалився на мєлочі. Замість дєвочку з себе строїти перед ВЛК - вліз в бійку. І всі поняли - штурмовік! А хрен там. То вже потім пінками вигнали на передню лінію. Спочатку оформився офіцером ТЦК і СП.
3. Телемон. Єдиний з греків, хто знав дорогу до Трої. При появі працівників ТЦК почав чинити фізичний опір і злісну непокору. За що був відмудоханий Ахілесом - тцкашником. Ногу тіпу прострелили. В коліні. Ну - всі згадали цей відос, як ухилянтам грозився один воєнний стріляти коліна? Думаєте отсєбятіна? Нєєє. Чувак Гомера читав)))
Вобшем - Телемона визнали тимчасово непридатним, вилікували, повторне ВЛК - годєн в пулімьотчики )))
Цих ухилянтів знає весь світ, про них фільми знімають і захоплюються.
Нуууу... А імен жодного з 50 тис. древніх греків, які або добровольцями або по повістці з'явились в армію - ніхто не знає.
Вобшем - мораль. Читати треба)))))
автор (с) Богдан Пташник
Підписатися на Книжкову жабу
07.04.202508:45
На цьому ресурсі не було дописів російською, але цей вірш вартий допису. І він ідеально підходить до книжкової теми каналу.
Андрей Орлов (Орлуша )
Я список кораблей прочёл до середины
Утро было пасмурным и хмурым
В даль, в туман, подальше от земли
От причала мировой культуры
Уходили в море корабли.
Первым, ощетинив грозно пушки,
Ржавой чешуёй как жар горя,
Гордо шёл авианосец «Пушкин»,
В трюмах – тридцать три богатыря.
Следом, на войну и мир готовый,
С сизой дыма бородой густой
Крейсер плыл огромный, но не новый –
«Граф Лев Николаевич Толстой»,
А за ним кильватерной полоской –
Три эсминца, всем внушая страх –
«Бродский», «Маяковский» и «Чайковский»
Медленно плелись на всех парах.
Чайки на лету лишались чувства,
Мухи отделялись от котлет,
Видя баржи «Русское Искусство»
«Достоевский» «Горький» и «Балет».
В родину и скрепы крепко веря,
Оркестровый загрузив десант,
Шёл за ними «Гергиев Валерий»,
На носу неся гвардейский бант.
В каждый порт входившие без страха,
Ласканные славой и рублём
Посланы по направленью «нахуй»
За военным русским кораблём.
- Как же мы без вас?!! – им вслед рыдали.
- Родненькие, вас-то, вас за что?
- Вас же всей планетой почитали!
С кораблей не отвечал никто…
Словно бог войны великолепен,
В триколор раскрасивши трубу,
Нахуй уплывал «Zахар Прилепин»
Со сквозной пробоиной во лбу.
Альбатрос над серым морем носится,
Глядя, как идёт красив, толков
Бесогон, герой, оскароносец
С именем «Никита Михалков».
Строй неровный, но довольно длинный,
Золочёный словно образа,
Проходя вдоль острова Змеиный,
Вдаль отвёл стыдливые глаза.
Без оркестров, тихо и понуро,
Чуя, что давно пробито дно,
Уплывали «Русская культура»,
«Русский цирк» и «Русское кино».
Гордость, славу, символы державы,
Испытавшей вдруг крутой облом,
Провожал в поход орёл двуглавый
Сломанным под Харьковом крылом
На последней лодочке – Герасим
Тупо вёз топить своё Муму
И мычал: – Я русский, я прекрасен,
И за что мне «нахуй» – не пойму!
©️Андрей Орлов (Орлуша).
Підписатися на Книжкову жабу
Андрей Орлов (Орлуша )
Я список кораблей прочёл до середины
Утро было пасмурным и хмурым
В даль, в туман, подальше от земли
От причала мировой культуры
Уходили в море корабли.
Первым, ощетинив грозно пушки,
Ржавой чешуёй как жар горя,
Гордо шёл авианосец «Пушкин»,
В трюмах – тридцать три богатыря.
Следом, на войну и мир готовый,
С сизой дыма бородой густой
Крейсер плыл огромный, но не новый –
«Граф Лев Николаевич Толстой»,
А за ним кильватерной полоской –
Три эсминца, всем внушая страх –
«Бродский», «Маяковский» и «Чайковский»
Медленно плелись на всех парах.
Чайки на лету лишались чувства,
Мухи отделялись от котлет,
Видя баржи «Русское Искусство»
«Достоевский» «Горький» и «Балет».
В родину и скрепы крепко веря,
Оркестровый загрузив десант,
Шёл за ними «Гергиев Валерий»,
На носу неся гвардейский бант.
В каждый порт входившие без страха,
Ласканные славой и рублём
Посланы по направленью «нахуй»
За военным русским кораблём.
- Как же мы без вас?!! – им вслед рыдали.
- Родненькие, вас-то, вас за что?
- Вас же всей планетой почитали!
С кораблей не отвечал никто…
Словно бог войны великолепен,
В триколор раскрасивши трубу,
Нахуй уплывал «Zахар Прилепин»
Со сквозной пробоиной во лбу.
Альбатрос над серым морем носится,
Глядя, как идёт красив, толков
Бесогон, герой, оскароносец
С именем «Никита Михалков».
Строй неровный, но довольно длинный,
Золочёный словно образа,
Проходя вдоль острова Змеиный,
Вдаль отвёл стыдливые глаза.
Без оркестров, тихо и понуро,
Чуя, что давно пробито дно,
Уплывали «Русская культура»,
«Русский цирк» и «Русское кино».
Гордость, славу, символы державы,
Испытавшей вдруг крутой облом,
Провожал в поход орёл двуглавый
Сломанным под Харьковом крылом
На последней лодочке – Герасим
Тупо вёз топить своё Муму
И мычал: – Я русский, я прекрасен,
И за что мне «нахуй» – не пойму!
©️Андрей Орлов (Орлуша).
Підписатися на Книжкову жабу
06.04.202516:12
Вітаю, друзі! Що читаєте сьогодні? Які книжки у ваших руках? Пишить в коментарях та прикладайте фото!
Підписатися на Книжкову жабу
Підписатися на Книжкову жабу
28.03.202516:16
Глум над американськими урядовцями лоханувшихся із Сигналом, дійшов і до книжкових оглядачів. Цитата із розсилки із керівника книжковим відділом The Washington Post Рона Чарльза.
😂
Виставка, що відкривається сьогодні в Бібліотеці Конгресу, містить кілька прикладів шпигунства часів Війни за незалежність. Серед 250-річних документів є сторінка з книги кодів, яку використовувала шпигунська група Джорджа Вашингтона, в ній є номери, присвоєні різним діям, місцям і громадським особам. Також є нешкідливий, здавалося б, лист із секретним повідомленням, написаним між рядками невидимим чорнилом.
Неприємно дивитися на ці старовинні документи й усвідомлювати, що ці борці 18-го століття використовували значно суворіші заходи безпеки, ніж наш нинішній міністр оборони.
😂
23.03.202519:40
Найнебезпечніший книжковий клуб у світі: українські підлітки рятуються від промивання мізків в окупації, читаючи українські книжки — The Guardian.
Перш ніж почуватися в безпеці і говорити про поезію та прозу, 17-річна Марійка (справжнє ім'я дівчина приховує ) та її друзі мають переконатися, що всі вікна зачинені, і перевірити, чи ніхто не ховається під дверима квартири.
Колаборанти часто повідомляють окупантам про тих, хто вивчає українську мову.
Українські підручники на окупованих територіях визнані "екстремістськими" — за їх зберігання можна отримати п'ять років позбавлення волі.
Батьків, які дозволяють своїм дітям навчатися за українською програмою онлайн, можуть позбавити батьківських прав.
Були випадки, коли підлітків, які розмовляють у школі українською, окупанти вивозили до лісу на "допит".
Саме тому в книжковому клубі ніколи не збирається більше трьох людей — це підвищує ризик викриття.
Окрім небезпеки, є ще один виклик: знайти книжки. У місті, де живе Марійка, окупанти вивезли та знищили українські книги з кількох бібліотек — втрачено майже 200 000 творів.
Дівчині та її друзям доводиться користуватися електронними книгами, видаляючи потім історію пошуку — окупанти люблять вилучати телефони та комп'ютери для пошуку "екстремістського" контенту.
Серед творів, які люблять читати в книжковому клубі Марійки, є вірші Лесі Українки.
За часів царату, у 1888 році, вона так само заснувала книжковий клуб у Києві, коли публікації, виступи і викладання українською мовою були заборонені.
І наголошує, що книжковий клуб існує ще й для того, щоб українці на вільній території усвідомили, що в російській окупації залишаються ті, хто прагне бути українцем.
🚀Підтримати🤝_✅✅_🤝
🚀Приєднатися до ZN.UA
Перш ніж почуватися в безпеці і говорити про поезію та прозу, 17-річна Марійка (справжнє ім'я дівчина приховує ) та її друзі мають переконатися, що всі вікна зачинені, і перевірити, чи ніхто не ховається під дверима квартири.
Колаборанти часто повідомляють окупантам про тих, хто вивчає українську мову.
Українські підручники на окупованих територіях визнані "екстремістськими" — за їх зберігання можна отримати п'ять років позбавлення волі.
Батьків, які дозволяють своїм дітям навчатися за українською програмою онлайн, можуть позбавити батьківських прав.
Були випадки, коли підлітків, які розмовляють у школі українською, окупанти вивозили до лісу на "допит".
Саме тому в книжковому клубі ніколи не збирається більше трьох людей — це підвищує ризик викриття.
Окрім небезпеки, є ще один виклик: знайти книжки. У місті, де живе Марійка, окупанти вивезли та знищили українські книги з кількох бібліотек — втрачено майже 200 000 творів.
Дівчині та її друзям доводиться користуватися електронними книгами, видаляючи потім історію пошуку — окупанти люблять вилучати телефони та комп'ютери для пошуку "екстремістського" контенту.
Серед творів, які люблять читати в книжковому клубі Марійки, є вірші Лесі Українки.
За часів царату, у 1888 році, вона так само заснувала книжковий клуб у Києві, коли публікації, виступи і викладання українською мовою були заборонені.
"У школі нас навчають не знань, а ненависті до інших українців. Вони зняли всі українські символи і розвісили всюди портрети путіна., — розповідає дівчина.
Історія — це все про "велику росію" і про те, що на неї завжди нападали інші"
І наголошує, що книжковий клуб існує ще й для того, щоб українці на вільній території усвідомили, що в російській окупації залишаються ті, хто прагне бути українцем.
🚀Підтримати🤝_✅✅_🤝
🚀Приєднатися до ZN.UA
20.03.202519:16
Вірш у виконанні Ліни Костенко.
Підписатися на Книжкову жабу
Підписатися на Книжкову жабу
20.03.202515:34
Трохи літературного гумору.
"Червона Шапочка" у стилі різних письменників
1. Еріх Марія Ремарк.
- Йди до мене, - сказав Вовк.
Червона Шапочка налила дві чарки коньяку і сіла до нього на ліжко. Вони вдихали знайомий аромат коньяку. У цьому коньяку була туга і втома - туга і втома гаснучих сутінків. Коньяк був самим життям.
- Звичайно, - сказала вона. - Нам немає на що сподіватися. У мене немає майбутнього.
Вовк мовчав. Він був з нею згоден.
2. Джек Лондон.
Але вона була гідною донькою своєї раси; у її жилах текла сильна кров білих завойовників Півночі. Тому, навіть не змигнувши оком, вона кинулася на вовка, завдала йому нищівного удару і відразу ж підкріпила його одним класичним аперкотом. Настрашений вовк побіг. Вона дивилася йому услід, посміхаючись своєю чарівною жіночною посмішкою.
3. Габріель Гарсіа Маркес.
Мине багато років, і Вовк, стоячи біля стіни в очікуванні розстрілу, згадає той далекий вечір, коли Бабуся з'їла стільки миш'яку з тортом, скільки вистачило б, щоб винищити силу-силенну щурів. Але вона як ні в чому не бувало терзала рояль і співала до півночі. За два тижні Вовк і Червона Шапочка спробували підірвати шатро нестерпної старої. Вони із завмиранням серця дивилися, як по шнуру до детонатора повз синій вогник. Вони обоє заткнули вуха, але даремно, тому що не було ніякого гуркоту. Коли Червона Шапочка наважилася увійти всередину, в надії виявити мертву Бабусю, вона побачила, що життя в ній аж занадто: стара в порваній клаптями сорочці і обгорілому парику бігала туди-сюди, забиваючи вогонь ковдрою.
4. Харукі Муракамі.
Коли я прокинувся, Червона Шапочка ще спала. Я випалив сім сигарет підряд і попрямував на кухню, де почав готувати локшину. Я готую локшину завжди дуже ретельно, і не люблю, коли мене щось відволікає від цього процесу. По радіо передавали Пінк Флойд. Коли я заправляв локшину соусом, у двері пролунав дзвінок. Я підійшов до дверей, заглянувши по дорозі в кімнату. Червона Шапочка ще спала. Я помилувався її вухами, одне вухо підсвічувалося уранішнім сонцем. Я в житті не бачив таких вух... Відкривши двері, я побачив Вовка. На пам'ять відразу прийшла Вівця...
5. Ільф і Петров.
О пів на дванадцяту з північного заходу, з боку села Чмаровки, в Старгород увійшла молода особа років двадцяти восьми. За нею біг безпритульний Сірий Вовк.
- Тітко! - весело кричав він. - Дай пиріжок!
Дівчина вийняла з кишені налите яблуко і подала його безпритульному, але той не відставав. Тоді дівчина зупинилася, іронічно подивилася на Вовка і вигукнула:
- Можливо, тобі дати ще ключ від квартири, де бабуся спить?
Вовк, що зарвався, зрозумів усю безпідставність своїх претензій і негайно відстав.
6. Річард Бах
- Я чайка! - сказав Вовк.
- Це ілюзія, - відповіла Червона Шапочка.
Під крилом з розмахом 10,17 "Сессни-152" з горизонтальним чотирициліндровим двигуном Lycoming O - 235 - L2C об'ємом 3.8 л. і потужністю 1 × 110 л.с. при 2550 про/мін проносилися сині верхівки чарівного лісу. Літак приземлився поблизу будиночка на галявині, складеного з білого каменю.
- Ти бачиш будиночок? - запитала Червона Шапочка, хитро посміхнувшись.
- Ми самі притягуємо у своє життя будиночки і бабусь, - зітхнув Вовк.
7. Віктор Гюго.
Червона Шапочка затремтіла. Вона була одна. Вона була одна, як голка в пустелі, як піщинка серед зірок, як гладіатор серед отруйних змій, як сомнабула в печі...
8. Едгар По.
На галявині старого, похмурого, закутаного в таємничо-жорстку вуаль лісу, над яким носилися темні хмари зловісних випарів і ніби чувся фатальний звук оковів, в містичному жаху жила Червона Шапочка.
9. Патрік Зюскинд.
Запах Вовка був огидливий. Він пах, як пахне комірка чинбаря, в якій розкладалися трупи. Від його брудної, сірої шкури, виходив непередаваний запах мертвечини, солодко-гіркий, такий, що викликав нудоту і огиду. Сам Вовк не відчував цього, він був повністю зосереджений, він милувався Червоною Шапочкою. Вона пахла фіалкою удосвіта, тим непередаваним ароматом, який буває у квітів лише за пару хвилин до світанку, коли ще пуп'янок не повністю розкрився.
Підписатися на Книжкову жабу
"Червона Шапочка" у стилі різних письменників
1. Еріх Марія Ремарк.
- Йди до мене, - сказав Вовк.
Червона Шапочка налила дві чарки коньяку і сіла до нього на ліжко. Вони вдихали знайомий аромат коньяку. У цьому коньяку була туга і втома - туга і втома гаснучих сутінків. Коньяк був самим життям.
- Звичайно, - сказала вона. - Нам немає на що сподіватися. У мене немає майбутнього.
Вовк мовчав. Він був з нею згоден.
2. Джек Лондон.
Але вона була гідною донькою своєї раси; у її жилах текла сильна кров білих завойовників Півночі. Тому, навіть не змигнувши оком, вона кинулася на вовка, завдала йому нищівного удару і відразу ж підкріпила його одним класичним аперкотом. Настрашений вовк побіг. Вона дивилася йому услід, посміхаючись своєю чарівною жіночною посмішкою.
3. Габріель Гарсіа Маркес.
Мине багато років, і Вовк, стоячи біля стіни в очікуванні розстрілу, згадає той далекий вечір, коли Бабуся з'їла стільки миш'яку з тортом, скільки вистачило б, щоб винищити силу-силенну щурів. Але вона як ні в чому не бувало терзала рояль і співала до півночі. За два тижні Вовк і Червона Шапочка спробували підірвати шатро нестерпної старої. Вони із завмиранням серця дивилися, як по шнуру до детонатора повз синій вогник. Вони обоє заткнули вуха, але даремно, тому що не було ніякого гуркоту. Коли Червона Шапочка наважилася увійти всередину, в надії виявити мертву Бабусю, вона побачила, що життя в ній аж занадто: стара в порваній клаптями сорочці і обгорілому парику бігала туди-сюди, забиваючи вогонь ковдрою.
4. Харукі Муракамі.
Коли я прокинувся, Червона Шапочка ще спала. Я випалив сім сигарет підряд і попрямував на кухню, де почав готувати локшину. Я готую локшину завжди дуже ретельно, і не люблю, коли мене щось відволікає від цього процесу. По радіо передавали Пінк Флойд. Коли я заправляв локшину соусом, у двері пролунав дзвінок. Я підійшов до дверей, заглянувши по дорозі в кімнату. Червона Шапочка ще спала. Я помилувався її вухами, одне вухо підсвічувалося уранішнім сонцем. Я в житті не бачив таких вух... Відкривши двері, я побачив Вовка. На пам'ять відразу прийшла Вівця...
5. Ільф і Петров.
О пів на дванадцяту з північного заходу, з боку села Чмаровки, в Старгород увійшла молода особа років двадцяти восьми. За нею біг безпритульний Сірий Вовк.
- Тітко! - весело кричав він. - Дай пиріжок!
Дівчина вийняла з кишені налите яблуко і подала його безпритульному, але той не відставав. Тоді дівчина зупинилася, іронічно подивилася на Вовка і вигукнула:
- Можливо, тобі дати ще ключ від квартири, де бабуся спить?
Вовк, що зарвався, зрозумів усю безпідставність своїх претензій і негайно відстав.
6. Річард Бах
- Я чайка! - сказав Вовк.
- Це ілюзія, - відповіла Червона Шапочка.
Під крилом з розмахом 10,17 "Сессни-152" з горизонтальним чотирициліндровим двигуном Lycoming O - 235 - L2C об'ємом 3.8 л. і потужністю 1 × 110 л.с. при 2550 про/мін проносилися сині верхівки чарівного лісу. Літак приземлився поблизу будиночка на галявині, складеного з білого каменю.
- Ти бачиш будиночок? - запитала Червона Шапочка, хитро посміхнувшись.
- Ми самі притягуємо у своє життя будиночки і бабусь, - зітхнув Вовк.
7. Віктор Гюго.
Червона Шапочка затремтіла. Вона була одна. Вона була одна, як голка в пустелі, як піщинка серед зірок, як гладіатор серед отруйних змій, як сомнабула в печі...
8. Едгар По.
На галявині старого, похмурого, закутаного в таємничо-жорстку вуаль лісу, над яким носилися темні хмари зловісних випарів і ніби чувся фатальний звук оковів, в містичному жаху жила Червона Шапочка.
9. Патрік Зюскинд.
Запах Вовка був огидливий. Він пах, як пахне комірка чинбаря, в якій розкладалися трупи. Від його брудної, сірої шкури, виходив непередаваний запах мертвечини, солодко-гіркий, такий, що викликав нудоту і огиду. Сам Вовк не відчував цього, він був повністю зосереджений, він милувався Червоною Шапочкою. Вона пахла фіалкою удосвіта, тим непередаваним ароматом, який буває у квітів лише за пару хвилин до світанку, коли ще пуп'янок не повністю розкрився.
Підписатися на Книжкову жабу
19.03.202512:19
Що і як купують українці у 2024 році: цікаві факти про книжки 📚
Компанія Deloitte опублікувала дослідження споживчих настроїв українців, і серед усього цікавого там є дані про книжкові покупки. Деякі результати мене здивували!
📍 Де купують книги?
🔹 39% українців купували книжки в офлайн-магазинах.
🔹 В онлайні трохи менше — кожен третій купує раз на два місяці.
📍 Скільки витрачають?
💰 Середній чек в офлайн-книгарнях — 1013 грн.
💰 В онлайні — 1028 грн.
💰 Кияни лідери за витратами: в середньому 1549 грн на книжки щомісяця!
📍 Хто купує частіше?
📖 Найактивніші покупці — молодь 18-27 років. Вони купують у 2+ рази частіше за середнього українця (1,3 рази на місяць).
📖 Чоловіки купують частіше за жінок (0,7 раза на місяць проти 0,4). Ось це несподівано! Бо зазвичай вважається, що книжки більше купують жінки.
📍 Тренди 2024 року
⚖️ 47% українців купують стільки ж книжок, як і торік.
📉 43% купують рідше.
📈 10% купують більше.
Виходить, що книжковий ринок тримається стабільно, хоча є цікаві зрушення у вікових та гендерних групах.
За посиланням можна ознайомитись з повним дослідженням.
Підписатися на Книжкову жабу
Компанія Deloitte опублікувала дослідження споживчих настроїв українців, і серед усього цікавого там є дані про книжкові покупки. Деякі результати мене здивували!
📍 Де купують книги?
🔹 39% українців купували книжки в офлайн-магазинах.
🔹 В онлайні трохи менше — кожен третій купує раз на два місяці.
📍 Скільки витрачають?
💰 Середній чек в офлайн-книгарнях — 1013 грн.
💰 В онлайні — 1028 грн.
💰 Кияни лідери за витратами: в середньому 1549 грн на книжки щомісяця!
📍 Хто купує частіше?
📖 Найактивніші покупці — молодь 18-27 років. Вони купують у 2+ рази частіше за середнього українця (1,3 рази на місяць).
📖 Чоловіки купують частіше за жінок (0,7 раза на місяць проти 0,4). Ось це несподівано! Бо зазвичай вважається, що книжки більше купують жінки.
📍 Тренди 2024 року
⚖️ 47% українців купують стільки ж книжок, як і торік.
📉 43% купують рідше.
📈 10% купують більше.
Виходить, що книжковий ринок тримається стабільно, хоча є цікаві зрушення у вікових та гендерних групах.
За посиланням можна ознайомитись з повним дослідженням.
Підписатися на Книжкову жабу
转发自:
Валерій Залужний
19.03.202508:55
Щира. Смілива. Вільна. Яскрава. Талановита.
Завжди сучасна і актуальна. Непохитна та рішуча.
Її слово - в саме серце. Пронизує, хвилює, карбує в пам'яті.
Многая літа, пані Ліно.
Для мене велика честь знати Вас.
Завжди сучасна і актуальна. Непохитна та рішуча.
Її слово - в саме серце. Пронизує, хвилює, карбує в пам'яті.
Многая літа, пані Ліно.
Для мене велика честь знати Вас.
18.03.202507:05
Покайтесь, браття, i не робiть х**нi,
Не б*д*ть нiкого, за нами Аполон.
Якщо хтось скаже вам, що вiн м*д*к,
Що хтива обiзяна сидить на променистiй колісниці, І чуха ср*ку арфою спiвця, –
Ви зараз же такому мавпофiлу
Ногою бийте в яйця. У цей спосiб
Загiтував багато неофiтiв.
Сказати вам по правдi, не люблю я
Тих бл*дських теревенiв, бо не вiрю
У силу слова я, а вiрю в силу п**дюлєй. (с) Лесь Подерв'янський
Підписатися на Книжкову жабу
Не б*д*ть нiкого, за нами Аполон.
Якщо хтось скаже вам, що вiн м*д*к,
Що хтива обiзяна сидить на променистiй колісниці, І чуха ср*ку арфою спiвця, –
Ви зараз же такому мавпофiлу
Ногою бийте в яйця. У цей спосiб
Загiтував багато неофiтiв.
Сказати вам по правдi, не люблю я
Тих бл*дських теревенiв, бо не вiрю
У силу слова я, а вiрю в силу п**дюлєй. (с) Лесь Подерв'янський
Підписатися на Книжкову жабу
记录
24.01.202523:59
11.8K订阅者31.05.202423:59
400引用指数17.07.202401:18
50.3K每帖平均覆盖率20.12.202416:34
43.1K广告帖子的平均覆盖率20.03.202510:08
38.61%ER14.08.202423:59
498.74%ERR18.04.202507:02
Книжку треба читати мінімум двічі. Один раз, коли ти молодший за її героїв, а другий – коли старший. Взявся недавно за "Трьох мушкетерів", яких не відкривав останні 33 роки. Так це тепер абсолютно інший роман!
Всі три мушкетери дуже молоді солдати. Найстарший це 30-річний Атос. Незважаючи на молодість, всі вони пияки зі стажем і регулярно споюють найменшого серед них – д'Артаньяна. Араміс вважає звичним ділом замовляти по дві пляшки вина на людину до вечері (об'єм пляшок в той час був не меншим за нинішній, а то й більший). А розважливого Атоса автор описує як запійного алкоголіка, який говорив про себе: "ніколи моя голова не буває такою ясною, як після пляшки вина". Тепер мені зрозуміло, чому зі своїм слугою Атос спілкується здебільшого жестами – п'яним він не може чітко вимовляти слова.😜
Окрім алкоголізму всі мушкетери страждали ігроманією. Грали в кості постійно, в тому числі в борг. Атос грав погано, але мав справжню ігрову залежність і програвав все, що мав, навіть особисті речі д'Артаньяна, поки той спав. Слуг теж програвав.
Коли мушкетери встигали нести службу в короля мені взагалі не зрозуміло. Та й чи були вони вірні королю? Нагадаю, що інтрига книжки крутиться довкола того, що саме мушкетери допомагають королеві Франції зраджувати свого короля і таємно зустрітися з коханцем, англійським герцогом Бекінгемом, який є прямим ворогом Франції. І в той час, коли кардинал Рішельє (ніби негативний персонаж) намагається перешкодити цій держзраді королеви, мушкетери (ніби позитивні персонажі) допомагають англійцеві тріумфувати.
Далі більше. Під час облоги Ля Рошелі Рішельє посилає Міледі в Лондон, аби усунути Бекінгема й таким чином зламати опір повстанців. З воєнної логіки — крок виправданий. Але мушкетери знову пробують стати на заваді французькій перемозі. Цього разу невдало.
Всю цю антидержавницьку діяльність направлену на шкоду національним інтересам Франції четвірка виправдовує сильним еротичним потягом д'Артаньяна до одруженої і десь на 5 років старшої за нього Констанції Бонасьє, яка на обличчя хоч і була красивою, але за описами Дюма "руки і ноги мала грубі".
Недооціненим залишається і персонаж Міледі, яка вартує окремого дослідження. Чому досі ніхто не розкрив її образ через феміністичне прочитання? 15-річною вона одружилася з Атосом. А коли він помітив на її плечі тавро лілії то, навіть не питаючи про його причину (насправді дріб'язкову), відразу ж постарався повісити свою дружину-підлітка на першому ж дереві, яке трапилося під руку. Тоді вбити її йому чудом не вдалося. Можливо знову був п'яний. А може йому не тавро муляло, а відсутній у Міледі одного зуба. Бо саме за цією характерною ознакою він пізніше впізнав її в описі д'Артаньяна. А дантисти тоді були не те що тепер. Так що леді Вінтер довелося самій пробивати собі дорогу в житті у цьому маскулінному світі.
Ще одна недосліджена тема це протистояння короля і кардинала. "Три мушкетери" цілком можна читати як історію суперництва влади світської (Людовік ХІІІ) і церковної (Рішельє). Але то вже інша історія.
Коротше кажучи, перечитуйте класику. Це абсолютно інші тексти. Доповідь завершив. (с) Вадим Карп'як
Підписатися на Книжкову жабу
Всі три мушкетери дуже молоді солдати. Найстарший це 30-річний Атос. Незважаючи на молодість, всі вони пияки зі стажем і регулярно споюють найменшого серед них – д'Артаньяна. Араміс вважає звичним ділом замовляти по дві пляшки вина на людину до вечері (об'єм пляшок в той час був не меншим за нинішній, а то й більший). А розважливого Атоса автор описує як запійного алкоголіка, який говорив про себе: "ніколи моя голова не буває такою ясною, як після пляшки вина". Тепер мені зрозуміло, чому зі своїм слугою Атос спілкується здебільшого жестами – п'яним він не може чітко вимовляти слова.😜
Окрім алкоголізму всі мушкетери страждали ігроманією. Грали в кості постійно, в тому числі в борг. Атос грав погано, але мав справжню ігрову залежність і програвав все, що мав, навіть особисті речі д'Артаньяна, поки той спав. Слуг теж програвав.
Коли мушкетери встигали нести службу в короля мені взагалі не зрозуміло. Та й чи були вони вірні королю? Нагадаю, що інтрига книжки крутиться довкола того, що саме мушкетери допомагають королеві Франції зраджувати свого короля і таємно зустрітися з коханцем, англійським герцогом Бекінгемом, який є прямим ворогом Франції. І в той час, коли кардинал Рішельє (ніби негативний персонаж) намагається перешкодити цій держзраді королеви, мушкетери (ніби позитивні персонажі) допомагають англійцеві тріумфувати.
Далі більше. Під час облоги Ля Рошелі Рішельє посилає Міледі в Лондон, аби усунути Бекінгема й таким чином зламати опір повстанців. З воєнної логіки — крок виправданий. Але мушкетери знову пробують стати на заваді французькій перемозі. Цього разу невдало.
Всю цю антидержавницьку діяльність направлену на шкоду національним інтересам Франції четвірка виправдовує сильним еротичним потягом д'Артаньяна до одруженої і десь на 5 років старшої за нього Констанції Бонасьє, яка на обличчя хоч і була красивою, але за описами Дюма "руки і ноги мала грубі".
Недооціненим залишається і персонаж Міледі, яка вартує окремого дослідження. Чому досі ніхто не розкрив її образ через феміністичне прочитання? 15-річною вона одружилася з Атосом. А коли він помітив на її плечі тавро лілії то, навіть не питаючи про його причину (насправді дріб'язкову), відразу ж постарався повісити свою дружину-підлітка на першому ж дереві, яке трапилося під руку. Тоді вбити її йому чудом не вдалося. Можливо знову був п'яний. А може йому не тавро муляло, а відсутній у Міледі одного зуба. Бо саме за цією характерною ознакою він пізніше впізнав її в описі д'Артаньяна. А дантисти тоді були не те що тепер. Так що леді Вінтер довелося самій пробивати собі дорогу в житті у цьому маскулінному світі.
Ще одна недосліджена тема це протистояння короля і кардинала. "Три мушкетери" цілком можна читати як історію суперництва влади світської (Людовік ХІІІ) і церковної (Рішельє). Але то вже інша історія.
Коротше кажучи, перечитуйте класику. Це абсолютно інші тексти. Доповідь завершив. (с) Вадим Карп'як
Підписатися на Книжкову жабу
12.04.202509:14
Ухилянтів - завжди героїзують. І ТЦК, до речі теж.
Нє, не так. Щоб оспівати і героїзувати ухилянтів і тцк-шників- людство створило взагалі літературу, як таку. Не вірить хтось?
Погнали!
Майже три тисячі років тому Гомер (тіп , знятий з військового обліку через незадовільний зір) написав шедевр - Ілліаду! Про троянську війну, якщо раптом хто не вкурсі.
Ключові герої.
1. Одіссей. Сабж, який симулював психічне захворювання , щоб не йти служити. Щось там як дурачок агукав, орав плугом непонятно що. Благо, ТЦК було на висоті і ВЛК теж. Швидко поклали під плуг його сина і визначили що Одіссей косарь, абсолютно придатний для мобілізації. Служив потім і на нулю і в штабі і в автороті. Придумав Троянського коня. Потім свєрхсрочку в морфлоті. Каліпсо за ним упадала - то вам не шутки. І всякі Сирени)))
2. Ахілеса, як мажора від мобілізації відмазувала рідна матір. Передягнула в юбку, ліфчік, чулочкі і готувала нелегально переправити через Тису. Сабж спалився на мєлочі. Замість дєвочку з себе строїти перед ВЛК - вліз в бійку. І всі поняли - штурмовік! А хрен там. То вже потім пінками вигнали на передню лінію. Спочатку оформився офіцером ТЦК і СП.
3. Телемон. Єдиний з греків, хто знав дорогу до Трої. При появі працівників ТЦК почав чинити фізичний опір і злісну непокору. За що був відмудоханий Ахілесом - тцкашником. Ногу тіпу прострелили. В коліні. Ну - всі згадали цей відос, як ухилянтам грозився один воєнний стріляти коліна? Думаєте отсєбятіна? Нєєє. Чувак Гомера читав)))
Вобшем - Телемона визнали тимчасово непридатним, вилікували, повторне ВЛК - годєн в пулімьотчики )))
Цих ухилянтів знає весь світ, про них фільми знімають і захоплюються.
Нуууу... А імен жодного з 50 тис. древніх греків, які або добровольцями або по повістці з'явились в армію - ніхто не знає.
Вобшем - мораль. Читати треба)))))
автор (с) Богдан Пташник
Підписатися на Книжкову жабу
Нє, не так. Щоб оспівати і героїзувати ухилянтів і тцк-шників- людство створило взагалі літературу, як таку. Не вірить хтось?
Погнали!
Майже три тисячі років тому Гомер (тіп , знятий з військового обліку через незадовільний зір) написав шедевр - Ілліаду! Про троянську війну, якщо раптом хто не вкурсі.
Ключові герої.
1. Одіссей. Сабж, який симулював психічне захворювання , щоб не йти служити. Щось там як дурачок агукав, орав плугом непонятно що. Благо, ТЦК було на висоті і ВЛК теж. Швидко поклали під плуг його сина і визначили що Одіссей косарь, абсолютно придатний для мобілізації. Служив потім і на нулю і в штабі і в автороті. Придумав Троянського коня. Потім свєрхсрочку в морфлоті. Каліпсо за ним упадала - то вам не шутки. І всякі Сирени)))
2. Ахілеса, як мажора від мобілізації відмазувала рідна матір. Передягнула в юбку, ліфчік, чулочкі і готувала нелегально переправити через Тису. Сабж спалився на мєлочі. Замість дєвочку з себе строїти перед ВЛК - вліз в бійку. І всі поняли - штурмовік! А хрен там. То вже потім пінками вигнали на передню лінію. Спочатку оформився офіцером ТЦК і СП.
3. Телемон. Єдиний з греків, хто знав дорогу до Трої. При появі працівників ТЦК почав чинити фізичний опір і злісну непокору. За що був відмудоханий Ахілесом - тцкашником. Ногу тіпу прострелили. В коліні. Ну - всі згадали цей відос, як ухилянтам грозився один воєнний стріляти коліна? Думаєте отсєбятіна? Нєєє. Чувак Гомера читав)))
Вобшем - Телемона визнали тимчасово непридатним, вилікували, повторне ВЛК - годєн в пулімьотчики )))
Цих ухилянтів знає весь світ, про них фільми знімають і захоплюються.
Нуууу... А імен жодного з 50 тис. древніх греків, які або добровольцями або по повістці з'явились в армію - ніхто не знає.
Вобшем - мораль. Читати треба)))))
автор (с) Богдан Пташник
Підписатися на Книжкову жабу
28.03.202516:16
Глум над американськими урядовцями лоханувшихся із Сигналом, дійшов і до книжкових оглядачів. Цитата із розсилки із керівника книжковим відділом The Washington Post Рона Чарльза.
😂
Виставка, що відкривається сьогодні в Бібліотеці Конгресу, містить кілька прикладів шпигунства часів Війни за незалежність. Серед 250-річних документів є сторінка з книги кодів, яку використовувала шпигунська група Джорджа Вашингтона, в ній є номери, присвоєні різним діям, місцям і громадським особам. Також є нешкідливий, здавалося б, лист із секретним повідомленням, написаним між рядками невидимим чорнилом.
Неприємно дивитися на ці старовинні документи й усвідомлювати, що ці борці 18-го століття використовували значно суворіші заходи безпеки, ніж наш нинішній міністр оборони.
😂
13.04.202507:22
Вітаю, друзі! Що читаєте сьогодні? Які книжки у ваших руках? Пишить в коментарях та прикладайте фото!
Підписатися на Книжкову жабу
Підписатися на Книжкову жабу
06.04.202516:12
Вітаю, друзі! Що читаєте сьогодні? Які книжки у ваших руках? Пишить в коментарях та прикладайте фото!
Підписатися на Книжкову жабу
Підписатися на Книжкову жабу
14.04.202505:27
У віці 89 років помер перуанський письменник Маріо Варгас Льоса, лауреат Нобелівської премії з літератури і один з моїх улюблених письменників. Пішов один з великих.
Маріо Варгас Льоса народився 28 березня 1936 року в Арекіпі (Перу). У 2010 році Льоса був нагороджений Нобелівською премією з літератури "за картографію структури влади та яскраві образи людського опору, повстання та поразки". Льоса написав десятки романів і оповідань, у тому числі безліч есе та п'єс Але першу славу йому приніс роман "Місто і пси" (інша назва - "Час героя"), написаний 1964 року.
Його книги "Місто і пси", "Зелений дім", "Тітонька Хуліа і писака", "Війна кінця світу", "Нечестивець, або свято Козла", Розмови в соборі" ставали світовими літературними сенсаціями і були популярні серед читачів. Книги Льоси завжди залишали приємний післясмак, як гарне вино, і заслужено займають гідне місце у списку шедеврів світової культури.
RIP
Підписатися на Книжкову жабу
Маріо Варгас Льоса народився 28 березня 1936 року в Арекіпі (Перу). У 2010 році Льоса був нагороджений Нобелівською премією з літератури "за картографію структури влади та яскраві образи людського опору, повстання та поразки". Льоса написав десятки романів і оповідань, у тому числі безліч есе та п'єс Але першу славу йому приніс роман "Місто і пси" (інша назва - "Час героя"), написаний 1964 року.
Його книги "Місто і пси", "Зелений дім", "Тітонька Хуліа і писака", "Війна кінця світу", "Нечестивець, або свято Козла", Розмови в соборі" ставали світовими літературними сенсаціями і були популярні серед читачів. Книги Льоси завжди залишали приємний післясмак, як гарне вино, і заслужено займають гідне місце у списку шедеврів світової культури.
RIP
Підписатися на Книжкову жабу
频道变更历史
登录以解锁更多功能。
