Книжкова жаба
Цей канал для тих, хто любить читати та хоче більше знати. Про книги, про авторів, про читання, про видавництва, про тренди і про все, що так або інакше пов'язано з книгами. І трошки більше!
Для комунікації та реклами пишіть на bookfrogua@gmail.com
Для комунікації та реклами пишіть на bookfrogua@gmail.com
关联群组
Книгожаб'яче квакання
17
记录
24.01.202523:59
11.8K订阅者31.05.202423:59
400引用指数17.07.202401:18
50.3K每帖平均覆盖率20.12.202416:34
43.1K广告帖子的平均覆盖率20.03.202510:08
38.61%ER14.08.202423:59
498.74%ERR
18.04.202507:02
Книжку треба читати мінімум двічі. Один раз, коли ти молодший за її героїв, а другий – коли старший. Взявся недавно за "Трьох мушкетерів", яких не відкривав останні 33 роки. Так це тепер абсолютно інший роман!
Всі три мушкетери дуже молоді солдати. Найстарший це 30-річний Атос. Незважаючи на молодість, всі вони пияки зі стажем і регулярно споюють найменшого серед них – д'Артаньяна. Араміс вважає звичним ділом замовляти по дві пляшки вина на людину до вечері (об'єм пляшок в той час був не меншим за нинішній, а то й більший). А розважливого Атоса автор описує як запійного алкоголіка, який говорив про себе: "ніколи моя голова не буває такою ясною, як після пляшки вина". Тепер мені зрозуміло, чому зі своїм слугою Атос спілкується здебільшого жестами – п'яним він не може чітко вимовляти слова.😜
Окрім алкоголізму всі мушкетери страждали ігроманією. Грали в кості постійно, в тому числі в борг. Атос грав погано, але мав справжню ігрову залежність і програвав все, що мав, навіть особисті речі д'Артаньяна, поки той спав. Слуг теж програвав.
Коли мушкетери встигали нести службу в короля мені взагалі не зрозуміло. Та й чи були вони вірні королю? Нагадаю, що інтрига книжки крутиться довкола того, що саме мушкетери допомагають королеві Франції зраджувати свого короля і таємно зустрітися з коханцем, англійським герцогом Бекінгемом, який є прямим ворогом Франції. І в той час, коли кардинал Рішельє (ніби негативний персонаж) намагається перешкодити цій держзраді королеви, мушкетери (ніби позитивні персонажі) допомагають англійцеві тріумфувати.
Далі більше. Під час облоги Ля Рошелі Рішельє посилає Міледі в Лондон, аби усунути Бекінгема й таким чином зламати опір повстанців. З воєнної логіки — крок виправданий. Але мушкетери знову пробують стати на заваді французькій перемозі. Цього разу невдало.
Всю цю антидержавницьку діяльність направлену на шкоду національним інтересам Франції четвірка виправдовує сильним еротичним потягом д'Артаньяна до одруженої і десь на 5 років старшої за нього Констанції Бонасьє, яка на обличчя хоч і була красивою, але за описами Дюма "руки і ноги мала грубі".
Недооціненим залишається і персонаж Міледі, яка вартує окремого дослідження. Чому досі ніхто не розкрив її образ через феміністичне прочитання? 15-річною вона одружилася з Атосом. А коли він помітив на її плечі тавро лілії то, навіть не питаючи про його причину (насправді дріб'язкову), відразу ж постарався повісити свою дружину-підлітка на першому ж дереві, яке трапилося під руку. Тоді вбити її йому чудом не вдалося. Можливо знову був п'яний. А може йому не тавро муляло, а відсутній у Міледі одного зуба. Бо саме за цією характерною ознакою він пізніше впізнав її в описі д'Артаньяна. А дантисти тоді були не те що тепер. Так що леді Вінтер довелося самій пробивати собі дорогу в житті у цьому маскулінному світі.
Ще одна недосліджена тема це протистояння короля і кардинала. "Три мушкетери" цілком можна читати як історію суперництва влади світської (Людовік ХІІІ) і церковної (Рішельє). Але то вже інша історія.
Коротше кажучи, перечитуйте класику. Це абсолютно інші тексти. Доповідь завершив. (с) Вадим Карп'як
Підписатися на Книжкову жабу
Всі три мушкетери дуже молоді солдати. Найстарший це 30-річний Атос. Незважаючи на молодість, всі вони пияки зі стажем і регулярно споюють найменшого серед них – д'Артаньяна. Араміс вважає звичним ділом замовляти по дві пляшки вина на людину до вечері (об'єм пляшок в той час був не меншим за нинішній, а то й більший). А розважливого Атоса автор описує як запійного алкоголіка, який говорив про себе: "ніколи моя голова не буває такою ясною, як після пляшки вина". Тепер мені зрозуміло, чому зі своїм слугою Атос спілкується здебільшого жестами – п'яним він не може чітко вимовляти слова.😜
Окрім алкоголізму всі мушкетери страждали ігроманією. Грали в кості постійно, в тому числі в борг. Атос грав погано, але мав справжню ігрову залежність і програвав все, що мав, навіть особисті речі д'Артаньяна, поки той спав. Слуг теж програвав.
Коли мушкетери встигали нести службу в короля мені взагалі не зрозуміло. Та й чи були вони вірні королю? Нагадаю, що інтрига книжки крутиться довкола того, що саме мушкетери допомагають королеві Франції зраджувати свого короля і таємно зустрітися з коханцем, англійським герцогом Бекінгемом, який є прямим ворогом Франції. І в той час, коли кардинал Рішельє (ніби негативний персонаж) намагається перешкодити цій держзраді королеви, мушкетери (ніби позитивні персонажі) допомагають англійцеві тріумфувати.
Далі більше. Під час облоги Ля Рошелі Рішельє посилає Міледі в Лондон, аби усунути Бекінгема й таким чином зламати опір повстанців. З воєнної логіки — крок виправданий. Але мушкетери знову пробують стати на заваді французькій перемозі. Цього разу невдало.
Всю цю антидержавницьку діяльність направлену на шкоду національним інтересам Франції четвірка виправдовує сильним еротичним потягом д'Артаньяна до одруженої і десь на 5 років старшої за нього Констанції Бонасьє, яка на обличчя хоч і була красивою, але за описами Дюма "руки і ноги мала грубі".
Недооціненим залишається і персонаж Міледі, яка вартує окремого дослідження. Чому досі ніхто не розкрив її образ через феміністичне прочитання? 15-річною вона одружилася з Атосом. А коли він помітив на її плечі тавро лілії то, навіть не питаючи про його причину (насправді дріб'язкову), відразу ж постарався повісити свою дружину-підлітка на першому ж дереві, яке трапилося під руку. Тоді вбити її йому чудом не вдалося. Можливо знову був п'яний. А може йому не тавро муляло, а відсутній у Міледі одного зуба. Бо саме за цією характерною ознакою він пізніше впізнав її в описі д'Артаньяна. А дантисти тоді були не те що тепер. Так що леді Вінтер довелося самій пробивати собі дорогу в житті у цьому маскулінному світі.
Ще одна недосліджена тема це протистояння короля і кардинала. "Три мушкетери" цілком можна читати як історію суперництва влади світської (Людовік ХІІІ) і церковної (Рішельє). Але то вже інша історія.
Коротше кажучи, перечитуйте класику. Це абсолютно інші тексти. Доповідь завершив. (с) Вадим Карп'як
Підписатися на Книжкову жабу
12.04.202509:14
Ухилянтів - завжди героїзують. І ТЦК, до речі теж.
Нє, не так. Щоб оспівати і героїзувати ухилянтів і тцк-шників- людство створило взагалі літературу, як таку. Не вірить хтось?
Погнали!
Майже три тисячі років тому Гомер (тіп , знятий з військового обліку через незадовільний зір) написав шедевр - Ілліаду! Про троянську війну, якщо раптом хто не вкурсі.
Ключові герої.
1. Одіссей. Сабж, який симулював психічне захворювання , щоб не йти служити. Щось там як дурачок агукав, орав плугом непонятно що. Благо, ТЦК було на висоті і ВЛК теж. Швидко поклали під плуг його сина і визначили що Одіссей косарь, абсолютно придатний для мобілізації. Служив потім і на нулю і в штабі і в автороті. Придумав Троянського коня. Потім свєрхсрочку в морфлоті. Каліпсо за ним упадала - то вам не шутки. І всякі Сирени)))
2. Ахілеса, як мажора від мобілізації відмазувала рідна матір. Передягнула в юбку, ліфчік, чулочкі і готувала нелегально переправити через Тису. Сабж спалився на мєлочі. Замість дєвочку з себе строїти перед ВЛК - вліз в бійку. І всі поняли - штурмовік! А хрен там. То вже потім пінками вигнали на передню лінію. Спочатку оформився офіцером ТЦК і СП.
3. Телемон. Єдиний з греків, хто знав дорогу до Трої. При появі працівників ТЦК почав чинити фізичний опір і злісну непокору. За що був відмудоханий Ахілесом - тцкашником. Ногу тіпу прострелили. В коліні. Ну - всі згадали цей відос, як ухилянтам грозився один воєнний стріляти коліна? Думаєте отсєбятіна? Нєєє. Чувак Гомера читав)))
Вобшем - Телемона визнали тимчасово непридатним, вилікували, повторне ВЛК - годєн в пулімьотчики )))
Цих ухилянтів знає весь світ, про них фільми знімають і захоплюються.
Нуууу... А імен жодного з 50 тис. древніх греків, які або добровольцями або по повістці з'явились в армію - ніхто не знає.
Вобшем - мораль. Читати треба)))))
автор (с) Богдан Пташник
Підписатися на Книжкову жабу
Нє, не так. Щоб оспівати і героїзувати ухилянтів і тцк-шників- людство створило взагалі літературу, як таку. Не вірить хтось?
Погнали!
Майже три тисячі років тому Гомер (тіп , знятий з військового обліку через незадовільний зір) написав шедевр - Ілліаду! Про троянську війну, якщо раптом хто не вкурсі.
Ключові герої.
1. Одіссей. Сабж, який симулював психічне захворювання , щоб не йти служити. Щось там як дурачок агукав, орав плугом непонятно що. Благо, ТЦК було на висоті і ВЛК теж. Швидко поклали під плуг його сина і визначили що Одіссей косарь, абсолютно придатний для мобілізації. Служив потім і на нулю і в штабі і в автороті. Придумав Троянського коня. Потім свєрхсрочку в морфлоті. Каліпсо за ним упадала - то вам не шутки. І всякі Сирени)))
2. Ахілеса, як мажора від мобілізації відмазувала рідна матір. Передягнула в юбку, ліфчік, чулочкі і готувала нелегально переправити через Тису. Сабж спалився на мєлочі. Замість дєвочку з себе строїти перед ВЛК - вліз в бійку. І всі поняли - штурмовік! А хрен там. То вже потім пінками вигнали на передню лінію. Спочатку оформився офіцером ТЦК і СП.
3. Телемон. Єдиний з греків, хто знав дорогу до Трої. При появі працівників ТЦК почав чинити фізичний опір і злісну непокору. За що був відмудоханий Ахілесом - тцкашником. Ногу тіпу прострелили. В коліні. Ну - всі згадали цей відос, як ухилянтам грозився один воєнний стріляти коліна? Думаєте отсєбятіна? Нєєє. Чувак Гомера читав)))
Вобшем - Телемона визнали тимчасово непридатним, вилікували, повторне ВЛК - годєн в пулімьотчики )))
Цих ухилянтів знає весь світ, про них фільми знімають і захоплюються.
Нуууу... А імен жодного з 50 тис. древніх греків, які або добровольцями або по повістці з'явились в армію - ніхто не знає.
Вобшем - мораль. Читати треба)))))
автор (с) Богдан Пташник
Підписатися на Книжкову жабу
28.03.202516:16
Глум над американськими урядовцями лоханувшихся із Сигналом, дійшов і до книжкових оглядачів. Цитата із розсилки із керівника книжковим відділом The Washington Post Рона Чарльза.
😂
Виставка, що відкривається сьогодні в Бібліотеці Конгресу, містить кілька прикладів шпигунства часів Війни за незалежність. Серед 250-річних документів є сторінка з книги кодів, яку використовувала шпигунська група Джорджа Вашингтона, в ній є номери, присвоєні різним діям, місцям і громадським особам. Також є нешкідливий, здавалося б, лист із секретним повідомленням, написаним між рядками невидимим чорнилом.
Неприємно дивитися на ці старовинні документи й усвідомлювати, що ці борці 18-го століття використовували значно суворіші заходи безпеки, ніж наш нинішній міністр оборони.
😂
13.04.202507:22
Вітаю, друзі! Що читаєте сьогодні? Які книжки у ваших руках? Пишить в коментарях та прикладайте фото!
Підписатися на Книжкову жабу
Підписатися на Книжкову жабу
06.04.202516:12
Вітаю, друзі! Що читаєте сьогодні? Які книжки у ваших руках? Пишить в коментарях та прикладайте фото!
Підписатися на Книжкову жабу
Підписатися на Книжкову жабу
14.04.202505:27
У віці 89 років помер перуанський письменник Маріо Варгас Льоса, лауреат Нобелівської премії з літератури і один з моїх улюблених письменників. Пішов один з великих.
Маріо Варгас Льоса народився 28 березня 1936 року в Арекіпі (Перу). У 2010 році Льоса був нагороджений Нобелівською премією з літератури "за картографію структури влади та яскраві образи людського опору, повстання та поразки". Льоса написав десятки романів і оповідань, у тому числі безліч есе та п'єс Але першу славу йому приніс роман "Місто і пси" (інша назва - "Час героя"), написаний 1964 року.
Його книги "Місто і пси", "Зелений дім", "Тітонька Хуліа і писака", "Війна кінця світу", "Нечестивець, або свято Козла", Розмови в соборі" ставали світовими літературними сенсаціями і були популярні серед читачів. Книги Льоси завжди залишали приємний післясмак, як гарне вино, і заслужено займають гідне місце у списку шедеврів світової культури.
RIP
Підписатися на Книжкову жабу
Маріо Варгас Льоса народився 28 березня 1936 року в Арекіпі (Перу). У 2010 році Льоса був нагороджений Нобелівською премією з літератури "за картографію структури влади та яскраві образи людського опору, повстання та поразки". Льоса написав десятки романів і оповідань, у тому числі безліч есе та п'єс Але першу славу йому приніс роман "Місто і пси" (інша назва - "Час героя"), написаний 1964 року.
Його книги "Місто і пси", "Зелений дім", "Тітонька Хуліа і писака", "Війна кінця світу", "Нечестивець, або свято Козла", Розмови в соборі" ставали світовими літературними сенсаціями і були популярні серед читачів. Книги Льоси завжди залишали приємний післясмак, як гарне вино, і заслужено займають гідне місце у списку шедеврів світової культури.
RIP
Підписатися на Книжкову жабу
登录以解锁更多功能。
