Валерʼян Підмогильний “Невеличка драма”
5-7 років тому про Підмогильного мало хто чув, а потім його роман “Місто” став обовʼязковою частиною культурного обговорення наших двадцятих. Сьогодні інтерес до інших творів автора лише зростає. І тут у мене виникає тільки одне почуття — жаль. Жаль, що я не прочитав “Місто” та інші його романи раніше. Сум, що стільки талантів було знищено імперією, яка продовжує свою криваву справу й донині…
Але ця книга — про те, що у них нічого не вийде. Наклади книжок розстріляного відродження збільшуються, виходять нові серії, публікуються раніше забуті твори. Це надихає і дає сил.
Сорі за ліричний відступ, але хотілося поділитися.
Щодо самого роману… Після “Міста” я думав, що створити ще один інтелектуальний роман високої якості буде складно. Але Підмогильний це зробив. Не в тому сенсі, що “Невеличка драма” краща, а в тому, що вона зовсім інша, але так само чудова. Автор зумів створити набір живих, не шаблонних героїв із реалістичними характерами, які можуть дратувати, але водночас вони настільки правдиві, що це лише додає їм людяності. Герої роману взаємодіють, діють, розвиваються, і все це дуже природно і глибоко. В романі органічно переплітається, філософські концепцій, мовне питання і конфлікт матеріалізму і романтизму у вигляді справжнього і звичайного життя.
Мова Підмогильного… Тут на думку приходить лише вислів “Майстер Слова”. Кожне слово і речення в романі, як вістря стріли — гостре, влучне, і саме там, де потрібно. У творі відчувається глибокий психологізм і проникливість.
Сюжет? Ви не знайдете в ньому нічого надзвичайного чи особливо нового. Але автор робить це філігранно, ніби грає з жанром (драматичної літератури). І, як і в “Місті”, більшість чоловічих персонажів поводяться як мудаки. Та й загалом багато з них — не найкращі люди, але все одно по-людськи симпатичні.
Єдине, що іноді дивує — це деякі ліричні відступи, але навіть вони здаються органічними та яскраво написаними. Чого тільки вартий опис білкового синтезу! :)
Коротше кажучи, не буду писати далі, щоб не спойлерити. Але, на мою скромну думку, роман обов’язковий для читання або прослуховування.
#відгук
#художня