Notcoin Community
Notcoin Community
Whale Chanel
Whale Chanel
Proxy MTProto | پروکسی
Proxy MTProto | پروکسی
Whale Chanel
Whale Chanel
Proxy MTProto | پروکسی
Proxy MTProto | پروکسی
iRo Proxy | پروکسی
iRo Proxy | پروکسی
Muza Huyuza avatar
Muza Huyuza
Muza Huyuza avatar
Muza Huyuza
10.02.202516:53
🚗 Новий збір на бойовий корч🔥

Ми тільки-но закрили збір на автівку для ГУР, але перепочити не вийде — горить! Бійці 1 самохідного артилерійського дивізіону 40 ОАБр ім. Великого князя Вітовта терміново потребують бойової машини. Поки купуємо одну, вже збираємо на наступну — бо мобільність = життя!

Що шукаємо?

Корч (але живучий, як бабусина шафа!)
4×4 (бо наші дороги — це сюжет фільму жахів)
Дизель (бо економічніше)
Механіка (бо простіше полагодити колгоспним методом)
✔ Все інше — неважливо, аби їхало і не вмерло!

Ціна питання: 6000$
Ви вже не раз творили дива! Давайте зробимо це ще раз 💪

💳 Банка: [4441 1111 2127 4876]
📲 Монобанка: [https://send.monobank.ua/jar/5uVph92VMK]
💸 PayPal: [dykaposhta@gmail.com]

Донат — це ще один снаряд у ствол! 💥 Підкиньте хлопцям на перемогу! 🚀


Давай донать!
Війна — триває 🫡
26.01.202521:24
Моєму життю присвячується

Вітер змін розгойдує вузький човен,
Ми — хвильки-брижі на цьому плесі
Очерет — незграбний підліток довготелесий
Лоскоче повітря китицями. Дощ починає лови

Наперекір на долоню ніби наввипередки
Падають краплі, збираються в стада нерівні
Зранку знову в сусідів горлатимуть півні
Падають груші, з крові яких начавлять наливки

Вітер зриває думки, несе десь по той бік, у Вирій
Очі сльозяться у тих, хто нічого уже не бачить
Очі засохлі, повіки зрослися з калачиками
Я тримаю тебе за плечі, стою поряд за спиною

За цими плечима уся я, мій досвід і сила
А поперед тебе — упертість, пекло, жертовність
Між нами кохання-опора, міцна, безумовна
Вітер хитає човен.
Проте ми тримаємо міцно вітрила.
11.01.202514:56
Стигматизація психіатричних лікарень: час залишити міфи у минулому ❤️

Коли говорять про психіатричні лікарні, уявлення у багатьох — із радянських страшилок: решітки на вікнах, крики, «чокнуті» пацієнти та лікарі з химерними інструментами. Так от, це все — давно неактуальний міф, який пора залишити в минулому.

Я зараз у одному з найкращих відділень на Кирилівській, і знаєте що? Тут усе зовсім не так. Умови дуже хороші, персонал чуйний і неймовірно професійний. Пацієнти? Спокійні, адекватні й чудові люди. З деким я навіть потоваришувала. Це місце, де допомагають відновлюватися, а не ламають волю, як це було за часів каральної психіатрії в СРСР.

Чому я тут?
Бо вирішила подбати про себе. Зараз проходжу обстеження й підбір лікування. Пізніше планую лягти у реабілітаційний центр. Це не соромно, а навпаки — важливий крок до того, щоб почуватися краще.

Що треба знати:
• Я не буйна.
• Я не «чокнута».
• Я не «неадекватна».

І люди тут такі ж. Це ті, хто втомився, хто бореться з депресією (і це не вигадка!), хто працює над своїм відновленням.

Якщо вам цікаво, як усе тут влаштовано, як проходить лікування чи обстеження — сміливо задавайте питання. Готова поділитися досвідом і трохи розвіяти міфи про ці заклади.

І ще:
Сьогодні ми знімали відео для збору на автомобіль для медиків ГУР. Це дуже важлива справа, тому прошу підтримати нас репостами й копійкою. Усі реквізити та деталі — в закріпленому дописі.

Дякую всім, хто мене підтримує! ❤️ І особлива вдячність лікарям, які допомагають зробити цей шлях легшим.

P.S. На фото я серйозна, бо посмішка лишилася за кадром. Але я точно знаю, що зробила правильний крок.
05.01.202513:34
я іду за тобою всупереч всьому
на відміну, на зло та на перекір
я до скроней твоїх торкаюсь рукою
мій ласкавий і кровожерливий звір

аполікапсис, любий, по-перше, красивий
всі ці смерті пожежі вибухи й віруси
я люблю у тобі вогонь пустотливий,
ще люблю вогнемети й палаючі «пріуси»

наші болі приносять лише ностальгію
вибухи, гуркоти, адреналіни, підриви
людство всоте проводить свої літургії
та для світу лишається гнійним наривом

і коли нас захопить кривавим поривом
присипатиме попелом й сирою землею
у книжках із історії сірим курсивом
не напишуть про цю страшну епопею
________

мій тихий звір... Скривавлені пальці і порох
на щоках і зіницях вкарбовані сльози
ми чорна діра,
ми Содом і Гомора
ми - драма,
ми - вірші,
ми - проза

2020
05.01.202513:10
ходімо, мала, обережно, тут між могилами
бачиш, земля тут наскрізно просочена силою,
я тримаю тебе за долоню,мала, не дрейф.
бачиш, мала, цей от кривавий шлейф?
бачиш гранітні очі, бачиш хрести?
Їх хотіли зітерти, але чомусь не змогли.
їх хотіли забути, а вони, мала, проросли
до весняного сонця пагінцем трави.
бачиш, ось тут цей пагін, а поруч - хрест?
він тут - одвічний виклик, кривавий протест.
знаєш, мала, лежить хто під ним тепер?
той хто пішов партизанить, а потім помер.
я дізнався на ранок, що його знайшли
ну, ми з хлопцями встали і по нього пішли.
я побачив все надто чітко, як от бачу тепер,
борщ із каски, пара напів-вцілілих ребер.
позбирали у ковдру і по черзі його несли... .
.
хіба знав він, що 120 впаде біля ноги ?
ми насправді не знали тоді, що таке війна.
і не знаєм тепер, мала.
отака хуйня.

2019

P. S. Цей вірш я написала після чергової розмови з другом та його розповідей про Широкіно.
19.02.202512:41
🔥 Збір на пікап для 40 ОАБр! 🔥

Ось так 1 самохідний артилерійський дивізіон 40 ОАБр перетворює русню на пил. І ми збираємо кошти на пікап, щоб хлопці могли ще ефективніше виконувати свою роботу.

Машина потрібна терміново, тож без зайвих слів:

🎯 Ціль: 250 000 ₴

🔗 Банка: https://send.monobank.ua/jar/5uVph92VMK
💳 Номер картки: 4441 1111 2127 4876

Донать, репость — разом закриємо швидко! 🚀
Ми це зробили: збір на авто для медиків ГУР закритий 🎉

Завдяки вашій неймовірній підтримці, наш спільний збір на автомобіль для медиків спецпідрозділу ГУР успішно завершено. Ми обрали Mitsubishi Outlander 2007 року, повний привід, повністю обслужений та після СТО. Орієнтовна вартість складає 4,9 тис. євро.

Хочемо висловити щиру подяку кожному з вас:
Донатерам: Кожна ваша гривня наблизила нас до мети.
Тим, хто організовував допоміжні збори та банки: Ваша ініціатива та підтримка були безцінними.
Тим, хто робив репости, залишав коментарі та підтримував нас морально: Ви допомогли поширити інформацію та залучити ще більше людей до нашої справи.

Зараз ми готуємося до покупки та передачі авто нашим героям-медикам. Коли все буде готово — відзвітуємо ❤️

Ваша допомога зробила це можливим, і ми безмежно вдячні за вашу довіру та підтримку.

Разом ми сила! 💙💛

Дика Пошта & Ольча
25.01.202514:46
Сьогодні 4 роки моїх найщасливіших стосунків, з людиною, яка перевернула мій світ. Він сам став моїм світом.
Кохаю безмежно.
Дякую за кожну секунду разом.
05.01.202513:20
розкриваються квітами 5,45
і на стінах малюють химерні букети
за тобою міста й терикони горять
ти не той що раніш, і не знаєш вже де ти.

розкриваються квітами на полотні
зарябіло вже небо від бруду і поту
за тобою сам бог з побратимом стоїть
ти не той що раніш і не знаєш вже хто ти

у тобі живе бог, або цілих три
вони визирають на мене крізь вії
за тобою міста, але вже не болить,
бо ти бачив як там кубляться змії

розкриваються квітами десь по весні
теплим лиском твої 5,45
ти не той що раніш й вже байдуже тобі
що міста з териконами в спину мовчать

2019
05.01.202513:09
Спам старих віршів.
Я би вибачилась за всраті рими і хуйову техніку, але мені похуй, я в дурці
18.02.202505:26
🚗 Автівку для ГУР передали — тепер збираємо для 40 ОАБр! 🔥

Ось іще одна конячка вирушає працювати на перемогу! Машина для медиків ГУР вже передана, і це стало можливим тільки завдяки вам. Дякуємо кожному, хто донатив і допомагав! 💙💛

Але пауз нема — новий збір уже йде! Терміново потрібен пікап для 1 самохідного артилерійського дивізіону 40 ОАБр ім. Великого князя Вітовта (чи Вітовта?). Хлопці гасять русню з крупного калібру, і їм критично потрібні колеса.

🎯 Ціль: 250 000 ₴

🔗 Банка: https://send.monobank.ua/jar/5uVph92VMK
💳 Номер картки: 4441 1111 2127 4876

Збір ведемо разом: Ольча & Дика Пошта. Будемо вдячні за донат і репост — разом ми ще не таке витягували! 🚀
03.02.202512:14
Хоч - спали мені пальці, потилицю.
ми навіки удвох - далеко і нарізно.
я торкаюсь губами до білої вилиці,
ти мене пробиваєш - повільно і наскрізно.
.

не вдихнувши, в тобі повсякчас задихаюся.
безпритульний, водимий нуждою по світу.
ти цілуєш повітря, неначе знущаєшся,
я тебе доганяю - руками і вітром.
.

у пустельному мороці очі і постріли
упритул, "глок" до скроні, барвистими іскрами
розлетиться усе. і ти, наче поспіхом
Підбереш мою душу й опісля - вишиєш.
.

і нехай твої руки голкою вколяться
і змішається кров з димом і попелом,
Рознесеться бродячими псами десь по околицях
та зимою на місто посиплеться опадом
.

ти мене не зустріла, а тупо спіткала.
я лиш твій, ти - ніколи не станеш моя.
мої рани навиліт наскрізно проколупала.
Я не бачу тебе. .
Не чую. .
Пітьма.

2016, «Стилет Волі»
25.01.202514:46
дозволь забути тебе на хвилину, аби пізнати наново,
прокласти дорогу пальцями між дредами й давніми шрамами,
туманити розум тобою за мить і не шукати причину,
плисти у безмежжі твоїх думок, як в морі з тоніка й джину.

дозволь забути тебе на хвилину, аби все відчути спочатку –
твою звабливу відьомську пісню зашиту у магію чатів,
твої невинно-красиві очі, які вишукують потяг,
як будь-який награний сумніво-спротив здмухує перший дотик.

дозволь забути тебе на хвилину, аби зустрітись вперше,
залізти на гору із видом на місто, уявні кордони стерши.

це було би просто чудо
та я вже ніколи тебе не забуду💚
11.01.202510:04
засни у моїх долонях
склади увесь лютий щем
забудь все що давить скроні
засни із своїм мечем

хай болі усі й печалі
ідуть собі далі й повз
на грудях дзвенять медалі
у грудях бринить мороз

засни у моїх обіймах
я страхи твої візьму
забудь свої кляті війни
і битви свої забудь

собі залиши лиш спокій
тихий, омріяний рай
я ніжно цілую скроні
а ти солодко засинай

2020
05.01.202513:16
2 січня Едіку мало виповнитись 31. Але вже не виповниться ніколи.
05.01.202513:08
Не йди за мною, якщо тобі не болить.
Не йди за мною, якщо твої сірники
Не запалюють твій серцевий тротил,
А лиш підкурюють цигарки.
І не більше.
Не йди. Просто не йди,
Якщо тобі того не кажуть зорі о шостій.
Якщо твої рвані, помеклі світи
Не кличуть тебе жмакати простір,
У якому ти вже в двадцять сьоме за ніч
Прокидаєшся, і терпиш колючий біль
За живих і святкуючих ворогів,
За загиблих у справедливім бою братів,
Не йди.
Не йди за мною, якщо ти не борець.
Сядь, почекай своє таксі чи коней.
Не йди за мною, якщо силіконовий твій терпець
Не рвавсь через біль розбитих війною сімей.
Не йди. Краще і далі тягай вишиванку,
Молись на правдиве своє ТБ,
Не вставай. Молись комусь у неділю зранку.
Не йди за мною, а то ще путіннападе.
Не йди за мною.
НЕ ЙДИ ЗА МНОЮ!
Тобі простять твоє мовчання псяче
Борці, які за щастя й твою волю
Кладуть своє життя.
Вони тобі пробачать... .
.
.
Та не я.

2019
це я стою з побратимом весь такий красівий і споряджений, тому що ви мені надонатили на екіп, за що я вам дуже вдячний. в ньому я вже десь місяць роблю роботу, почуваю себе безпечно, тепло і зручно.

а стали ми так красіво, бо на дрон, який я тримаю в руках, потрібно батареї, багато батарей. щоб він цілий день висів у повітрі і ми могли робити якісне вбивство русні. тож ми всім підрозділом просимо вас задонатити на це діло.

загальна мета збору — 123 тисячі. ціль моєї баночки — 10 тисяч гривень. давайте закриємо швиденько!
27.01.202518:13
Ольча, яку не зупинити: збір на авто для ГУР

Війна змінює нас усіх.
Ольча зараз у психіатричній лікарні.
Таке трапляється, коли на твої плечі лягає занадто багато.

Але є те, що ніхто не вилікує і не змінить — це її волонтерство.
Воно в крові.

Ольча не зупиняється!
Навіть на дурці у лікарні.

Зараз ми разом збираємо кошти на авто для ГУР
Разом: Ольча + Дика Пошта
Бо війна завтра не закінчиться.

🎯Ціль: 212 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/47rfBFTqvW

💳Номер картки банки
4441 1111 2965 8062


Давай донать
Війна триває
23.01.202512:45
Я частенько була забутою,
Перевершеною і повторною.
Обвивала себе спокутою,
І сиділа у ній, загорнута.

Я частенько була невчасною,
Рідко плакала, була ніжною.
Забирала усі нещастя і
Розстилала пахуче ліжко.

Я бувало ходила босою,
Щоб навшпиньки не дуже голосно
Слідкувала й молилась Хроносу
Щоб прокинутись рано вдосвіта
Наварити у турці зілля і
Принести його тихо до постелі
Я частенько була наївною
Я частенько була заголосно.

Я була у моменті беззахисна,
І бухливою, і пречистою.
Обливала фаланги кавою,
Розсипалася як намисто.

І збирала себе уламками
І колола себе провиною
Я частенько була поламана.
І на жаль
Ще себе
Не зліпила.
05.01.202513:35
діти окопів, діти народних мас,
в кіптяві, попелі, в поросі аж по ніс
їм вистачає духу йти вже у котрий раз
і відбивати міста.
кожне із наших міст.
діти цілунків, діти із моїх снів
в сяючих латах косять ворожий стан
на БТР-ах, поміж ясел пустих й волів
їдуть по землях з моїх кривавих ран.

діти безпеки, діти з крильми за плечем,
діти страшного болю, діти кривавих зрад
цю незалежність діти з кривавим мечем
виборюють знову вже сотні років підряд

діти сирих окопів, діти розбитих міст
в свій магазин заряджають біль і мою любов
ніжно пестять волосся і сонцем цілують в ніс
діти пустих очей
діти з моїх молитов.

2020
05.01.202513:11
доле моя випадкова,
ніжна кирпата леле.
хто тебе нині голубить?
хто в твоїх нині снах ?
Щастя мого підкова,
сонячна і шалена
це не можливо забути
ти мій щасливий знак
ніжність до божевілля
пристрасті аж до крові
шкіру мою мотаєш
нерви мої жуєш
боже нарешті вільна
стільки в тобі любовей?
кажеш, що вже й не знаєш
і зазвичай програєш

скільки в тобі коханців
скільки заліза й болю
ніжна, кохана леле
серце твоє бетон
слід від великих берців
як же так можна, доле
поруч і біля тебе
буде лиш мій жетон.
ніжна кохана леле
доленько випадкова
на простирадлах запах
лишиш, коли підеш
навіть якщо не треба
навіть якщо без бою
ти на мякеньких лапках
в сонний туман втічеш

2019
05.01.202513:04
тебе вартує кожен з її віршів
все ставалося так як ти того хотів
ти хотів на війну : ось дивись - війна
а коли ти хотів її - ось вона твоя
сидить вдома, мужньо чекає вістей
пропуска через себе кожну з твоїх смертей
кожну з гіпотетичних стріляних ран
кожну цигарку "стронгу", кожен стакан
ти вартуєш для неї мільйони слів
ось дивись все саме так як ти хотів
вона як куля вибрала саме тебе
полум'яним цілунком обпікає лице
і схиляється низько майже в труну
"як мене ти лишив? як залишив саму? "
і шепоче вірші що писала тоді
бачиш, сталось все так як ти того хотів

2019
显示 1 - 24 65
登录以解锁更多功能。