Конструктори танків Landsverk стикнулися з обмеженнями шведського законодавства, яке передбачало, що жоден транспортний засіб, призначений для використання на дорогах, не може бути ширшим за 2,35 м. Це призвело до того, що танк m/42 вийшов довгим і відносно вузьким. Така конструкція була далекою від ідеалу й означала, що бойове відділення екіпажу з чотирьох осіб було дуже тісни. Крім того, незвичне співвідношення довжини та ширини робило танк важким у керуванні, що спричиняло часті поломки ходової частини.
Використання гідравлічної автоматичної коробки передач Atlas-Diesel полегшувало керування m/42, а також забезпечувало хорошу прохідність на пересіченій місцевості. Однією з його слабких сторін було важке керування, зумовлене вузьким і довгим корпусом. Це призводило до швидкого зношування механізмів рульового управління та ходової частини, що потребувало частих ремонтів.
