«Будьмо знайомі: синиця довгохвоста»
З нагоди Всесвітнього дня збереження дикої природи (World Wildlife Day) пропонуємо познайомитися ближче з маленькою і милою пташкою. Синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus L.) має широкий ареал розповсюдження, по всій Європі, а також південній Азії, Японії. В залежності від регіону, синиці мають деякі видові відмінності.
На території України довгохвоста синиця – осілий птах Полісся, Лісостепу, Карпат і Криму. У негніздовий період об’єднується в зграї, що зазвичай складаються з батьків і потомства та інших родичів. Оселяється переважно в листяних лісах.
Харчується комахами протягом року, лише восени зрідка включає до свого раціону насіння рослин.
Гніздо синиці довгохвостої являє собою гнучкий мішок із вхідним отвором у верхній частині, розміщений або високо на дереві у розгалудженні гілок, або в гущавині кущів. Для будівництва птахи використовують лишайник, мох, пір’я, кокони павучих яєць. На одне гніздо – близько 6 тисяч деталей! Ззовні синиці вистеляють гніздо, як плиткою, сотнями лусок лишайнику, щоб забезпечити камуфляж.
При виборі пари для розмноження у довгохвостих синиць присутня активна дискримінація родичів, яка ґрунтується на різниці голосових сигналів близьких родичів і неродичів. Це потрібно для запобігання такого явища, як інбридингова депресія. До речі, синичка довгохвоста народжується із малесенького яєчка – найменшого серед усіх птахів України. В кладці може бути до 15 яєць. У випадку невдачі з гніздом пара синиць, які залишилися без пташенят, часто розділяються, щоб допомагати кожен своїм родичам з їхніми гніздами. При наявності помічників значно зростають шанси благополучно виростити пташенят.
У Полтаві ці красиві представниці пташиного царства живуть, зокрема, на території Полтавського міського парку. Зазвичай вони переміщуються з дерева на дерево у пошуках корму досить високо, тому їх спочатку чути, тріскуче «тррр» або ніжний «сюррр», як маленькі дзвіночки. Щоб їх ближче роздивитися і сфотографувати, можна ввімкнути запис голосу їхніх родичів, тоді допитливі птахи підлітають ближче, видивляючись, звідки чується знайомий голос.
Підготувала Олена Штитьова, наукова співробітниця відділу природи. Фото авторки.
