Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського
09.03.202510:37
Сьогодні вшановуємо того, хто своєю діяльністю зумів створити образ України, за який боряться безліч поколінь.
Тарас Григорович Шевченко — не просто портрет на стіні.
Тарас Григорович Шевченко — той, хто тримає наші стіни своїми текстами, художніми роботами та ідеями, які спричинив.
А образи Кобзаря, як і має бути, дійсно скрізь. Ці малюнки, виконані учнями Полтавської школи-інтернату №2 у 1965 році, зберігаються в нашому науковому архіві.
Тарас Григорович Шевченко — не просто портрет на стіні.
Тарас Григорович Шевченко — той, хто тримає наші стіни своїми текстами, художніми роботами та ідеями, які спричинив.
А образи Кобзаря, як і має бути, дійсно скрізь. Ці малюнки, виконані учнями Полтавської школи-інтернату №2 у 1965 році, зберігаються в нашому науковому архіві.
12.02.202514:33
12 лютого на екологічний урок «Ласкаво просимо до степу» до Музею завітали студенти професійно-технічного училища № 4 м. Полтави.
Майбутні квітникарі-озеленювачі віртуально мандрували степовими схилами, знайомилися з рідкісними тваринами та рослинами, причинами зміни їх чисельності, основними заходами охорони та збереження. Діти із захватом виконували завдання: розфарбовували степові рослини, складали пазли із зображенням рідкісних представників флори, допомагали бабакові знайти вихід із нори, стрибали, як тушканчик великий, танцювали, як журавлі.
Завершенням дійства стала рольова гра «На степовому схилі», де кожен із учасників уявив себе частинкою степу.
До інтерактивного заходу із задоволенням доєдналися й дорослі.
З гарними враженнями та з повним розумінням, що «степ, раз зоравши, не відтвориш ніколи!» діти залишили стіни музейного укриття.
Захід провели науковці відділу природи Олена Шиян та Олена Штитьова.
Майбутні квітникарі-озеленювачі віртуально мандрували степовими схилами, знайомилися з рідкісними тваринами та рослинами, причинами зміни їх чисельності, основними заходами охорони та збереження. Діти із захватом виконували завдання: розфарбовували степові рослини, складали пазли із зображенням рідкісних представників флори, допомагали бабакові знайти вихід із нори, стрибали, як тушканчик великий, танцювали, як журавлі.
Завершенням дійства стала рольова гра «На степовому схилі», де кожен із учасників уявив себе частинкою степу.
До інтерактивного заходу із задоволенням доєдналися й дорослі.
З гарними враженнями та з повним розумінням, що «степ, раз зоравши, не відтвориш ніколи!» діти залишили стіни музейного укриття.
Захід провели науковці відділу природи Олена Шиян та Олена Штитьова.
03.03.202510:07
«Будьмо знайомі: синиця довгохвоста»
З нагоди Всесвітнього дня збереження дикої природи (World Wildlife Day) пропонуємо познайомитися ближче з маленькою і милою пташкою. Синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus L.) має широкий ареал розповсюдження, по всій Європі, а також південній Азії, Японії. В залежності від регіону, синиці мають деякі видові відмінності.
На території України довгохвоста синиця – осілий птах Полісся, Лісостепу, Карпат і Криму. У негніздовий період об’єднується в зграї, що зазвичай складаються з батьків і потомства та інших родичів. Оселяється переважно в листяних лісах.
Харчується комахами протягом року, лише восени зрідка включає до свого раціону насіння рослин.
Гніздо синиці довгохвостої являє собою гнучкий мішок із вхідним отвором у верхній частині, розміщений або високо на дереві у розгалудженні гілок, або в гущавині кущів. Для будівництва птахи використовують лишайник, мох, пір’я, кокони павучих яєць. На одне гніздо – близько 6 тисяч деталей! Ззовні синиці вистеляють гніздо, як плиткою, сотнями лусок лишайнику, щоб забезпечити камуфляж.
При виборі пари для розмноження у довгохвостих синиць присутня активна дискримінація родичів, яка ґрунтується на різниці голосових сигналів близьких родичів і неродичів. Це потрібно для запобігання такого явища, як інбридингова депресія. До речі, синичка довгохвоста народжується із малесенького яєчка – найменшого серед усіх птахів України. В кладці може бути до 15 яєць. У випадку невдачі з гніздом пара синиць, які залишилися без пташенят, часто розділяються, щоб допомагати кожен своїм родичам з їхніми гніздами. При наявності помічників значно зростають шанси благополучно виростити пташенят.
У Полтаві ці красиві представниці пташиного царства живуть, зокрема, на території Полтавського міського парку. Зазвичай вони переміщуються з дерева на дерево у пошуках корму досить високо, тому їх спочатку чути, тріскуче «тррр» або ніжний «сюррр», як маленькі дзвіночки. Щоб їх ближче роздивитися і сфотографувати, можна ввімкнути запис голосу їхніх родичів, тоді допитливі птахи підлітають ближче, видивляючись, звідки чується знайомий голос.
Підготувала Олена Штитьова, наукова співробітниця відділу природи. Фото авторки.
З нагоди Всесвітнього дня збереження дикої природи (World Wildlife Day) пропонуємо познайомитися ближче з маленькою і милою пташкою. Синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus L.) має широкий ареал розповсюдження, по всій Європі, а також південній Азії, Японії. В залежності від регіону, синиці мають деякі видові відмінності.
На території України довгохвоста синиця – осілий птах Полісся, Лісостепу, Карпат і Криму. У негніздовий період об’єднується в зграї, що зазвичай складаються з батьків і потомства та інших родичів. Оселяється переважно в листяних лісах.
Харчується комахами протягом року, лише восени зрідка включає до свого раціону насіння рослин.
Гніздо синиці довгохвостої являє собою гнучкий мішок із вхідним отвором у верхній частині, розміщений або високо на дереві у розгалудженні гілок, або в гущавині кущів. Для будівництва птахи використовують лишайник, мох, пір’я, кокони павучих яєць. На одне гніздо – близько 6 тисяч деталей! Ззовні синиці вистеляють гніздо, як плиткою, сотнями лусок лишайнику, щоб забезпечити камуфляж.
При виборі пари для розмноження у довгохвостих синиць присутня активна дискримінація родичів, яка ґрунтується на різниці голосових сигналів близьких родичів і неродичів. Це потрібно для запобігання такого явища, як інбридингова депресія. До речі, синичка довгохвоста народжується із малесенького яєчка – найменшого серед усіх птахів України. В кладці може бути до 15 яєць. У випадку невдачі з гніздом пара синиць, які залишилися без пташенят, часто розділяються, щоб допомагати кожен своїм родичам з їхніми гніздами. При наявності помічників значно зростають шанси благополучно виростити пташенят.
У Полтаві ці красиві представниці пташиного царства живуть, зокрема, на території Полтавського міського парку. Зазвичай вони переміщуються з дерева на дерево у пошуках корму досить високо, тому їх спочатку чути, тріскуче «тррр» або ніжний «сюррр», як маленькі дзвіночки. Щоб їх ближче роздивитися і сфотографувати, можна ввімкнути запис голосу їхніх родичів, тоді допитливі птахи підлітають ближче, видивляючись, звідки чується знайомий голос.
Підготувала Олена Штитьова, наукова співробітниця відділу природи. Фото авторки.
05.02.202511:59
Попри весь біль і тривогу, що вкотре несе нам лютий, маємо вірити в добро й справедливість і чути голос надії.
Багато поетичних текстів Петра Ротача дуже чітко відбивають тиск радянської системи на творчість і волю митця. Але серед доробку знаходимо також щемкі й повні світлої віри вірші. Що вам сьогодні й пропонуємо.
#100_років_Ротачу
#Петро_Ротач_поезії
Багато поетичних текстів Петра Ротача дуже чітко відбивають тиск радянської системи на творчість і волю митця. Але серед доробку знаходимо також щемкі й повні світлої віри вірші. Що вам сьогодні й пропонуємо.
#100_років_Ротачу
#Петро_Ротач_поезії
13.02.202515:21
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського співпрацює не лише з навчальними закладами обласного центру. Так, 13 лютого 2025 р. співробітниці Музею Олена Халимон, Олеся Васецька та Марина Тригуб завітали до Тахтаулівського опорного НВК імені Самійла Величка, де провели для молодших школярів інтерактивний захід «Птахи прилетіли – на крилах весну принесли».
Діти дізналися про традиції зустрічі весни на Полтавщині та її пернатих провісників. У практичній частині дійства вони водили кривий танець, ліпили пташок, як колись це робили господині на свято Сорока святих. А ще спробували себе у ролі «птахів» – вибирали потрібні матеріали для будівництва гнізд.
Різноманітні конкурси, загадки, естафети зробили дійство не лише повчальним, а й веселим!
Діти дізналися про традиції зустрічі весни на Полтавщині та її пернатих провісників. У практичній частині дійства вони водили кривий танець, ліпили пташок, як колись це робили господині на свято Сорока святих. А ще спробували себе у ролі «птахів» – вибирали потрібні матеріали для будівництва гнізд.
Різноманітні конкурси, загадки, естафети зробили дійство не лише повчальним, а й веселим!
13.02.202513:22
Ще одним ресурсом, де представлено нашу роботу з оцифрування, є сторінка Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського на платформі Sketchfab. Творці позиціонують свою мережу так:
Міжнародна спільнота таким чином отримує ще один канал знайомства з українською культурою. Ми віримо, що наша колекція на платформі зробить свій вклад у культурну дипломатію, тому просимо поширювати інформацію про неї серед своїх знайомих за кордоном.
Sketchfab відкриває нову еру творчості, полегшуючи будь-кому публікацію та пошук 3D-вмісту в Інтернеті. Завдяки спільноті мільйонів творців, які опублікували мільйони моделей, ми є найбільшою платформою для захоплюючого та інтерактивного 3D.
Міжнародна спільнота таким чином отримує ще один канал знайомства з українською культурою. Ми віримо, що наша колекція на платформі зробить свій вклад у культурну дипломатію, тому просимо поширювати інформацію про неї серед своїх знайомих за кордоном.
显示 1 - 6 共 6
登录以解锁更多功能。