ЩЯЧ: літературний снобізм
ЩЯЧ - Щодня я читаю. І виписую цитати
关联群组
记录
05.03.202523:59
882
订阅者04.08.201823:59
0
引用指数31.03.202523:59
534
每帖平均覆盖率06.03.202518:22
0
广告帖子的平均覆盖率28.02.202523:59
43.27%
ER06.02.202512:55
85.71%
ERR
27.02.202508:47
Була колись епоха, коли письменники не соромились в інтернеті і їхні книги можна було любити тільки за літературність, а не і за позицію автора. Але такі часи минули.
Побачила у Непозбувної книгочитунки, що Юрій Винничук викатив статтю під назвою «Була колись розпусна епоха». Що мається на увазі під назвою статті? Засудження? Констатація факту? Ні, щира ностальгія.
Стисло — це потік свідомості-відповідь на звинувачення деяких викладачів у сексуальних домаганнях.
Письменник виправдовує домагання викладачів до молодих студенток дивним «а от колись так можна було». Що за недолугий аргумент?! Колись і мишʼяк у косметиці використовували, це значить, що треба до нього повертатись?
Але автор не бачить у цьому проблеми. Шановний Юрію, можливо вас не обурюють зневажливе «дорогенька» у сторону жінок і шльопання їх по попі тому що, ну не знаю, ви чоловік?! Як же набридло, що чоловіки висловлюються про жіноче тіло, жіночі почуття, жіночу боротьбу за права і повагу і чомусь вважають, що вони абсолютні авторитети у цьому питанні. Ти не маєш обурюватись тому, що викладач гладить тебе по руці. Бо Юрій Винничук так сказав.
І в кінці, коли закінчив із щирим захопленням перелічувати, як студенток шльопали, гладили, торкались і запрошували додому, письменник пасивно-агресивно додає, що зараз знайдуться читачі, які читають не головою (перекладаю для вас — а жопой) і скажуть, що він вважає це цілком нормальним, ні, не вважає. Тобто усі, кому здалось, що він виправдовує домагання просто тупі і читати не вміють. Як тонко походив. Ви або з ним згодні, або читати не вмієте.
Так, Юрію, настає уже нова епоха. Епоха відповідальності за свої дії і за свої слова. І я щиро цьому радію.
І вам би краще не висловлювати в інтернеті небезпечні наративи, бо відповідальність добереться і до вас.
Побачила у Непозбувної книгочитунки, що Юрій Винничук викатив статтю під назвою «Була колись розпусна епоха». Що мається на увазі під назвою статті? Засудження? Констатація факту? Ні, щира ностальгія.
Стисло — це потік свідомості-відповідь на звинувачення деяких викладачів у сексуальних домаганнях.
Письменник виправдовує домагання викладачів до молодих студенток дивним «а от колись так можна було». Що за недолугий аргумент?! Колись і мишʼяк у косметиці використовували, це значить, що треба до нього повертатись?
Але автор не бачить у цьому проблеми. Шановний Юрію, можливо вас не обурюють зневажливе «дорогенька» у сторону жінок і шльопання їх по попі тому що, ну не знаю, ви чоловік?! Як же набридло, що чоловіки висловлюються про жіноче тіло, жіночі почуття, жіночу боротьбу за права і повагу і чомусь вважають, що вони абсолютні авторитети у цьому питанні. Ти не маєш обурюватись тому, що викладач гладить тебе по руці. Бо Юрій Винничук так сказав.
І в кінці, коли закінчив із щирим захопленням перелічувати, як студенток шльопали, гладили, торкались і запрошували додому, письменник пасивно-агресивно додає, що зараз знайдуться читачі, які читають не головою (перекладаю для вас — а жопой) і скажуть, що він вважає це цілком нормальним, ні, не вважає. Тобто усі, кому здалось, що він виправдовує домагання просто тупі і читати не вміють. Як тонко походив. Ви або з ним згодні, або читати не вмієте.
Так, Юрію, настає уже нова епоха. Епоха відповідальності за свої дії і за свої слова. І я щиро цьому радію.
І вам би краще не висловлювати в інтернеті небезпечні наративи, бо відповідальність добереться і до вас.
09.02.202513:54
розкажу вам одну історію.
23 вересня в США вийде новий роман "Will There Ever Be Another You" Патриції Локвуд, відомої у нас за своєю книжкою "Про таке не говорять"
в листопаді 2024-го агенти Локвуд запропонували "Темпорі" видати цей її новий роман.
за описом він виглядав цілком ок -
Запаморочливий роман про жіночу хворобу та божевілля. Серед глобальної пандемії одна молода жінка намагається зберегти частини своєї сім’ї, приголомшеної нищівною втратою, і свого розуму, який залишився спотвореним через таємничу хворобу
я почитав надіслану агентами пдфку цього роману і знайшов там розділ із назвою "Mr. Tolstoy, You’re Driving Me Mad" - де оповідачка розповідає про те, який Толстой класний і яка прикольна у нього "Анна Кареніна", а ще було б круто, якби The Beatles написали про Толстого шикарну пісню і наводить кілька її варіантів.
почитав я оце все і передумав оце все перекладати.
зрештою, це історія про те, як "Темпора" не буде видавати новий роман Локвуд "Will There Ever Be Another You"
#патриціялоквуд
23 вересня в США вийде новий роман "Will There Ever Be Another You" Патриції Локвуд, відомої у нас за своєю книжкою "Про таке не говорять"
в листопаді 2024-го агенти Локвуд запропонували "Темпорі" видати цей її новий роман.
за описом він виглядав цілком ок -
Запаморочливий роман про жіночу хворобу та божевілля. Серед глобальної пандемії одна молода жінка намагається зберегти частини своєї сім’ї, приголомшеної нищівною втратою, і свого розуму, який залишився спотвореним через таємничу хворобу
я почитав надіслану агентами пдфку цього роману і знайшов там розділ із назвою "Mr. Tolstoy, You’re Driving Me Mad" - де оповідачка розповідає про те, який Толстой класний і яка прикольна у нього "Анна Кареніна", а ще було б круто, якби The Beatles написали про Толстого шикарну пісню і наводить кілька її варіантів.
почитав я оце все і передумав оце все перекладати.
зрештою, це історія про те, як "Темпора" не буде видавати новий роман Локвуд "Will There Ever Be Another You"
#патриціялоквуд
09.02.202510:23
Дочитала «Девіда Копперфілда» і не можу сказати краще, ніж містер Омер нашому герою:
Яка ж пречудова річ, ваша книжка! Які прекрасні в ній вислови! Я прочитав у ній кожне слово... кожне слово! А щоб закуняти — так зовсім ні!
І одразу почала читати «Мідноголового демона» (Демона Копперхеда). Відсилок і паралелей багато. І яке ж це задоволення знаходити і порівнювати з оригіналом. Наразі здається, що це такий собі дарк рітеллінг невмирущої класики в сучасних американських реаліях.
Яка ж пречудова річ, ваша книжка! Які прекрасні в ній вислови! Я прочитав у ній кожне слово... кожне слово! А щоб закуняти — так зовсім ні!
І одразу почала читати «Мідноголового демона» (Демона Копперхеда). Відсилок і паралелей багато. І яке ж це задоволення знаходити і порівнювати з оригіналом. Наразі здається, що це такий собі дарк рітеллінг невмирущої класики в сучасних американських реаліях.
09.02.202507:00
Доза недільної мотивації ☺️
28.02.202508:51
Одне з найулюбленіших видавництв, «Віхола», прислали книжку сучукрліт на огляд. Вагалася брати чи ні, але:
1) Люблю читати про різні міста України
2) Сподобалася тема
3) Сподобався ознайомчий фрагмент
1) Люблю читати про різні міста України
2) Сподобалася тема
3) Сподобався ознайомчий фрагмент
02.03.202518:16
Чекала на третю частину більше, ніж на зарплату.
Брешу, звісно, зп уже чекаю не можу.
Брешу, звісно, зп уже чекаю не можу.
登录以解锁更多功能。