Собаки - це природжені колективісти. Вони не визнають приватної власності, адже кожна миска з їжею належить усім, а кожна тепла лежанка - тому, хто в ній першим влаштувався. На відміну від капіталістичної системи, де багаті накопичують ресурси, а бідні змушені боротися за крихти, собаче суспільство дотримується принципу «від кожного за здібностями, кожному за потребами». Прогулянки - це не привілей, а право кожного. Якщо один пес знайшов хорошу палицю, вона одразу ж стає надбанням усієї зграї. Іграшки переходять з лап у лапи, а хвости виляють на знак підтримки справедливого розподілу ресурсів. У цьому сенсі собаки відкидають експлуатацію і класовий поділ: кожна собака має рівні шанси на затишок, їжу і любов людини. Зрештою, вірність, товариство і взаємодопомога - це основа собачого світогляду. Вони не полишають своїх, завжди діляться здобиччю і підтримують одне одного. Справжній соціалізм втілений у їхніх зграях, і якби собаки могли голосувати, вони б обрали суспільну власність на засоби виробництва! 🐶 ✊
