Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
СТОЇК 🇺🇦 avatar

СТОЇК 🇺🇦

Громадянин, змушений стати військовим.
Пропагую цінності: мудрість, мужність, справедливість, поміркованість💪🏻
Моя думка. Мій шлях. Мій досвід.
Зв'язок - https://t.me/Stoic176
Посилання на канал - https://t.me/diaryofstoic
TGlist 评分
0
0
类型公开
验证
未验证
可信度
不可靠
位置Україна
语言其他
频道创建日期May 09, 2025
添加到 TGlist 的日期
Oct 24, 2024
关联群组

"СТОЇК 🇺🇦" 群组最新帖子

Мені цікаво, скільки ще повинно пройти часу для того, щоб лідери західних країн зрозуміли, що росія постійно їх обманює, що переговори з ними вести безрезультатно?

Збираються, домовляються, постійно засуджують дії росії.

Що в американців ,що в європейців картина світу відірвана від реальності, яка є насправді. Покладають марні надії, що можна про щось домовитись.

Наш ворог говорить тільки мовою сили. Якби не було так, то і війна не почалась би.

Країни заходу прагматичні, але не рішучі. Вони хочуть зберегти старі порядки і правила, хоч щось, що можна зберегти і чіпляються за це як за останню соломинку.

Але реальність інша, так як було раніше вже не буде. Хочемо ми того чи ні. Це факт.

Для того, щоб розуміти, що відбувається навколо - потрібно постійно змінюватись. Західні країни це роблять дуже повільно. Ніяк не можуть визначитись, як їм діяти проти росії.

Тільки рішучі та жорсткі санкції, перекриття всіх джерел прибутку росії, чітка і послідовна допомога Україні зброєю та фінансами.

А не так, що сьогодні щось даємо, завтра вже не даємо, бо ми передумали і так не робиться.
Як в нас горорять: сім п'ятниць на неділю.

Що слід очікувати від переговорів? Нічого.
Чому росіяни на них йдуть? Бо вони ослаблені і розуміють це.

Вони в показуху вкладають шалені гроші, тому і не дивно, що складається враження, що вони сильні і пускають всім навколо туман в очі.

Недооцінювати їх також не варто, вони будуть обманювати кожного разу, як тільки випадатиме можливість. І вони вперті, не дивлячись на втрати своїх людей - вони йдуть на штурми.

Переговори, не переговори - від того нам не легше. Ракети і шахеди летять, на фронті штурми ворога не припиняються.

Підтримуйте Сили Оборони України, підтримуйте один одного, не будуйте очікувань щодо перемир'я.

Як би там не було, а нам своє робить. Робіть для країни все, що у ваших можливостях, донатьте, підтримуйте і допомагайте. Тільки разом ми зможемо вистояти і перемогти.

Що ви думаєте про перемовини? Чи згодні з моєю думкою щодо їх результату?

Підписатись
Банка каналу https://send.monobank.ua/jar/65bCY2pJEi
Pay Pal stoic8254@gmail.com
Питання від підписника: у чому, по вашому, сенс життя?

Якщо в людини є для чого, вона зможе пройти будь яке що.

Безумовно, що на це питання немає однозначної відповіді і кожен її надасть по-своєму, як розуміє та відчуває. В цьому мені і подобається філософія, що вона не дає готових відповідей, а спонукає знайти їх самому.

Ще до того як собі відповів на це питання я довго себе питав:
для чого я взагалі народився? Яка моя місія? Що мені робити і в яку сторону йти? Як взагалі жити це життя?


Наставника чи вчителя, який міг би направляти мене по життю, не було. Це схоже на ситуацію, як раніше вчили плавати. Тебе закидають старші на середину річки і ти стараєшся вигрібати аби не втонути до тих пір, поки не навчишся хоч якось триматись на плаву.

Щось одне виділити я не можу, що привело мене до розуміння сенсу мого життя. Це було комплексно: навчання в університеті, викладачі, студенти, книги, інтерв’ю людей, які вже чогось досягли в житті, моя спостережливість і пізнання.

Стів Джобс у виступі перед студентами Стенфордського університету сказав:
- Будьте завжди голодними.


Навичка пізнавати себе і світ є рушійною силою до нових здобутків. Я думаю, що зрозумів Стіва, потрібно бути голодним не в буквальному сенсі, а голодним до нових здобутків як над самим собою, так і в світі.

І так, крок за кроком, прийшов до розуміння, що є сенсом життя для мене самого.

Що таке для мене сенс життя?

✅Розвиток себе як особистості.
✅Розвивати своє пізнання до себе та світу.
✅Розвивати в собі чесноти для зміцнення внутрішнього духу.
✅Прожити життя згідно своєї природи як розумна людина.
✅Прожити життя максимально розумно та усвідомлено.
✅Концентруватись на процесі, а не на результаті.

Я не вкладаю в сенс життя нічого, що відноситься до сфери байдужого, наприклад: робота, сім’я, майно, репутація, соціальний стан, влада чи слава тощо.

Я хочу бути, а не здаватись кимось.

Що для вас є сенсом життя? Що вкладаєте в цей вираз? Чи знайшли свої сенси?

#відповіді
Підписатись
Банка каналу https://send.monobank.ua/jar/65bCY2pJEi
Pay Pal stoic8254@gmail.com
Як встигати «все», але при цьому мати спокійний розум, не живучи на повній потужності та на межі вигорання?

Чи в нас так багато часу, щоб встигати все? Я коли чую такі слова, то потроху волосся стає дибки. І виникає питання: як людина, коли говорить такі речі збирається встигнути «все»?

Сенека ще дві тисячі років назад зрозумів, якщо в нас ще все життя попереду, то до часу потрібно всеодно ставитись дуже ощадливо і використовувати його тільки на найважливіши речі для людини, а не на «все».

В мене з часом сформувалось твердження про людину як істоту, що коли в неї все добре, то вона починає створювати сама собі проблеми.

Для чого взагалі потрібно встигати «все»? Або краще сказати - для кого це потрібно? Для тих людей, які створили для людей «щурячі перегони».

Для людей, які розпалюють в людях пристрасті (надмірні емоції), такі як жадібність, жадання слави і влади, підсилюють егоїзм, надмірне жадання насолоди і багато інших пасток.

Постійне порівняння себе з кимось з соц мереж, а тим тільки того й треба.
Все встигнути: заробити на квартиру, машину, створити бізнес чи мати супер кар’єру, об’їздити весь світ, заробити мішок грошей, мати купу друзів… і це все до 25 чи 30 років.


На роботі встигнути переробити все, потім піти в спортзал, забрати дітей зі школи, ще вдома переробити купу різної роботи і треба все встигнути.
А якщо не встиг, то людина відчуває себе невдахою, бо в інстаграмі хтось в цей час встиг в сто разів більше і ще є час на відпочинок😆

Для чого себе заганяти в такі рамки і потім борсатись в них?
Створення картинки для когось, а для себе що? Не можна виділити навіть крихти власного ж часу.

Все, що назвав вище - має місце бути в житті кожної людини, чи не так? Але все це здобувається протягом всього життя. Хтось більше, хтось менше.

В першу чергу ми маємо будувати свій внутрішній світ, вдосконалювати свої чесноти: мудрості, мужності, справедливості, поміркованості та інші. Розвивати себе як особистість в першу чергу. І що б не сталось - цитадель внутрішнього духу нікуди від людини не дінеться за жодних обставин.

Більшість людей говорять про досягнення чогось в матеріальному світі, а побудову себе як особистості замислюються, на жаль, не багато. І так згодом лідерами думок стають невігласи. Вони відомі, тому що відомі, а не через те, що це сильні особистості, які можуть щось дати людям корисного.

Хто говорить про чесноти - відразу потрапляє в категорію зануди. Так, говорить про серйозні речі, але це ж нудно і при тому важко.

Як встигати все? Ніяк. Це бій з вітряними млинами.

Варто лише розуміти, до чого прагнути і чого уникати. І будувати себе, в першу чергу, як особистість, яка може дати щось світу. Все інше буде здобуте з часом.

Чи встигаєте ви «все»? Чи приділяєте собі достатньо часу для дозвілля?
#роздуми
Підписатись

Банка каналу https://send.monobank.ua/jar/65bCY2pJEi
Pay Pal stoic8254@gmail.com
Найбільший тягар війни випав для наших мам, які чекають своїх синів та доньок додому кожного дня і кожної хвилини. Думають, моляться і переживають за нас.

Мами - найсильніші в світі, заради своїх дітей зможуть все🔥

Дякую, що ви є. Дякую за вашу підтримку і молитву.

Зі святом, дорогі мами.
На відео ви можете спостерігати, як ваші донати для мого підрозділу конвертуються в те, що летить на голову ворога.

В першій половині відео знайшли місце перебування особового складу, а в другій половині вже полетіли на позиції "подарунки з сюрпризами".

Вся ваша допомога в кінцевому результаті конвертується в те, що особовому складу противника летять дуже вибухові подарунки.

Кожна відремонтована машина, яка доставила екіпаж на позиції, кожна батарея, плата, дріт, маскувальна сітка, скоби, інструменти та багато іншого - все це сприяє виконанню поставлених перед нашим підрозділом завдань.

Всім дякую за вашу підтримку. Тільки разом зможемо здолати ворога.
Розпаковка. Привідкрив завісу, що нам дає держава по продуктам.
Ніколи знову і можем павтаріть.

Всі цивілізовані країни вкладаються в робототехніку, розвиток штучного інтелекту, розвивають економіку, освіту, культуру, спорт…

Хто розумний - той зрозумів, яке має бути майбутнє для його дітей.

Європа, найбільш войовничий у свій час континент, змогла через себе переступити і припинити війни. В якійсь мірі це зараз їй не на руку, бо потрібно прокидатись від сну тривалістю 80 років. Вийшло із крайності в крайність, але люди щось стараються змінювати і прагнути до чогось кращого.

росія як скажена собака на сучасній мапі світу, постійно їй потрібно воювати. Кудить треба влізти і зіпсувати іншим людям життя. Самі не живуть і другим не дають жити. Всюди вони хочуть принести свій «порядок».

Будуть будувати танки, ракети, бойові літаки, гармати, але весь народ буде ходити в кріпаках і пишатись «ета для пабєди!».

Дурень думкою багатіє, тут та сама історія, придумали собі ворогів і воюють з всіма, кого вважають слабшим.

Історія показує, що навіть тисячолітні імперії занепадають і розпадаються на осколки.

Так буде і з росією.

Україна їм не по зубам. Скільки треба - стільки і будемо боротись.
Поразка спочатку в головах, а потім на полі бою, це не про нас.
Не здамося. Нам є за кого воювати!
Вистоїмо!


Які б не були історичні події, ми маємо залишатись господарями свого життя. Якщо вже так все склалось - маємо взяти з цього урок і кожен має чомусь навчитись.

Хто хоче - того доля веде, а хто не хоче - того тягне.

Підписатись
Звіт по коштам з банки каналу.
Було знято 20253 грн. На них придбали:

Дизельне пальне 70 л
Послуги нової пошти
Розвал 2 машини
Олива на бензопилу 2 л
Двірники на машину 2 шт
Оплата старлінку
Газ 33 л
Бензин 20 л
Цеп для бензопили
Цвяхи для пневмопістолета 2 п
Будувельна плівка 50 м
Теплобар’єр 65 м
Антифріз 10 л

Чеки тут.
Контроль емоцій

Хто про стоїцизм нічого не знає або знає поверхнево, в них склався стереотип, що стоїк задавлює свої емоції і взагалі - беземоційна людина.

Складається еталон неприступності, назламності, незворушності, сили. Стоїцизм - це щось таємне і не доступне.
З однієї сторони може воно і добре створювати - навколо себе таку репутацію😃

Кілька місяців тому в мене була розмова з однією людиною. Він знає, що я займаюсь філософією і бачив мою поведінку, тому сказав про свої спостереження.

-Я думаю, що ти подавляєш свої емоції, - говорить він
-Чому ти так вирішив?
-Ну так не може бути. Ти спокійно і розсудливо завжди себе поводиш і говориш. Робиш все правильно (тут я подумав, добре, що він не знає про мої помилки)😂
-Так хіба це погано?
-Я емоційна людина, мені потрібні емоції. Я не можу так як ти.
-Так я і не змушую до цього. Будь ласка, як зручно так і роби та живи.


Стоїцизм - це не про подавлення, а про контроль емоцій. Емоції подавляти - це те саме, що рити самому собі могилу. Це частина нашої природи, ми ж не намагаємось відрізати собі руку чи ногу, ми контролюємо свої частини тіла.

Хоча, спостерігаючи за новонародженими, бачимо, що в них руки і ноги бовтаються в різні сторони і дитина поступово сама вчиться їх контролювати. З часом починає повзати, а потім ходити.

Так і з емоціями. Це тривалий процес, який потребує самодисципліни. Просто так взяв і почав контролювати свої емоції - такого не буває.

Як і в будь чому іншому - це потребує часу, дисципліни та витримки - навчитись мислити таким чином, щоб розум був сильнішим за надмірні емоції, які кожної миті життя намагаються нас здолати.

Думка має бути сильнішою за емоцію.

Як цьому навчитись?

Кожного дня медитувати,
виконувати духовні вправи (Є маленька книга стоїцизму, автор Йонас Зальцгебер, тут зібрано 55 вправ, для логіки та етики)


Мислити над своїм станом.
Задавати собі питання: чому я відчуваю емоцію в тій чи іншій ситуації? Чому не можу її контролювати? Чому вона виникає? Що я вкладаю в слова, які спонукають відчувати цю емоцію? і шукати на них відповіді.

І в результаті формується новий спосіб мислення, який допомагає протистояти надмірним емоціям.

«Чіпляють нас не слова, що нам говорять. Чіпляє те, що в це ми вкладаємо»

- Епіктет не дарма це сказав ще дві тисячі років назад.

В такій справі скільки людина живе, стільки повинна вправлятись в
самоконтролі. Швидких результатів не варто чекати і будувати щодо цього очікування тим паче. Це кропітка праця, яка наноситься шар за шаром і приносить результати на довгій дистанції.

Як і вся філософія в цілому.


Ви можете контролювати свої емоції? Вдається це робити чи ні? Як себе тренуєте?

Підписатись
Ціна здоров'я

Температури в мене не було вже п’ять років. Взагалі, я рідко хворію.


Весна має найпідступнішу погоду. Як себе не намагався вберегти, проте став одним з її нескінченних жертв.

Температура діяла підступно. Спочатку була лагідна прелюдія, мене легенько знобило. Не звернув на це увагу, бо погода була холодною і я думав, що це не від температури, а від того, що дійсно холодно.


Одного ранку прокинувся з відчуттям, що мене наче палками били цілу ніч. І тут зрозумів, що захворів. Поїхав до медиків, поміряв температуру і вуаля - 37,5. Найпаскудніша температура, що може бути.

-Давно в тебе такий стан?
-Вже тиждень, але почуваюсь нормально.
-Добре, тримай Ібупрофен, Парацетамол і порошки. Тільки буде погіршення - тримай в курсі.
-Плюс.

Мені розповіли, як приймати таблетки.
Ввечері температура піднялась вище 38 і я одну таблетку «клац», вже через півгодини стан покращився.

Вночі прокинувся від жару. Все болить, не можу повернутись, весь в поту і відчуття, що ліг в мокрий спальник. Одяг, в якому спав і спальник хоч викручуй. В темноті починаю тягнутись до свого столика, щоб добратись до таблеток.

Дотягнувся. Випив. Через годину знову заснув.

Зранку прокидаюсь. І мені наче і світ вже не милий. Таке відчуття наче корова пожувала😂Міряю температуру, 35.1 Що?😳

Через годину температура знову піднялась, спочатку знобило, а потім наче в духовку запхали.

Так відбувалось три дні і ночі підряд. Таблетки пив у випадках, коли вже сильно накривало.

Мене хотіли везти до лікаря, але вирішив ще зачекати. В суботу розмовляв з дружиною і вона мені порадила купити дитячий сироп Нурофен. Він їй завжди допомагає.

Я попросив побратима з’їздити в аптеку і привезти його мені.
Випив менше, ніж потрібно на мою вагу. Подіяло, наступної ночі спав наче дитина. Зранку температури теж не було. Не повірив своєму щастю і протягом дня міряв температуру кожної години, але її нема
🥰

Температура так неочікувано відступила, що я аж здивувався. Мені казали, що ця історія може розтягнутись на два тижні.

Пройшло вже два дні, температури не було. Маю стриманий оптимізм, що вже не повернеться і не накриє знову...

Справжню ціну здоров'ю зрозумів, перебуваючи півтора роки в армії, але то вже інша історія....

Ви часто хворієте весною?
#мояісторія
З Днем піхоти, побратими.
В дитинстві всі хотіли потрапити в спецназ, розвідку чи десант.

В ті часи ніхто навіть помислити не міг який тягар війни бере на себе піхота.

Схиляюсь перед вашою мужністю та витримкою. Зі святом!
Всім доброго вечора.
Температури вже немає з вчорашнього дня. Відступила так швидко, що мені досі в це не віриться.

Завтра буде історія про мій стан за останній тиждень.
Як добре, коли все добре😁
Вшануйте пам'ять полеглого воїна своїм підписом.
На фото — Андрій Пронцевич

Полеглий Герой з Волині. Андрій встиг дуже багато. Був волонтером Євро-2012, учасником Революції Гідності, палким патріотом і відданим фанатом футболу.

Андрію відмовляли ТЦК за станом здоров'я. Восени 2022 він мобілізувався по рекрутингу. Брав участь боях на Запорізькому та Покровському напрямках, був одним із тих, хто тримав оборону Авдіївки. У лютому 2025-го Андрія не стало — він поліг у бою на Курщині.

Вдовою залишилася дружина.
Сиротою — донечка, якій немає й року.

Андрій добровільно пішов у пекло і був вірний присязі до останнього подиху.
Його рідні створили петицію про присвоєння йому звання Героя України.

Прошу всіх долучитись до підписання петиції.

Підписати петицію можна за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/245068
Вже цілий тиждень мене знобить і постійно холодно та закладений ніс. Спочатку думав, що це через перепади температури на вулиці.

На днях почали вже боліти м'язи, особливо спини. Не особо звертав увагу. Думав, що це через те, що тканина на розкладушці з часом розтягнулась і я спав не в правильному положенні.

Вчора ледь заснув, все боліло. Сьогодні, прокинувшись, було таке відчуття, що мене всю ніч били палками😱,ледь встав як старий дід😂

Прийняв рішення, що треба зробити апгрейд моєї розкладушки. Знайшов двері, зняв із завіс. Поклав на розкладушку кинув зверху матрас і каремат.

Ліг на нове місце для тестування. В мене аж брови піднялись від того, що місце стало рівнішим і приємнішим. Що ще треба для щастя?😁

Додатково сходив до нашої медикині.
Вуаля, температура 37.5. А я думаю, чому мені останнім часом важко думати?😄

Набрав всяких порошків та приколів. Випив одну таблетку і, як у фільмі "Області темряви", світ заграв яскравішими барвами.

На фото моя прокачана розкладушка. Не заздріть😂

记录

15.03.202507:42
9.5K订阅者
28.02.202515:51
700引用指数
23.01.202518:34
3.5K每帖平均覆盖率
13.05.202517:27
3.4K广告帖子的平均覆盖率
20.03.202501:49
22.54%ER
23.01.202518:34
40.21%ERR
订阅者
引用指数
每篇帖子的浏览量
每个广告帖子的浏览量
ER
ERR
JAN '25APR '25

СТОЇК 🇺🇦 热门帖子

Пам’ятай про смерть

Останні дні нічого не писав. Не мав часу.
Минулого тижня загинув мій побратим з позивним «Яра». Їздив з іншими побратимами на похорон, щоб попрощатись.


Він пройшов перші роки АТО, пішов добровольцем з перших днів повномасштабного вторгнення. Проходив службу в 1 окремій бригаді ТРО ім. Івана Богуна в розвідувальній роті на посаді командира відділення. В підрозділі мав авторитет.

Під час виконання бойового завдання на Харківщині - загинув💔

Це приклад того, що боротьба триває. Не варто себе тішити ілюзіями, що буде якесь перемир’я. В Першу світову війну солдати самі робили перемир’я, особливо на свята, і їм не потрібні були вказівки зверху.

І перемир’я діяло, коли вони домовлялись між собою.

А тут що? Їхня армія, простий солдат чи сержант не збираються йти на перемир'я. Така їх природа і ми повинні стояти стійко, стільки скільки треба.

Один обман. Не розумію людей, які вірять всьому, про що говорять росіяни. Збрехали тисячу разів і якась надіє жевріє, що тут точно не збрешуть? Такого ніколи не буде. Брехня буде постійно з їхньої сторони. Це також частина їх природи.

Все, що треба робити для перемоги у війні - ми всі маємо робити.

💪Навчатись
💪Гуртуватись
💪Підтримувати один одного
💪Дотримуватись інформаційної гігієни
💪Критично мислити
💪Працювати
💪Донатити

Вся пропаганда ворога має розбиватись об наш розум, як хвилі океану об скелі.

ВІЙНА ТРИВАЄ!

Підписатись

Банка каналу https://send.monobank.ua/jar/65bCY2pJEi
28.04.202516:51
Перша відпустка

До першої відпустки я пробув в армії вісім з половиною місяців, і в листопаді 2022 це сталось🔥Першу свою відпустку, напевно, не забуде ніхто. З яким поривом всі їхали додому, щоб побачити своїх рідних!

Передісторія.

Одного разу, їхавши з бойового завдання, командир роти спитав одного з побратимів, чи хоче він поїхати на тиждень на курси по медицині. І додав, що туди треба дві людини з кожного взводу.

Побратим сказав, що в нього бажання туди їхати немає (на все, що йому пропонують - він каже: «та ну на хер😁» (я казав, що йому треба міняти позивний на «Танунахер», він спочатку відмовляється, а потім все таки робить).

Я збоку сиджку і думаю:
«То поїду я, зміню трохи обстановку».
І сказав командиру, що в мене є бажання поїхати. Як тільки Танунахер це почув, відразу і в нього виявилось бажання їхати🤣

Пізніше він казав: «
Як тільки ти проявив намір їхати я подумав, що тут не так? Бо ти просто так нічого не робиш🤣

Я йому сказав, що хотів просто обстановку змінити😆

Курс тривав 5 днів.

Це було поєднання приємного з корисним.

Там була їдальня (готували дуже добре, і на той час вже на ній були знайомі побратими яких знав раніше і можна було попросити добавки) і не треба було самому щось готувати. Це був просто подарунок долі: сніданок, обід, вечеря.

Що ще потрібно для солдата, щоб відпочити? Нас навчали медицині, але мені важко не було. Їдальня все компенсувала. Всюди потрібно знаходити плюси😂

Проходить пару днів.
Зустрів головного сержанта роти і йдемо на обід.
-Стоїк, ти в неділю їдеш у відпустку.
-А що це так? – я спочатку не зрозумів і не повірив😳
-Васька циган пішов в сзч, він мав йти у відпустку, місце вільне, то вирішили, що йдеш ти.


Тут до мене потроху доперло, яке щастя мені потрапило в руки. Потроху почались розпускатись крила. Вже і сонце почало світити світліше, настрій краще, люди привітніші😇

З Танунахером домовився, що на хату я повертатись не буду і поїду відразу у відпустку. Він мої речі та зброю завезе без мене.

Дзвонить мені командир відділення:
-Ти коли назад, щоб речі зібрати?
-Я відразу їду у відпустку.
-То що тобі передати?
-Нічого не треба, все моє при мені.
Наступного дня дзвонить ще командир взводу(я з ним їхав у відпустку):
-Які речі тобі взяти?
-Шеф, нічого не треба. – відповідаю.

Коли зрозумів, що їду у відпустку, я вже все продумав наперед, що і як буде, речі їдуть в одну сторону, а я в другу😀

Настав день отримання відпускного листа.
Приїхав командир взводу, потім ми в стройову. І як же ж без того, що треба було ще почекати
😱

І тут барабанний дріб! Я отримую відпускного листа і на важкому люксі виходжу зі стройової і до машини😎

Вже нічого не могло мене зупинити. Всередині такі відчуття свободи, що просто не передати словами. Все стало в таких яскравих фарбах, що раніше такого навіть уявити не міг.


Моє відношення повеселило хлопців в той час, що я без зайвих заморочок просто поїхав у відпустку.

Треба було ще виїжджати окольними шляхами, бо всі мости були перебиті, але то були вже дрібниці. Я їхав в першу відпустку…

Підписатись
#мояісторія
Банка каналу https://send.monobank.ua/jar/65bCY2pJEi
Недавно випадково підловив момент, коли Мара балдіє😂

Оце життя, я розумію, в моменті😃

Шви після операції вже позаживали. Живе собі без турбот і проблем. Стоїть вже на балансі нашої хати і регулярно, як і всім, раз в тиждень вона отримує пайку харчів☺️

Є ще коти, ходять регулярно до нас в "столовку", якщо так буде то і вони скоро будуть на балансі, а так поки ще тільки прикомандировані😁

Хтось в коментарях писав раніше, що коти яйця їдять. Я перевірив. Їсть так, що аж за вухами "тріщить"😂ніколи такого не знав.
29.04.202509:54
Нутро людини

В інтернеті натрапляв на схожі відео і раніше читав, хто перший провів цей есперемент. Це була сербська художниця Марина Абрамович, яка в 1974 році в Неаполі на виставці поклала 72 предмети від пір’я до ножа і пістолета.

На протязі 6 годин з художницею кожна людина могла робити все, що забажає.

Спочатку всі соромились, а згодом люди почали себе вести вільніше і жорстокіше. Дійшло до того, що з художниці зрізали лезом одяг і почали різати тіло.

Експеримент закінчився на тому, що однин чоловік приставив пістолет до жінки і охорона закладу зупинила все.

Художниця згадує:
“Спочатку глядачі дуже хотіли зі мною пограти. Потім вони ставали все агресивнішими, це були шість годин справжнього жаху. Вони відрізали мені волосся, встромляли в тіло шипи троянд, різали шкіру на шиї, а потім наклеїли пластир на рану.

Після шостої години перформансу я зі сльозами на очах гола пішла у бік глядачів, через що вони буквально вибігли з кімнати, бо зрозуміли, що я «ожила» — перестала бути їхньою іграшкою і почала сама керувати своїм тілом.

Я пам’ятаю, що, прийшовши в готель цього вечора і подивившись на себе в дзеркало, я виявила у себе пасмо сивого волосся.

Ця робота розкриває щось жахливе про людство. Вона показує, як швидко людина може завдати тобі біль за сприятливих обставин.

Вона показує, як легко знеособити людину, яка не пручається, яка не захищає себе. Вона показує, що якщо створити відповідні обставини, більшість «нормальних» людей, очевидно, можуть стати дуже жорстокими…”


Я скажу, що потрібно бути сміливим, щоб піти на таке. Це стосується не тільки Марини Абрамович, а й людей, які повторювали таке після неї.

Цей експеримент розносить повністю поняття, що ми цивілізоване суспільство, бо як тільки будуть сприятливі умови, людина себе обов’язково покаже, хто вона є насправді.

Що в кожного в голові, той те і робить. Хтось допомагає, а хтось знущається.

Я думав, що б зробив, якби на таке натрапив. Взяв би все, що з собою ці "есперементатори" принесли і викинув би на смітник. Щоб ніхто не міг завдати шкоди чи принизити цих людей після мене.

Щоб зробили б ви? Чи правильно роблять інші люди? Чому люди стають жорстокими, коли немає покарання? Чи, може, це і є справжня людська природа?

Підписатись
Банка каналу https://send.monobank.ua/jar/65bCY2pJEi
Pay Pal stoic8254@gmail.com
05.05.202517:12
Всім доброго вечора.
Температури вже немає з вчорашнього дня. Відступила так швидко, що мені досі в це не віриться.

Завтра буде історія про мій стан за останній тиждень.
Як добре, коли все добре😁
На фото — Андрій Пронцевич

Полеглий Герой з Волині. Андрій встиг дуже багато. Був волонтером Євро-2012, учасником Революції Гідності, палким патріотом і відданим фанатом футболу.

Андрію відмовляли ТЦК за станом здоров'я. Восени 2022 він мобілізувався по рекрутингу. Брав участь боях на Запорізькому та Покровському напрямках, був одним із тих, хто тримав оборону Авдіївки. У лютому 2025-го Андрія не стало — він поліг у бою на Курщині.

Вдовою залишилася дружина.
Сиротою — донечка, якій немає й року.

Андрій добровільно пішов у пекло і був вірний присязі до останнього подиху.
Його рідні створили петицію про присвоєння йому звання Героя України.

Прошу всіх долучитись до підписання петиції.

Підписати петицію можна за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/245068
06.05.202511:02
З Днем піхоти, побратими.
В дитинстві всі хотіли потрапити в спецназ, розвідку чи десант.

В ті часи ніхто навіть помислити не міг який тягар війни бере на себе піхота.

Схиляюсь перед вашою мужністю та витримкою. Зі святом!
Ціна здоров'я

Температури в мене не було вже п’ять років. Взагалі, я рідко хворію.


Весна має найпідступнішу погоду. Як себе не намагався вберегти, проте став одним з її нескінченних жертв.

Температура діяла підступно. Спочатку була лагідна прелюдія, мене легенько знобило. Не звернув на це увагу, бо погода була холодною і я думав, що це не від температури, а від того, що дійсно холодно.


Одного ранку прокинувся з відчуттям, що мене наче палками били цілу ніч. І тут зрозумів, що захворів. Поїхав до медиків, поміряв температуру і вуаля - 37,5. Найпаскудніша температура, що може бути.

-Давно в тебе такий стан?
-Вже тиждень, але почуваюсь нормально.
-Добре, тримай Ібупрофен, Парацетамол і порошки. Тільки буде погіршення - тримай в курсі.
-Плюс.

Мені розповіли, як приймати таблетки.
Ввечері температура піднялась вище 38 і я одну таблетку «клац», вже через півгодини стан покращився.

Вночі прокинувся від жару. Все болить, не можу повернутись, весь в поту і відчуття, що ліг в мокрий спальник. Одяг, в якому спав і спальник хоч викручуй. В темноті починаю тягнутись до свого столика, щоб добратись до таблеток.

Дотягнувся. Випив. Через годину знову заснув.

Зранку прокидаюсь. І мені наче і світ вже не милий. Таке відчуття наче корова пожувала😂Міряю температуру, 35.1 Що?😳

Через годину температура знову піднялась, спочатку знобило, а потім наче в духовку запхали.

Так відбувалось три дні і ночі підряд. Таблетки пив у випадках, коли вже сильно накривало.

Мене хотіли везти до лікаря, але вирішив ще зачекати. В суботу розмовляв з дружиною і вона мені порадила купити дитячий сироп Нурофен. Він їй завжди допомагає.

Я попросив побратима з’їздити в аптеку і привезти його мені.
Випив менше, ніж потрібно на мою вагу. Подіяло, наступної ночі спав наче дитина. Зранку температури теж не було. Не повірив своєму щастю і протягом дня міряв температуру кожної години, але її нема
🥰

Температура так неочікувано відступила, що я аж здивувався. Мені казали, що ця історія може розтягнутись на два тижні.

Пройшло вже два дні, температури не було. Маю стриманий оптимізм, що вже не повернеться і не накриє знову...

Справжню ціну здоров'ю зрозумів, перебуваючи півтора роки в армії, але то вже інша історія....

Ви часто хворієте весною?
#мояісторія
13.05.202515:00
Мені цікаво, скільки ще повинно пройти часу для того, щоб лідери західних країн зрозуміли, що росія постійно їх обманює, що переговори з ними вести безрезультатно?

Збираються, домовляються, постійно засуджують дії росії.

Що в американців ,що в європейців картина світу відірвана від реальності, яка є насправді. Покладають марні надії, що можна про щось домовитись.

Наш ворог говорить тільки мовою сили. Якби не було так, то і війна не почалась би.

Країни заходу прагматичні, але не рішучі. Вони хочуть зберегти старі порядки і правила, хоч щось, що можна зберегти і чіпляються за це як за останню соломинку.

Але реальність інша, так як було раніше вже не буде. Хочемо ми того чи ні. Це факт.

Для того, щоб розуміти, що відбувається навколо - потрібно постійно змінюватись. Західні країни це роблять дуже повільно. Ніяк не можуть визначитись, як їм діяти проти росії.

Тільки рішучі та жорсткі санкції, перекриття всіх джерел прибутку росії, чітка і послідовна допомога Україні зброєю та фінансами.

А не так, що сьогодні щось даємо, завтра вже не даємо, бо ми передумали і так не робиться.
Як в нас горорять: сім п'ятниць на неділю.

Що слід очікувати від переговорів? Нічого.
Чому росіяни на них йдуть? Бо вони ослаблені і розуміють це.

Вони в показуху вкладають шалені гроші, тому і не дивно, що складається враження, що вони сильні і пускають всім навколо туман в очі.

Недооцінювати їх також не варто, вони будуть обманювати кожного разу, як тільки випадатиме можливість. І вони вперті, не дивлячись на втрати своїх людей - вони йдуть на штурми.

Переговори, не переговори - від того нам не легше. Ракети і шахеди летять, на фронті штурми ворога не припиняються.

Підтримуйте Сили Оборони України, підтримуйте один одного, не будуйте очікувань щодо перемир'я.

Як би там не було, а нам своє робить. Робіть для країни все, що у ваших можливостях, донатьте, підтримуйте і допомагайте. Тільки разом ми зможемо вистояти і перемогти.

Що ви думаєте про перемовини? Чи згодні з моєю думкою щодо їх результату?

Підписатись
Банка каналу https://send.monobank.ua/jar/65bCY2pJEi
Pay Pal stoic8254@gmail.com
20.04.202507:56
Христос Воскрес!💐

Вітаю всіх з Великоднем. Злагоди і миру у ваші оселі.

Дай Бог, щоб наступний Великдень святкували вже в мирній Україні.

Щоб це сталось - маємо продовжувати боротьбу

Зі святом!
17.04.202517:02
Сьогодні чистий четвер…


Я ніколи в церкву не ходив на службу, але в дитинстві кожного року ходив святити вогонь.

В мене в селі ходили святити вогонь діти або старі жінки, які ходять до церкви кожної неділі.

Серед дітей це було модно - піти і посвятити вогонь. Із чотирьох годин служби мені було цікаво лиш останніх 5-10 хвилин, коли батюшка зрозумілою мовою говорив проповідь. Все інше нічого не було ясно.

Тільки свічка догорає і ти вже чекаєш моменту, щоб піти замінити її, бо є пару штук в запасі, які купив на 50 копійок, коли прийшов.

Особливий момент, коли Пасха наступає рано, коли всі з вогнем виходять на вулицю і йдуть додому - бачиш гарне видовище з ланцюгу вогнів серед темноти. Церква стоїть на пригорку і згори спостерігати таке явище було захоплююче, коли ти дитина.

На другий день, якщо добре простояв, баба хвалить так, як не хвалила протягом цілого року😂

- Мені казали як гарно ти стояв, маладєц. Оце так і треба, всі баби про тебе говорять, що на відміну від інших дітей ти стояв як треба, а інші бігали туди сюди.


Коли так хвалять, то просити можеш, що хочеш в принципі, але запаси не чіпать, бо то на Пасху😁якщо влізеш, то руки "повідбивають", якщо побачать🤣

На відео - підготовка до водних процедур в армії😆
11.05.202507:30
Найбільший тягар війни випав для наших мам, які чекають своїх синів та доньок додому кожного дня і кожної хвилини. Думають, моляться і переживають за нас.

Мами - найсильніші в світі, заради своїх дітей зможуть все🔥

Дякую, що ви є. Дякую за вашу підтримку і молитву.

Зі святом, дорогі мами.
Вже цілий тиждень мене знобить і постійно холодно та закладений ніс. Спочатку думав, що це через перепади температури на вулиці.

На днях почали вже боліти м'язи, особливо спини. Не особо звертав увагу. Думав, що це через те, що тканина на розкладушці з часом розтягнулась і я спав не в правильному положенні.

Вчора ледь заснув, все боліло. Сьогодні, прокинувшись, було таке відчуття, що мене всю ніч били палками😱,ледь встав як старий дід😂

Прийняв рішення, що треба зробити апгрейд моєї розкладушки. Знайшов двері, зняв із завіс. Поклав на розкладушку кинув зверху матрас і каремат.

Ліг на нове місце для тестування. В мене аж брови піднялись від того, що місце стало рівнішим і приємнішим. Що ще треба для щастя?😁

Додатково сходив до нашої медикині.
Вуаля, температура 37.5. А я думаю, чому мені останнім часом важко думати?😄

Набрав всяких порошків та приколів. Випив одну таблетку і, як у фільмі "Області темряви", світ заграв яскравішими барвами.

На фото моя прокачана розкладушка. Не заздріть😂
24.04.202514:31
Звіт по останньому збору.

Придбали всі речі, які були зазначені крім бустерів. Переглянули список і було прийнято рішення їх придбати восени перед зимою, тоді вони будуть більш потрібні ніж зараз.

Відремонтували турбіну на машині і на залишок коштів відремонтувати ще одну машину Т5. Для цієї машини раніше були надані деталі волонтерами, ми заплатили за роботу.

Коштів вистачило впритик. Залишок по збору - 11 грн, їх закинули на банку каналу.

Дякую всім, хто долучився до збору. Кожен ваш донат є цінним для мого підрозділу.

Всі чеки тут.
Особисте

В січні 2023 року в мене був пік панічних атак вночі. Вдень, коли чимось зайнятий, це віступало, а як тільки лягав спати - так відразу весь в поту і одні думки про смерть.

Що пішовши на завдання - можу не повернутись, і ніяк не міг прийняти цю думку. За рахунок цих думок був недосип і перевтома організму. В цей час на завдання не відправляли.

Я люблю читати і за рахунок цього в мене дуже розвинена уява, коли мені щось розповідають, то в моїй голові неначе йде кінострічка. Гадаю, що можете представити, як себе я накручував. В той час я тільки почав усвідомлювати, що потрібно працювати зі страхом.

В якійсь мірі готував себе до смерті. В армії був майже рік, сім’я без мене. Попри фінансову допомогу, яку надавав сім’ї, дружина намагалась і сама працювати. Але ці заробітки були так, що зараз є, а завтра немає. Вона підробляла копірайтером.

Всі, я думаю, пам’ятають, що в 2022 у більшості стояло питання виживання і пристосування до нової реальності. Тому замовлень в неї було не багато.

Я в своєму стилі почав думати на випередження. Одного разу підняв тему, що їй потрібно почати навчатись новій професії, щоб у випадку того, якщо мене не стане, то вона самостійно без допомоги інших могла заробляти на життя та на розвиток дитини.

Відразу плач, сьози, небажання розмовляти і чути від мене такі речі, але я був рішуче налаштований. Бо і в самого на душі було важко. Але, тим не менш, знайшов в собі сили почати таку розмову.

Я зараз думаю, що то був перший крок в прийнятті смерті і що мене може не стати.

Дружина раніше роповідала про одну професію, в якій хотіла б працювати і під час розмови я їй про це згадав та переконав почати навчання. Слава богу, вона прислухалась і змогла відкрити для себе нові горизонти як в професійному так і особистісному розвитку.

Дружина час від часу працювала з психологинею і саме в цей час вона написала, що це може допомагати. В свій час ця жінка допомогла мені в розвитку і розширила мій світогляд. І я подумав, що було б непогано спробувати розповісти про свій стан.

Сесій повноцінних не було, ми вели переписку, де я все розповів.

Зараз можу згадати один її вислів, який на мене вплинув і допоміг почати вихід зі стану панічних атак, страху і боязні смерті.

Вона сказала: що попри страх тільки людина здатна діяти далі. Що тільки людина може його переступити і загнуздати.

Прочитавши ці слова, я замислився, що можливо це дійсно так, і навіть якщо мені страшно - я маю це переступити.

Довгий час думав над цими словами і кожного разу, коли відчував страх, себе випробовував, які думки, коли панічні атаки або продовжував робити те, що мав був зробити. Був уважним до страху і попри нього робив те, що мав робити.

Десь виходило, десь і ні. І так, поступово, крок за кроком, почав виходити з стану постійного страху, панічних атак і нагнітання. Також допомогла книга «Психологія бою». Вона мені багато речей прояснила стосовно роботи зі страхом.

Чи були у вас панічні атаки? Як з цим працюєте? Смерть боїтесь чи приймаєте її?
#мояісторія

Підписатись
登录以解锁更多功能。