Слухати та помічати. Як антропологія допоможе дослідити потреби авдиторії та реакцію на ваші продукти
Поки готуюсь до нового курсу “Антропологія для бізнесу” для “Культурного Проекту” встигла поспілкуватись про антропологічні методи з “Медіамейкер”.
Говорили про таке: 🔸Що вивчає антропологія в сучасному світі? 🔸Як проводять антропологічні дослідження? 🔸Як медійникам використати антропологічні методи?
Перехід від військової служби до цивільного життя: контексти, досвіди, рішення
Після закінчення гарячої фази війни на Україну чекає небачений за всі часи незалежності досвід маосового переходу від служби до цивільного життя. Щоб ефективно підготуватись до цього виклику, треба чітко розуміти, яким є перехід сьогодні, і якими взагалі є досвіди переходу та стратегії підтримки військових під час цього процесу в інших країнах.
Саме тому правозахисний центр для військових “Принцип” здійснив на цьому тему нове велике комплексне дослідження.
Мала честь долучитись до спільної справи у найкращій команді в межах дослідження якісних даних, що охоплюють множинність сценаріїв і досвідів переходу від служби до цивільного життя.
Слухати та помічати. Як антропологія допоможе дослідити потреби авдиторії та реакцію на ваші продукти
Поки готуюсь до нового курсу “Антропологія для бізнесу” для “Культурного Проекту” встигла поспілкуватись про антропологічні методи з “Медіамейкер”.
Говорили про таке: 🔸Що вивчає антропологія в сучасному світі? 🔸Як проводять антропологічні дослідження? 🔸Як медійникам використати антропологічні методи?
Перехід від військової служби до цивільного життя: контексти, досвіди, рішення
Після закінчення гарячої фази війни на Україну чекає небачений за всі часи незалежності досвід маосового переходу від служби до цивільного життя. Щоб ефективно підготуватись до цього виклику, треба чітко розуміти, яким є перехід сьогодні, і якими взагалі є досвіди переходу та стратегії підтримки військових під час цього процесу в інших країнах.
Саме тому правозахисний центр для військових “Принцип” здійснив на цьому тему нове велике комплексне дослідження.
Мала честь долучитись до спільної справи у найкращій команді в межах дослідження якісних даних, що охоплюють множинність сценаріїв і досвідів переходу від служби до цивільного життя.
Розпочинаємо новий курс на “Культурному проекті”, присвячений прикладному використанню антропології.
Цей курс дозволить поглянути на бізнес крізь призму людської поведінки, культурних норм і світогляду. На цьому курсі видізнаєтесь:
🔸Як антропологічні дослідження можуть покращити комунікацію між тими, хто продукт створює, та тими, хто його споживає? 🔸Чому відповіді фокус-груп розкажуть вам менше, ніж відстеження людської поведінки? 🔸Які саме методи дозволяють антропологам зробити неочевидне очевидним? 🔸Чому розуміння культури є критичним для роботи будь-якого бізнесу?
Друзі, продовжується набір на програму "Навчай для України”
«Навчай для України» шукає молодь, яка готова змінювати освіту в малих громадах країни в межах програми лідерського розвитку «Навчай». Учасники програми на 1 або 2 роки поїдуть вчителювати у малі громади Київщини й Одещини.
Під час програми «Навчай» ти отримаєш:
✨простір для розвитку себе, нового досвіду і викликів у спільноті однодумців; ✨індивідуальну менторську підтримку; ✨підтримку стипендією за виконання умов програми + офіційна зарплата вчителя; ✨змогу зробити внесок у розвиток України та потенціалу майбутнього покоління; ✨комплексний професійний і лідерський розвиток разом з обміном досвіду учасників мережі Teach For All (63 країн світу).
Перша хвиля реєстрації триває до 31 січня. Стань частиною освітніх змін💛 Реєстрація на програму за посиланням 💻
24.12.202414:05
Міжкультурна комунікація в сучасному світі (відео)
Ділюсь повним записом лекції про особливості міжкультурної комунікації і роль антропологів у появі цього напрямку.
Дискутуємо тут про таке:
▪️Що таке міжкультурна комунікація, і чому про неї всі говорять. ▪️Як працює культура: ідентичність, іншування, репрезентація. ▪️Про що культури говорять і про що культури мовчать. ▪️Як вирішувати непорозуміння між культурами.
Друзі, для тих, хто хоче робити щось справді корисне для дітей в малих громадах є ось така можливість:
«Навчай для України» шукає молодь, яка готова змінювати освіту в малих громадах країни в межах програми лідерського розвитку «Навчай». Учасники програми на 1 або 2 роки поїдуть вчителювати у малі громади Київщини й Одещини.
Під час програми «Навчай» ти отримаєш:
✨простір для розвитку себе, нового досвіду і викликів у спільноті однодумців; ✨індивідуальну менторську підтримку; ✨підтримку стипендією за виконання умов програми + офіційна зарплата вчителя; ✨змогу зробити внесок у розвиток України та потенціалу майбутнього покоління; ✨комплексний професійний і лідерський розвиток разом з обміном досвіду учасників мережі Teach For All (63 країн світу).
Перша хвиля реєстрації триває до 31 січня. Стань частиною освітніх змін💛 Реєстрація на програму за посиланням: bit.ly/TFU-form-registration
26.11.202413:15
Міжкультурна комунікація в сучасному світі
Друзі, запрошую вас поспілкуватись про те, як знаходити спільну мову з представниками інших культур.
5 грудня 2024 тільки для "Культурного Проекту" читатиму лекцію "Міжкультурна комунікація в сучасному світі".
Говоритимемо про таке: ▪️Що таке міжкультурна комунікація, і чому про неї всі говорять. Що таке культура, як культури об’єднують і роз'єднують людей? Як знання про культуру використовувати на практиці? Антропологія під час війни: чому важливо розуміти культуру ворога? Міжкультурна комунікація в теорії і на практиці: чому культурний чинник настільки принциповий? ▪️Як працює культура: ідентичність, іншування, репрезентація. Як ми визначаємо свою приналежність, і чому це так важливо. Іншування і його підводні камені. Репрезентація: як пояснити іншим, хто я? ▪️Про що культури говорять і про що культури мовчать. Які і про що прийнято говорити? Як читати невербальні сигнали? Як інтерпретувати мовчання? ▪️Як вирішувати непорозуміння між культурами. Які способи вирішення конфліктів існують у племінних суспільствах, і чого ми можемо від них навчитися? Як розуміти інші культури і як залагоджувати непорозуміння?
Антропологи нарахували понад 20 функцій українських балконів: від місця вигулу песиків та сушіння білизни до робочого простору чи тренажерного залу.
Коли антропологи вивчають міста, то дивляться не лише на архітектуру, але й на те, як люди взаємодіють із кожним елементом простору.
Тіна Полек, антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економікита авторка тг-каналу @anthropologynka розповідає: «Ми з соціологинею Аллою Петренко-Лисак робили дослідження про балкони. Виявилось, що балкон — це не про естетику, а про функціональність. Так, українці використовують простір балконів найрізноманітнішим чином: починаючи, наприклад, від вигулу тварин, закінчуючи масажним кабінетом, майстернею чи тренажерним залом. Часто це може бути місце для сну дитини, куди вивозять візочок. Маломобільні люди використовують балкон як простір, де можна погуляти чи поспостерігати за сусідами. Це також місце, де люди проводять час наодинці, коли дуже мало житлової площі».
У нашому новому випуску Анна Ніколаєва разом з Тіною Полек поговорили про балконну культуру та феномен балконів як багатофункціонального простору в контексті урбаністичної антропології.
А також про те: Чи є різниця між балконами у Львові та Києві. Що українські підʼїзди розповідають про нашу культуру. Хто такі антропологи та чому у нашій культурі їх часто плутають з етнографами. Як компанії використовують знання антропологів для покращення сервісів і створення продуктів. Як соцмережі впливають на стосунки з іншими людьми, змінюють наші звички та уявлення про себе.
Суспільство і простір: сьогодення і майбутнє українських міст
13-14 вересня у Чернівцях відбувся вже шостий Український урбаністичний форум. Цього разу головною темою був звʼязок соціального та просторового розвитку українських міст.
Мала радість брати участь разом з найкращими людьми у панелі "Суспільство і простір: сьогодення і майбутнє українських міст". Наша розмова більшою мірою стосувалася того, як різні досвіди війни впливають на українське суспільство, якими насправді є потреби ветеранів, і що означає повага в контексті міського планування.
«Увесь час я поряд із ним»: Що таке доглядова праця жінок та чому вона недооцінена в українському суспільстві
Divoche.media розповідають про наше з "Принципом" дослідження близьких поранених ветеранів.
🔸 Чому часто доглядова праця для жінок - це не тільки про догляд за пораненим? 🔸 Які наслідки може мати тривалий догляд за важко пораненою людиною? 🔸 Як бюрократія стає частиною повсякденних обов'язків доглядальниць? 🔸 Яка підтримка насправді потрібна доглядальницям? 🔸 Чим держава допомагає родинам поранених? 🔸 Як навчитись доглядати за важко пораненою людиною?
Востаннє я бачила його десь семикласником - молодший брат моєї близької подруги, який бешкетував і заважав нашим серйозним підлітковим справам. Сьогодні цей хлопчик геть дорослий і боронить нас усіх в найгарячіших точках на сході України.
Після Покровська йому з побратимами терміново потрібні кошти на ремонт техніки. І це найменше, що ми всі можемо зробити.
Зазвичай учасники_ці етнографічних досліджень присутні в кожному слові текстів, але через конфіденційність невидимі читачеві візуально. Особливо, якщо це дослідження, що стосується чутливих тем. Однак у сфері практичних досліджень дещо інші правила гри, ніж у суто академічній, і геть інші цілі, тому вони передбачають можливість розширення інструментарію донесення інформації до аудиторії.
Нещодавно було опубліковано наше спільне з правозахисним центром “Принцип” дослідження доглядальниць важкопоранених ветеранів “За лаштунками турботи: близькі ветеранів та доглядова праця”. Тепер воно вийшло далеко за межі жанру аналітичної записки. У моєму досвіді це було вперше, коли дослідження стало базою для створення документального журналістського продукту. Можу тільки подякувати за емпатію і делікатність Оксані Сенів, яка маючи за основу результати дослідження, зробила репортаж про повсякденне життя двох наших учасниць, Олени та Тетяни.
Тільки після цього репортажу я зрозуміла, про що саме було наше дослідження. Бо ж насправді це не тільки про турботу, несправедливість та труднощі, це про справжню і щиру любов. Таку, яка дає сили. Завжди і попри все. Такої любові не можна навчитися, але побачивши її, можна точно зробити висновки для себе і про себе.
Дякую нашим учасницям за те, що впустили нас всіх у своє життя і за всю ту турботу, яку вклали у своїх рідних, дякую Принципу за позицію і реальні дії, дякую Любові Галан за чуйність і стійкість, дякую Оксані Сенів за професійність, повагу і глибину, дякую Одарці Козак за організацію і за те, що зробила це все можливим.
«Санітарки сказали: “Якщо є дружина, нас немає”»: за лаштунками життя жінок, що доглядають тяжко поранених ветеранів
ГО “Принцип” - це організація, яка системно працює з браком гідного ставлення до воїнів та їхніх родин з боку держави і суспільства. Разом із співзасновницею “Принципу” Любов’ю Галан розповідаємо про нове дослідження доглядальниць важкопоранених ветеранів для подкасту “Накипіло”:
🔸Як рідні поранених воїнів починають виконувати за державу її функції? 🔸Що найбільше лякає близьких поранених? 🔸Чи існує в доглядальниць час на себе? 🔸Як регулюється сфера догляду за пораненими воїнами в інших країнах?
Головний розрив в уявленнях про Японію полягав у тому, що серед американського політичного істеблішменту було поширене переконання, що японці “культурно неспроможні капітулювати”, а тому битимуться до останнього живого солдата. Чим довше тривали бойові дії, тим важливішою для Тейлора ставала не так сама війна з японцями, як війна з упередженнями політиків і військових щодо японців. Щоб подолати вкорінені стереотипи, ученим потрібні були аргументи. Тоді антропологам УВІ доручили дослідити значення імператора в японському суспільстві.
Однією з тих, хто отримав це завдання, стала тодішня топова американська антропологиня Рут Бенедикт. Не маючи можливості проводити класичні польові виїзди на територію ворога, вона здійснила ретельне дослідження патернів японської повсякденної культури, вивчаючи історію, мистецтво та спілкуючись з тими японцями, котрі емігрували до США. Згодом після війни на цих матеріалах вона випустить культову книгу “Хризантема і меч”, яка стане бестселлером і розійдеться величезними тиражами і в США, і в Японії.
У результаті дослідження уявлень про імператора серед японців було отримано звіт, з яким УВІ прийшло до Рузвельта і переконало його не включати до умов капітуляції конкретні вимоги щодо особи імператора в разі неминучого закінчення війни. Причому переконали настільки вдало, що потім це не довелось вдруге доводити його наступнику Трумену.
Утім результати роботи антропологів УВІ виявились суперечливими. З одного боку, їм вдалось принести суттєві зміни в майдсет військових і політичної еліти, з іншого − більшість їхніх рекомендацій так і не було взято до уваги. Навесні 1945 року Тейлор повідомляв Трумена, що на думку антропологічної команди УВІ японці вже готові капулювати, адже тиск з боку СРСР та Азійського фронту переконали їх в неможливості продовжувати війну. Проте навіть маючи цю інформацію від фахівців американські військові та політичні лідери продовжили розробку плану щодо використання ядерної зброї проти цивільних цілей у Японії. Хоча на той момент це вже не було ні політичною, ні військовою необхідністю.
Це тільки один невеликий епізод роботи антропологів під час Другої світової війни, насправді ж про співпрацю вчених і урядів можна розповісти значно більше, що я і робитиму поступово в наступних постах.
