启蒙娱乐
Антропологинька
启蒙娱乐
04.04.202514:58
Слухати та помічати. Як антропологія допоможе дослідити потреби авдиторії та реакцію на ваші продукти
Поки готуюсь до нового курсу “Антропологія для бізнесу” для “Культурного Проекту” встигла поспілкуватись про антропологічні методи з “Медіамейкер”.
Говорили про таке:
🔸Що вивчає антропологія в сучасному світі?
🔸Як проводять антропологічні дослідження?
🔸Як медійникам використати антропологічні методи?
Розмова доступна за посиланням 👇
https://mediamaker.me/sluhaty-ta-pomichaty-yak-antropologiya-dopomozhe-doslidyty-potreby-avdytoriyi-ta-reakcziyu-na-vashi-produkty-16533/
Поки готуюсь до нового курсу “Антропологія для бізнесу” для “Культурного Проекту” встигла поспілкуватись про антропологічні методи з “Медіамейкер”.
Говорили про таке:
🔸Що вивчає антропологія в сучасному світі?
🔸Як проводять антропологічні дослідження?
🔸Як медійникам використати антропологічні методи?
Розмова доступна за посиланням 👇
https://mediamaker.me/sluhaty-ta-pomichaty-yak-antropologiya-dopomozhe-doslidyty-potreby-avdytoriyi-ta-reakcziyu-na-vashi-produkty-16533/
24.12.202414:05
Міжкультурна комунікація в сучасному світі (відео)
Ділюсь повним записом лекції про особливості міжкультурної комунікації і роль антропологів у появі цього напрямку.
Дискутуємо тут про таке:
▪️Що таке міжкультурна комунікація, і чому про неї всі говорять.
▪️Як працює культура: ідентичність, іншування, репрезентація.
▪️Про що культури говорять і про що культури мовчать.
▪️Як вирішувати непорозуміння між культурами.
https://www.youtube.com/watch?v=8H6ryO64yj8
#anthropologicalvideo
Ділюсь повним записом лекції про особливості міжкультурної комунікації і роль антропологів у появі цього напрямку.
Дискутуємо тут про таке:
▪️Що таке міжкультурна комунікація, і чому про неї всі говорять.
▪️Як працює культура: ідентичність, іншування, репрезентація.
▪️Про що культури говорять і про що культури мовчать.
▪️Як вирішувати непорозуміння між культурами.
https://www.youtube.com/watch?v=8H6ryO64yj8
#anthropologicalvideo
19.11.202421:56
Антропологи нарахували понад 20 функцій українських балконів: від місця вигулу песиків та сушіння білизни до робочого простору чи тренажерного залу.
Коли антропологи вивчають міста, то дивляться не лише на архітектуру, але й на те, як люди взаємодіють із кожним елементом простору.
Тіна Полек, антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економікита авторка тг-каналу @anthropologynka розповідає: «Ми з соціологинею Аллою Петренко-Лисак робили дослідження про балкони. Виявилось, що балкон — це не про естетику, а про функціональність. Так, українці використовують простір балконів найрізноманітнішим чином: починаючи, наприклад, від вигулу тварин, закінчуючи масажним кабінетом, майстернею чи тренажерним залом. Часто це може бути місце для сну дитини, куди вивозять візочок. Маломобільні люди використовують балкон як простір, де можна погуляти чи поспостерігати за сусідами. Це також місце, де люди проводять час наодинці, коли дуже мало житлової площі».
У нашому новому випуску Анна Ніколаєва разом з Тіною Полек поговорили про балконну культуру та феномен балконів як багатофункціонального простору в контексті урбаністичної антропології.
А також про те:
Чи є різниця між балконами у Львові та Києві.
Що українські підʼїзди розповідають про нашу культуру.
Хто такі антропологи та чому у нашій культурі їх часто плутають з етнографами.
Як компанії використовують знання антропологів для покращення сервісів і створення продуктів.
Як соцмережі впливають на стосунки з іншими людьми, змінюють наші звички та уявлення про себе.
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=MyEby84OLEA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Коли антропологи вивчають міста, то дивляться не лише на архітектуру, але й на те, як люди взаємодіють із кожним елементом простору.
Тіна Полек, антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економікита авторка тг-каналу @anthropologynka розповідає: «Ми з соціологинею Аллою Петренко-Лисак робили дослідження про балкони. Виявилось, що балкон — це не про естетику, а про функціональність. Так, українці використовують простір балконів найрізноманітнішим чином: починаючи, наприклад, від вигулу тварин, закінчуючи масажним кабінетом, майстернею чи тренажерним залом. Часто це може бути місце для сну дитини, куди вивозять візочок. Маломобільні люди використовують балкон як простір, де можна погуляти чи поспостерігати за сусідами. Це також місце, де люди проводять час наодинці, коли дуже мало житлової площі».
У нашому новому випуску Анна Ніколаєва разом з Тіною Полек поговорили про балконну культуру та феномен балконів як багатофункціонального простору в контексті урбаністичної антропології.
А також про те:
Чи є різниця між балконами у Львові та Києві.
Що українські підʼїзди розповідають про нашу культуру.
Хто такі антропологи та чому у нашій культурі їх часто плутають з етнографами.
Як компанії використовують знання антропологів для покращення сервісів і створення продуктів.
Як соцмережі впливають на стосунки з іншими людьми, змінюють наші звички та уявлення про себе.
Переглянути епізод на Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=MyEby84OLEA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
17.06.202411:14
Етнографія і репортажистика
Зазвичай учасники_ці етнографічних досліджень присутні в кожному слові текстів, але через конфіденційність невидимі читачеві візуально. Особливо, якщо це дослідження, що стосується чутливих тем. Однак у сфері практичних досліджень дещо інші правила гри, ніж у суто академічній, і геть інші цілі, тому вони передбачають можливість розширення інструментарію донесення інформації до аудиторії.
Нещодавно було опубліковано наше спільне з правозахисним центром “Принцип” дослідження доглядальниць важкопоранених ветеранів “За лаштунками турботи: близькі ветеранів та доглядова праця”. Тепер воно вийшло далеко за межі жанру аналітичної записки. У моєму досвіді це було вперше, коли дослідження стало базою для створення документального журналістського продукту. Можу тільки подякувати за емпатію і делікатність Оксані Сенів, яка маючи за основу результати дослідження, зробила репортаж про повсякденне життя двох наших учасниць, Олени та Тетяни.
Тільки після цього репортажу я зрозуміла, про що саме було наше дослідження. Бо ж насправді це не тільки про турботу, несправедливість та труднощі, це про справжню і щиру любов. Таку, яка дає сили. Завжди і попри все. Такої любові не можна навчитися, але побачивши її, можна точно зробити висновки для себе і про себе.
Дякую нашим учасницям за те, що впустили нас всіх у своє життя і за всю ту турботу, яку вклали у своїх рідних, дякую Принципу за позицію і реальні дії, дякую Любові Галан за чуйність і стійкість, дякую Оксані Сенів за професійність, повагу і глибину, дякую Одарці Козак за організацію і за те, що зробила це все можливим.
Репортаж за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=3tdnvEmWLj0
#anthropologicalvideo
Зазвичай учасники_ці етнографічних досліджень присутні в кожному слові текстів, але через конфіденційність невидимі читачеві візуально. Особливо, якщо це дослідження, що стосується чутливих тем. Однак у сфері практичних досліджень дещо інші правила гри, ніж у суто академічній, і геть інші цілі, тому вони передбачають можливість розширення інструментарію донесення інформації до аудиторії.
Нещодавно було опубліковано наше спільне з правозахисним центром “Принцип” дослідження доглядальниць важкопоранених ветеранів “За лаштунками турботи: близькі ветеранів та доглядова праця”. Тепер воно вийшло далеко за межі жанру аналітичної записки. У моєму досвіді це було вперше, коли дослідження стало базою для створення документального журналістського продукту. Можу тільки подякувати за емпатію і делікатність Оксані Сенів, яка маючи за основу результати дослідження, зробила репортаж про повсякденне життя двох наших учасниць, Олени та Тетяни.
Тільки після цього репортажу я зрозуміла, про що саме було наше дослідження. Бо ж насправді це не тільки про турботу, несправедливість та труднощі, це про справжню і щиру любов. Таку, яка дає сили. Завжди і попри все. Такої любові не можна навчитися, але побачивши її, можна точно зробити висновки для себе і про себе.
Дякую нашим учасницям за те, що впустили нас всіх у своє життя і за всю ту турботу, яку вклали у своїх рідних, дякую Принципу за позицію і реальні дії, дякую Любові Галан за чуйність і стійкість, дякую Оксані Сенів за професійність, повагу і глибину, дякую Одарці Козак за організацію і за те, що зробила це все можливим.
Репортаж за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=3tdnvEmWLj0
#anthropologicalvideo
29.04.202410:34
Що таке щоденний спротив, і в чому його сила?
Українці, які опинялися на окупованих територіях, дивували весь світ своїми сміливими відкритими протестами. Однак чим тривалішою була окупація і жорстокішими покарання за непокору, тим більше виникало прихованих форм щоденного спротиву.
🔸Що таке щоденний спротив, і в чому його ефективність?
🔸Що спільного селян Південної Азії та мешканців країн з авторитарними режимами?
🔸Як маскуються політичні протестні послання?
🔸Що таке інфраполітика, і до чого тут Пушкін?
Відповіді ось тут: https://life.pravda.com.ua/culture/arhiv-viyni-istoriji-ukrajinskogo-shchodennogo-sprotivu-301241/
#anthropologicalwriting
Українці, які опинялися на окупованих територіях, дивували весь світ своїми сміливими відкритими протестами. Однак чим тривалішою була окупація і жорстокішими покарання за непокору, тим більше виникало прихованих форм щоденного спротиву.
🔸Що таке щоденний спротив, і в чому його ефективність?
🔸Що спільного селян Південної Азії та мешканців країн з авторитарними режимами?
🔸Як маскуються політичні протестні послання?
🔸Що таке інфраполітика, і до чого тут Пушкін?
Відповіді ось тут: https://life.pravda.com.ua/culture/arhiv-viyni-istoriji-ukrajinskogo-shchodennogo-sprotivu-301241/
#anthropologicalwriting
22.02.202421:36
За лаштунками турботи: близькі ветеранів та доглядова праця
Сьогодні відбулася презентація дуже важливої аналітичної записки від ГО “Принцип”, у якій проаналізовано, з чим стикаються піклувальники ветеранів, і які системи підтримки для таких людей існують в Україні та за кордоном.
Частина цього документу базується на якісному дослідженні повсякденного життя доглядальниць ветеранів, над якою ми працювали разом. Неможливо говорити про ефективність державних сервісів без розуміння тих, для кого вони створюються, тому ми намагалися побачити світ очима близьких поранених та хворих військовослужбовців і зрозуміти, що в реальності означає для них “бути поруч”:
🔸Чому близьким поранених і хворих треба бути передусім “пробивними”?
🔸Чию роботу виконують доглядальниці в лікарні?
🔸Як підтримати рідну людину, якій болить?
🔸Як перебудувати житло під нові потреби?
🔸Яких знань бракує доглядальницям?
🔸За що доглядальниці відчувають найбільшу провину?
🔸За що живуть родини поранених і хворих ветеранів?
🔸Що найважче в догляді за рідними?
🔸Хто потурбується про тих, хто турбується про ветеранів?
Повний текст аналітичної записки можна прочитати ось тут👇
https://drive.google.com/file/d/1FTEDctcHNnebRorkXJHGlu2ym58XzjUI/view?fbclid=IwAR216hk9tbK-wtZmM0Qtm6p50F-4J2wpaf2BUOQ1t0ymao8oUY8pllEPFAU
Відео з презентації ось тут 👇
https://fb.watch/qn9zzhuzSu/
#anthropologicalwriting
#anthropologicalvideo
Сьогодні відбулася презентація дуже важливої аналітичної записки від ГО “Принцип”, у якій проаналізовано, з чим стикаються піклувальники ветеранів, і які системи підтримки для таких людей існують в Україні та за кордоном.
Частина цього документу базується на якісному дослідженні повсякденного життя доглядальниць ветеранів, над якою ми працювали разом. Неможливо говорити про ефективність державних сервісів без розуміння тих, для кого вони створюються, тому ми намагалися побачити світ очима близьких поранених та хворих військовослужбовців і зрозуміти, що в реальності означає для них “бути поруч”:
🔸Чому близьким поранених і хворих треба бути передусім “пробивними”?
🔸Чию роботу виконують доглядальниці в лікарні?
🔸Як підтримати рідну людину, якій болить?
🔸Як перебудувати житло під нові потреби?
🔸Яких знань бракує доглядальницям?
🔸За що доглядальниці відчувають найбільшу провину?
🔸За що живуть родини поранених і хворих ветеранів?
🔸Що найважче в догляді за рідними?
🔸Хто потурбується про тих, хто турбується про ветеранів?
Повний текст аналітичної записки можна прочитати ось тут👇
https://drive.google.com/file/d/1FTEDctcHNnebRorkXJHGlu2ym58XzjUI/view?fbclid=IwAR216hk9tbK-wtZmM0Qtm6p50F-4J2wpaf2BUOQ1t0ymao8oUY8pllEPFAU
Відео з презентації ось тут 👇
https://fb.watch/qn9zzhuzSu/
#anthropologicalwriting
#anthropologicalvideo
02.04.202511:03
Перехід від військової служби до цивільного життя: контексти, досвіди, рішення
Після закінчення гарячої фази війни на Україну чекає небачений за всі часи незалежності досвід маосового переходу від служби до цивільного життя. Щоб ефективно підготуватись до цього виклику, треба чітко розуміти, яким є перехід сьогодні, і якими взагалі є досвіди переходу та стратегії підтримки військових під час цього процесу в інших країнах.
Саме тому правозахисний центр для військових “Принцип” здійснив на цьому тему нове велике комплексне дослідження.
Мала честь долучитись до спільної справи у найкращій команді в межах дослідження якісних даних, що охоплюють множинність сценаріїв і досвідів переходу від служби до цивільного життя.
Повна версія дослідження за посиланням:
https://www.pryncyp.org/analytics/perehid-vid-vijskovoyi-sluzhby-do-czyvilnogo-zhyttya-konteksty-dosvidy-rishennya/
#anthropologicalreading
Після закінчення гарячої фази війни на Україну чекає небачений за всі часи незалежності досвід маосового переходу від служби до цивільного життя. Щоб ефективно підготуватись до цього виклику, треба чітко розуміти, яким є перехід сьогодні, і якими взагалі є досвіди переходу та стратегії підтримки військових під час цього процесу в інших країнах.
Саме тому правозахисний центр для військових “Принцип” здійснив на цьому тему нове велике комплексне дослідження.
Мала честь долучитись до спільної справи у найкращій команді в межах дослідження якісних даних, що охоплюють множинність сценаріїв і досвідів переходу від служби до цивільного життя.
Повна версія дослідження за посиланням:
https://www.pryncyp.org/analytics/perehid-vid-vijskovoyi-sluzhby-do-czyvilnogo-zhyttya-konteksty-dosvidy-rishennya/
#anthropologicalreading
11.12.202415:53
«Навчай для України»
Друзі, для тих, хто хоче робити щось справді корисне для дітей в малих громадах є ось така можливість:
«Навчай для України» шукає молодь, яка готова змінювати освіту в малих громадах країни в межах програми лідерського розвитку «Навчай». Учасники програми на 1 або 2 роки поїдуть вчителювати у малі громади Київщини й Одещини.
Під час програми «Навчай» ти отримаєш:
✨простір для розвитку себе, нового досвіду і викликів у спільноті однодумців;
✨індивідуальну менторську підтримку;
✨підтримку стипендією за виконання умов програми + офіційна зарплата вчителя;
✨змогу зробити внесок у розвиток України та потенціалу майбутнього покоління;
✨комплексний професійний і лідерський розвиток разом з обміном досвіду учасників мережі Teach For All (63 країн світу).
Детальніше про програму «Навчай» — за посиланням https://teachforukraine.org/fellows/
Перша хвиля реєстрації триває до 31 січня. Стань частиною освітніх змін💛
Реєстрація на програму за посиланням: bit.ly/TFU-form-registration
Друзі, для тих, хто хоче робити щось справді корисне для дітей в малих громадах є ось така можливість:
«Навчай для України» шукає молодь, яка готова змінювати освіту в малих громадах країни в межах програми лідерського розвитку «Навчай». Учасники програми на 1 або 2 роки поїдуть вчителювати у малі громади Київщини й Одещини.
Під час програми «Навчай» ти отримаєш:
✨простір для розвитку себе, нового досвіду і викликів у спільноті однодумців;
✨індивідуальну менторську підтримку;
✨підтримку стипендією за виконання умов програми + офіційна зарплата вчителя;
✨змогу зробити внесок у розвиток України та потенціалу майбутнього покоління;
✨комплексний професійний і лідерський розвиток разом з обміном досвіду учасників мережі Teach For All (63 країн світу).
Детальніше про програму «Навчай» — за посиланням https://teachforukraine.org/fellows/
Перша хвиля реєстрації триває до 31 січня. Стань частиною освітніх змін💛
Реєстрація на програму за посиланням: bit.ly/TFU-form-registration
30.09.202412:40
Суспільство і простір: сьогодення і майбутнє українських міст
13-14 вересня у Чернівцях відбувся вже шостий Український урбаністичний форум. Цього разу головною темою був звʼязок соціального та просторового розвитку українських міст.
Мала радість брати участь разом з найкращими людьми у панелі "Суспільство і простір: сьогодення і майбутнє українських міст". Наша розмова більшою мірою стосувалася того, як різні досвіди війни впливають на українське суспільство, якими насправді є потреби ветеранів, і що означає повага в контексті міського планування.
Повний запис розмови за посиланням з 2:21:33
https://www.youtube.com/live/Rmxt86dbPzE
13-14 вересня у Чернівцях відбувся вже шостий Український урбаністичний форум. Цього разу головною темою був звʼязок соціального та просторового розвитку українських міст.
Мала радість брати участь разом з найкращими людьми у панелі "Суспільство і простір: сьогодення і майбутнє українських міст". Наша розмова більшою мірою стосувалася того, як різні досвіди війни впливають на українське суспільство, якими насправді є потреби ветеранів, і що означає повага в контексті міського планування.
Повний запис розмови за посиланням з 2:21:33
https://www.youtube.com/live/Rmxt86dbPzE
30.05.202408:27
«Санітарки сказали: “Якщо є дружина, нас немає”»: за лаштунками життя жінок, що доглядають тяжко поранених ветеранів
ГО “Принцип” - це організація, яка системно працює з браком гідного ставлення до воїнів та їхніх родин з боку держави і суспільства. Разом із співзасновницею “Принципу” Любов’ю Галан розповідаємо про нове дослідження доглядальниць важкопоранених ветеранів для подкасту “Накипіло”:
🔸Як рідні поранених воїнів починають виконувати за державу її функції?
🔸Що найбільше лякає близьких поранених?
🔸Чи існує в доглядальниць час на себе?
🔸Як регулюється сфера догляду за пораненими воїнами в інших країнах?
Слухайте повний епізод за посиланням 👇
https://radio.nakypilo.ua/podcast/sanitarky-skazaly-yakshho-ye-druzhyna-nas-nemaye-za-lashtunkamy-zhyttya-zhinok-shho-doglyadayut-tyazhko-poranenyh-veteraniv/
ГО “Принцип” - це організація, яка системно працює з браком гідного ставлення до воїнів та їхніх родин з боку держави і суспільства. Разом із співзасновницею “Принципу” Любов’ю Галан розповідаємо про нове дослідження доглядальниць важкопоранених ветеранів для подкасту “Накипіло”:
🔸Як рідні поранених воїнів починають виконувати за державу її функції?
🔸Що найбільше лякає близьких поранених?
🔸Чи існує в доглядальниць час на себе?
🔸Як регулюється сфера догляду за пораненими воїнами в інших країнах?
Слухайте повний епізод за посиланням 👇
https://radio.nakypilo.ua/podcast/sanitarky-skazaly-yakshho-ye-druzhyna-nas-nemaye-za-lashtunkamy-zhyttya-zhinok-shho-doglyadayut-tyazhko-poranenyh-veteraniv/
11.03.202410:55
"Комунікація – це слабка ланка і системи охорони здоров'я, і армії". Полек про підтримку військових після поранень
Разом з Тетяною Трощинською говорили про дослідження ГО "Принцип" “За лаштунками турботи: близькі ветеранів та доглядова праця”:
🔸Чому чоловікам важко говорити про доглядову працю?
🔸Що не так з комунікацією із ветеранами та їхніми родинами на всіх рівнях?
🔸Доглядова праця: міжнародний досвід підтримки піклувальників
🔸Волонтери і турбота
🔸Чому потрібен аудит родин поранених і хворих ветеранів?
🔸Якої інформації бракує родинам ветеранів?
Текстовий і аудіозапис розмови за посиланням 👇 https://ukr.radio/prog-presenter.html?id=413
Разом з Тетяною Трощинською говорили про дослідження ГО "Принцип" “За лаштунками турботи: близькі ветеранів та доглядова праця”:
🔸Чому чоловікам важко говорити про доглядову працю?
🔸Що не так з комунікацією із ветеранами та їхніми родинами на всіх рівнях?
🔸Доглядова праця: міжнародний досвід підтримки піклувальників
🔸Волонтери і турбота
🔸Чому потрібен аудит родин поранених і хворих ветеранів?
🔸Якої інформації бракує родинам ветеранів?
Текстовий і аудіозапис розмови за посиланням 👇 https://ukr.radio/prog-presenter.html?id=413
20.02.202412:13
“Ти поїхав, я лишився: історії дорослішання під час війни в Україні”
Ми з Юлією Соболь розпочинаємо новий проєкт Документуючи Україну “Ти поїхав, я лишився: історії дорослішання під час війни в Україні” за підтримки IWM Austria і просимо допомогти з пошуком учасників/ць. Це науковий, некомерційний проєкт з документації впливу війни в Україні на молодих людей та їхнє життя.
Ми збираємо історії друзів, один/одна з яких через війну поїхав/ла за океан, в США чи Канаду, а інший/інша – лишився/лась в Україні.
Що буде потрібно? Поділитись своєю історією під час 1-1,5 годинного інтерв’ю та надати фотографії, що передають емоції цього періоду (можна без зображень людей). Історії стануть частиною більшого архіву Документуючи Україну. Детальніше про проєкт можна прочитати за лінком в першому коментарі.
Кого ми шукаємо? Людей віком 18-22, які:
✔️під час повномасштабної війни закінчили школу й розпочали подальший шлях: в навчанні, роботі, армії тощо.
✔️ виїхали з України перед чи після початку повномасштабного вторгнення, й оселилися в Канаді або США та наразі перебувають в одній з цих країн. АБО залишились в Україні.
Важлива умова: учасники/ці з США/Канади повинні/на мати друга/подругу, який/а лишилась в Україні і наразі проживає там; та, навпаки, для тих, хто лишились в Україні – мати друга/подругу, що поїхали в США/Канаду. Обидва учасника/ці мають погодитися на свою участь дослідницькому проєкті.
Участь конфіденційна, всі імена буде змінено.
Передбачено помірну грошову компенсацію за участь та приділений час.
Якщо ви зацікавились, заповніть будь ласка ось цю форму https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdN3JUW0Hh4-wXyzJyvGHs7WPL7uXtAd4biZLHIcOMpA-e-yg/viewform
Будемо щиро вдячні за поширення цієї інформації.
Ми з Юлією Соболь розпочинаємо новий проєкт Документуючи Україну “Ти поїхав, я лишився: історії дорослішання під час війни в Україні” за підтримки IWM Austria і просимо допомогти з пошуком учасників/ць. Це науковий, некомерційний проєкт з документації впливу війни в Україні на молодих людей та їхнє життя.
Ми збираємо історії друзів, один/одна з яких через війну поїхав/ла за океан, в США чи Канаду, а інший/інша – лишився/лась в Україні.
Що буде потрібно? Поділитись своєю історією під час 1-1,5 годинного інтерв’ю та надати фотографії, що передають емоції цього періоду (можна без зображень людей). Історії стануть частиною більшого архіву Документуючи Україну. Детальніше про проєкт можна прочитати за лінком в першому коментарі.
Кого ми шукаємо? Людей віком 18-22, які:
✔️під час повномасштабної війни закінчили школу й розпочали подальший шлях: в навчанні, роботі, армії тощо.
✔️ виїхали з України перед чи після початку повномасштабного вторгнення, й оселилися в Канаді або США та наразі перебувають в одній з цих країн. АБО залишились в Україні.
Важлива умова: учасники/ці з США/Канади повинні/на мати друга/подругу, який/а лишилась в Україні і наразі проживає там; та, навпаки, для тих, хто лишились в Україні – мати друга/подругу, що поїхали в США/Канаду. Обидва учасника/ці мають погодитися на свою участь дослідницькому проєкті.
Участь конфіденційна, всі імена буде змінено.
Передбачено помірну грошову компенсацію за участь та приділений час.
Якщо ви зацікавились, заповніть будь ласка ось цю форму https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdN3JUW0Hh4-wXyzJyvGHs7WPL7uXtAd4biZLHIcOMpA-e-yg/viewform
Будемо щиро вдячні за поширення цієї інформації.
24.03.202508:54
Антропологія для бізнесу
Розпочинаємо новий курс на “Культурному проекті”, присвячений прикладному використанню антропології.
Цей курс дозволить поглянути на бізнес крізь призму людської поведінки, культурних норм і світогляду. На цьому курсі видізнаєтесь:
🔸Як антропологічні дослідження можуть покращити комунікацію між тими, хто продукт створює, та тими, хто його споживає?
🔸Чому відповіді фокус-груп розкажуть вам менше, ніж відстеження людської поведінки?
🔸Які саме методи дозволяють антропологам зробити неочевидне очевидним?
🔸Чому розуміння культури є критичним для роботи будь-якого бізнесу?
Деталі за посиланням 👇
https://culturalproject.org/products/antropologiya-biznesu/
Розпочинаємо новий курс на “Культурному проекті”, присвячений прикладному використанню антропології.
Цей курс дозволить поглянути на бізнес крізь призму людської поведінки, культурних норм і світогляду. На цьому курсі видізнаєтесь:
🔸Як антропологічні дослідження можуть покращити комунікацію між тими, хто продукт створює, та тими, хто його споживає?
🔸Чому відповіді фокус-груп розкажуть вам менше, ніж відстеження людської поведінки?
🔸Які саме методи дозволяють антропологам зробити неочевидне очевидним?
🔸Чому розуміння культури є критичним для роботи будь-якого бізнесу?
Деталі за посиланням 👇
https://culturalproject.org/products/antropologiya-biznesu/
26.11.202413:15
Міжкультурна комунікація в сучасному світі
Друзі, запрошую вас поспілкуватись про те, як знаходити спільну мову з представниками інших культур.
5 грудня 2024 тільки для "Культурного Проекту" читатиму лекцію "Міжкультурна комунікація в сучасному світі".
Говоритимемо про таке:
▪️Що таке міжкультурна комунікація, і чому про неї всі говорять.
Що таке культура, як культури об’єднують і роз'єднують людей? Як знання про культуру використовувати на практиці? Антропологія під час війни: чому важливо розуміти культуру ворога? Міжкультурна комунікація в теорії і на практиці: чому культурний чинник настільки принциповий?
▪️Як працює культура: ідентичність, іншування, репрезентація.
Як ми визначаємо свою приналежність, і чому це так важливо. Іншування і його підводні камені. Репрезентація: як пояснити іншим, хто я?
▪️Про що культури говорять і про що культури мовчать.
Які і про що прийнято говорити? Як читати невербальні сигнали? Як інтерпретувати мовчання?
▪️Як вирішувати непорозуміння між культурами.
Які способи вирішення конфліктів існують у племінних суспільствах, і чого ми можемо від них навчитися? Як розуміти інші культури і як залагоджувати непорозуміння?
Посилання для реєстрації
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd1Gvb-UN1y8xPUb3VZUx_XMcWa68dUlHIH773AN9fAEnK9gA/viewform
Опис події
https://www.facebook.com/events/1536553743892674?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22mechanism%22%3A%22search_results%22%2C%22surface%22%3A%22bookmark_search%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D
Друзі, запрошую вас поспілкуватись про те, як знаходити спільну мову з представниками інших культур.
5 грудня 2024 тільки для "Культурного Проекту" читатиму лекцію "Міжкультурна комунікація в сучасному світі".
Говоритимемо про таке:
▪️Що таке міжкультурна комунікація, і чому про неї всі говорять.
Що таке культура, як культури об’єднують і роз'єднують людей? Як знання про культуру використовувати на практиці? Антропологія під час війни: чому важливо розуміти культуру ворога? Міжкультурна комунікація в теорії і на практиці: чому культурний чинник настільки принциповий?
▪️Як працює культура: ідентичність, іншування, репрезентація.
Як ми визначаємо свою приналежність, і чому це так важливо. Іншування і його підводні камені. Репрезентація: як пояснити іншим, хто я?
▪️Про що культури говорять і про що культури мовчать.
Які і про що прийнято говорити? Як читати невербальні сигнали? Як інтерпретувати мовчання?
▪️Як вирішувати непорозуміння між культурами.
Які способи вирішення конфліктів існують у племінних суспільствах, і чого ми можемо від них навчитися? Як розуміти інші культури і як залагоджувати непорозуміння?
Посилання для реєстрації
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd1Gvb-UN1y8xPUb3VZUx_XMcWa68dUlHIH773AN9fAEnK9gA/viewform
Опис події
https://www.facebook.com/events/1536553743892674?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22mechanism%22%3A%22search_results%22%2C%22surface%22%3A%22bookmark_search%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D
21.08.202407:30
«Увесь час я поряд із ним»: Що таке доглядова праця жінок та чому вона недооцінена в українському суспільстві
Divoche.media розповідають про наше з "Принципом" дослідження близьких поранених ветеранів.
🔸 Чому часто доглядова праця для жінок - це не тільки про догляд за пораненим?
🔸 Які наслідки може мати тривалий догляд за важко пораненою людиною?
🔸 Як бюрократія стає частиною повсякденних обов'язків доглядальниць?
🔸 Яка підтримка насправді потрібна доглядальницям?
🔸 Чим держава допомагає родинам поранених?
🔸 Як навчитись доглядати за важко пораненою людиною?
Текст статті за посиланням 👇
https://divoche.media/2024/08/20/uves-chas-ia-poriad-iz-nym-shcho-take-dohliadova-pratsia-zhinok-ta-chomu-vona-nedootsinena-v-ukrainskomu-suspilstvi/?fbclid=IwY2xjawExnAFleHRuA2FlbQIxMQABHfunypPnunJQ8sMYqNYEfWKd0cBcufYvCQRW82Mnoq5s-RkuCB8wz3kKtA_aem_8uEfzGfU3Np-A8c1S8D_oQ
#anthropologicalreding
Divoche.media розповідають про наше з "Принципом" дослідження близьких поранених ветеранів.
🔸 Чому часто доглядова праця для жінок - це не тільки про догляд за пораненим?
🔸 Які наслідки може мати тривалий догляд за важко пораненою людиною?
🔸 Як бюрократія стає частиною повсякденних обов'язків доглядальниць?
🔸 Яка підтримка насправді потрібна доглядальницям?
🔸 Чим держава допомагає родинам поранених?
🔸 Як навчитись доглядати за важко пораненою людиною?
Текст статті за посиланням 👇
https://divoche.media/2024/08/20/uves-chas-ia-poriad-iz-nym-shcho-take-dohliadova-pratsia-zhinok-ta-chomu-vona-nedootsinena-v-ukrainskomu-suspilstvi/?fbclid=IwY2xjawExnAFleHRuA2FlbQIxMQABHfunypPnunJQ8sMYqNYEfWKd0cBcufYvCQRW82Mnoq5s-RkuCB8wz3kKtA_aem_8uEfzGfU3Np-A8c1S8D_oQ
#anthropologicalreding
29.05.202413:01
Антропологи у Другій світовій: успіхи і провали прикладних досліджень (частина 2)
Початок ось тут
Головний розрив в уявленнях про Японію полягав у тому, що серед американського політичного істеблішменту було поширене переконання, що японці “культурно неспроможні капітулювати”, а тому битимуться до останнього живого солдата. Чим довше тривали бойові дії, тим важливішою для Тейлора ставала не так сама війна з японцями, як війна з упередженнями політиків і військових щодо японців. Щоб подолати вкорінені стереотипи, ученим потрібні були аргументи. Тоді антропологам УВІ доручили дослідити значення імператора в японському суспільстві.
Однією з тих, хто отримав це завдання, стала тодішня топова американська антропологиня Рут Бенедикт. Не маючи можливості проводити класичні польові виїзди на територію ворога, вона здійснила ретельне дослідження патернів японської повсякденної культури, вивчаючи історію, мистецтво та спілкуючись з тими японцями, котрі емігрували до США. Згодом після війни на цих матеріалах вона випустить культову книгу “Хризантема і меч”, яка стане бестселлером і розійдеться величезними тиражами і в США, і в Японії.
У результаті дослідження уявлень про імператора серед японців було отримано звіт, з яким УВІ прийшло до Рузвельта і переконало його не включати до умов капітуляції конкретні вимоги щодо особи імператора в разі неминучого закінчення війни. Причому переконали настільки вдало, що потім це не довелось вдруге доводити його наступнику Трумену.
Утім результати роботи антропологів УВІ виявились суперечливими. З одного боку, їм вдалось принести суттєві зміни в майдсет військових і політичної еліти, з іншого − більшість їхніх рекомендацій так і не було взято до уваги. Навесні 1945 року Тейлор повідомляв Трумена, що на думку антропологічної команди УВІ японці вже готові капулювати, адже тиск з боку СРСР та Азійського фронту переконали їх в неможливості продовжувати війну. Проте навіть маючи цю інформацію від фахівців американські військові та політичні лідери продовжили розробку плану щодо використання ядерної зброї проти цивільних цілей у Японії. Хоча на той момент це вже не було ні політичною, ні військовою необхідністю.
Це тільки один невеликий епізод роботи антропологів під час Другої світової війни, насправді ж про співпрацю вчених і урядів можна розповісти значно більше, що я і робитиму поступово в наступних постах.
Початок ось тут
Головний розрив в уявленнях про Японію полягав у тому, що серед американського політичного істеблішменту було поширене переконання, що японці “культурно неспроможні капітулювати”, а тому битимуться до останнього живого солдата. Чим довше тривали бойові дії, тим важливішою для Тейлора ставала не так сама війна з японцями, як війна з упередженнями політиків і військових щодо японців. Щоб подолати вкорінені стереотипи, ученим потрібні були аргументи. Тоді антропологам УВІ доручили дослідити значення імператора в японському суспільстві.
Однією з тих, хто отримав це завдання, стала тодішня топова американська антропологиня Рут Бенедикт. Не маючи можливості проводити класичні польові виїзди на територію ворога, вона здійснила ретельне дослідження патернів японської повсякденної культури, вивчаючи історію, мистецтво та спілкуючись з тими японцями, котрі емігрували до США. Згодом після війни на цих матеріалах вона випустить культову книгу “Хризантема і меч”, яка стане бестселлером і розійдеться величезними тиражами і в США, і в Японії.
У результаті дослідження уявлень про імператора серед японців було отримано звіт, з яким УВІ прийшло до Рузвельта і переконало його не включати до умов капітуляції конкретні вимоги щодо особи імператора в разі неминучого закінчення війни. Причому переконали настільки вдало, що потім це не довелось вдруге доводити його наступнику Трумену.
Утім результати роботи антропологів УВІ виявились суперечливими. З одного боку, їм вдалось принести суттєві зміни в майдсет військових і політичної еліти, з іншого − більшість їхніх рекомендацій так і не було взято до уваги. Навесні 1945 року Тейлор повідомляв Трумена, що на думку антропологічної команди УВІ японці вже готові капулювати, адже тиск з боку СРСР та Азійського фронту переконали їх в неможливості продовжувати війну. Проте навіть маючи цю інформацію від фахівців американські військові та політичні лідери продовжили розробку плану щодо використання ядерної зброї проти цивільних цілей у Японії. Хоча на той момент це вже не було ні політичною, ні військовою необхідністю.
Це тільки один невеликий епізод роботи антропологів під час Другої світової війни, насправді ж про співпрацю вчених і урядів можна розповісти значно більше, що я і робитиму поступово в наступних постах.
04.03.202409:32
Родини українських ветеранів ❤️🩹 Як підтримати
Нещодавно ми з ГО принцип провели дослідження про піклувальників(иць) українських ветеранів. Більше про це читайте у попередньому пості. За посиланням коротко розповідаю про основні проблеми ветеранських родин та досвід їхнього вирішення в інших країнах:
https://www.youtube.com/watch?v=LKbw42grpKw
Нещодавно ми з ГО принцип провели дослідження про піклувальників(иць) українських ветеранів. Більше про це читайте у попередньому пості. За посиланням коротко розповідаю про основні проблеми ветеранських родин та досвід їхнього вирішення в інших країнах:
https://www.youtube.com/watch?v=LKbw42grpKw
20.02.202408:40
За лаштунками турботи: близькі ветеранів та доглядова праця
Друзі, запрошую всіх причетних 22 лютого з 10.30 до 15.00 на презентацію нашого нового спільного дослідження з "Принцип".
Цього разу говоритимемо про турботу, і про те, що проживають найближчі люди поранених та хворих військовослужбоців.
Деталі ось тут: https://www.instagram.com/p/C3Xb_6KNG2v/?igsh=ejZrZWVqczE1dGYz
Реєстрація за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdOKA59dvjYKz87cWgbvDzREhmVideEqYj6Bx3HPRULZPejNw/viewform
Друзі, запрошую всіх причетних 22 лютого з 10.30 до 15.00 на презентацію нашого нового спільного дослідження з "Принцип".
Цього разу говоритимемо про турботу, і про те, що проживають найближчі люди поранених та хворих військовослужбоців.
Деталі ось тут: https://www.instagram.com/p/C3Xb_6KNG2v/?igsh=ejZrZWVqczE1dGYz
Реєстрація за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdOKA59dvjYKz87cWgbvDzREhmVideEqYj6Bx3HPRULZPejNw/viewform
29.01.202512:22
Друзі, продовжується набір на програму "Навчай для України”
«Навчай для України» шукає молодь, яка готова змінювати освіту в малих громадах країни в межах програми лідерського розвитку «Навчай». Учасники програми на 1 або 2 роки поїдуть вчителювати у малі громади Київщини й Одещини.
Під час програми «Навчай» ти отримаєш:
✨простір для розвитку себе, нового досвіду і викликів у спільноті однодумців;
✨індивідуальну менторську підтримку;
✨підтримку стипендією за виконання умов програми + офіційна зарплата вчителя;
✨змогу зробити внесок у розвиток України та потенціалу майбутнього покоління;
✨комплексний професійний і лідерський розвиток разом з обміном досвіду учасників мережі Teach For All (63 країн світу).
Детальніше про програму «Навчай» — за посиланням https://teachforukraine.org/fellows/
Перша хвиля реєстрації триває до 31 січня. Стань частиною освітніх змін💛
Реєстрація на програму за посиланням 💻
«Навчай для України» шукає молодь, яка готова змінювати освіту в малих громадах країни в межах програми лідерського розвитку «Навчай». Учасники програми на 1 або 2 роки поїдуть вчителювати у малі громади Київщини й Одещини.
Під час програми «Навчай» ти отримаєш:
✨простір для розвитку себе, нового досвіду і викликів у спільноті однодумців;
✨індивідуальну менторську підтримку;
✨підтримку стипендією за виконання умов програми + офіційна зарплата вчителя;
✨змогу зробити внесок у розвиток України та потенціалу майбутнього покоління;
✨комплексний професійний і лідерський розвиток разом з обміном досвіду учасників мережі Teach For All (63 країн світу).
Детальніше про програму «Навчай» — за посиланням https://teachforukraine.org/fellows/
Перша хвиля реєстрації триває до 31 січня. Стань частиною освітніх змін💛
Реєстрація на програму за посиланням 💻
19.11.202421:58
Все, що ви хотіли знати про антропологію і соромились спитати, розповідаю у новому відео для @poroblenopodcast
21.08.202407:09
На ремонт техніки
Востаннє я бачила його десь семикласником - молодший брат моєї близької подруги, який бешкетував і заважав нашим серйозним підлітковим справам. Сьогодні цей хлопчик геть дорослий і боронить нас усіх в найгарячіших точках на сході України.
Після Покровська йому з побратимами терміново потрібні кошти на ремонт техніки. І це найменше, що ми всі можемо зробити.
Подякувати за службу і відвагу можна ось тут 👇
https://send.monobank.ua/jar/8uPc8ZXngn
Востаннє я бачила його десь семикласником - молодший брат моєї близької подруги, який бешкетував і заважав нашим серйозним підлітковим справам. Сьогодні цей хлопчик геть дорослий і боронить нас усіх в найгарячіших точках на сході України.
Після Покровська йому з побратимами терміново потрібні кошти на ремонт техніки. І це найменше, що ми всі можемо зробити.
Подякувати за службу і відвагу можна ось тут 👇
https://send.monobank.ua/jar/8uPc8ZXngn
20.05.202410:32
Як онлайн-спілкування допомагає дослідникам аналізувати проблеми ветеранів
Прикладні антропологічні дослідження сьогодні дають змогу забезпечити етичне і релевантне спілкування на складні теми з людьми зі складним досвідом. Ми з Олексієм Москаленком трохи розповіли про те, як метод мобільної етнографії допомагає краще розуміти потреби ветеранів:
🔸Чому саме мобільна етнографія, і як вона допомагає долати обмеження?
🔸Про етику та комфорт для співрозмовників
🔸Держава під збільшувальним склом
Повний текст статті ось тут 👇
https://www.pravda.com.ua/columns/2024/05/16/7456085/
#anthropologicalwriting
Прикладні антропологічні дослідження сьогодні дають змогу забезпечити етичне і релевантне спілкування на складні теми з людьми зі складним досвідом. Ми з Олексієм Москаленком трохи розповіли про те, як метод мобільної етнографії допомагає краще розуміти потреби ветеранів:
🔸Чому саме мобільна етнографія, і як вона допомагає долати обмеження?
🔸Про етику та комфорт для співрозмовників
🔸Держава під збільшувальним склом
Повний текст статті ось тут 👇
https://www.pravda.com.ua/columns/2024/05/16/7456085/
#anthropologicalwriting
26.02.202412:38
Як ми їмо: кухня воєнного повсякдення
Без сумніву війна впливає на те, що ми їмо, і на те, як ми їмо. Різний досвід війни по-різному позначається на нашому повсякденні сьогодні і матиме вплив на наші харчові звички у майбутньому.
Команда Суспільного вирішила заглибитись у цю тему і створила чудовий Радіодокументальний проект "Як ми їмо: кухня воєнного повсякдення". У ньому можна почути справжні історії людей про харчування під час війни, зокрема, про їжу в окупації, а також поміркувати разом з експертами про наші нові харчові звички і практики.
Запис доступний за посиланням 👇
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3767590&fbclid=IwAR3w8SYlpEvIg9lWbVwjOSyMjkIbbuwJ7dYobj1ub44jHRN6stQmSTGlYCU_aem_AT4YX3_26oHX_SVbjbhwSJ335VFAsfnlNSWVZSlPM40Ue9O-7XTBnU8PBQS29PiZkQY
Без сумніву війна впливає на те, що ми їмо, і на те, як ми їмо. Різний досвід війни по-різному позначається на нашому повсякденні сьогодні і матиме вплив на наші харчові звички у майбутньому.
Команда Суспільного вирішила заглибитись у цю тему і створила чудовий Радіодокументальний проект "Як ми їмо: кухня воєнного повсякдення". У ньому можна почути справжні історії людей про харчування під час війни, зокрема, про їжу в окупації, а також поміркувати разом з експертами про наші нові харчові звички і практики.
Запис доступний за посиланням 👇
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3767590&fbclid=IwAR3w8SYlpEvIg9lWbVwjOSyMjkIbbuwJ7dYobj1ub44jHRN6stQmSTGlYCU_aem_AT4YX3_26oHX_SVbjbhwSJ335VFAsfnlNSWVZSlPM40Ue9O-7XTBnU8PBQS29PiZkQY
06.02.202412:16
Про деколонізацію антропології, війну і вестплейнінг (частина 3)
Остання частина розповіді про статтю Юлії Буйських, перші дві можна прочитати ось тут і ось тут.
Як долати колоніалізм?
Щоб подолати колоніалізм, треба спершу дати чесну відповідь на низку важливих запитань. Як на антропологію впливає російсько-українська війна? Чи відбудеться деколонізація антропології, яка подолає бар’єри між «місцевими вченими» та «глобальними експертами»?
Одним зі способів подолання кордонів, породжених інтелектуальним колоніалізмом в західній академії, є активна емпатія. Це не просто співчуття як вміння бачити чужий біль, а й вміння співвідносити себе з цим болем і відчувати його.
Як зазначив Тім Інголд, «антропологія — це філософія з людьми», сьогодні цей заклик слід прочитати як заклик до антропології зі співчуттям до цих людей.
Посилання на статтю ось тут
https://journals.iaepan.pl/ethp/article/view/3366/3315?fbclid=IwAR2UQ2OXQ6dejkI9D3Pdtoj_xI38Ff4gx4OGVGH4o-YbCnjVuJBTssfXf6k
#anthropologicalreading
Остання частина розповіді про статтю Юлії Буйських, перші дві можна прочитати ось тут і ось тут.
Як долати колоніалізм?
Щоб подолати колоніалізм, треба спершу дати чесну відповідь на низку важливих запитань. Як на антропологію впливає російсько-українська війна? Чи відбудеться деколонізація антропології, яка подолає бар’єри між «місцевими вченими» та «глобальними експертами»?
Одним зі способів подолання кордонів, породжених інтелектуальним колоніалізмом в західній академії, є активна емпатія. Це не просто співчуття як вміння бачити чужий біль, а й вміння співвідносити себе з цим болем і відчувати його.
Як зазначив Тім Інголд, «антропологія — це філософія з людьми», сьогодні цей заклик слід прочитати як заклик до антропології зі співчуттям до цих людей.
Посилання на статтю ось тут
https://journals.iaepan.pl/ethp/article/view/3366/3315?fbclid=IwAR2UQ2OXQ6dejkI9D3Pdtoj_xI38Ff4gx4OGVGH4o-YbCnjVuJBTssfXf6k
#anthropologicalreading
显示 1 - 24 共 180
登录以解锁更多功能。