Лабораторія
Знаємо формулу корисних книжок📚
Замовити книжки ➡️ https://laboratory.ua/
Замовити книжки ➡️ https://laboratory.ua/
关联群组
Книжкові лаборанти
17
记录
16.04.202517:32
9.3K订阅者08.02.202523:59
400引用指数23.01.202501:16
3.1K每帖平均覆盖率22.01.202501:16
3.1K广告帖子的平均覆盖率14.09.202423:59
18.54%ER22.01.202523:59
35.13%ERR
30.03.202510:03
Якби цю книжку позиціонували не як абсурд, а як соціальну сатиру (якою вона насправді є), я би вже давно її прочитала.
Бо що я розумію під абсурдом в літературі? Автор нагромаджує неможливого, чисто для "гиги, дивіться як я вмію, як все дивно, і яка у мене бурхлива фантазія".
Або ж словники кажуть, що абсурд в літературі - це
Але ж тут не це!!!!
Нагромадження тут дуже з сенсом! І підпорядковані дуже навіть зрозумілим закономірностям! І усе, що здається неприпасованим, після гугління або думання, виявляється відсилкою до чогось. Який же це абсурд? тю.
Наприклад, беремо те саме оповідання “З нами житиме еласмотерій”. Жінка притягує в однокімнатну квартиру чотириметрового доісторичного носорога, не спитавши чоловіка, і така: “він буде з нами жити”. І врешті непомітно навалює на нього весь догляд за носорогом і усі можливі незручності. Він до останнього намагається її виправдати, а вона випробовує і випробовує його кордони. Чим закінчилося, спойлерити не буду, але очевидно, що це офігенний текст про аб’юз та особисті межі у стосунках: яких гігантських “еласмотеріїв” ми часто воліємо не помічати, аби й далі бути з коханою людиною.
Тут є оповідання про пропаганду («Не все так однозначно»), замасковане під сімейну драму. Чоловік помічає в квартирі голого коханця дружини, але той абсурдними аргументами доводить, що нічого не було - і чоловік схильний погодитися, бо дуже не хочеться приймати очевидне і жити з цим болем. Простіше повірити, що це страховий агент, проповідник, злодій, сантехнік - хто завгодно.
І, звісно, найкрутіше оповідання останнє - про те, як вестерни влаштовують гепенінг за мотивами нашої війни (щось типу сценки, щоб зануритися в атмосферу обстрілів та блекаутів), а далі спокійненько собі п’ють шампанське. Це офігенно написано!
Або ж оповідання про “літературний завод”, довкола якого побудували місто, а люди, що цікавляться важкою промисловістю та механікою роботи конвеєрної стрічки, опиняються в андеграунді )) Це очевидно, стьоб зі снобізму: причому, і “фізиків”, і “ліриків” одночасно.
А ще по тексту розкидані безліч відсилок, які я, на диво, здебільшого вловлювала. Наприклад, на Жадана:
Або ж дрібні приємності, типу як учасниця групи, що організовує місце релігійного паломництва, читає Докінза =) Або як еласмотерію хотіли показати фільм Сенцова, щоб його порадувати (на секунду зависаєш, згадуєш назву “Носоріг” і ржеш).
Закидають, що в книжці є сексизм. Та ні, це якраз сарказм над сексизмом!
А ще два оповідання тут перегукуються: перше читаєш з думкою WTF, а через кілька оповідань з’являється щось типу продовження, і все стає на місця 😀. Словом, автор розважався, як міг )
Та ой, ну класна книжка! І елементи абсурду тут хіба що для сміху, а не як самоціль. Основна мета - поіронізувати над суспільством та різними його аспектами, і в цьому плані усе максимально вдалося.
Я багато догуглювала, багато сміялася і потім пів ночі згадувала окремі оповідання, щоб домислити, про що це було (не повторюйте моїх помилок, не читайте її перед сном). Аж перечитати захотілося ❤️.
Дякую блогерській премії "Книжкової країни", завдяки якій я подолала свій блок "ну це ж абсурд, тому не читатиму".
Дякую автору, і хочу такого ще!
#непозбувний_відгук
Бо що я розумію під абсурдом в літературі? Автор нагромаджує неможливого, чисто для "гиги, дивіться як я вмію, як все дивно, і яка у мене бурхлива фантазія".
Або ж словники кажуть, що абсурд в літературі - це
хаотичне нагромадження випадковостей, позбавлених сенсу і не підпорядкованих жодним закономірностям
Але ж тут не це!!!!
Нагромадження тут дуже з сенсом! І підпорядковані дуже навіть зрозумілим закономірностям! І усе, що здається неприпасованим, після гугління або думання, виявляється відсилкою до чогось. Який же це абсурд? тю.
Наприклад, беремо те саме оповідання “З нами житиме еласмотерій”. Жінка притягує в однокімнатну квартиру чотириметрового доісторичного носорога, не спитавши чоловіка, і така: “він буде з нами жити”. І врешті непомітно навалює на нього весь догляд за носорогом і усі можливі незручності. Він до останнього намагається її виправдати, а вона випробовує і випробовує його кордони. Чим закінчилося, спойлерити не буду, але очевидно, що це офігенний текст про аб’юз та особисті межі у стосунках: яких гігантських “еласмотеріїв” ми часто воліємо не помічати, аби й далі бути з коханою людиною.
Тут є оповідання про пропаганду («Не все так однозначно»), замасковане під сімейну драму. Чоловік помічає в квартирі голого коханця дружини, але той абсурдними аргументами доводить, що нічого не було - і чоловік схильний погодитися, бо дуже не хочеться приймати очевидне і жити з цим болем. Простіше повірити, що це страховий агент, проповідник, злодій, сантехнік - хто завгодно.
І, звісно, найкрутіше оповідання останнє - про те, як вестерни влаштовують гепенінг за мотивами нашої війни (щось типу сценки, щоб зануритися в атмосферу обстрілів та блекаутів), а далі спокійненько собі п’ють шампанське. Це офігенно написано!
Або ж оповідання про “літературний завод”, довкола якого побудували місто, а люди, що цікавляться важкою промисловістю та механікою роботи конвеєрної стрічки, опиняються в андеграунді )) Це очевидно, стьоб зі снобізму: причому, і “фізиків”, і “ліриків” одночасно.
А ще по тексту розкидані безліч відсилок, які я, на диво, здебільшого вловлювала. Наприклад, на Жадана:
Тихо, не розбуди еласмотерія, не розбуди еласмотерія.
Або ж дрібні приємності, типу як учасниця групи, що організовує місце релігійного паломництва, читає Докінза =) Або як еласмотерію хотіли показати фільм Сенцова, щоб його порадувати (на секунду зависаєш, згадуєш назву “Носоріг” і ржеш).
Закидають, що в книжці є сексизм. Та ні, це якраз сарказм над сексизмом!
А ще два оповідання тут перегукуються: перше читаєш з думкою WTF, а через кілька оповідань з’являється щось типу продовження, і все стає на місця 😀. Словом, автор розважався, як міг )
Та ой, ну класна книжка! І елементи абсурду тут хіба що для сміху, а не як самоціль. Основна мета - поіронізувати над суспільством та різними його аспектами, і в цьому плані усе максимально вдалося.
Я багато догуглювала, багато сміялася і потім пів ночі згадувала окремі оповідання, щоб домислити, про що це було (не повторюйте моїх помилок, не читайте її перед сном). Аж перечитати захотілося ❤️.
Дякую блогерській премії "Книжкової країни", завдяки якій я подолала свій блок "ну це ж абсурд, тому не читатиму".
Дякую автору, і хочу такого ще!
#непозбувний_відгук
08.04.202513:20
Екстрене включення зі складу Лабораторії! Другий тираж збірки «З нами житиме еласмотерій» Романа Голубовського прибув із друкарні🔥
За непідтвердженими даними, книжка знову з’явилася на полицях книгарень, на столах редакторів, у рюкзаках пасажирів нічних поїздів — і на верхніх полицях свідомості.
Очевидці описують ефекти:
🔸мимовільне хихотіння під час читання
🔸бажання цитувати вголос незнайомим людям
🔸легкий, але стійкий ефект «що це щойно було — і чому так влучно?»
Фахівці попереджають:
📌абсурд у поєднанні з чутливістю може спричинити переосмислення буденності
📌книжка містить сцени іронії над реальністю та несподівано точного болю
📌після зустрічі з еласмотерієм дороги назад не існує
Ми радимо замовити свій примірник «Еласмотерія», заварити чай у підскляннику та читати за можливості на верхній полиці. Але обережно. (У разі несподіваного падіння звертайтесь до найближчої літературної спільноти)😉
За непідтвердженими даними, книжка знову з’явилася на полицях книгарень, на столах редакторів, у рюкзаках пасажирів нічних поїздів — і на верхніх полицях свідомості.
Очевидці описують ефекти:
🔸мимовільне хихотіння під час читання
🔸бажання цитувати вголос незнайомим людям
🔸легкий, але стійкий ефект «що це щойно було — і чому так влучно?»
Фахівці попереджають:
📌абсурд у поєднанні з чутливістю може спричинити переосмислення буденності
📌книжка містить сцени іронії над реальністю та несподівано точного болю
📌після зустрічі з еласмотерієм дороги назад не існує
Ми радимо замовити свій примірник «Еласмотерія», заварити чай у підскляннику та читати за можливості на верхній полиці. Але обережно. (У разі несподіваного падіння звертайтесь до найближчої літературної спільноти)😉
23.03.202515:06
Готуємось до нового тижня 👀
10.04.202514:27
А ви як рятуєтесь від квітневої зими?🥶
24.03.202513:54
Стартуємо тиждень передзамовлень із книжки, що проведе вас стежками родинної памʼяті🧡
Чи замислювались ви скільки таємниць приховано серед старовинних фотографій і туманних спогадів вашої родини? І як багато історій досі залишаються нерозказаними, а зв’язки із далекими близькими — втраченими? Книжка «А тепер і спитати немає в кого» — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті.
З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе. Адже коріння відлунює в нас сильніше, ніж здається. Потрібно лиш встигнути запитати.
✍️Науковий редактор: Сергій Фазульянов
🖌Дизайн обкладинки: Христина Валько
Очікуємо з друку в травні, а передзамовити книжку зі знижкою можна вже зараз за посиланням🙌
Чи замислювались ви скільки таємниць приховано серед старовинних фотографій і туманних спогадів вашої родини? І як багато історій досі залишаються нерозказаними, а зв’язки із далекими близькими — втраченими? Книжка «А тепер і спитати немає в кого» — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті.
З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе. Адже коріння відлунює в нас сильніше, ніж здається. Потрібно лиш встигнути запитати.
✍️Науковий редактор: Сергій Фазульянов
🖌Дизайн обкладинки: Христина Валько
Очікуємо з друку в травні, а передзамовити книжку зі знижкою можна вже зараз за посиланням🙌
03.04.202512:04
Олена Пшенична стала лауреаткою премії імені Олеся Гончара у 2025 році 🥳
Її роман «Там, де заходить сонце» відзначено однією з найпрестижніших літературних нагород країни. Це щемка, чесна й водночас дуже світла книжка про життя і смерть, про внутрішні й зовнішні війни, про любов, памʼять, втрати, гідність і тепло, яке не згасає, навіть у найтемніші часи.
Вітаємо Олену з цією заслуженою нагородою! Радіємо разом з нею і дякуємо Державному агентству України з питань мистецтв та мистецької освіти за цю високу оцінку. З великою гордістю додаємо до цієї книжки ще одну важливу відзнаку 🧡
Її роман «Там, де заходить сонце» відзначено однією з найпрестижніших літературних нагород країни. Це щемка, чесна й водночас дуже світла книжка про життя і смерть, про внутрішні й зовнішні війни, про любов, памʼять, втрати, гідність і тепло, яке не згасає, навіть у найтемніші часи.
Вітаємо Олену з цією заслуженою нагородою! Радіємо разом з нею і дякуємо Державному агентству України з питань мистецтв та мистецької освіти за цю високу оцінку. З великою гордістю додаємо до цієї книжки ще одну важливу відзнаку 🧡
+6
15.04.202509:49
Що ж, лаври першого місця дістаються фікшину🥇
Майже всі книжки вже в кадрі (а ті, що ні — чудова причина ще раз завітати на склад)
Так, добірка вийшла об’ємна, але хіба буває забагато хороших історій?
📙«Перша дівчинка. Хроніки Сейлока»
📙«Дівчина на ім'я Самсон»
📙«Сливове дерево»
📙«Над Чорним морем»
📙«Під зоряним небом»
📙«Петро Франко. Вибране»
📙«Порцеляновий місяць»
📙«Граф Монте-Крісто»
📙«Він. Книга 1»
📙«Усі в цьому поїзді — підозрювані»
P.S. нонфікшн теж обов'язково покажемо, трішечки згодом😉🧡
Майже всі книжки вже в кадрі (а ті, що ні — чудова причина ще раз завітати на склад)
Так, добірка вийшла об’ємна, але хіба буває забагато хороших історій?
📙«Перша дівчинка. Хроніки Сейлока»
📙«Дівчина на ім'я Самсон»
📙«Сливове дерево»
📙«Над Чорним морем»
📙«Під зоряним небом»
📙«Петро Франко. Вибране»
📙«Порцеляновий місяць»
📙«Граф Монте-Крісто»
📙«Він. Книга 1»
📙«Усі в цьому поїзді — підозрювані»
P.S. нонфікшн теж обов'язково покажемо, трішечки згодом😉🧡
28.03.202513:55
Сім магічних родин, смертельний турнір і лише один переможець
У кожного з учасників — власна таємниця, і жоден не збирається відступати. Боротьба за найпотужнішу магію у світі ведеться до останньої краплі крові. Та цього разу все змінюється: нові гравці вводять свої правила, і тепер усе залежить від того, хто з них зуміє переламати гру. Хто ж стане володарем магії, а хто зникне у темряві забуття навіки?
Передзамовити↩️
У кожного з учасників — власна таємниця, і жоден не збирається відступати. Боротьба за найпотужнішу магію у світі ведеться до останньої краплі крові. Та цього разу все змінюється: нові гравці вводять свої правила, і тепер усе залежить від того, хто з них зуміє переламати гру. Хто ж стане володарем магії, а хто зникне у темряві забуття навіки?
Передзамовити↩️
08.04.202515:13
Мені було тринадцять років, коли з однієї з полиць батьківської бібліотеки я потайки витягнув цю книжку, з якої дізнався, чому в мене немає бабусь і дідусів по батьковій лінії і чому батько ніколи не розповідає про свою сім’ю
Історія, викладена в «Піаністі», починається 23 вересня 1939 року в прямому радіоефірі. Ноктюрн Шопена — останній подих спокійного життя, що завершувався під канонаду вибухів. Від цієї миті Владислав Шпільман і його родина опиняються в лещатах війни. Гетто, грабежі, переслідування — усе це він пережив, ховаючись серед руїн Варшави.
Спогади, написані відразу після війни і десятиліттями замовчувані радянською владою, є приголомшливим свідченням людської витривалості й незламності духу
📙Переклад: Олег Полоз
🖌Дизайн обкладинки: Ksenographica
Українське видання також містить уривки зі щоденника німецького офіцера, який допоміг Шпільману вижити, передмову його сина Анджея Шпільмана й післямову Вольфа Бірманна
Новинка вже у нас! Замовляйте за посиланням❤️🩹
+6
01.04.202513:02
«Пустувати — так пустувати!», — вирішили ми і поєднали наші книжки із популярними українськими телешоу😱
Що з цього вийшло? Дивіться в добірці⤴️
А може, у вас є свої варіанти? Які книжки підійшли б до телепрограм? Не стримуйте себе😅
І не забувайте, що сьогодні на сайті за промокодом KNYGOZHART — для всіх замовлень нараховується кешбек до 25%😏🧡
Що з цього вийшло? Дивіться в добірці⤴️
А може, у вас є свої варіанти? Які книжки підійшли б до телепрограм? Не стримуйте себе😅
І не забувайте, що сьогодні на сайті за промокодом KNYGOZHART — для всіх замовлень нараховується кешбек до 25%😏🧡
28.03.202514:05
Продовження серії про історію кольору від Мішеля Пастуро!
Жовтий — не лише колір, а справжній символ, який пройшов через століття, змінюючи своє значення в культурі, релігії і навіть політиці. Унікальне дослідження розповідає про те, як цей колір став уособленням сонця та радості, а з іншого боку — зрад, хвороб і спокус. Від стародавнього Єгипту до сучасного мистецтва, як жовтий викривав істинні емоції і збурював суспільство?
Передзамовити↩️
Жовтий — не лише колір, а справжній символ, який пройшов через століття, змінюючи своє значення в культурі, релігії і навіть політиці. Унікальне дослідження розповідає про те, як цей колір став уособленням сонця та радості, а з іншого боку — зрад, хвороб і спокус. Від стародавнього Єгипту до сучасного мистецтва, як жовтий викривав істинні емоції і збурював суспільство?
Передзамовити↩️
17.03.202507:19
Я думала, це буде схоже на «Крізь темряву пливу». Думала, що мене не здивувати подібними історіями. Але я прочитала 50 сторінок, і ЯК ЦЕ ГАРНО НАПИСАНО!
Я не можу нічого виділяти, бо виділяти довелось би все
Я не можу нічого виділяти, бо виділяти довелось би все
17.03.202511:48
Друзі, маємо дві новини (і обидві хороші)🥳
1. Другий тираж роману «Лімб» Кирила Половінка вже в наявності
2. Невеличка частина тиражу з приємним сюрпризом — автографом автора😎
📙Замовляйте «Лімб» з автографом Кирила Половінка ексклюзивно на нашому сайті за посиланням. Тільки встигніть, кількість примірників дуууже обмежена😉
1. Другий тираж роману «Лімб» Кирила Половінка вже в наявності
2. Невеличка частина тиражу з приємним сюрпризом — автографом автора😎
📙Замовляйте «Лімб» з автографом Кирила Половінка ексклюзивно на нашому сайті за посиланням. Тільки встигніть, кількість примірників дуууже обмежена😉
+5
10.04.202512:07
Чи замислювались ви, скільки історій зберігають родинні архіви — старі фотографії, спогади, випадкові уривки розмов? Багато з них залишаються нерозкритими, а зв’язки між поколіннями — втраченими. Книга «А тепер і спитати немає в кого» — це практичний путівник у світ родинної пам’яті, який допоможе крок за кроком зібрати навіть найменші її уламки й зберегти для майбутніх поколінь
У дописі розповідаємо, чому варто знати своє коріння, — адже воно відлунює в нас сильніше, ніж ми звикли думати. Варто лиш наважитися запитати🫂
Читайте уривок книги у блозі Лабораторії. Новинку чекаємо у травні🧡
У дописі розповідаємо, чому варто знати своє коріння, — адже воно відлунює в нас сильніше, ніж ми звикли думати. Варто лиш наважитися запитати🫂
Читайте уривок книги у блозі Лабораторії. Новинку чекаємо у травні🧡
登录以解锁更多功能。
