Х Кременчук

«Близько 10 години 20 хвилин 2 березня до Кременчуцького районного ТЦК та СП поліцією був доставлений військовозобов’язаний громадянин 1977 року народження. Після уточнення військовооблікових даних він пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до військової служби. В подальшому він лишився в ТЦК та СП, очікуючи відправлення до навчального центру. Близько 17:40 його стан здоров’я різко погіршився — він зблід і втратив свідомість, особовим складом ТЦК та СП було викликано швидку допомогу та реанімобіль. На жаль реанімаційні заходи результатів не дали і о 18:30 було констатовано смерть.

На місце події було викликано слідчо-оперативну групу поліції. За попередніми результатами її роботи порушень в роботі ТЦК та СП не виявлено, заходи фізичного впливу не застосовувались, тілесних ушкоджень у померлого громадянина немає. За даними медиків помер він від гострої серцевої недостатності.

Також керівництвом ТЦК та СП призначено службове розслідування для з’ясування усіх передумов та обставин.

Слідчі дії тривають, закликаємо мешканців утриматись від домислів, спекуляцій та маніпуляцій до їх завершення.»

«Сталася непередбачувана трагічна подія в моєму житті…..
02.03.2025 року зранку забрали мого брата працівники ТЦК в селі Омельник Кременчуцького району Полтавської області, де він постійно мешкав, а вже ввечері я дізналась від сторонніх людей про те, що він вже в морзі 4 лікарні міста Кременчука.
Цей пост не заради співчуття, не про біль втрати, а про те, що відбувається у нас в Україні загалом.
Жив собі чоловік своє життя, навіть можна сказати, що доживав… Досить відома особа в місцевих та районних органах Кременчуцької поліції.
Мова не про смерть, рано чи пізно – це неминуче.
В свої 47 років він виглядав як 74 річний дід, то від непутящого життя.
Ну в один прекрасний момент працівники ТЦК разом з поліцією вирішили, що він може бути чудовою заміною дітям, які захищають Україну.
ВЛК швидко, як це роблять загалом прописало «придатний».
Мені не потрібні деталі, що саме сталося з моїм молодшим братом в ТЦК, бо я добре знаю його з самого народження та його життєвий шлях….
Душу рве інше
В нашій родині воюють два молоді хлопці, дві дитини однієї матері. Один вже три роки, за його плечима і місто Соледар, і місто Покровськ, і місто Суми, і місто Суджа (росія). Другий - штурмова бригада Лють, тож про війну знаю не з інтернету.
Хлопці гинуть бригадами, є велика потребність в заміні, але……
Так от питання, що ж це за сутності такі працюють у ВЛК та ТЦК????
Визнати людину придатною з психічними вадами від алкогольної залежності, доживаючого свої дні (дихаючого так би мовити «на ладан») – ПРИДАТНИМ!!!
Тобто для ТЦК, як я розумію мій брат є плюсиком до зарплати. ВЛК-? (навіть аналізи не придатні). Якщо дійде до учбової частини (якщо авжеж доживе), то можна і на 0-позицію відправити, то при правильному оформленні в їхньому розумінні, наприклад недописати букву у прізвищі, не записати зворотню адресу звідки призивався, або не правильно вписати, то спокійно можна отримувати заробітню плату замість нього, не зважаючи де він на землі або на небі, спокійно поповнювати свої гаманці…..
Так от розриває питання – а як же чиїсь діти, що воюють, ХТО їм прикриє спину в бою, ХТО їх замінить на ротацію???
ПРОСТО КРИК……….
Брата я поховаю, як звичайну людину, бо він мій брат не дивлячись ні на що, ми діти одних батьків.
Люди, не мовчіть.
Бо не тільки орки вбивають ваших дітей.
P.s. На сьогодні 03.03.2025 на 22 годину 30 хв я й досі не отримала від працівників ТЦК та поліції офіційного повідомлення про смерть свого брата під час так називаємого оновлення даних. І в морзі оглянути тіло мені (рідній сестрі) відмовили без пояснень.
P.s. Миру Україні»