Анонімний автор 18 століття
Repost qilingan:
Гриби, гроби і дисертації
10.04.202515:47
Біжу до вас з нашим новим випуском на @poroblenopodcast. Дуже вболіваю за цей випуск, бо в ньому море дуже крутої унікальної інформації про те, як насправді жили кобзарі та лірники, чи був той розстріляний з'їзд, що таке ті думи та до чого там серіали і хто зараз пробує все це діло відродити.
Звісно, про все це я розпитувала свого друга дослідника історії традиційної музики Ігоря Ходжаніязова:
🪕Хто йшов у кобзарі, лірники, бандуристи?
🪕Що насправді нам відомо про їхні музичні інструменти?
🪕Як приймали у цех та що там із таємною мовою?
🪕Чи були співці незрячими жебраками?
https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
🪕Ігор Ходжаніязов — дослідник історії традиційної музики, музикант, автор телеграм-каналу “Анонімний автор 18 ст.” @anonimny_avtor — долучився до лав ЗСУ і зараз охороняє небо над українським Півднем. Просимо підтримати підрозділ, в якому він служить:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7XiXP8oQsk
💳Номер картки банки
4441 1111 2338 6066
Звісно, про все це я розпитувала свого друга дослідника історії традиційної музики Ігоря Ходжаніязова:
🪕Хто йшов у кобзарі, лірники, бандуристи?
🪕Що насправді нам відомо про їхні музичні інструменти?
🪕Як приймали у цех та що там із таємною мовою?
🪕Чи були співці незрячими жебраками?
https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
🪕Ігор Ходжаніязов — дослідник історії традиційної музики, музикант, автор телеграм-каналу “Анонімний автор 18 ст.” @anonimny_avtor — долучився до лав ЗСУ і зараз охороняє небо над українським Півднем. Просимо підтримати підрозділ, в якому він служить:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7XiXP8oQsk
💳Номер картки банки
4441 1111 2338 6066
03.04.202509:57
Цікавий факт: слово "тариф" походить з арабської мови. Там تعريف – це багатозначне слово, позначає інструкцію, рецепт, визначення, оголошення, і власне тариф в економічному значенні. Це останнє значення прийшло в Європу через італійців.
23.03.202507:30
В Тетяни Шевченко вийшов каталог керамічної скульптури з Ольвії, з колекції Національного історичного музею України. Видало швейцарсько-німецьке видавництво і виклало в публічний доступ.
21.03.202510:48
Малюнки двох камʼяних статуй з Київської губернії, 1848 рік. Перший камінь стояв в знаменитому Суботові, розказували, шо його кілька разів скидали в річку (бо «ідол»?), але селяни вертали назад, бо боялись, шо від цього буде біда. Ше розказували, шо на камені Хмельницький рубав ляхам голови.
Друга – явно «прикрашена» художником половецька жінка. Це село Мервин під Оратовом Вінницької області. Нібито там же знайдена в полі і перенесена до панського саду.
Друга – явно «прикрашена» художником половецька жінка. Це село Мервин під Оратовом Вінницької області. Нібито там же знайдена в полі і перенесена до панського саду.
17.03.202506:23
Соціальні мережі 16 століття.
10.03.202509:41
Поки дочитую книжку про куманів-половців і татар-монголів на Балканах, вияснив, шо на обкладинці – отакий красавчик з сімферопольського музея. Він же в мене є і в наборі листівок від Родоводу. Жаль, невідомо звідки саме він.
п.с. а про те, шо дочка Котяна була королевою Угорщини – дякую Роману Гауталі, він поправив. Котяна з родиною в Угорщині вирізали, а через кілька років якась куманська «дочка імператора» стала королевою. Це різні люди майже точно.
п.с. а про те, шо дочка Котяна була королевою Угорщини – дякую Роману Гауталі, він поправив. Котяна з родиною в Угорщині вирізали, а через кілька років якась куманська «дочка імператора» стала королевою. Це різні люди майже точно.
10.04.202515:47
Добрий всім вечір, запрошую вас на подкаст Пороблено! Цей раз ми з Дашею балакаєм про українську традицію кобзарів і лірників. Як завжди, по-хорошому там є цікавої інфи на цілий спецкурс, і в один випуск мусили втискати тільки вибране з вибраного.
Repost qilingan:Книгоїдка
КД
26.03.202518:05
Завершення попереднього посту про обертальний рожен та собак у колесі
Наприкінці 18го століття винайшли вертикальний обертовий механізм, де джерелом енергії була пружина. Пристрій заводили ключем, і його можна було підвісити на гак понад вогнищем і легко прибрати. Оскільки механізм містився в закритому корпусі, тримати його в чистоті теж будо нескладно. Правда, через розмір, приготувати на ньому можна було лише невеликий відруб або птицю, типу гуски або, максимум, індички. Цей пристрій був доступний за ціною для середнього класу й набув популярності у вікторіанській Британії та Америці.
Історики відзначають, що обертовий рожен був першим механічним пристроєм в західній кулінарії. Британія, звісно, була в авангарді винаходів і поширення. Бо що? Бо ростбіф! Вже на початку 17го століття подорожники відзначали, що запечене на вогні м’ясо є найбільш характерним типом страв британської кухні, і на кілька століть воно стало найбільш впізнаваним її символом. Дехто навіть припускає, що обертовий механізм для рожна надихнув британців на винахід інших машин, що започаткували промислову революцію.
А нам не слід недооцінювати інженерну кебету людей з минулого - як і їхнє непереборне бажання поласувати улюбленою стравою)
Наприкінці 18го століття винайшли вертикальний обертовий механізм, де джерелом енергії була пружина. Пристрій заводили ключем, і його можна було підвісити на гак понад вогнищем і легко прибрати. Оскільки механізм містився в закритому корпусі, тримати його в чистоті теж будо нескладно. Правда, через розмір, приготувати на ньому можна було лише невеликий відруб або птицю, типу гуски або, максимум, індички. Цей пристрій був доступний за ціною для середнього класу й набув популярності у вікторіанській Британії та Америці.
Історики відзначають, що обертовий рожен був першим механічним пристроєм в західній кулінарії. Британія, звісно, була в авангарді винаходів і поширення. Бо що? Бо ростбіф! Вже на початку 17го століття подорожники відзначали, що запечене на вогні м’ясо є найбільш характерним типом страв британської кухні, і на кілька століть воно стало найбільш впізнаваним її символом. Дехто навіть припускає, що обертовий механізм для рожна надихнув британців на винахід інших машин, що започаткували промислову революцію.
А нам не слід недооцінювати інженерну кебету людей з минулого - як і їхнє непереборне бажання поласувати улюбленою стравою)
22.03.202509:29
А дивіться! В Краківському археологічному музеї стоїть!
20.03.202516:17
Тільки дойшов шоб послухати цей випуск. Одне жаль, шо це все не відео-екскурсія, бо Олексій розказує про цікаві речі, які треба бачити. Хто живе чи буває в Києві і ше не бачили виставку в Історичному музеї – дуже раджу.
Вкінці балакали про каву – часто стикався з тим, шо коли люди чують про "кримськотатарську каву", то зразу думають, шо це про рецепти, бажано екзотичні, не як в усіх. Насправді ж суть не в рецепті, він такий же як і в усіх. Суть в тому, як її п'ють, з ким, коли і де. Але це не тільки по каву, а про все.
https://youtu.be/H3XDUQx11Q8?si=_CnCfsH27Q7ZWHMb
Вкінці балакали про каву – часто стикався з тим, шо коли люди чують про "кримськотатарську каву", то зразу думають, шо це про рецепти, бажано екзотичні, не як в усіх. Насправді ж суть не в рецепті, він такий же як і в усіх. Суть в тому, як її п'ють, з ким, коли і де. Але це не тільки по каву, а про все.
https://youtu.be/H3XDUQx11Q8?si=_CnCfsH27Q7ZWHMb
15.03.202510:54
Єдина згадка про музичні інструменти в книжці – це військові труби – в 1331 році грецький імператор Андронік ІІІІ почув різкий звук татарських труб. Він не повірив, шо це були татари, бо з ними укладений мир, і подумав, шо це волохи. Насправді це були татари – їх послав болгарський цар, порушивши тільки вчора укладену мирну угоду.
Мені згадався такий епізод з Брацлавщини. В 1582 році земський писар Кропивницький скаржився на напад вінницького старости Струса на маєток в Скуринцях: «голосом розним, яко одні татарове, окрик учинивши, у труби трубʼячи и у бубни бʼючи, з діл, з гаковниць і ручниць стрельбу пустивши, штурмовали, до дому ворота і острог вибили».
Цікаво, шо напад з трубами в обох випадках асоціюють з татарами. Я вже писав раніше про татар і труби і барабани в війську.
Мені згадався такий епізод з Брацлавщини. В 1582 році земський писар Кропивницький скаржився на напад вінницького старости Струса на маєток в Скуринцях: «голосом розним, яко одні татарове, окрик учинивши, у труби трубʼячи и у бубни бʼючи, з діл, з гаковниць і ручниць стрельбу пустивши, штурмовали, до дому ворота і острог вибили».
Цікаво, шо напад з трубами в обох випадках асоціюють з татарами. Я вже писав раніше про татар і труби і барабани в війську.
08.03.202513:55
«давай по-новой» (с)
Все-таки виявляється, ці дві статуї з Болгарії – невідомого походження. І взагалі про знахідки статуй західніше від Інгульця наче як невідомо. Плетньова в 1977 році пише: «Стосовно знаменитих, неодноразово виданих двох половецьких статуй з Болгарії, то місце їхнього початкового знаходження невідоме. Цілком можливо, що їх привезли сюди зі східних районів.»
Карта – з монографї Плетньової.
Все-таки виявляється, ці дві статуї з Болгарії – невідомого походження. І взагалі про знахідки статуй західніше від Інгульця наче як невідомо. Плетньова в 1977 році пише: «Стосовно знаменитих, неодноразово виданих двох половецьких статуй з Болгарії, то місце їхнього початкового знаходження невідоме. Цілком можливо, що їх привезли сюди зі східних районів.»
Карта – з монографї Плетньової.
07.04.202504:21
Михайло Якубович все постить рукописну кримську спадщину в себе на фб:
Не найстаріший кримський рукопис, але створений в класичних традиціях своїх часів. Праця Джаляль ад-Діна аль-Казвіні в галузі риторики арабської мови (Аль-Ідах фі Тальхіс аль-Міфтах), переписав дехто "Мухаммад Яхья, Кримський (аль-Киримі) з народження...у місті Кирим, Бог нехай його береже". 734 гіджрі, тобто 1334 рік, іще часи Золотої Орди Зберігається в Бурсі, Туреччина. Судячи з заповнених глосами полів, різних почерків і так далі, використовувався як підручник в якомусь медресе.
Не найстаріший кримський рукопис, але створений в класичних традиціях своїх часів. Праця Джаляль ад-Діна аль-Казвіні в галузі риторики арабської мови (Аль-Ідах фі Тальхіс аль-Міфтах), переписав дехто "Мухаммад Яхья, Кримський (аль-Киримі) з народження...у місті Кирим, Бог нехай його береже". 734 гіджрі, тобто 1334 рік, іще часи Золотої Орди Зберігається в Бурсі, Туреччина. Судячи з заповнених глосами полів, різних почерків і так далі, використовувався як підручник в якомусь медресе.
Repost qilingan:Книгоїдка
КД
26.03.202518:05
Відколи обертається дьонер кебаб, чому слово “обертайло” в англійській мові це лайка, і до чого тут собаки
Сьогодні мені зранку прийшов емейл, що нагадав про дуже неприємну історію з професійного минулого, тому звиняйте, для заспокоєння моїх нервів текст буде довгенький - але, сподіваюся, цікавий.
Нещодавно Анонімний автор 18го століття згадав уривок з мемуарів османського подорожника Евлія Челебі, який засвідчив існування механізму для обертання кебаба в Криму в середині 17го століття. Я розговорилася з Автором і полізла копати далі. Для цього навіть написала колишньому товаришеві по докторантурі Александру Шопову, який спеціалізується на історії харчування в Османський імперії. Алекс мені відписав, що кебабний механізм описано ще в середині 16го століття. А вчора прислав посилання на джерело.
Отож османський мандрівник та астроном Авнер Бен Закен у 1546му році в Стамбулі побудував “обертальний механізм для шиш-кебаба”. Як саме виглядав і діяв цей механізм, у мене інформації нема, але були якісь туманні спогади про обертальні механізми на кухнях західноєвропейських магнатів. Тому я почала гуглити джерела англійською і багато цікавого дізналася в процесі.
По перше, згадка про обертальний механізм у Стамбулі 16го століття не є єдиною. Арабський вчений та інженер Такі аль-Дін подає опис парового (!) механізму в 1551му році. Правда, невідомо, чи це був кабінетний винахід, або ж він мав практичне застосування.
А от по західній Європі все ше цікавіше. Історія така. В Середні віки, коли, як пам'ятаємо, хлібні печі були далеко не в кожній оселі, поширеним методом готування м'яса було смаження на відкритому вогнищі. Якщо йшлося про крупний відруб або цілу тушу, для їстівного результату треба було постійно обертати м'ясо паралельно з вогнищем. Для цього спершу використовували людську працю. Тобто треба було тупо сидіти кілька годин коло і руцями вертіти рожен, з ризиком опіків і вдихаючи дим. Робота ця була настільки мало престижною, що слово “обертайло” (turnspit) в англійській мові набуло негативної конотації, щось у дусі “синку, будеш погано вчитися в школі - підеш у ПТУ”.
Механізація процесу цікавила думку тодішніх інженерів вже в часи пізнього Середньовіччя. Спершу до справи підключили годинниковий механізм, де джерелом енергії були гирі (хто бачив годинник із зозулею, то розуміє). Гиря повільно опускалася, обертаючи зубчаті колеса, а ті, за допомогою шкіряного чи ланцюгового пасу передачі, обертали рожен. Кухарям лишалося лише регулярно піднімати гирю (зображення в коментарях). Рожен розташовувався горизонтально.
Цей механізм був великим і дорогим. Він зберігся, приміром, у французькому королівському замку Шенонсо, а також засвідчений в інших панських оселях, корчмах і лікарнях 16го - 17го століть. Приватні особи його собі дозволити не могли.
Проте немає меж людській вигадливості. В Британії придумали обертальний механізм, де джерелом енергії був… собака, який, мов білка, біг у колесі. Вивели навіть спеціальну породу, Turnspit dog - така собі кремезна такса на коротких ніжках. Офтопом, з Вікіпедії, наводжу курйозну історію. Британські панії настільки любили своїх песиків, або настільки звикли до комфорту, що брали їх з собою до церкви, де собаки мостлися на підлозі та гріли власницям ноги. І от, одного разу проповідь із казальниці виголошував, не мало не багато, якийся єпископ. Коли достойник згадав про колесо пророка Єзекіїля, песики, зачувши слово “wheel”, повибігали з-під спідниць і з гавкотом ринули на вихід.
Окрім “собачих” та годинникових обертальних механізмів, існували й більш екзотичні типи. Про паровий я вже згадувала. Інший, де джерелом енергії було гаряче повітря, що рухало гребне колесо з лопатями під кутом, вперше описав Леонардо да Вінчі. Шматок м’яса в ньому не закріплювалися на рожні, а крутився, підвішений над вогнищем. На практиці ця модель набула певного поширення, але мала недоліки: через кіптяву, механізм треба було постійно чистити, та й знімати м’ясо з вогню було небезпечно.
Сьогодні мені зранку прийшов емейл, що нагадав про дуже неприємну історію з професійного минулого, тому звиняйте, для заспокоєння моїх нервів текст буде довгенький - але, сподіваюся, цікавий.
Нещодавно Анонімний автор 18го століття згадав уривок з мемуарів османського подорожника Евлія Челебі, який засвідчив існування механізму для обертання кебаба в Криму в середині 17го століття. Я розговорилася з Автором і полізла копати далі. Для цього навіть написала колишньому товаришеві по докторантурі Александру Шопову, який спеціалізується на історії харчування в Османський імперії. Алекс мені відписав, що кебабний механізм описано ще в середині 16го століття. А вчора прислав посилання на джерело.
Отож османський мандрівник та астроном Авнер Бен Закен у 1546му році в Стамбулі побудував “обертальний механізм для шиш-кебаба”. Як саме виглядав і діяв цей механізм, у мене інформації нема, але були якісь туманні спогади про обертальні механізми на кухнях західноєвропейських магнатів. Тому я почала гуглити джерела англійською і багато цікавого дізналася в процесі.
По перше, згадка про обертальний механізм у Стамбулі 16го століття не є єдиною. Арабський вчений та інженер Такі аль-Дін подає опис парового (!) механізму в 1551му році. Правда, невідомо, чи це був кабінетний винахід, або ж він мав практичне застосування.
А от по західній Європі все ше цікавіше. Історія така. В Середні віки, коли, як пам'ятаємо, хлібні печі були далеко не в кожній оселі, поширеним методом готування м'яса було смаження на відкритому вогнищі. Якщо йшлося про крупний відруб або цілу тушу, для їстівного результату треба було постійно обертати м'ясо паралельно з вогнищем. Для цього спершу використовували людську працю. Тобто треба було тупо сидіти кілька годин коло і руцями вертіти рожен, з ризиком опіків і вдихаючи дим. Робота ця була настільки мало престижною, що слово “обертайло” (turnspit) в англійській мові набуло негативної конотації, щось у дусі “синку, будеш погано вчитися в школі - підеш у ПТУ”.
Механізація процесу цікавила думку тодішніх інженерів вже в часи пізнього Середньовіччя. Спершу до справи підключили годинниковий механізм, де джерелом енергії були гирі (хто бачив годинник із зозулею, то розуміє). Гиря повільно опускалася, обертаючи зубчаті колеса, а ті, за допомогою шкіряного чи ланцюгового пасу передачі, обертали рожен. Кухарям лишалося лише регулярно піднімати гирю (зображення в коментарях). Рожен розташовувався горизонтально.
Цей механізм був великим і дорогим. Він зберігся, приміром, у французькому королівському замку Шенонсо, а також засвідчений в інших панських оселях, корчмах і лікарнях 16го - 17го століть. Приватні особи його собі дозволити не могли.
Проте немає меж людській вигадливості. В Британії придумали обертальний механізм, де джерелом енергії був… собака, який, мов білка, біг у колесі. Вивели навіть спеціальну породу, Turnspit dog - така собі кремезна такса на коротких ніжках. Офтопом, з Вікіпедії, наводжу курйозну історію. Британські панії настільки любили своїх песиків, або настільки звикли до комфорту, що брали їх з собою до церкви, де собаки мостлися на підлозі та гріли власницям ноги. І от, одного разу проповідь із казальниці виголошував, не мало не багато, якийся єпископ. Коли достойник згадав про колесо пророка Єзекіїля, песики, зачувши слово “wheel”, повибігали з-під спідниць і з гавкотом ринули на вихід.
Окрім “собачих” та годинникових обертальних механізмів, існували й більш екзотичні типи. Про паровий я вже згадувала. Інший, де джерелом енергії було гаряче повітря, що рухало гребне колесо з лопатями під кутом, вперше описав Леонардо да Вінчі. Шматок м’яса в ньому не закріплювалися на рожні, а крутився, підвішений над вогнищем. На практиці ця модель набула певного поширення, але мала недоліки: через кіптяву, механізм треба було постійно чистити, та й знімати м’ясо з вогню було небезпечно.
22.03.202508:42
В збірці кримськотатарських приказок найшов гарну, актуальну. Складно перекласти, бо оригінал лаконічний і смішний, але я постарався.
Aqıllı erden söz çıqar, aqılsız erden baş teşilip köz çıqar.
З розумного чоловіка виходять слова, з дурного чоловіка продірявивши голову вилазять очі.
Aqıllı erden söz çıqar, aqılsız erden baş teşilip köz çıqar.
З розумного чоловіка виходять слова, з дурного чоловіка продірявивши голову вилазять очі.
19.03.202521:02
Другий день в вільний час гуглю румунські традиційні пісні. Цікавий факт: в румунській традиції колядки про вбивство (не Ісуса) - це не рідкість.
13.03.202508:31
Ше один цікавий епізод.
В 1320х коло 2х тисяч куманського війська на службі візантійського імператора розселили по островах коло Малої Азії – Лемнос, Тасос, Лесбос. Ходив слух, шо з ними договорились татари – коли татари нападуть, шоб кумани до них приєднались, разом пограбили все і втекли на північ. Може бути, шо ці кумани взагалі були позичені імператору сербським царем.
Кочовики на островах – це особливо екзотично 🌚
В 1320х коло 2х тисяч куманського війська на службі візантійського імператора розселили по островах коло Малої Азії – Лемнос, Тасос, Лесбос. Ходив слух, шо з ними договорились татари – коли татари нападуть, шоб кумани до них приєднались, разом пограбили все і втекли на північ. Може бути, шо ці кумани взагалі були позичені імператору сербським царем.
Кочовики на островах – це особливо екзотично 🌚
08.03.202507:46
Я спеціально вчора шукав інформацію, чи є знахідки половецьких статуй з Болгарії, бо цей народ досить довго грав немалу роль в Другому болгарському царстві. Перша династія, Асени, ше навіть перед приходом до влади вже мала родині зв'язки з куманами. Друга династія, Тертери – взагалі була куманська по чоловічій лінії.
Більше того, чи то рід, чи то плем'я Тертер, Тертер-оба – досить відоме в історії. Руський літописець називає їх "Тертьробичи", жінки з них часто виходили за руських князів. До них належав відомий бек Тугоркан, зокрема може бути шо Труханів острів має назву від нього. Так само з Тертеробичів був бек Котян, тесть галицького князя Мстислава – на їхній спільний заклик зібралось союзне військо в битві на Калці проти монголів. Дочка Котяна стала угорською королевою.
Досить значний регіональний вплив.
Більше того, чи то рід, чи то плем'я Тертер, Тертер-оба – досить відоме в історії. Руський літописець називає їх "Тертьробичи", жінки з них часто виходили за руських князів. До них належав відомий бек Тугоркан, зокрема може бути шо Труханів острів має назву від нього. Так само з Тертеробичів був бек Котян, тесть галицького князя Мстислава – на їхній спільний заклик зібралось союзне військо в битві на Калці проти монголів. Дочка Котяна стала угорською королевою.
Досить значний регіональний вплив.
05.04.202508:36
Читаю турецького історика (кримськотатарського походження, до речі). Взагалі дуже імперська книжка, майстерно написана, з дуже знайомими маніпуляціями. Як писав перекладач, корисно знати погляд з того боку.
24.03.202513:51
Хто памʼятає – в мене було відео доповіді і стаття про татарську пісню 15 століття Firäng qızı. Головне відкрите питання – це те, звідки саме походить пісня. За сукупністю ознак хочеться сказати, шо вона ближча до кримської традиції, але насправді ми погано розуміємо, як вигляділа кожна традиція в 15 столітті. Одна з зачіпок – це те, шо в за сюжетом татарський хлопець любить френкську дівчину (католичку). Роман Гаутала на фб закинув список францисканських монастирів в Орді станом на першу половину 14 століття. Це раніше, чим той період, який я шукаю, але все одно показово, того я наніс на карту.
Cafa (2), Maieria (2), Sodaya, Sulcata, Barasson, Maurum Castrum, Vicena, Cimbulum, Tana, Saray, Ugek, Veler, Sanctus Johannes, regno Vierie (2)
Виходить так, як я і уявляв: в Криму такі зустрічі між двома вірами бували найчастіші.
п.с. карта Дмитра Вортмана
Cafa (2), Maieria (2), Sodaya, Sulcata, Barasson, Maurum Castrum, Vicena, Cimbulum, Tana, Saray, Ugek, Veler, Sanctus Johannes, regno Vierie (2)
Виходить так, як я і уявляв: в Криму такі зустрічі між двома вірами бували найчастіші.
п.с. карта Дмитра Вортмана
21.03.202510:56
Взагалі цікаво, шо так само як англійська і французька аристократія ставила собі в садах грецькі і єгипетські скульптури, в нас ставили нерідко тутешні, часом навіть просто імітацію.
18.03.202511:53
"Відро з Буддою" або "кельтське відро" з відомого курганного поховання в Осебергу. Саме поховання 834 року, а відро старіше – десь 7-8 століття, і судячи з художнього стилю – зроблене в Ірландії.
12.03.202513:00
Цікава історія з часів розпаду Монгольської імперії.
Один з нащадків Чингіз хана, Ногай, в молодості брав участь в поході Батия на Русь. Мав великий вплив, хоча стати ханом не мав перспектив через чергу успадкування.
В 1260х став правителем між Прутом і Дністром, контролював Галицько-Волинське князівство, Болгарію і степ аж по Кавказ. Кілька разів ханами Орди ставали його протеже. Імператор Візантії Михайло Палеолог для захисту своїх володінь віддав за Ногая свою позашлюбну дочку. В кінці 1290х на Балканах навіть карбував гроші з своїм іменем і іменем сина Чеке, шо було рівносильно проголошенню себе ханом. Цікаво, шо Ногай і Чеке прийняли іслам, але були монети з їх іменами грецькою мовою. Якби його держава змогла витримати незалежність, це було б ше одне татарське ханство, на Балканах.
Але хан Орди Токта не стерпів сепаратизму. Першу битву, на Сіверському Донці він програв Ногаю. Але другу, на річці Куґенлик виграв, Ногай загинув. Дуже ймовірно, шо ця річка – це Куяльник під Одесою.
Один з нащадків Чингіз хана, Ногай, в молодості брав участь в поході Батия на Русь. Мав великий вплив, хоча стати ханом не мав перспектив через чергу успадкування.
В 1260х став правителем між Прутом і Дністром, контролював Галицько-Волинське князівство, Болгарію і степ аж по Кавказ. Кілька разів ханами Орди ставали його протеже. Імператор Візантії Михайло Палеолог для захисту своїх володінь віддав за Ногая свою позашлюбну дочку. В кінці 1290х на Балканах навіть карбував гроші з своїм іменем і іменем сина Чеке, шо було рівносильно проголошенню себе ханом. Цікаво, шо Ногай і Чеке прийняли іслам, але були монети з їх іменами грецькою мовою. Якби його держава змогла витримати незалежність, це було б ше одне татарське ханство, на Балканах.
Але хан Орди Токта не стерпів сепаратизму. Першу битву, на Сіверському Донці він програв Ногаю. Але другу, на річці Куґенлик виграв, Ногай загинув. Дуже ймовірно, шо ця річка – це Куяльник під Одесою.
07.03.202519:33
Дві статуї з болгарського села Єндже (тепер Царев Брод Шуменської області). Відкриті в 1926 році, і початково приписані пра-болгарам. В 1972 році болгарський археолог Рашо Рашев встановив, шо це куманські (половецькі) статуї.
Ko'rsatilgan 1 - 24 dan 83
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.