НТХ ЛНУ ім. І. Франка
24.04.202513:18
Вітання, хемікотики! 💚
Чи знали ви про існування бездимного пороху? Це надзвичайно корисна річ, яка набуває широкого застосування у багатьох сферах життєдіяльності. Детальніше про це у новому випуску #досліди_від_нтх , не забувайте про лайки ❤️
Чи знали ви про існування бездимного пороху? Це надзвичайно корисна річ, яка набуває широкого застосування у багатьох сферах життєдіяльності. Детальніше про це у новому випуску #досліди_від_нтх , не забувайте про лайки ❤️
17.04.202514:40
Любі хемікотики! 👩🔬
Раді оголосити, що від сьогодні ми відкриваємо реєстрацію на вибори Ради Наукового товариства хімічного факультету! 🤩
Реєстрація триватиме до 24.04, 15:00 ⏳
Посилання ТУТ!
Якщо ви бажаєте брати участь у прийнятті рішень Ради наукового товариства та бути керівником одного з Департаментів Наукового товариства хімічного факультету, то ця реєстрація саме для вас! 😊
📌 Важливо: брати участь у виборах може лише той, хто є членом Наукового товариства
📌 Якщо ви хочете балотуватись на посаду Голови наукового товариства, потрібно прикріпити програму кандидата
Звітно-виборна конференція, на якій відбудеться голосування за кандидатів чинною Радою Наукового товариства, відбудеться:
📅 02.05
🕐 15:30
📍Аудиторія №1 хімічного факультету
Порядок обрання на посади регулюється Положенням наукового товариства хімічного факультету 📖
Також ми запрошуємо всіх охочих доєднатись до участі в Конференції у якості глядачів ☺️
Ваша команда НТХ 🌼
Раді оголосити, що від сьогодні ми відкриваємо реєстрацію на вибори Ради Наукового товариства хімічного факультету! 🤩
Реєстрація триватиме до 24.04, 15:00 ⏳
Посилання ТУТ!
Якщо ви бажаєте брати участь у прийнятті рішень Ради наукового товариства та бути керівником одного з Департаментів Наукового товариства хімічного факультету, то ця реєстрація саме для вас! 😊
📌 Важливо: брати участь у виборах може лише той, хто є членом Наукового товариства
📌 Якщо ви хочете балотуватись на посаду Голови наукового товариства, потрібно прикріпити програму кандидата
Звітно-виборна конференція, на якій відбудеться голосування за кандидатів чинною Радою Наукового товариства, відбудеться:
📅 02.05
🕐 15:30
📍Аудиторія №1 хімічного факультету
Порядок обрання на посади регулюється Положенням наукового товариства хімічного факультету 📖
Також ми запрошуємо всіх охочих доєднатись до участі в Конференції у якості глядачів ☺️
Ваша команда НТХ 🌼
Repost qilingan:
Нотатки Наукового товариства
13.04.202511:10
Вітання, науковці!
Чи не задумувались ви, чому всі ці події відбуваються у світі? Ми вирішили спробувати дати відповідь на це запитання, тому запрошуємо вас на дискусію «Чому ми (не) живемо у хаосі?».
Спікери говоритимуть про конфлікти ХХ століття, їхній вплив на сучасність та нашу долю у цьому. За бажання буде можливість приєднатися до панельної дискусії.
Спікери:
Микола Нагірний — кандидат історичних наук, доцент Західноукраїнського національного університету в Тернополі.
Богдана Володимирівна Сипко — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри світової історії модерного часу.
Сіромський Руслан Богданович — доктор історичних наук, декан історичного факультету, професор кафедри світової історії модерного часу.
Де?🧭
Вул. Кушевича, 1. Міський палац культури імені Гната Хоткевича
Коли?🗓
15 квітня
О котрій?🕰
17:00
Реєстрація за цим посиланням✨
Чи не задумувались ви, чому всі ці події відбуваються у світі? Ми вирішили спробувати дати відповідь на це запитання, тому запрошуємо вас на дискусію «Чому ми (не) живемо у хаосі?».
Спікери говоритимуть про конфлікти ХХ століття, їхній вплив на сучасність та нашу долю у цьому. За бажання буде можливість приєднатися до панельної дискусії.
Спікери:
Микола Нагірний — кандидат історичних наук, доцент Західноукраїнського національного університету в Тернополі.
Богдана Володимирівна Сипко — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри світової історії модерного часу.
Сіромський Руслан Богданович — доктор історичних наук, декан історичного факультету, професор кафедри світової історії модерного часу.
Де?🧭
Вул. Кушевича, 1. Міський палац культури імені Гната Хоткевича
Коли?🗓
15 квітня
О котрій?🕰
17:00
Реєстрація за цим посиланням✨
04.04.202511:15
Вітання, любі хемікотики! 💞
Вриваємось у ваші стрічки аби повідомити про неймовірну подію— Science quest!
В колаборації з географічним та геологічним факультетами ми підготували ряд захопливих завдань, таємниць та випробувань ваших знань.
Вже 28 квітня о 15:30 ви зможете поринути у світ чогось абсолютно нового й позмагатись з іншими командами, відчуєте захопливий азарт й ,можливо, відкриєте нові для себе місця!🤫
Переходь за посиланням та заповнюй реєстраційну форму для участі💚 Реєстрація на захід триватиме з 4-го квітня по 21 квітня, а на переможців чекає неймовірний подарунок від наших партнерів.
Чекаємо саме на тебе!
Реєстраційна форма:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeMSNV9Eq82l_1l1GqLdQ1ppTDSapDTYABh9oIZsbc4HXpEPQ/viewform?usp=dialog
Вриваємось у ваші стрічки аби повідомити про неймовірну подію— Science quest!
В колаборації з географічним та геологічним факультетами ми підготували ряд захопливих завдань, таємниць та випробувань ваших знань.
Вже 28 квітня о 15:30 ви зможете поринути у світ чогось абсолютно нового й позмагатись з іншими командами, відчуєте захопливий азарт й ,можливо, відкриєте нові для себе місця!🤫
Переходь за посиланням та заповнюй реєстраційну форму для участі💚 Реєстрація на захід триватиме з 4-го квітня по 21 квітня, а на переможців чекає неймовірний подарунок від наших партнерів.
Чекаємо саме на тебе!
Реєстраційна форма:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeMSNV9Eq82l_1l1GqLdQ1ppTDSapDTYABh9oIZsbc4HXpEPQ/viewform?usp=dialog
28.03.202517:12
🧪 Міракулин: білок, що змінює сприйняття смаку
Смакові відчуття є результатом складних хімічних взаємодій між молекулами їжі та рецепторами на нашому язику. Одним із найцікавіших феноменів у цій сфері є дія білка міракулину, який змушує кислі продукти смакувати солодкими.
🔬 Хімічний механізм дії міракулину
Міракулин – це глікопротеїн, що міститься в ягодах чудо-фрукта (Synsepalum dulcificum), рослини, яка росте в Західній Африці. Він сам по собі не має вираженого смаку, проте здатний модифікувати активність смакових рецепторів.
1️⃣ Взаємодія з рецепторами
На поверхні язика знаходяться смакові рецептори, які реагують на різні хімічні сполуки, визначаючи основні смаки: солодкий, кислий, гіркий, солоний та умамі. Білок міракулин зв’язується з T1R2-T1R3, рецепторами, що відповідають за солодкий смак.
2️⃣ Зміна конфігурації рецепторів
У нейтральному середовищі міракулин залишається неактивним і не викликає відчуття солодкого. Проте при зниженні pH (тобто в кислому середовищі) він змінює свою просторову структуру, що призводить до активації рецепторів солодкого смаку навіть у відсутності цукру чи підсолоджувачів.
3️⃣ Тривалість ефекту
Міракулин залишається зв’язаним із рецепторами протягом 30 хвилин – 2 годин, залежно від концентрації кислоти та слиновиділення, яке поступово вимиває білок із поверхні язика. Після цього смакові рецептори повертаються до нормального функціонування.
🧪 Експериментальні підтвердження
Феномен впливу міракулину на смакові рецептори був ретельно досліджений у наукових роботах. Зокрема, у дослідженні Kurihara & Beidler (1968) було показано, що міракулин специфічно модифікує функцію рецепторів, не викликаючи безпосередньої активації нейронів, як це відбувається у випадку звичайного цукру. Пізніші експерименти із залученням електрофізіологічних методів підтвердили, що в умовах зниженого pH рецептори T1R2-T1R3 демонструють підвищену активність навіть за відсутності глюкози або сахарози.
🍋 Практичне застосування
Оскільки міракулин змінює сприйняття смаку, але не має калорійності та не впливає на рівень глюкози в крові, він досліджується як потенційний натуральний підсолоджувач для людей із діабетом або тих, хто дотримується дієт із низьким вмістом цукру.
Інформація в пості: @Mgulyk
#хімічні_цікавинки
Смакові відчуття є результатом складних хімічних взаємодій між молекулами їжі та рецепторами на нашому язику. Одним із найцікавіших феноменів у цій сфері є дія білка міракулину, який змушує кислі продукти смакувати солодкими.
🔬 Хімічний механізм дії міракулину
Міракулин – це глікопротеїн, що міститься в ягодах чудо-фрукта (Synsepalum dulcificum), рослини, яка росте в Західній Африці. Він сам по собі не має вираженого смаку, проте здатний модифікувати активність смакових рецепторів.
1️⃣ Взаємодія з рецепторами
На поверхні язика знаходяться смакові рецептори, які реагують на різні хімічні сполуки, визначаючи основні смаки: солодкий, кислий, гіркий, солоний та умамі. Білок міракулин зв’язується з T1R2-T1R3, рецепторами, що відповідають за солодкий смак.
2️⃣ Зміна конфігурації рецепторів
У нейтральному середовищі міракулин залишається неактивним і не викликає відчуття солодкого. Проте при зниженні pH (тобто в кислому середовищі) він змінює свою просторову структуру, що призводить до активації рецепторів солодкого смаку навіть у відсутності цукру чи підсолоджувачів.
3️⃣ Тривалість ефекту
Міракулин залишається зв’язаним із рецепторами протягом 30 хвилин – 2 годин, залежно від концентрації кислоти та слиновиділення, яке поступово вимиває білок із поверхні язика. Після цього смакові рецептори повертаються до нормального функціонування.
🧪 Експериментальні підтвердження
Феномен впливу міракулину на смакові рецептори був ретельно досліджений у наукових роботах. Зокрема, у дослідженні Kurihara & Beidler (1968) було показано, що міракулин специфічно модифікує функцію рецепторів, не викликаючи безпосередньої активації нейронів, як це відбувається у випадку звичайного цукру. Пізніші експерименти із залученням електрофізіологічних методів підтвердили, що в умовах зниженого pH рецептори T1R2-T1R3 демонструють підвищену активність навіть за відсутності глюкози або сахарози.
🍋 Практичне застосування
Оскільки міракулин змінює сприйняття смаку, але не має калорійності та не впливає на рівень глюкози в крові, він досліджується як потенційний натуральний підсолоджувач для людей із діабетом або тих, хто дотримується дієт із низьким вмістом цукру.
Інформація в пості: @Mgulyk
#хімічні_цікавинки
17.03.202511:29
#n2o
21.04.202514:51
#n2o
14.04.202517:16
Вітання, хемікотики! 🧑🏻🔬
Продовжуємо нашу рубрику #відомі_випускники_хімічного,
де сьогодні ви дізнаєтесь про хіміка-органіка, який був завідувачем кафедри органічної хімії нашого факультету цілих 26 років та є автором понад 400 наукових праць та 48 патентів! 😍
Інформація в пості: @sunshinessx
Оформлення тексту: @stadka15
Продовжуємо нашу рубрику #відомі_випускники_хімічного,
де сьогодні ви дізнаєтесь про хіміка-органіка, який був завідувачем кафедри органічної хімії нашого факультету цілих 26 років та є автором понад 400 наукових праць та 48 патентів! 😍
Інформація в пості: @sunshinessx
Оформлення тексту: @stadka15
11.04.202512:03
Невидимі хімічні процеси: як реакції відбуваються без нашої уваги🫣
Хімія оточує нас на кожному кроці, навіть коли ми не помічаємо цього. Багато хімічних реакцій відбуваються в повсякденному житті, і більшість з них проходить майже непомітно. Давайте заглянемо в деякі з цих «невидимих» реакцій😶🌫️, які, насправді, є основою нашого існування.
1. Леткі органічні сполуки та їхня роль у навколишньому середовищі.
Чи знали ви, що більшість запахів, які ми відчуваємо в повітрі, — це результат хімічних реакцій?🤔 Це леткі органічні сполуки (ЛОС), що утворюються внаслідок біохімічних процесів у рослинах, тваринах і навіть при взаємодії хімічних речовин у повітрі.
ЛОС можуть включати альдегіди, кетони, спирти та інші органічні сполуки. Наприклад, запахи цитрусових або лаванди зумовлені саме такими леткими молекулами.🪻 Однак багато ЛОС є також забруднювачами повітря, які можуть негативно впливати на здоров’я людини.
2. Процеси корозії: повільне руйнування матеріалів.
Корозія — це хімічний процес, який руйнує метали, зазвичай через реакцію з водою та киснем. Класичний приклад — це іржа на залізних виробах, коли залізо реагує з киснем і водою, утворюючи гідроксид заліза.
Цей процес може прискорюватися за наявності солей, таких як хлориди, що містяться в морській воді💧. Саме тому кораблі та мости швидше руйнуються у вологих умовах. У промисловості розробляються різні методи захисту від корозії — наприклад, покриття металів спеціальними фарбами чи використання антикорозійних матеріалів😉.
3. Лужне та кислотне середовище у біохімічних процесах.
Наш організм постійно підтримує певний рівень кислотно-лужного балансу. Наприклад, у шлунковому соку міститься соляна кислота (HCl), яка допомагає перетравлювати їжу.🍏Вона не тільки розщеплює їжу, а й має антибактеріальні властивості, захищаючи організм від шкідливих мікроорганізмів.
Водночас кров підтримує pH на рівні 7,4 — це слабколужне середовище. Зміни в цьому рівні можуть спричинити серйозні порушення в організмі, такі як ацидоз або алкалоз.🍃
4. Процеси нейтралізації в побуті.
Процес нейтралізації є одним із найпоширеніших хімічних процесів у побуті. Він відбувається, коли кислоту нейтралізує основа, і навпаки. Наприклад, виведення кислотних залишків з організму за допомогою антацидних препаратів — це приклад нейтралізації.
Подібний процес відбувається і під час очищення води: додавання лужних сполук нейтралізує кислоти, що містяться у воді, роблячи її менш агресивною для труб та інших матеріалів.💧
5. Вулканічні реакції та їхній вплив на клімат.
Вулканічні виверження — це не лише потрясіння для поверхні Землі, а й масштабні хімічні процеси, що впливають на атмосферу.🌋 Під час виверження вулкани викидають величезну кількість сірчистого газу (SO₂), який при взаємодії з водяною парою утворює сірчану кислоту (H₂SO₄).
Ця сірчана кислота може спричиняти кислотні дощі,🌧️ що мають серйозний вплив на довкілля — знижують pH ґрунту і води.
Інформація в пості: @Yanino4kaK
#хімічні_цікавинки
Хімія оточує нас на кожному кроці, навіть коли ми не помічаємо цього. Багато хімічних реакцій відбуваються в повсякденному житті, і більшість з них проходить майже непомітно. Давайте заглянемо в деякі з цих «невидимих» реакцій😶🌫️, які, насправді, є основою нашого існування.
1. Леткі органічні сполуки та їхня роль у навколишньому середовищі.
Чи знали ви, що більшість запахів, які ми відчуваємо в повітрі, — це результат хімічних реакцій?🤔 Це леткі органічні сполуки (ЛОС), що утворюються внаслідок біохімічних процесів у рослинах, тваринах і навіть при взаємодії хімічних речовин у повітрі.
ЛОС можуть включати альдегіди, кетони, спирти та інші органічні сполуки. Наприклад, запахи цитрусових або лаванди зумовлені саме такими леткими молекулами.🪻 Однак багато ЛОС є також забруднювачами повітря, які можуть негативно впливати на здоров’я людини.
2. Процеси корозії: повільне руйнування матеріалів.
Корозія — це хімічний процес, який руйнує метали, зазвичай через реакцію з водою та киснем. Класичний приклад — це іржа на залізних виробах, коли залізо реагує з киснем і водою, утворюючи гідроксид заліза.
Цей процес може прискорюватися за наявності солей, таких як хлориди, що містяться в морській воді💧. Саме тому кораблі та мости швидше руйнуються у вологих умовах. У промисловості розробляються різні методи захисту від корозії — наприклад, покриття металів спеціальними фарбами чи використання антикорозійних матеріалів😉.
3. Лужне та кислотне середовище у біохімічних процесах.
Наш організм постійно підтримує певний рівень кислотно-лужного балансу. Наприклад, у шлунковому соку міститься соляна кислота (HCl), яка допомагає перетравлювати їжу.🍏Вона не тільки розщеплює їжу, а й має антибактеріальні властивості, захищаючи організм від шкідливих мікроорганізмів.
Водночас кров підтримує pH на рівні 7,4 — це слабколужне середовище. Зміни в цьому рівні можуть спричинити серйозні порушення в організмі, такі як ацидоз або алкалоз.🍃
4. Процеси нейтралізації в побуті.
Процес нейтралізації є одним із найпоширеніших хімічних процесів у побуті. Він відбувається, коли кислоту нейтралізує основа, і навпаки. Наприклад, виведення кислотних залишків з організму за допомогою антацидних препаратів — це приклад нейтралізації.
Подібний процес відбувається і під час очищення води: додавання лужних сполук нейтралізує кислоти, що містяться у воді, роблячи її менш агресивною для труб та інших матеріалів.💧
5. Вулканічні реакції та їхній вплив на клімат.
Вулканічні виверження — це не лише потрясіння для поверхні Землі, а й масштабні хімічні процеси, що впливають на атмосферу.🌋 Під час виверження вулкани викидають величезну кількість сірчистого газу (SO₂), який при взаємодії з водяною парою утворює сірчану кислоту (H₂SO₄).
Ця сірчана кислота може спричиняти кислотні дощі,🌧️ що мають серйозний вплив на довкілля — знижують pH ґрунту і води.
Інформація в пості: @Yanino4kaK
#хімічні_цікавинки
31.03.202512:10
Усім вітання!
У нашій рубриці #відомі_випускники_хімічного знайомимо вас із Петром Завалієм – доктором хімічних наук у галузі неорганічної хімії. Зараз він працює в США, але, незважаючи на відстань і час, він підтримує зв'язок із рідним хімічним факультетом та ділиться знаннями з молодими науковцями!
Інформація в пості: @victoriavoloshyn, @translate_my_nickname
Оформлення тексту: @stadka15
У нашій рубриці #відомі_випускники_хімічного знайомимо вас із Петром Завалієм – доктором хімічних наук у галузі неорганічної хімії. Зараз він працює в США, але, незважаючи на відстань і час, він підтримує зв'язок із рідним хімічним факультетом та ділиться знаннями з молодими науковцями!
Інформація в пості: @victoriavoloshyn, @translate_my_nickname
Оформлення тексту: @stadka15
27.03.202512:01
Вітання, любі хемікотики! 💛
На звʼязку знову #досліди_від_нтх і сьогодні ми продемонструємо вам надзвичайно цікавий дослід з виготовленням штучної крові! Насолоджуйтесь неймовірною реакцією та не забувайте про 👍
На звʼязку знову #досліди_від_нтх і сьогодні ми продемонструємо вам надзвичайно цікавий дослід з виготовленням штучної крові! Насолоджуйтесь неймовірною реакцією та не забувайте про 👍
16.03.202509:03
🎲 Speaking Club! 🗣
Хочеш прокачати свою англійську у веселій компанії? Тоді приєднуйся до Speaking Club, де цього разу ми будемо грати в настільні ігри англійською – Mafia, Alias та інші!
📅 Коли? Вівторок, 18 березня
🕕 О котрій? 18:00
📍 Де? Lviv Open Lab
Це чудова можливість не тільки підтягнути speaking skills, а й класно провести час у дружній атмосфері. Чекаємо всіх! 🚀✨
Наша група, щоб не загубитися😁
https://t.me/+UPZvDgt1mzcyMjZi
Хочеш прокачати свою англійську у веселій компанії? Тоді приєднуйся до Speaking Club, де цього разу ми будемо грати в настільні ігри англійською – Mafia, Alias та інші!
📅 Коли? Вівторок, 18 березня
🕕 О котрій? 18:00
📍 Де? Lviv Open Lab
Це чудова можливість не тільки підтягнути speaking skills, а й класно провести час у дружній атмосфері. Чекаємо всіх! 🚀✨
Наша група, щоб не загубитися😁
https://t.me/+UPZvDgt1mzcyMjZi
18.04.202513:05
“Банани — природне джерело радіації”🍌
Так-так, банани справді радіоактивні, але не лякайтесь — це абсолютно безпечно😌.
Причина в тому, що банани містять багато калію, а серед природних ізотопів калію є калій-40 (⁴⁰K) — радіоактивний ізотоп, який складає приблизно 0,012 % усього калію на планеті. Він дуже довго “живе” (період напіврозпаду — понад 1,2 мільярда років) і випромінює слабку бета- й гама-радіацію.
Отже, коли ви їсте банан, ви насправді споживаєте невеличку дозу природної радіації⚠️. Але ця доза настільки маленька, що організм її не помічає. Наше тіло постійно оточене природною радіацією — від космосу, ґрунту, будівельних матеріалів і навіть самого себе (бо ми теж містимо калій-40 всередині).
Цей факт став основою для жартівливої одиниці вимірювання радіаційного фону — «банановий еквівалент дози» (BED)😁. Один банан — це близько 0,1 мікрозіверта (мкЗв). Для порівняння:
• Рентген грудної клітки — приблизно 100 мкЗв, або 1 000 бананів.
• Денна доза природного фону — близько 10 мкЗв, або 100 бананів.
• Переліт Київ–Нью-Йорк — десь 40–80 мкЗв, або 400–800 бананів.
Тож, щоб отримати небезпечну дозу радіації, треба з’їсти десятки мільйонів бананів за раз😧. А якщо б їх ще й намагалися зберігати в одному місці — це могло б стати проблемою для детекторів радіації. У США навіть були випадки, коли вантажі з бананами “спрацьовували” на митниці, бо їхні гігантські партії мали помітне радіоактивне випромінювання🫨
Інформація в пості: @diamond7657
#хімічні_цікавинки
Так-так, банани справді радіоактивні, але не лякайтесь — це абсолютно безпечно😌.
Причина в тому, що банани містять багато калію, а серед природних ізотопів калію є калій-40 (⁴⁰K) — радіоактивний ізотоп, який складає приблизно 0,012 % усього калію на планеті. Він дуже довго “живе” (період напіврозпаду — понад 1,2 мільярда років) і випромінює слабку бета- й гама-радіацію.
Отже, коли ви їсте банан, ви насправді споживаєте невеличку дозу природної радіації⚠️. Але ця доза настільки маленька, що організм її не помічає. Наше тіло постійно оточене природною радіацією — від космосу, ґрунту, будівельних матеріалів і навіть самого себе (бо ми теж містимо калій-40 всередині).
Цей факт став основою для жартівливої одиниці вимірювання радіаційного фону — «банановий еквівалент дози» (BED)😁. Один банан — це близько 0,1 мікрозіверта (мкЗв). Для порівняння:
• Рентген грудної клітки — приблизно 100 мкЗв, або 1 000 бананів.
• Денна доза природного фону — близько 10 мкЗв, або 100 бананів.
• Переліт Київ–Нью-Йорк — десь 40–80 мкЗв, або 400–800 бананів.
Тож, щоб отримати небезпечну дозу радіації, треба з’їсти десятки мільйонів бананів за раз😧. А якщо б їх ще й намагалися зберігати в одному місці — це могло б стати проблемою для детекторів радіації. У США навіть були випадки, коли вантажі з бананами “спрацьовували” на митниці, бо їхні гігантські партії мали помітне радіоактивне випромінювання🫨
Інформація в пості: @diamond7657
#хімічні_цікавинки
14.04.202512:21
Затвердження нового Положення Наукового товариства хімічного факультету Трудовим колективом 🔬
31.03 відбулося засідання Трудового колективу, на порядку денному якого був звіт декана про роботу на факультеті за період березень 2024 р. - березень 2025 р.; затвердження та редакція нових положень Наукового товариства хімічного факультету 📚
📌 Оновлене Положення ви зможете знайти за посиланням :
Посилання ТУТ!
Команда НТХ 🌼
31.03 відбулося засідання Трудового колективу, на порядку денному якого був звіт декана про роботу на факультеті за період березень 2024 р. - березень 2025 р.; затвердження та редакція нових положень Наукового товариства хімічного факультету 📚
📌 Оновлене Положення ви зможете знайти за посиланням :
Посилання ТУТ!
Команда НТХ 🌼
10.04.202510:15
Вітання, хемікотики! 🌸
Сьогодні в новому випуску #досліди_від_нтх ми продемонструємо вам якісну реакцію на глюкозу: цікавий експеримент із захопливим результатом! ❤️🔥
Цей дослід демонструє не лише хімію в дії, а й важливість аналізу харчових продуктів та розуміння процесів, які відбуваються в нашому організмі.🧪
Не забувайте поставити лайк!
Сьогодні в новому випуску #досліди_від_нтх ми продемонструємо вам якісну реакцію на глюкозу: цікавий експеримент із захопливим результатом! ❤️🔥
Цей дослід демонструє не лише хімію в дії, а й важливість аналізу харчових продуктів та розуміння процесів, які відбуваються в нашому організмі.🧪
Не забувайте поставити лайк!
31.03.202510:33
Привіт-привіт, хіміки! 🧑🏻🔬
Студентство хімічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка висловлює свою підтримку кандидату на посаду ректора, Роману Гладишевському — науковцю та професору, що має чітке бачення майбутнього університету та здатність втілювати його в життя, забезпечуючи ідентичність та міжнародне визнання нашої Alma Mater! 🎓
Програма кандидата орієнтована на найвищі стандарти освіти, підтримку студентського самоврядування, інклюзивне середовище, академічну доброчесність, студентоцентризм, гендерну рівність, впровадження інновацій — у цьому, без сумніву, полягає основа для стабільного розвитку Університету та зміцнення його позицій на міжнародній арені ☺️
Світовий рівень, найбагатший досвід, надійність, відповідальність та світле майбутнє — ось те, що ми обираємо! 🙌🏻
Підтримаймо наш Університет! Голосуймо за Академіка Романа Гладишевського! 🧪
Студентство хімічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка висловлює свою підтримку кандидату на посаду ректора, Роману Гладишевському — науковцю та професору, що має чітке бачення майбутнього університету та здатність втілювати його в життя, забезпечуючи ідентичність та міжнародне визнання нашої Alma Mater! 🎓
Програма кандидата орієнтована на найвищі стандарти освіти, підтримку студентського самоврядування, інклюзивне середовище, академічну доброчесність, студентоцентризм, гендерну рівність, впровадження інновацій — у цьому, без сумніву, полягає основа для стабільного розвитку Університету та зміцнення його позицій на міжнародній арені ☺️
Світовий рівень, найбагатший досвід, надійність, відповідальність та світле майбутнє — ось те, що ми обираємо! 🙌🏻
Підтримаймо наш Університет! Голосуймо за Академіка Романа Гладишевського! 🧪
24.03.202511:36
#n2o
15.03.202507:07
Таємниці імбиру 🫣
Усі ми, безперечно, чули, що чай з імбиром допомагає при застуді та зміцнює імунітет. Але це відбувається? Звідки в імбиру такі властивості та які ще таємниці він приховує від нас? 🤔
Свіжий імбир містить гінгерол, органічну фенольну сполуку, що активує рецептори тепла на язику людини. Саме завдяки гінгеролу імбир має гострий смак та протизапальні властивості. Проте при варінні імбиру гінгерол під дією зворотної альдегідної реакції перетворюється в подібний за структурою до ваніліну зінгерол, що має пряно-солодкий аромат й забезпечує солодкий смак вареного імбиру. При нагріванні або висушуванні гінгерол внаслідок процесу дегідратації утворює шогаол, який є значно гостріший. З цієї причини висушений імбир є більш гострим на смак, ніж свіжий ☝️
Інформація в пості: @ChristinaKarabin
#хімічні_цікавинки
Усі ми, безперечно, чули, що чай з імбиром допомагає при застуді та зміцнює імунітет. Але це відбувається? Звідки в імбиру такі властивості та які ще таємниці він приховує від нас? 🤔
Свіжий імбир містить гінгерол, органічну фенольну сполуку, що активує рецептори тепла на язику людини. Саме завдяки гінгеролу імбир має гострий смак та протизапальні властивості. Проте при варінні імбиру гінгерол під дією зворотної альдегідної реакції перетворюється в подібний за структурою до ваніліну зінгерол, що має пряно-солодкий аромат й забезпечує солодкий смак вареного імбиру. При нагріванні або висушуванні гінгерол внаслідок процесу дегідратації утворює шогаол, який є значно гостріший. З цієї причини висушений імбир є більш гострим на смак, ніж свіжий ☝️
Інформація в пості: @ChristinaKarabin
#хімічні_цікавинки
17.04.202515:02
Вітання, хемікотики!💚
Готові до нових наукових викликів та азарту інтелектуальних змагань?
Запрошуємо взяти участь у Science Quest — квесті, де хімія, геологія, географія, логіка та командна робота зливаються у вибухову суміш!❤️🔥
‼️Що потрібно зробити?‼️
Перейдіть за посиланням для реєстрації ТУТ 🥳
Можлива індивідуальна участь або реєстрація команди
Поспішайте ‼️Лише перші 30 учасників отримають можливість взяти участь та позмагатися за неймовірні призи!🏆
Готові до нових наукових викликів та азарту інтелектуальних змагань?
Запрошуємо взяти участь у Science Quest — квесті, де хімія, геологія, географія, логіка та командна робота зливаються у вибухову суміш!❤️🔥
‼️Що потрібно зробити?‼️
Перейдіть за посиланням для реєстрації ТУТ 🥳
Можлива індивідуальна участь або реєстрація команди
Поспішайте ‼️Лише перші 30 учасників отримають можливість взяти участь та позмагатися за неймовірні призи!🏆
14.04.202509:57
#n2o
07.04.202506:09
#n2o
31.03.202510:11
#n2o
21.03.202507:05
Магнітні властивості рідкого кисню🧲
Рідкий кисень (O₂) – це незвичайна речовина, яка проявляє парамагнітні властивості. Це означає, що він слабко притягується магнітним полем. Це явище здається дивним, адже більшість газів і рідин не реагують на магніти.
Чому це відбувається?
Молекула кисню (O₂) має два неспарені електрони. У звичайних речовинах електрони зазвичай об’єднуються в пари, що нейтралізує їх магнітні властивості. Але у кисню цього не відбувається, і неспарені електрони створюють власне магнітне поле, яке взаємодіє із зовнішнім магнітом.
Як це проявляється?
Якщо взяти сильний магніт і піднести його до рідкого кисню, можна побачити, як він починає “прилипати” до магніту. Деякі експерименти демонструють, як рідкий кисень буквально зависає між полюсами магніту або навіть утримується в повітрі, поки не випарується.
Цей ефект використовується в наукових дослідженнях і навіть у деяких промислових процесах, де важливо розділяти гази за їх магнітними властивостями.
Інформація в пості: @diamond7657
#хімічні_цікавинки
Рідкий кисень (O₂) – це незвичайна речовина, яка проявляє парамагнітні властивості. Це означає, що він слабко притягується магнітним полем. Це явище здається дивним, адже більшість газів і рідин не реагують на магніти.
Чому це відбувається?
Молекула кисню (O₂) має два неспарені електрони. У звичайних речовинах електрони зазвичай об’єднуються в пари, що нейтралізує їх магнітні властивості. Але у кисню цього не відбувається, і неспарені електрони створюють власне магнітне поле, яке взаємодіє із зовнішнім магнітом.
Як це проявляється?
Якщо взяти сильний магніт і піднести його до рідкого кисню, можна побачити, як він починає “прилипати” до магніту. Деякі експерименти демонструють, як рідкий кисень буквально зависає між полюсами магніту або навіть утримується в повітрі, поки не випарується.
Цей ефект використовується в наукових дослідженнях і навіть у деяких промислових процесах, де важливо розділяти гази за їх магнітними властивостями.
Інформація в пості: @diamond7657
#хімічні_цікавинки
14.03.202507:00
Вітання, любі хемікотики! 😸
У новому випуску #досліди_від_нтх ви побачите яскраві експерименти, що демонструють, як різні речовини світяться під ультрафіолетовим світлом. Також ви дізнаєтеся, як саме називається таке явище 🤫
У новому випуску #досліди_від_нтх ви побачите яскраві експерименти, що демонструють, як різні речовини світяться під ультрафіолетовим світлом. Також ви дізнаєтеся, як саме називається таке явище 🤫
Ko'rsatilgan 1 - 24 dan 32
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.