Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
НТХ ЛНУ ім. І. Франка avatar

НТХ ЛНУ ім. І. Франка

Офіційний канал Наукового товариства Хімічного факультету ЛНУ ім. І. Франка
Instagram: https://instagram.com/sci.chem.lnu
Facebook: https://www.facebook.com/SSA.Chem.LNU
TGlist reytingi
0
0
TuriOmmaviy
Tekshirish
Tekshirilmagan
Ishonchnoma
Shubhali
Joylashuv
TilBoshqa
Kanal yaratilgan sanaЛист 09, 2019
TGlist-ga qo'shildi
Лист 14, 2024
Muxrlangan guruh

Telegram kanali НТХ ЛНУ ім. І. Франка statistikasi

Obunachilar

182

24 soat00%Hafta00%Oy
4
2.2%

Iqtiboslar indeksi

0

Eslatmalar0Kanallardagi repostlar0Kanallardagi eslatmalar0

Bitta postning o'rtacha qamrovi

67

12 soat610%24 soat670%48 soat570%

Ishtirok (ER)

11.94%

Repostlar2Izohlar0Reaksiyalar6

Qamrov bo'yicha ishtirok (ERR)

36.81%

24 soat0%Hafta
15.38%
Oy
6.18%

Bitta reklama postining qamrovi

53

1 soat815.09%1 – 4 soat2852.83%4 - 24 soat2547.17%
Botimizni kanalingizga ulang va ushbu kanal auditoriyasining jinsini bilib oling.
24 soat ichidagi barcha postlar
0
Dinamika
1

"НТХ ЛНУ ім. І. Франка" guruhidagi so'nggi postlar

#n2o
“Банани — природне джерело радіації”🍌

Так-так, банани справді радіоактивні, але не лякайтесь — це абсолютно безпечно😌.

Причина в тому, що банани містять багато калію, а серед природних ізотопів калію є калій-40 (⁴⁰K) — радіоактивний ізотоп, який складає приблизно 0,012 % усього калію на планеті. Він дуже довго “живе” (період напіврозпаду — понад 1,2 мільярда років) і випромінює слабку бета- й гама-радіацію.

Отже, коли ви їсте банан, ви насправді споживаєте невеличку дозу природної радіації⚠️. Але ця доза настільки маленька, що організм її не помічає. Наше тіло постійно оточене природною радіацією — від космосу, ґрунту, будівельних матеріалів і навіть самого себе (бо ми теж містимо калій-40 всередині).

Цей факт став основою для жартівливої одиниці вимірювання радіаційного фону — «банановий еквівалент дози» (BED)😁. Один банан — це близько 0,1 мікрозіверта (мкЗв). Для порівняння:

• Рентген грудної клітки — приблизно 100 мкЗв, або 1 000 бананів.
• Денна доза природного фону — близько 10 мкЗв, або 100 бананів.
• Переліт Київ–Нью-Йорк — десь 40–80 мкЗв, або 400–800 бананів.

Тож, щоб отримати небезпечну дозу радіації, треба з’їсти десятки мільйонів бананів за раз😧. А якщо б їх ще й намагалися зберігати в одному місці — це могло б стати проблемою для детекторів радіації. У США навіть були випадки, коли вантажі з бананами “спрацьовували” на митниці, бо їхні гігантські партії мали помітне радіоактивне випромінювання🫨

Інформація в пості: @diamond7657

#хімічні_цікавинки
Вітання, хемікотики!💚

Готові до нових наукових викликів та азарту інтелектуальних змагань?
Запрошуємо взяти участь у Science Quest — квесті, де хімія, геологія, географія, логіка та командна робота зливаються у вибухову суміш!❤️‍🔥
‼️Що потрібно зробити?‼️
Перейдіть за посиланням для реєстрації ТУТ 🥳
Можлива індивідуальна участь або реєстрація команди
Поспішайте ‼️Лише перші 30 учасників отримають можливість взяти участь та позмагатися за неймовірні призи!🏆
Любі хемікотики! 👩‍🔬

Раді оголосити, що від сьогодні ми відкриваємо реєстрацію на вибори Ради Наукового товариства хімічного факультету! 🤩

Реєстрація триватиме до 24.04, 15:00 ⏳

Посилання ТУТ!

Якщо ви бажаєте брати участь у прийнятті рішень Ради наукового товариства та бути керівником одного з Департаментів Наукового товариства хімічного факультету, то ця реєстрація саме для вас! 😊

📌 Важливо: брати участь у виборах може лише той, хто є членом Наукового товариства

📌 Якщо ви хочете балотуватись на посаду Голови наукового товариства, потрібно прикріпити програму кандидата

Звітно-виборна конференція, на якій відбудеться голосування за кандидатів чинною Радою Наукового товариства, відбудеться:

📅 02.05
🕐 15:30
📍Аудиторія №1 хімічного факультету

Порядок обрання на посади регулюється Положенням наукового товариства хімічного факультету 📖

Також ми запрошуємо всіх охочих доєднатись до участі в Конференції у якості глядачів ☺️

Ваша команда НТХ 🌼
Вітання, хемікотики! 🧑🏻‍🔬

Продовжуємо нашу рубрику #відомі_випускники_хімічного,
де сьогодні ви дізнаєтесь про хіміка-органіка, який був завідувачем кафедри органічної хімії нашого факультету цілих 26 років та є автором понад 400 наукових праць та 48 патентів! 😍

Інформація в пості: @sunshinessx
Оформлення тексту: @stadka15
Затвердження нового Положення Наукового товариства хімічного факультету Трудовим колективом 🔬

31.03 відбулося засідання Трудового колективу, на порядку денному якого був звіт декана про роботу на факультеті за період березень 2024 р. - березень 2025 р.; затвердження та редакція нових положень Наукового товариства хімічного факультету 📚

📌 Оновлене Положення ви зможете знайти за посиланням :
Посилання ТУТ!

Команда НТХ 🌼
#n2o
Вітання, науковці!

Чи не задумувались ви, чому всі ці події відбуваються у світі? Ми вирішили спробувати дати відповідь на це запитання, тому запрошуємо вас на дискусію «Чому ми (не) живемо у хаосі?».

Спікери говоритимуть про конфлікти ХХ століття, їхній вплив на сучасність та нашу долю у цьому. За бажання буде можливість приєднатися до панельної дискусії.

Спікери:
Микола Нагірний — кандидат історичних наук, доцент Західноукраїнського національного університету в Тернополі.

Богдана Володимирівна Сипко — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри світової історії модерного часу.

Сіромський Руслан Богданович — доктор історичних наук, декан історичного факультету, професор кафедри світової історії модерного часу.

Де?🧭
Вул. Кушевича, 1. Міський палац культури імені Гната Хоткевича

Коли?🗓
15 квітня

О котрій?🕰
17:00

Реєстрація за цим посиланням✨
Невидимі хімічні процеси: як реакції відбуваються без нашої уваги🫣

Хімія оточує нас на кожному кроці, навіть коли ми не помічаємо цього. Багато хімічних реакцій відбуваються в повсякденному житті, і більшість з них проходить майже непомітно. Давайте заглянемо в деякі з цих «невидимих» реакцій😶‍🌫️, які, насправді, є основою нашого існування.

1. Леткі органічні сполуки та їхня роль у навколишньому середовищі.
Чи знали ви, що більшість запахів, які ми відчуваємо в повітрі, — це результат хімічних реакцій?🤔 Це леткі органічні сполуки (ЛОС), що утворюються внаслідок біохімічних процесів у рослинах, тваринах і навіть при взаємодії хімічних речовин у повітрі.
ЛОС можуть включати альдегіди, кетони, спирти та інші органічні сполуки. Наприклад, запахи цитрусових або лаванди зумовлені саме такими леткими молекулами.🪻 Однак багато ЛОС є також забруднювачами повітря, які можуть негативно впливати на здоров’я людини.

2. Процеси корозії: повільне руйнування матеріалів.
Корозія — це хімічний процес, який руйнує метали, зазвичай через реакцію з водою та киснем. Класичний приклад — це іржа на залізних виробах, коли залізо реагує з киснем і водою, утворюючи гідроксид заліза.
Цей процес може прискорюватися за наявності солей, таких як хлориди, що містяться в морській воді💧. Саме тому кораблі та мости швидше руйнуються у вологих умовах. У промисловості розробляються різні методи захисту від корозії — наприклад, покриття металів спеціальними фарбами чи використання антикорозійних матеріалів😉.

3. Лужне та кислотне середовище у біохімічних процесах.
Наш організм постійно підтримує певний рівень кислотно-лужного балансу. Наприклад, у шлунковому соку міститься соляна кислота (HCl), яка допомагає перетравлювати їжу.🍏Вона не тільки розщеплює їжу, а й має антибактеріальні властивості, захищаючи організм від шкідливих мікроорганізмів.
Водночас кров підтримує pH на рівні 7,4 — це слабколужне середовище. Зміни в цьому рівні можуть спричинити серйозні порушення в організмі, такі як ацидоз або алкалоз.🍃

4. Процеси нейтралізації в побуті.
Процес нейтралізації є одним із найпоширеніших хімічних процесів у побуті. Він відбувається, коли кислоту нейтралізує основа, і навпаки. Наприклад, виведення кислотних залишків з організму за допомогою антацидних препаратів — це приклад нейтралізації.
Подібний процес відбувається і під час очищення води: додавання лужних сполук нейтралізує кислоти, що містяться у воді, роблячи її менш агресивною для труб та інших матеріалів.💧

5. Вулканічні реакції та їхній вплив на клімат.
Вулканічні виверження — це не лише потрясіння для поверхні Землі, а й масштабні хімічні процеси, що впливають на атмосферу.🌋 Під час виверження вулкани викидають величезну кількість сірчистого газу (SO₂), який при взаємодії з водяною парою утворює сірчану кислоту (H₂SO₄).
Ця сірчана кислота може спричиняти кислотні дощі,🌧️ що мають серйозний вплив на довкілля — знижують pH ґрунту і води.

Інформація в пості: @Yanino4kaK

#хімічні_цікавинки
Вітання, хемікотики! 🌸

Сьогодні в новому випуску #досліди_від_нтх ми продемонструємо вам якісну реакцію на глюкозу: цікавий експеримент із захопливим результатом! ❤️‍🔥

Цей дослід демонструє не лише хімію в дії, а й важливість аналізу харчових продуктів та розуміння процесів, які відбуваються в нашому організмі.🧪

Не забувайте поставити лайк!
#n2o
Вітання, любі хемікотики! 💞
Вриваємось у ваші стрічки аби повідомити про неймовірну подію— Science quest!
В колаборації з географічним та геологічним факультетами ми підготували ряд захопливих завдань, таємниць та випробувань ваших знань.

Вже 28 квітня о 15:30 ви зможете поринути у світ чогось абсолютно нового й позмагатись з іншими командами, відчуєте захопливий азарт й ,можливо, відкриєте нові для себе місця!🤫

Переходь за посиланням та заповнюй реєстраційну форму для участі💚 Реєстрація на захід триватиме з 4-го квітня по 21 квітня, а на переможців чекає неймовірний подарунок від наших партнерів.

Чекаємо саме на тебе!

Реєстраційна форма:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeMSNV9Eq82l_1l1GqLdQ1ppTDSapDTYABh9oIZsbc4HXpEPQ/viewform?usp=dialog
Усім вітання!
У нашій рубриці #відомі_випускники_хімічного знайомимо вас із Петром Завалієм – доктором хімічних наук у галузі неорганічної хімії. Зараз він працює в США, але, незважаючи на відстань і час, він підтримує зв'язок із рідним хімічним факультетом та ділиться знаннями з молодими науковцями!

Інформація в пості: @victoriavoloshyn, @translate_my_nickname
Оформлення тексту: @stadka15
Привіт-привіт, хіміки! 🧑🏻‍🔬

Студентство хімічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка висловлює свою підтримку кандидату на посаду ректора, Роману Гладишевському — науковцю та професору, що має чітке бачення майбутнього університету та здатність втілювати його в життя, забезпечуючи ідентичність та міжнародне визнання нашої Alma Mater! 🎓

Програма кандидата орієнтована на найвищі стандарти освіти, підтримку студентського самоврядування, інклюзивне середовище, академічну доброчесність, студентоцентризм, гендерну рівність, впровадження інновацій — у цьому, без сумніву, полягає основа для стабільного розвитку Університету та зміцнення його позицій на міжнародній арені ☺️

Світовий рівень, найбагатший досвід, надійність, відповідальність та світле майбутнє — ось те, що ми обираємо! 🙌🏻

Підтримаймо наш Університет! Голосуймо за Академіка Романа Гладишевського! 🧪
#n2o

Rekordlar

08.04.202523:59
182Obunachilar
04.11.202423:59
0Iqtiboslar indeksi
09.11.202423:59
783Bitta post qamrovi
17.03.202509:32
131Reklama posti qamrovi
10.04.202516:33
41.18%ER
06.02.202519:21
91.53%ERR

Rivojlanish

Obunachilar
Iqtibos indeksi
1 ta post qamrovi
Reklama posti qamrovi
ER
ERR
ГРУД '24СІЧ '25ЛЮТ '25БЕР '25КВІТ '25

НТХ ЛНУ ім. І. Франка mashhur postlari

Любі хемікотики! 👩‍🔬

Раді оголосити, що від сьогодні ми відкриваємо реєстрацію на вибори Ради Наукового товариства хімічного факультету! 🤩

Реєстрація триватиме до 24.04, 15:00 ⏳

Посилання ТУТ!

Якщо ви бажаєте брати участь у прийнятті рішень Ради наукового товариства та бути керівником одного з Департаментів Наукового товариства хімічного факультету, то ця реєстрація саме для вас! 😊

📌 Важливо: брати участь у виборах може лише той, хто є членом Наукового товариства

📌 Якщо ви хочете балотуватись на посаду Голови наукового товариства, потрібно прикріпити програму кандидата

Звітно-виборна конференція, на якій відбудеться голосування за кандидатів чинною Радою Наукового товариства, відбудеться:

📅 02.05
🕐 15:30
📍Аудиторія №1 хімічного факультету

Порядок обрання на посади регулюється Положенням наукового товариства хімічного факультету 📖

Також ми запрошуємо всіх охочих доєднатись до участі в Конференції у якості глядачів ☺️

Ваша команда НТХ 🌼
#n2o
#n2o
28.03.202517:12
🧪 Міракулин: білок, що змінює сприйняття смаку

Смакові відчуття є результатом складних хімічних взаємодій між молекулами їжі та рецепторами на нашому язику. Одним із найцікавіших феноменів у цій сфері є дія білка міракулину, який змушує кислі продукти смакувати солодкими.

🔬 Хімічний механізм дії міракулину
Міракулин – це глікопротеїн, що міститься в ягодах чудо-фрукта (Synsepalum dulcificum), рослини, яка росте в Західній Африці. Він сам по собі не має вираженого смаку, проте здатний модифікувати активність смакових рецепторів.

1️⃣ Взаємодія з рецепторами
На поверхні язика знаходяться смакові рецептори, які реагують на різні хімічні сполуки, визначаючи основні смаки: солодкий, кислий, гіркий, солоний та умамі. Білок міракулин зв’язується з T1R2-T1R3, рецепторами, що відповідають за солодкий смак.

2️⃣ Зміна конфігурації рецепторів
У нейтральному середовищі міракулин залишається неактивним і не викликає відчуття солодкого. Проте при зниженні pH (тобто в кислому середовищі) він змінює свою просторову структуру, що призводить до активації рецепторів солодкого смаку навіть у відсутності цукру чи підсолоджувачів.

3️⃣ Тривалість ефекту
Міракулин залишається зв’язаним із рецепторами протягом 30 хвилин – 2 годин, залежно від концентрації кислоти та слиновиділення, яке поступово вимиває білок із поверхні язика. Після цього смакові рецептори повертаються до нормального функціонування.

🧪 Експериментальні підтвердження
Феномен впливу міракулину на смакові рецептори був ретельно досліджений у наукових роботах. Зокрема, у дослідженні Kurihara & Beidler (1968) було показано, що міракулин специфічно модифікує функцію рецепторів, не викликаючи безпосередньої активації нейронів, як це відбувається у випадку звичайного цукру. Пізніші експерименти із залученням електрофізіологічних методів підтвердили, що в умовах зниженого pH рецептори T1R2-T1R3 демонструють підвищену активність навіть за відсутності глюкози або сахарози.

🍋 Практичне застосування
Оскільки міракулин змінює сприйняття смаку, але не має калорійності та не впливає на рівень глюкози в крові, він досліджується як потенційний натуральний підсолоджувач для людей із діабетом або тих, хто дотримується дієт із низьким вмістом цукру.

Інформація в пості: @Mgulyk

#хімічні_цікавинки
14.04.202517:16
Вітання, хемікотики! 🧑🏻‍🔬

Продовжуємо нашу рубрику #відомі_випускники_хімічного,
де сьогодні ви дізнаєтесь про хіміка-органіка, який був завідувачем кафедри органічної хімії нашого факультету цілих 26 років та є автором понад 400 наукових праць та 48 патентів! 😍

Інформація в пості: @sunshinessx
Оформлення тексту: @stadka15
18.04.202513:05
“Банани — природне джерело радіації”🍌

Так-так, банани справді радіоактивні, але не лякайтесь — це абсолютно безпечно😌.

Причина в тому, що банани містять багато калію, а серед природних ізотопів калію є калій-40 (⁴⁰K) — радіоактивний ізотоп, який складає приблизно 0,012 % усього калію на планеті. Він дуже довго “живе” (період напіврозпаду — понад 1,2 мільярда років) і випромінює слабку бета- й гама-радіацію.

Отже, коли ви їсте банан, ви насправді споживаєте невеличку дозу природної радіації⚠️. Але ця доза настільки маленька, що організм її не помічає. Наше тіло постійно оточене природною радіацією — від космосу, ґрунту, будівельних матеріалів і навіть самого себе (бо ми теж містимо калій-40 всередині).

Цей факт став основою для жартівливої одиниці вимірювання радіаційного фону — «банановий еквівалент дози» (BED)😁. Один банан — це близько 0,1 мікрозіверта (мкЗв). Для порівняння:

• Рентген грудної клітки — приблизно 100 мкЗв, або 1 000 бананів.
• Денна доза природного фону — близько 10 мкЗв, або 100 бананів.
• Переліт Київ–Нью-Йорк — десь 40–80 мкЗв, або 400–800 бананів.

Тож, щоб отримати небезпечну дозу радіації, треба з’їсти десятки мільйонів бананів за раз😧. А якщо б їх ще й намагалися зберігати в одному місці — це могло б стати проблемою для детекторів радіації. У США навіть були випадки, коли вантажі з бананами “спрацьовували” на митниці, бо їхні гігантські партії мали помітне радіоактивне випромінювання🫨

Інформація в пості: @diamond7657

#хімічні_цікавинки
27.03.202512:01
Вітання, любі хемікотики! 💛
На звʼязку знову #досліди_від_нтх і сьогодні ми продемонструємо вам надзвичайно цікавий дослід з виготовленням штучної крові! Насолоджуйтесь неймовірною реакцією та не забувайте про 👍
11.04.202512:03
Невидимі хімічні процеси: як реакції відбуваються без нашої уваги🫣

Хімія оточує нас на кожному кроці, навіть коли ми не помічаємо цього. Багато хімічних реакцій відбуваються в повсякденному житті, і більшість з них проходить майже непомітно. Давайте заглянемо в деякі з цих «невидимих» реакцій😶‍🌫️, які, насправді, є основою нашого існування.

1. Леткі органічні сполуки та їхня роль у навколишньому середовищі.
Чи знали ви, що більшість запахів, які ми відчуваємо в повітрі, — це результат хімічних реакцій?🤔 Це леткі органічні сполуки (ЛОС), що утворюються внаслідок біохімічних процесів у рослинах, тваринах і навіть при взаємодії хімічних речовин у повітрі.
ЛОС можуть включати альдегіди, кетони, спирти та інші органічні сполуки. Наприклад, запахи цитрусових або лаванди зумовлені саме такими леткими молекулами.🪻 Однак багато ЛОС є також забруднювачами повітря, які можуть негативно впливати на здоров’я людини.

2. Процеси корозії: повільне руйнування матеріалів.
Корозія — це хімічний процес, який руйнує метали, зазвичай через реакцію з водою та киснем. Класичний приклад — це іржа на залізних виробах, коли залізо реагує з киснем і водою, утворюючи гідроксид заліза.
Цей процес може прискорюватися за наявності солей, таких як хлориди, що містяться в морській воді💧. Саме тому кораблі та мости швидше руйнуються у вологих умовах. У промисловості розробляються різні методи захисту від корозії — наприклад, покриття металів спеціальними фарбами чи використання антикорозійних матеріалів😉.

3. Лужне та кислотне середовище у біохімічних процесах.
Наш організм постійно підтримує певний рівень кислотно-лужного балансу. Наприклад, у шлунковому соку міститься соляна кислота (HCl), яка допомагає перетравлювати їжу.🍏Вона не тільки розщеплює їжу, а й має антибактеріальні властивості, захищаючи організм від шкідливих мікроорганізмів.
Водночас кров підтримує pH на рівні 7,4 — це слабколужне середовище. Зміни в цьому рівні можуть спричинити серйозні порушення в організмі, такі як ацидоз або алкалоз.🍃

4. Процеси нейтралізації в побуті.
Процес нейтралізації є одним із найпоширеніших хімічних процесів у побуті. Він відбувається, коли кислоту нейтралізує основа, і навпаки. Наприклад, виведення кислотних залишків з організму за допомогою антацидних препаратів — це приклад нейтралізації.
Подібний процес відбувається і під час очищення води: додавання лужних сполук нейтралізує кислоти, що містяться у воді, роблячи її менш агресивною для труб та інших матеріалів.💧

5. Вулканічні реакції та їхній вплив на клімат.
Вулканічні виверження — це не лише потрясіння для поверхні Землі, а й масштабні хімічні процеси, що впливають на атмосферу.🌋 Під час виверження вулкани викидають величезну кількість сірчистого газу (SO₂), який при взаємодії з водяною парою утворює сірчану кислоту (H₂SO₄).
Ця сірчана кислота може спричиняти кислотні дощі,🌧️ що мають серйозний вплив на довкілля — знижують pH ґрунту і води.

Інформація в пості: @Yanino4kaK

#хімічні_цікавинки
10.04.202510:15
Вітання, хемікотики! 🌸

Сьогодні в новому випуску #досліди_від_нтх ми продемонструємо вам якісну реакцію на глюкозу: цікавий експеримент із захопливим результатом! ❤️‍🔥

Цей дослід демонструє не лише хімію в дії, а й важливість аналізу харчових продуктів та розуміння процесів, які відбуваються в нашому організмі.🧪

Не забувайте поставити лайк!
#n2o
Привіт-привіт, хіміки! 🧑🏻‍🔬

Студентство хімічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка висловлює свою підтримку кандидату на посаду ректора, Роману Гладишевському — науковцю та професору, що має чітке бачення майбутнього університету та здатність втілювати його в життя, забезпечуючи ідентичність та міжнародне визнання нашої Alma Mater! 🎓

Програма кандидата орієнтована на найвищі стандарти освіти, підтримку студентського самоврядування, інклюзивне середовище, академічну доброчесність, студентоцентризм, гендерну рівність, впровадження інновацій — у цьому, без сумніву, полягає основа для стабільного розвитку Університету та зміцнення його позицій на міжнародній арені ☺️

Світовий рівень, найбагатший досвід, надійність, відповідальність та світле майбутнє — ось те, що ми обираємо! 🙌🏻

Підтримаймо наш Університет! Голосуймо за Академіка Романа Гладишевського! 🧪
Вітання, хемікотики!💚

Готові до нових наукових викликів та азарту інтелектуальних змагань?
Запрошуємо взяти участь у Science Quest — квесті, де хімія, геологія, географія, логіка та командна робота зливаються у вибухову суміш!❤️‍🔥
‼️Що потрібно зробити?‼️
Перейдіть за посиланням для реєстрації ТУТ 🥳
Можлива індивідуальна участь або реєстрація команди
Поспішайте ‼️Лише перші 30 учасників отримають можливість взяти участь та позмагатися за неймовірні призи!🏆
Вітання, любі хемікотики! 💞
Вриваємось у ваші стрічки аби повідомити про неймовірну подію— Science quest!
В колаборації з географічним та геологічним факультетами ми підготували ряд захопливих завдань, таємниць та випробувань ваших знань.

Вже 28 квітня о 15:30 ви зможете поринути у світ чогось абсолютно нового й позмагатись з іншими командами, відчуєте захопливий азарт й ,можливо, відкриєте нові для себе місця!🤫

Переходь за посиланням та заповнюй реєстраційну форму для участі💚 Реєстрація на захід триватиме з 4-го квітня по 21 квітня, а на переможців чекає неймовірний подарунок від наших партнерів.

Чекаємо саме на тебе!

Реєстраційна форма:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeMSNV9Eq82l_1l1GqLdQ1ppTDSapDTYABh9oIZsbc4HXpEPQ/viewform?usp=dialog
#n2o
#n2o
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.