Нів'євський|Агробізнес та транспорт
17.04.202505:48
Основним недоліком (методології) мінімальних експортних цін є... сама ідея мін. експортних цін
11.04.202508:20
📉 Дешева нафта — вирок для біопалива
Трамп заганяє світ в чергову рецесію, про це зараз тільки лінивий не пише. Нафта на фоні цього дешевшає. Для України це, звісно, добре: дешевша нафта — менше грошей у кремля на війну. Ну і в цілому приємніше мати дешевші енергоносії. Але є й інша сторона медалі.
В Україні давно мріють переробляти зерно й олійні на біоетанол і біодизель, а не просто експортувати. Проте дешева нафта — вирок для біопалива. Біопаливо — це прямий конкурент звичайному дизелю чи бензину. І чим дешевша нафта — тим менш вигідно його виробляти. Без підтримки держави — бізнес не злітає. Підтримують зазвичай просто примушуючи додавати біодизель до звичайного, прикриваючись захистом довкілля. Або дотують через субсидії або податкові стимули. І ця підтримка — це завжди коштом платників податків/споживачів.
Є і моральний аспект. Переробляти зерно, щоб заливати його в баки авто, замість того, щоб годувати людей? Особливо в країні, що бореться за продовольчу безпеку?
Екологічні вигоди теж сумнівні, якщо чесно подивитися на повний цикл виробництва — від вирощування до труби авто — нейтральність біопалива для клімату під великим питанням.
❗️Україна має потенціал у відновлюваній енергетиці. Але біопаливо з харчового зерна — точно не та галузь, яку треба лобіювати "за будь-яку ціну".
Трамп заганяє світ в чергову рецесію, про це зараз тільки лінивий не пише. Нафта на фоні цього дешевшає. Для України це, звісно, добре: дешевша нафта — менше грошей у кремля на війну. Ну і в цілому приємніше мати дешевші енергоносії. Але є й інша сторона медалі.
В Україні давно мріють переробляти зерно й олійні на біоетанол і біодизель, а не просто експортувати. Проте дешева нафта — вирок для біопалива. Біопаливо — це прямий конкурент звичайному дизелю чи бензину. І чим дешевша нафта — тим менш вигідно його виробляти. Без підтримки держави — бізнес не злітає. Підтримують зазвичай просто примушуючи додавати біодизель до звичайного, прикриваючись захистом довкілля. Або дотують через субсидії або податкові стимули. І ця підтримка — це завжди коштом платників податків/споживачів.
Є і моральний аспект. Переробляти зерно, щоб заливати його в баки авто, замість того, щоб годувати людей? Особливо в країні, що бореться за продовольчу безпеку?
Екологічні вигоди теж сумнівні, якщо чесно подивитися на повний цикл виробництва — від вирощування до труби авто — нейтральність біопалива для клімату під великим питанням.
❗️Україна має потенціал у відновлюваній енергетиці. Але біопаливо з харчового зерна — точно не та галузь, яку треба лобіювати "за будь-яку ціну".
01.04.202514:50
🇺🇸📉 Нові тарифи США на агропродукцію: удар по регіональній торгівлі і шанс для нових гравців та України?
Пропустив чудовий аналіз від колег з IFPRI (Міжнародний науково-дослідний інститут з продовольчої політики) щод наслідків мит від Трамра на агропродукцію. Коротко: 4 березня 2025 року США офіційно запровадили 25% мито на аграрний імпорт з Канади та Мексики, а також 10% тариф на енергетичні ресурси з Канади. Канада (і Китай) відповіли контртарифами і це може кардинально змінити аграрні торгові потоки у всій Західній півкулі (і не тільки).
Дослідники IFPRI змоделювали два сценарії за допомогою світової моделі загальної рівноваги:
1. Запровадження США нових тарифів на імпорт з Канади та Мексики.
2. Відповідні дії Канади та Мексики — дзеркальні мита на американські товари.
Поточна структура торгівлі
• Через угоди про вільну торгівлю USMCA (U.S.-Mexico-Canada Free Trade Agreement або оновлена NAFTA, яка діє з 1994 року), всі три країни стали дуже інтегрованими або взаємозалежними в агропостачанні.
• США — основний торговельний партнер для обох сусідів (див графіки в наступному дописі):
○ 90% агроекспорту Мексики йде в США,
○ 60% канадського експорту — також у США.
○ США не так залежні від сусідів і по експорту і по імпорту
Сумарна аграрна торгівля у трикутнику США–Канада–Мексика у 2023 році перевищила $285 млрд, що втричі більше, ніж у 2005 році.
📉 Потенційні наслідки нових тарифів
За результатами моделювання (сценарій 2 - із відповіддю Канади/Мексики):
• Агроекспорт з Мексики до США впаде на 53%
• Канадський експорт до США скоротиться на 66%
• Експорт США до Канади та Мексики скоротиться відповідно 66% та 69%
• Торгівля між Канадою та Мексикою зросте на 33%, але цього недостатньо для компенсації втрат від американського ринку.
• Національні валюти обох країн ослабнуть, що знизить їхню купівельну спроможність на глобальному ринку.
• Експортери Латинської америки (за виключенням Мексики) від цього, звичайно, виграють (особливо виробники фруктів, овочів, кави й чаю)
• Що нам особливо цікаво, це зернові та олійні, або країни-конкуренти так званого Південного конуса (Бразилія, Аргентина). Експорт зернових та олійних до США, Мексики та Канади в цілому може зрости на майже 35% для зернових та 52% для олійних.
📌 Отже такі ось висновки зі статті
✅ США отримують часткове скорочення імпорту, що вигідно їхнім фермерам.
❌ Але це може викликати зростання цін на продукти в самих США.
❌ Канада і Мексика втрачають ключовий ринок і зазнають валютного тиску.
✅ Південна Америка має шанс розширити присутність на глобальних ринках, заміщуючи колишніх постачальників у США.
✅ ❌І від себе:
Із частковою переорієнтацією країн Південного конуса на США/Канаду/Мексику (через близкість в першу чергу), певно в України не дуже є шанси зайняти там (в Півн.Америці) нішу. Але через зміну структури та географії світової торгівлі, на більш близьких експортних ринках думаю нові можливості таки можуть з'явитись. Що ви думаєте?
Пропустив чудовий аналіз від колег з IFPRI (Міжнародний науково-дослідний інститут з продовольчої політики) щод наслідків мит від Трамра на агропродукцію. Коротко: 4 березня 2025 року США офіційно запровадили 25% мито на аграрний імпорт з Канади та Мексики, а також 10% тариф на енергетичні ресурси з Канади. Канада (і Китай) відповіли контртарифами і це може кардинально змінити аграрні торгові потоки у всій Західній півкулі (і не тільки).
Дослідники IFPRI змоделювали два сценарії за допомогою світової моделі загальної рівноваги:
1. Запровадження США нових тарифів на імпорт з Канади та Мексики.
2. Відповідні дії Канади та Мексики — дзеркальні мита на американські товари.
Поточна структура торгівлі
• Через угоди про вільну торгівлю USMCA (U.S.-Mexico-Canada Free Trade Agreement або оновлена NAFTA, яка діє з 1994 року), всі три країни стали дуже інтегрованими або взаємозалежними в агропостачанні.
• США — основний торговельний партнер для обох сусідів (див графіки в наступному дописі):
○ 90% агроекспорту Мексики йде в США,
○ 60% канадського експорту — також у США.
○ США не так залежні від сусідів і по експорту і по імпорту
Сумарна аграрна торгівля у трикутнику США–Канада–Мексика у 2023 році перевищила $285 млрд, що втричі більше, ніж у 2005 році.
📉 Потенційні наслідки нових тарифів
За результатами моделювання (сценарій 2 - із відповіддю Канади/Мексики):
• Агроекспорт з Мексики до США впаде на 53%
• Канадський експорт до США скоротиться на 66%
• Експорт США до Канади та Мексики скоротиться відповідно 66% та 69%
• Торгівля між Канадою та Мексикою зросте на 33%, але цього недостатньо для компенсації втрат від американського ринку.
• Національні валюти обох країн ослабнуть, що знизить їхню купівельну спроможність на глобальному ринку.
• Експортери Латинської америки (за виключенням Мексики) від цього, звичайно, виграють (особливо виробники фруктів, овочів, кави й чаю)
• Що нам особливо цікаво, це зернові та олійні, або країни-конкуренти так званого Південного конуса (Бразилія, Аргентина). Експорт зернових та олійних до США, Мексики та Канади в цілому може зрости на майже 35% для зернових та 52% для олійних.
📌 Отже такі ось висновки зі статті
✅ США отримують часткове скорочення імпорту, що вигідно їхнім фермерам.
❌ Але це може викликати зростання цін на продукти в самих США.
❌ Канада і Мексика втрачають ключовий ринок і зазнають валютного тиску.
✅ Південна Америка має шанс розширити присутність на глобальних ринках, заміщуючи колишніх постачальників у США.
✅ ❌І від себе:
Із частковою переорієнтацією країн Південного конуса на США/Канаду/Мексику (через близкість в першу чергу), певно в України не дуже є шанси зайняти там (в Півн.Америці) нішу. Але через зміну структури та географії світової торгівлі, на більш близьких експортних ринках думаю нові можливості таки можуть з'явитись. Що ви думаєте?
26.03.202509:56
🧭 Отже (початок тут)
Домовленності США та рф з одного боку підтримують продовольчі ланцюги у світі.
З іншого — це зміцнює бюджет і вплив агресора, що несе стратегічні ризики у майбутньому.
То чи варто стимулювати тимчасову стабільність, посилюючи довгострокову загрозу?
Домовленності США та рф з одного боку підтримують продовольчі ланцюги у світі.
З іншого — це зміцнює бюджет і вплив агресора, що несе стратегічні ризики у майбутньому.
То чи варто стимулювати тимчасову стабільність, посилюючи довгострокову загрозу?
16.04.202510:19
Інформація з каналу міністра агрополітики про нараду на Донеччині про, серед інших речей, зменшення податкового навантаження.
Деталей, що саме мається на увазі, - нема. Прикро, адже сільгоспвиробники переважно 'сидять' на єдиному податку 4ої групи (і малі і дуже великі), що порівнянно із загальною системою є досить непоганою підтримкою. Може інші податки, так там аграрії податкові агенти. Одним словом, прикро, що про важливі деталі не комунікують
Деталей, що саме мається на увазі, - нема. Прикро, адже сільгоспвиробники переважно 'сидять' на єдиному податку 4ої групи (і малі і дуже великі), що порівнянно із загальною системою є досить непоганою підтримкою. Може інші податки, так там аграрії податкові агенти. Одним словом, прикро, що про важливі деталі не комунікують
Repost qilingan:
Блог економіста
10.04.202511:44
Вийшов звіт про виконання Угоди про асоціацію за 2024 рік. Давайте порівняємо з результатами 2023 року.
Загальний прогрес за рік = 4 відсоткових пункти (в.п., з 77% до 81%) порівняно з 5 в.п. того року.
В сфері транспорту Угода виконана на 58% (+2 в.п. В 2023 році було +3 в.п.). Це знову другий гірший результат з усіх сфер, гірше лише Фінансове співробітництво та боротьба з шахрайством, там 24%, як і минулого року.
В сфері транспорту було зроблене таке:
🔹оновили Національну транспортну стратегію України на період до 2030 року, прийняли Стратегію розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою до 2030 року
🔹морський транспорт - аж 1 наказ про підтвердження кваліфікації членів екіпажів суден внутрішнього плавання (виконання Директиви про визнання професійних кваліфікацій). Минулого року було 4 накази.
🔹автомобільний транспорт - продовжили "транспортний безвіз" до 30 червня 2025 року, прийняли Постанову Кабміну про зміни до ліцензійних умов перевезень, якою скасували спрощену процедуру видачі ліцензій перевізникам. Це вже плюс, бо минулого року займались лише угодою про безвіз.
🔹пошта - прийняли підзаконні акти до Закону про поштовий звʼязок 2022 року (про ведення єдиного реєстру поштових операторів, порядок подання звітності та тарифи на пересилання листів). В принципі, як і минулого року.
Це весь доробок. Жодного закону. Нуль в залізничній сфері, нуль в авіаційній сфері. Минулого року я писала, що ми рухаємось, але дуже повільно. Цього року ми мали б пришвидшитись, адже строки підганяють, але цього не сталось.
Що треба:
🔹пошта - повністю імплементувати Регламент (ЄС) 2018/644, Директиву 97/67/ЄС (гарантувати надання універсальної послуги), вдосконалити систему збору та аналізу статистичних даних
🔹автомобільний транспорт - впровадити соціальні та ринкові правила щодо автоперевезень, «Пакет мобільності». Нагадуємо про законопроєкт 1193-1 щодо впровадження правил ЄС із перевезення небезпечних вантажів та законопроєкт 8082 про впровадження правил ЄС щодо прав керування транспортними засобами
🔹залізничний транспорт - впровадити Директиви 2012/34/ЄС, 2016/798, 2007/59/ЄС, 2008/57/ЄС, Регламент (ЄС) № 1370/2007 щодо інтеропрабельності, безпеки тощо, прийняти нову редакцію Закону про залізничний транспорт, розділити "Укрзалізницю", створити національний орган з питань безпеки та орган з розслідування аварій
🔹річковий та морський транспорт - створити інспекційні та слідчі органи для внутрішнього водного транспорту, прийняти законодавство про функціонування ринку, доступу до професії, річкову інформаційну безпеку, небезпечні вантажі, впровадити Регламент портових послуг 2017/352, ратифікувати Конвенцію про працю в морському судноплавстві та Конвенцію про контроль суднового водяного баласту та осадів
🔹авіація - почати виконувати План дій із виконання Угоди про спільний авіаційний простір (САП), створити Спільний комітет в рамках Угоди про САП та розпочати його роботу, імплементувати регламенти і директиви ЄС у сферах авіаційної безпеки, захисту прав пасажирів, охорони навколишнього середовища та управління повітряним рухом (Регламент (ЄС) 376/2014, Регламент (ЄС) 598/2014), забезпечити незалежність технічних розслідувань авіаційних подій
#вступ_до_ЄС
Загальний прогрес за рік = 4 відсоткових пункти (в.п., з 77% до 81%) порівняно з 5 в.п. того року.
В сфері транспорту Угода виконана на 58% (+2 в.п. В 2023 році було +3 в.п.). Це знову другий гірший результат з усіх сфер, гірше лише Фінансове співробітництво та боротьба з шахрайством, там 24%, як і минулого року.
В сфері транспорту було зроблене таке:
🔹оновили Національну транспортну стратегію України на період до 2030 року, прийняли Стратегію розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з ЄС та Молдовою до 2030 року
🔹морський транспорт - аж 1 наказ про підтвердження кваліфікації членів екіпажів суден внутрішнього плавання (виконання Директиви про визнання професійних кваліфікацій). Минулого року було 4 накази.
🔹автомобільний транспорт - продовжили "транспортний безвіз" до 30 червня 2025 року, прийняли Постанову Кабміну про зміни до ліцензійних умов перевезень, якою скасували спрощену процедуру видачі ліцензій перевізникам. Це вже плюс, бо минулого року займались лише угодою про безвіз.
🔹пошта - прийняли підзаконні акти до Закону про поштовий звʼязок 2022 року (про ведення єдиного реєстру поштових операторів, порядок подання звітності та тарифи на пересилання листів). В принципі, як і минулого року.
Це весь доробок. Жодного закону. Нуль в залізничній сфері, нуль в авіаційній сфері. Минулого року я писала, що ми рухаємось, але дуже повільно. Цього року ми мали б пришвидшитись, адже строки підганяють, але цього не сталось.
Що треба:
🔹пошта - повністю імплементувати Регламент (ЄС) 2018/644, Директиву 97/67/ЄС (гарантувати надання універсальної послуги), вдосконалити систему збору та аналізу статистичних даних
🔹автомобільний транспорт - впровадити соціальні та ринкові правила щодо автоперевезень, «Пакет мобільності». Нагадуємо про законопроєкт 1193-1 щодо впровадження правил ЄС із перевезення небезпечних вантажів та законопроєкт 8082 про впровадження правил ЄС щодо прав керування транспортними засобами
🔹залізничний транспорт - впровадити Директиви 2012/34/ЄС, 2016/798, 2007/59/ЄС, 2008/57/ЄС, Регламент (ЄС) № 1370/2007 щодо інтеропрабельності, безпеки тощо, прийняти нову редакцію Закону про залізничний транспорт, розділити "Укрзалізницю", створити національний орган з питань безпеки та орган з розслідування аварій
🔹річковий та морський транспорт - створити інспекційні та слідчі органи для внутрішнього водного транспорту, прийняти законодавство про функціонування ринку, доступу до професії, річкову інформаційну безпеку, небезпечні вантажі, впровадити Регламент портових послуг 2017/352, ратифікувати Конвенцію про працю в морському судноплавстві та Конвенцію про контроль суднового водяного баласту та осадів
🔹авіація - почати виконувати План дій із виконання Угоди про спільний авіаційний простір (САП), створити Спільний комітет в рамках Угоди про САП та розпочати його роботу, імплементувати регламенти і директиви ЄС у сферах авіаційної безпеки, захисту прав пасажирів, охорони навколишнього середовища та управління повітряним рухом (Регламент (ЄС) 376/2014, Регламент (ЄС) 598/2014), забезпечити незалежність технічних розслідувань авіаційних подій
#вступ_до_ЄС
07.04.202510:08
04.04.202513:04
Трамп і тарифи: ЄС та 80 років за 80 днів
Отже, вітання агресивному протекціонізму з боку країни, яка 80 років просувала ідею вільної та передбачуваної міжнародної торгівлі і була активним лідером цього. Цю важку працю Дональд Тарріфік успішно поховав за свої майже 80 днів перебування у владі. Оскільки в нас велика надія на ЄС, як це вплине на них і, відповідно, на їх здатність нас підтримувати?
📦 Спочатку кілька важливих даних: США — ключовий ринок для ЄС
• США — другий за величиною експортний ринок для ЄС після Великобританії.
• США в експорті товарів з країн ЄС доволі різна (додам окрему таблицю): найбільш залежна Ірландія (54%); важковаговики, як Німеччина, Франція, Італія — біля 20% (середній показник для ЄС). Ну тобто не така залежність, як в нас від ЄС.
• У деяких секторах залежність ще вища:
🚗 Автомобільна галузь (Німеччина, Чехія, Словаччина) — до 25% експорту йде в США.
💊 Фармацевтика та хімія та 🏗 Машинобудування — суттєва обсяг постачань саме на американський ринок.
🧩 Ланцюги постачання та інвестиції
• Європейські виробники часто інтегровані у глобальні виробничі ланцюги, де США — ключова ланка. Тобто мита створять додаткові витрати, і це буде провокувати перенесення виробництв, скорочення інвестицій і тд
❗️ Які очікування по впливу?
🔸 За розрахунками DIW (Німецького економічного інституту), експорт з ЄС до США може зменшитися на 50%. Це спричинить втрати у виробництві та зайнятості, особливо в Німеччині та Центральній Європі.
🔸 Це завдасть значного удару по виробництву в ЄС, особливо:
• 💊 Фармацевтика: скорочення виробництва на –9,3%
• ✈️ Транспортне обладнання: –7,7%
• 🚗 Автомобілі: –4,1%
• 📡 Електроніка: –2,3%
🔸 Але, довгострокові втрати ВВП ЄС сягнуть розрахунково -0,25%, в Німеччині –0,33%, а в окремих секторах — ще більше.
Ну тобто принаймні розрахунково це боляче буде, але не критично. Тобто вцілому це не має поставити ЄС на коліна і послабити нам допомогу/підтримку.
Отже, вітання агресивному протекціонізму з боку країни, яка 80 років просувала ідею вільної та передбачуваної міжнародної торгівлі і була активним лідером цього. Цю важку працю Дональд Тарріфік успішно поховав за свої майже 80 днів перебування у владі. Оскільки в нас велика надія на ЄС, як це вплине на них і, відповідно, на їх здатність нас підтримувати?
📦 Спочатку кілька важливих даних: США — ключовий ринок для ЄС
• США — другий за величиною експортний ринок для ЄС після Великобританії.
• США в експорті товарів з країн ЄС доволі різна (додам окрему таблицю): найбільш залежна Ірландія (54%); важковаговики, як Німеччина, Франція, Італія — біля 20% (середній показник для ЄС). Ну тобто не така залежність, як в нас від ЄС.
• У деяких секторах залежність ще вища:
🚗 Автомобільна галузь (Німеччина, Чехія, Словаччина) — до 25% експорту йде в США.
💊 Фармацевтика та хімія та 🏗 Машинобудування — суттєва обсяг постачань саме на американський ринок.
🧩 Ланцюги постачання та інвестиції
• Європейські виробники часто інтегровані у глобальні виробничі ланцюги, де США — ключова ланка. Тобто мита створять додаткові витрати, і це буде провокувати перенесення виробництв, скорочення інвестицій і тд
❗️ Які очікування по впливу?
🔸 За розрахунками DIW (Німецького економічного інституту), експорт з ЄС до США може зменшитися на 50%. Це спричинить втрати у виробництві та зайнятості, особливо в Німеччині та Центральній Європі.
🔸 Це завдасть значного удару по виробництву в ЄС, особливо:
• 💊 Фармацевтика: скорочення виробництва на –9,3%
• ✈️ Транспортне обладнання: –7,7%
• 🚗 Автомобілі: –4,1%
• 📡 Електроніка: –2,3%
🔸 Але, довгострокові втрати ВВП ЄС сягнуть розрахунково -0,25%, в Німеччині –0,33%, а в окремих секторах — ще більше.
Ну тобто принаймні розрахунково це боляче буде, але не критично. Тобто вцілому це не має поставити ЄС на коліна і послабити нам допомогу/підтримку.
31.03.202508:07
🌾 Війна та сільгоспземлі України: який масштаб руйнувань та потреб на відновлення
Хочу поділитись корисною статтею і деякими думками. Україна має третину найродючіших ґрунтів у світі — чорноземи. Але війна не лише руйнує інфраструктуру, а й буквально розриває ґрунт. За оцінками колег з університету Вагенінгена, відновлення українських сільськогосподарських земель після війни коштуватиме щонайменше $20 мільярдів — це близько 15% довоєнного ВВП. Ця оцінка, наскільки я розумію, включає вартість розмінування та рекультивації (тобто безпосередньо відновлення грунту та повернення його у виробництво). І це займе щонайменше 10 років.
Цікаво, що, за оцінками Світового банку, першочергові треби на рекультивацію сільгоспземель складають $1,1 мільярда. А потреби на розмінування всіх земель оцінюються в $30 млрд. Не знаю, скільки з цієї суми треба на сільгоспземлі, але якщо орієнтуватись на частку сільгоспземель загальної площі території України (в її міжнародновизнаних кордонах) - 72%, то це буде біля $22 млрд. Тобто цифри від колег з Вагенінгена та Світового банку б'ються.
📍 Приклад Харківщини
• В регіоні Харкова, одному з найродючіших у країні, зафіксовано понад 160 тис. гектарів пошкоджених земель.
• 420 тисяч вирв від снарядів.
І це лише один з десяти сильно постраждалих регіонів.
Основні фактори порушення грунту:
• Bombturbation — "вибухове" руйнування ґрунтів, коли вибухи перемішують шари ґрунту. Верхній півметр ґрунту — найродючіший, але саме він найбільше страждає від вибухів. Внаслідок змішування шарів знищується мікрофлора, змінюється структура і зменшується родючість.
До цього додається:
• Ущільнення ґрунтів важкою військовою технікою.
• Хімічне забруднення важкими металами (кадмій, мідь, цинк), залишками пального.
• Знищення лісосмуг — природного захисту від ерозії та вітру.
⛔️ Не всі землі повернуться до агровиробництва
Деякі поля неможливо буде розмінувати. Частину земель, можливо, доведеться перетворити на природоохоронні зони. Досвід Бельгії свідчить: навіть через 100 років фермери знаходять снаряди від Першої світової війни.
Хочу поділитись корисною статтею і деякими думками. Україна має третину найродючіших ґрунтів у світі — чорноземи. Але війна не лише руйнує інфраструктуру, а й буквально розриває ґрунт. За оцінками колег з університету Вагенінгена, відновлення українських сільськогосподарських земель після війни коштуватиме щонайменше $20 мільярдів — це близько 15% довоєнного ВВП. Ця оцінка, наскільки я розумію, включає вартість розмінування та рекультивації (тобто безпосередньо відновлення грунту та повернення його у виробництво). І це займе щонайменше 10 років.
Цікаво, що, за оцінками Світового банку, першочергові треби на рекультивацію сільгоспземель складають $1,1 мільярда. А потреби на розмінування всіх земель оцінюються в $30 млрд. Не знаю, скільки з цієї суми треба на сільгоспземлі, але якщо орієнтуватись на частку сільгоспземель загальної площі території України (в її міжнародновизнаних кордонах) - 72%, то це буде біля $22 млрд. Тобто цифри від колег з Вагенінгена та Світового банку б'ються.
📍 Приклад Харківщини
• В регіоні Харкова, одному з найродючіших у країні, зафіксовано понад 160 тис. гектарів пошкоджених земель.
• 420 тисяч вирв від снарядів.
І це лише один з десяти сильно постраждалих регіонів.
Основні фактори порушення грунту:
• Bombturbation — "вибухове" руйнування ґрунтів, коли вибухи перемішують шари ґрунту. Верхній півметр ґрунту — найродючіший, але саме він найбільше страждає від вибухів. Внаслідок змішування шарів знищується мікрофлора, змінюється структура і зменшується родючість.
До цього додається:
• Ущільнення ґрунтів важкою військовою технікою.
• Хімічне забруднення важкими металами (кадмій, мідь, цинк), залишками пального.
• Знищення лісосмуг — природного захисту від ерозії та вітру.
⛔️ Не всі землі повернуться до агровиробництва
Деякі поля неможливо буде розмінувати. Частину земель, можливо, доведеться перетворити на природоохоронні зони. Досвід Бельгії свідчить: навіть через 100 років фермери знаходять снаряди від Першої світової війни.
26.03.202509:56
🇷🇺🇺🇸🌾 Просування російського агроекспорту та міндобрив? Погляд на домовленності США та рф
США вчора опублікували заяву про домовленності з росією, де йшлося зокрема про полегшення доступу росії до світових ринків аграрної продукції та добрив. Потім росія опублікувала відмінну, але комплементарну заяву із деталями:
• Зняття санкційних обмежень з Россільгоспбанку та інших фінансових організацій, задіяних в обслуговуванні міжнародної торгівлі продовольством і добривами, їхнє підключення до SWIFT і відкриття необхідних коррахунків;
• Зняття санкцій з компаній-виробників і експортерів продовольства та добрив;
• Зняття обмежень на страхування вантажів продовольства та добрив;
• Зняття обмежень на обслуговування російських суден у портах, зокрема тих, що перевозять продовольчі товари;
• Зняття обмежень на постачання сільськогосподарської техніки.
Ці дві заяви разом дають більш повну картину сприянню експорту росії. Але, важливо зауважити, що сам факт існування цієї заяви демонструє, що САНКЦІЇ ПРАЦЮЮТЬ. Навіть у випадках непідсанкційних позицій (аграрка та міндобрива - про це нижче) . А що вже говорити про обмеження, які дійсно блокують російські експортні потоки!
🔍 Спочатку трохи передісторії для подальших висновків
Попри санкції ЄС, США, Канади та інших країн, аграрна продукція і добрива офіційно не потрапили під обмеження, типу ж це про продовольчу безпеку і ми не можемо, щоб населення планети не мало що їсти. Водночас, були санкції проти окремих олігархів — власників підприємств з виробництва добрив.
Крім того, сама Росія ввела експортні обмеження (мита) на свої аграрні товари й добрива (до і під час війни).
Важлива статистика до початку великої війни:
• Росія та Білорусь разом забезпечували 40% світової торгівлі калійними добривами.
• Росія мала 16% світової торгівлі азотними і 12% фосфорними добривами.
• Основний маршрут експорту аміаку росії йшов через трубопровід Тольятті-Южний до порту в Одесі, який був закритий від початку війни.
• Також Росія — ключовий експортер пшениці та соняшникової олії.
Важлива статистика після початку великої війни:
• Після вторгнення в Україну, росія стала найбільшим експортером пшениці в світі, із часткою в 25%
• Через експортні мита, с/г виробники віддавали фактично 20% своїх прибутків в бюджет рф. Виробники міндобрив також "ділились" своїми прибутками з бюджетом рф через експортні мита
• Кількість країн, куди рф надсилала свою пшеницю зменшився з більше ніж 90 країн до близько 60. Це сталось через збільшення вартості логістики (дорожча страховка та побічний ефект від санкцій) і не всі захотіли бруднити свої руки
📈 Коротко про можливі наслідки
1. Підсилення економічної стійкості росії та збільшення доходів до бюджету рф
• Оскільки санкції напряму не обмежували аграрний експорт, тож ефект буде обмежений. Але зниження логістичних витрат (зокрема, через страхування) може стимулювати збільшення географії експорту пшений з рф і, відповідно, зростання експорту оціночно на 3–4 млн т до кінця маркетингового року.
• Це збільшить доходи до бюджету рф, адже експорт обкладено митами.
• Аналогічна ситуація по дибривам: зменшення бар’єрів на логістику = більше експорту = більше грошей у бюджет РФ через експортні.
• Це підсилює економічну стійкість Росії в умовах війни.
2. Позитив в цьому є з точки зору глобальної продовольчої безпеки:
• Більше пшениці чи добрив у світі — це добре для споживачів, особливо бідніших країн. Це може зменшити ціну на продовольство і допомогти країнам із продовольчим дефіцитом.
3. Але є і геополітичні ризики:
• Чим більша частка рф у світовій торгівлі, тим вища залежність від неї. Чи хоче світ/США цього?
• Це дає рф важіль впливу: рф вже показувала, що може використовувати експорт (або його зупинку) як політичну зброю.
• Світ знову опиниться в пастці залежності, подібній до енергетичної до 2022 року.
• Крім того, чи захоче росія торпедувати відновлення аміачного трубопроводу на Одесу? Щоб це не виявився свого роду троянський кінь від рф
США вчора опублікували заяву про домовленності з росією, де йшлося зокрема про полегшення доступу росії до світових ринків аграрної продукції та добрив. Потім росія опублікувала відмінну, але комплементарну заяву із деталями:
• Зняття санкційних обмежень з Россільгоспбанку та інших фінансових організацій, задіяних в обслуговуванні міжнародної торгівлі продовольством і добривами, їхнє підключення до SWIFT і відкриття необхідних коррахунків;
• Зняття санкцій з компаній-виробників і експортерів продовольства та добрив;
• Зняття обмежень на страхування вантажів продовольства та добрив;
• Зняття обмежень на обслуговування російських суден у портах, зокрема тих, що перевозять продовольчі товари;
• Зняття обмежень на постачання сільськогосподарської техніки.
Ці дві заяви разом дають більш повну картину сприянню експорту росії. Але, важливо зауважити, що сам факт існування цієї заяви демонструє, що САНКЦІЇ ПРАЦЮЮТЬ. Навіть у випадках непідсанкційних позицій (аграрка та міндобрива - про це нижче) . А що вже говорити про обмеження, які дійсно блокують російські експортні потоки!
🔍 Спочатку трохи передісторії для подальших висновків
Попри санкції ЄС, США, Канади та інших країн, аграрна продукція і добрива офіційно не потрапили під обмеження, типу ж це про продовольчу безпеку і ми не можемо, щоб населення планети не мало що їсти. Водночас, були санкції проти окремих олігархів — власників підприємств з виробництва добрив.
Крім того, сама Росія ввела експортні обмеження (мита) на свої аграрні товари й добрива (до і під час війни).
Важлива статистика до початку великої війни:
• Росія та Білорусь разом забезпечували 40% світової торгівлі калійними добривами.
• Росія мала 16% світової торгівлі азотними і 12% фосфорними добривами.
• Основний маршрут експорту аміаку росії йшов через трубопровід Тольятті-Южний до порту в Одесі, який був закритий від початку війни.
• Також Росія — ключовий експортер пшениці та соняшникової олії.
Важлива статистика після початку великої війни:
• Після вторгнення в Україну, росія стала найбільшим експортером пшениці в світі, із часткою в 25%
• Через експортні мита, с/г виробники віддавали фактично 20% своїх прибутків в бюджет рф. Виробники міндобрив також "ділились" своїми прибутками з бюджетом рф через експортні мита
• Кількість країн, куди рф надсилала свою пшеницю зменшився з більше ніж 90 країн до близько 60. Це сталось через збільшення вартості логістики (дорожча страховка та побічний ефект від санкцій) і не всі захотіли бруднити свої руки
📈 Коротко про можливі наслідки
1. Підсилення економічної стійкості росії та збільшення доходів до бюджету рф
• Оскільки санкції напряму не обмежували аграрний експорт, тож ефект буде обмежений. Але зниження логістичних витрат (зокрема, через страхування) може стимулювати збільшення географії експорту пшений з рф і, відповідно, зростання експорту оціночно на 3–4 млн т до кінця маркетингового року.
• Це збільшить доходи до бюджету рф, адже експорт обкладено митами.
• Аналогічна ситуація по дибривам: зменшення бар’єрів на логістику = більше експорту = більше грошей у бюджет РФ через експортні.
• Це підсилює економічну стійкість Росії в умовах війни.
2. Позитив в цьому є з точки зору глобальної продовольчої безпеки:
• Більше пшениці чи добрив у світі — це добре для споживачів, особливо бідніших країн. Це може зменшити ціну на продовольство і допомогти країнам із продовольчим дефіцитом.
3. Але є і геополітичні ризики:
• Чим більша частка рф у світовій торгівлі, тим вища залежність від неї. Чи хоче світ/США цього?
• Це дає рф важіль впливу: рф вже показувала, що може використовувати експорт (або його зупинку) як політичну зброю.
• Світ знову опиниться в пастці залежності, подібній до енергетичної до 2022 року.
• Крім того, чи захоче росія торпедувати відновлення аміачного трубопроводу на Одесу? Щоб це не виявився свого роду троянський кінь від рф
Repost qilingan:Блог економіста
16.04.202510:08
Сіла я, значить, читати інтерв’ю директора з логістики «НІБУЛОНу», аби краще зрозуміти, що відбувається в українському транспортному секторі. Очікувала почути про баржі, залізницю, проблеми з фрахтом — але найбільше мене зачепила… остання відповідь. На питання про головні виклики для агросектору директор з логістики «НІБУЛОНу» Сергій Калкутін відповів: не війна, не логістика, не податки. А кліматичні зміни.
💧 Раніше, каже він, Одещина була аграрним ельдорадо — добрі землі, гарні врожаї. А тепер фермери змушені масово відновлювати зрошення, ліквідоване ще у 90-х, бо без води — ніяк. Зникають класичні культури, натомість з’являються нішеві, які дають хоч якусь маржу. Тобто зміни клімату уже не десь там — вони тут. У полі. У рішенні, що сіяти.
📉 В Україні за останні 30 років середньорічна температура зросла більш ніж на 1,2°C. Це призводить до зменшення запасів ґрунтової вологи, зростання частоти посух, зменшення врожайності без адаптації. Особливо в зоні степу та лісостепу. І ці процеси вже прямо впливають на логістику: аграрії переходять до менш об’ємних, але дорожчих культур — це змінює обсяги перевезень, попит на типи транспорту, потребу в інфраструктурі.
🌍 Ще один тренд — рух «пустелі» з півдня на північ. За оцінками екологів, до 30% території України вже під загрозою опустелювання. І це не просто красива фраза. Це загроза для моделі агровиробництва, яка формувалась десятиліттями.
Принагідно нагадаю про свій допис 2021 року щодо прогнозів зміни клімату для України.
І що цікаво: попри війну, руйнування логістики, знищення Каховської ГЕС — саме клімат фігурує як виклик №1 у стратегічному плануванні великої агрокомпанії.
А що ми? Чи враховуємо ми це у державній політиці? У планах відбудови? Бо зміна клімату не чекає, поки ми виграємо війну. Вона вже тут. І вже впливає на економіку.
💧 Раніше, каже він, Одещина була аграрним ельдорадо — добрі землі, гарні врожаї. А тепер фермери змушені масово відновлювати зрошення, ліквідоване ще у 90-х, бо без води — ніяк. Зникають класичні культури, натомість з’являються нішеві, які дають хоч якусь маржу. Тобто зміни клімату уже не десь там — вони тут. У полі. У рішенні, що сіяти.
📉 В Україні за останні 30 років середньорічна температура зросла більш ніж на 1,2°C. Це призводить до зменшення запасів ґрунтової вологи, зростання частоти посух, зменшення врожайності без адаптації. Особливо в зоні степу та лісостепу. І ці процеси вже прямо впливають на логістику: аграрії переходять до менш об’ємних, але дорожчих культур — це змінює обсяги перевезень, попит на типи транспорту, потребу в інфраструктурі.
🌍 Ще один тренд — рух «пустелі» з півдня на північ. За оцінками екологів, до 30% території України вже під загрозою опустелювання. І це не просто красива фраза. Це загроза для моделі агровиробництва, яка формувалась десятиліттями.
Принагідно нагадаю про свій допис 2021 року щодо прогнозів зміни клімату для України.
І що цікаво: попри війну, руйнування логістики, знищення Каховської ГЕС — саме клімат фігурує як виклик №1 у стратегічному плануванні великої агрокомпанії.
А що ми? Чи враховуємо ми це у державній політиці? У планах відбудови? Бо зміна клімату не чекає, поки ми виграємо війну. Вона вже тут. І вже впливає на економіку.
10.04.202506:41
Війна закінчиться до червня?
В ЄС кажуть, що вільна торгівля з Україною закінчиться в червні, і ми будемо торгувати з ЄС за 'довоєнними' умовами. Наприклад в аграрній продукції це означає повернення тарифних квот на імпорт до ЄС 40 товарних позицій, тобто менше буде експорту з України до ЄС. Але ж торгівельні преференції запровадили як раз через напад росії. Тобто в червні причина преференцій Україні зникне?
В ЄС кажуть, що вільна торгівля з Україною закінчиться в червні, і ми будемо торгувати з ЄС за 'довоєнними' умовами. Наприклад в аграрній продукції це означає повернення тарифних квот на імпорт до ЄС 40 товарних позицій, тобто менше буде експорту з України до ЄС. Але ж торгівельні преференції запровадили як раз через напад росії. Тобто в червні причина преференцій Україні зникне?
07.04.202510:08
04.04.202505:04
Середній рівень імпортних мит в США, картина маслом.... Будували світ вільної торгівлі, і ось. Ламати - не будувати...Пол Кругман
29.03.202510:18
Працювати науковцем/професором в США - дуже престижно і,певно, більшість мріє про це. Через це там і прогрес, і інновації, і більшість нобелівських лауреатів і кращі університету світу. Але зараз цікаві речі починають відбуватись: дехто з зірок (як Тімоті Снайдер) вже виїжджає з США (в 'академічну відпустку'), і дуже багато про це серйозно думає
24.03.202512:34
Питання про Мінімальні експортні ціни на агропродукцію.
Цьому нововведенню вже більше півроку і можна підбити певні підсумки. Шановні представники агробізнесу та трейду, як вам з цим живеться? Допомагає чи шкодить?
Цьому нововведенню вже більше півроку і можна підбити певні підсумки. Шановні представники агробізнесу та трейду, як вам з цим живеться? Допомагає чи шкодить?
11.04.202514:46
з цікавого.. Праворадикальні партії ЄС та їх позиція/симпатії по росії (на основі постів в ФБ). на графіку.
Праворадикальні партії це: AfD (Німеччина), Vlaams Belang (Бельгія), Rassemblement National (Марін Ле Пен, Франція), Fidesz (Угорщина), Lega (Італія), Freedom Party (FPÖ, Австрія), Konfederacja (Польща), Chega! (Португалія)
Але також дослідники побачили, що росія стала токсичною темою навіть для ультраправих. Але це не зміна ідеології, а радше маскування — до кращих часів. і Ультраправі більше перекинулись на негативний наратив по ЄС і тд. Більше в блозі Лондонської школи економіки
Праворадикальні партії це: AfD (Німеччина), Vlaams Belang (Бельгія), Rassemblement National (Марін Ле Пен, Франція), Fidesz (Угорщина), Lega (Італія), Freedom Party (FPÖ, Австрія), Konfederacja (Польща), Chega! (Португалія)
Але також дослідники побачили, що росія стала токсичною темою навіть для ультраправих. Але це не зміна ідеології, а радше маскування — до кращих часів. і Ультраправі більше перекинулись на негативний наратив по ЄС і тд. Більше в блозі Лондонської школи економіки
Repost qilingan:
KSE Agrocenter
08.04.202515:23
🌲 Чому Україні варто повчитися у Швеції в управлінні лісовим сектором?
Україна вже зробила важливі кроки у реформуванні лісового сектору — зокрема, регулювання торгівлі деревиною та впровадження електронного обліку. Але залишаються глибоко вкорінені проблеми: застарілі практики, недовикористаний лісовий потенціал (збирається лише 60% річного приросту деревини) та слабке виконання існуючих правил.
Одним із ключових проблем є дефіцит фахівців із ринковими та управлінськими навичками. У Швеції лісова освіта акцентує увагу на економічних, екологічних та управлінських аспектах, тоді як в Україні вона здебільшого залишається технічною.
Шведська модель приватної власності на ліси також формує потужні економічні стимули до ефективного використання ресурсів, довгострокового планування та реінвестування — чого все ще бракує українському лісовому сектору.
🔍 У KSE Agrocenter ми дослідили ці відмінності у новому звіті: «Огляд лісового сектору України та досвід Швеції»
📄Читати повний текст звіту
Україна вже зробила важливі кроки у реформуванні лісового сектору — зокрема, регулювання торгівлі деревиною та впровадження електронного обліку. Але залишаються глибоко вкорінені проблеми: застарілі практики, недовикористаний лісовий потенціал (збирається лише 60% річного приросту деревини) та слабке виконання існуючих правил.
Одним із ключових проблем є дефіцит фахівців із ринковими та управлінськими навичками. У Швеції лісова освіта акцентує увагу на економічних, екологічних та управлінських аспектах, тоді як в Україні вона здебільшого залишається технічною.
Шведська модель приватної власності на ліси також формує потужні економічні стимули до ефективного використання ресурсів, довгострокового планування та реінвестування — чого все ще бракує українському лісовому сектору.
🔍 У KSE Agrocenter ми дослідили ці відмінності у новому звіті: «Огляд лісового сектору України та досвід Швеції»
📄Читати повний текст звіту
07.04.202510:05
Ле Пен
Минулого тижня Трамп із митами справедливо забрав більшість уваги. Але для ЄС на додаток теж відбулась вкрай важлива подія. Марін Ле Пен — путінлавер та лідерка французької ультраправої партії "Національне об'єднання" — була засуджена у справі про нецільове використання коштів Європарламенту. Її позбавлено права балотуватися на виборні посади на п’ять років з негайним набранням чинності, що може унеможливити її участь у президентських виборах 2027 року.
Моя миттєва реакція на цю новину була: "ну навіщо"? У суддів завжди є дискреція у рішеннях. Не піддаючи сумніву провину Ле Пен, не так вже і важко побачити політичну та довготривалу загрозу такому рішенню. На графіках (нижче) - динаміка популярності партії Ле Пен (RN), лише за два роки підтримка зросла на 9,2 відсоткових пунктів - до 24,6% (це більше ніж зараз AfD в Німеччині). Фактичний не допуск Ле Пен до президентських виборів не означає, що її соратник Джордан Барделла не зможе і тд. Одним словом, вітер подув ще сильніше у вітрила Ле Пен та її партії. І з процесами, які бачимо в іншого важковаговика ЄС Німеччини, нас очікує ще радикальніший політичний ландшафт в ЄС та відповідні рішення.
Тімоті Еш дуже влучно про це написав: "для ліберальної демократії краще, коли антидемократичних популістів перемагають у чесній виборчій боротьбі, а не забороняють через суд"
Минулого тижня Трамп із митами справедливо забрав більшість уваги. Але для ЄС на додаток теж відбулась вкрай важлива подія. Марін Ле Пен — путінлавер та лідерка французької ультраправої партії "Національне об'єднання" — була засуджена у справі про нецільове використання коштів Європарламенту. Її позбавлено права балотуватися на виборні посади на п’ять років з негайним набранням чинності, що може унеможливити її участь у президентських виборах 2027 року.
Моя миттєва реакція на цю новину була: "ну навіщо"? У суддів завжди є дискреція у рішеннях. Не піддаючи сумніву провину Ле Пен, не так вже і важко побачити політичну та довготривалу загрозу такому рішенню. На графіках (нижче) - динаміка популярності партії Ле Пен (RN), лише за два роки підтримка зросла на 9,2 відсоткових пунктів - до 24,6% (це більше ніж зараз AfD в Німеччині). Фактичний не допуск Ле Пен до президентських виборів не означає, що її соратник Джордан Барделла не зможе і тд. Одним словом, вітер подув ще сильніше у вітрила Ле Пен та її партії. І з процесами, які бачимо в іншого важковаговика ЄС Німеччини, нас очікує ще радикальніший політичний ландшафт в ЄС та відповідні рішення.
Тімоті Еш дуже влучно про це написав: "для ліберальної демократії краще, коли антидемократичних популістів перемагають у чесній виборчій боротьбі, а не забороняють через суд"
01.04.202514:53
Трохи візуалізації до попереднього посту, наскільки США/Канада та Мексика залежать в агроторгівлі між собою (LAC - країни Латинської Америки без Мексики)
28.03.202512:07
🇷🇺 Російський експорт пшениці: зростання, монополізація та геополітика
В минулому пості я писав, що домовленність США та росії щодо аграрки та добрив, це добре для росії та глобальної продбезпеки на короткому горизонті, але погано для України та продбезпеки на довгому горизонті. В основному через ключову роль росії як глобального експортера пшениці та концентрацію його експорту. Хочу зараз цю тезу більш детально розписати за допомогою чудової нещодавньої статті колег з ІАМО і деяких своїх спостережень
Отже, росія є і буде найбільшим експортером пшениці у світі. У сезоні 2023/24 обсяг експорту сягнув 55,5 млн тонн — це 25% світового ринку. Прогноз на 2024/25 передбачає зниження до 48 млн тонн та 22,5% частки.
🔹 Монополізація та геополізація російського експорту пшениці
У 2022/23 на 10 найбільших експортерів припало 75% усього експорту пшениці з Росії. І лише на дві компанії (Grain Gate та RIF Родные поля) припало більше 50% експорту в сезоні 2023/24. Далі цікавіше:
- Grain Gate була заснована в 2022 році і здійснила першу поставку в серпні 2022го. Крім того, в різних статтях пишуть про шлейф до ВТБ, і відбувається активне інвестування у цей проєкт
- а RIF націоналізовують.
Вцілому ж, через санкції кількість експортерів скоротилася майже вдвічі, з 469 у 2017/18 до 266 у 2023/24.
Така концентрація зменшує конкуренцію, знижує ціни для сільгоспвиробників, але збільшує податкові надходження державі та контроль кремля над глобальним ринком.
🔹 Географія експорту: менше країн, більше концентрації
До повномасштабного вторгнення Росія експортувала пшеницю до близько 100 країн. У 2022/23 їх кількість зменшилась до близько 60, з яких 30 країн отримали 90% усього експорту. Найбільші обсяги вирушають до Єгипту, Туреччини, Ірану, Саудівської Аравії, Бангладеш та Китаю.
Розвиваються нові маршрути, зокрема New Land Grain Corridor через Сибір до Китаю та Азії.
📌 Тобто чітко видно, як росія посилює позиції на глобальному ринку пшениці, в тому числя через монополізація внутрішнього ринку та державного контролю над логістикою та доходами.
В минулому пості я писав, що домовленність США та росії щодо аграрки та добрив, це добре для росії та глобальної продбезпеки на короткому горизонті, але погано для України та продбезпеки на довгому горизонті. В основному через ключову роль росії як глобального експортера пшениці та концентрацію його експорту. Хочу зараз цю тезу більш детально розписати за допомогою чудової нещодавньої статті колег з ІАМО і деяких своїх спостережень
Отже, росія є і буде найбільшим експортером пшениці у світі. У сезоні 2023/24 обсяг експорту сягнув 55,5 млн тонн — це 25% світового ринку. Прогноз на 2024/25 передбачає зниження до 48 млн тонн та 22,5% частки.
🔹 Монополізація та геополізація російського експорту пшениці
У 2022/23 на 10 найбільших експортерів припало 75% усього експорту пшениці з Росії. І лише на дві компанії (Grain Gate та RIF Родные поля) припало більше 50% експорту в сезоні 2023/24. Далі цікавіше:
- Grain Gate була заснована в 2022 році і здійснила першу поставку в серпні 2022го. Крім того, в різних статтях пишуть про шлейф до ВТБ, і відбувається активне інвестування у цей проєкт
- а RIF націоналізовують.
Вцілому ж, через санкції кількість експортерів скоротилася майже вдвічі, з 469 у 2017/18 до 266 у 2023/24.
Така концентрація зменшує конкуренцію, знижує ціни для сільгоспвиробників, але збільшує податкові надходження державі та контроль кремля над глобальним ринком.
🔹 Географія експорту: менше країн, більше концентрації
До повномасштабного вторгнення Росія експортувала пшеницю до близько 100 країн. У 2022/23 їх кількість зменшилась до близько 60, з яких 30 країн отримали 90% усього експорту. Найбільші обсяги вирушають до Єгипту, Туреччини, Ірану, Саудівської Аравії, Бангладеш та Китаю.
Розвиваються нові маршрути, зокрема New Land Grain Corridor через Сибір до Китаю та Азії.
📌 Тобто чітко видно, як росія посилює позиції на глобальному ринку пшениці, в тому числя через монополізація внутрішнього ринку та державного контролю над логістикою та доходами.
Ko'rsatilgan 1 - 24 dan 81
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.