Відповідно до пунктів 18, 20 частини першої статті 7 Кримінального процесуального кодексу України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, відносяться публічність, гласність та відкритість судового провадження.
Ці три засади є невід'ємною частиною "духу закону", без якого "буква закону" не може існувати. Якщо формально підходити, застосовуючи тільки "букву закону", буде втрачено мету та зміст закону. Навіть, якщо добрий закон "відірвати" від мети, задля якої він існує, та змісту, яким наповнені його норми, цей закон може стати зброєю в руках недобросовісних ділків чи узурпаторів. Особливо це важливо в кримінальному законі.
Публічність, гласність та відкритість судового провадження забезпечують контроль суспільства за здійсненням правосуддя, сприяють формуванню сталої судової практики, демонструють правосудність судового процесу та доброчесність держави по відношенню до людини.
Закритий від суспільства судовий процес у демократичній правовій державі застосовується як виключна норма, зокрема, для збереження конфіденційності особистих обставин людини, розголос яких нанесе шкоду її життю в суспільстві та гарантованим правам людини.
Не може бути такого підходу, коли окрема категорія судових справ стає таємною. Будь-яка таємність повинна мати легітимну мету, яка не буде порушувати загальні засади судочинства ("дух закону"). Немає жодної виправданої легітимної мети, щоб незалежно від обставин конкретної справи, цілу категорію справ держава "автоматично" зробила таємною і закритою від суспільства. Якщо таке відбувається - це кричуща ознака тоталітарного вектору державного управління. Таке неприпустиме в правовій демократичній державі.
Крім того, процесуальний закон вимагає від адвоката бути знайомим із сталою судовою практикою та застосовувати правові позиції, а не лише закони. Отже, утаємнення судових рішень шкодить якості адвокатури і є перешкодою у здійсненні адвокатської діяльності.
19 березня 2025 року Комітете Верховної Ради України з питань правової політики схвалив норму про засекречення всіх судових рішень у кримінальних справах щодо мобілізації. Ця норма буде винесена на голосування на засіданні Верховної Ради України.
Я категорично заперечую проти того, щоб ця норма стала законом. Суспільство повинно цього не допустити. Закликаю українців до дій. Звертайтесь до депутатів ВРУ всіма доступними способами, пояснюйте їм, що такою нормою вони знищують правову демократичну державу і будують тоталітаризм. Така норма порушує баланс прав та обов'язків сторін кримінального провадження; вона шкодить інтересам підозрюваного та сторони захисту. Вимагайте від депутатів голосувати "проти".
Суспільство повинно бачити всі судові рішення у відкритому доступі. Це аксіома, яка не потребує доказування. Вона настільки очевидна, що навіть не потрібно пояснювати чому. Лише у виключних випадках, заради легітимної мети, можуть бути засекречені лише окремі конкретні судові рішення, а не ціла категорія справ. При чому справ, які є сьогодні найболючішими й найактуальнішими для суспільства.
