Тероборона
Час і місце:
Київ, Голосіївський район
Кінець лютого 2022
Дійові особи:
Прапор — низенький коренастий чоловік років 60ти. Відставний прапорщик радянської армії, командир тероборони м. Іподром.
Борщ — сорокарічний працівник місцевого ринку. Середнього зросту, пузатий, з вгодованими щоками, залисиною і вибритим підпоріддям.
Сусід - Саня сусід Борща. Високий 35-річний менеджер.
Вася - місцевий худий алкаш незрозумілого віку. Ханига з району, вважає себе спецназом
Кум - кум Прапора, Ззовні схожий на його як брат-близнюк, з відмінностей лише має вуса.
Салага - 19 річний студент, якому не пощастило потрапити у ТРО замість нормального підрозділу. Прищавий, худий і високий.
Шприц - мутний і накручений персонаж. Худий, з неголеною щетиною, ходить у капюшоні.
Снюс - скінхед і футбольний фанат. Кремезний скінхед весь у татуюваннях. В дитинстві його збив потяг.
День 1
Вечоріло, пахмурний вечір першого дня війни закінчувався у столиці. Біля пункту видачі зброї зібралось кілька десятків людей.
До них командирським кроком підійшов Прапор.
— Хто камандір?, — подивившись на збіговисько випадкових озброєних людей глянув і промовив він.
— Так б….ть у вас тут розброд і шатаніє, камандіром значіть буду я, у мене опит є!, - продовжив він.
Ніхто заперечувати не став.
За годину два десятка як попало споряджених тероборонівців стали охороняти блокпост на одній другорядній вулиці біля столичного Іподрому.
Підїжджає перша автівка
— Тероборона Голосієво, — гордо і дєрзко промовив алкаш Вася направляючи автомат на машину. Патрон і патронніку, знятий запобіжник, палець на курку, — все як і положено у теробороні.
Авто зупинилось і з його вийшов чоловік
— Прєдявітє докумєнти, - продовжив Вася.
— Ось тримайте, - вічливо мовив йому водій і передав права.
— Опа, от і попався дівєрсант, віддтінок пластику не той? Напевно вам у Москві через брак хорошого пластику роблять такі низькоякісні підробки? - мовив алкаш Вася
— Ти, що з дубу рухнув? - здивовано відповів водій
— Малчать, я здєсь гаварю, — продовжив він
— Зараз розберемось, Борщ! — вигукнув він.
Тут наминаючи пиріжок прийшов Борщ.
— Дивись дівєрсанта поймав, глянь на докумєнти, бо я уже думав його валіть, промовисто заявив алкаш Вася і протягнув однією рукою йому документи водія, не зводячи його з прицілу.
— О Ігор привіт! — мовив водій Борщу
— Звідки моє ім‘я знаєш? Точно дівєрсант, знаєм як ваша розвідка працює, відповів йому Борщ.
— Та який я диверсан, я Саня сусід твій, здивовано відповів йому водій авто (Сусід)
— Це ти вчора був сусід, а сьогодні ти вже дівєрсант! — вигукнув йому Борщ.
— Це ж ти постійно моє місце на парковці займаєш?, — продовжив Борщ
— Обіцяю, більше не буду!, хлопці, що вам треба? Може сігарєт? — вимовив Сусід і дістав з машини блок цигарок поніс до тероборонівців
Тут з намету почувши крики і звуки вийшов Прапор.
— Так бл..ть, шо тут у вас проісходіт, — підійшов до них Прапор.
— О сігарєти, благодарствую, якраз такі які я курю!, продовжив він та взяв у сусіда блок цигарок.
— Поймали дівєрсанта, курірують прямо з ГРУ РФ!, - промовисто заявив алкаш Вася.
— Та який же це дівєрсант! Це волонтьор!, от цигарок нам приніс, пропустіть негайно!, - мовив бійцям Прапор
— Проїжджайте, — вічливо продовжив він закурюючи цигарку.
- Сусід подякував Прапору за врятоване життя, сів у автівку, перехрестився і поїхав.
Вася і Борщ глянули на автівку суворим і осуждающім поглядом.
- Нада було його сразу валіть ,тьху ,- промовив про себе алкаш Вася і пішов з не менш дерзким поглядом до другої машини перевіряти її на наявність російських ДРГ, та спецназу ФСБ.
День 4
Вечір.
Тероборонівці гріються біля бочки. Полум’я потріскує, десь видно як тероборона сусіднього району стріляє трасерами в небо, видно збиває крилаті ракєти.
Студент підходить до Прапора і каже:
— Пане командир, там у вікні якесь незрозуміле свічєніє, - може це маяк!
— Йдемо глянемо, - відповів той
У вікні одної багатоповерхівки то горіло, то блимало різними кольорами світло.
[1]
