New Battle Age
Україномовна баттлова ліга! Далі більше!
YouTube: https://www.youtube.com/@NewBattleAge2024
Donatello: https://donatello.to/GangstaGhostAT
Instagram: https://www.instagram.com/newbattleage?igsh=MTJ5eTB6YnkwYTlh
YouTube: https://www.youtube.com/@NewBattleAge2024
Donatello: https://donatello.to/GangstaGhostAT
Instagram: https://www.instagram.com/newbattleage?igsh=MTJ5eTB6YnkwYTlh
TGlist reytingi
0
0
TuriOmmaviy
Tekshirish
TekshirilmaganIshonchnoma
ShubhaliJoylashuv
TilBoshqa
Kanal yaratilgan sanaFeb 03, 2024
TGlist-ga qo'shildi
May 22, 2024Muxrlangan guruh
Чат імені Жінки
51
Rekordlar
17.04.202523:59
155Obunachilar31.10.202423:59
17Iqtiboslar indeksi18.04.202523:59
76Bitta post qamrovi25.04.202520:21
68Reklama posti qamrovi23.06.202423:59
93.75%ER30.10.202423:59
52.10%ERR
05.04.202520:17
Repost qilingan:
Мур Каметов
28.03.202517:08
Ви помітили, що не існує поетичних чи літературних шкіл?
Ні, серйозно, в жодному місті у світі ви не знайдете закладу, де дітей можуть навчити писати вірші чи фанфіки. Не існує адреси, за якою ви можете звернутися і бути впевненими, що вашу дитину навчать писати амфібрахієм, римувати і доцільно використовувати анафори. У звичайній школі дітям дають нафіг нікому не цікаві біографії та базове знання теорії, що без практики взагалі ніяк не допомагає розвитку літературних здібностей, а залишається просто баластом.
А от місця, де дітей навчали б практиці не існує.
Здається, що ідея з самого початку тупа і ніхто б у ці школи не ходив?
Але подивіться, скільки існує музичних шкіл! В кожному місті чи навіть селі ви зможете знайти будинок, де вашого чотирирічного Андрюшу навчать грати на піаніно чи співати. У 8 років цей хлопчик може вже знати ноти, грати мелодії і в деяких випадках навіть писати свої. Так, ще простенькі та примітивні - але свої. І працюють! І дітей приводять! І дітям (не всім, але багатьом) подобається.
99% цих дітей ніколи не будуть музикантами чи співаками, але сам факт є: їм дають шанс навчитися і перевірити себе.
Те ж саме про школу мистецтв. Дітей з двох-трьох років можна приводити і вчити малювати, вірячи в якийсь абстрактний талант. Мого сусіда возили на інший кінець міста, трьома автобусами, щоб він дві години помалював під пильним взором викладачів. Чи став він художником? Ні. Але він теж мав шанс.
Те ж саме майже з усіма видами мистецтва. Є театральні гуртки, фотошколи, курси ораторського мистецтва. Людей вчать скульптурі та архітектурі, режисурі та драматургії... а ось письменництву - ні. А ось поезії - ні.
А в чому різниця? Чи хтось думає, що література - це більш "мистецьке мистецтво" ніж музика? Або хтось серйозно вважає, що навчитися грати на арфі простіше, ніж писати сонети? Або, може, діти на повному серйозі обрали б уроки сольфеджіо, коли можна вчитися писати детективи чи казки? Я не розумію цієї логіки.
Чисто з моїх спостережень. Дітей, які в шкільні роки самі собою пробували писати вірші анітрохи не менше, ніж любителів вишивати хрестиком, малювати чи грати на піаніно. Але жодних умов, жодної підтримки та розуміння вони не отримали. Так, можливо вони б не стали відомими письменниками чи поетами, але... якась несправедливість, погодьтеся.
Чомусь одним все, а іншим - нічого.
Ні, серйозно, в жодному місті у світі ви не знайдете закладу, де дітей можуть навчити писати вірші чи фанфіки. Не існує адреси, за якою ви можете звернутися і бути впевненими, що вашу дитину навчать писати амфібрахієм, римувати і доцільно використовувати анафори. У звичайній школі дітям дають нафіг нікому не цікаві біографії та базове знання теорії, що без практики взагалі ніяк не допомагає розвитку літературних здібностей, а залишається просто баластом.
А от місця, де дітей навчали б практиці не існує.
Здається, що ідея з самого початку тупа і ніхто б у ці школи не ходив?
Але подивіться, скільки існує музичних шкіл! В кожному місті чи навіть селі ви зможете знайти будинок, де вашого чотирирічного Андрюшу навчать грати на піаніно чи співати. У 8 років цей хлопчик може вже знати ноти, грати мелодії і в деяких випадках навіть писати свої. Так, ще простенькі та примітивні - але свої. І працюють! І дітей приводять! І дітям (не всім, але багатьом) подобається.
99% цих дітей ніколи не будуть музикантами чи співаками, але сам факт є: їм дають шанс навчитися і перевірити себе.
Те ж саме про школу мистецтв. Дітей з двох-трьох років можна приводити і вчити малювати, вірячи в якийсь абстрактний талант. Мого сусіда возили на інший кінець міста, трьома автобусами, щоб він дві години помалював під пильним взором викладачів. Чи став він художником? Ні. Але він теж мав шанс.
Те ж саме майже з усіма видами мистецтва. Є театральні гуртки, фотошколи, курси ораторського мистецтва. Людей вчать скульптурі та архітектурі, режисурі та драматургії... а ось письменництву - ні. А ось поезії - ні.
А в чому різниця? Чи хтось думає, що література - це більш "мистецьке мистецтво" ніж музика? Або хтось серйозно вважає, що навчитися грати на арфі простіше, ніж писати сонети? Або, може, діти на повному серйозі обрали б уроки сольфеджіо, коли можна вчитися писати детективи чи казки? Я не розумію цієї логіки.
Чисто з моїх спостережень. Дітей, які в шкільні роки самі собою пробували писати вірші анітрохи не менше, ніж любителів вишивати хрестиком, малювати чи грати на піаніно. Але жодних умов, жодної підтримки та розуміння вони не отримали. Так, можливо вони б не стали відомими письменниками чи поетами, але... якась несправедливість, погодьтеся.
Чомусь одним все, а іншим - нічого.
Repost qilingan:
Броськозаврики 🤗🪴
29.03.202507:03
Насправді, одна з речей, яку найбільше не люблять люди, особливо з завищеною самооцінкою, – це бути винними тим, хто їм не симпатичний, як людина або фізично. Але в 99% випадків допомога приходить саме від таких людей. Не те щоб приходить, просто люди, котрі потребують ресурсу (допомоги), – вони намагаються отримати його першочергово, поюзавши тих, кого не шкода. Тобто гроші першими позичають у тих, кому не бояться їх не повернути.
А коли поюзали, то починають тебе "хуєсосити", тому що, знецінюючи тебе як особистість, в їхній маленькій тупорилій мавп'ячій парадигмі цього світосприйняття, вони нівелюють і цінність твоєї допомоги. А якщо вдасться тебе публічно знищити, ці мавпи напишуть щось на зразок: "Мені дуже огидно, що ця людина мені допомагала. Якби я знала, що вона така кончена, я б з нею навіть не знайомилася".
Це ті самі люди, що хамлять тобі на якомусь ресепшені, тому що вони, бачте, великі невизнані художники, а на ресепшені вони так, просто, бо гроші треба. Тобто вони зневажають свого роботодавця і підставляють і його, і клієнтів своєю х*йовою роботою, підсвідомо виправдовуючи це тим, що вони "великі хтось там". #думки
А коли поюзали, то починають тебе "хуєсосити", тому що, знецінюючи тебе як особистість, в їхній маленькій тупорилій мавп'ячій парадигмі цього світосприйняття, вони нівелюють і цінність твоєї допомоги. А якщо вдасться тебе публічно знищити, ці мавпи напишуть щось на зразок: "Мені дуже огидно, що ця людина мені допомагала. Якби я знала, що вона така кончена, я б з нею навіть не знайомилася".
Це ті самі люди, що хамлять тобі на якомусь ресепшені, тому що вони, бачте, великі невизнані художники, а на ресепшені вони так, просто, бо гроші треба. Тобто вони зневажають свого роботодавця і підставляють і його, і клієнтів своєю х*йовою роботою, підсвідомо виправдовуючи це тим, що вони "великі хтось там". #думки
Kanaldagi o'zgarishlar tarixi
Ko'proq funksiyalarni ochish uchun tizimga kiring.
