17.04.202512:23
📚Оприлюднено огляд практики Суду справедливості Європейського Союзу (вересень – жовтень 2024 року).
16.04.202505:18
📖На Supreme Observer оприлюднено переклад лекції імені Бінгема з верховенства права.
🗓️14 жовтня 2024 року Генеральний Аторней лорд Гермер виступив із промовою під назвою «Верховенство права в епоху популізму».
🖍️Переклад - https://so.supreme.court.gov.ua/news/1233/lektsiia-imeni-binhema-z-verkhovenstva-prava-
🖌️Оригінал - https://www.gov.uk/government/speeches/attorney-generals-2024-bingham-lecture-on-the-rule-of-law
🗓️14 жовтня 2024 року Генеральний Аторней лорд Гермер виступив із промовою під назвою «Верховенство права в епоху популізму».
🖍️Переклад - https://so.supreme.court.gov.ua/news/1233/lektsiia-imeni-binhema-z-verkhovenstva-prava-
🖌️Оригінал - https://www.gov.uk/government/speeches/attorney-generals-2024-bingham-lecture-on-the-rule-of-law
14.04.202515:26
📡Сьогодні відбулася презентація оновленої версії Бази правових позицій Верховного Суду.
📊Оновлення охоплює низку важливих змін, зокрема: упровадження елементів генеративного штучного інтелекту, осучаснення інтерфейсу сайту, який став значно зручнішим та інтуїтивно зрозумілішим для користувачів, а також удосконалення його мобільної версії.
🗓️Оновлена версія Бази правових позицій ВС буде доступна користувачам уже завтра, 15 квітня.
Відео: https://www.youtube.com/watch?v=ERHsdOAyURc
📊Оновлення охоплює низку важливих змін, зокрема: упровадження елементів генеративного штучного інтелекту, осучаснення інтерфейсу сайту, який став значно зручнішим та інтуїтивно зрозумілішим для користувачів, а також удосконалення його мобільної версії.
🗓️Оновлена версія Бази правових позицій ВС буде доступна користувачам уже завтра, 15 квітня.
Відео: https://www.youtube.com/watch?v=ERHsdOAyURc
13.04.202507:20
♻️Трохи про зупинення провадження в справі апеляційним судом
Постанова ВП ВС від 05.03.2025 у справі № 910/13175/23
📚7.54. Здійснюючи у цій справі тлумачення частини третьої статті 195 ГПК України, яка передбачає, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що з огляду на норми частини першої статті 177, статті 181, частин першої та другої статті 182 ГПК України, лише у загальному позовному провадженні здійснення підготовчих дій до розгляду справи по суті виділено в окрему стадію і містить перелік питань, які має з`ясувати суд до того, як приступить безпосередньо до розгляду справи по суті.
📍Отже, оскільки частина третя статті 195 ГПК України (частина третя статті 210 ЦПК України та частина третя статті 193 КАС України) встановлює обмеження переліку підстав, з яких суд має право або зобов`язаний зупинити провадження у справі, і такі обмеження встановлені саме для стадії розгляду справи по суті, то Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що ця норма підлягає застосуванню лише у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження судом першої інстанції.
✂️7.40. Поряд із цим у постановах від 01.02.2022 у справі № 902/368/16, від 07.09.2023 у справі № 910/15380/21 та від 13.04.2023 у справі № 914/2150/18, в яких постало питання зупинення провадження на стадії розгляду справи в апеляційному порядку на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, висновок суду касаційної інстанції був обґрунтований неможливістю зупинення провадження у справі з цієї підстави на стадії розгляду справи по суті з огляду на положення частини третьої статті 195 ГПК України, що було основним самостійним аргументом.
📌7.41. Велика Палата Верховного Суду вважає достатніми підстави для відступу від наведених висновків, зважаючи на сформульований у цьому рішенні висновок про те, що положення частини третьої статті 195 ГПК України (стаття 210 ЦПК України та стаття 193 КАС України) щодо можливості суду зупинити провадження у справі на стадії розгляду справи по суті виключно з підстав, передбачених цією нормою, підлягають застосуванню у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження судом першої інстанції.
🖍7.50. Отже, суд апеляційної інстанції перевірив доводи Відповідача щодо наявності обставин, за яких суд має право зупинити провадження у справі, у тому числі і щодо того, що суд першої інстанції на обґрунтування свого рішення посилався на висновки у справі № 910/8493/22, питання щодо відступу від яких розглядалося судом касаційної інстанції, з огляду на що дійшов обґрунтованого висновку про наявність обставин, які надають йому право зупинити провадження у справі відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України.
Постанова ВП ВС від 05.03.2025 у справі № 910/13175/23
📚7.54. Здійснюючи у цій справі тлумачення частини третьої статті 195 ГПК України, яка передбачає, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що з огляду на норми частини першої статті 177, статті 181, частин першої та другої статті 182 ГПК України, лише у загальному позовному провадженні здійснення підготовчих дій до розгляду справи по суті виділено в окрему стадію і містить перелік питань, які має з`ясувати суд до того, як приступить безпосередньо до розгляду справи по суті.
📍Отже, оскільки частина третя статті 195 ГПК України (частина третя статті 210 ЦПК України та частина третя статті 193 КАС України) встановлює обмеження переліку підстав, з яких суд має право або зобов`язаний зупинити провадження у справі, і такі обмеження встановлені саме для стадії розгляду справи по суті, то Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що ця норма підлягає застосуванню лише у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження судом першої інстанції.
✂️7.40. Поряд із цим у постановах від 01.02.2022 у справі № 902/368/16, від 07.09.2023 у справі № 910/15380/21 та від 13.04.2023 у справі № 914/2150/18, в яких постало питання зупинення провадження на стадії розгляду справи в апеляційному порядку на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, висновок суду касаційної інстанції був обґрунтований неможливістю зупинення провадження у справі з цієї підстави на стадії розгляду справи по суті з огляду на положення частини третьої статті 195 ГПК України, що було основним самостійним аргументом.
📌7.41. Велика Палата Верховного Суду вважає достатніми підстави для відступу від наведених висновків, зважаючи на сформульований у цьому рішенні висновок про те, що положення частини третьої статті 195 ГПК України (стаття 210 ЦПК України та стаття 193 КАС України) щодо можливості суду зупинити провадження у справі на стадії розгляду справи по суті виключно з підстав, передбачених цією нормою, підлягають застосуванню у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження судом першої інстанції.
🖍7.50. Отже, суд апеляційної інстанції перевірив доводи Відповідача щодо наявності обставин, за яких суд має право зупинити провадження у справі, у тому числі і щодо того, що суд першої інстанції на обґрунтування свого рішення посилався на висновки у справі № 910/8493/22, питання щодо відступу від яких розглядалося судом касаційної інстанції, з огляду на що дійшов обґрунтованого висновку про наявність обставин, які надають йому право зупинити провадження у справі відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України.
11.04.202508:19
♻️Судді ВС розглянули практичні аспекти отримання компенсації за пошкоджене / зруйноване житло внаслідок військової агресії та захисту права власності
🖌️Суддя ВС Василь Крат висвітлив проблемні питання щодо захисту права власності в ракурсі судової практики. Під час обговорення належного способу захисту права власності при неможливості підтвердити реєстрацію права власності до 1 січня 2013 року (позовне провадженням або окреме провадження) спікер зазначив, що власник майна може подати позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
📍Якщо право власності було зареєстроване до 1 січня 2013 року, то по суті наявна ситуація, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, і позов про визнання права власності не може бути застосованим. В аспекті цього питання суддя звернув увагу на постанову КЦС ВС від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20, у якій, в подібній ситуації, Суд зауважив, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд акцентував, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем, то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.
💢Розглядаючи питання про набуття права власності за набувальною давністю, Василь Крат зазначив, що тлумачення ст. 344 ЦК України свідчить, що для набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю необхідні такі умови: річ, що опинилася у володінні особи, є об’єктивно чужою; володілець суб’єктивно вважає майно своїм; володілець майна має бути добросовісним; володіння здійснювалося протягом усього строку відкрито; володіння майном продовжувалося безперервно. У контексті цього питання суддя як приклад навів постанову Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 3-87гс15, постанови ВП ВС від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 та від 15 травня 2019 року у справі № 729/608/17.
📝Доповідач також детально розглянув питання щодо належного способу захисту прав спадкоємців. Серед іншого, він звернув увагу на постанову ВСУ від 11 грудня 2013 року у справі № 6-121цс13, у якій зроблено висновок, що право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутися до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.
Якщо громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.
Захід організувала Норвезька рада у справах біженців (NRC).
🖌️Суддя ВС Василь Крат висвітлив проблемні питання щодо захисту права власності в ракурсі судової практики. Під час обговорення належного способу захисту права власності при неможливості підтвердити реєстрацію права власності до 1 січня 2013 року (позовне провадженням або окреме провадження) спікер зазначив, що власник майна може подати позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
📍Якщо право власності було зареєстроване до 1 січня 2013 року, то по суті наявна ситуація, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, і позов про визнання права власності не може бути застосованим. В аспекті цього питання суддя звернув увагу на постанову КЦС ВС від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20, у якій, в подібній ситуації, Суд зауважив, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд акцентував, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем, то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.
💢Розглядаючи питання про набуття права власності за набувальною давністю, Василь Крат зазначив, що тлумачення ст. 344 ЦК України свідчить, що для набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю необхідні такі умови: річ, що опинилася у володінні особи, є об’єктивно чужою; володілець суб’єктивно вважає майно своїм; володілець майна має бути добросовісним; володіння здійснювалося протягом усього строку відкрито; володіння майном продовжувалося безперервно. У контексті цього питання суддя як приклад навів постанову Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 3-87гс15, постанови ВП ВС від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 та від 15 травня 2019 року у справі № 729/608/17.
📝Доповідач також детально розглянув питання щодо належного способу захисту прав спадкоємців. Серед іншого, він звернув увагу на постанову ВСУ від 11 грудня 2013 року у справі № 6-121цс13, у якій зроблено висновок, що право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутися до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.
Якщо громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.
Захід організувала Норвезька рада у справах біженців (NRC).
08.04.202508:28
♻️Трохи про ШІ при підготовці судового рішення в Нідерландах
🇳🇱Окружний суд Роттердама використав штучний інтелект (ШІ) у кримінальній справі як допоміжний інструмент при підготовці вироку, повідомляється на порталі судової влади Нідерландів.
1️⃣Судді та секретар суду використовували штучний інтелект як допоміжний засіб при підготовці проекту вироку. Мотивувальна частина вироку - це частина судового рішення, яка пояснює, яким чином суд дійшов висновку про ухвалення вироку. Це важлива частина кримінального рішення для підсудного, прокурора, потерпілого та суспільства. Особи, які безпосередньо брали участь у цій кримінальній справі, були поінформовані про використання ШІ та видання цього прес-релізу одразу після ухвалення вироку.
2️⃣Використовуючи ШІ, суд поставив конфіденційність і цілісність кримінального провадження на перше місце. Тому було ретельно перевірено, щоб до систем штучного інтелекту не вводилася інформація, яка може вплинути на конфіденційність, а також конкретні факти, які можуть бути пов'язані з конкретною справою. Важливі основні цінності судової влади, зокрема, людський контроль, прозорість та етичні гарантії, були враховані під час цього та подальшого здійснення судового процесу.
3️⃣Пропозиції та формулювання, висунуті ШІ для мотивування вироку на основі коротких загальних фактів та обставин справи, були ретельно оцінені та відібрані суддями у кримінальних справах та секретарем судового засідання. При цьому вони працювали відповідно до стандартної робочої процедури, згідно з якою секретар суду готує проект, який потім спільно з суддями у кримінальних справах змінюється в остаточні клопотання про вухвалення вироку. Важливо, що ШІ не приймав рішення, не готував рішення та/або не проводив дебати.
4️⃣Судді та секретар у цій справі з ентузіазмом ставляться до результатів такої «співпраці» з технологіями. Використання ШІ не лише пришвидшило підготовку до ухвалення вироку, але й призвело до чіткої структури та формату.
5️⃣Незважаючи на ці дуже позитивні результати судового процесу, судді та працівники апарату суду вважають, що використання публічних інструментів штучного інтелекту не може повторюватися часто. Обмежений обсяг інформації, що вноситься в загальнодоступну мережу штучного інтелекту, обмежує ефективність таких додатків. Існує також ризик передачі надто великого обсягу інформації про справу до публічного ШІ на занадто ранній стадії, що може призвести до етичних і правових ускладнень.
6️⃣Внутрішня захищена система штучного інтелекту, розроблена спеціально для судової системи і використовує лише конфіденційні дані, може бути набагато ефективнішою. За словами суддів і судових секретарів, які беруть участь у процесі, одна з ідей полягає в тому, щоб зібрати всі опубліковані кримінальні рішення на rechtspraak.nl в захищеній базі даних і інтегрувати їх в захищену програму штучного інтелекту. Це дасть змогу суддям у кримінальних справах вводити в нього більш релевантну і конкретну інформацію. Реальні очікування полягають у тому, що ШІ зможе генерувати цю інформацію в дуже корисні результати у вигляді проектів мотивування вироку.
7️⃣Цей розвиток дає можливість системі кримінального правосуддя розглянути можливість подальшого використання ШІ в допоміжній формі, зберігаючи при цьому важливі цінності.
🇳🇱Окружний суд Роттердама використав штучний інтелект (ШІ) у кримінальній справі як допоміжний інструмент при підготовці вироку, повідомляється на порталі судової влади Нідерландів.
1️⃣Судді та секретар суду використовували штучний інтелект як допоміжний засіб при підготовці проекту вироку. Мотивувальна частина вироку - це частина судового рішення, яка пояснює, яким чином суд дійшов висновку про ухвалення вироку. Це важлива частина кримінального рішення для підсудного, прокурора, потерпілого та суспільства. Особи, які безпосередньо брали участь у цій кримінальній справі, були поінформовані про використання ШІ та видання цього прес-релізу одразу після ухвалення вироку.
2️⃣Використовуючи ШІ, суд поставив конфіденційність і цілісність кримінального провадження на перше місце. Тому було ретельно перевірено, щоб до систем штучного інтелекту не вводилася інформація, яка може вплинути на конфіденційність, а також конкретні факти, які можуть бути пов'язані з конкретною справою. Важливі основні цінності судової влади, зокрема, людський контроль, прозорість та етичні гарантії, були враховані під час цього та подальшого здійснення судового процесу.
3️⃣Пропозиції та формулювання, висунуті ШІ для мотивування вироку на основі коротких загальних фактів та обставин справи, були ретельно оцінені та відібрані суддями у кримінальних справах та секретарем судового засідання. При цьому вони працювали відповідно до стандартної робочої процедури, згідно з якою секретар суду готує проект, який потім спільно з суддями у кримінальних справах змінюється в остаточні клопотання про вухвалення вироку. Важливо, що ШІ не приймав рішення, не готував рішення та/або не проводив дебати.
4️⃣Судді та секретар у цій справі з ентузіазмом ставляться до результатів такої «співпраці» з технологіями. Використання ШІ не лише пришвидшило підготовку до ухвалення вироку, але й призвело до чіткої структури та формату.
5️⃣Незважаючи на ці дуже позитивні результати судового процесу, судді та працівники апарату суду вважають, що використання публічних інструментів штучного інтелекту не може повторюватися часто. Обмежений обсяг інформації, що вноситься в загальнодоступну мережу штучного інтелекту, обмежує ефективність таких додатків. Існує також ризик передачі надто великого обсягу інформації про справу до публічного ШІ на занадто ранній стадії, що може призвести до етичних і правових ускладнень.
6️⃣Внутрішня захищена система штучного інтелекту, розроблена спеціально для судової системи і використовує лише конфіденційні дані, може бути набагато ефективнішою. За словами суддів і судових секретарів, які беруть участь у процесі, одна з ідей полягає в тому, щоб зібрати всі опубліковані кримінальні рішення на rechtspraak.nl в захищеній базі даних і інтегрувати їх в захищену програму штучного інтелекту. Це дасть змогу суддям у кримінальних справах вводити в нього більш релевантну і конкретну інформацію. Реальні очікування полягають у тому, що ШІ зможе генерувати цю інформацію в дуже корисні результати у вигляді проектів мотивування вироку.
7️⃣Цей розвиток дає можливість системі кримінального правосуддя розглянути можливість подальшого використання ШІ в допоміжній формі, зберігаючи при цьому важливі цінності.
17.04.202512:22
📚Оприлюднено огляд практики Суду справедливості Європейського Союзу (липень 2024 року).
15.04.202506:03
♻️Трохи про припинення повноважень представника
Постанова КЦС ВС від 26.03.2025 у справі № 524/11562/21
📍Тлумачення статті 248 ЦК України свідчить, що підстави припинення представництва, які безпосередньо не пов?язані з особою самого представника, розраховані на їх сприйняття (обізнаність) представником.
💢Водночас навіть в ситуації обізнаності представника про смерть особи, яка видала довіреність, за представником може бути визнане збереження його повноважень за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків. В такій ситуації представник фактично діє щодо інших осіб та в їх інтересах (правонаступників особи, яка видала довіреність - довірителя).
❗️Тому представник зберігає повноваження, які він мусить здійснювати за наявності певних обставин. Законодавець їх визначає найширшим чином - якщо цього вимагають невідкладні справи або такі дії, невиконання яких може призвести до виникнення збитків (абз. 2 пункту 6 частини першої статті 248 ЦК України).
🖌️З урахуванням презумпції правомірності, слід покладатися на добросовісність дій представника. Тим більше, що їх здійснення ним має відповідати інтересам спадкоємців. Але в разі зловживання представником своїми повноваженнями або прямим порушенням приписів закону спадкоємці можуть оспорювати з цих підстав вчинений правочин.
Постанова КЦС ВС від 26.03.2025 у справі № 524/11562/21
📍Тлумачення статті 248 ЦК України свідчить, що підстави припинення представництва, які безпосередньо не пов?язані з особою самого представника, розраховані на їх сприйняття (обізнаність) представником.
💢Водночас навіть в ситуації обізнаності представника про смерть особи, яка видала довіреність, за представником може бути визнане збереження його повноважень за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків. В такій ситуації представник фактично діє щодо інших осіб та в їх інтересах (правонаступників особи, яка видала довіреність - довірителя).
❗️Тому представник зберігає повноваження, які він мусить здійснювати за наявності певних обставин. Законодавець їх визначає найширшим чином - якщо цього вимагають невідкладні справи або такі дії, невиконання яких може призвести до виникнення збитків (абз. 2 пункту 6 частини першої статті 248 ЦК України).
🖌️З урахуванням презумпції правомірності, слід покладатися на добросовісність дій представника. Тим більше, що їх здійснення ним має відповідати інтересам спадкоємців. Але в разі зловживання представником своїми повноваженнями або прямим порушенням приписів закону спадкоємці можуть оспорювати з цих підстав вчинений правочин.
Переслав з:
Верховний Суд

14.04.202514:44
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 7 по 13 квітня 2025 року.
Справа, передана на розгляд ВП ВС:
Ухвалою КГС ВС від 9 квітня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновків КАС ВС щодо належності до адміністративної юрисдикції спорів про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Справа, передана на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС:
Ухвалою КГС ВС від 12 березня 2025 року на розгляд судової палати КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що у випадку, якщо особа, яка прагнула отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства, отримала дозвіл на розроблення проєкту землеустрою до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» від 18 лютого 2016 року № 1012-VIII (до 3 квітня 2016 року, тобто в період, коли законодавство допускало надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів), то договори оренди землі щодо цих земельних ділянок, укладені без проведення земельних торгів після набрання чинності вказаним Законом, є оспорюваними правочинами.
Справа, передана на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС:
Ухвалою КАС ВС від 7 квітня 2024 року на розгляд судової палати передано справу для відступу від висновку КАС ВС про те, що індексація пенсій згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії.
Справа, передана на розгляд ВП ВС:
Ухвалою КГС ВС від 9 квітня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновків КАС ВС щодо належності до адміністративної юрисдикції спорів про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Справа, передана на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС:
Ухвалою КГС ВС від 12 березня 2025 року на розгляд судової палати КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що у випадку, якщо особа, яка прагнула отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства, отримала дозвіл на розроблення проєкту землеустрою до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» від 18 лютого 2016 року № 1012-VIII (до 3 квітня 2016 року, тобто в період, коли законодавство допускало надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів), то договори оренди землі щодо цих земельних ділянок, укладені без проведення земельних торгів після набрання чинності вказаним Законом, є оспорюваними правочинами.
Справа, передана на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС:
Ухвалою КАС ВС від 7 квітня 2024 року на розгляд судової палати передано справу для відступу від висновку КАС ВС про те, що індексація пенсій згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії.
12.04.202508:09
♻️Трохи про «цифрову паузу» у використанні мобільних телефонів для школярів у Франції
🇫🇷The Guardian пише про те, що Франція посилить заборону на використання мобільних телефонів у середніх школах, змушуючи учнів у віці від 11 до 15 років ховати свої пристрої в шафку або сумку на початку дня і отримувати доступ до них лише перед виходом. Учні будуть відлучені від пристроїв на весь навчальний день з вересня після випробування схеми «цифрової паузи».
📍Міністр освіти заявила в Сенаті, що вона хоче, щоб з вересня у всіх французьких середніх школах діти були повністю відокремлені від своїх телефонів протягом усього навчального дня. Елізабет Борн сказала: «У той час, коли використання екранів широко ставиться під сумнів через його численні шкідливі наслідки, цей захід є вкрай важливим для благополуччя наших дітей та їхнього успіху в школі».
⛔️У 2018 році Франція заборонила дітям користуватися мобільними телефонами в усіх середніх школах, відомих як коледжі. Телефони повинні залишатися вимкненими в шкільних портфелях і не можуть використовуватися ніде на території школи, в тому числі на перервах.
❗️Школи повідомили про позитивний ефект: більше соціальної взаємодії, більше фізичних вправ, менше знущань і краща концентрація уваги. Але деякі з них повідомили, що деякі діти прокрадалися до туалетів, щоб подивитися відео на телефонах на перерві.
💢Тепер уряд заявляє, що необхідно піти далі, повністю відірвавши дітей від їхніх пристроїв на весь навчальний день. Ця примусова «цифрова пауза» - як її називає французький уряд - була випробувана в пілотному режимі в близько 100 середніх школах протягом останніх шести місяців, коли діти віддавали свої телефони по приходу в школу - клали їх у шафку або коробку, або в спеціальний замкнений мішечок, який можна було розблокувати лише за допомогою електронної системи на шкільних воротах, коли вони йшли додому.
⏳Борн повідомила сенату: «Всі відгуки про випробування є позитивними, а саме про поліпшення атмосфери в школах, і ми отримали масову підтримку з боку батьків і вчителів». Борн, яка процитувала дослідження, проведене минулого місяця Французькою національною книжковою радою, сказав: «Зараз молода людина витрачає більше, ніж будь-хто інший: «Молода людина зараз проводить в середньому п'ять годин на день перед екраном, але лише три години на тиждень вона проводить з книгою... Мало того, що читання знижується, але серед тих, хто читає, половина робить щось інше на своєму телефоні в той же час. Все це шкодить успіху учнів».
📌У доповіді вчених та експертів, підготовленій минулого року на замовлення президента Франції Еммануеля Макрона, міститься висновок, що дітям не можна дозволяти користуватися смартфонами до 13 років, а до 18 років їм слід заборонити доступ до звичайних соціальних мереж, таких як TikTok, Instagram і Snapchat. У звіті йдеться, що жодна дитина не повинна мати телефон до 11 років, а до 13 років - лише телефон без доступу до інтернету. Макрон заявив, що виступає за те, щоб обмежити час перебування дітей перед екранами.
🖍️Ці кроки відбуваються в той час, як лідер найбільшої профспілки вчителів Англії закликає до законодавчої заборони телефонів у школах. Опитування понад 15 000 шкіл показало, що 99,8% початкових шкіл і 90% середніх шкіл в Англії мають ту чи іншу форму заборони.
🇫🇷The Guardian пише про те, що Франція посилить заборону на використання мобільних телефонів у середніх школах, змушуючи учнів у віці від 11 до 15 років ховати свої пристрої в шафку або сумку на початку дня і отримувати доступ до них лише перед виходом. Учні будуть відлучені від пристроїв на весь навчальний день з вересня після випробування схеми «цифрової паузи».
📍Міністр освіти заявила в Сенаті, що вона хоче, щоб з вересня у всіх французьких середніх школах діти були повністю відокремлені від своїх телефонів протягом усього навчального дня. Елізабет Борн сказала: «У той час, коли використання екранів широко ставиться під сумнів через його численні шкідливі наслідки, цей захід є вкрай важливим для благополуччя наших дітей та їхнього успіху в школі».
⛔️У 2018 році Франція заборонила дітям користуватися мобільними телефонами в усіх середніх школах, відомих як коледжі. Телефони повинні залишатися вимкненими в шкільних портфелях і не можуть використовуватися ніде на території школи, в тому числі на перервах.
❗️Школи повідомили про позитивний ефект: більше соціальної взаємодії, більше фізичних вправ, менше знущань і краща концентрація уваги. Але деякі з них повідомили, що деякі діти прокрадалися до туалетів, щоб подивитися відео на телефонах на перерві.
💢Тепер уряд заявляє, що необхідно піти далі, повністю відірвавши дітей від їхніх пристроїв на весь навчальний день. Ця примусова «цифрова пауза» - як її називає французький уряд - була випробувана в пілотному режимі в близько 100 середніх школах протягом останніх шести місяців, коли діти віддавали свої телефони по приходу в школу - клали їх у шафку або коробку, або в спеціальний замкнений мішечок, який можна було розблокувати лише за допомогою електронної системи на шкільних воротах, коли вони йшли додому.
⏳Борн повідомила сенату: «Всі відгуки про випробування є позитивними, а саме про поліпшення атмосфери в школах, і ми отримали масову підтримку з боку батьків і вчителів». Борн, яка процитувала дослідження, проведене минулого місяця Французькою національною книжковою радою, сказав: «Зараз молода людина витрачає більше, ніж будь-хто інший: «Молода людина зараз проводить в середньому п'ять годин на день перед екраном, але лише три години на тиждень вона проводить з книгою... Мало того, що читання знижується, але серед тих, хто читає, половина робить щось інше на своєму телефоні в той же час. Все це шкодить успіху учнів».
📌У доповіді вчених та експертів, підготовленій минулого року на замовлення президента Франції Еммануеля Макрона, міститься висновок, що дітям не можна дозволяти користуватися смартфонами до 13 років, а до 18 років їм слід заборонити доступ до звичайних соціальних мереж, таких як TikTok, Instagram і Snapchat. У звіті йдеться, що жодна дитина не повинна мати телефон до 11 років, а до 13 років - лише телефон без доступу до інтернету. Макрон заявив, що виступає за те, щоб обмежити час перебування дітей перед екранами.
🖍️Ці кроки відбуваються в той час, як лідер найбільшої профспілки вчителів Англії закликає до законодавчої заборони телефонів у школах. Опитування понад 15 000 шкіл показало, що 99,8% початкових шкіл і 90% середніх шкіл в Англії мають ту чи іншу форму заборони.
10.04.202509:43
📝Дослідницька служба Верховної Ради України оприлюднила Путівник рішень Суду ЄС (Євродайджест), прийнятих у лютому 2025 року.
08.04.202505:08
📚 08.04.2025 року опубліковано в газеті «Голос України» Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року № 4292-IX.
🖌 Законом № 4292-IX, зокрема, внесено зміни до ЦК України та передбачено, що:
1️⃣перебіг позовної давності за вимогами щодо витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власності у приватну власність, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається від дня державної реєстрації права власності першого набувача або дати передачі першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності (ч. 8 ст.261);
2️⃣держава, територіальна громада, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо: 1) з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду такого майна, минуло більше десяти років; 2) з дати передачі першому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законодавством не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності, минуло більше десяти років. Зміна першого та подальших набувачів не змінює порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування майна, передбаченого цією частиною. Дія положень цієї частини не поширюється на випадки, якщо майно на момент вибуття з володіння держави або територіальної громади належало: а) до об’єктів критичної інфраструктури; б) до об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; в) до об’єктів та земель оборони; г) до об’єктів або територій природно-заповідного фонду, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об’єктів (територій) на момент вибуття з володіння; ґ) до гідротехнічних споруд, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об’єктів на момент вибуття з володіння; д) до пам’яток культурної спадщини, які не підлягали приватизації (ч. 3 ст. 388);
3️⃣суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред’явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об’єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (ч. 5 ст 390).
❗️Закон № 4292-IX набирає чинності 09.04.2025 року.
🖌 Законом № 4292-IX, зокрема, внесено зміни до ЦК України та передбачено, що:
1️⃣перебіг позовної давності за вимогами щодо витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власності у приватну власність, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається від дня державної реєстрації права власності першого набувача або дати передачі першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності (ч. 8 ст.261);
2️⃣держава, територіальна громада, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо: 1) з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду такого майна, минуло більше десяти років; 2) з дати передачі першому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законодавством не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності, минуло більше десяти років. Зміна першого та подальших набувачів не змінює порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування майна, передбаченого цією частиною. Дія положень цієї частини не поширюється на випадки, якщо майно на момент вибуття з володіння держави або територіальної громади належало: а) до об’єктів критичної інфраструктури; б) до об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; в) до об’єктів та земель оборони; г) до об’єктів або територій природно-заповідного фонду, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об’єктів (територій) на момент вибуття з володіння; ґ) до гідротехнічних споруд, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об’єктів на момент вибуття з володіння; д) до пам’яток культурної спадщини, які не підлягали приватизації (ч. 3 ст. 388);
3️⃣суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред’явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об’єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (ч. 5 ст 390).
❗️Закон № 4292-IX набирає чинності 09.04.2025 року.
17.04.202505:13
♻️Трохи про запевнення, доктрину заборони суперечливої поведінки та поділ майна подружжя
Постанова КЦС ВС від 09.04.2025 у справі № 759/18856/19
📚Сторони договору можуть погодити перелік запевнень, що надаються стороною або сторонами щодо обставин, які мають значення для укладення, виконання або припинення такого договору. Сторона, яка умисно або з необережності надала іншій стороні неправдиві запевнення про обставини, що мають значення для укладення, виконання або припинення договору, зобов`язана відшкодувати стороні, яка покладалася на такі запевнення, збитки, завдані у зв`язку з неправдивістю таких запевнень, якщо інше не передбачено договором (статті 650-1 ЦК України).
📍Парламент на рівні ЦК внормував застосування конструкції запевнень сторонами договору. Вони можуть бути досить різноманітними: запевнення щодо сторони договору, осіб які діють від її імені, пов`язаних осіб; запевнення про обставини, що правову «долю» договору (зокрема, щодо переважного права, щодо згоди іншого з подружжя; запевнення стосовно майна права на яке переходять на підставі договору.
❗️Неправдивість запевнень у відносинах між сторонами договору, в якому містяться ці запевнення, може зумовлювати; (а) відшкодування стороні, яка покладалася на такі запевнення, збитків, завданих у зв`язку з неправдивістю таких запевнень; (б) настання інших наслідків передбачених договором.
⛔️Законодавець не визначив правових наслідків для тієї ситуації, якщо інші суб`єкти покладаються на відповідні запевнення (зокрема, при поділі майна подружжя).
✅Цей суд неодноразову звертав увагу, що собою представляє доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) та вказував, що поведінкою, яка суперечить добрій совісті та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
📌Під час спорів про поділ майна подружжя досить часто існують спроби в учасників цивільного обороту використати приватно-правовий інструментарій для того, щоб сформувати пасив (боргів), виключити певне майно з поділу на час виникнення (існування) спору (спорів) про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя (чи жінки та чоловіка, які проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі). Приватне право не може толерувати такі спроби учасників цивільного обороту.
‼️Якщо пов`язані чи афілійовані особи, наприклад, родичі (мати і син), вчиняють нотаріально посвідчений договір дарування земельної ділянки в 2008 році, що містить запевнення дарувальника (мати) про те, що земельна ділянка вільна від забудов та про огляд земельної ділянки обдаровуваним (син, який на час укладення договору дарування перебував у шлюбі), під час спору в 2019 році між подружжям про поділ майна з метою виключення садового будинку, який знаходиться на земельній ділянці, з поділу, стверджують про його будівництво в 2006 році, то очевидно, що це суперечить їх попередній поведінці і дарувальник (мати, третя особа) та обдаровуваний (син, відповідач) діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно другого із подружжя.
Постанова КЦС ВС від 09.04.2025 у справі № 759/18856/19
📚Сторони договору можуть погодити перелік запевнень, що надаються стороною або сторонами щодо обставин, які мають значення для укладення, виконання або припинення такого договору. Сторона, яка умисно або з необережності надала іншій стороні неправдиві запевнення про обставини, що мають значення для укладення, виконання або припинення договору, зобов`язана відшкодувати стороні, яка покладалася на такі запевнення, збитки, завдані у зв`язку з неправдивістю таких запевнень, якщо інше не передбачено договором (статті 650-1 ЦК України).
📍Парламент на рівні ЦК внормував застосування конструкції запевнень сторонами договору. Вони можуть бути досить різноманітними: запевнення щодо сторони договору, осіб які діють від її імені, пов`язаних осіб; запевнення про обставини, що правову «долю» договору (зокрема, щодо переважного права, щодо згоди іншого з подружжя; запевнення стосовно майна права на яке переходять на підставі договору.
❗️Неправдивість запевнень у відносинах між сторонами договору, в якому містяться ці запевнення, може зумовлювати; (а) відшкодування стороні, яка покладалася на такі запевнення, збитків, завданих у зв`язку з неправдивістю таких запевнень; (б) настання інших наслідків передбачених договором.
⛔️Законодавець не визначив правових наслідків для тієї ситуації, якщо інші суб`єкти покладаються на відповідні запевнення (зокрема, при поділі майна подружжя).
✅Цей суд неодноразову звертав увагу, що собою представляє доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) та вказував, що поведінкою, яка суперечить добрій совісті та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
📌Під час спорів про поділ майна подружжя досить часто існують спроби в учасників цивільного обороту використати приватно-правовий інструментарій для того, щоб сформувати пасив (боргів), виключити певне майно з поділу на час виникнення (існування) спору (спорів) про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя (чи жінки та чоловіка, які проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі). Приватне право не може толерувати такі спроби учасників цивільного обороту.
‼️Якщо пов`язані чи афілійовані особи, наприклад, родичі (мати і син), вчиняють нотаріально посвідчений договір дарування земельної ділянки в 2008 році, що містить запевнення дарувальника (мати) про те, що земельна ділянка вільна від забудов та про огляд земельної ділянки обдаровуваним (син, який на час укладення договору дарування перебував у шлюбі), під час спору в 2019 році між подружжям про поділ майна з метою виключення садового будинку, який знаходиться на земельній ділянці, з поділу, стверджують про його будівництво в 2006 році, то очевидно, що це суперечить їх попередній поведінці і дарувальник (мати, третя особа) та обдаровуваний (син, відповідач) діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно другого із подружжя.


14.04.202516:53
14.04.202512:00
📖 Опубліковано дайджест, який охоплює рішення Великої Палати ВС, внесені до ЄДРСР за січень – березень 2025 року.
11.04.202512:23
📺 Трохи сьогоднішнього відео про зловживання в сімейній сфері в рамках ІІ Міжнародної науково-практичної конференції памʼяті І.В. Жилінкової «Актуальні проблеми сімейного права».
10.04.202505:05
♻️Трохи про конструкцію довіреності юридичної особи для процесуального представництва
Постанова КЦС ВС від 26.03.2025 у справі № 465/8655/23
❇️Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже звертала увагу, що у ЦК України не встановлюється спеціальних вимог щодо довіреності керівника відокремленого підрозділу. Підставою видачі такої довіреності буде виступати акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії або представництва. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. У частині першій статті 237 ЦК України прямо передбачено, що представник має право або зобов`язаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки відносно, отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року в справі № 760/32455/19).
📍Цей суд зазначав, що у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2019 року в справі № 757/16141/18-ц).
🖌Обміркувавши викладене, касаційний суд зауважує, що:
✅процесуальним законом допускається подання апеляційної скарги представником (не адвокатом), зокрема, в малозначних спорах та в спорах, які виникають з трудових відносин;
⛔️законодавець окремо на рівні ЦПК чи іншого закону не врегульовує конструкцію довіреності юридичної особи для процесуального представництва;
📌зазвичай, якщо спір стосується діяльності відокремленого підрозділу, від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи;
❗️не виключається, що від імені юридичних осіб будуть виступати в процесуальних відносинах інші суб`єкти (зокрема, заступник керівника філії чи представництва, або особи, яким вони передоручили).
Постанова КЦС ВС від 26.03.2025 у справі № 465/8655/23
❇️Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже звертала увагу, що у ЦК України не встановлюється спеціальних вимог щодо довіреності керівника відокремленого підрозділу. Підставою видачі такої довіреності буде виступати акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії або представництва. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. У частині першій статті 237 ЦК України прямо передбачено, що представник має право або зобов`язаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки відносно, отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року в справі № 760/32455/19).
📍Цей суд зазначав, що у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2019 року в справі № 757/16141/18-ц).
🖌Обміркувавши викладене, касаційний суд зауважує, що:
✅процесуальним законом допускається подання апеляційної скарги представником (не адвокатом), зокрема, в малозначних спорах та в спорах, які виникають з трудових відносин;
⛔️законодавець окремо на рівні ЦПК чи іншого закону не врегульовує конструкцію довіреності юридичної особи для процесуального представництва;
📌зазвичай, якщо спір стосується діяльності відокремленого підрозділу, від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи;
❗️не виключається, що від імені юридичних осіб будуть виступати в процесуальних відносинах інші суб`єкти (зокрема, заступник керівника філії чи представництва, або особи, яким вони передоручили).
Переслав з:
Верховний Суд

07.04.202512:15
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 31 березня по 6 квітня 2025 року.
Справи, передані на розгляд ВП ВС:
1. Ухвалою КГС ВС від 12 лютого 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу (шляхом уточнення) від висновку ВП ВС щодо продовження представництва прокурором інтересів держави в разі, якщо внаслідок змін у законодавстві право на витребування спірної земельної ділянки отримала певна територіальна громада.
2. Ухвалою КГС ВС від 12 березня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо можливості надання земельної ділянки в постійне користування громадській організації осіб з інвалідністю України для цілей, що не пов’язані з її статутною діяльністю, для комерційної мети.
3. Ухвалою КГС ВС від 18 березня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС про те, що у разі, якщо первинна професійна спілка не брала участі в укладенні колективного договору з роботодавцем, то вона не є членом представницького органу профспілок, що діють на цьому підприємстві, а тому в неї відсутнє право щодо висування вимоги про розірвання трудового договору з директоромцього підприємства, щодо визначення юрисдикційності таких спорів.
4. Ухвалою ККС ВС від 27 березня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення суб’єкта, до повноважень якого належить продовження строків досудового розслідування у провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року (введення в дію положень ст. 294 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII) та об’єднаних із тими, у яких відомості про правопорушення внесені в ЄРДР після вказаної дати.
Справа, передана на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС:
Ухвалою КАС ВС від 26 березня 2024 року на розгляд судової палати передано справу для відступу від висновку КАС ВС щодо права на апеляційне / касаційне оскарження судових рішень про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємствами, де працювала особа і в яких, відповідно, виникає обов’язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії.
Справи, передані на розгляд ВП ВС:
1. Ухвалою КГС ВС від 12 лютого 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу (шляхом уточнення) від висновку ВП ВС щодо продовження представництва прокурором інтересів держави в разі, якщо внаслідок змін у законодавстві право на витребування спірної земельної ділянки отримала певна територіальна громада.
2. Ухвалою КГС ВС від 12 березня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо можливості надання земельної ділянки в постійне користування громадській організації осіб з інвалідністю України для цілей, що не пов’язані з її статутною діяльністю, для комерційної мети.
3. Ухвалою КГС ВС від 18 березня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС про те, що у разі, якщо первинна професійна спілка не брала участі в укладенні колективного договору з роботодавцем, то вона не є членом представницького органу профспілок, що діють на цьому підприємстві, а тому в неї відсутнє право щодо висування вимоги про розірвання трудового договору з директоромцього підприємства, щодо визначення юрисдикційності таких спорів.
4. Ухвалою ККС ВС від 27 березня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення суб’єкта, до повноважень якого належить продовження строків досудового розслідування у провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року (введення в дію положень ст. 294 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII) та об’єднаних із тими, у яких відомості про правопорушення внесені в ЄРДР після вказаної дати.
Справа, передана на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС:
Ухвалою КАС ВС від 26 березня 2024 року на розгляд судової палати передано справу для відступу від висновку КАС ВС щодо права на апеляційне / касаційне оскарження судових рішень про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємствами, де працювала особа і в яких, відповідно, виникає обов’язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії.
16.04.202508:21
♻️Чи розмежовуються конструкції оголошення фізичної особи померлою та встановлення факту смерті особи⁉️
Постанова КЦС ВС від 02.04.2025 у справі № 465/3147/22
1️⃣Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).
2️⃣Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
3️⃣Цивільним законодавством передбачено декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23).
4️⃣Таким чином, оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.
5️⃣Натомість, відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
6️⃣Тобто, за наявності незаперечних доказів про смерть особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, правильним буде звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
Постанова КЦС ВС від 02.04.2025 у справі № 465/3147/22
1️⃣Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).
2️⃣Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
3️⃣Цивільним законодавством передбачено декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23).
4️⃣Таким чином, оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.
5️⃣Натомість, відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
6️⃣Тобто, за наявності незаперечних доказів про смерть особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, правильним буде звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
14.04.202515:28
📨Трохи витягу відео з презентації
14.04.202506:16
♻️Чи є обовʼязковим судове рішення, яким визначено порядок користування неприватизованою ділянкою, для правонаступника співвласника⁉️
Постанова КЦС ВС від 02.04.2025 у справі № 462/3416/20
📍34. Касаційний суд, з урахуванням принципу розумності зауважує, що якщо судовим рішенням у спорі між співвласниками визначено порядок володіння та користування земельною ділянкою, на якій розміщено їх спільну власність, відповідно до їх часток у праві власності, то таке судове рішення є обов`язковим і для особи, яка є правонаступником співвласника.
Постанова КЦС ВС від 02.04.2025 у справі № 462/3416/20
📍34. Касаційний суд, з урахуванням принципу розумності зауважує, що якщо судовим рішенням у спорі між співвласниками визначено порядок володіння та користування земельною ділянкою, на якій розміщено їх спільну власність, відповідно до їх часток у праві власності, то таке судове рішення є обов`язковим і для особи, яка є правонаступником співвласника.
11.04.202509:05
🗓📺 Сьогодні в зумі трохи поговорив про зловживання в сімейній сфері в рамках ІІ Міжнародної науково-практичної конференції памʼяті І.В. Жилінкової «Актуальні проблеми сімейного права».
09.04.202505:32
📚 08.04.2025 року опубліковано в газеті «Голос України» Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(II)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини» від 11 березня 2025 року № 4283-IX.
🖌 Законом № 4283-IX, зокрема, внесено зміни до ЦПК та передбачено, що:
1️⃣заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення; 2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили; 3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду; 4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України; 5) з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного; 6) з підстави, визначеної пунктом 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили (ч. 1 ст. 424);
2️⃣з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили; 2) з підстав, визначених пунктами 2 і 3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (ч.2 ст. 424);
3️⃣строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв’язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного (ч.2 ст. 424);
4️⃣особи, стосовно яких постановлено рішення Європейського суду з прав людини, яке набуло статусу остаточного до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(II)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини», та після спливу десяти років з дня набрання законної сили судовим рішенням, яке може бути переглянуте за виключними обставинами, мають право протягом тридцяти днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(II)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини» звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами у порядку, визначеному цим Кодексом (п. 3 розділу XIII «Перехідні положення»).
❗️Закон № 4283-IX набирає чинності 09.04.2025 року.
🖌 Законом № 4283-IX, зокрема, внесено зміни до ЦПК та передбачено, що:
1️⃣заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення; 2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили; 3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду; 4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України; 5) з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного; 6) з підстави, визначеної пунктом 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили (ч. 1 ст. 424);
2️⃣з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили; 2) з підстав, визначених пунктами 2 і 3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (ч.2 ст. 424);
3️⃣строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв’язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного (ч.2 ст. 424);
4️⃣особи, стосовно яких постановлено рішення Європейського суду з прав людини, яке набуло статусу остаточного до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(II)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини», та після спливу десяти років з дня набрання законної сили судовим рішенням, яке може бути переглянуте за виключними обставинами, мають право протягом тридцяти днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(II)/2024 щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини» звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами у порядку, визначеному цим Кодексом (п. 3 розділу XIII «Перехідні положення»).
❗️Закон № 4283-IX набирає чинності 09.04.2025 року.
07.04.202507:06
✍🏻ПОВНОЛІТНІЙ СТУДЕНТ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ НЕ МАЄ ПРАВА НА ОБОВ'ЯЗКОВУ ЧАСТКУ У СПАДЩИНІ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 753/10632/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 753/10632/22 від 26.02.2025
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права на обов'язкову частку у спадковому майні. За словами позивача, він на час смерті батька навчався на денній формі навчання у коледжі, не міг працювати, і був на повному утриманні свого батька, тому він був повнолітнім непрацездатним сином померлої особи та мав право на отримання частки у спадщині.
Переглянувши справу, КЦС ВС виснував, що позивач на момент смерті спадкодавця не набув права на обов'язкову частку у спадщині батька на підставі ч.1 ст.1241 ЦК України.
Адже коло осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, визначене ст.1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. При з'ясуванні чи відноситься певний суб'єкт до кола осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині слід враховувати, що непрацездатність особи повинна підтверджуватися відповідними документами. При цьому відповідна особа для віднесення її до кола суб'єктів, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, має бути непрацездатною саме на момент відкриття спадщини.
Норми публічного права, які з урахуванням особливості сфери їх регулювання відносять до повнолітніх непрацездатних інші категорії осіб, зокрема п.2 ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або визначають право на утримання, не підлягають застосуванню для визначення того чи повнолітній студент денної форми навчання відноситься до «повнолітньої непрацездатної дитини спадкодавця» - ч.1 ст.1241 ЦК України.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://t.me/glossema.
⚖️Правова позиція ВС у справі № 753/10632/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 753/10632/22 від 26.02.2025
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права на обов'язкову частку у спадковому майні. За словами позивача, він на час смерті батька навчався на денній формі навчання у коледжі, не міг працювати, і був на повному утриманні свого батька, тому він був повнолітнім непрацездатним сином померлої особи та мав право на отримання частки у спадщині.
Переглянувши справу, КЦС ВС виснував, що позивач на момент смерті спадкодавця не набув права на обов'язкову частку у спадщині батька на підставі ч.1 ст.1241 ЦК України.
Адже коло осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, визначене ст.1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. При з'ясуванні чи відноситься певний суб'єкт до кола осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині слід враховувати, що непрацездатність особи повинна підтверджуватися відповідними документами. При цьому відповідна особа для віднесення її до кола суб'єктів, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, має бути непрацездатною саме на момент відкриття спадщини.
Норми публічного права, які з урахуванням особливості сфери їх регулювання відносять до повнолітніх непрацездатних інші категорії осіб, зокрема п.2 ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або визначають право на утримання, не підлягають застосуванню для визначення того чи повнолітній студент денної форми навчання відноситься до «повнолітньої непрацездатної дитини спадкодавця» - ч.1 ст.1241 ЦК України.
❓Згодні з позицією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://t.me/glossema.
Показано 1 - 24 із 2500
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.