Визнавати, що деякі експерименти з регуляції на ринку провальні, – вміння, якого українській владі поки не вдається досягти.
Яскравий приклад – ініціатива боротьби за прозорість аграрної галузі та повернення валютної виручки від експорту зерна, яку спробували реалізувати через механізм «експортного забезпечення» у вигляді реєстрації податкових накладних.
За задумом авторів ідеї, якщо податкова бачить сплату ПДВ по ланцюжку постачання зерна «до порту» та зареєстровані податкові накладні, то зерно з країни випускають.
Якщо ні – то ні.
Цю вимогу вписали в Митний кодекс, доповнивши вимогою до митної декларації містити відомості про дату та номер податкової накладної.
Складно сперечатися, що податкова має бачити цей ланцюжок, адже, врешті-решт, це ПДВ після експорту вона комусь і повертає.
Але як цей механізм впливає на повернення валютної виручки – не може пояснити ніхто.
Проте які проблеми почалися на ринку аграрного експорту, побачити дуже легко.
Деталізована статистика падіння обсягів експорту зерна з грудня по лютий показує, що ми поки отримуємо, м’яко кажучи, зворотний від бажаного ефект.
У грудні 2024 обсяг впав на 29%
(порівняно з груднем 2023).
У січні 2025 обсяг впав на 35%
(порівняно з січнем 2024).
У лютому 2025 обсяг впав на 44%
(порівняно з лютим 2024).
Кількість поданих експортних декларацій зменшилася:
У грудні 2024 на 49% (порівняно з груднем 2023).
У січні 2025 на 47% (порівняно з січнем 2024).
У лютому 2025 на 59% (порівняно з лютим 2024).
Ну і найголовніше – вартість експортованого зерна.
У грудні 2024 вона впала на 8% – з 1 416 млн $ (грудень 2023) до 1 297 млн $.
У січні 2025 вона впала на 19% – з 1 427 млн $ (січень 2024) до 1 159 млн $.
У лютому 2025 вона впала на 27% – з 1 421 млн $ (лютий 2024) до 1 159 млн $.
Кому цікаво більш детально, можете самостійно роздивитися аналітику по окремих групах зернових, але тренд, я думаю, зрозумілий.
Щомісячні обсяги експорту зерна зменшуються.
Зменшуються як рік до року, так і послідовно місяць за місяцем, що призводить до зменшення обсягів валютних контрактів та втрати нами ринків, на які своїм зерном швидко заходить росія.
Тим часом наше зерно просто накопичується на складах аграріїв, які не можуть знайти «спільну мову» з податковою, як деякі великі гравці.
Думаю, не відкрию секрет, що у кожного великого експортера є зерно непідтвердженого походження.
Але податкова «в ручному режимі» закриває на це очі та реєструє їхні податкові накладні.
Продовження масової скупки зерна по Ф2 прямо в портах, про що я писав у минулому дописі, це підтверджує.
Як податкова реєструє на нього податкові накладні, а митниця випускає, якщо воно за кеш? Питання відкрите.
При цьому так само як і питання повернення валюти, яке залишається невирішеним.
