Лінгвістика
Ravensfjord
Лінгвістика
10.05.202519:16
https://t.me/ravensfjord?livestream=7103eb1fa2eb4da56f
Несподіваний стрім про я не знаю шо
Несподіваний стрім про я не знаю шо
Переслав з:
Шкарпетки північної міфології
09.05.202516:24
7 тез про лебедині шкури валькірій
Поема Völundarkviða починається так (переклад мій, всі помилки мої і тільки мої):
Цей образ достатньо поширений у традиціях Європи — ось, наприклад, збірка казок про лебединих дів. Такі ж легенди зустрічаються в Китаї, Ірландії, Японії, у тюрків та монголів тощо. Не буду розбирати мотив казок, там дуже цікаво й багато — а зараз хочу зосередитися на валькіріях та лебедях.
Тези наступні:
1. Лебеди частіш за все асоціюються з красою, чистотою, преображенням, мудрістю та аристократизмом. Ще миром, невинністю та любов'ю (кхехех).
2. Валькірії, як ми знаємо, жінки-солдати Одіна (дуже мирні істоти).
3. Валькірії не тільки забирають загиблих, вони в цілому створюють битви, як то сказано у неймовірної Darraðarljóð:
4. Лебеди дуже розумні — й дуже агресивні, якщо лізти на їх територію чи, не дай Одін, чіпати їх гнізда. Ось тут, наприклад, збірка кулсторі про агресивних лебедей. Убойна сила.
5. Hamr перекладається як "форма". Це шкіра з пір'ям або хутром, така собі оболонка. Магічні істоти та чарівники/чарівниці можуть змінювати форму за бажанням. álftarhamir / álptarhamir — лебедині шкури.
6. Мирно налагоджувати стосунки з лебединою дівою можуть тільки прям видатні люди, як ті три брати з Вьольсунгів. Звичайні чоловіки обирають насилля або підлі хитрощі, про що багато говориться у казках та сагах. Ну, наприклад, сон із Flóamanna saga тлумачиться таким чином:
Струсонути, курва, а. Ну авжеж. Слово "ні" деякі сприймати не здатні. Кхем.
7. Образ лебедя може слугувати як певна метафора зв'язку з потойбіччям, духовними силами, войовничим духом і смертю. Якщо брати до уваги духовні сили, то це ближче до асів, до верхнього світу, аніж до йотунів чи нижнього світу.
Висновок: ви можете виглядати як ніжна біла лебідь і при цьому хуярити як берсерк. Одін дозволяє 🤝 Хай вам щастить, пам'ятайте про Кримінальний кодекс, і все буде добре 💚
#міфологія
Поема Völundarkviða починається так (переклад мій, всі помилки мої і тільки мої):
...Було троє братів, синів фінського короля. Одного звали Слаґфід, другого — Еґіл, а третього — Вьолунд. Вони блукали й полювали на звірів. Прийшли вони в Ульфдалір (Вовчу Долину) і збудували собі там дім. Там було озеро, що зветься Ульфсьяр. Рано вранці вони побачили на березі озера трьох жінок, що пряли льон. Поряд із ними лежали їхні лебедині шкури. Це були валькірії.
Цей образ достатньо поширений у традиціях Європи — ось, наприклад, збірка казок про лебединих дів. Такі ж легенди зустрічаються в Китаї, Ірландії, Японії, у тюрків та монголів тощо. Не буду розбирати мотив казок, там дуже цікаво й багато — а зараз хочу зосередитися на валькіріях та лебедях.
Тези наступні:
1. Лебеди частіш за все асоціюються з красою, чистотою, преображенням, мудрістю та аристократизмом. Ще миром, невинністю та любов'ю (кхехех).
2. Валькірії, як ми знаємо, жінки-солдати Одіна (дуже мирні істоти).
3. Валькірії не тільки забирають загиблих, вони в цілому створюють битви, як то сказано у неймовірної Darraðarljóð:
Плетемо, плетемо
павутиння списів (війну),
де блукають
хоробрі люди (воїни);
ми не дамо
йому (королю) загинути,
за валькіріями
вибір цей.
(переклад на базі англійського).
4. Лебеди дуже розумні — й дуже агресивні, якщо лізти на їх територію чи, не дай Одін, чіпати їх гнізда. Ось тут, наприклад, збірка кулсторі про агресивних лебедей. Убойна сила.
5. Hamr перекладається як "форма". Це шкіра з пір'ям або хутром, така собі оболонка. Магічні істоти та чарівники/чарівниці можуть змінювати форму за бажанням. álftarhamir / álptarhamir — лебедині шкури.
6. Мирно налагоджувати стосунки з лебединою дівою можуть тільки прям видатні люди, як ті три брати з Вьольсунгів. Звичайні чоловіки обирають насилля або підлі хитрощі, про що багато говориться у казках та сагах. Ну, наприклад, сон із Flóamanna saga тлумачиться таким чином:
Однієї ночі йому наснилося, і він сказав:
«Мені здалося, що я був удома в Традаргольті, і там було багато люду. Я побачив лебідь, яка ходила по долівці, і була вона привітніша до інших, ніж до мене. Тоді я струсонув її, і відтоді вона стала значно прихильнішою до мене».
Тоді Торлейв відповів:
«Там ти й одружишся, батьку, але спершу не зможеш здобути її любов, хоча з часом усе складеться добре».
Струсонути, курва, а. Ну авжеж. Слово "ні" деякі сприймати не здатні. Кхем.
7. Образ лебедя може слугувати як певна метафора зв'язку з потойбіччям, духовними силами, войовничим духом і смертю. Якщо брати до уваги духовні сили, то це ближче до асів, до верхнього світу, аніж до йотунів чи нижнього світу.
Висновок: ви можете виглядати як ніжна біла лебідь і при цьому хуярити як берсерк. Одін дозволяє 🤝 Хай вам щастить, пам'ятайте про Кримінальний кодекс, і все буде добре 💚
#міфологія
Переслав з:
Обранці духів ✙
07.05.202516:25
Вшанування Чохринь-ойки — багатоликого божества мансі 🏔️
У традиції мансі особливе місце займає культ Чохринь-ойки — божества, що втілює одразу сім братів. Їх сприймали як окремих духів і водночас як єдину силу. Усі брати були небесними ковалями, тож головними жертвами для них ставали залізні ножі.
Найвідоміше святилище розташоване на правому березі р. Об. Там росте стара модрина, в яку встромлено понад 150 ножів. До кожного — прив’язаний клаптик тканини з тютюном. Вважається, що Чохринь-ойка «любив курити».
Ритуал простий: біля дерева розводять вогонь, на дерев’яний стіл кладуть страви та дари, наливають трохи алкоголю, звертаються з проханням про зцілення. Потім ніж урочисто втикають у стовбур.
Місце вважається недоторканним: не можна ламати гілки, косити траву, ловити рибу. За переказом, одна жінка зламала тут гілочку — і в неї розпухли пальці. Лише після жертви Чохринь-ойці все минуло. Нині сюди приходять лише кілька старих мансі. Але дерево з ножами — досі живий слід древньої віри.
У традиції мансі особливе місце займає культ Чохринь-ойки — божества, що втілює одразу сім братів. Їх сприймали як окремих духів і водночас як єдину силу. Усі брати були небесними ковалями, тож головними жертвами для них ставали залізні ножі.
Найвідоміше святилище розташоване на правому березі р. Об. Там росте стара модрина, в яку встромлено понад 150 ножів. До кожного — прив’язаний клаптик тканини з тютюном. Вважається, що Чохринь-ойка «любив курити».
Ритуал простий: біля дерева розводять вогонь, на дерев’яний стіл кладуть страви та дари, наливають трохи алкоголю, звертаються з проханням про зцілення. Потім ніж урочисто втикають у стовбур.
Місце вважається недоторканним: не можна ламати гілки, косити траву, ловити рибу. За переказом, одна жінка зламала тут гілочку — і в неї розпухли пальці. Лише після жертви Чохринь-ойці все минуло. Нині сюди приходять лише кілька старих мансі. Але дерево з ножами — досі живий слід древньої віри.
Переслав з:
☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️
06.05.202517:45
А тепер історія ностальгійна.
Мені було років 9 і тато в характерній манері брати на понт спитався мене хто відкрив Америку. Без задньої думки я відповів, що це був Христофор Колумб, хто-бо в здоровім глузді ще когось згадає, як не цього португальського єврея?
А тато мене підловив і сказав, що я дебіл, який історію не вчить і що у нього не може бути такого сина-дебіла (слова він ніколи не економить, людина 50 років будівництвом займалась, від звичайного робочого до власника фірми, так що відбиток є). І додав, що час мені дізнатися про Ейріка Рудого і про те, як вони відкрили північну Америку.
Це було 14 років тому. 14 років тому я вперше дізнався про Ейріка Рудого. 14 років потому я долучений до першого українського видання саг козацькою мовою. І це саме Саги про Вінланд, тобто про Ейріка Рудого і його відкриття Північної Америки, хоча й не лише про нього. 14 років потому.
Це така лірика, насправді. Ще трохи і він триматиме це видання в руках, гортатиме, читатиме зауваги тощо. Є речі, від яких тепліше. Є речі, варті докладних зусиль.
Амінь.
Мені було років 9 і тато в характерній манері брати на понт спитався мене хто відкрив Америку. Без задньої думки я відповів, що це був Христофор Колумб, хто-бо в здоровім глузді ще когось згадає, як не цього португальського єврея?
А тато мене підловив і сказав, що я дебіл, який історію не вчить і що у нього не може бути такого сина-дебіла (слова він ніколи не економить, людина 50 років будівництвом займалась, від звичайного робочого до власника фірми, так що відбиток є). І додав, що час мені дізнатися про Ейріка Рудого і про те, як вони відкрили північну Америку.
Це було 14 років тому. 14 років тому я вперше дізнався про Ейріка Рудого. 14 років потому я долучений до першого українського видання саг козацькою мовою. І це саме Саги про Вінланд, тобто про Ейріка Рудого і його відкриття Північної Америки, хоча й не лише про нього. 14 років потому.
Це така лірика, насправді. Ще трохи і він триматиме це видання в руках, гортатиме, читатиме зауваги тощо. Є речі, від яких тепліше. Є речі, варті докладних зусиль.
Амінь.
Переслав з:Обранці духів ✙
05.05.202515:48
Жіночий шаманізм у саамській традиції: noaidi, guaps та «третя стать»
У культурі саамів термін noaidi (пн.-саам. noaidi) позначає шамана — особу, що володіє здатністю контактувати зі світом духів через транс, спів, використання бубна (goavddis) та інші ритуальні дії. Попри домінантний наратив, поширений місіонерами у XVII–XVIII ст., відповідно до якого лише чоловіки могли володіти бубном, польові етнографічні дані, архіви та археологічні знахідки вказують на присутність жінок noaidi, а також ймовірність існування культурної традиції "третьої статті".
У луле-саамській та південно-саамській мовах засвідчені терміни guaps-goabde або guaps-gummo, які означають "чаклунку", "знахарку" або "шаманку". Це окрема жіноча категорія знання, що не зводиться до звичного чоловічого шаманізму, але тісно з ним пов’язана.
Відомі постаті жінок noaidi
Rijkuo-Maja (саам. Rijkuo-Májjá, 1661–1757), відома також як «багата Мая», мешкала в Маусьовра (нині — Арвідсьяур, Швеція). Перекази описують її як володарку бубна, «господиню грому», що керувала sáiva-птахами — духами-помічниками у вигляді птахів. У її володіннях були жертівники (sieidi) й олені зі «знаками грому» на рогах, що слугували її знаком впливу та сили. Жінки noaidi часто мали особливий зв’язок із птахами — вороном, орлом, сойкою, які виступали як vuoigŋat (духи-хранителі), а не лише посередники.
Silbo-gåmmoe (Анна-Ґрета Мацьдоттер, Silbo-gåmmoe, 1794–1870) — шаманка з Вапстена, яка володіла бубном, обвитим срібними кільцями (silbbo), й отримувала одкровення під час трансу, перебуваючи під вовняною накидкою (lávkka). Сучасники згадували її як vuorbbas, ясновидицю й порадницю у складних справах.
Lapp-Stina (XIX ст.) згадується у записах Ларса Леві Лестадіуса як guaps-gummo, яка отримала свої знання від «хрещеної матінки з нижнього світу». Її практика включала випадок, коли вона вилікувала сліпоту пастора Нордесона, звертаючись до духів через транс.
Ці приклади свідчать про те, що жінки могли не лише володіти бубном, а й брати участь у колективних жертвоприношеннях, скликати духів-помічників і відігравати провідну роль у релігійному та соціальному житті громади — попри спроби колоніальної влади та церкви применшити їхню роль або зовсім викреслити її з історичної пам’яті.
Небінарність і «третя стать»
Одне з найбільш обговорюваних археологічних свідчень походить із могильника Vivallen (Швеція). У Grave 9 було виявлено поховання особи, остеологічно ідентифікованої як чоловік, але разом із скелетом знайдено артефакти, традиційно приписувані як жіночим (намиста, прикраси), так і чоловічим (зброя). Інгела Закріссон і Нейл Прайс трактують це як можливе поховання noaidi, що уособлював guovttos-olmmoš. У саамів навіть існує такий спеціальний термін «людина обох сторін» або «подвійна людина» (guovttos — подвійний, обидва; olmmoš — людина). Хоча термін маловживаний і більше схожий на новотвір у межах саамського неошаманізму.
Джерела: https://www.laits.utexas.edu/sami/diehtu/siida/shaman/inuit.htm
https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2%3A241109/FULLTEXT01.pdf
https://www.researchgate.net/publication/326889781_Rijkuo-Maja_and_Silbo-Gammoe_-_towards_the_question_of_female_shamanism_in_the_Saami_area
https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/00766097.2021.1997202?utm_source=chatgpt.com
https://homsy-staging.cambridgecore.org/core/books/abs/new-age-spirituality/new-age-sami-shamanism-and-indigenous-spirituality/82E094DAC58AD6A6791279E14F0D4912
У культурі саамів термін noaidi (пн.-саам. noaidi) позначає шамана — особу, що володіє здатністю контактувати зі світом духів через транс, спів, використання бубна (goavddis) та інші ритуальні дії. Попри домінантний наратив, поширений місіонерами у XVII–XVIII ст., відповідно до якого лише чоловіки могли володіти бубном, польові етнографічні дані, архіви та археологічні знахідки вказують на присутність жінок noaidi, а також ймовірність існування культурної традиції "третьої статті".
У луле-саамській та південно-саамській мовах засвідчені терміни guaps-goabde або guaps-gummo, які означають "чаклунку", "знахарку" або "шаманку". Це окрема жіноча категорія знання, що не зводиться до звичного чоловічого шаманізму, але тісно з ним пов’язана.
Відомі постаті жінок noaidi
Rijkuo-Maja (саам. Rijkuo-Májjá, 1661–1757), відома також як «багата Мая», мешкала в Маусьовра (нині — Арвідсьяур, Швеція). Перекази описують її як володарку бубна, «господиню грому», що керувала sáiva-птахами — духами-помічниками у вигляді птахів. У її володіннях були жертівники (sieidi) й олені зі «знаками грому» на рогах, що слугували її знаком впливу та сили. Жінки noaidi часто мали особливий зв’язок із птахами — вороном, орлом, сойкою, які виступали як vuoigŋat (духи-хранителі), а не лише посередники.
Silbo-gåmmoe (Анна-Ґрета Мацьдоттер, Silbo-gåmmoe, 1794–1870) — шаманка з Вапстена, яка володіла бубном, обвитим срібними кільцями (silbbo), й отримувала одкровення під час трансу, перебуваючи під вовняною накидкою (lávkka). Сучасники згадували її як vuorbbas, ясновидицю й порадницю у складних справах.
Lapp-Stina (XIX ст.) згадується у записах Ларса Леві Лестадіуса як guaps-gummo, яка отримала свої знання від «хрещеної матінки з нижнього світу». Її практика включала випадок, коли вона вилікувала сліпоту пастора Нордесона, звертаючись до духів через транс.
Ці приклади свідчать про те, що жінки могли не лише володіти бубном, а й брати участь у колективних жертвоприношеннях, скликати духів-помічників і відігравати провідну роль у релігійному та соціальному житті громади — попри спроби колоніальної влади та церкви применшити їхню роль або зовсім викреслити її з історичної пам’яті.
Небінарність і «третя стать»
Одне з найбільш обговорюваних археологічних свідчень походить із могильника Vivallen (Швеція). У Grave 9 було виявлено поховання особи, остеологічно ідентифікованої як чоловік, але разом із скелетом знайдено артефакти, традиційно приписувані як жіночим (намиста, прикраси), так і чоловічим (зброя). Інгела Закріссон і Нейл Прайс трактують це як можливе поховання noaidi, що уособлював guovttos-olmmoš. У саамів навіть існує такий спеціальний термін «людина обох сторін» або «подвійна людина» (guovttos — подвійний, обидва; olmmoš — людина). Хоча термін маловживаний і більше схожий на новотвір у межах саамського неошаманізму.
Джерела: https://www.laits.utexas.edu/sami/diehtu/siida/shaman/inuit.htm
https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2%3A241109/FULLTEXT01.pdf
https://www.researchgate.net/publication/326889781_Rijkuo-Maja_and_Silbo-Gammoe_-_towards_the_question_of_female_shamanism_in_the_Saami_area
https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/00766097.2021.1997202?utm_source=chatgpt.com
https://homsy-staging.cambridgecore.org/core/books/abs/new-age-spirituality/new-age-sami-shamanism-and-indigenous-spirituality/82E094DAC58AD6A6791279E14F0D4912
10.05.202517:06
Пірати-репери Берберського моря,
ми пірати-репери Берберського моря!
https://www.youtube.com/watch?v=U3QwwIjK3Yc
ми пірати-репери Берберського моря!
https://www.youtube.com/watch?v=U3QwwIjK3Yc
09.05.202516:32
Блискуче зауваження на тему політико-історичної міфології (і, від себе додам, чому вона не зовсім міфологія, хехех)
👇👇👇
👇👇👇
Переслав з:
Skjold SkefssON 🇺🇦
08.05.202516:42
По-моєму, я перевинайшов ідеальне поєднання музики та відеоряду.
Не дякуйте 🧟♂️
Не дякуйте 🧟♂️
07.05.202516:25
Дивіться яке цікаве. Якщо у Західній Європі залізні знаряддя (зброю головно) приносили в жертву, попередньо зіпсувавши і заривши у землю / болото, то у мансі її офірують, втикнувши у дерево (зарізали дровиняку). А у нас щось подібне було? Знаю лише за кабанячі ікла у дубі, і то це чи не унікальні кейси...
👇👇👇
👇👇👇
06.05.202517:45
Трохи лірики вам
05.05.202511:47
Seiede на честь Ташдзе олмай (саамського бога вод) із норвезької Лапландії
10.05.202516:10
Чоткій бродяга Томас Мелорі на кічі пише шансон у прозі за пацанів - Артурчика Камелоцького, Лансика Озерного, Ґавейна Нарваного, Мордреда Борзого, Персика Ровного, Мерліна Непонятку та інших. Над нашим замком пролітають, тають в сірім небі журавлі, понімаєте.
Це до того, що завтра о 19-00 стрім на тему "Літературний вимір Артуріани". Відповідальний лектор - друг Андреас.
Внатурі, бля буду.
Це до того, що завтра о 19-00 стрім на тему "Літературний вимір Артуріани". Відповідальний лектор - друг Андреас.
Внатурі, бля буду.
Переслав з:Обранці духів ✙
09.05.202516:32
Вибачте, що багато тексту, але вирішив написати і залиши тут. Нехай буде, може комусь і знадобиться.
Проблема полягає в тому, що за позірною глибиною таких суджень криється повна методологічна безвідповідальність — і, що гірше, випадкова або несвідома участь у легітимації ідеологічного конструкту.
Чому це відбувається? Одна з головних причин — популяризація гібридних текстів, які у нас чомусь називаютсья "науково-популярною літературою", що поєднують елементи філософії, психології, культурології, але не витримують банальної методологічної наукової критики. Такі книги і статті часто маскуються під академічну літературу: їх цитують у публіцистиці, на них посилаються як на «універсальні пояснення», їх репрезентують як глибоку інтерпретацію. Насправді ж вони нерідко спираються на застарілі або редукціоністські підходи, які не враховують історичного контексту, матеріальних умов, структури влади й насильства і багато, багато чого іншого.
Особливо чимало непорозумінь виникає при спробах інтерпретувати міф у категоріях архетипів, «вічних сценаріїв» чи «структур колективного несвідомого». Такий тип мислення, популяризований у ХХ столітті завдяки Карлу Юнгу та Джозефу Кемпбеллу, породив потужну ілюзію — нібито всі культурні явища можна пояснити через універсальну схему героїчного циклу, ініціації, жертви та повернення. У цьому контексті навіть радянський наратив про «Велику Перемогу» і "вождя Сталіна", "маршала Жукова" тощо може бути інтерпретований як чергове втілення архетипу героя або прояв «колективної пам’яті цивілізації».
Однак у цьому й полягає головна інтелектуальна пастка. Як давно вже показали такі дослідники, як Bruce Lincoln (Theorizing Myth, 1999), Jonathan Z. Smith (Imagining Religion: From Babylon to Jonestown, 1982), Geoffrey S. Bakken, Wendy Doniger та інші, міф — це не універсальна істина, а інструмент влади, політики, інституцій і риторики. Як зазначає Сміт, «Міф — це не те, чим він є, а те, як і ким він використовується». Lincoln додає: «Той, хто має право розповідати міф, часто має і право правити». Тобто наче все і виглядає, так як нині люблять писати чи розповідати медійні персони. Однак "Дєнь побєди" - це інструмент, а не сенс.
Тож коли ми починаємо трактувати політичні явища через концепти «сакрального часу», «міфологічної пам’яті» чи «онтологічного оновлення», ми часто — нехай і несвідомо — переходимо з площини критики до площини виправдання. Ми починаємо шукати сенси там, де слід аналізувати механізми влади, репресії й символічного контролю. Ми трансформуємо інструмент політичної мобілізації на нібито «глибину народної душі» чи «спонтанну культурну реакцію».
Це і є суть небезпеки. Подібні інтерпретації підміняють політичне — релігійним, історичне — символічним, конкретне — абстрактним. І тут є неабияка спокуса — бо символічне здається естетично довершеним, інтелектуально витонченим, а отже — більш «законним» для обговорення. Але насправді така риторика — це форма уникання відповідальності, відмова від точності, від аналізу матеріальних умов, від етичного судження.
У такий спосіб гуманітарії — у медіа, в академії, в публічному просторі — часто стають співучасниками симуляції, створеної не народом, не культурою, а державою та її ідеологічними апаратами. Вони допомагають штучному ритуалу виглядати справжнім, симулякру — виглядати міфом, а політичній технології — виглядати глибоким архетипом. Тобто "публічний інтелектуал каже": "Дєнь побєди" - це міф чи проєкція утопізму на майбутнє тощо і тим самим легітимізує дію російської влади, яка використовує весь цей конструкт саме для того, щоб ми це так і сприймали.
Тому завдання критичної гуманітаристики — не в тому, щоб надавати сакрального сенсу всьому, що виглядає як «міф», а навпаки: розпізнавати симуляцію, розкладати ритуал на елементи політичної дії, викривати ті місця, де колективна пам’ять перетворюється на інженерію забуття. Справжня інтелектуальна робота починається там, де ми не зупиняємося на описі символів, а питаємо: хто їх продукує, навіщо і з якими наслідками.
Проблема полягає в тому, що за позірною глибиною таких суджень криється повна методологічна безвідповідальність — і, що гірше, випадкова або несвідома участь у легітимації ідеологічного конструкту.
Чому це відбувається? Одна з головних причин — популяризація гібридних текстів, які у нас чомусь називаютсья "науково-популярною літературою", що поєднують елементи філософії, психології, культурології, але не витримують банальної методологічної наукової критики. Такі книги і статті часто маскуються під академічну літературу: їх цитують у публіцистиці, на них посилаються як на «універсальні пояснення», їх репрезентують як глибоку інтерпретацію. Насправді ж вони нерідко спираються на застарілі або редукціоністські підходи, які не враховують історичного контексту, матеріальних умов, структури влади й насильства і багато, багато чого іншого.
Особливо чимало непорозумінь виникає при спробах інтерпретувати міф у категоріях архетипів, «вічних сценаріїв» чи «структур колективного несвідомого». Такий тип мислення, популяризований у ХХ столітті завдяки Карлу Юнгу та Джозефу Кемпбеллу, породив потужну ілюзію — нібито всі культурні явища можна пояснити через універсальну схему героїчного циклу, ініціації, жертви та повернення. У цьому контексті навіть радянський наратив про «Велику Перемогу» і "вождя Сталіна", "маршала Жукова" тощо може бути інтерпретований як чергове втілення архетипу героя або прояв «колективної пам’яті цивілізації».
Однак у цьому й полягає головна інтелектуальна пастка. Як давно вже показали такі дослідники, як Bruce Lincoln (Theorizing Myth, 1999), Jonathan Z. Smith (Imagining Religion: From Babylon to Jonestown, 1982), Geoffrey S. Bakken, Wendy Doniger та інші, міф — це не універсальна істина, а інструмент влади, політики, інституцій і риторики. Як зазначає Сміт, «Міф — це не те, чим він є, а те, як і ким він використовується». Lincoln додає: «Той, хто має право розповідати міф, часто має і право правити». Тобто наче все і виглядає, так як нині люблять писати чи розповідати медійні персони. Однак "Дєнь побєди" - це інструмент, а не сенс.
Тож коли ми починаємо трактувати політичні явища через концепти «сакрального часу», «міфологічної пам’яті» чи «онтологічного оновлення», ми часто — нехай і несвідомо — переходимо з площини критики до площини виправдання. Ми починаємо шукати сенси там, де слід аналізувати механізми влади, репресії й символічного контролю. Ми трансформуємо інструмент політичної мобілізації на нібито «глибину народної душі» чи «спонтанну культурну реакцію».
Це і є суть небезпеки. Подібні інтерпретації підміняють політичне — релігійним, історичне — символічним, конкретне — абстрактним. І тут є неабияка спокуса — бо символічне здається естетично довершеним, інтелектуально витонченим, а отже — більш «законним» для обговорення. Але насправді така риторика — це форма уникання відповідальності, відмова від точності, від аналізу матеріальних умов, від етичного судження.
У такий спосіб гуманітарії — у медіа, в академії, в публічному просторі — часто стають співучасниками симуляції, створеної не народом, не культурою, а державою та її ідеологічними апаратами. Вони допомагають штучному ритуалу виглядати справжнім, симулякру — виглядати міфом, а політичній технології — виглядати глибоким архетипом. Тобто "публічний інтелектуал каже": "Дєнь побєди" - це міф чи проєкція утопізму на майбутнє тощо і тим самим легітимізує дію російської влади, яка використовує весь цей конструкт саме для того, щоб ми це так і сприймали.
Тому завдання критичної гуманітаристики — не в тому, щоб надавати сакрального сенсу всьому, що виглядає як «міф», а навпаки: розпізнавати симуляцію, розкладати ритуал на елементи політичної дії, викривати ті місця, де колективна пам’ять перетворюється на інженерію забуття. Справжня інтелектуальна робота починається там, де ми не зупиняємося на описі символів, а питаємо: хто їх продукує, навіщо і з якими наслідками.
08.05.202516:42
Тор їде - калачі везе! З Торовим днем вас:
👇👇👇
👇👇👇
Переслав з:
Нетолерантний Зігомет
07.05.202515:37
Бобер550, [07.05.2025 15:28]
Хоч і запізненням але най буде.
May. 7th, 2025 02:13 pm
[personal profile] biber551
Що таке піхота? В першу чергу це ноги. Бо зараз всі ці ББМ, Хамві, пікапи це просто легкі і бажані цілі. А от людина це хитра тварюка, мала і непомітна. Тому піхота ходить пішки. І все більше і більше. Тому чим краще ноги тим краще піхотинець.
В другу чергу це спина. Бо все на ній, бронік, каска, зброя, БК, вода, їжа і все все все, щоб СПешка жила і була глазастою і зубастою. І спина все це тягне, але ти не один - Ібупрофен, прегабалін!
По третє це готовність до всього. Завжди. Коли йдеш, коли стоїш, коли відпочиваєш, коли спиш, коли їж, коли миєшся, коли сереш, всюди і завжди, навіть на ППД, бо все може моментально змінитись, і від твоїх дій буде залежить твоє життя і життя побратимів. Ти в царині де панує смерть і помилка означає смерть, і навіть не завжди помилка, а просто так карта легла, або помилився хтось інший - зверху, справа, зліва і до цього, смерті побратимів, своєй смерті, теж треба бути готовим щоб прожити не дарма до останньої секунди.
Четверте, а може і головне, це здатність налагодити бит в яких завгодно умовах. Щоб було тепло, не душно, щоб зручно лежать, зручно сидіти, щоб не мокро, щоб підтримував гігієну, щоб не було бардака, і щоб все це було не помітно ворогу.
П'яте це вміння вистроїти відносини з тими хто поряд. Щоб реально бути побратимами. І це не усі пусі, це зовсім різні люди в максимально нервових обставинах зі зброєю в руках.
Отак от просто і ось так складно.
Не був би сам серед них, ніколи б не повірив що такі люди існують.
Славетна Українська піхота що вбила свої імена на сторінки всесвітньої історії. Тоненька смуга що захищає життя від біснуючоїсі сатанинської хтоні.
Що побажать вам, ну по классиці, щоб зв'язок зв'язував, щоб розвідка розвідувала, щоб підтримка підтримувала, щоб МТЗ забезпечувало, щоб фінансист фінансірував, мізків і серця командирам, а щоб в ЦВС не було роботи...
І дівки щоб давали, та ще і з скидкою, чи хто там кому потрібен, і щоб супруги не сварились, а діти не огорчали..
І як сказано в давньому, ще часів АТО Гімні української піхоти, ще на не державній мові:
И даже если пойдем долиной смертной тени, не убоимся зла, потому что мы - самые злобные твари в этой долине. (Дмитрий Иванов)
А підтримати наших вояків можно задонативши на ремонт корчів для мінометки.
Тому нагадую про збір.
Планка піднялась, але залишилось вже зовсім трохи. Не будьте байдужими, це реальна поміч.
🔗Посилання на збір
https://send.monobank.ua/jar/6C4dZWhQwU
4441111125073985
Тільки напишіть , що ви від Бобра
Пей пал.
Eugen Pinak:
PayPal: Name: YEVGEN PINAK, Email: pinak77@yahoo.com
Хоч і запізненням але най буде.
May. 7th, 2025 02:13 pm
[personal profile] biber551
Що таке піхота? В першу чергу це ноги. Бо зараз всі ці ББМ, Хамві, пікапи це просто легкі і бажані цілі. А от людина це хитра тварюка, мала і непомітна. Тому піхота ходить пішки. І все більше і більше. Тому чим краще ноги тим краще піхотинець.
В другу чергу це спина. Бо все на ній, бронік, каска, зброя, БК, вода, їжа і все все все, щоб СПешка жила і була глазастою і зубастою. І спина все це тягне, але ти не один - Ібупрофен, прегабалін!
По третє це готовність до всього. Завжди. Коли йдеш, коли стоїш, коли відпочиваєш, коли спиш, коли їж, коли миєшся, коли сереш, всюди і завжди, навіть на ППД, бо все може моментально змінитись, і від твоїх дій буде залежить твоє життя і життя побратимів. Ти в царині де панує смерть і помилка означає смерть, і навіть не завжди помилка, а просто так карта легла, або помилився хтось інший - зверху, справа, зліва і до цього, смерті побратимів, своєй смерті, теж треба бути готовим щоб прожити не дарма до останньої секунди.
Четверте, а може і головне, це здатність налагодити бит в яких завгодно умовах. Щоб було тепло, не душно, щоб зручно лежать, зручно сидіти, щоб не мокро, щоб підтримував гігієну, щоб не було бардака, і щоб все це було не помітно ворогу.
П'яте це вміння вистроїти відносини з тими хто поряд. Щоб реально бути побратимами. І це не усі пусі, це зовсім різні люди в максимально нервових обставинах зі зброєю в руках.
Отак от просто і ось так складно.
Не був би сам серед них, ніколи б не повірив що такі люди існують.
Славетна Українська піхота що вбила свої імена на сторінки всесвітньої історії. Тоненька смуга що захищає життя від біснуючоїсі сатанинської хтоні.
Що побажать вам, ну по классиці, щоб зв'язок зв'язував, щоб розвідка розвідувала, щоб підтримка підтримувала, щоб МТЗ забезпечувало, щоб фінансист фінансірував, мізків і серця командирам, а щоб в ЦВС не було роботи...
І дівки щоб давали, та ще і з скидкою, чи хто там кому потрібен, і щоб супруги не сварились, а діти не огорчали..
І як сказано в давньому, ще часів АТО Гімні української піхоти, ще на не державній мові:
И даже если пойдем долиной смертной тени, не убоимся зла, потому что мы - самые злобные твари в этой долине. (Дмитрий Иванов)
А підтримати наших вояків можно задонативши на ремонт корчів для мінометки.
Тому нагадую про збір.
Планка піднялась, але залишилось вже зовсім трохи. Не будьте байдужими, це реальна поміч.
🔗Посилання на збір
https://send.monobank.ua/jar/6C4dZWhQwU
4441111125073985
Тільки напишіть , що ви від Бобра
Пей пал.
Eugen Pinak:
PayPal: Name: YEVGEN PINAK, Email: pinak77@yahoo.com
Переслав з:
Звіти Постійного Збору
06.05.202513:12
Факультет історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди продовжує надавати допомогу своїм випускникам, які у лавах ЗСУ
Наразі звернувся випускник, військовослужбовець інженерно-саперної роти 4-й Окремої Танкової Бригади
Потреба : Автівки
🎯Ціль: 300 000₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5aG3fg7nZo
💳Номер картки банки
4441111122513736
Канал звітів https://t.me/reportgroupzbir
Наразі звернувся випускник, військовослужбовець інженерно-саперної роти 4-й Окремої Танкової Бригади
Потреба : Автівки
🎯Ціль: 300 000₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5aG3fg7nZo
💳Номер картки банки
4441111122513736
Канал звітів https://t.me/reportgroupzbir
Переслав з:☠️△Тисячоликий✙Ніхто△☠️
05.05.202511:21
Прагнеш помстити смерть невинних дітей? Хвилюєшся за воїнів на нулі? Хочеш щоби твій дім належав тільки тобі, а не загарбницькій орді?
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Тоді твій донат потрібен на кейсейваки для Азову!
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
🅰️🅰️ 🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️ 🅰️🅰️🅰️ 🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Час не відмотати назад, людей не повернути до життя – але ми все ще можемо і мусимо боротися за нашу, як казав Олег Ольжич, Залізну Державу! Тільки там ми зможемо зберегти чисте сумління перед убієнними! Тільки так ми зможемо лишитися собою!
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Спільна ініціатива Faine Misto, Фонду Сергія Притули та АЗОВ.ONE націлена на закупівлю та переобладнання 10 кейсеваків на базі Toyota Land Cruiser 78. Надійні та всепрохідні, вони дозволять оперативно та безпечно вивозити поранених із найгарячіших точок фронту.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Кінцева мета: 35 000 000₴
Моя ціль: 30.000₴
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/2wr4tDQa8A
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Розіграш у цьому дописі до збору (там Заломон «Зневажені» і всі деталі по тому, як взяти участь!)
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Тоді твій донат потрібен на кейсейваки для Азову!
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
🅰️🅰️ 🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️ 🅰️🅰️🅰️ 🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Час не відмотати назад, людей не повернути до життя – але ми все ще можемо і мусимо боротися за нашу, як казав Олег Ольжич, Залізну Державу! Тільки там ми зможемо зберегти чисте сумління перед убієнними! Тільки так ми зможемо лишитися собою!
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Спільна ініціатива Faine Misto, Фонду Сергія Притули та АЗОВ.ONE націлена на закупівлю та переобладнання 10 кейсеваків на базі Toyota Land Cruiser 78. Надійні та всепрохідні, вони дозволять оперативно та безпечно вивозити поранених із найгарячіших точок фронту.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Кінцева мета: 35 000 000₴
Моя ціль: 30.000₴
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/2wr4tDQa8A
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Розіграш у цьому дописі до збору (там Заломон «Зневажені» і всі деталі по тому, як взяти участь!)
10.05.202515:21
Римське завоювання протривало з 43 по 410 роки. Я маю сумніви, що релігія, яку римляни принесли з собою, мала помітний вплив на відьомський культ. Офіційний культ обожнених Імператорів і Юпітера Капітолійського був, гадаю, радше народним вираженням почуттів, на кшталт постаті Британії з тризубом і щитом (хоча насправді це постать Великої Матері-Богині), або «Дядько Сем» у смугастих штанях і з цапиною борідкою, або гарненька пані у короткій спідниці й відвертим декольте, у фригійському ковпаку з позначкою «La France». Люди билися і помирали за них, але чи справді вірили у них як у богів, попри те, що вірили у те, за що стояли? Себто, вони не сприймали їх серйозно (хто ж серйозно сприйматиме Бога-Імператора?), але грали за правилами, як-от люди, які мають підводитися, коли грає національний гімн, хай би якими були їхні особисті почуття...
Джеральд Ґарднер засмучує вахайобів👌😎
09.05.202516:25
07.05.202523:31
Додаток до Закону №1 до пп. 3.2, 3.3:
Всі, кому не подобаються утиски адміністрації, можуть приєднатися до спеціальної групи для срачів. Там ви маєте право з'ясовувати між собою стосунки на всі теми без жодних обмежень, переходити на особистості, знецінювати одне одного, і дуріти, як тільки забажаєте:
https://t.me/+4N8KPo3DH6Q4OGU6
Всі, кому не подобаються утиски адміністрації, можуть приєднатися до спеціальної групи для срачів. Там ви маєте право з'ясовувати між собою стосунки на всі теми без жодних обмежень, переходити на особистості, знецінювати одне одного, і дуріти, як тільки забажаєте:
https://t.me/+4N8KPo3DH6Q4OGU6
Переслав з:
Вітер Бронзи
07.05.202515:34
ОДІН
Вночі пристань і слухай: з дна глибин
Щось стугонить. Зірвались буреломи
І вовчий вий, і крючий кряк, і ломіт,
Це Одін встав і мари кличе він.
Під грюк копит, під посвист хуртовин,
У ніч важкі підводяться шоломи,
Вдаряє вал, усе трощить і громить
Його страшний, його залізний рин.
Все ближче він. У вихровому гніві
Гігантних скель зсуваються обриви,
Ячить земля у чорних ранах вирв
До неба скроні піднеси гарячі,
- Не відчитаєш буряних призначень
3 задимлених, налитих кров'ю зір.
Святослав Гординський, 1940, Прага
Вночі пристань і слухай: з дна глибин
Щось стугонить. Зірвались буреломи
І вовчий вий, і крючий кряк, і ломіт,
Це Одін встав і мари кличе він.
Під грюк копит, під посвист хуртовин,
У ніч важкі підводяться шоломи,
Вдаряє вал, усе трощить і громить
Його страшний, його залізний рин.
Все ближче він. У вихровому гніві
Гігантних скель зсуваються обриви,
Ячить земля у чорних ранах вирв
До неба скроні піднеси гарячі,
- Не відчитаєш буряних призначень
3 задимлених, налитих кров'ю зір.
Святослав Гординський, 1940, Прага
06.05.202512:50
Загалом попереду нас чекатиме важка битва за Констаху, яка вже фактично розпочалась.
Офіцер ✙ | Підписатись
Оце про мій батальон. Зараз всі плани ворога націлені на нього. Хлопцям - удачі і вдалого полювання. Нам - допомагати і молитись.
Тому ще раз нагадую про збір.
В нас екстрений збір на ремонт автотехніки.
Реально зараз це мегаважлливо.
Будь ласка, не будьте байдужими, мої хлопці в пеклі реально потребують допомоги. Вони там роблять неймовірне, давайте ми тут зробимо все можливе.
На РЕМОНТ ТЕХНІКИ ТА ОБЛАДНАННЯ для боротьби з ворогом
🎯Ціль: 50 000.00 ₴
🔗Посилання на збір
https://send.monobank.ua/jar/6C4dZWhQwU
4441111125073985
Тільки напишіть , що ви від Бобра
Пей пал.
Eugen Pinak:
PayPal: Name: YEVGEN PINAK, Email: pinak77@yahoo.com
Офіцер ✙ | Підписатись
Оце про мій батальон. Зараз всі плани ворога націлені на нього. Хлопцям - удачі і вдалого полювання. Нам - допомагати і молитись.
Тому ще раз нагадую про збір.
В нас екстрений збір на ремонт автотехніки.
Реально зараз це мегаважлливо.
Будь ласка, не будьте байдужими, мої хлопці в пеклі реально потребують допомоги. Вони там роблять неймовірне, давайте ми тут зробимо все можливе.
На РЕМОНТ ТЕХНІКИ ТА ОБЛАДНАННЯ для боротьби з ворогом
🎯Ціль: 50 000.00 ₴
🔗Посилання на збір
https://send.monobank.ua/jar/6C4dZWhQwU
4441111125073985
Тільки напишіть , що ви від Бобра
Пей пал.
Eugen Pinak:
PayPal: Name: YEVGEN PINAK, Email: pinak77@yahoo.com
04.05.202521:02
Показано 1 - 24 із 551
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.