Ліннеман хотів потужне міністерство економіки й праці, а йому запропонували ослаблене відомство без переведення повноважень з міністерства праці (СДПН) кліматичної політики (відійшла СДПН) і аерокосмосу (віддали ХСС).
Лишилась хіба що енергетика — і то умовно. До того ж, у часи економічної нестабільності новий міністр ризикує стати «цапом-відбувайлом» уряду.
Прогноз зростання ВВП — лише 0,1%. Це вже майже третій рік стагнації. Настрої в бізнесі — похмурі.
Ліннеман не захотів грати в таку гру: «Якщо не підходить — не має сенсу», — пояснив він. Тим паче, що обіцяні ним великі реформи так і не потрапили до коаліційної угоди, а на виборах (за які відповідав генсенк) ХДС не змогла показати достатній результат — замість 35% отримала лише 28,6%.
Хто тепер?
Єнс Шпан, заступник голови фракції, раніше активно займався економічними темами. Втім, Шпана можуть висунути на посаду голови фракції. І така посада може бути йому самому до душі — менше відповідальності, більше простору для політичних амбіцій. Через останні для Мерца було б все ж таки спокійніше бачити Шпана в Мінекономіки.
Інша претендентка, Юлія Кльокнер, нещодавно отримала посаду президентки Бундестагу.
Результат — міністерство економіки, яке раніше було ключовим, зараз нікому не цікаве. А економічний прорив, якого чекали, завис у повітрі.
Можливо, знайдуть тимчасове рішення — як у 2005-му чи 1998-му, коли міністрами ставали кандидати в останній момент.
