Полум'я наших душ
«Історія не є вантажем пам'яті, це полум'я наших душ»
(С) Актон
(С) Актон
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПублічний
Верифікація
Не верифікованийДовіреність
Не надійнийРозташуванняУкраїна
МоваІнша
Дата створення каналуЖовт 05, 2020
Додано до TGlist
Черв 24, 2023Прикріплена група
Чат Полум'я наших душ
12
Підписників
1 845
24 год.
10.1%Тиждень
181%Місяць
593.3%
Індекс цитування
0
Згадок0Репостів на каналах0Згадок на каналах0
Середнє охоплення 1 допису
270
12 год.2350%24 год.2700%48 год.6480%
Залученість (ER)
5.93%
Репостів16Коментарів1Реакцій27
Залученість за охопленням (ERR)
14.64%
24 год.0%Тиждень
25.68%Місяць
3.96%
Охоплення 1 рекл. допису
602
1 год.15425.58%1 – 4 год.17529.07%4 - 24 год.17228.57%
Всього дописів за 24 години
1
Динаміка
1
Останні публікації в групі "Полум'я наших душ"
26.04.202516:49
In memoriam.
26 квітня 1945, внаслідок поранень від бомбардування завданого авіацією Союзників передмістя Мюнхена, помер ЯВП Гетьман України та усіх Військ Козацьких Павло Скоропадський.
«Військові люди не знають всієї цієї мерзенної закулісної політичної гри, всіх тих невидимих пружин, які грають людством. Тільки вже будучи Гетьманом, я зумів розбиратися у всіх цих звичайних низинних хитросплетіннях, де основний мотив особиста нажива, всілякі інтереси самого приватного характеру, причому зазвичай цю гидоту завжди наділяють в красиві форми, як турботи про народ, прагнення провести чесні демократичні принципи, питання свободи і т.п.». - (с) ЯВПГ.
26 квітня 1945, внаслідок поранень від бомбардування завданого авіацією Союзників передмістя Мюнхена, помер ЯВП Гетьман України та усіх Військ Козацьких Павло Скоропадський.
«Військові люди не знають всієї цієї мерзенної закулісної політичної гри, всіх тих невидимих пружин, які грають людством. Тільки вже будучи Гетьманом, я зумів розбиратися у всіх цих звичайних низинних хитросплетіннях, де основний мотив особиста нажива, всілякі інтереси самого приватного характеру, причому зазвичай цю гидоту завжди наділяють в красиві форми, як турботи про народ, прагнення провести чесні демократичні принципи, питання свободи і т.п.». - (с) ЯВПГ.
21.04.202514:46
В цій історії чудово все!)
Український Герой-танкіст старший сержант Дмитро Биковець.
Дмитро Іванович Биковець, українець 1913 року народження. Був призваний в 1941 році Мар'їнським військкоматом тодішньої Сталінської (Донецької) області. Служив в 6-й Танковій бригаді РККА. За бої під Харковом в травні 1942 року, нагороджений Орденом Червоної Зірки.
А далі найцікавіше. Випадок який трапився мовою документа:
«В 6 утра 12.09.1942 года командир башни танка Т-34 6 ТБр (прикомандированный вместе со всем экипажем с 4 сентября к 6 ГТБр) старший сержант Быковец из револьвера Наган застрелил внутри танка командира роты, вынудил вылезти механика-водителя и стрелка-радиста, сел за рычаги и дезертировал к немцам, загнав танк в балку Александровка - Городище.
В 7.00 для его уничтожения были высланы 2 танка, но ПТО немцев открыло сильный огонь, поэтому пришлось отступить.
Ночью планировали еще раз попробовать уничтожить танк с предателем, но сведений об этом уже не нашел.
Два высаженных Быковцом члена экипажа якобы заранее знали намерения предателя, но ничего не предприняли для того, чтобы его остановить».
(С) ЦАМО РФ. Фонд 3418, опись 1, дело 127, листы 115-116.
Але що в цьому найбільш є смішним. Довідка про Героя Биковця розміщені в галереї "Дорога памяти" Храму ЗС РФ в парку "Патриот".
https://foto.pamyat-naroda.ru/detail/-19983998
Для нас звісно він Герой! А дурні з РФ просто не заглиблювалися в подробиці)
Український Герой-танкіст старший сержант Дмитро Биковець.
Дмитро Іванович Биковець, українець 1913 року народження. Був призваний в 1941 році Мар'їнським військкоматом тодішньої Сталінської (Донецької) області. Служив в 6-й Танковій бригаді РККА. За бої під Харковом в травні 1942 року, нагороджений Орденом Червоної Зірки.
А далі найцікавіше. Випадок який трапився мовою документа:
«В 6 утра 12.09.1942 года командир башни танка Т-34 6 ТБр (прикомандированный вместе со всем экипажем с 4 сентября к 6 ГТБр) старший сержант Быковец из револьвера Наган застрелил внутри танка командира роты, вынудил вылезти механика-водителя и стрелка-радиста, сел за рычаги и дезертировал к немцам, загнав танк в балку Александровка - Городище.
В 7.00 для его уничтожения были высланы 2 танка, но ПТО немцев открыло сильный огонь, поэтому пришлось отступить.
Ночью планировали еще раз попробовать уничтожить танк с предателем, но сведений об этом уже не нашел.
Два высаженных Быковцом члена экипажа якобы заранее знали намерения предателя, но ничего не предприняли для того, чтобы его остановить».
(С) ЦАМО РФ. Фонд 3418, опись 1, дело 127, листы 115-116.
Але що в цьому найбільш є смішним. Довідка про Героя Биковця розміщені в галереї "Дорога памяти" Храму ЗС РФ в парку "Патриот".
https://foto.pamyat-naroda.ru/detail/-19983998
Для нас звісно він Герой! А дурні з РФ просто не заглиблювалися в подробиці)
21.04.202511:38
Битва за Бауцен — остання перемога Вермахту.
80 років тому 21 квітня 1945 року, розпочалася контрнаступальна операція Вермахту під Бауценом. В якій взяла участь і Протипанцерна бригада «Вільна Україна» 2-ї дивізії УНА.
Битва тривала під час наступу 1-го "укрАинского" фронту РККА на Берлін. Бої велися в місті Бауцені і в сільських районах на північному сході.
Сили сторін були наступні.
З більшовицького боку це частини 52-ї та 5-ї гвардійської армій маршала Конєва. Та 2-га армія Войска польського генерала Сверчевського.
З німецького боку.
Це були частини 4-ї Танкової армії і 57-ого танкового корпусу. А саме у битві брали участь Парашутно-танковий корпус «Герман Герінг» до складу якого входила і бригада УНА «Вільна Україна» Петра Дяченка, 20-а танкова дивізія, дивізія «Бранденбург», 17-а піхотна дивізія і залишки 545-ї дивізії фольксгренадерів, а також частини постачання 10-ї танкової дивізії СС.
На фото українські бійці Протипанцерної бригади «Вільна Україна».
80 років тому 21 квітня 1945 року, розпочалася контрнаступальна операція Вермахту під Бауценом. В якій взяла участь і Протипанцерна бригада «Вільна Україна» 2-ї дивізії УНА.
Битва тривала під час наступу 1-го "укрАинского" фронту РККА на Берлін. Бої велися в місті Бауцені і в сільських районах на північному сході.
Сили сторін були наступні.
З більшовицького боку це частини 52-ї та 5-ї гвардійської армій маршала Конєва. Та 2-га армія Войска польського генерала Сверчевського.
З німецького боку.
Це були частини 4-ї Танкової армії і 57-ого танкового корпусу. А саме у битві брали участь Парашутно-танковий корпус «Герман Герінг» до складу якого входила і бригада УНА «Вільна Україна» Петра Дяченка, 20-а танкова дивізія, дивізія «Бранденбург», 17-а піхотна дивізія і залишки 545-ї дивізії фольксгренадерів, а також частини постачання 10-ї танкової дивізії СС.
На фото українські бійці Протипанцерної бригади «Вільна Україна».
21.04.202510:40
Лист до редакції "Українського добровольця" бійця мотоциклетної роти охорони командуючого поліції в Норвегії Миколи Вишнівського.
21.04.202509:27
Некролог на Богдана Скрипника уродженця Чернівців бійця дивізії СС "Дас Райху" що поляг під Москвою.
21.04.202509:15
Вручення Бойового прапора 6-й Січовій стрілецькій дивізії Армії УНР Головним отаманом Симоном Петлюрою.
105 років тому 21 квітня 1920 року в м. Бердичів відбулося вручення Бойового Прапора 6-й дивізії.
Днем створення дивізії вважається 8 лютого 1920 року, коли вийшов перший наказ про створення цього з'єднання комдива Марка Безручка. Спочатку вона мала назву 1-ї Окремої української дивізії, але вже в березні отримала свою остаточну назву 6-ї відповідно до нової нумерації в Армії УНР. Формувалася вона в м. Ланцут переважно з інтернованих козаків і старшин Армії УНР які відступили в Польщу після Трикутника смерті. Основний кістяк дивізії склали старшини та козаки колишнього Осадного корпусу та Групи Січових Стрільців Євгена Коновальця після їх саморозпуску в грудні 1919.
Дивізія відзначилася у визвольному поході спільно з поляками на Київ в травні 1920 та в обороні Замостя в серпні 1920. Багато козаків дивізії брали участь в Другому Зимовому поході Армії УНР.
105 років тому 21 квітня 1920 року в м. Бердичів відбулося вручення Бойового Прапора 6-й дивізії.
Днем створення дивізії вважається 8 лютого 1920 року, коли вийшов перший наказ про створення цього з'єднання комдива Марка Безручка. Спочатку вона мала назву 1-ї Окремої української дивізії, але вже в березні отримала свою остаточну назву 6-ї відповідно до нової нумерації в Армії УНР. Формувалася вона в м. Ланцут переважно з інтернованих козаків і старшин Армії УНР які відступили в Польщу після Трикутника смерті. Основний кістяк дивізії склали старшини та козаки колишнього Осадного корпусу та Групи Січових Стрільців Євгена Коновальця після їх саморозпуску в грудні 1919.
Дивізія відзначилася у визвольному поході спільно з поляками на Київ в травні 1920 та в обороні Замостя в серпні 1920. Багато козаків дивізії брали участь в Другому Зимовому поході Армії УНР.
21.04.202505:52
Лист до редакції "Українського добровольця" бійця 2-ї батареї 304-го артилерійського полку Вермахту Івана Рука.
21.04.202505:34
У ніч на 21 квітня 1918 року, Кримська група запорожців Петра Болбочана Армії УНР, провела зухвалу операцію. Несподіваним штурмом захопила Чонгарський залізничний міст через затоку Сиваш і зайняла село Таганаш у Криму.
Все вирішила несподіваність нападу, за наказом Болбочана курінний Михайло Зелінський, відібравши 20 козаків сердитих, озброєних ручними кулеметами, на повному ходу проскочив на дрезинах міст і закидав ручними гранатами найближчу охорону.
Слідом був вихід Семена Лощенка Героя Битви під Крутами ерой бою під Крутами. Він на бронепотязі став впоперек ворожих позицій і відкрив шквальний вогонь з кулеметів та гармат. Решту доконала атака запорожців через міст.
Більшовики не встигли підірвати замінований міст.
Укріпрайон на перешийку до Криму вважався нездоланними й будувався за останнім словом інженерної фортифікації.
На фото Командир Запорізької дивізії генерал Олександр Натіїв (в центрі) та полковник Петро Болбочан зі знаками розрізнення отамана бригади. Весна 1918 року.
Все вирішила несподіваність нападу, за наказом Болбочана курінний Михайло Зелінський, відібравши 20 козаків сердитих, озброєних ручними кулеметами, на повному ходу проскочив на дрезинах міст і закидав ручними гранатами найближчу охорону.
Слідом був вихід Семена Лощенка Героя Битви під Крутами ерой бою під Крутами. Він на бронепотязі став впоперек ворожих позицій і відкрив шквальний вогонь з кулеметів та гармат. Решту доконала атака запорожців через міст.
Більшовики не встигли підірвати замінований міст.
Укріпрайон на перешийку до Криму вважався нездоланними й будувався за останнім словом інженерної фортифікації.
На фото Командир Запорізької дивізії генерал Олександр Натіїв (в центрі) та полковник Петро Болбочан зі знаками розрізнення отамана бригади. Весна 1918 року.
20.04.202516:14
20.04.202516:12
IN MEMORIAM
20 квітня 1891 року, народився Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник
20 квітня 1891 року, народився Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник
20.04.202514:44
Генерал Східних добровольчих військ Гельміх (попередник Е. Кестрінґа), нагороджує добровольців.
20.04.202513:50
Замітка про свій кавалерійський ескадрон УВВ вояка Г. Маслія
20.04.202511:18
IN MEMORIAM 20.IV.1889
88!
88!
Рекорди
25.04.202523:59
1.8KПідписників24.05.202123:59
400Індекс цитування25.01.202523:59
5.2KОхоплення 1 допису21.04.202515:57
602Охоп рекл. допису02.02.202516:23
18.86%ER25.01.202523:59
348.45%ERRПереслав з:
Terra Kozakorum
05.04.202520:04
ГОГОЛЬ!
Жаль не вдалось повіншувати видатного земляка у день народження, втім зафіксувати його тут хотів уже дуже давно.
Микола Васильович, онук прадідів великих, і прадід не менш великих онуків. Провидець, веселун, ненажера, трагікомік, тонкий антрополог, естет, християнин та правдивий, романтичний плід полтавської породи, котру і оспівав у віках. Той хто зміг поєднати це все в ледь вловимих, але проникливих і тільки з його талантом суголосних візій - ландшафтної, шляхетної, богемної і буржуазної. Що все вже вищеописане існувало вкупі, під вінцем його, безперечно народного МІСТИЦИЗМУ.
Велет письма та співець нашої минувщини і духу. Геній що зафіксував на віки безсмертні нашу поставу і архетип, провокатор тонких струн наших душ, що й досі мобілізує нащадків, та пускає туман в очі нічого так і не зрозумівшим, крім небагатьох - кацапам.
Для них описаний миршавий Акакій Акакічь в потріпаній шинельці, для нас написаний дебелий як Дніпро - Тарас Бульба, з прадіда Остапа, котрих їм не зрозуміти через низькість походження.
Митець - який є канонічним тестом на ідіота, всі його ненависники, або так само ненавидять Русь-Україну, або не розуміють її.
Як констатував козлобородий Розанов: "Я всю жизнь боролся и ненавидел Гоголя: и в 62 года думаю — Ты победил, ужасный хохол".
HOHOL PRIDE - WORLD WIDE!
Жаль не вдалось повіншувати видатного земляка у день народження, втім зафіксувати його тут хотів уже дуже давно.
Микола Васильович, онук прадідів великих, і прадід не менш великих онуків. Провидець, веселун, ненажера, трагікомік, тонкий антрополог, естет, християнин та правдивий, романтичний плід полтавської породи, котру і оспівав у віках. Той хто зміг поєднати це все в ледь вловимих, але проникливих і тільки з його талантом суголосних візій - ландшафтної, шляхетної, богемної і буржуазної. Що все вже вищеописане існувало вкупі, під вінцем його, безперечно народного МІСТИЦИЗМУ.
Велет письма та співець нашої минувщини і духу. Геній що зафіксував на віки безсмертні нашу поставу і архетип, провокатор тонких струн наших душ, що й досі мобілізує нащадків, та пускає туман в очі нічого так і не зрозумівшим, крім небагатьох - кацапам.
Для них описаний миршавий Акакій Акакічь в потріпаній шинельці, для нас написаний дебелий як Дніпро - Тарас Бульба, з прадіда Остапа, котрих їм не зрозуміти через низькість походження.
Митець - який є канонічним тестом на ідіота, всі його ненависники, або так само ненавидять Русь-Україну, або не розуміють її.
Як констатував козлобородий Розанов: "Я всю жизнь боролся и ненавидел Гоголя: и в 62 года думаю — Ты победил, ужасный хохол".
HOHOL PRIDE - WORLD WIDE!
01.04.202512:27
УВВ про оцінку вояків УПА та УНРА, від квітня 1944 р.
“Повідомляючи про бойову діяльність і порухи українських повстанців на окупованих землях Волині, Київщини й Поділля, висловлювали ми, як орган УВВ, радість з приводу того, що українська патріотична і свідома молодь та актив, згуртовані в повстанчих відділах, зрозуміли нарешті, що з большевиками можна говорити лише зброєю, та що без допомоги Німецької Армії Україна, слаба й зруйнована та викривавлена, не встоїться перед навалою сталінських орд. Ми вітали збройний відрух українських повстанців, як збройний чин непобореної, хоч поневоленої нації, що не вмерла і хоче та буде жити. Ми, старшини й вояки УВВ, бачимо в масовому повстанні українців проти Сталіна доказ слушности нашого чину, а повстанців уважаємо побратимами, що після важких розчарувань при першій нагоді прийдуть у наші курені, сотні й загони та разом з нами під прапором з Тризубом, плече-в-плече з німецьким вояком і найкращою молоддю Европи підуть до військової боротьби, слави і перемоги“.
“Повідомляючи про бойову діяльність і порухи українських повстанців на окупованих землях Волині, Київщини й Поділля, висловлювали ми, як орган УВВ, радість з приводу того, що українська патріотична і свідома молодь та актив, згуртовані в повстанчих відділах, зрозуміли нарешті, що з большевиками можна говорити лише зброєю, та що без допомоги Німецької Армії Україна, слаба й зруйнована та викривавлена, не встоїться перед навалою сталінських орд. Ми вітали збройний відрух українських повстанців, як збройний чин непобореної, хоч поневоленої нації, що не вмерла і хоче та буде жити. Ми, старшини й вояки УВВ, бачимо в масовому повстанні українців проти Сталіна доказ слушности нашого чину, а повстанців уважаємо побратимами, що після важких розчарувань при першій нагоді прийдуть у наші курені, сотні й загони та разом з нами під прапором з Тризубом, плече-в-плече з німецьким вояком і найкращою молоддю Европи підуть до військової боротьби, слави і перемоги“.
18.04.202513:33
За Честь Предків!
Видалено05.04.202511:54
03.04.202519:58
Фото Володимира Катрюка під час його служби у 30-ій гренадерській дивізії СС «Зіглінга».(30.Waffen-Grenadier-Division der SS).
1944 рік
1944 рік
20.04.202511:18
IN MEMORIAM 20.IV.1889
88!
88!
27.03.202521:55
Після смачного гуляшу й солодкого, попиваємо каву, запалюємо цигарки, й починається розмова. Про що? Про все. Хлопців багато, і то з різних країв України, з Волині, Київщини й Полтавщини, Галичини й Холмщини. Кожний вже щось пережив за цей бурхливий час, щось має у скарбниці споминів, має про що розказати.
Ось обозний Г., колишній власник ресторану в К. він повернувся з тяжких боїв під Н. й оповідає: «я тоді до полковника, а він, треба Вам знати, був старий український вояк, з Петлюрою бив колись большевиків, голошусь і кажу, що піду на розвідку. Й пішов. Зо мною стрільці, Дуда й ще один хлопець...»
Г. розповідає про бій з большевиками, славну смерть Дуди й перемогу над червоними бандитами. Про героїчний бій української частини, яку вів з атаки в атаку тричі ранений, сивий український полковник. Молодші, що ще не були в бою, дивляться очима на Г. і слухають уважно.
(С) [У вишкільному таборі українських піонерів СС] «Український доброволець » ч.№78 від 11.11.1944
Ось обозний Г., колишній власник ресторану в К. він повернувся з тяжких боїв під Н. й оповідає: «я тоді до полковника, а він, треба Вам знати, був старий український вояк, з Петлюрою бив колись большевиків, голошусь і кажу, що піду на розвідку. Й пішов. Зо мною стрільці, Дуда й ще один хлопець...»
Г. розповідає про бій з большевиками, славну смерть Дуди й перемогу над червоними бандитами. Про героїчний бій української частини, яку вів з атаки в атаку тричі ранений, сивий український полковник. Молодші, що ще не були в бою, дивляться очима на Г. і слухають уважно.
(С) [У вишкільному таборі українських піонерів СС] «Український доброволець » ч.№78 від 11.11.1944
04.04.202521:24
Німецьке посвідчення ЯВПГ Скоропадського.
04.04.202513:54
“Залізний чобіт Німеччини задушить любу силу“ та молитва за Гітлера.
Зі спогадів мереф'янського комуніста (містечко Мерефа що під Харковом) про Другу світову, де він зокрема згадує про голову «Просвіти» Сидоренка Григорія, священика УАПЦ Лук'яненка Миколу та бурґомістра Мерефи члена ОУН(м) Петра Байбака.
Заслуговує уваги зокрема спогади про Байбака та Лук'яненка. Що Лук'яненко зокрема пішов у священики щоб молитися за Гітлера та просити Бога смерті бійцям Червоної армії.
А бурґомістр Байбак в управі говорив: “Залізний чобіт Німеччини задушить любу силу“
Зі спогадів мереф'янського комуніста (містечко Мерефа що під Харковом) про Другу світову, де він зокрема згадує про голову «Просвіти» Сидоренка Григорія, священика УАПЦ Лук'яненка Миколу та бурґомістра Мерефи члена ОУН(м) Петра Байбака.
Заслуговує уваги зокрема спогади про Байбака та Лук'яненка. Що Лук'яненко зокрема пішов у священики щоб молитися за Гітлера та просити Бога смерті бійцям Червоної армії.
А бурґомістр Байбак в управі говорив: “Залізний чобіт Німеччини задушить любу силу“
31.03.202521:15
Лист єфрейтора 406-го гренадерського полку, 201-ї Охоронної дивізії Вермахту Гриця Сумченка родом з Харківщини до редакції «Українського добровольця».
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.
