Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Переглянути
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Переглянути
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Переглянути
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Переглянути
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Переглянути
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Переглянути
Terra Kozakorum avatar

Terra Kozakorum

Степова ойкумена
Зворотній зв'язок @T_Kz_bot
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПублічний
Верифікація
Не верифікований
Довіреність
Не надійний
Розташування
МоваІнша
Дата створення каналуЧерв 12, 2022
Додано до TGlist
Лист 04, 2023
Я власник каналу
Історія змін
Прикріплена група
TK
Слонячка
7

Рекорди

24.12.202423:59
1.2KПідписників
31.05.202423:59
150Індекс цитування
14.08.202423:59
2KОхоплення 1 допису
28.12.202423:59
367Охоп рекл. допису
12.04.202518:37
9.68%ER
15.08.202423:59
180.60%ERR

Популярні публікації Terra Kozakorum

Всі дописи
13.04.202512:29
​Для кращого розуміння того наскільки пан Ярослав обезбашений чолов'яга зверніть увагу на те коли він уперше після війни приїхав в Україну, до Бережан і рідного села, а саме - 1989 рік.

Так звісно, це вже перестроїчний, горбачьовський совок з гласністю, кооперативними квартирами, дефіцитом, змогою виїзду та першими підприємцями-мільйонерами і точками напруги що ось вибухнуть.

Але це все ще совок, це все ще КГБ, і все ще репресивна машина, котра бавилась не лише каральною психіатрією, а й цілком собі смертними вироками. Звісно система яка поступово інерційно гуманнішала після сталінських часів, але з усе ще мільйонами стукачів та омертою їхніх жертв. Апарат який попри свою чахлість був куди потужніше нинішньої ерефії.

Час коли колос уже валився з глиняних ніг, але ще не впав, і тільки-тільки прибрав пазурі з Афганістану, втім ще був здатний на сатанинські розправи, як то криваві придушення виступів свого різномасного населення, що вже вловило вітер змін. Ще по ШИзо і засланням чалились політв'язні, а неблагонадійні за 101-м кілометром.

В цей же самий рік, на сусідній Волині був засуджений і розстріляний останній закатований за совдепа бойовик УПА - Іван Савович Гончарук, ровесник Гуньки.

Так, звісно, тисячі інших уже переважно були амністовані і жили давно початим новим життям, хтось гірше, хтось краще, хтось вдома, а хтось правдами і не правдами, роками і хабарями пробиваючи шлях в Україну з каторжних висілків, як і Гончарук, що осів на Харківщині.

Хтось часто навіть непогано влаштувався, чимало було й тих хто зміг вдало приховати минуле, "говорячи не з тим ким можеш - а з тим ким треба", хтось зміг затесатись в країнах ОВД.

Втім зіграти в рулетку ще можна було спокійно. Звісно у совок приїздили наприклад колишні німецькі вояки, лазили мільйони колишніх каторжан.

АЛЕ НЕ "ІЗМЄННІКІ УРОДІНИ", та ще й з СС!

Щоб ось так душевно і борзо прорватись додому, до того ж не інкогніто, бо навіть будь у Гуньки ліві документи, він приїхав не просто кудись в Україну, подивитись там Київ, а до рідного порогу, де всі знали хто він і де його родичів ясне діло тягали ще по тим часам, та на якого не маю сумніву сексоти настрочили не одну маляву - це випадок безпрецедентний.

А саме головне - ніхто у 89 не знав що буде в 91 - опісля якого, відповідний контингент уже повалив масово, могли прогнозувати, провіщати і мріяти, але не знати, пам'ятаючи гіркий досвід "возвращєнцев" 20-40-х, а ось пан Ярослав знав, вловив і погнав, хвацько і сміливо пропетлявши у геополітичному гармидері, плюнувши голему прямо в рило.

Це десь якби зараз котрийсь з РДК чи ЛСР зганяв би не ховаючись на побивку додому в Новгород і повернувся знов їбашити своїх зьом.

Ось теперки можете уявити на скільки пан Ярослав - кремінь.
13.04.202508:55
Діти блядєй вчергове поновили свій відповідний статус, на цей раз в Сумах, ще й на Вербну Неділю, перед тим у Кривому Розі.

Я ніколи не злорадствував з якихось жертв у противника якщо це стосується цивільних (з обумовками), та й не збираюсь в подальшому, але за всі ці роки підмітив характерні особливості, що стосуються московитської демонічної дійсності, такий собі закон накопичення насилля.

Чим кривавіше та віроломніше їх чергове блядство, тим яскравіший потім наступний Крокус, Норд-Ост, Беслан, Волгодонськ і веселіші покатухи на метро, а потім октябрі 17-х чи августи 91-х.

Бог - не фраєр.
Post media background
Post media
05.04.202520:51
Найшлась таки одна свиня - з мільйону козаків.
05.04.202522:07
Розанов:

​"Дьявол помешал палочкой дно: и со дна пошли токи мути, болотных пузырьков… Это пришёл Гоголь. За Гоголем всё. Тоска. Недоумение… Гоголь отвинтил какой-то винт внутри русского корабля, корабль стал разваливаться. Он «открыл кингстоны» «после чего началось неудержимое, медленное, год от году, потопление России. После Гоголя Крымская война уже не могла быть выиграна".
05.04.202521:53
​"У Ростопчиной при Вяземском, Самарине и Толстом разговорились о духе, в котором написаны ваши «Мертвые души», и Толстой сделал замечание, что вы всех русских представили в отвратительном виде, тогда как всем малороссиянам дали вы что-то вселяющее участие, несмотря на смешные стороны их; что даже и смешные стороны имеют что-то наивно-приятное; что у вас нет ни одного хохла такого подлого, как Ноздрев; что Коробочка не гадка именно потому, что она хохлачка. Он, Толстой, видит даже невольно вырвавшееся небратство в том, что когда разговаривают два мужика и вы говорите: «два русских мужика»; Толстой и после него Тютчев, весьма умный человек, тоже заметили, что москвич уже никак бы не сказал «два русских мужика». Оба говорили, что ваша вся душа хохлацкая вылилась в «Тарасе Бульбе», где с такой любовью вы выставили Тараса, Андрия и Остапа".
23.03.202512:04
*Доповнення*

А, до речі да, людей які усвідомлено пишуть і називають міста Галицької корони - Пшемисл, Жешув і Хелм, замість - Перемишль, Ряшів і Холм, треба пиздить арматурою по горбу.
Переслав з:
Terra Kozakorum avatar
Terra Kozakorum
20.03.202515:40
Сьогодні мені принагідно згадався вірш Горліса-Горського, з його "Тюремних поезій", написаний в 1932, після чергової втечі з тюрми ОГПУ на Кубані.

Вольф теж встиг побувати в застінках, але гебешники піймали облизня. Та й мріяв він рівно про те що і Юрій Юрійович:

Юрба – південно-гомінка.
На обрії – Кавказу пляма.
Чому така мені чужа
Ця вулиця – весною п’яна?

Козачко! У твоїх очах
Я бачу привиди омани.
Чекіст – іронія в устах –
Іде усміхнений за нами.

Тебе весна манить, бере в полон.
Йому – ти бранка для забави.
Я згадую весну далеку над Дніпром,
Весну розкішну і криваву.

Про гомін горобців розмову він завів.
Юнак назустріч глянув вогнеметно.
Цей – як і я, цей снить про спів…
Про спів веселий кулеметів.

То не моя весна.
Моя весна прийде з громами.
Із брязкотом шабель, під шелест прапорів,
З ненавистю й любов’ю до нестями,
Із криком ранених й піснями таборів.
Переслав з:
Полум'я наших душ avatar
Полум'я наших душ
Post media background
Post media
10.04.202511:56
"Хіві" Східний фронт.
Переслав з:
Terra Kozakorum avatar
Terra Kozakorum
Post media background
Post media
07.04.202520:39
Прославляючи Народженого Тобою, хвалимо Тебе, Богородице, всі ми, як Божий живий храм, бо Господь, що все тримає рукою Своєю, оселившись в утробі Твоїй, освятив, прославив Тебе й навчив усіх взивати:

Радуйся, скиніє Бога Слова; радуйся, свята над святими.

Радуйся, ковчеже, позолочений Духом; радуйся, скарбнице життя невичерпна.

Радуйся, дорогоцінний вінче царів побожних; радуйся, чесна похвало ієреїв боголюбивих.

Радуйся, стовпе непохитний Церкви Христової; радуйся, держави нерушима стіно.

Радуйся, бо через Тебе досягаються перемоги; радуйся, бо через Тебе падають вороги.

Радуйся, тіла мого зцілення; радуйся, душі моєї спасіння.

Радуйся, Невісто Неневісна.

Картина Олександра Олександровича Мурашка, 1909 рік.
05.04.202523:51
​Осісьо недавно, восени, пили з Миколою Васильовичем, жаль не чарку - але кохве. У Полтаві.

Подумалось мені ше тоді, коли хто не вивіз з першого допису про Гоголя те, які ж кілотони помиїв пережила його світла пам'ять, особливо після початку повномасштабки.

Недалекі в цім випадку хунвейбіни намагались "одмінить" його скопом з толпою як суперечливих персонажів, так і відвертого мотлоху. Але чому я радий, і був здивований щире - те шо колективні фаршмаки з укртві виявляється не монополісти, і такі як рід Яновських - не по їх закантачених зубах.

Власне пояснити - шо не так, ніхто й не зміг.

Хтось скаже шо Гоголь - це персонаж імперський, й буде цілком правий, але до половини. Інша ж полягатиме в тому, шо вся ця постколоніЯльна штудія, це лише бажання просолідаризуватись за сходний кошт з якимись екваторіальними людожерами.

Інша частина полягатиме в тому шо Україна, власне і не була колонією, хоч і несе на собі "тяжолоє наслєдіє" того що САМА ПРИДУМАЛА на пару з остезейськими німцями, рівно настільки ж як і ненавиділа наваяного Голема.

Одним з таких творців-ненависників і був Гоголь, але не тільки він - більшість українців 19-го століття.

Миргородський дідич, питомо україномовний, що своєю лексикою та граматикою, яку б жив би він нині нарекли б чимось накшталт суржику - бісив ними сучасників-кацапів до посиніння, ненавидячи трупносмердий Пєтєрбург апофеозом з якого вийшов миршавий і унилий угрюмофін Акакій, з якого потім матеріалізувався й інший, сучасніший рахіт з лєнінградской подворотні. В той же час не проходило і дня, щоби попович не марив Диканькою, Елладою та Римом в яких і про які міг писати щось людське.

Закидаючи таке Гоголю, для принциповості треба згадать і українців у Відні, а ще раніше подлубавши і у Варшаві, чого ніхто звісно не робе, та й не збирається, і не дуже по-правді і треба.

Власне не бачив щоб хтось закидав Юрію Дрогобичу латинські твори, з якими носяться як першою українською філософією. Так і Гоголь не заслуговує подібних кпинів, в той же час будучи визначником того що мова - контекстуально може бути лише комунікативним засобом, і хоч і важливою, але не визначальною складовою ідентичності, якою вона не була в прозі наприклад - Шевченка.

Тут і одвічна проблема, між тим "як сказано" і "про що", й у випадку Гоголя превалює саме друге.

Для України ця ситуація не є новою, і якщо брати книжну ЦСМ, і якщо взяти наприклад Юліуша Словацького (сором на ваші голови як не читали), що будучи волинським вірменином, оспівав Україну й Козаччину не гірше за свого полтавського ровесника, дарма що польською. Й не кажучи за своїх сучасників, типу підляського татарчука-піздабола Сенкевича, втім з якого геніальний Єжи Гоффман створив епохальне кіно по темі, чого українці не спромоглись з часів (ще й яких) і руки геніального Миколайчука (до речі - по Гоголю).

У всих цих мнимих контроверсіях, коли недалеким виконавцям, типу неофітів з "Деколонізації", спускались маляви на кого гавкати фальцетом, Гоголь й тут вийшов переможцем, бо хоч навіть комсомольці і дібрались до кількох сільських вулиць в його честь, десь стільки ж на його славу і перейменували.

Чого на жаль не скажеш про донських отаманів.

А тут вже за спостереженнями, виділивши за дужки людей флюгерного складу, найбільшими гоголененавистниками виявились новітні латинники, маленька, але істерична секта, яким той же Тарас Бульба як червона попинка бикові. Ви всі її знаєте і десь бачили - гонорові жечпуспулітовці, свідки латинки, "прогресивний папізм VS відстала Ортодоксія", поц Вишневецький - їхнє всьо, а Богдан насрав в штани, та інші читачі баби Наталі Старченко та житомирські скінхеди Федчуки. Центральноукраїнські рогоносці, що так і не допетрали де живуть, як мислять на Заході й як вигляде Схід.

Так от, шо з цього літературознавчого опису про Андріїв Тарасовичів я мав на увазі так це те - шо їбать їх в рота, а нам своє робить.

З Гоголем, Шевченком і Котляревським як стовпами духу.

Будьте як Остапи - літературний і особливо прототипічний для Тараса👌
05.04.202518:59
​ГОГОЛЬ!

Жаль не вдалось повіншувати видатного земляка у день народження, втім зафіксувати його тут хотів уже дуже давно.

Микола Васильович, онук прадідів великих, і прадід не менш великих онуків. Провидець, веселун, ненажера, трагікомік, тонкий антрополог, естет, християнин та правдивий, романтичний плід полтавської породи, котру і оспівав у віках. Той хто зміг поєднати це все в ледь вловимих, але проникливих і тільки з його талантом суголосних візій - ландшафтної, шляхетної, богемної і буржуазної. Що все вже вищеописане існувало вкупі, під вінцем його, безперечно народного МІСТИЦИЗМУ.

Велет письма та співець нашої минувщини і духу. Геній що зафіксував на віки безсмертні нашу поставу і архетип, провокатор тонких струн наших душ, що й досі мобілізує нащадків, та пускає туман в очі нічого так і не зрозумівшим, крім небагатьох - кацапам.

Для них описаний миршавий Акакій Акакічь в потріпаній шинельці, для нас написаний дебелий як Дніпро - Тарас Бульба, з прадіда Остапа, котрих їм не зрозуміти через низькість походження.

Митець - який є канонічним тестом на ідіота, всі його ненависники, або так само ненавидять Русь-Україну, або не розуміють її.

Як констатував козлобородий Розанов: "Я всю жизнь боролся и ненавидел Гоголя: и в 62 года думаю — Ты победил, ужасный хохол".

HOHOL PRIDE - WORLD WIDE!
20.03.202515:33
#Radio_Terra_Kozakorum
13.04.202508:55
10.04.202518:59
19 березня, свій столітній ювілей святкував всесвітньовідомий Ярослав Гунька, галицький СС-ман з Урмані на Бережанщині.

Пан Ярослав перехуярив вдосталь красної паскуди у молодості, та спокійно жив в містечку Норт-Бей у канадському Онтаріо.

Саме він виступав у місцевому парламенті, що облетіло увесь світ, не забувши салютнути з трибуни, ставши неначе ладаном для всіх чортів сучасності.

Першими охуїли від злості кацапи, а згодом підтяглись "союзники і адвокати" з Тель-Авіва і Варшави, не забулись також вставити свого клюва кугути з Антинімеччини.

Вцілому все по-класці, і всі врешті-решт пішли нахуй.

А панові Ярославу - многая літа!

Тут можна почитати його короткий спогад в кількох частинах:

https://t.me/terra_kozakorum/504
https://t.me/terra_kozakorum/505
https://t.me/terra_kozakorum/506

1 фото - пан Ярослав в Дивізії, середній знизу.
2 фото - 1989 рік, зустріч з мамою по 46 рокам розлуки.

Також закордоном живе ще кілька українських ветеранів СС і Вермахту, але дані про них суперечливі.
Переслав з:
Terra Kozakorum avatar
Terra Kozakorum
10.04.202518:23
Зенон Іванович Врублевський, 97 років - учасник бойової групи Баєрсдорфа, особистий шофер легендарного полковника Армії УНР і Дивізії "Галичина" Івана Ремболовича (розстріляного москалями у 1950), під Бродами потрапив у полон, втік з табору в Пермській області, зумів повернутися до Львова і приєднався до УПА, арештований у 1947, засуджений до 25 років і 5 років позбавлення у правах із конфіскацією, пройшов табори Свердловська, Караганди, Кемерово, Воркути, повернувся додому у 1960.

Не реабілітований.

В ГУЛАГу сидів разом з козаками виданими в Австрії англійцями, а також разом з упівцями, власівцями, вояками УВВ і лісовими братами, разом воювали проти урок, яких натравлювали на політичних в'язнів і полонених.

В одній з чергових, на жаль, невдалих спроб вибратись на волю, утік з табору з двома радянськими офіцерами посадженими за критику сталінського ладу.

Многая літа!
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.