Економіка
Економіка України
Економіка
09.05.202514:29
Розетка каже, що в ній виросли продажі товарів для дому та городу, а ще косметики
Зустріли цікавий допис Владислава Чечоткіна, засновника Розетки, де він ділиться статистикою продажів деяких категорій товарів. Статистика досить оптимістична, але, на наш погляд, потребує коментарів та глибшої аналітики.
В коментарях Владислав зазначив, що йдеться саме про продажі в штуках, а не грошах. Це важливо, адже через інфляцію продажі могли піднятися, тоді як кількісно обсяги впасти. Але в даному випадку це не так.
І все ж таки чому країна, яка за три роки втратила частину територій, а мільйони її громадян вимушені були поїхати за кордон, купує зараз більше?
Давайте міркувати разом:
▪️Внаслідок війни дрібні офлайн та онлайн магазини могли закритися, і Розетка могла просто скористатися прогалинами ринку, що з’явилися. Тож не знаючи маркетингову стратегію компанії за ці три роки, складно зробити висновок, що загалом в країні стали більше купувати косметики чи товарів для дому. Можливо це наслідок перерозподілу ринку, і загалом ринок міг навіть скоротитися;
▪️Люди дійсно могли переключитися на власні городи та облаштування домівок. Скорочення попиту у сфері послуг могло простимулювати людей займатися ще чимось, окрім основної роботи. Тим більше, що консервована городина не псується і зберігається при кімнатній температурі, тож це могло стати популярним видом запасів після окупації та відключень електроенергії, коли холодильники не справлялись.
▪️Ну а щодо декоративної косметики – то звичайно ж, порівнюючи з 2021 роком, ми забуваємо про Covid-19, коли косметикою не було сенсу навіть користуватися: ми всі сиділи по домах і якщо виходили на вулиці, то в масках.
Не претендуємо на істину, реальні причини зростання продажів варто шукати у глибинних дослідженнях конкретних ринкових ніш 🔍😊
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Зустріли цікавий допис Владислава Чечоткіна, засновника Розетки, де він ділиться статистикою продажів деяких категорій товарів. Статистика досить оптимістична, але, на наш погляд, потребує коментарів та глибшої аналітики.
🗨 “Попросив статистику продажів у декількох категоріях за період березень-квітень з 2021 по 2025 рік. <...> Зараз ми бачимо, що люди призвичаїлися жити життя під час великої війни. Тому деякі категорії не просто догнали, а перевершили рівень лютого 2022 року.
Наприклад:
Товари для дачі, саду й городу — впали на 72% у березні-квітні 2022-го. За рік почалося зростання. А у 2024-му українці купили на 50% більше таких товарів, ніж у 2021-му. І цього року буде ще більше. Що може краще свідчити про віру в майбутнє, ніж турбота про свій сад і землю?
Товари для дому — ще один показник. Зараз продаємо їх на 25% більше, ніж у 2021 році.
А ще українські жінки відправили категорію декоративної косметики в космос — зростання на 110% (!), в порівнянні з 2021. Свого часу червона помада стала символом стійкості жінок під час Другої світової. Сьогодні — те саме.
І в цій українській життєствердності ми бачимо також дуже багато надії”.
В коментарях Владислав зазначив, що йдеться саме про продажі в штуках, а не грошах. Це важливо, адже через інфляцію продажі могли піднятися, тоді як кількісно обсяги впасти. Але в даному випадку це не так.
І все ж таки чому країна, яка за три роки втратила частину територій, а мільйони її громадян вимушені були поїхати за кордон, купує зараз більше?
Давайте міркувати разом:
▪️Внаслідок війни дрібні офлайн та онлайн магазини могли закритися, і Розетка могла просто скористатися прогалинами ринку, що з’явилися. Тож не знаючи маркетингову стратегію компанії за ці три роки, складно зробити висновок, що загалом в країні стали більше купувати косметики чи товарів для дому. Можливо це наслідок перерозподілу ринку, і загалом ринок міг навіть скоротитися;
▪️Люди дійсно могли переключитися на власні городи та облаштування домівок. Скорочення попиту у сфері послуг могло простимулювати людей займатися ще чимось, окрім основної роботи. Тим більше, що консервована городина не псується і зберігається при кімнатній температурі, тож це могло стати популярним видом запасів після окупації та відключень електроенергії, коли холодильники не справлялись.
▪️Ну а щодо декоративної косметики – то звичайно ж, порівнюючи з 2021 роком, ми забуваємо про Covid-19, коли косметикою не було сенсу навіть користуватися: ми всі сиділи по домах і якщо виходили на вулиці, то в масках.
Не претендуємо на істину, реальні причини зростання продажів варто шукати у глибинних дослідженнях конкретних ринкових ніш 🔍😊
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
07.05.202510:40
Чи реально відкрити ще один шлях для українських експортерів — морем до Грузії
Новий логістичний маршрут для українських експортерів на горизонті. Поромне сполучення між Україною та Грузією може стати реальністю, але які перешкоди доведеться подолати?
Ірина Коссе, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, аналізує ситуацію та виклики.
Відновлене поромне сполучення скорочує шлях до ринків Середньої Азії та Кавказу, зменшує логістичні витрати та відкриває нові можливості для українського бізнесу. Замість тривалих поїздок через Туреччину вздовж Чорного моря — прямий морський шлях.
Перші кроки вже зроблено — "Укрзалізниця" разом із приватною компанією "Укрферрі" провели два тестові рейси з Чорноморська до Батумі цієї весни. Третій рейс уже анонсовано.
Але шлях до регулярного сполучення не такий простий:
🚢 Технічні проблеми:
▪️"Укрферрі" лише планує відремонтувати пором Vilnius (50 вагонів, 50 вантажівок)
▪️"Укрзалізниця" має власні пороми "Герої Плевни" та "Герої Шипки" (48 вагонів), але вони не експлуатувалися з 2015 року, їх ремонт ще не профінансовано
⚓️ Інфраструктурні обмеження:
▪️Брак причалів для регулярних перевезень (наразі доступний лише один)
▪️Можлива поява нових гравців на ринку погіршить ситуацію з причалами
🤝 Міжнародна співпраця:
▪️Потреба в єдиному наскрізному тарифі до країн Середньої Азії
▪️Необхідність спрощення транзитних процедур
▪️Виклики з обміном інформацією щодо ремонтів вагонів після виходу України із систем СНД
Цей проєкт логічно доповнює Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут і може зацікавити навіть Китай, вписавшись у концепцію "Один пояс — один шлях".
Хоча попит та інтерес до поромних перевезень є значними, реалізація проєкту потребуватиме часу та зусиль. Ситуацію ускладнює й політичний аспект — проросійський курс Тбілісі останніми роками.
Нам залишається з обережним оптимізмом спостерігати за розвитком цього перспективного напрямку української логістики.
🔍Повну версію статті читайте на сайті AgroTimes
#ІЕД #море #транспорт
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Новий логістичний маршрут для українських експортерів на горизонті. Поромне сполучення між Україною та Грузією може стати реальністю, але які перешкоди доведеться подолати?
Ірина Коссе, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, аналізує ситуацію та виклики.
Відновлене поромне сполучення скорочує шлях до ринків Середньої Азії та Кавказу, зменшує логістичні витрати та відкриває нові можливості для українського бізнесу. Замість тривалих поїздок через Туреччину вздовж Чорного моря — прямий морський шлях.
Перші кроки вже зроблено — "Укрзалізниця" разом із приватною компанією "Укрферрі" провели два тестові рейси з Чорноморська до Батумі цієї весни. Третій рейс уже анонсовано.
Але шлях до регулярного сполучення не такий простий:
🚢 Технічні проблеми:
▪️"Укрферрі" лише планує відремонтувати пором Vilnius (50 вагонів, 50 вантажівок)
▪️"Укрзалізниця" має власні пороми "Герої Плевни" та "Герої Шипки" (48 вагонів), але вони не експлуатувалися з 2015 року, їх ремонт ще не профінансовано
⚓️ Інфраструктурні обмеження:
▪️Брак причалів для регулярних перевезень (наразі доступний лише один)
▪️Можлива поява нових гравців на ринку погіршить ситуацію з причалами
🤝 Міжнародна співпраця:
▪️Потреба в єдиному наскрізному тарифі до країн Середньої Азії
▪️Необхідність спрощення транзитних процедур
▪️Виклики з обміном інформацією щодо ремонтів вагонів після виходу України із систем СНД
Цей проєкт логічно доповнює Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут і може зацікавити навіть Китай, вписавшись у концепцію "Один пояс — один шлях".
Хоча попит та інтерес до поромних перевезень є значними, реалізація проєкту потребуватиме часу та зусиль. Ситуацію ускладнює й політичний аспект — проросійський курс Тбілісі останніми роками.
Нам залишається з обережним оптимізмом спостерігати за розвитком цього перспективного напрямку української логістики.
🔍Повну версію статті читайте на сайті AgroTimes
#ІЕД #море #транспорт
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
29.04.202514:49
Фіксована ціна на електроенергію для українців залишається до осені
🔍Кабінет Міністрів продовжив дію фіксованого тарифу на електроенергію для населення до 31 жовтня 2025 року.
Це означає, що всі індивідуальні та колективні побутові споживачі продовжать платити 4,32 грн/кВт*год.
Якщо у вас встановлений двозонний лічильник, ви й надалі зможете економити, використовуючи "нічний тариф" у розмірі 2,16 грн/кВт*год.
#енергетика
Джерело
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
🔍Кабінет Міністрів продовжив дію фіксованого тарифу на електроенергію для населення до 31 жовтня 2025 року.
Це означає, що всі індивідуальні та колективні побутові споживачі продовжать платити 4,32 грн/кВт*год.
Якщо у вас встановлений двозонний лічильник, ви й надалі зможете економити, використовуючи "нічний тариф" у розмірі 2,16 грн/кВт*год.
#енергетика
Джерело
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
18.04.202513:11
У березні Індекс Відновлення Ділової Активності значно покращився — опитування ІЕД
📊 За даними щомісячного опитування підприємців у березні 2025 спостерігаємо суттєве покращення ділової активності порівняно з лютим 2025, при цьому позитивні зміни відбулися для підприємств усіх розмірів.
Що змінилося у березні:
▪️ Більше підприємств відзначають покращення: 26,9% порівняно з 21,2% у лютому
▪️ Зменшилася частка тих, хто повідомив про погіршення: 14,7% (було 20,7%)
▪️ Загальний Індекс Відновлення Ділової Активності зріс з 0,00 до 0,12
Особливості ситуації:
▪️ Більшість бізнесу (58,4%) не відчуває змін порівняно з аналогічним місяцем минулого року
▪️ ІВДА покращився для підприємств усіх розмірів
▪️ Хоча показник мікропідприємств залишається найнижчим, спостерігається позитивна динаміка другий місяць поспіль
📈 На графіку можна простежити як змінювалась ділова активність різних груп підприємств, де помітне поступове відновлення ситуації, особливо для малого бізнесу.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
📊 За даними щомісячного опитування підприємців у березні 2025 спостерігаємо суттєве покращення ділової активності порівняно з лютим 2025, при цьому позитивні зміни відбулися для підприємств усіх розмірів.
Що змінилося у березні:
▪️ Більше підприємств відзначають покращення: 26,9% порівняно з 21,2% у лютому
▪️ Зменшилася частка тих, хто повідомив про погіршення: 14,7% (було 20,7%)
▪️ Загальний Індекс Відновлення Ділової Активності зріс з 0,00 до 0,12
Особливості ситуації:
▪️ Більшість бізнесу (58,4%) не відчуває змін порівняно з аналогічним місяцем минулого року
▪️ ІВДА покращився для підприємств усіх розмірів
▪️ Хоча показник мікропідприємств залишається найнижчим, спостерігається позитивна динаміка другий місяць поспіль
📈 На графіку можна простежити як змінювалась ділова активність різних груп підприємств, де помітне поступове відновлення ситуації, особливо для малого бізнесу.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
15.04.202512:02
«Економічні тенденції з точки зору бізнесу (березень 2025)»
Починаємо презентацію березневої хвилі опитування керівників підприємств.
Обговоримо економічні тенденції з точки зору бізнесу, вплив російських терористичних атак бізнесові очікування, основні перешкоди для розвитку бізнесу.
Спікери:
▪️ Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД, керівниця Центру досліджень сучасного суспільства
▪️ Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД
▪️ Модератор: Андрій Бутін, старший науковий співробітник ІЕД
📱Трансляція і запис презентації буде за посиланням
#ІЕД #NRES #заходи
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Починаємо презентацію березневої хвилі опитування керівників підприємств.
Обговоримо економічні тенденції з точки зору бізнесу, вплив російських терористичних атак бізнесові очікування, основні перешкоди для розвитку бізнесу.
Спікери:
▪️ Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД, керівниця Центру досліджень сучасного суспільства
▪️ Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД
▪️ Модератор: Андрій Бутін, старший науковий співробітник ІЕД
📱Трансляція і запис презентації буде за посиланням
#ІЕД #NRES #заходи
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
11.04.202510:05
Рекорд з травня 2023-го. У березні інфляція прискорилась до 14,6%
Інфляція у березні вчергове прискорилась і склала 14,6% до попереднього року (дпр) порівняно з 13,4% дпр у лютому. Прискорення зростання цін відбувається насамперед тимчасові сезонні чинники.
Ціни на яйця зросли у березні аж на 45% дпр в тому числі через те, що минулоріч у цей же час спостерігався обвал цін на яйця. Тобто база порівняння була дуже низькою. З іншого боку на вартість яєць також вплинули високі витрати виробників (зокрема на оплату праці) та низький урожай минулого року. Тож якщо рахувати до лютого-2025, то яйця подорожчали майже на 19%.
У місячному виразі інфляція становила 1,5% до попереднього місяця, що також стало своєрідним рекордом: це найбільший показник за останні чотири місяці. Втім це переважно відображало сезонне зростання цін на одяг та взуття (магазини виставили нові літні колекції), а також фрукти та овочі плюс вищі ціни на яйця.
Також за оцінкою Держстату продовжувалось зростання цін на ліки попри заяви Уряду про очікуване зниження цін на ліки та відповідні адміністративні заходи.
Загалом за винятком перелічених вище груп зростання цін в середньому було близьким до рівня лютого.
#ціни
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Інфляція у березні вчергове прискорилась і склала 14,6% до попереднього року (дпр) порівняно з 13,4% дпр у лютому. Прискорення зростання цін відбувається насамперед тимчасові сезонні чинники.
Ціни на яйця зросли у березні аж на 45% дпр в тому числі через те, що минулоріч у цей же час спостерігався обвал цін на яйця. Тобто база порівняння була дуже низькою. З іншого боку на вартість яєць також вплинули високі витрати виробників (зокрема на оплату праці) та низький урожай минулого року. Тож якщо рахувати до лютого-2025, то яйця подорожчали майже на 19%.
У місячному виразі інфляція становила 1,5% до попереднього місяця, що також стало своєрідним рекордом: це найбільший показник за останні чотири місяці. Втім це переважно відображало сезонне зростання цін на одяг та взуття (магазини виставили нові літні колекції), а також фрукти та овочі плюс вищі ціни на яйця.
Також за оцінкою Держстату продовжувалось зростання цін на ліки попри заяви Уряду про очікуване зниження цін на ліки та відповідні адміністративні заходи.
Загалом за винятком перелічених вище груп зростання цін в середньому було близьким до рівня лютого.
#ціни
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
08.05.202512:01
Про Угоду ми вже писали вище, а от і результат голосування в Верховній Раді👆
Переслав з:
Блог економіста
05.05.202514:39
💥 Як рятували критичне обладнання Курахівської ТЕС
У 2023 році я вже писала про три місяці і 35 тис. км, які подолав трансформатор на шляху з Японії до України. Тоді ми святкували прибуття обладнання, яке мало посилити енергосистему. Але цього разу — історія про іншу логістику. Про те, як енергетики вивозили трансформатори з-під обстрілів, аби зберегти їх для країни.
Курахівська ТЕС — одна з найстаріших в Україні, яка навіть пережила Другу світову. Але не витримала нової — російсько-української. Всього за 5 км від фронту, під щоденними обстрілами, працівники прийняли складне рішення: демонтувати і евакуювати 50% обладнання. Це була єдина можливість врятувати генератори, трансформатори, системи керування, які могли ще працювати на інших станціях.
🏗 Що складного в перевезенні трансформатора вагою 210 тонн, якщо навколо війна?
• Працювали вночі — менше шансів, що ворог помітить.
• Спершу укріплювали мости, бо не всі витримують вагу як три вагони з вугіллям.
• Працювали кранівниці — спочатку тренувалися на трубах, аби синхронно вести крани.
• Безпека понад усе — високовольтні лінії відключали, логістика планувалась до найменших деталей.
• І найголовніше — емоційне навантаження. Це не просто обладнання. Це покоління, які будували станцію, і ринда з дому, яку вивіз один із працівників, як єдину згадку про втрачений дім.
🚛 Загалом — 352 фури великогабаритного обладнання. Понад п’ять місяців роботи, які нагадували військову спецоперацію.
У 2023 році я писала про трансформатор, який три місяці їхав до України й п’ять годин долав кожен міст. Війна вже йшла, але це був пост про відновлення — про те, як світло повертається. А сьогоднішня історія — про збереження: як не втратити те, що ще можна врятувати.
📌 Цей пост — шана тим, хто тримає енергетику країни на плаву не лише в кабінетах, а на блокових щитах керування.
У 2023 році я вже писала про три місяці і 35 тис. км, які подолав трансформатор на шляху з Японії до України. Тоді ми святкували прибуття обладнання, яке мало посилити енергосистему. Але цього разу — історія про іншу логістику. Про те, як енергетики вивозили трансформатори з-під обстрілів, аби зберегти їх для країни.
Курахівська ТЕС — одна з найстаріших в Україні, яка навіть пережила Другу світову. Але не витримала нової — російсько-української. Всього за 5 км від фронту, під щоденними обстрілами, працівники прийняли складне рішення: демонтувати і евакуювати 50% обладнання. Це була єдина можливість врятувати генератори, трансформатори, системи керування, які могли ще працювати на інших станціях.
🏗 Що складного в перевезенні трансформатора вагою 210 тонн, якщо навколо війна?
• Працювали вночі — менше шансів, що ворог помітить.
• Спершу укріплювали мости, бо не всі витримують вагу як три вагони з вугіллям.
• Працювали кранівниці — спочатку тренувалися на трубах, аби синхронно вести крани.
• Безпека понад усе — високовольтні лінії відключали, логістика планувалась до найменших деталей.
• І найголовніше — емоційне навантаження. Це не просто обладнання. Це покоління, які будували станцію, і ринда з дому, яку вивіз один із працівників, як єдину згадку про втрачений дім.
Пам’ятаю момент, коли вивозили ротор генератора – весь колектив зібрався вздовж алеї. Жінки плакали. Я бачив, як людям важко. Це було як початок прощання з рідною станцією – з місцем, де багато хто працював разом з рідними, цілими династіями. Це було не просто обладнання, а все наше життя.
Анатолій Боричевський, екс-директор Курахівської ТЕС
🚛 Загалом — 352 фури великогабаритного обладнання. Понад п’ять місяців роботи, які нагадували військову спецоперацію.
У 2023 році я писала про трансформатор, який три місяці їхав до України й п’ять годин долав кожен міст. Війна вже йшла, але це був пост про відновлення — про те, як світло повертається. А сьогоднішня історія — про збереження: як не втратити те, що ще можна врятувати.
📌 Цей пост — шана тим, хто тримає енергетику країни на плаву не лише в кабінетах, а на блокових щитах керування.
28.04.202515:17
Брак робочої сили залишився головною перешкодою для бізнесу в Україні у березні
За результатами опитування 475 промислових підприємств, проведеного ІЕД у березні 2025 року, основні події та зміни, які, на думку респондентів, найбільше впливають на ведення бізнесу:
Кадровий дефіцит залишається критичною проблемою:
▪️65% підприємств вказують на брак робочої сили як основну перешкоду для ведення бізнесу у березні
▪️Ця проблема незмінно посідає перше місце серед усіх викликів, з якими стикається український бізнес
Особливо гостро відчувають нестачу кадрів мікропідприємства, яким складніше конкурувати за працівників в умовах загального дефіциту робочої сили та мобілізації.
Основні зміни у трійці лідерів перешкод для бізнесу:
▪️«Брак робочої сили» з майже незмінним значенням (65% у березні порівняно з 64% у лютому) залишається на першій позиції
▪️«Небезпечно працювати» із майже незмінним значенням (53% у березні та 52% у лютому) піднімається з 3-го на 2-ге місце
▪️«Зростання цін на сировину та товари» із суттєвим зменшенням (із 56% до 48%) опускається з 2-го на 3-тє місце
Також варто відзначити:
▪️«Зменшення попиту», незважаючи на збільшення значення (із 29% до 32%), залишається на 4-му місці
▪️«Перебої з електроенергією» зі зменшенням значення вдвічі (із 18% у лютому до 9%) опускаються з 5-го на 8-ме місце
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
За результатами опитування 475 промислових підприємств, проведеного ІЕД у березні 2025 року, основні події та зміни, які, на думку респондентів, найбільше впливають на ведення бізнесу:
Кадровий дефіцит залишається критичною проблемою:
▪️65% підприємств вказують на брак робочої сили як основну перешкоду для ведення бізнесу у березні
▪️Ця проблема незмінно посідає перше місце серед усіх викликів, з якими стикається український бізнес
Особливо гостро відчувають нестачу кадрів мікропідприємства, яким складніше конкурувати за працівників в умовах загального дефіциту робочої сили та мобілізації.
Основні зміни у трійці лідерів перешкод для бізнесу:
▪️«Брак робочої сили» з майже незмінним значенням (65% у березні порівняно з 64% у лютому) залишається на першій позиції
▪️«Небезпечно працювати» із майже незмінним значенням (53% у березні та 52% у лютому) піднімається з 3-го на 2-ге місце
▪️«Зростання цін на сировину та товари» із суттєвим зменшенням (із 56% до 48%) опускається з 2-го на 3-тє місце
Також варто відзначити:
▪️«Зменшення попиту», незважаючи на збільшення значення (із 29% до 32%), залишається на 4-му місці
▪️«Перебої з електроенергією» зі зменшенням значення вдвічі (із 18% у лютому до 9%) опускаються з 5-го на 8-ме місце
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Переслав з:Блог економіста
18.04.202506:31
Сіла я, значить, читати інтерв’ю директора з логістики «НІБУЛОНу», аби краще зрозуміти, що відбувається в українському транспортному секторі. Очікувала почути про баржі, залізницю, проблеми з фрахтом — але найбільше мене зачепила… остання відповідь. На питання про головні виклики для агросектору директор з логістики «НІБУЛОНу» Сергій Калкутін відповів: не війна, не логістика, не податки. А кліматичні зміни.
💧 Раніше, каже він, Одещина була аграрним ельдорадо — добрі землі, гарні врожаї. А тепер фермери змушені масово відновлювати зрошення, ліквідоване ще у 90-х, бо без води — ніяк. Зникають класичні культури, натомість з’являються нішеві, які дають хоч якусь маржу. Тобто зміни клімату уже не десь там — вони тут. У полі. У рішенні, що сіяти.
📉 В Україні за останні 30 років середньорічна температура зросла більш ніж на 1,2°C. Це призводить до зменшення запасів ґрунтової вологи, зростання частоти посух, зменшення врожайності без адаптації. Особливо в зоні степу та лісостепу. І ці процеси вже прямо впливають на логістику: аграрії переходять до менш об’ємних, але дорожчих культур — це змінює обсяги перевезень, попит на типи транспорту, потребу в інфраструктурі.
🌍 Ще один тренд — рух «пустелі» з півдня на північ. За оцінками екологів, до 30% території України вже під загрозою опустелювання. І це не просто красива фраза. Це загроза для моделі агровиробництва, яка формувалась десятиліттями.
Принагідно нагадаю про свій допис 2021 року щодо прогнозів зміни клімату для України.
І що цікаво: попри війну, руйнування логістики, знищення Каховської ГЕС — саме клімат фігурує як виклик №1 у стратегічному плануванні великої агрокомпанії.
А що ми? Чи враховуємо ми це у державній політиці? У планах відбудови? Бо зміна клімату не чекає, поки ми виграємо війну. Вона вже тут. І вже впливає на економіку.
💧 Раніше, каже він, Одещина була аграрним ельдорадо — добрі землі, гарні врожаї. А тепер фермери змушені масово відновлювати зрошення, ліквідоване ще у 90-х, бо без води — ніяк. Зникають класичні культури, натомість з’являються нішеві, які дають хоч якусь маржу. Тобто зміни клімату уже не десь там — вони тут. У полі. У рішенні, що сіяти.
📉 В Україні за останні 30 років середньорічна температура зросла більш ніж на 1,2°C. Це призводить до зменшення запасів ґрунтової вологи, зростання частоти посух, зменшення врожайності без адаптації. Особливо в зоні степу та лісостепу. І ці процеси вже прямо впливають на логістику: аграрії переходять до менш об’ємних, але дорожчих культур — це змінює обсяги перевезень, попит на типи транспорту, потребу в інфраструктурі.
🌍 Ще один тренд — рух «пустелі» з півдня на північ. За оцінками екологів, до 30% території України вже під загрозою опустелювання. І це не просто красива фраза. Це загроза для моделі агровиробництва, яка формувалась десятиліттями.
Принагідно нагадаю про свій допис 2021 року щодо прогнозів зміни клімату для України.
І що цікаво: попри війну, руйнування логістики, знищення Каховської ГЕС — саме клімат фігурує як виклик №1 у стратегічному плануванні великої агрокомпанії.
А що ми? Чи враховуємо ми це у державній політиці? У планах відбудови? Бо зміна клімату не чекає, поки ми виграємо війну. Вона вже тут. І вже впливає на економіку.
14.04.202513:56
Досвід Польщі з євроінтеграції: 5 ключових уроків для України
Польща є одним із найуспішніших прикладів інтеграції до ЄС. За час членства Польща піднялася з 49% до понад 77% від середнього показника ВВП в ЄС.
Краще ІЕД разом із Варшавським інститутом підприємництва (WEI) проаналізував польський досвід у шести секторах економіки. Публікуємо висновки на основі колонки провідної наукової співробітниці Ірини Коссе.
П'ять важливих уроків для України:
▪️Глибокі реформи – основа успішного членства. Польща трансформувала державне управління, судову систему, економіку та антикорупційну політику. Для України критичними є незворотність та швидкість змін.
▪️Ефективне використання підтримки ЄС. Польща отримала понад 245 млрд євро від ЄС і вміло інвестувала їх у модернізацію інфраструктури та бізнес.
▪️Широка суспільна підтримка євроінтеграції, досягнута через активну інформаційну кампанію, що пояснювала громадянам переваги членства.
▪️Підготовка до викликів трудової міграції, з якими Польща зіткнулась після вступу.
▪️Завчасна гармонізація законодавства з нормами ЄС.
Цікаво, що польський досвід показує: побоювання щодо конкуренції часто не справджуються. Під час вступу до ЄС Польща теж боялася, що її фермери не витримають конкуренції на єдиному європейському ринку. Наразі ж експорт польської харчової продукції досяг 57 млрд євро.
🇪🇺Євроінтеграція — це щоденна, рутинна, але дуже вигідна робота. І чим краще Україна організує цей процес, тим швидше стане повноправною частиною європейської родини.
📝 Повну статтю Ірини Коссе "Найуспішніша інтеграція до ЄС: які уроки з досвіду Польщі може винести Україна" читайте за посиланням на сайті Європейської правди.
#ІЕД #торгівля #ЄС #США
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Польща є одним із найуспішніших прикладів інтеграції до ЄС. За час членства Польща піднялася з 49% до понад 77% від середнього показника ВВП в ЄС.
Краще ІЕД разом із Варшавським інститутом підприємництва (WEI) проаналізував польський досвід у шести секторах економіки. Публікуємо висновки на основі колонки провідної наукової співробітниці Ірини Коссе.
П'ять важливих уроків для України:
▪️Глибокі реформи – основа успішного членства. Польща трансформувала державне управління, судову систему, економіку та антикорупційну політику. Для України критичними є незворотність та швидкість змін.
▪️Ефективне використання підтримки ЄС. Польща отримала понад 245 млрд євро від ЄС і вміло інвестувала їх у модернізацію інфраструктури та бізнес.
▪️Широка суспільна підтримка євроінтеграції, досягнута через активну інформаційну кампанію, що пояснювала громадянам переваги членства.
▪️Підготовка до викликів трудової міграції, з якими Польща зіткнулась після вступу.
▪️Завчасна гармонізація законодавства з нормами ЄС.
Цікаво, що польський досвід показує: побоювання щодо конкуренції часто не справджуються. Під час вступу до ЄС Польща теж боялася, що її фермери не витримають конкуренції на єдиному європейському ринку. Наразі ж експорт польської харчової продукції досяг 57 млрд євро.
🇪🇺Євроінтеграція — це щоденна, рутинна, але дуже вигідна робота. І чим краще Україна організує цей процес, тим швидше стане повноправною частиною європейської родини.
📝 Повну статтю Ірини Коссе "Найуспішніша інтеграція до ЄС: які уроки з досвіду Польщі може винести Україна" читайте за посиланням на сайті Європейської правди.
#ІЕД #торгівля #ЄС #США
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
10.04.202512:39
Україні має почати готуватися до нового опалювального сезону вже зараз. Тим більше, що ціни на газ — прийнятні
Попри повномасштабне вторгнення і втрати, газовидобувний сектор України демонструє стійкість. У 2024 році Україна збільшила видобуток природного газу до 19,12 млрд куб. м (+2,3% порівняно з попереднім роком). Головними рушіями цього зростання виступили державні компанії:
▪️"Укргазвидобування" збільшило видобуток на 4,6% до 14,55 млрд кубометрів (найвищий показник за 6 років),
▪️"Укрнафта" – на 6,6% до 1,17 млрд кубометрів (найбільший обсяг з 2016 року).
▪️Натомість приватні компанії скоротили видобуток на 8% до 3,4 млрд кубометрів через блокування спецдозволів
Проте у першому кварталі 2025 року ситуація в газовому секторі суттєво ускладнилась через масовані російські атаки на критичну інфраструктуру видобування природного газу. За словами очільника "Нафтогазу" Романа Чумака, за перші три місяці поточного року ворог завдав понад 8 ракетно-дронових атак по об'єктам Групи, що призвело до більш ніж 100 влучань.
Reuters, з посиланням на власні джерела, пише, що видобуток природного газу в Україні у березні знизився на 40% порівняно з січнем 2025 року. А за даними Економічної правди, імпорт блакитного палива "Нафтогазом" у лютому зріс до максимуму за півтора року до 512 млн куб. м.
Ба більше: Україна завершує осінньо-зимовий період з рекордно низькими запасами газу, пишуть в ЕП. На початку квітня в підземних сховищах було менше 5 млрд куб. м газу, активного – лише 900 млн куб. м. Для порівняння: рік тому в сховищах залишалося близько 3,5 млрд куб. м активного газу.
Нафтогаз пише, що активно працює над відновленням пошкоджених газовидобувних об'єктів. Станом на початок квітня 2025 року компанія вже відновила половину обсягів видобутку, втрачених через російські атаки у лютому.
Водночас стає зрозуміло, що виключно на власному видобутку газу ми наступний опалювальний сезон пройти не зможемо — доведеться імпортувати.
Точний обсяг газу, який Україні буде потрібен на наступний сезон визначити важко, бо це залежить від інтенсивності російських обстрілів джерел видобутку газу та швидкості їхнього ремонту (де це можливо).
В меморандумі з МВФ йдеться про плани імпортувати близько 4 млрд. м³ газу у 2025 році, але ця цифра може зрости через наслідки обстрілів інфраструктури.
Сподіваємось, цього року ми імпортуватимемо газ до початку опалювального періоду, коли ціни на нього відносно низькі – графік вище це наочно показує.
#енергетика
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Попри повномасштабне вторгнення і втрати, газовидобувний сектор України демонструє стійкість. У 2024 році Україна збільшила видобуток природного газу до 19,12 млрд куб. м (+2,3% порівняно з попереднім роком). Головними рушіями цього зростання виступили державні компанії:
▪️"Укргазвидобування" збільшило видобуток на 4,6% до 14,55 млрд кубометрів (найвищий показник за 6 років),
▪️"Укрнафта" – на 6,6% до 1,17 млрд кубометрів (найбільший обсяг з 2016 року).
▪️Натомість приватні компанії скоротили видобуток на 8% до 3,4 млрд кубометрів через блокування спецдозволів
Проте у першому кварталі 2025 року ситуація в газовому секторі суттєво ускладнилась через масовані російські атаки на критичну інфраструктуру видобування природного газу. За словами очільника "Нафтогазу" Романа Чумака, за перші три місяці поточного року ворог завдав понад 8 ракетно-дронових атак по об'єктам Групи, що призвело до більш ніж 100 влучань.
Reuters, з посиланням на власні джерела, пише, що видобуток природного газу в Україні у березні знизився на 40% порівняно з січнем 2025 року. А за даними Економічної правди, імпорт блакитного палива "Нафтогазом" у лютому зріс до максимуму за півтора року до 512 млн куб. м.
Ба більше: Україна завершує осінньо-зимовий період з рекордно низькими запасами газу, пишуть в ЕП. На початку квітня в підземних сховищах було менше 5 млрд куб. м газу, активного – лише 900 млн куб. м. Для порівняння: рік тому в сховищах залишалося близько 3,5 млрд куб. м активного газу.
Нафтогаз пише, що активно працює над відновленням пошкоджених газовидобувних об'єктів. Станом на початок квітня 2025 року компанія вже відновила половину обсягів видобутку, втрачених через російські атаки у лютому.
Водночас стає зрозуміло, що виключно на власному видобутку газу ми наступний опалювальний сезон пройти не зможемо — доведеться імпортувати.
Точний обсяг газу, який Україні буде потрібен на наступний сезон визначити важко, бо це залежить від інтенсивності російських обстрілів джерел видобутку газу та швидкості їхнього ремонту (де це можливо).
В меморандумі з МВФ йдеться про плани імпортувати близько 4 млрд. м³ газу у 2025 році, але ця цифра може зрости через наслідки обстрілів інфраструктури.
Сподіваємось, цього року ми імпортуватимемо газ до початку опалювального періоду, коли ціни на нього відносно низькі – графік вище це наочно показує.
#енергетика
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Переслав з:
Залізний нардеп
08.05.202511:58
🇺🇸🇺🇦 Рада підтримала ратифікацію Угоди про копалини між США та Україною.
За основу та в цілому.
✅ За - 338
P.S. Говорив же, всі фракції та групи проголосували.
За основу та в цілому.
✅ За - 338
P.S. Говорив же, всі фракції та групи проголосували.
05.05.202509:01
5 питань до Угоди про корисні копалини
Минулого тижня Угода про корисні копалини, яку вже можна сміливо назвати продуктом української “гібридної дипломатії”, стала топ-новиною. Голова правління ІЕД Ігор Бураковський відзначає, що нинішній текст документу значно кращий за попередні варіанти, однак перед читачами документу постає ряд важливих питань, які потребуватимуть пропрацювання:
1️⃣ Безпека: зброя. Прямі гарантії безпеки для України відсутні. Водночас Угода містить пункт про те, що частиною капітального внеску США стане оціночна вартість військової допомоги (Стаття VI, п. 5).
▪️Питання 1: про які саме обсяги та номенклатуру військової допомоги йде мова (зброя, розвідувальна інформація, ремонт, ще щось)? Очевидно, що ці питання вирішуватимуться за межами Угоди.
▪️Питання 2: як США надалі співпрацюватимуть з іншими країнами в рамках постачання зброї для України? Ну і філософське питання, яке сьогодні чомусь практично не обговорюється: якою буде політика США в сфері торгівлі зброєю та передачі відповідних технологій?
2️⃣ Безпека: території. За даними Forbes за 2023 рік, понад 70% загальної суми від сукупної вартості корисних копалин в Україні припада¬ють на три області — Донецьку, Дніпропетровську та Луганську. За даними SecDev на окупованих територіях знаходиться 33% всіх українських рідкісноземельних металів.
▪️Питання до США: якщо ви пропонуєте віддати ці території РФ, то ви віддаєте «свої» гроші Путіну? Чи буде США активно боротись за повернення цих територій Україні в тому числі з економічних міркувань? А які будуть дії США, якщо рф захоче видобувати природні копалини на цих територіях?
3️⃣ Статус Партнерства. “У разі будь-якої невідповідності між законодавством України та цією Угодою, ця Угода <має> переважну силу щодо такої невідповідності” (Стаття ІІ, п. 3). І плюс до цього пункту — звільнення всіх платежів Партнерства від оподаткування, платежів, зборів тощо передбачених українським законодавством (Стаття IV, п. 2).
▪️Питання: чи є в Україні приклади інституцій з таким «екстериторіальним» статусом.
4️⃣ Інвестиційні процеси (Стаття VII). Угода передбачає механізм обов’язкового надання інвестиційної інформації Партнерству, яка стосується предмету його діяльності.
▪️Виникає питання, а як Партнерство використовуватиме цю інформацію, як щодо захисту комерційної таємниці інвесторів. До того ж Партнерство має безумовне право провести з інвестором «добросовісні переговори».
5️⃣ Валютні обмеження (Стаття V). Україна «може вжити розумних захисних заходів у вигляді обмежень на конвертацію гривні в долари», але при цьому «зобов'язується відшкодувати витрати та звільнити Партнерство (..Партнера з обмеженою відповідальністю … та Генерального партнера …) від усіх спричинених цим витрат та збитків».
▪️Виникає питання, а як щодо інших економічних агентів, які працюють з доларами, євро та іншими валютами? Чи не отримаємо ми купу позовів від зацікавлених сторін?
🔍Більш детальний аналіз Угоди від Ігоря Бураковського читайте на його сторінці в ФБ
#ІЕД #США #угода
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Минулого тижня Угода про корисні копалини, яку вже можна сміливо назвати продуктом української “гібридної дипломатії”, стала топ-новиною. Голова правління ІЕД Ігор Бураковський відзначає, що нинішній текст документу значно кращий за попередні варіанти, однак перед читачами документу постає ряд важливих питань, які потребуватимуть пропрацювання:
1️⃣ Безпека: зброя. Прямі гарантії безпеки для України відсутні. Водночас Угода містить пункт про те, що частиною капітального внеску США стане оціночна вартість військової допомоги (Стаття VI, п. 5).
▪️Питання 1: про які саме обсяги та номенклатуру військової допомоги йде мова (зброя, розвідувальна інформація, ремонт, ще щось)? Очевидно, що ці питання вирішуватимуться за межами Угоди.
▪️Питання 2: як США надалі співпрацюватимуть з іншими країнами в рамках постачання зброї для України? Ну і філософське питання, яке сьогодні чомусь практично не обговорюється: якою буде політика США в сфері торгівлі зброєю та передачі відповідних технологій?
2️⃣ Безпека: території. За даними Forbes за 2023 рік, понад 70% загальної суми від сукупної вартості корисних копалин в Україні припада¬ють на три області — Донецьку, Дніпропетровську та Луганську. За даними SecDev на окупованих територіях знаходиться 33% всіх українських рідкісноземельних металів.
▪️Питання до США: якщо ви пропонуєте віддати ці території РФ, то ви віддаєте «свої» гроші Путіну? Чи буде США активно боротись за повернення цих територій Україні в тому числі з економічних міркувань? А які будуть дії США, якщо рф захоче видобувати природні копалини на цих територіях?
3️⃣ Статус Партнерства. “У разі будь-якої невідповідності між законодавством України та цією Угодою, ця Угода <має> переважну силу щодо такої невідповідності” (Стаття ІІ, п. 3). І плюс до цього пункту — звільнення всіх платежів Партнерства від оподаткування, платежів, зборів тощо передбачених українським законодавством (Стаття IV, п. 2).
▪️Питання: чи є в Україні приклади інституцій з таким «екстериторіальним» статусом.
4️⃣ Інвестиційні процеси (Стаття VII). Угода передбачає механізм обов’язкового надання інвестиційної інформації Партнерству, яка стосується предмету його діяльності.
▪️Виникає питання, а як Партнерство використовуватиме цю інформацію, як щодо захисту комерційної таємниці інвесторів. До того ж Партнерство має безумовне право провести з інвестором «добросовісні переговори».
5️⃣ Валютні обмеження (Стаття V). Україна «може вжити розумних захисних заходів у вигляді обмежень на конвертацію гривні в долари», але при цьому «зобов'язується відшкодувати витрати та звільнити Партнерство (..Партнера з обмеженою відповідальністю … та Генерального партнера …) від усіх спричинених цим витрат та збитків».
▪️Виникає питання, а як щодо інших економічних агентів, які працюють з доларами, євро та іншими валютами? Чи не отримаємо ми купу позовів від зацікавлених сторін?
🔍Більш детальний аналіз Угоди від Ігоря Бураковського читайте на його сторінці в ФБ
#ІЕД #США #угода
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
25.04.202513:44
Інфляція знизиться до однознакового рівня у 2025 році – прогноз НБУ
Останній Інфляційний звіт НБУ приніс обережний оптимізм: хоча у найближчі місяці інфляція ще зростатиме, але вже з літа почне знижуватися і до кінця 2025 року сповільниться до 8,7%. А у 2026 році повернеться до цільового показника у 5%.
Що допоможе стримати інфляцію?
▪️Монетарна політика НБУ (облікова ставка залишиться на рівні 15,5% до IV кварталу 2025)
▪️Нові врожаї, що надійдуть на ринки
▪️Помірний ціновий тиск з боку торговельних партнерів (посилення торговельного протистояння між США та третіми країнами, насамперед Китаєм, призвело до зміни торговельних потоків та збільшення ролі регіональних ринків)
Економіка України продовжить відновлюватися — цьогоріч зростання ВВП прогнозується у 3,1% (у порівнянні з 2,9% минулого року), а у 2026-2027 роках — 3,7% і 3,9% відповідно.
Жорстка монетарна політика
НБУ утримуватиме облікову ставку на рівні 15,5% до проходження піку цінового тиску. Це вже сприяло зростанню інтересу до гривневих заощаджень. Якщо прогнози НБУ підтвердяться, ставка знизиться до 14% у IV кварталі 2025 року.
Ринок праці: дефіцит кадрів залишається
Попри зусилля з залучення нових категорій працівників (студентів, людей літнього віку, ветеранів, людей з інвалідністю), нестача кваліфікованої робочої сили зберігається. Також НБУ очікує, що дефіцит працівників стимулюватиме працедавців підвищувати реальні зарплати на 3-4% щороку, а безробіття поступово знизиться до 10% у 2027 році.
Міжнародне фінансування – важлива підтримка
Цього року Україна очікує отримати від міжнародних партнерів 55 млрд доларів США, що дозволить не лише профінансувати дефіцит бюджету, але й створити фінансовий буфер на наступний рік, коли обсяги зовнішньої допомоги, ймовірно, знизяться. Як і передбачав експерт ІЕД Віталій Кравчук, НБУ очікує отримати у 2025 році частину допомоги, яка очікувалась у майбутніх періодах.
Повний текст Інфляційного звіту за квітень 2025 року доступний на сайті НБУ.
#НБУ #прогнози
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Останній Інфляційний звіт НБУ приніс обережний оптимізм: хоча у найближчі місяці інфляція ще зростатиме, але вже з літа почне знижуватися і до кінця 2025 року сповільниться до 8,7%. А у 2026 році повернеться до цільового показника у 5%.
Що допоможе стримати інфляцію?
▪️Монетарна політика НБУ (облікова ставка залишиться на рівні 15,5% до IV кварталу 2025)
▪️Нові врожаї, що надійдуть на ринки
▪️Помірний ціновий тиск з боку торговельних партнерів (посилення торговельного протистояння між США та третіми країнами, насамперед Китаєм, призвело до зміни торговельних потоків та збільшення ролі регіональних ринків)
Економіка України продовжить відновлюватися — цьогоріч зростання ВВП прогнозується у 3,1% (у порівнянні з 2,9% минулого року), а у 2026-2027 роках — 3,7% і 3,9% відповідно.
Жорстка монетарна політика
НБУ утримуватиме облікову ставку на рівні 15,5% до проходження піку цінового тиску. Це вже сприяло зростанню інтересу до гривневих заощаджень. Якщо прогнози НБУ підтвердяться, ставка знизиться до 14% у IV кварталі 2025 року.
Ринок праці: дефіцит кадрів залишається
Попри зусилля з залучення нових категорій працівників (студентів, людей літнього віку, ветеранів, людей з інвалідністю), нестача кваліфікованої робочої сили зберігається. Також НБУ очікує, що дефіцит працівників стимулюватиме працедавців підвищувати реальні зарплати на 3-4% щороку, а безробіття поступово знизиться до 10% у 2027 році.
Міжнародне фінансування – важлива підтримка
Цього року Україна очікує отримати від міжнародних партнерів 55 млрд доларів США, що дозволить не лише профінансувати дефіцит бюджету, але й створити фінансовий буфер на наступний рік, коли обсяги зовнішньої допомоги, ймовірно, знизяться. Як і передбачав експерт ІЕД Віталій Кравчук, НБУ очікує отримати у 2025 році частину допомоги, яка очікувалась у майбутніх періодах.
Повний текст Інфляційного звіту за квітень 2025 року доступний на сайті НБУ.
#НБУ #прогнози
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
17.04.202517:33
НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%
Правління Національного банку України прийняло рішення залишити незмінною облікову ставку на рівні 15,5%. Це рішення спрямоване на підтримку стабільності валютного ринку, контроль інфляційних очікувань і поступове зниження інфляції до цільового показника 5%.
У I кварталі 2025 року інфляція зросла до 14,6% дпр, що близько до попереднього прогнозу НБУ. Попри це, НБУ бачить сигнали поступового послаблення інфляційного тиску. Згідно з прогнозом, влітку інфляція почне знижуватися, а наприкінці року сповільниться до 8,7%.
У НБУ також пообіцяли, що знижуватимуть облікову ставку після повернення інфляції до однозначного рівня, та не виключили підвищення ставки, якщо інфляція буде вищою за прогнози.
Прогноз економічного зростання дещо погіршився: прогноз зростання реального ВВП цього року знизився з 3,6% до 3,1%, і у 2026 році з 4,0% до 3,7%. Як наслідок прогнози НБУ стали ближчими до оцінок ІЕД.
Зміни у прогнозі НБУ відображають ефект останніх російських атак та вплив економічної політики США на світову економіку. Потенційні торгові війни поки що не мали впливу на українську економіку, але надалі такий вплив може негативно вплинути на зростання ВВП, тому НБУ знизив прогнозоване зростання ВВП на наступні роки.
Прогноз інфляції у 8,7% дпр у грудні цього року та 5,0% дпр у грудні 2026 року майже не змінився порівняно з попередніми оцінками (8,4% дпр і 5,0% дпр ). На думку НБУ ослаблення долара до євро і відповідно здорожчання частини імпорту України буде компенсуватись нижчими цінами на ряд сировинних товарів.
Очікується збільшення резервів НБУ у 2025 році до 57,6 млрд дол. За словами експерта ІЕД Віталія Кравчука, додаткових угод, які могли б пояснити таке зростання, не укладалось. Тож, імовірно, НБУ очікує отримати у 2025 році частину допомоги, яка очікувалась у майбутніх періодах.
#ІЕД #НБУ #ставки
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Правління Національного банку України прийняло рішення залишити незмінною облікову ставку на рівні 15,5%. Це рішення спрямоване на підтримку стабільності валютного ринку, контроль інфляційних очікувань і поступове зниження інфляції до цільового показника 5%.
У I кварталі 2025 року інфляція зросла до 14,6% дпр, що близько до попереднього прогнозу НБУ. Попри це, НБУ бачить сигнали поступового послаблення інфляційного тиску. Згідно з прогнозом, влітку інфляція почне знижуватися, а наприкінці року сповільниться до 8,7%.
У НБУ також пообіцяли, що знижуватимуть облікову ставку після повернення інфляції до однозначного рівня, та не виключили підвищення ставки, якщо інфляція буде вищою за прогнози.
Прогноз економічного зростання дещо погіршився: прогноз зростання реального ВВП цього року знизився з 3,6% до 3,1%, і у 2026 році з 4,0% до 3,7%. Як наслідок прогнози НБУ стали ближчими до оцінок ІЕД.
Зміни у прогнозі НБУ відображають ефект останніх російських атак та вплив економічної політики США на світову економіку. Потенційні торгові війни поки що не мали впливу на українську економіку, але надалі такий вплив може негативно вплинути на зростання ВВП, тому НБУ знизив прогнозоване зростання ВВП на наступні роки.
Прогноз інфляції у 8,7% дпр у грудні цього року та 5,0% дпр у грудні 2026 року майже не змінився порівняно з попередніми оцінками (8,4% дпр і 5,0% дпр ). На думку НБУ ослаблення долара до євро і відповідно здорожчання частини імпорту України буде компенсуватись нижчими цінами на ряд сировинних товарів.
Очікується збільшення резервів НБУ у 2025 році до 57,6 млрд дол. За словами експерта ІЕД Віталія Кравчука, додаткових угод, які могли б пояснити таке зростання, не укладалось. Тож, імовірно, НБУ очікує отримати у 2025 році частину допомоги, яка очікувалась у майбутніх періодах.
#ІЕД #НБУ #ставки
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
12.04.202509:55
Європейська відповідь Трампу: що ЄС може протиставити "торговій війні" США
Публікуємо основні тези зі статті Вероніки Мовчан, директорки з наукової роботи ІЕД для Європейської правди, про реакцію Європейського Союзу на нову хвилю протекціонізму США.
📊 Глобальна економіка переживає справжні "американські гірки" через торговельну політику адміністрації Трампа: додаткове універсальне 10% мито та окремі 25% мита на сталь, алюміній, автомобілі та запчастини.
🇪🇺ЄС обрав обережну відповідь:
▪️Поступовість і поміркованість замість миттєвої агресивної реакції;
▪️Заплановані контрзаходи вартістю близько 21-22 млрд євро (7,8% імпорту з США);
▪️Стратегічний тиск на "червоні" штати, що підтримали Трампа (погроза введення мита на сою, мигдаль, м'ясо);
▪️Пропозиція рішення — взаємні нульові мита на промислову продукцію.
Нещодавно ЄС призупинив введення відповідних мит на 90 днів після того, як Трамп відклав частину своїх обмежень. Це створює простір для переговорів без додаткової економічної шкоди.
В арсеналі ЄС залишається Інструмент протидії примусу (Anti-Coercion Instrument, ACI), який дозволяє обмежувати не лише торгівлю товарами, але й послугами (що може бути дуже чутливим для США, які мають профіцит у торгівлі послугами з ЄС), а також обмеження доступу щодо прямих іноземних інвестицій та державних закупівель.
📝 Повну статтю Вероніки Мовчан "Європейська відповідь Трампу: що ЄС може протиставити "торговій війні" США" читайте за посиланням на сайті Європейської правди.
#ІЕД #торгівля #ЄС #США
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Публікуємо основні тези зі статті Вероніки Мовчан, директорки з наукової роботи ІЕД для Європейської правди, про реакцію Європейського Союзу на нову хвилю протекціонізму США.
📊 Глобальна економіка переживає справжні "американські гірки" через торговельну політику адміністрації Трампа: додаткове універсальне 10% мито та окремі 25% мита на сталь, алюміній, автомобілі та запчастини.
🇪🇺ЄС обрав обережну відповідь:
▪️Поступовість і поміркованість замість миттєвої агресивної реакції;
▪️Заплановані контрзаходи вартістю близько 21-22 млрд євро (7,8% імпорту з США);
▪️Стратегічний тиск на "червоні" штати, що підтримали Трампа (погроза введення мита на сою, мигдаль, м'ясо);
▪️Пропозиція рішення — взаємні нульові мита на промислову продукцію.
Нещодавно ЄС призупинив введення відповідних мит на 90 днів після того, як Трамп відклав частину своїх обмежень. Це створює простір для переговорів без додаткової економічної шкоди.
В арсеналі ЄС залишається Інструмент протидії примусу (Anti-Coercion Instrument, ACI), який дозволяє обмежувати не лише торгівлю товарами, але й послугами (що може бути дуже чутливим для США, які мають профіцит у торгівлі послугами з ЄС), а також обмеження доступу щодо прямих іноземних інвестицій та державних закупівель.
📝 Повну статтю Вероніки Мовчан "Європейська відповідь Трампу: що ЄС може протиставити "торговій війні" США" читайте за посиланням на сайті Європейської правди.
#ІЕД #торгівля #ЄС #США
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
09.04.202511:28
Схоже, що український експорт до США може навіть виграти через торговельні війни, що розгортаються між США та всім світом
Заступник міністра економіки і торговий представник України Тарас Качка розповів про наслідки введення США нових мит для "Економічної правди"
2 квітня 2025 року США запровадили 10% мита на товари з усіх країн світу, включаючи Україну. Зі слів Качки, попри побоювання, ці зміни матимуть обмежений вплив на українську торгівлю, а для деяких виробників навіть відкриють нові можливості.
▪️Загальний обсяг експорту України до США: 870 млн доларів у 2024 році, що перевищує показники 2023 року завдяки покращенню логістики
▪️Металургійна продукція: 41% нашого експорту до США — чавун, ринок якого може навіть зрости через підвищений попит на сировину з боку американських сталеварів, оскільки поставки з Китаю стануть суттєво дорожчими через торговельну війну, яка вже почалась між США та Китаєм
▪️Соняшникова олія: експорт на 40 млн доларів, що може отримати конкурентну перевагу в США через вищі мита на пальмову олію з Індонезії та Малайзії
▪️Мед: 16% всього українського експорту меду (понад 20 млн доларів) спрямовується до США, де українська продукція є одним із лідерів на ринку. На думку Качки, попит збережеться або буде якесь заміщення. Найбільший постачальник меду у світі – Китай, проте в них мита вищі, ніж для України.
▪️Промислові товари: українські компанії постачають різноманітну продукцію, включаючи кришечки для пляшок, де Україна є одним із глобальних лідерів. Для таких невеликих постачальників нішевих продуктів мита можуть бути великим викликом.
Диференційований вплив нових мит:
▪️Для великих виробників: відносно обмежений вплив, оскільки металургійні гіганти мають можливість переорієнтувати потоки або компенсувати підвищення цін
▪️Для малого і середнього бізнесу: потенційно серйозний удар, коли навіть "втрата ринку на 100 тисяч доларів може бути відчутною" для невеликих компаній
▪️Для виробників труб: найбільш негативний вплив через 25-відсоткові мита, які діють з 12 березня за окремою прокламацією щодо сталі
Торговельні відносини України з ЄС:
▪️Тарас Качка пояснює, що Євросоюз також прагне швидко домовитися про подальшу вільну торгівлю з Україною. Якщо ЄС повернеться до умов торгівлі 2022 року, це може створити хибне враження про скасування всієї вільної торгівлі. Насправді йдеться лише про відновлення мит на окремі товари. Хоча Україна експортує незначну кількість таких товарів, для конкретних компаній та виробників, які їх постачають, це стане серйозним ударом.
Хоч економічний вплив буде обмеженим, політичні наслідки можуть бути серйозними — від паніки серед експортерів до нових маніпуляцій російської пропаганди.
▪️Сторони прагнуть досягти домовленостей до 5 червня або принаймні до кінця 2025 року (5 червня завершується дія автономних торгових преференцій ЄС).
▪️Україна розуміє, що існує декілька товарів, які суперчутливі для європейського ринку і повна лібералізація на них поки неможлива, тому Україна працює над звуженням списку цих товарів, які підпадатимуть під квоти та мита.
#торгівля
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Заступник міністра економіки і торговий представник України Тарас Качка розповів про наслідки введення США нових мит для "Економічної правди"
2 квітня 2025 року США запровадили 10% мита на товари з усіх країн світу, включаючи Україну. Зі слів Качки, попри побоювання, ці зміни матимуть обмежений вплив на українську торгівлю, а для деяких виробників навіть відкриють нові можливості.
▪️Загальний обсяг експорту України до США: 870 млн доларів у 2024 році, що перевищує показники 2023 року завдяки покращенню логістики
▪️Металургійна продукція: 41% нашого експорту до США — чавун, ринок якого може навіть зрости через підвищений попит на сировину з боку американських сталеварів, оскільки поставки з Китаю стануть суттєво дорожчими через торговельну війну, яка вже почалась між США та Китаєм
▪️Соняшникова олія: експорт на 40 млн доларів, що може отримати конкурентну перевагу в США через вищі мита на пальмову олію з Індонезії та Малайзії
▪️Мед: 16% всього українського експорту меду (понад 20 млн доларів) спрямовується до США, де українська продукція є одним із лідерів на ринку. На думку Качки, попит збережеться або буде якесь заміщення. Найбільший постачальник меду у світі – Китай, проте в них мита вищі, ніж для України.
▪️Промислові товари: українські компанії постачають різноманітну продукцію, включаючи кришечки для пляшок, де Україна є одним із глобальних лідерів. Для таких невеликих постачальників нішевих продуктів мита можуть бути великим викликом.
Диференційований вплив нових мит:
▪️Для великих виробників: відносно обмежений вплив, оскільки металургійні гіганти мають можливість переорієнтувати потоки або компенсувати підвищення цін
▪️Для малого і середнього бізнесу: потенційно серйозний удар, коли навіть "втрата ринку на 100 тисяч доларів може бути відчутною" для невеликих компаній
▪️Для виробників труб: найбільш негативний вплив через 25-відсоткові мита, які діють з 12 березня за окремою прокламацією щодо сталі
💡 Позиція України: "Ми готові обнулити мита на американську продукцію, і я думаю, що за першої-ліпшої нагоди будемо про це з адміністрацією США говорити", — зазначає Тарас Качка.
Торговельні відносини України з ЄС:
▪️Тарас Качка пояснює, що Євросоюз також прагне швидко домовитися про подальшу вільну торгівлю з Україною. Якщо ЄС повернеться до умов торгівлі 2022 року, це може створити хибне враження про скасування всієї вільної торгівлі. Насправді йдеться лише про відновлення мит на окремі товари. Хоча Україна експортує незначну кількість таких товарів, для конкретних компаній та виробників, які їх постачають, це стане серйозним ударом.
Хоч економічний вплив буде обмеженим, політичні наслідки можуть бути серйозними — від паніки серед експортерів до нових маніпуляцій російської пропаганди.
▪️Сторони прагнуть досягти домовленостей до 5 червня або принаймні до кінця 2025 року (5 червня завершується дія автономних торгових преференцій ЄС).
▪️Україна розуміє, що існує декілька товарів, які суперчутливі для європейського ринку і повна лібералізація на них поки неможлива, тому Україна працює над звуженням списку цих товарів, які підпадатимуть під квоти та мита.
"Торгівля буде існувати завжди. Очевидно, що українці вміють торгувати і вчаться робити це ще краще. А політики, як би не намагалися, не можуть її просто знищити. Зрештою, інтерес усього світу, усіх політиків у тому, щоб торгівля була, вона всім потрібна. Тож питання лише в тому, як цей сюжет буде розвиватися", — підсумовує Качка.
#торгівля
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
07.05.202514:04
Ділимось цікавим каналом, який ми самі читаємо:
👉 https://t.me/gorbach_squad
Там знаходять маловідомі, але дійсно цікаві дослідження, інфографіку та аналітику — від матеріалів The Economist до наукових статей про демографію, економіку, ШІ та не лише.
Без води, клікбейту й зайвих емоцій. Підписуйтесь!
👉 https://t.me/gorbach_squad
Там знаходять маловідомі, але дійсно цікаві дослідження, інфографіку та аналітику — від матеріалів The Economist до наукових статей про демографію, економіку, ШІ та не лише.
Без води, клікбейту й зайвих емоцій. Підписуйтесь!
01.05.202514:15
Що насправді стоїть за торговельною війною США проти Китаю
Голова правління ІЕД Ігор Бураковський проаналізував ключові претензії США до Китаю, які можуть призвести до нового витка торговельної війни. Ділимось основним з його колонки на NV.UA.
Нещодавно США знову заявили, що Китай не виконав зобов'язання Угоди "Фаза один" від 2020 року.
Але що саме не влаштовує США?
✅ Обмеження торгівлі: Китай контролює умови імпорту американських літаків, напівпровідників та сільгосппродукції.
✅ Агресивна економічна політика: Стратегія "Made in China 2025" спрямована на домінування китайських компаній у 10 ключових секторах через обмеження іноземного бізнесу.
✅ Передача технологій: Китай продовжує практику вимагання передачі американських технологій на неринкових умовах.
✅ Продовольчі бар'єри: Складна система реєстрації імпортерів харчових продуктів спрямована не так на безпеку, як на обмеження доступу.
✅ Унікальні стандарти: Запровадження власних стандартів без можливості участі партнерів у їх розробці.
✅ Державні закупівлі: Попри зобов'язання перед СОТ, Китай надає преференції національним виробникам.
✅ Інтелектуальна власність: Чи не найболючіше питання — недостатній захист комерційних таємниць та боротьба з контрафактом.
✅ Закриті ринки послуг: Особливо в сферах хмарних обчислень, телекомунікацій та розважального контенту.
Ігор Бураковський підкреслює, що США намагатимуться "обміняти" свої мита на відповідні поступки з боку ‘Китаю. Обидві країни зараз оцінюють наслідки потенційних торговельних обмежень, адже вони руйнують усталені виробничі ланцюги.
Які ж наслідки з усього цього для США та Китаю?
1️⃣ Стратегія США полягає в тому, щоб примусити Китай відкрити свої ринки для американського бізнесу.
2️⃣ США можуть спробувати обміняти “свої” митні тарифи на відповідні поступки з боку Китаю.
3️⃣ Обидві сторони активно оцінюють наслідки запровадження взаємних мит для різних секторів економіки.
4️⃣ Способом “деескалації” може стати модифікація Угоди про економічні та торговельні стосунки від 2020 року.
5️⃣ США бачать вирішення названих проблем виключно на двосторонній основі, що підриває усталені принципи функціонування світової торговельної системи, якими опікується СОТ.
🔍Повну версію статті читайте на сайті NV
#ІЕД #торгівля #США #Китай
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Голова правління ІЕД Ігор Бураковський проаналізував ключові претензії США до Китаю, які можуть призвести до нового витка торговельної війни. Ділимось основним з його колонки на NV.UA.
Нещодавно США знову заявили, що Китай не виконав зобов'язання Угоди "Фаза один" від 2020 року.
Але що саме не влаштовує США?
✅ Обмеження торгівлі: Китай контролює умови імпорту американських літаків, напівпровідників та сільгосппродукції.
✅ Агресивна економічна політика: Стратегія "Made in China 2025" спрямована на домінування китайських компаній у 10 ключових секторах через обмеження іноземного бізнесу.
✅ Передача технологій: Китай продовжує практику вимагання передачі американських технологій на неринкових умовах.
✅ Продовольчі бар'єри: Складна система реєстрації імпортерів харчових продуктів спрямована не так на безпеку, як на обмеження доступу.
✅ Унікальні стандарти: Запровадження власних стандартів без можливості участі партнерів у їх розробці.
✅ Державні закупівлі: Попри зобов'язання перед СОТ, Китай надає преференції національним виробникам.
✅ Інтелектуальна власність: Чи не найболючіше питання — недостатній захист комерційних таємниць та боротьба з контрафактом.
✅ Закриті ринки послуг: Особливо в сферах хмарних обчислень, телекомунікацій та розважального контенту.
Ігор Бураковський підкреслює, що США намагатимуться "обміняти" свої мита на відповідні поступки з боку ‘Китаю. Обидві країни зараз оцінюють наслідки потенційних торговельних обмежень, адже вони руйнують усталені виробничі ланцюги.
Які ж наслідки з усього цього для США та Китаю?
1️⃣ Стратегія США полягає в тому, щоб примусити Китай відкрити свої ринки для американського бізнесу.
2️⃣ США можуть спробувати обміняти “свої” митні тарифи на відповідні поступки з боку Китаю.
3️⃣ Обидві сторони активно оцінюють наслідки запровадження взаємних мит для різних секторів економіки.
4️⃣ Способом “деескалації” може стати модифікація Угоди про економічні та торговельні стосунки від 2020 року.
5️⃣ США бачать вирішення названих проблем виключно на двосторонній основі, що підриває усталені принципи функціонування світової торговельної системи, якими опікується СОТ.
🔍Повну версію статті читайте на сайті NV
#ІЕД #торгівля #США #Китай
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Переслав з:
Світова економіка
24.04.202510:45
МВФ прогнозує погіршення світового економічного зростання через торгові війни та невизначеність
📊 Згідно з квітневим оновленням Світового економічного прогнозу МВФ, глобальне економічне зростання сповільниться з приблизно 3,3% у 2024 році до 2,8% у 2025 році, перш ніж відновитися до 3% у 2026 році. Ці показники на 0,5 в.п. і 0,3 в.п. нижчі порівняно з прогнозами січня 2025 року.
США та Китай розпочали обмін торговельними ударами, що призвело до безпрецедентного підвищення митних ставок. За даними МВФ, станом на 14 квітня 2025 року ефективна ставка мит США на китайські товари досягла 115%, тоді як Китай відповів підвищенням власних тарифів на американські товари до 146%. Середня ефективна ставка мит США на імпорт з усього світу зросла з менш ніж 3% у січні до приблизно 25% у квітні.
Хто програє найбільше?
▪️США: прогноз зростання знижено на цілу відсоткову точку до 1,8% на 2025 рік через "більшу політичну невизначеність, торговельну напруженість і слабший споживчий попит". Мита продовжуватимуть тиснути на економіку і в 2026 році.
▪️Китай: економіка сповільниться до 4% у 2025 і 2026 роках (з попередніх 4,6% і 4,5% відповідно), незважаючи на оголошені фіскальні стимули.
▪️Європа та Японія: Єврозона ледве досягне 0,8% зростання у 2025 році, а Японія — лише 0,6% через прямий та опосередкований вплив нових мит.
Особливо сильно постраждають економіки, тісно інтегровані з США. Прогноз для Мексики різко знижено на 1,7 відсоткових пункти на 2025 рік через нові американські мита. Канада також відчує суттєвий вплив через мита, що набули чинності в березні.
Ризики залишаються високими, особливо для малих відкритих економік та країн, що розвиваються, які найменше можуть дозволити собі уповільнення глобального зростання саме зараз.
🔍Прочитати повністю квітневий звіт МВФ можна за посиланням
📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊
📊 Згідно з квітневим оновленням Світового економічного прогнозу МВФ, глобальне економічне зростання сповільниться з приблизно 3,3% у 2024 році до 2,8% у 2025 році, перш ніж відновитися до 3% у 2026 році. Ці показники на 0,5 в.п. і 0,3 в.п. нижчі порівняно з прогнозами січня 2025 року.
США та Китай розпочали обмін торговельними ударами, що призвело до безпрецедентного підвищення митних ставок. За даними МВФ, станом на 14 квітня 2025 року ефективна ставка мит США на китайські товари досягла 115%, тоді як Китай відповів підвищенням власних тарифів на американські товари до 146%. Середня ефективна ставка мит США на імпорт з усього світу зросла з менш ніж 3% у січні до приблизно 25% у квітні.
Хто програє найбільше?
▪️США: прогноз зростання знижено на цілу відсоткову точку до 1,8% на 2025 рік через "більшу політичну невизначеність, торговельну напруженість і слабший споживчий попит". Мита продовжуватимуть тиснути на економіку і в 2026 році.
▪️Китай: економіка сповільниться до 4% у 2025 і 2026 роках (з попередніх 4,6% і 4,5% відповідно), незважаючи на оголошені фіскальні стимули.
▪️Європа та Японія: Єврозона ледве досягне 0,8% зростання у 2025 році, а Японія — лише 0,6% через прямий та опосередкований вплив нових мит.
Особливо сильно постраждають економіки, тісно інтегровані з США. Прогноз для Мексики різко знижено на 1,7 відсоткових пункти на 2025 рік через нові американські мита. Канада також відчує суттєвий вплив через мита, що набули чинності в березні.
Ризики залишаються високими, особливо для малих відкритих економік та країн, що розвиваються, які найменше можуть дозволити собі уповільнення глобального зростання саме зараз.
🔍Прочитати повністю квітневий звіт МВФ можна за посиланням
📊 Слідкуйте за ключовими економічними новинами усього світу на каналі "Світова економіка" 📊
15.04.202515:12
Якщо ЄС не продовжить торговельні пільги для України, ми можемо недорахуватися $1,5 млрд експорту в ЄС.
🇪🇺🇺🇦 Уже в червні закінчується дія автономних торговельних заходів ЄС, що з 2022 року тимчасово скасували рештки тарифних обмежень доступу на ринок ЄС, серед яких найважливішими були тарифні квоти на окремі категорії української аграрної продукції. Цей пільговий режим став ключовим для підтримки українського експорту в умовах війни.
Що далі? Директорка з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан і радник з економічної політики Berlin Economics Рікардо Джуччі розробили чотири сценарії та оцінили торговельні й фіскальні наслідки кожного з них.
📉 У разі повернення до попередніх умов зони вільної торгівлі з тарифними квотами — найбільш негативного з можливих сценаріїв — Україна щороку втрачатиме $1,5 млрд експорту до ЄС.
Це вдарить по аграрному сектору, де квоти обмежують постачання пшениці, м’яса птиці, яєць, цукру, меду та деяких інших продуктів.
Альтернативні сценарії:
▪️ Повернення квот лише для “чутливих” товарів (йдеться про вже згадані вище пшеницю, м'ясо птиці тощо): падіння експорту на $1,2 млрд.
▪️ Розширення тарифних квот для “чутливих” товарів і скасування інших квот: зростання експорту на $77 млн.
▪️ Повна лібералізація: зростання експорту на $290 млн.
🔍 Повний текст дослідження читайте за посиланням
#ІЕД #торгівля #ЄС
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
🇪🇺🇺🇦 Уже в червні закінчується дія автономних торговельних заходів ЄС, що з 2022 року тимчасово скасували рештки тарифних обмежень доступу на ринок ЄС, серед яких найважливішими були тарифні квоти на окремі категорії української аграрної продукції. Цей пільговий режим став ключовим для підтримки українського експорту в умовах війни.
Що далі? Директорка з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан і радник з економічної політики Berlin Economics Рікардо Джуччі розробили чотири сценарії та оцінили торговельні й фіскальні наслідки кожного з них.
📉 У разі повернення до попередніх умов зони вільної торгівлі з тарифними квотами — найбільш негативного з можливих сценаріїв — Україна щороку втрачатиме $1,5 млрд експорту до ЄС.
Це вдарить по аграрному сектору, де квоти обмежують постачання пшениці, м’яса птиці, яєць, цукру, меду та деяких інших продуктів.
Альтернативні сценарії:
▪️ Повернення квот лише для “чутливих” товарів (йдеться про вже згадані вище пшеницю, м'ясо птиці тощо): падіння експорту на $1,2 млрд.
▪️ Розширення тарифних квот для “чутливих” товарів і скасування інших квот: зростання експорту на $77 млн.
▪️ Повна лібералізація: зростання експорту на $290 млн.
🔍 Повний текст дослідження читайте за посиланням
#ІЕД #торгівля #ЄС
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
11.04.202515:19
У 2024 році Україна не змогла витратити з виділених на відбудову коштів понад 7 млрд грн
Суттєва частка коштів, передбачених на відбудову, – щонайменше 7 млрд грн – не була освоєна у 2024 році з низки причин. Про це повідомили експерти проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, який підтримується Європейським Союзом.
Основні причини недовикористання коштів:
▪️Бюрократичні перепони
▪️Низька спроможність місцевих органів влади реалізовувати проєкти
▪️Затримки у публічних закупівлях
▪️Виділення коштів наприкінці року
▪️Складні процедури для проєктів від міжнародних фінансових організацій
За минулий рік було профінансовано 640 проєктів, але лише на 17,7 млрд грн із доступних 25 млрд грн за бюджетними програмами Мінрозвитку, які передбачали субвенції на відбудову та відновлення.
Проблеми виявили в усіх профільних розпорядників коштів. Агентство відновлення здійснило лише 78% планових видатків на відбудову, а Мінрозвитку – 70% за програмами відбудови та 40% за загальнодержавними програмами.
Уряд планує вдосконалити систему управління публічними інвестиціями, щоб забезпечити ефективне фінансування проєктів відбудови та відновлення.
На 2025 рік уже відібрано 92 проєкти з обсягом державного фінансування 36 млрд грн, але для їх повної реалізації необхідно 187 млрд грн від міжнародних фінансових організацій.
🔍Більше про ситуацію з відбудовою – у звіті “Контроль витрат на відновлення України” №17 за березень – квітень 2025 року.
#ІЕД #відбудова
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Суттєва частка коштів, передбачених на відбудову, – щонайменше 7 млрд грн – не була освоєна у 2024 році з низки причин. Про це повідомили експерти проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, який підтримується Європейським Союзом.
Основні причини недовикористання коштів:
▪️Бюрократичні перепони
▪️Низька спроможність місцевих органів влади реалізовувати проєкти
▪️Затримки у публічних закупівлях
▪️Виділення коштів наприкінці року
▪️Складні процедури для проєктів від міжнародних фінансових організацій
За минулий рік було профінансовано 640 проєктів, але лише на 17,7 млрд грн із доступних 25 млрд грн за бюджетними програмами Мінрозвитку, які передбачали субвенції на відбудову та відновлення.
Проблеми виявили в усіх профільних розпорядників коштів. Агентство відновлення здійснило лише 78% планових видатків на відбудову, а Мінрозвитку – 70% за програмами відбудови та 40% за загальнодержавними програмами.
"Коштів на фінансування відбудови та відновлення в бюджеті було достатньо мало порівняно з потребами, але навіть їх ми не завжди були здатні витратити", – зазначила Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця ІЕД.
Уряд планує вдосконалити систему управління публічними інвестиціями, щоб забезпечити ефективне фінансування проєктів відбудови та відновлення.
На 2025 рік уже відібрано 92 проєкти з обсягом державного фінансування 36 млрд грн, але для їх повної реалізації необхідно 187 млрд грн від міжнародних фінансових організацій.
🔍Більше про ситуацію з відбудовою – у звіті “Контроль витрат на відновлення України” №17 за березень – квітень 2025 року.
#ІЕД #відбудова
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
08.04.202512:36
Врожай пшениці цьогоріч впаде на 2 млн тонн. Прогноз Світової продовольчої організації
У своєму березневому звіті на 2025 рік FAO прогнозує подальше ускладнення ситуації для українського аграрного сектору. Незважаючи на це, Україна залишається важливим гравцем на світовому продовольчому ринку та все ще входить до топ-10 виробників пшениці.
▪️Прогнозується помірне зниження виробництва пшениці — з 22,4 млн тонн у 2024 році до 22 млн тонн у 2025 році. Причини: дефіцит опадів в Україні і погіршення перспектив врожайності. Утім, за показниками врожаю пшениці Україна далеко не в аутсайдерах. У нас очікується лише -2% врожаю цьогоріч, тоді як в Ірані, наприклад, прогнозується майже 30% падіння.
▪️Виробництво ячменю та інших зернових у 2024 році — 32,3 млн тонн (-15,4% до 2023 року), переважно через скорочення врожаю кукурудзи, що сильно постраждав від літньої посухи. Прогноз по цих зернових ФАО не наводить.
▪️Площа посівів пшениці у 2025 році перевищить показники 2024 року. На жаль, автори звіту також не наводять конкретні показники, проте пояснюють причини: військові дії, що ускладнюють доступ до полів, обмежене фінансування аграріїв, пошкоджена інфраструктура та дефіцит дощів, який стане ключовим кліматичним фактором сезону.
Експортні перспективи та ціни:
▪️Прогноз українського експорту кукурудзи на 2024/25 МР* — 21 млн тонн (за даними Мінагро, вже експортували 17,2 млн тонн)
▪️Прогноз експорту пшениці на 2024/25 МР — 16,2 млн тонн (за даними Мінагро, вже експортували 13.2 млн тонн)
▪️Експортні ціни на українську продовольчу пшеницю в січні 2025 року були на 18% вищими порівняно з минулорічним рівнем.
Аграрна продукція залишається головним елементом українського експорту товарів. У 2024 році на неї припало 63,4% всього експорту товарів з України.
А що там на росії? У росії також прогнозується -2% врожаю пшениці (до 80 млн тонн через погані погодні умови і зниження площ). З ячменем схожа історія. Цікаво, що в Україні посівні площі скорочуються все ж таки насамперед через війну, а на росії через що — просто погана погода?...
* — маркетинговий рік в Україні для зернових культур зазвичай триває з 1 липня поточного року до 30 червня наступного року.
#агро
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
У своєму березневому звіті на 2025 рік FAO прогнозує подальше ускладнення ситуації для українського аграрного сектору. Незважаючи на це, Україна залишається важливим гравцем на світовому продовольчому ринку та все ще входить до топ-10 виробників пшениці.
▪️Прогнозується помірне зниження виробництва пшениці — з 22,4 млн тонн у 2024 році до 22 млн тонн у 2025 році. Причини: дефіцит опадів в Україні і погіршення перспектив врожайності. Утім, за показниками врожаю пшениці Україна далеко не в аутсайдерах. У нас очікується лише -2% врожаю цьогоріч, тоді як в Ірані, наприклад, прогнозується майже 30% падіння.
▪️Виробництво ячменю та інших зернових у 2024 році — 32,3 млн тонн (-15,4% до 2023 року), переважно через скорочення врожаю кукурудзи, що сильно постраждав від літньої посухи. Прогноз по цих зернових ФАО не наводить.
▪️Площа посівів пшениці у 2025 році перевищить показники 2024 року. На жаль, автори звіту також не наводять конкретні показники, проте пояснюють причини: військові дії, що ускладнюють доступ до полів, обмежене фінансування аграріїв, пошкоджена інфраструктура та дефіцит дощів, який стане ключовим кліматичним фактором сезону.
Експортні перспективи та ціни:
▪️Прогноз українського експорту кукурудзи на 2024/25 МР* — 21 млн тонн (за даними Мінагро, вже експортували 17,2 млн тонн)
▪️Прогноз експорту пшениці на 2024/25 МР — 16,2 млн тонн (за даними Мінагро, вже експортували 13.2 млн тонн)
▪️Експортні ціни на українську продовольчу пшеницю в січні 2025 року були на 18% вищими порівняно з минулорічним рівнем.
Аграрна продукція залишається головним елементом українського експорту товарів. У 2024 році на неї припало 63,4% всього експорту товарів з України.
А що там на росії? У росії також прогнозується -2% врожаю пшениці (до 80 млн тонн через погані погодні умови і зниження площ). З ячменем схожа історія. Цікаво, що в Україні посівні площі скорочуються все ж таки насамперед через війну, а на росії через що — просто погана погода?...
* — маркетинговий рік в Україні для зернових культур зазвичай триває з 1 липня поточного року до 30 червня наступного року.
#агро
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Показано 1 - 24 із 342
Увійдіть, щоб розблокувати більше функціональності.