Рокер Роман Лисенко
Вічність роздумів про гідність…
Творчість тут: https://romanlysenko.com.ua
Творчість тут: https://romanlysenko.com.ua
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПубличный
Верификация
Не верифицированныйДоверенность
Не провернныйРасположение
ЯзыкДругой
Дата создания каналаСіч 17, 2024
Добавлено на TGlist
Жовт 29, 2024Прикрепленная группа
Рокер Роман Лисенко – Чат
42
Последние публикации в группе "Рокер Роман Лисенко"
19.04.202510:47
Зробив специфічну графічну поезію. Не властивий для мене жанр. Спроба пера.
17.04.202506:44
«Промені стирають час в душі»
Крізь калитку душі промайнув вітерець,
Переливами згадок гойдає печаль,
Заколисує мужністю голос небес,
Промелькнув у очах заморожений рай.
Давні згадки приховують радісний час,
Де тепер розперезана гавань душі,
Не згадаю обличчя, що несла весна,
Бо зозуля проспівує ноти сумні.
Палкі промені липня шмигнули в думки,
Обігріли єднанням всі спогади в рок,
Божевільні ідеї розквітли у крик,
Розіпʼяли бажання забиті в куток.
Навіжене проміння порине в чуття,
Промайне безнадія у зморшках німих,
Одягає осінні кайдани душа,
Молитвами лікую розʼятрані шви.
Крізь калитку душі промайнув вітерець,
Переливами згадок гойдає печаль,
Заколисує мужністю голос небес,
Промелькнув у очах заморожений рай.
Давні згадки приховують радісний час,
Де тепер розперезана гавань душі,
Не згадаю обличчя, що несла весна,
Бо зозуля проспівує ноти сумні.
Палкі промені липня шмигнули в думки,
Обігріли єднанням всі спогади в рок,
Божевільні ідеї розквітли у крик,
Розіпʼяли бажання забиті в куток.
Навіжене проміння порине в чуття,
Промайне безнадія у зморшках німих,
Одягає осінні кайдани душа,
Молитвами лікую розʼятрані шви.
16.04.202515:49
Ну що ж, вимахуватися так вимахуватися 😎😎😎
@Olesia_avtor
@Olesia_avtor
29.03.202514:30
Мемчик 🙃🙃🙃
19.03.202519:34
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
©️ Ліна Костенко
А ми живі, нам треба поспішати.
©️ Ліна Костенко
14.03.202506:39
Мем з теренів інтернету. Часи проходять, а тенденції ті ж самі.
10.03.202518:23
09.03.202507:51
«Титанічність Шевченка»
Простогне знову Дніпр широкий,
Незримий берег мертвих сліз.
На хвилях вічності хоробрих
Нескорена могутність слів:
«Тарасе, батьку, йди, поважний,
У небі зорі розхитай,
Згорни весь гніт поміж горами,
І не питай, мовчи у даль.»
Навколо морок давить берег,
Вітрами кропить поле ран,
Величне місто вкриє вереск,
А буря страхом тисне храм:
«Тарасе, брате, не вагайся,
Прикрий життя своїм плащем,
У «Думах» бачили підказки,
Ми не забули вічний щем.»
Безумство огортає хмари,
Журба охоплює мости,
Туманами повітря давить,
Столиця чує знов мотив:
«Тарасе, наш пророк одвічний,
Твій Заповіт втілили ми,
А на могилі зійдуть квіти,
Ти духом волю освятив.»
Простогне знову Дніпр широкий,
Незримий берег мертвих сліз.
На хвилях вічності хоробрих
Нескорена могутність слів:
«Тарасе, батьку, йди, поважний,
У небі зорі розхитай,
Згорни весь гніт поміж горами,
І не питай, мовчи у даль.»
Навколо морок давить берег,
Вітрами кропить поле ран,
Величне місто вкриє вереск,
А буря страхом тисне храм:
«Тарасе, брате, не вагайся,
Прикрий життя своїм плащем,
У «Думах» бачили підказки,
Ми не забули вічний щем.»
Безумство огортає хмари,
Журба охоплює мости,
Туманами повітря давить,
Столиця чує знов мотив:
«Тарасе, наш пророк одвічний,
Твій Заповіт втілили ми,
А на могилі зійдуть квіти,
Ти духом волю освятив.»
06.03.202516:10
04.03.202505:55
До дня народження Івасюка написав поезію, в які кожен катрен описує окрему пісню знаменитого композитора.
«Душевність Івасюка»
Мелодія тепла в пелюстці зійде,
Веде життя незвіданим шляхом.
Гучний акорд примушує тремтіти,
Гармонія хвилює в серці кров.
Мелодія юнацьких вільних прерій,
І матір через горе у сльозах.
Звучить героїв невимовний шепіт –
Розчулений мотив навіє страх.
Мелодія таємного світанку,
Який промінням огорнув чуття.
Знов зійдуться стежки до храму,
Там давня радість, памʼятна хода.
Мелодія як вервиця незрима,
У ній благання ніжне простяглось,
Що магію природи розбудило,
Де в пісні хлопець віднайшов любов.
Мелодія як прихисток для танцю,
Тут вабить фарбами тонка душа,
Ліричним шармом поглинає драму,
Збентежених несе ріка добра.
Мелодія зимового затишшя,
Що опромінює зірками рай,
Щаслива мить розгорне наші крила,
І злетимо у небо – в тиху даль.
Мелодія кохання без розлуки,
Осінні спогади прощальних чар.
Весняні дотики й сакральні злуки,
Бо щастя стелить пісню поміж нас.
©️ Роман Лисенко
«Душевність Івасюка»
Мелодія тепла в пелюстці зійде,
Веде життя незвіданим шляхом.
Гучний акорд примушує тремтіти,
Гармонія хвилює в серці кров.
Мелодія юнацьких вільних прерій,
І матір через горе у сльозах.
Звучить героїв невимовний шепіт –
Розчулений мотив навіє страх.
Мелодія таємного світанку,
Який промінням огорнув чуття.
Знов зійдуться стежки до храму,
Там давня радість, памʼятна хода.
Мелодія як вервиця незрима,
У ній благання ніжне простяглось,
Що магію природи розбудило,
Де в пісні хлопець віднайшов любов.
Мелодія як прихисток для танцю,
Тут вабить фарбами тонка душа,
Ліричним шармом поглинає драму,
Збентежених несе ріка добра.
Мелодія зимового затишшя,
Що опромінює зірками рай,
Щаслива мить розгорне наші крила,
І злетимо у небо – в тиху даль.
Мелодія кохання без розлуки,
Осінні спогади прощальних чар.
Весняні дотики й сакральні злуки,
Бо щастя стелить пісню поміж нас.
©️ Роман Лисенко
02.03.202509:28
Які часи – такі і меми 😂😂😂
01.03.202516:42
«Небайдужий»
В дитячі роки невідомість манила
Бажанням пізнати цей світ у вітрилах.
Та якір у серці незримим мотивом
Зробив патріотом звичайну людину.
В дитячі роки невідомість манила
Бажанням пізнати цей світ у вітрилах.
Та якір у серці незримим мотивом
Зробив патріотом звичайну людину.
01.03.202509:05
Прийшла весна… це завжди нові емоції… для мене це час надій… і піднесеного настрою 😎
Ромко стратив декілька хвилин часу і створив таку штучку, де буде зібрано актуальну інформацію про творчість…
https://romanlysenko.com.ua
Ромко стратив декілька хвилин часу і створив таку штучку, де буде зібрано актуальну інформацію про творчість…
https://romanlysenko.com.ua
28.02.202510:15
«Мрія – немає зради»
Колись закінчаться всі сльози,
І діти будуть лиш сміятись,
Не буде воєн – впадуть роси –
На землю, де немає зради.
Тоді запалимо свічада,
У церкві, де молилась мати,
І заспіваємо для тата
Ту пісню, де немає зради.
Колись всі разом при застіллі,
Як пара буде цілуватись,
Гукнемо «Слава Україні!»,
Бо знаєм – вже немає зради.
Знов зійде на світанку сонце,
Освітить поле й дикі маки,
Згадаєм час як було горе,
Хтось скаже: «вже немає зради».
У школі гучно гімн промовлять,
Ми гідні для нової слави,
Звитяга наша всім відома,
Бо з честю йдем – немає зради.
Колись закінчаться всі сльози,
І діти будуть лиш сміятись,
Не буде воєн – впадуть роси –
На землю, де немає зради.
Тоді запалимо свічада,
У церкві, де молилась мати,
І заспіваємо для тата
Ту пісню, де немає зради.
Колись всі разом при застіллі,
Як пара буде цілуватись,
Гукнемо «Слава Україні!»,
Бо знаєм – вже немає зради.
Знов зійде на світанку сонце,
Освітить поле й дикі маки,
Згадаєм час як було горе,
Хтось скаже: «вже немає зради».
У школі гучно гімн промовлять,
Ми гідні для нової слави,
Звитяга наша всім відома,
Бо з честю йдем – немає зради.
22.02.202506:56
Мемчик в студію
Рекорды
04.03.202523:59
101Подписчиков02.11.202423:59
300Индекс цитирования18.02.202523:49
266Охват одного поста11.04.202518:04
60Охват рекламного поста03.03.202523:59
45.95%ER30.01.202523:59
295.56%ERR19.04.202510:47
Зробив специфічну графічну поезію. Не властивий для мене жанр. Спроба пера.
16.04.202515:49
Ну що ж, вимахуватися так вимахуватися 😎😎😎
@Olesia_avtor
@Olesia_avtor
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.
