Блоги
Ремовська Дайджест
Блоги
14.04.202507:03
👩💻 Президент США Трамп заявив, що росіяни «зробили помилку». Так він прокоментував російський удар по Сумах у неділю. «Мені сказали, що вони зробили помилку», — сказав Трамп.
«Я думаю, що вся ця війна — це жахливо», — додав він.
У своїй книзі колишній радник Трампа із нацбезпеки Герберт Макмастер згадує, серед іншого, квітень 2017 року, коли Трампу доповіли, що в Сирії сили Башара Асада за підтримки росіян здійснили хімічну атаку на місто Хан-Шейхун у провінції Ідліб.
«Я думаю, що вся ця війна — це жахливо», — додав він.
У своїй книзі колишній радник Трампа із нацбезпеки Герберт Макмастер згадує, серед іншого, квітень 2017 року, коли Трампу доповіли, що в Сирії сили Башара Асада за підтримки росіян здійснили хімічну атаку на місто Хан-Шейхун у провінції Ідліб.
Він сподівався, що повідомлення не відповідають дійсності. Чому, дивувався Трамп, Асад і його російські союзники вдалися б до такого? Я сказав йому, що атака мала місце у провінції, де провалився наступ сирійської армії, тож імовірно, такі дії мали на меті повернути собі ініціативу.
Після цього він запитав: «А чи можливо, що росіяни не знали про цю атаку?»
Я відповів, спираючись на висновки нашої розвідки, що російські військові радники майже напевно знали. Я пообіцяв йому надати більше деталей пізніше.
«Гаразд, генерале, — відповів він, — але я просто не розумію, навіщо вони б таке зробили».
05.04.202507:06
🎙 Цього тижня у нас вийшло інтервʼю з артилеристкою "Руною". Запрошую вас виділити час і подивитися його при нагоді.
"Руна" — головна сержантка зенітно-артилерійського взводу у 56-й бригаді. І також — командир екіпажу зенітної гармати АЗП-57 (С-60).
"Руні" 26 років. Вона служить з 2018 року.
Я вже довгий час стежу за "Руною" у соцмережах і давно вирішила, що ми обовʼязково маємо запросити її на інтервʼю. Нам пощастило застати її в Києві.
ІНТЕРВʼЮ ПОВНІСТЮ
ТЕКСТ
"Найважливіше — це злагодженість екіпажу. Коли ми на виїзді, ніколи не було такого, щоб хлопці казали: та ти, мовляв, дівчина. Ні. Коли ми на виїзді, вони слухаються моїх команд"
"Руна" — головна сержантка зенітно-артилерійського взводу у 56-й бригаді. І також — командир екіпажу зенітної гармати АЗП-57 (С-60).
"Руні" 26 років. Вона служить з 2018 року.
Я вже довгий час стежу за "Руною" у соцмережах і давно вирішила, що ми обовʼязково маємо запросити її на інтервʼю. Нам пощастило застати її в Києві.
ІНТЕРВʼЮ ПОВНІСТЮ
ТЕКСТ
02.04.202512:24
👩💻 Лише сьогодні вранці дочитала велику статтю NYTimes про військову співпрацю України та США у 2022-24 рр.
Сподіваюся, хтось у нас перекладе її українською повністю — скільки б там не було суперечливих моментів, в цілому викладене там є важливою частиною історії російсько-української війни.
Ось тут свій огляд українською зробило видання "Бабель". А ось тут у самому виданні NYTimes зробили скорочений виклад суті статті англійською.
Головне, що винесла для себе я:
У 2022 році на американській базі у Вісбадені з'явилася неформальна штаб-квартира для координації між Україною та НАТО. Переважно у статті викладені факти взаємодії України саме зі США щодо планування та моделювання воєнних операцій. США та їхні союзники по НАТО ділилися з Україною цінною розвідувальною інформацією та координували поставки зброї.
З української сторони контактною особою був генерал Михайло Забродський — колишній командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ, до березня 2023 року – депутат Верховної Ради України ("Європейська солідарність"). Також у статті названо генералів, які представляли у Вісбадені американську сторону.
У цьому тексті — не лише про приклади співпраці української та американської сторін, але й про випадки, коли українська сторона діяла всупереч рекомендаціям американців. А також про те, як українська сторона інколи взагалі не посвячувала американців у свої воєнні плани — як у випадку з операцією в Курській області. Або навесні 2024 року, коли під керівництвом ГУР кілька українських підрозділів зайшли на територію Курської і Бєлгородської областей РФ.
В цілому ж непорозуміння, які виникли за ці кілька років між США та Україною в рамках роботи групи у Вісбадені, можна охарактеризувати цим фрагментом зі статті:
Також у цій статті згадується момент, описаний раніше у книзі "Війна" американського журналіста Боба Вудворда: про те, як у період контрнаступу на Херсонщині американці виступили проти розгрому українцями російських сил, що відступали з Херсона, бо побоювалися застосування росіянами тактичної ядерної зброї.
Що ж до суперечливих моментів — от просто вам один із фрагментів статті, за який я зачепилася:
Уперше чую, що Обама діяв так, як діяв, бо побоювався повномасштабного вторгнення росіян в Україну. Якщо ви чули чи читали, що він десь це казав, чи це спливало в якихось книгах чи статтях в американських ЗМІ, поділіться, будь ласка. Те, що тут це подано на рівні твердження, мене, наприклад, здивувало.
Сподіваюся на переклад статті українською. Там є багато епізодів, про які просто цікаво почитати.
А загалом враження, що я подивилася блокбастер, у якому американці вкотре рятували світ. Аби попередити звинувачення в невдячності, наголошу — добре, що в цьому блокбастері американці й українці були на одній стороні.
Сподіваюся, хтось у нас перекладе її українською повністю — скільки б там не було суперечливих моментів, в цілому викладене там є важливою частиною історії російсько-української війни.
Ось тут свій огляд українською зробило видання "Бабель". А ось тут у самому виданні NYTimes зробили скорочений виклад суті статті англійською.
Головне, що винесла для себе я:
У 2022 році на американській базі у Вісбадені з'явилася неформальна штаб-квартира для координації між Україною та НАТО. Переважно у статті викладені факти взаємодії України саме зі США щодо планування та моделювання воєнних операцій. США та їхні союзники по НАТО ділилися з Україною цінною розвідувальною інформацією та координували поставки зброї.
З української сторони контактною особою був генерал Михайло Забродський — колишній командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ, до березня 2023 року – депутат Верховної Ради України ("Європейська солідарність"). Також у статті названо генералів, які представляли у Вісбадені американську сторону.
У цьому тексті — не лише про приклади співпраці української та американської сторін, але й про випадки, коли українська сторона діяла всупереч рекомендаціям американців. А також про те, як українська сторона інколи взагалі не посвячувала американців у свої воєнні плани — як у випадку з операцією в Курській області. Або навесні 2024 року, коли під керівництвом ГУР кілька українських підрозділів зайшли на територію Курської і Бєлгородської областей РФ.
"У такі моменти представники адміністрації Байдена з прикрістю жартували, що вони знали більше про те, що планували росіяни, за якими вони шпигували, ніж про плани їхніх українських партнерів".
В цілому ж непорозуміння, які виникли за ці кілька років між США та Україною в рамках роботи групи у Вісбадені, можна охарактеризувати цим фрагментом зі статті:
"На думку українців, американці не хотіли робити те, що було необхідно, щоб допомогти Україні перемогти.
На думку американців, українці не хотіли робити те, що було необхідно, щоб вони допомогли собі перемогти."
Також у цій статті згадується момент, описаний раніше у книзі "Війна" американського журналіста Боба Вудворда: про те, як у період контрнаступу на Херсонщині американці виступили проти розгрому українцями російських сил, що відступали з Херсона, бо побоювалися застосування росіянами тактичної ядерної зброї.
Що ж до суперечливих моментів — от просто вам один із фрагментів статті, за який я зачепилася:
"Їхня війна [українців], як вони це бачили, почалася в 2014 році, коли Путін захопив Крим і розпалив сепаратистські повстання на сході України. Президент Барак Обама засудив захоплення [півострова] і ввів санкції проти Росії. Але побоюючись, що американська участь може спровокувати повномасштабне вторгнення, він дозволив лише суворо обмежений обмін розвідданими та відхилив заклики до надання Україні оборонної зброї".
Уперше чую, що Обама діяв так, як діяв, бо побоювався повномасштабного вторгнення росіян в Україну. Якщо ви чули чи читали, що він десь це казав, чи це спливало в якихось книгах чи статтях в американських ЗМІ, поділіться, будь ласка. Те, що тут це подано на рівні твердження, мене, наприклад, здивувало.
Сподіваюся на переклад статті українською. Там є багато епізодів, про які просто цікаво почитати.
А загалом враження, що я подивилася блокбастер, у якому американці вкотре рятували світ. Аби попередити звинувачення в невдячності, наголошу — добре, що в цьому блокбастері американці й українці були на одній стороні.
post.reposted:
books'n'talks
23.03.202514:02
Це вражаюча історія!
На окупованих росіянами територіях українські підлітки збираються на таємні чи підпільні читацькі клуби – щоб читати українську літературу
Хоча це загрожує – їм та їхнім батькам. Батьків можуть позбавити батьківських прав, дітей – "запросити" на допит...
Це звучить безумно. Це звучить страшно. Це звучить зобов'язуюче
Українську культуру не слід сприймати як те, що існує саме по собі. Українська культура потребує нас – її захищати, творити, передавати далі!
Ось посилання на статтю The Guardian
На окупованих росіянами територіях українські підлітки збираються на таємні чи підпільні читацькі клуби – щоб читати українську літературу
Хоча це загрожує – їм та їхнім батькам. Батьків можуть позбавити батьківських прав, дітей – "запросити" на допит...
Це звучить безумно. Це звучить страшно. Це звучить зобов'язуюче
Українську культуру не слід сприймати як те, що існує саме по собі. Українська культура потребує нас – її захищати, творити, передавати далі!
Ось посилання на статтю The Guardian
post.reposted:
СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ
20.03.202515:46
🇪🇺 Євросоюз відмовився від конфіскації заморожених активів РФ. Вони залишаться знерухомленими, доки Росія не припинить війну проти України. Про це йдеться у заяві на сайті Євроради за підсумками саміту блоку.
Водночас там зазначають, що ЄС «готовий посилити тиск» на Росію, в тому числі шляхом запровадження подальших санкцій.
Водночас там зазначають, що ЄС «готовий посилити тиск» на Росію, в тому числі шляхом запровадження подальших санкцій.
17.03.202510:21
🎙 "Послухайте, що Трамп сказав про Гренландію. Або про Панаму чи Газу. Або про Канаду. Трамп вважає, що може змінювати кордони силою – якщо це відповідає національним інтересам, або так званим “національним інтересам”. І це – та сама мова, яку використовують Путін і Сі Цзіньпін", – каже Ніколя Тензер.
Француз Ніколя Тензер – із числа тих західних оглядачів, які регулярно бувають в Україні.
Ми запланували цю розмову після промови французького президента Макрона 5 березня. Але поки її записали, відбулися американсько-українські переговори у Саудівській Аравії. Тож у цьому інтерв'ю – головно про США та Україну, про перспективу 30-денного перемир'я з росіянами, але також – про роль Європи у новій геополітичній реальності.
Інтерв'ю українською
Інтерв'ю англійською
Текст
Француз Ніколя Тензер – із числа тих західних оглядачів, які регулярно бувають в Україні.
Ми запланували цю розмову після промови французького президента Макрона 5 березня. Але поки її записали, відбулися американсько-українські переговори у Саудівській Аравії. Тож у цьому інтерв'ю – головно про США та Україну, про перспективу 30-денного перемир'я з росіянами, але також – про роль Європи у новій геополітичній реальності.
Інтерв'ю українською
Інтерв'ю англійською
Текст
post.reposted:СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ
10.04.202518:03
❗️Пані посол США в Україні Бріджит Брінк подала заяву на відставку за власним бажанням. Про це Суспільному повідомив представник Державного департаменту США.
«Вона була послом в Україні три роки — це довгий час у зоні бойових дій», — прокоментували у Держдепі.
CBS News із посиланням на джерела повідомляє, що Брінк подала заяву ще в січні, після інавгурації президента Трампа, в рамках стандартної ротації. Проте держсекретар Рубіо не прийняв її.
25 квітня 2022 року Брінк була офіційно номінована президентом Байденом на посаду посла в Україні.
«Вона була послом в Україні три роки — це довгий час у зоні бойових дій», — прокоментували у Держдепі.
CBS News із посиланням на джерела повідомляє, що Брінк подала заяву ще в січні, після інавгурації президента Трампа, в рамках стандартної ротації. Проте держсекретар Рубіо не прийняв її.
25 квітня 2022 року Брінк була офіційно номінована президентом Байденом на посаду посла в Україні.
04.04.202507:34
👩💻 Переклад українською мовою статті NYTimes, про яку згадувала вище — про військову співпрацю України та США у 2022-24 рр.:
https://drukarnia.com.ua/articles/partnerstvo-tayemna-istoriya-viini-v-ukrayini-Ikb9v
https://drukarnia.com.ua/articles/partnerstvo-tayemna-istoriya-viini-v-ukrayini-Ikb9v
24.03.202521:23
👩💻 Поки я читала цю статтю ⬆️, то думала: мабуть, десь от-от буде момент, коли учасники чату помітять, що серед них є стороння людина.
Відповідь — в абзаці нижче. Автор пише, що усвідомив — група реальна, після того, як інформація про заплановані удари підтвердилася власне ударами.
Статтю повністю можна прочитати ось тут.
Відповідь — в абзаці нижче. Автор пише, що усвідомив — група реальна, після того, як інформація про заплановані удари підтвердилася власне ударами.
"Я дійшов висновку, що ця група в Signal майже напевно була реальною. Після того, як я усвідомив це (що саме по собі здавалося майже неможливим кілька годин тому), я видалився з групи Signal. Я розумів, що це означатиме автоматичне оповіщення засновника групи — "Майкла Волца" — про те, що я вийшов із чату.
Здається, ніхто і не помітив, що я там. Я не отримав жодних запитань про те, чому я пішов, або в принципі — хто я такий".
Статтю повністю можна прочитати ось тут.
22.03.202509:29
👩💻 В інтервʼю нам у січні колишній міністр закордонних справ України Кулеба сказав, зокрема, таке:
Виглядає так, що по перших двох пунктах Росія не стикається зі спротивом зі сторони нової адміністрації США, тоді як питання грошей поки що Білий дім тримає як можливий інструмент тиску на Росію (бо в один день тижня ми чуємо про те, що санкції можуть послабити, а в інший — що посилити).
Що стосується українських територій, то в цьому інтервʼю Віткофф, на жаль, просто відтворив наратив Росії:
Нагадаю, що Росія офіційно визнала "російськими" не лише окупований Крим, але й Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області.
Навіть якщо натягнути сову на глобус, то з усіх цих українських областей лише Крим є регіоном, де росіяни провели "референдум" на всій території. Жодна з інших чотирьох областей не була окупована росіянами повністю на момент цього псевдо-голосування. І не є досі.
Що це було за "голосування", ми з вами прекрасно знаємо.
Ми з вами опинилися у якомусь задзеркаллі, де перепоною для миру є Україна 🫠 Хоча якщо перефразувати це на "перепону для миру за 24 години" — таке формулювання принаймні було б чесним із боку нової адміністрації США.
"Є три теми, з точки зору Росії, які є предметом переговорів. В сенсі – які їх цікавлять.
Перше – це юридичне визнання їхніх територіальних загарбань, тобто земля. Друга – це відмова України від членства в НАТО. І третє – це гроші. Гроші там розбиваються на дві речі – це заморожені активи і найбільш болючі санкції, які тримають їхню економіку на повідку.
Більше росіян не цікавить нічого".
Виглядає так, що по перших двох пунктах Росія не стикається зі спротивом зі сторони нової адміністрації США, тоді як питання грошей поки що Білий дім тримає як можливий інструмент тиску на Росію (бо в один день тижня ми чуємо про те, що санкції можуть послабити, а в інший — що посилити).
Що стосується українських територій, то в цьому інтервʼю Віткофф, на жаль, просто відтворив наратив Росії:
"Ці території — російськомовні, і там проводилися референдуми, де більшість людей висловилася за те, щоб бути під владою Росії. На мою думку, саме це — ключовий момент у конфлікті. Це перше, що потрібно врегулювати.
За його словами, частина цих територій уже вважається складовою Росії. Утім, українська Конституція накладає обмеження на можливість поступок щодо суверенітету, що ускладнює переговорний процес.
"Питання в тому, чи визнає світ, що ці території — російські. І що буде тоді? Чи зможе Зеленський політично вижити, якщо він це визнає? Це і є центральне питання", — сказав спецпредставник.
Нагадаю, що Росія офіційно визнала "російськими" не лише окупований Крим, але й Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області.
Навіть якщо натягнути сову на глобус, то з усіх цих українських областей лише Крим є регіоном, де росіяни провели "референдум" на всій території. Жодна з інших чотирьох областей не була окупована росіянами повністю на момент цього псевдо-голосування. І не є досі.
Що це було за "голосування", ми з вами прекрасно знаємо.
Ми з вами опинилися у якомусь задзеркаллі, де перепоною для миру є Україна 🫠 Хоча якщо перефразувати це на "перепону для миру за 24 години" — таке формулювання принаймні було б чесним із боку нової адміністрації США.
18.03.202518:46
🫠 Переговори пройшли «дуже добре» – у Києві повітряна тривога, летять «шахеди».
16.03.202511:11
Продовження. Початок ⬆️
Завдяки фінансовим можливостям РС, його воєнні кореспонденти всі ці 10 років війни мали необхідні засоби захисту, техніку, а також пройшли необхідне навчання для того, аби працювати в зоні бойових дій. Ось як, наприклад, це все стало в нагоді знімальній групі РС, яка потрапила під обстріл минулої осені на Бахмутському напрямку.
Оскільки більшість журналістів РС — конвергентні, себто (грубо скажемо) багатофункціональні, то, наприклад, у 2014 році один журналіст РС Левко Стек міг бути у зоні АТО і репортером, і оператором.
«Радіо Свобода» започаткувало проекти «Крим.Реалії» і «Донбас.Реалії», щоб підтримувати звʼязок із окупованими територіями — не лише отримувати звідти інформацію, але й мовити на них, використовуючи існуючі технічні можливості.
Нещодавно РС розкрило особу українського журналіста, який 4 роки працював під прикриттям в окупованому Криму.
Згадаю також проект «Схеми» — журналістські розслідування, започатковані на РС Наталкою Седлецькою і її командою.
Як би не мінялася влада в Україні, ми на РС завжди були певні, що будемо мати можливість робити свою роботу навіть тоді, коли колеги з українських медіа, можливо, не зможуть — мало яка влада (в тому числі і Янукович) хотіла сваритися зі США. У влади завжди були, є і будуть способи ускладнити роботу таким медіа, як РС чи інші іноземні видання, але це точно не порівняти з тим, від чого можуть потерпати українські ЗМІ у випадку закручування гайок.
Як у багаторічної і великої компанії, в РС точно була потреба змінюватися і переглядати свої витрати. Як бачимо, нова влада США, очевидно, вирішила не заглиблюватися у такі речі, бо це точно вимагатиме значно більше зусиль, ніж просто все скоротити і закрити.
Ось тут можна почитати причини для зупинки роботи «Голосу Америки» — тобто справа не лише в грошах.
Будемо спостерігати, що далі.
Мене турбує не лише ймовірність скорочення великої кількості професійних людей в українській редакції «Радіо Свобода», але й, скажімо, доля надзвичайно цінних для історії російсько-української війни архівів — усього відзнятого журналістами за ці роки матеріалу.
Завдяки фінансовим можливостям РС, його воєнні кореспонденти всі ці 10 років війни мали необхідні засоби захисту, техніку, а також пройшли необхідне навчання для того, аби працювати в зоні бойових дій. Ось як, наприклад, це все стало в нагоді знімальній групі РС, яка потрапила під обстріл минулої осені на Бахмутському напрямку.
Оскільки більшість журналістів РС — конвергентні, себто (грубо скажемо) багатофункціональні, то, наприклад, у 2014 році один журналіст РС Левко Стек міг бути у зоні АТО і репортером, і оператором.
«Радіо Свобода» започаткувало проекти «Крим.Реалії» і «Донбас.Реалії», щоб підтримувати звʼязок із окупованими територіями — не лише отримувати звідти інформацію, але й мовити на них, використовуючи існуючі технічні можливості.
Нещодавно РС розкрило особу українського журналіста, який 4 роки працював під прикриттям в окупованому Криму.
Згадаю також проект «Схеми» — журналістські розслідування, започатковані на РС Наталкою Седлецькою і її командою.
Як би не мінялася влада в Україні, ми на РС завжди були певні, що будемо мати можливість робити свою роботу навіть тоді, коли колеги з українських медіа, можливо, не зможуть — мало яка влада (в тому числі і Янукович) хотіла сваритися зі США. У влади завжди були, є і будуть способи ускладнити роботу таким медіа, як РС чи інші іноземні видання, але це точно не порівняти з тим, від чого можуть потерпати українські ЗМІ у випадку закручування гайок.
Як у багаторічної і великої компанії, в РС точно була потреба змінюватися і переглядати свої витрати. Як бачимо, нова влада США, очевидно, вирішила не заглиблюватися у такі речі, бо це точно вимагатиме значно більше зусиль, ніж просто все скоротити і закрити.
Ось тут можна почитати причини для зупинки роботи «Голосу Америки» — тобто справа не лише в грошах.
Будемо спостерігати, що далі.
Мене турбує не лише ймовірність скорочення великої кількості професійних людей в українській редакції «Радіо Свобода», але й, скажімо, доля надзвичайно цінних для історії російсько-української війни архівів — усього відзнятого журналістами за ці роки матеріалу.
post.reposted:СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ
08.04.202512:24
❗️Президент Зеленський повідомив, що на Донеччині взяли в полон двох громадян Китаю, які воювали в складі російської армії.
«Є документи цих полонених, банківські картки, особисті дані. Я доручив міністру закордонних справ України негайно звʼязатися з Пекіном та зʼясувати, як Китай збирається на це реагувати», — заявив Зеленський.
Він також підкреслив важливість цього факту для міжнародної спільноти та закликав США звернути більше уваги на ситуацію.
«Є документи цих полонених, банківські картки, особисті дані. Я доручив міністру закордонних справ України негайно звʼязатися з Пекіном та зʼясувати, як Китай збирається на це реагувати», — заявив Зеленський.
Він також підкреслив важливість цього факту для міжнародної спільноти та закликав США звернути більше уваги на ситуацію.
post.reposted:
Несемось!
03.04.202512:13
👁️ Таємні операції. Віце-прем'єр Сербії заявив, що російські спецслужби допомагають придушувати протести в країні. Про це пише Reuters
Студенти, вчителі, фермери і робітники продовжують щоденні протести по всій Сербії з листопада минулого року, коли 16 людей загинули в результаті обвалу даху на залізничній станції в місті Нові-Сад на півночі країни. В чому вони звинувачують корупцію.
"Єдина відкрита підтримка сербської влади йде від Росії, всі інші або нейтральні, або засуджують її", - сказав Александар Джокич, політолог із Белграда.
[магазин артефактів]
[канал інсайдів та історій]
Студенти, вчителі, фермери і робітники продовжують щоденні протести по всій Сербії з листопада минулого року, коли 16 людей загинули в результаті обвалу даху на залізничній станції в місті Нові-Сад на півночі країни. В чому вони звинувачують корупцію.
"Я дуже вдячний російським спецслужбам, які завжди підтримують нас у боротьбі з кольоровими революціями, в першу чергу інформаційно. Вони знають, яка небезпека нависла над Сербією", – сказав Олександр Вулін в інтерв’ю російському державному інформаційному агентству РІА.
"Єдина відкрита підтримка сербської влади йде від Росії, всі інші або нейтральні, або засуджують її", - сказав Александар Джокич, політолог із Белграда.
[магазин артефактів]
[канал інсайдів та історій]
post.reposted:СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ
24.03.202520:26
Головний редактор американського видання The Atlantic Голдберг заявив, що його випадково додали до закритого чату в месенджері Signal, де представники адміністрації Трампа обговорювали удари по Ємену 15 березня.
За словами журналіста, 11 березня його запросив в чат Майкл Волц. Він зазначає, що спершу у нього «були великі сумніви, що ця група справжня». Однак, подальше обговорення в групі з деталями планування та підготовкою удару американських військ по Ємену переконало журналіста, що чат справжній.
Трамп під час брифінгу сказав, що нічого не знає про цю ситуацію: «Це видання, яке я не читаю, я нічого не знаю про це».
Конгресмен Пет Раян закликав провести слухання в Конгресі щодо цієї ситуації: «Якщо республіканці в Палаті представників негайно не проведуть слухання щодо того, як це сталося, я зроблю це сам».
За словами журналіста, 11 березня його запросив в чат Майкл Волц. Він зазначає, що спершу у нього «були великі сумніви, що ця група справжня». Однак, подальше обговорення в групі з деталями планування та підготовкою удару американських військ по Ємену переконало журналіста, що чат справжній.
Трамп під час брифінгу сказав, що нічого не знає про цю ситуацію: «Це видання, яке я не читаю, я нічого не знаю про це».
Конгресмен Пет Раян закликав провести слухання в Конгресі щодо цієї ситуації: «Якщо республіканці в Палаті представників негайно не проведуть слухання щодо того, як це сталося, я зроблю це сам».
post.reposted:СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ
22.03.202508:56
Спецпредставник Трампа Віткофф дав інтервʼю Такеру Карлсону, коментуючи перебіг неофіційних переговорів щодо війни РФ проти України:
🔹 «Загалом вже визнано: якщо має бути мирна угода між Україною і Росією, то Україна не повинна бути членом НАТО. Мені здається, це вже прийнято як факт».
🔹 Віткофф припустив, що перемир’я у сфері енергетичної інфраструктури може бути реалізоване упродовж тижня.
🔹 «Найбільше питання в цій війні — це так звані чотири регіони: Донбас, Крим, Луганськ і ще два. Ці території — російськомовні, і там проводилися референдуми, де більшість людей висловилася за те, щоб бути під владою Росії».
🔹 Він заявив, що Україна погодилась на проведення виборів. «Російська позиція полягає в тому, що Зеленський не обраний, а отже, вони не можуть підписувати з ним жодну угоду», — сказав він.
🔹 За його словами, зустріч Трампа та Путіна може відбутися в найближчі кілька місяців.
🔹 «Загалом вже визнано: якщо має бути мирна угода між Україною і Росією, то Україна не повинна бути членом НАТО. Мені здається, це вже прийнято як факт».
🔹 Віткофф припустив, що перемир’я у сфері енергетичної інфраструктури може бути реалізоване упродовж тижня.
🔹 «Найбільше питання в цій війні — це так звані чотири регіони: Донбас, Крим, Луганськ і ще два. Ці території — російськомовні, і там проводилися референдуми, де більшість людей висловилася за те, щоб бути під владою Росії».
🔹 Він заявив, що Україна погодилась на проведення виборів. «Російська позиція полягає в тому, що Зеленський не обраний, а отже, вони не можуть підписувати з ним жодну угоду», — сказав він.
🔹 За його словами, зустріч Трампа та Путіна може відбутися в найближчі кілька місяців.
post.reposted:СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ
18.03.202517:49
❗️Трамп і Путін домовились про відмову на удари по енергетичній інфраструктурі, водночас Путін не прийняв пропозицію США щодо повного припинення вогню на 30 днів — про це свідчать заяви Кремля та Білого Дому.
Путін назвав умови, за яких може відбутись припинення бойових дій — відмова від допомоги Україні з боку союзників та обмін розвідданими. Раніше президент Зеленський заявив, що, висуваючи умови, Путін затягує процес перемовин, фактично «готуючи відмову».
Також Путін з Трампом домовились про технічні переговори щодо імплементації морського припинення вогню в Чорному морі.
Путін назвав умови, за яких може відбутись припинення бойових дій — відмова від допомоги Україні з боку союзників та обмін розвідданими. Раніше президент Зеленський заявив, що, висуваючи умови, Путін затягує процес перемовин, фактично «готуючи відмову».
Також Путін з Трампом домовились про технічні переговори щодо імплементації морського припинення вогню в Чорному морі.
16.03.202511:09
🤐 Не знаю, чи ця новина привернула вашу увагу, але вона ризикує стати епохальною подією.
Учора «Радіо Свобода», яке має свою редакцію і в Україні, підтвердило, що уряд США скасував фінансування цієї медіакомпанії. Ось тут пояснення англійською, а ось тут ситуація описана українською.
Я працювала в українській редакції «Радіо Свобода» з 2009 до 2021 року, з перервами. Трохи фактів:
Що таке «Радіо Свобода»? Якщо описати дуже спрощено, це медіакомпанія, яка отримує гроші з бюджету США, але водночас для її незалежності створене Агентство США з глобальних медіа (USAGM). Воно курує не лише «Радіо Свобода», але й низку інших медіапроектів, що отримують фінансування з боку США і працюють головно на закордон (у структурі USAGM також, наприклад, «Голос Америки»).
Радіо Свобода має центральне бюро в Празі — там сидить керівництво кожної з редакцій і якась частина з їхніх співробітників, залежно від ситуації в країні мовлення (наприклад, українська редакція більш чисельна — в Україні). Про географію можна почитати отут. І, відповідно, є бюро «на місцях» — по країнах, де мовить «Радіо Свобод» -- наприклад, в Україні таке бюро є в Києві і (з початком повномасштабного етапу війни) у Львові.
«Радіо Свобода» розпочало мовлення в 1953 році, українська редакція — в 1954-му.
Ще у лютому Ілон Маск, який зараз очолює так званий DOGE — Департамент ефективності уряду США, виступив за закриття «Радіо Свобода» та «Голосу Америки». Тож було очевидно, що на них чекають великі зміни.
Ці зміни на практиці розпочалися цього тижня.
14 березня призначена новою владою спецрадниця USAGM оголосила, що агентство розриває контракти на передплату на Associated Press, Reuters та Agence France-Presse, бо «з бюджетом у майже мільярд доларів ми повинні робити новини самі».
Пізно ввечері того ж дня (🤔) Дональд Трамп підписує указ щодо максимального скорочення функцій і роботи співробітників кількох відомств, серед них опинилося і USAGM.
А в суботу, 15 березня, стало відомо, що фінансування Радіо Свобода з боку уряду США припинене.
Паралельно з цим співробітники «Голосу Америки», наприклад, отримали листа з повідомленням про те, що їх відправлено в оплачувану адміністративну відпустку. Тобто «Голос Америки» поки призупинив роботу.
«Радіо Свобода» — ще ні.
Наскільки мені відомо, ясності щодо подальшого розвитку ситуації у колективу «Радіо Свобода» немає. Кошти з бюджету США завжди були для «Радіо Свобода» основним джерелом фінансування, та і складно уявити, яким може бути альтернативне, в такої великої компанії.
Я не хочу зараз іти в пафос чи емоції на тему можливого закриття такого великого на українському медіаринку гравця (так чи інакше, українська редакція «Радіо Свобода» вже давно вписана в цей ландшафт і є його частиною). Але спробую пояснити його цінність через окремі рішення і проекти.
Якщо дуже узагальнити — ця цінність завжди полягала в більших фінансових і ресурсних можливостях «Радіо Свобода», у порівнянні з великою кількістю українських медіа.
Наприклад, під час парламентських виборів у 2012 році ви могли бути свідками прямої трансляції РС з 223-го виборчого округу в Києві, де була підозра щодо численних фальсифікацій.
Це стало можливим завдяки тому, що РС того року вирішило придбати, потестувати і запустити в роботу передавач сигналу для стріму, який ми називаємо LiveU — такий собі рюкзак, до якого підʼєднується камера, і можна робити прямий ефір.
Ця сама технологія дала велику перевагу РС пізніше, у 2013-14 рр — під час висвітлення Революції Гідності.
Завдяки нормальним зарплатам і, наприклад, медичному страхуванню РС мало змогу наймати професійних українських журналістів та технічних спеціалістів. Усі вони зробили свій внесок у висвітлення, наприклад, уже згаданої Революції Гідності, коли редакція працювала 24/7.
На початку 2014 року РС працювало і в Криму, і в Донецьку та Луганську.
Продовження — нижче, бо телеграм не дає можливості грузити вас великою кількістю тексту) ⬇️
Учора «Радіо Свобода», яке має свою редакцію і в Україні, підтвердило, що уряд США скасував фінансування цієї медіакомпанії. Ось тут пояснення англійською, а ось тут ситуація описана українською.
Я працювала в українській редакції «Радіо Свобода» з 2009 до 2021 року, з перервами. Трохи фактів:
Що таке «Радіо Свобода»? Якщо описати дуже спрощено, це медіакомпанія, яка отримує гроші з бюджету США, але водночас для її незалежності створене Агентство США з глобальних медіа (USAGM). Воно курує не лише «Радіо Свобода», але й низку інших медіапроектів, що отримують фінансування з боку США і працюють головно на закордон (у структурі USAGM також, наприклад, «Голос Америки»).
Радіо Свобода має центральне бюро в Празі — там сидить керівництво кожної з редакцій і якась частина з їхніх співробітників, залежно від ситуації в країні мовлення (наприклад, українська редакція більш чисельна — в Україні). Про географію можна почитати отут. І, відповідно, є бюро «на місцях» — по країнах, де мовить «Радіо Свобод» -- наприклад, в Україні таке бюро є в Києві і (з початком повномасштабного етапу війни) у Львові.
«Радіо Свобода» розпочало мовлення в 1953 році, українська редакція — в 1954-му.
Ще у лютому Ілон Маск, який зараз очолює так званий DOGE — Департамент ефективності уряду США, виступив за закриття «Радіо Свобода» та «Голосу Америки». Тож було очевидно, що на них чекають великі зміни.
Ці зміни на практиці розпочалися цього тижня.
14 березня призначена новою владою спецрадниця USAGM оголосила, що агентство розриває контракти на передплату на Associated Press, Reuters та Agence France-Presse, бо «з бюджетом у майже мільярд доларів ми повинні робити новини самі».
Пізно ввечері того ж дня (🤔) Дональд Трамп підписує указ щодо максимального скорочення функцій і роботи співробітників кількох відомств, серед них опинилося і USAGM.
А в суботу, 15 березня, стало відомо, що фінансування Радіо Свобода з боку уряду США припинене.
Паралельно з цим співробітники «Голосу Америки», наприклад, отримали листа з повідомленням про те, що їх відправлено в оплачувану адміністративну відпустку. Тобто «Голос Америки» поки призупинив роботу.
«Радіо Свобода» — ще ні.
Наскільки мені відомо, ясності щодо подальшого розвитку ситуації у колективу «Радіо Свобода» немає. Кошти з бюджету США завжди були для «Радіо Свобода» основним джерелом фінансування, та і складно уявити, яким може бути альтернативне, в такої великої компанії.
Я не хочу зараз іти в пафос чи емоції на тему можливого закриття такого великого на українському медіаринку гравця (так чи інакше, українська редакція «Радіо Свобода» вже давно вписана в цей ландшафт і є його частиною). Але спробую пояснити його цінність через окремі рішення і проекти.
Якщо дуже узагальнити — ця цінність завжди полягала в більших фінансових і ресурсних можливостях «Радіо Свобода», у порівнянні з великою кількістю українських медіа.
Наприклад, під час парламентських виборів у 2012 році ви могли бути свідками прямої трансляції РС з 223-го виборчого округу в Києві, де була підозра щодо численних фальсифікацій.
Це стало можливим завдяки тому, що РС того року вирішило придбати, потестувати і запустити в роботу передавач сигналу для стріму, який ми називаємо LiveU — такий собі рюкзак, до якого підʼєднується камера, і можна робити прямий ефір.
Ця сама технологія дала велику перевагу РС пізніше, у 2013-14 рр — під час висвітлення Революції Гідності.
Завдяки нормальним зарплатам і, наприклад, медичному страхуванню РС мало змогу наймати професійних українських журналістів та технічних спеціалістів. Усі вони зробили свій внесок у висвітлення, наприклад, уже згаданої Революції Гідності, коли редакція працювала 24/7.
На початку 2014 року РС працювало і в Криму, і в Донецьку та Луганську.
Продовження — нижче, бо телеграм не дає можливості грузити вас великою кількістю тексту) ⬇️
06.04.202509:05
❤️🩹 Пілоти всю ніч скидами з дронів розміновували дорогу до пораненого побратима.
Залишу тут одну з історій із розмови з "Руною", які мене найбільше вразили.
"Руна" — головна сержантка зенітно-артилерійського взводу, командир екіпажу гармати.
ІНТЕРВ'Ю ПОВНІСТЮ
ТЕКСТ
Багато глядачів запитують посилання на інстаграм "Руни", тож залишу його і тут.
Зараз наша героїня збирає на пікап для свого підрозділу (детальніше ви можете почитати в неї в інстаграмі). Залишилося небагато — запрошую долучитися, якщо маєте таку можливість.
Залишу тут одну з історій із розмови з "Руною", які мене найбільше вразили.
"Руна" — головна сержантка зенітно-артилерійського взводу, командир екіпажу гармати.
ІНТЕРВ'Ю ПОВНІСТЮ
ТЕКСТ
Багато глядачів запитують посилання на інстаграм "Руни", тож залишу його і тут.
Зараз наша героїня збирає на пікап для свого підрозділу (детальніше ви можете почитати в неї в інстаграмі). Залишилося небагато — запрошую долучитися, якщо маєте таку можливість.
02.04.202515:31
👩💻 У коментарях ви слушно нагадали мені про ще один фрагмент із цієї статті, який варто процитувати.
Він стосується питання тієї користі, яку самі американці отримали від описаної в тексті NYTimes військової співпраці з Україною.
Йдеться про епізод, що мав місце у 2023 році. На той момент свою роботу у Вісбадені завершував американський генерал Крістофер Донагʼю.
Саме з ним, починаючи з 2022 року, мав справу український генерал Забродський. (Пізніше Донагʼю у цій неформальній групі змінив інший американський генерал, Антоніо Аґуто.)
Так-от, перед тим, як завершити свою роботу у Вісбадені, на прощання Донагʼю подарував Забродському декоративний щит, на якому, серед іншого, було написано «Дякую».
Він стосується питання тієї користі, яку самі американці отримали від описаної в тексті NYTimes військової співпраці з Україною.
Йдеться про епізод, що мав місце у 2023 році. На той момент свою роботу у Вісбадені завершував американський генерал Крістофер Донагʼю.
Саме з ним, починаючи з 2022 року, мав справу український генерал Забродський. (Пізніше Донагʼю у цій неформальній групі змінив інший американський генерал, Антоніо Аґуто.)
Так-от, перед тим, як завершити свою роботу у Вісбадені, на прощання Донагʼю подарував Забродському декоративний щит, на якому, серед іншого, було написано «Дякую».
«Я його запитав: «За що ви мені дякуєте?», — згадував генерал Забродський. — Це я повинен вам дякувати».
Генерал Донагʼю пояснив, що саме українці воюють і гинуть, випробовуючи американську зброю та тактику, і діляться здобутими досвідом. «Завдяки вам, — сказав він, — ми отримали те, чого могли ніколи не мати».
23.03.202514:14
👩💻 Ділюся цією історією не лише тому, що вона непересічна (рекомендую по можливості прочитати саму статтю).
Учора подивилася інтервʼю, яке DW записали з хлопцем із Луганська. Він там розказує, що памʼятав про Україну всі ці 11 років, як вивчив українську мову і чому вирішив виїжджати з окупації.
Це надзвичайна історія. Але вона не єдина за ці роки.
Колеги з Радіо Свобода минулого року розповідали історії так само молодих людей, які виїхали з окупації. Здається, я бачила такі інтервʼю і в інших медіа.
Мене вражає, що це — історії 18-20 літніх людей. Коли Росія напала на Україну й окупувала їхні рідні міста, їм було по 7 років. Живучи в ізоляції, вони якось відкрили для себе Україну, вивчили мову і навіть вирішили знайти спосіб виїхати на території під контролем України.
В інтервʼю DW Іван каже:
—
Дорога колега нагадала про те, що в нас на сайті "Суспільного" є окремий проект "Щоденники окупації".
Є серед цих історій і про життя дітей в окупації:
"Я болісно переживала смерті друзів". Підлітки — про життя в російській окупації та після неї
"Силовики ходять по домах і перевіряють, що діти роблять після школи". Історії про українську освіту в окупації
А ось текст, який читала сьогодні — як в окупації сприймають новини про потенційні мирні переговори:
"Ми ж не речі якісь, щоб нас просто лишити, чи торгуватися нами". Що говорять про перемовини українці в окупації
Учора подивилася інтервʼю, яке DW записали з хлопцем із Луганська. Він там розказує, що памʼятав про Україну всі ці 11 років, як вивчив українську мову і чому вирішив виїжджати з окупації.
Це надзвичайна історія. Але вона не єдина за ці роки.
Колеги з Радіо Свобода минулого року розповідали історії так само молодих людей, які виїхали з окупації. Здається, я бачила такі інтервʼю і в інших медіа.
Мене вражає, що це — історії 18-20 літніх людей. Коли Росія напала на Україну й окупувала їхні рідні міста, їм було по 7 років. Живучи в ізоляції, вони якось відкрили для себе Україну, вивчили мову і навіть вирішили знайти спосіб виїхати на території під контролем України.
В інтервʼю DW Іван каже:
"Скільки там [в окупації] проукраїнських людей, я точно сказати не можу. Але те, що вони там є, — це точно. І це в основному, я думаю, молодь усе-таки".
—
Дорога колега нагадала про те, що в нас на сайті "Суспільного" є окремий проект "Щоденники окупації".
Є серед цих історій і про життя дітей в окупації:
"Я болісно переживала смерті друзів". Підлітки — про життя в російській окупації та після неї
"Силовики ходять по домах і перевіряють, що діти роблять після школи". Історії про українську освіту в окупації
А ось текст, який читала сьогодні — як в окупації сприймають новини про потенційні мирні переговори:
"Ми ж не речі якісь, щоб нас просто лишити, чи торгуватися нами". Що говорять про перемовини українці в окупації
20.03.202517:09
На тему заморожених російських активів у ЄС наведу фрагмент із нашого нещодавнього інтервʼю з Ґабріелюсом Ландсберґісом, колишнім міністром закордонних справ Литви:
Я згодна з припущенням, що ЄС, можливо, буде використовувати цю тему у переговорах із Росією, якщо ЄС таки залучать до цього процесу. Але для вашого розуміння, що ще може стояти за таким рішенням.
«Європа має вирішити, звідки взяти кошти на підтримку України. Одна з опцій — це конфіскація заморожених російських активів. Це просте рішення – з технічної точки зору, не політичної. 190 мільярдів євро. Це втричі більше, ніж витратили на зброю Сполучені Штати. У нас є ці кошти.
– Але ж ми чули від президента Макрона, що це суперечить міжнародному праву.
– Ні, це не так. Це суперечить інтересам окремих країн. Це суперечить інтересам Китаю. І Саудівської Аравії.
Логіка наступна. Якщо ми конфіскуємо заморожені активи диктатора, який напав на свого сусіда, то інші диктатори, які не нападають на своїх сусідів, засмутяться. Бо ж виходить, що якщо вони колись нападуть на своїх сусідів, Європа може конфіскувати і їхні активи. Тобто це – поганий сигнал для них.
Але в мене питання до таких країн – у вас є такі плани? Вторгнення до сусідів – це погана ідея. Ми все-таки не хотіли б цього. На що чуємо: може, не плануємо, може, плануємо, але тоді ми продамо всі євро, які у нас є, і перейдемо на долари. Оскільки вони мають багато резервів у євро, це може вплинути на стабільність валюти.
І це – причина, чому ми застрягли.
Це економічне питання, але це також ціннісне питання. З юридичної точки зору, війна Росії проти України є фактом, визнаним міжнародним правом. Тому російські гроші можуть бути використані для відновлення та озброєння України. Можливо, це треба підтвердити через суд, але це можливо».
Я згодна з припущенням, що ЄС, можливо, буде використовувати цю тему у переговорах із Росією, якщо ЄС таки залучать до цього процесу. Але для вашого розуміння, що ще може стояти за таким рішенням.
17.03.202510:44
👩💻 Зараз складно записувати інтерв'ю "по гарячих слідах" новин і заяв, тому що все дуже швидко змінюється.
І хоч хронологічно в моїй голові це інтерв'ю – перш за все, про події минулого тижня, окремі його частини набули додаткової актуальності.
18 березня, тобто завтра, планується розмова Трампа з Путіним.
Коли ми розмовляли з Ніколя Тензером, одним із запитань (яке я, в принципі, повторюю від інтерв'ю до інтерв'ю з західними оглядачами) було "Що/хто/як може вплинути на Трампа в питанні України, Росії та російсько-української війни?". Пан Тензер сказав наступне:
Мені здається, новини останніх днів – рішення щодо "Голосу Америки" та "Радіо Свобода", імовірний вихід з міжнародної групи, яка розслідує злочин агресії проти України, і низка інших, не пов'язаних із Україною рішень, підтверджують цю тезу.
Мої особисті очікування:
Зміна ставлення Трампа до Путіна і Росії, а також ролі США в підтримці України в умовах російсько-української війни, можлива тоді, коли Путін почне ускладнювати його життя. А саме – не дасть Трампу показати результат, який тому потрібен. Під час промови в Конгресі Трамп наголошував на тому, як багато він устиг за місяць на посаді президента – думаю, на 100 днів помпезність проголошеного має бути масштабнішою.
Що це буде – чи мова про долю 30-денного перемир'я на фронті в Україні (себто виконання "плану А"), чи про американські інтереси в інших куточках світу, – я не знаю. Очевидно, ми всі з вами це побачимо. У синергію цих двох лідерів (хай навіть ідеологічно вони мають багато спільного) я не вірю.
Віра, однак, – сумнівна підстава для аналізу, я свідома цього.
А поки що повернуся до нашої останньої з командою роботи:
Інтерв'ю з Ніколя Тензером українською
Інтерв'ю англійською
Текст
І хоч хронологічно в моїй голові це інтерв'ю – перш за все, про події минулого тижня, окремі його частини набули додаткової актуальності.
18 березня, тобто завтра, планується розмова Трампа з Путіним.
Коли ми розмовляли з Ніколя Тензером, одним із запитань (яке я, в принципі, повторюю від інтерв'ю до інтерв'ю з західними оглядачами) було "Що/хто/як може вплинути на Трампа в питанні України, Росії та російсько-української війни?". Пан Тензер сказав наступне:
"Я вважаю, що навіть якщо Еммануель Макрон, Кір Стармер, Дональд Туск та інші лідери кажуть: "Ми хочемо знову поговорити з Трампом, переконати його змінити свою позицію" – на жаль, їхні зусилля приречені на провал.
Не тому, що вони не переконливі або не намагаються робити все можливе. А тому, що зв’язки між Росією та адміністрацією Трампа настільки глибокі. Ба більше, вони мають, я б сказав, ідеологічну спорідненість – у поглядах Путіна і Трампа занадто багато спільного"
Мені здається, новини останніх днів – рішення щодо "Голосу Америки" та "Радіо Свобода", імовірний вихід з міжнародної групи, яка розслідує злочин агресії проти України, і низка інших, не пов'язаних із Україною рішень, підтверджують цю тезу.
Мої особисті очікування:
Зміна ставлення Трампа до Путіна і Росії, а також ролі США в підтримці України в умовах російсько-української війни, можлива тоді, коли Путін почне ускладнювати його життя. А саме – не дасть Трампу показати результат, який тому потрібен. Під час промови в Конгресі Трамп наголошував на тому, як багато він устиг за місяць на посаді президента – думаю, на 100 днів помпезність проголошеного має бути масштабнішою.
Що це буде – чи мова про долю 30-денного перемир'я на фронті в Україні (себто виконання "плану А"), чи про американські інтереси в інших куточках світу, – я не знаю. Очевидно, ми всі з вами це побачимо. У синергію цих двох лідерів (хай навіть ідеологічно вони мають багато спільного) я не вірю.
Віра, однак, – сумнівна підстава для аналізу, я свідома цього.
А поки що повернуся до нашої останньої з командою роботи:
Інтерв'ю з Ніколя Тензером українською
Інтерв'ю англійською
Текст
14.03.202513:33
👩💻 Цікава ситуація.
Отож, ЄС продовжив індивідуальні санкції, запроваджені через війну Росії в Україні. Як повідомила Урсула Фон Дер Ляєн, список підсанкційних осіб навіть розширили.
Водночас декого з цього списку прибрали ☝️ Не просто собі "декого", а представників великого російського бізнесу.
13 березня джерело Суспільного повідомляло, що Угорщина вимагала в обмін на голос за продовження санкцій виключення з санкційного переліку кількох осіб. Тепер, я так розумію, бачимо, кого — росіян.
"Європейська правда" повідомляє, що Угорщина вимагала також виключення зі списку співзасновника "Альфа-груп" Михайла Фрідмана, але санкції проти нього все ж продовжили.
Трохи емоцій - в коментарях:
Отож, ЄС продовжив індивідуальні санкції, запроваджені через війну Росії в Україні. Як повідомила Урсула Фон Дер Ляєн, список підсанкційних осіб навіть розширили.
Водночас декого з цього списку прибрали ☝️ Не просто собі "декого", а представників великого російського бізнесу.
13 березня джерело Суспільного повідомляло, що Угорщина вимагала в обмін на голос за продовження санкцій виключення з санкційного переліку кількох осіб. Тепер, я так розумію, бачимо, кого — росіян.
"Європейська правда" повідомляє, що Угорщина вимагала також виключення зі списку співзасновника "Альфа-груп" Михайла Фрідмана, але санкції проти нього все ж продовжили.
Трохи емоцій - в коментарях:
Показано 1 - 24 из 838
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.