Слово "догма" у Платона і Арістотеля
Всім нам відомо слово «догма» (давньогрец. δόγμα), хоча і найчастіше має сакральну, релігійну семантику, втім, його історія сягає корінням у доробок Платона і Арістотеля.
Проте, якщо говорити, про етимологію, то відповідно до Бікеса, походить від дієслова δέχομαι (dékhomai, «беру, приймаю»), від праіндоєвропейського *deḱ- («брати»). [Beekes, R. S. P. (2010) “δοκέω”, in Etymological Dictionary of Greek (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 10), with the assistance of Lucien van Beek, Leiden, Boston: Brill, p. 344-5]. Споріднено з латинським doceō («навчаю, показую, репетирую») і латинським dignus («відповідний, гідний»).
Саме у Платона взагалі вперше з'являється ця лексема. Так, у «Кратілі» догмами називаються, мабуть, антропоморфні і тому невідповідні істині божественної реальності характеристики богів [Crat.425d]. У «Тетететі» «δόγματα» використовується для позначення думок, які з'являються у розумі в стані неспання і в стані сну і здаються йому кожна у свій час однаково істинними [Tht.158d]. У «Державі» під «догмами» розуміються погляди правителів (τῶν ἀρχόντων δόγμασιν), провідниками та виконавцями яких є правоохоронці. Нарешті, в «Законах» [Leg.644e, 926d] термін застосовується в державно-правовому контексті і використовується або для позначення стадії законодавчого процесу, в ході якого правила проходять випробування розумом, стверджуються як елементи неписаного кодексу певної спільності людей (δόγμα πόλεως, свого роду зазвичай як визначення рішень державних інстанцій, обов'язкових до виконання (κύρια τελοῦντες τὰ τούτων δόγματα).
У «Метафізиці» Стагірита δόγμα як самостійна семантична одиниця зустрічається при обговоренні негативного ставлення Платона до класифікації точки як геометричної фігури (διεμάχετο Πλάτων ὡς ὄντι γεωμετρικῷ δόγμα) [Metaph.992α22]. Втім, у тій же «Метафізиці» Арістотель вводить інше поняття, яке має найбільш близьке смислове наповнення стосовно догми — аксіоми, які є положеннями, недоступними доведенню, що мають найвищий ступінь спільності і мають силу «для всього, оскільки воно є сущим» [Metaph.997a7, 1005b33].
#філологічні_нотатки #грека
