Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Класичні студії (Антикознавство) в Україні 🇺🇦🏛✍️🦉
Канал створений для популяризації класичних студій в Україні та вітчизняних антикознавчих досліджень.
Новітні зарубіжні та українські праці з антикознавства та цікаві факти з давньогрецької і давньоримської історії, філософії та класичних мов.
Новітні зарубіжні та українські праці з антикознавства та цікаві факти з давньогрецької і давньоримської історії, філософії та класичних мов.
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПубличный
Верификация
Не верифицированныйДоверенность
Не провернныйРасположение
ЯзыкДругой
Дата создания каналаJul 22, 2022
Добавлено на TGlist
May 25, 2024Прикрепленная группа
КС
UА_Pre_Socratic🇺🇦🏛🦉 Chat
7
Рекорды
10.04.202523:59
1.5KПодписчиков25.05.202423:59
0Индекс цитирования05.12.202423:59
708Охват одного поста05.12.202423:59
708Охват рекламного поста12.03.202523:59
9.81%ER19.09.202423:59
41.24%ERR15.04.202519:02
Добірка книг, присвячених Платону, які мають вийти протягом другої половини 2025 року (!) у Видавництві Кембріджського університету
#книжкові_новинки #платон
#книжкові_новинки #платон
30.03.202516:55
Гадаю, що так це виглядає і відчувається деякими людьми не лише на балконі 😂😅
#іронія_античності
#іронія_античності
27.03.202518:11
Метафізичність лексеми "театр" у давньогрецькій мові
В сьогоднішній День театру, слід зауважити, що загалом вперше лексема "θέᾱτρον" з'являється у Геродота [VI 67] в усталеному мистецькому значенні.
Втім, у Порфірія ми зустрічаємо застосування цієї лексеми у філософському сенсі, а саме у значенні людського життя. Так, у "Листі до Марцелла" ми читаємо дослівно "...цей театр ми вже розіграли..." ( τουτὶ τὸ θέᾱτρον ὑπεκρίθημεν) [2-3].
Доречним буде також зауважити, що Платон вживає термін "θεᾱτροκρᾰτία", говорячи про владу глядачів "театрократія" (як синонім "охлократії)" [Leg.701a], яким протистоїть влада кращих, тобто аристократія.
#філологічні_нотатки
В сьогоднішній День театру, слід зауважити, що загалом вперше лексема "θέᾱτρον" з'являється у Геродота [VI 67] в усталеному мистецькому значенні.
Втім, у Порфірія ми зустрічаємо застосування цієї лексеми у філософському сенсі, а саме у значенні людського життя. Так, у "Листі до Марцелла" ми читаємо дослівно "...цей театр ми вже розіграли..." ( τουτὶ τὸ θέᾱτρον ὑπεκρίθημεν) [2-3].
Доречним буде також зауважити, що Платон вживає термін "θεᾱτροκρᾰτία", говорячи про владу глядачів "театрократія" (як синонім "охлократії)" [Leg.701a], яким протистоїть влада кращих, тобто аристократія.
#філологічні_нотатки
12.04.202517:23
Cкільки заробляли давні римляни в еквіваленті нашого часу у доларах та гривнях?
У свіжому дослідженні в журналі "Nature communication" західні науковці вирахували, що середньостатистичний давній римлянин заробляв 536-752 $ на місяць.
Оскільки реальна сукупна спроможність у доларах цін 1990 року на самих же США для сучасного українця є зовсім неочевидною, то агентство УНІАН перерахував заробітну плату давніх ринків римлян, використовуючи офіційний прожитковий мінімум в Україні на 2025 рік – це 3028 грн.
Використовуючи ту саму формулу, можна побачити, що середньостатистичний римлянин за 165 років нашої ери заробив на місяць 4057-5692 грн.
#історичні_нотатки
У свіжому дослідженні в журналі "Nature communication" західні науковці вирахували, що середньостатистичний давній римлянин заробляв 536-752 $ на місяць.
Оскільки реальна сукупна спроможність у доларах цін 1990 року на самих же США для сучасного українця є зовсім неочевидною, то агентство УНІАН перерахував заробітну плату давніх ринків римлян, використовуючи офіційний прожитковий мінімум в Україні на 2025 рік – це 3028 грн.
Використовуючи ту саму формулу, можна побачити, що середньостатистичний римлянин за 165 років нашої ери заробив на місяць 4057-5692 грн.
#історичні_нотатки
09.04.202508:56
На днях антикознавчий ТГ-канал перетнув позначку у понад 1️⃣5️⃣0️⃣0️⃣ підписників/підписниць 🤩🥳
Щиро Дякую усім та кожному/кожній, хто підтримує, допомагає та цікавиться розвитком і популяризацією класичних студій в Україні! 🏛️🇺🇦
Щиро Дякую усім та кожному/кожній, хто підтримує, допомагає та цікавиться розвитком і популяризацією класичних студій в Україні! 🏛️🇺🇦
08.04.202516:31
Пропоную Вашій увазі цікаву та вражаючу за тематикою монографію, яка вийшла друком у січні 2025 року "Антична некрополітика"
Це перша збірка наукових студій, що розглядають аспекти грецької античності та її сприйняття через «некрополітику». В ній виявляютьсясліди некрополітики в непохованих і погано поводжених трупах гомерівських епосів; а також розкриває прояви некровлади в грецькій трагедії, історіографії та біографії та заглиблюється в тортури, смертну кару та ненормативні поховання в давньогрецькому світі.
#книжкові_новинки #книги_2025
Це перша збірка наукових студій, що розглядають аспекти грецької античності та її сприйняття через «некрополітику». В ній виявляютьсясліди некрополітики в непохованих і погано поводжених трупах гомерівських епосів; а також розкриває прояви некровлади в грецькій трагедії, історіографії та біографії та заглиблюється в тортури, смертну кару та ненормативні поховання в давньогрецькому світі.
#книжкові_новинки #книги_2025
15.04.202508:14
Вперше в Україні відбулося сертифікаційне тестування з латинської мови
У понеділок, 14 квітня 2025 р., учні ліцею #33 м.Києва стали учасниками історичної події — першого в Україні сертифікаційного тестування з латинської мови згідно з вимогами Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (A1, A2 etc).для студентів немедичних закладів вищої освіти та учнів, які вивчають латину на поглибленому рівні.
#події_в_Україні
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/12JCuhVDfsU/?
У понеділок, 14 квітня 2025 р., учні ліцею #33 м.Києва стали учасниками історичної події — першого в Україні сертифікаційного тестування з латинської мови згідно з вимогами Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (A1, A2 etc).для студентів немедичних закладів вищої освіти та учнів, які вивчають латину на поглибленому рівні.
#події_в_Україні
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/12JCuhVDfsU/?
07.04.202510:38
Запрошую взяти участь у Міжнародній науковій конференції, присвяченій зокрема історії античності
🤓 Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків Київського національного університету імені Тараса Шевченка за підтримки Міністерства закордонних справ України запрошує до участі у нашій традиційній Міжнародній науковій конференції VER KYIVIENS 2025 (Sub umbra castanearum): «Суспільства давньої, середньовічної і ранньомодерної доби та їх цивілізаційна спадщина: історія; релігія; культура», що відбудеться 30 травня 2025 р.
✅️ ТЕМАТИКА КОНФЕРЕНЦІЇ:
🔸️ Цивілізації Давнього Сходу, Доколумбової Америки, Давньої Греції та Риму та їхня етнічна периферія.
🔹️ Доба Середньовіччя та Ранній Новий час.
🔸️ Рецепція історико-культурної спадщини суспільств давньої, середньовічної і ранньомодерної доби.
🔹️ Проблеми перекладу і коментування античних джерел.
🔸️ Методика викладання історії стародавнього світу та середніх віків у вищій та середній загальноосвітній
школі.
‼️ Конференція відбудеться в онлайн форматі (на платформі ZOOM).
⭕️ Робочі мови Конференції: українська, англійська.
⭕️ Організаційний внесок не передбачений.
⭕️ На Конференції відбудуться пленарні засідання з запрошеними доповідями (до 20 хв.), а також секційні
засідання з оригінальними повідомленнями (до 15 хв.).
‼️ Абстракти доповідей будуть видані за результатами Конференції окремою збіркою в цифровому форматі (абстракти приймаються за результатами участі у конференції).
⭕️ Інформаційна підтримка – Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, серія
«Історія», цифрові ресурси кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
📌Для участі в Конференції потрібно до 19 травня 2025 р. подати до оргкомітету заявку
(заповнивши наступну форму):
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf8vqAjyeJLLPzHItMo0cOXA2ORqyxky-XLQ9JBxb-PCDQxoA/viewform
‼️Адреса оргкомітету: Київ-01033, вул. Володимирська 60, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра історії стародавнього світу та середніх віків (ауд. 353). Контактний телефон: 8(044) 239-32-75.
З повагою,
Оргкомітет Конференції
📌 Деталі за посиланням:
http://am.history.univ.kiev.ua/chair/news/142-ver-kyiviens-24-travnia-2024-r-mizhnarodna-naukova-konferentsiia
#події_в_Украіні
🤓 Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків Київського національного університету імені Тараса Шевченка за підтримки Міністерства закордонних справ України запрошує до участі у нашій традиційній Міжнародній науковій конференції VER KYIVIENS 2025 (Sub umbra castanearum): «Суспільства давньої, середньовічної і ранньомодерної доби та їх цивілізаційна спадщина: історія; релігія; культура», що відбудеться 30 травня 2025 р.
✅️ ТЕМАТИКА КОНФЕРЕНЦІЇ:
🔸️ Цивілізації Давнього Сходу, Доколумбової Америки, Давньої Греції та Риму та їхня етнічна периферія.
🔹️ Доба Середньовіччя та Ранній Новий час.
🔸️ Рецепція історико-культурної спадщини суспільств давньої, середньовічної і ранньомодерної доби.
🔹️ Проблеми перекладу і коментування античних джерел.
🔸️ Методика викладання історії стародавнього світу та середніх віків у вищій та середній загальноосвітній
школі.
‼️ Конференція відбудеться в онлайн форматі (на платформі ZOOM).
⭕️ Робочі мови Конференції: українська, англійська.
⭕️ Організаційний внесок не передбачений.
⭕️ На Конференції відбудуться пленарні засідання з запрошеними доповідями (до 20 хв.), а також секційні
засідання з оригінальними повідомленнями (до 15 хв.).
‼️ Абстракти доповідей будуть видані за результатами Конференції окремою збіркою в цифровому форматі (абстракти приймаються за результатами участі у конференції).
⭕️ Інформаційна підтримка – Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, серія
«Історія», цифрові ресурси кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
📌Для участі в Конференції потрібно до 19 травня 2025 р. подати до оргкомітету заявку
(заповнивши наступну форму):
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf8vqAjyeJLLPzHItMo0cOXA2ORqyxky-XLQ9JBxb-PCDQxoA/viewform
‼️Адреса оргкомітету: Київ-01033, вул. Володимирська 60, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра історії стародавнього світу та середніх віків (ауд. 353). Контактний телефон: 8(044) 239-32-75.
З повагою,
Оргкомітет Конференції
📌 Деталі за посиланням:
http://am.history.univ.kiev.ua/chair/news/142-ver-kyiviens-24-travnia-2024-r-mizhnarodna-naukova-konferentsiia
#події_в_Украіні
29.03.202517:48
Сьогодні в Україні відзначається День філолога✍️ і День географа 🌍. І якщо про філологів, я писав тут раніше - https://t.me/Ua_Classical_studies/1083, то про географів і географію розповім у цьому дописі.
Отже, вперше ми зустрічаємо слово "γεωγρᾰφία" у Демокріта [Diog.Laert ΙΧ 45]. Саме так і називалася його праця, поряд з "Уранографією"(тобто "Опис неба") , "Описом променів" і "Описом полюсів", які входили до математичного корпусу трактатів засновника атомізму.
Водночас, якщо іменник "географ" (γεωγράφος), тобто той хто описує землю з'являється у одного з класичних авторів з цієї галузі людського знання, а саме Страбона [1.1.16], то дієслово "γεωγρᾰφέω" ми помічаємо ще у Арістотелівській праці "Про світ" [393β20].
Доречним буде ще зауважити, що всім нам відома "γεωδαισία" (геодезія) у класичних текстах протиставляється геометрії [Arist.Metaph.997b26, Jul.Gal.178b, Procl in Euc.p.25F].
#філологічні_нотатки
#антична_географія
Отже, вперше ми зустрічаємо слово "γεωγρᾰφία" у Демокріта [Diog.Laert ΙΧ 45]. Саме так і називалася його праця, поряд з "Уранографією"(тобто "Опис неба") , "Описом променів" і "Описом полюсів", які входили до математичного корпусу трактатів засновника атомізму.
Водночас, якщо іменник "географ" (γεωγράφος), тобто той хто описує землю з'являється у одного з класичних авторів з цієї галузі людського знання, а саме Страбона [1.1.16], то дієслово "γεωγρᾰφέω" ми помічаємо ще у Арістотелівській праці "Про світ" [393β20].
Доречним буде ще зауважити, що всім нам відома "γεωδαισία" (геодезія) у класичних текстах протиставляється геометрії [Arist.Metaph.997b26, Jul.Gal.178b, Procl in Euc.p.25F].
#філологічні_нотатки
#антична_географія
13.04.202516:19
Пропоную Вашій увазі дисертацію, яка була захищена у минулому році в Чернівцях на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Вар’ян О. О. Образ ідеального громадянина у колективній свідомості афінян VI-IV ст. до н.е.
07.00.02. – всесвітня історія). Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича МОН України, Чернівці, 2024.
У дисертації на основі комплексу писемних та візуальних джерел в історичному вимірі здійснено аналіз витоків і причин становлення образу ідеального громадянина у полісній свідомості афінського колективу громадян VI-IV ст. до н.е., змісту даного образу, напрямів формування особи у пайдейї та способів реалізації набутої нею доброчесності задля досягнення суспільного визнання. Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що вперше на рівні дисертаційної роботи здійснено комплексний аналіз актуальної наукової проблеми, яка досі не поставала предметом спеціальних історичних досліджень. Визначено, що образ афінського ідеального громадянина протягом досліджуваних періодів постає наслідком особливостей розвитку поліса як держави, міста, громадянської общини.
#класика_в_Україні #антикознавчі_дисертації
#антична_історіографія
Вар’ян О. О. Образ ідеального громадянина у колективній свідомості афінян VI-IV ст. до н.е.
07.00.02. – всесвітня історія). Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича МОН України, Чернівці, 2024.
У дисертації на основі комплексу писемних та візуальних джерел в історичному вимірі здійснено аналіз витоків і причин становлення образу ідеального громадянина у полісній свідомості афінського колективу громадян VI-IV ст. до н.е., змісту даного образу, напрямів формування особи у пайдейї та способів реалізації набутої нею доброчесності задля досягнення суспільного визнання. Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що вперше на рівні дисертаційної роботи здійснено комплексний аналіз актуальної наукової проблеми, яка досі не поставала предметом спеціальних історичних досліджень. Визначено, що образ афінського ідеального громадянина протягом досліджуваних періодів постає наслідком особливостей розвитку поліса як держави, міста, громадянської общини.
#класика_в_Україні #антикознавчі_дисертації
#антична_історіографія
14.04.202519:52
А поки у нас мало хто розуміє навіщо досконало вивчати широкому загалу античну філософію, тим часом у Великобританіі 🇬🇧 запрошують провідних філософських антикознавців для читання лекцій з античної етики в англійських вʼязницях.
Детальніше про це у пʼятничній публікації у всесвітньо відомому таблоїді Guardian
https://www.theguardian.com/society/2025/apr/12/classics-philosophy-england-jails-prison-education-durham?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR7YKFPq47PmrTuVc7-lcRyHsrkOAwVcbJN8T2dXFh3bC5Dq0phsSwHfssKw-g_aem_-0ErDEUixZjic1Wfxn7KQg
#новини_класики
Детальніше про це у пʼятничній публікації у всесвітньо відомому таблоїді Guardian
https://www.theguardian.com/society/2025/apr/12/classics-philosophy-england-jails-prison-education-durham?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR7YKFPq47PmrTuVc7-lcRyHsrkOAwVcbJN8T2dXFh3bC5Dq0phsSwHfssKw-g_aem_-0ErDEUixZjic1Wfxn7KQg
#новини_класики
06.04.202512:49
Назви пальців у класичних мовах
Коли занурюєшся у семантику назв пальців у греці та латині, розумієш наскільки в античності відчували і розуміли кожну деталь в тілі людини.
Отже, загалом « Палець », зрозуміло, це digitus , im / δάκτυλος.
1) " Великий " палець - це polex, icis m (< polleo ), а по-грецьки ἀντίχειρ, оскільки він знаходиться навпроти інших пальців. Гален і Макробій пояснювали його назву тим, що він може заміняти всю руку. Також цей палець називається μέγας або μέγιστος, а ще на папірусах - δάκτυλος πρῶτος ( BGU 153.8, PSI 1031.7, обидва II н.е.)).
2) " Вказівний " палець - index, icis m або digitus demonstratorius , тому що його найважливіша функція - δακτυλοδεικτεῖν (Demosth. 25.68), а також salutaris , оскільки у давнину любили віддавати вітання підняттям цього пальця. Грекою він називається λιχανός (від λείχω «лизати»), а також у папірусах – δάκτυλος δεύτερος.
Доречним буде зауважити, що певним поєднанням великого та вказівного пальця утворюється всім відомий жест «фіга», який мав як апотрепічне (захисне), так і обсценне (еротичне) значення (S. 102).
3) « Середній » палець найзнаменитіший. Він зазвичай називається digitus medius , а через те, що з його допомогою зображується відомий непристойний жест, його ще називають digitus infamis , famosus , impudicus і навіть digitus verpus. Давньогрецькою - ὁ μέσος δάκτυλος, σφάκελος.
Згідно словника «Суда» ( sv σφακελισμός) відома афінська приказка καὶ σφάκελοι ποιοῦσιν ἀτέλειαν «навіть спазми (тобто «середній палець») приносять звільнення від податків» має походження від того, що тиран Пісістрат вимагав від афінян десятину з їхньої сільгосппродукції. Одного разу, проходячи повз старого, що обробляв скелі та кам'янисті поля, він запитав його, які плоди він отримує зі свого місця. Той відповів: "Болі та спазми, а Пісістрат бере з них десяту частину". Пісістрат, вражений його відвертістю, звільнив його від десятини. І з того часу афіняни користуються цим прислів'ям. Коротше, виходить так, що дід йому просто середній палець показав і тим заслужив звільнення від побору. До речі, і дієслово для цього жесту є σκιμαλίζω.
4) " Безіменний " палець - латиною називається digitus quartus , annularis (для anulus ), medicus і medicinalis , тому що цим саме пальцем, мовляв, лікарі закріплюють і розгладжують лікувальні засоби на тілі хворого. Також цей палець називається описово minimum sequens , proximus a minimo , minimo vicinus . Греки називають його δάκτυλος παράμεσος, а також ἰατρικός.
5) " Мізинець " - це digitus minimus або brevissimus , а ще auricularis (щоб у вусі колупатися) а грекою ὁ (σ)μικρὸς (σμικρότατος) δάκτυλος, а також ἔσχατος μύωψ , ωπος ὁ.
На замітку : Жест, який ми усталено називаємо🤟 «козою», був і у стародавніх. Здається, користувалися ним у апотропеїчних цілях. Тут можна подивитися.
Якщо ж говорити про пальці ніг – це οἱ δάκτυλοι τῶν ποδῶν (Xen. An. 4.5.12), а великий п. ноги просто μέγας.
#філологічні_нотатки
#культурологічні_нотатки
Коли занурюєшся у семантику назв пальців у греці та латині, розумієш наскільки в античності відчували і розуміли кожну деталь в тілі людини.
Отже, загалом « Палець », зрозуміло, це digitus , im / δάκτυλος.
1) " Великий " палець - це polex, icis m (< polleo ), а по-грецьки ἀντίχειρ, оскільки він знаходиться навпроти інших пальців. Гален і Макробій пояснювали його назву тим, що він може заміняти всю руку. Також цей палець називається μέγας або μέγιστος, а ще на папірусах - δάκτυλος πρῶτος ( BGU 153.8, PSI 1031.7, обидва II н.е.)).
2) " Вказівний " палець - index, icis m або digitus demonstratorius , тому що його найважливіша функція - δακτυλοδεικτεῖν (Demosth. 25.68), а також salutaris , оскільки у давнину любили віддавати вітання підняттям цього пальця. Грекою він називається λιχανός (від λείχω «лизати»), а також у папірусах – δάκτυλος δεύτερος.
Доречним буде зауважити, що певним поєднанням великого та вказівного пальця утворюється всім відомий жест «фіга», який мав як апотрепічне (захисне), так і обсценне (еротичне) значення (S. 102).
3) « Середній » палець найзнаменитіший. Він зазвичай називається digitus medius , а через те, що з його допомогою зображується відомий непристойний жест, його ще називають digitus infamis , famosus , impudicus і навіть digitus verpus. Давньогрецькою - ὁ μέσος δάκτυλος, σφάκελος.
Згідно словника «Суда» ( sv σφακελισμός) відома афінська приказка καὶ σφάκελοι ποιοῦσιν ἀτέλειαν «навіть спазми (тобто «середній палець») приносять звільнення від податків» має походження від того, що тиран Пісістрат вимагав від афінян десятину з їхньої сільгосппродукції. Одного разу, проходячи повз старого, що обробляв скелі та кам'янисті поля, він запитав його, які плоди він отримує зі свого місця. Той відповів: "Болі та спазми, а Пісістрат бере з них десяту частину". Пісістрат, вражений його відвертістю, звільнив його від десятини. І з того часу афіняни користуються цим прислів'ям. Коротше, виходить так, що дід йому просто середній палець показав і тим заслужив звільнення від побору. До речі, і дієслово для цього жесту є σκιμαλίζω.
4) " Безіменний " палець - латиною називається digitus quartus , annularis (для anulus ), medicus і medicinalis , тому що цим саме пальцем, мовляв, лікарі закріплюють і розгладжують лікувальні засоби на тілі хворого. Також цей палець називається описово minimum sequens , proximus a minimo , minimo vicinus . Греки називають його δάκτυλος παράμεσος, а також ἰατρικός.
5) " Мізинець " - це digitus minimus або brevissimus , а ще auricularis (щоб у вусі колупатися) а грекою ὁ (σ)μικρὸς (σμικρότατος) δάκτυλος, а також ἔσχατος μύωψ , ωπος ὁ.
На замітку : Жест, який ми усталено називаємо🤟 «козою», був і у стародавніх. Здається, користувалися ним у апотропеїчних цілях. Тут можна подивитися.
Якщо ж говорити про пальці ніг – це οἱ δάκτυλοι τῶν ποδῶν (Xen. An. 4.5.12), а великий п. ноги просто μέγας.
#філологічні_нотатки
#культурологічні_нотатки
12.04.202514:20
Слово "догма" у Платона і Арістотеля
Всім нам відомо слово «догма» (давньогрец. δόγμα), хоча і найчастіше має сакральну, релігійну семантику, втім, його історія сягає корінням у доробок Платона і Арістотеля.
Проте, якщо говорити, про етимологію, то відповідно до Бікеса, походить від дієслова δέχομαι (dékhomai, «беру, приймаю»), від праіндоєвропейського *deḱ- («брати»). [Beekes, R. S. P. (2010) “δοκέω”, in Etymological Dictionary of Greek (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 10), with the assistance of Lucien van Beek, Leiden, Boston: Brill, p. 344-5]. Споріднено з латинським doceō («навчаю, показую, репетирую») і латинським dignus («відповідний, гідний»).
Саме у Платона взагалі вперше з'являється ця лексема. Так, у «Кратілі» догмами називаються, мабуть, антропоморфні і тому невідповідні істині божественної реальності характеристики богів [Crat.425d]. У «Тетететі» «δόγματα» використовується для позначення думок, які з'являються у розумі в стані неспання і в стані сну і здаються йому кожна у свій час однаково істинними [Tht.158d]. У «Державі» під «догмами» розуміються погляди правителів (τῶν ἀρχόντων δόγμασιν), провідниками та виконавцями яких є правоохоронці. Нарешті, в «Законах» [Leg.644e, 926d] термін застосовується в державно-правовому контексті і використовується або для позначення стадії законодавчого процесу, в ході якого правила проходять випробування розумом, стверджуються як елементи неписаного кодексу певної спільності людей (δόγμα πόλεως, свого роду зазвичай як визначення рішень державних інстанцій, обов'язкових до виконання (κύρια τελοῦντες τὰ τούτων δόγματα).
У «Метафізиці» Стагірита δόγμα як самостійна семантична одиниця зустрічається при обговоренні негативного ставлення Платона до класифікації точки як геометричної фігури (διεμάχετο Πλάτων ὡς ὄντι γεωμετρικῷ δόγμα) [Metaph.992α22]. Втім, у тій же «Метафізиці» Арістотель вводить інше поняття, яке має найбільш близьке смислове наповнення стосовно догми — аксіоми, які є положеннями, недоступними доведенню, що мають найвищий ступінь спільності і мають силу «для всього, оскільки воно є сущим» [Metaph.997a7, 1005b33].
#філологічні_нотатки #грека
Всім нам відомо слово «догма» (давньогрец. δόγμα), хоча і найчастіше має сакральну, релігійну семантику, втім, його історія сягає корінням у доробок Платона і Арістотеля.
Проте, якщо говорити, про етимологію, то відповідно до Бікеса, походить від дієслова δέχομαι (dékhomai, «беру, приймаю»), від праіндоєвропейського *deḱ- («брати»). [Beekes, R. S. P. (2010) “δοκέω”, in Etymological Dictionary of Greek (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 10), with the assistance of Lucien van Beek, Leiden, Boston: Brill, p. 344-5]. Споріднено з латинським doceō («навчаю, показую, репетирую») і латинським dignus («відповідний, гідний»).
Саме у Платона взагалі вперше з'являється ця лексема. Так, у «Кратілі» догмами називаються, мабуть, антропоморфні і тому невідповідні істині божественної реальності характеристики богів [Crat.425d]. У «Тетететі» «δόγματα» використовується для позначення думок, які з'являються у розумі в стані неспання і в стані сну і здаються йому кожна у свій час однаково істинними [Tht.158d]. У «Державі» під «догмами» розуміються погляди правителів (τῶν ἀρχόντων δόγμασιν), провідниками та виконавцями яких є правоохоронці. Нарешті, в «Законах» [Leg.644e, 926d] термін застосовується в державно-правовому контексті і використовується або для позначення стадії законодавчого процесу, в ході якого правила проходять випробування розумом, стверджуються як елементи неписаного кодексу певної спільності людей (δόγμα πόλεως, свого роду зазвичай як визначення рішень державних інстанцій, обов'язкових до виконання (κύρια τελοῦντες τὰ τούτων δόγματα).
У «Метафізиці» Стагірита δόγμα як самостійна семантична одиниця зустрічається при обговоренні негативного ставлення Платона до класифікації точки як геометричної фігури (διεμάχετο Πλάτων ὡς ὄντι γεωμετρικῷ δόγμα) [Metaph.992α22]. Втім, у тій же «Метафізиці» Арістотель вводить інше поняття, яке має найбільш близьке смислове наповнення стосовно догми — аксіоми, які є положеннями, недоступними доведенню, що мають найвищий ступінь спільності і мають силу «для всього, оскільки воно є сущим» [Metaph.997a7, 1005b33].
#філологічні_нотатки #грека
04.04.202519:14
Каракалла і перипатетики
Сьогодні (4 квітня 186 р.) іменинником є Септимій Бассіан, він же імператор Марк Аврелій Антонін на прізвисько Каракалла, старший син і наступник імператора Септимія Севера,
Олександр Македонський для цього римського імператора був не лише об'єктом зовнішнього наслідування, а й улюбленим історичним персонажем. На зразок Олександра імператор тримав при собі безліч слонів, а також зібрав колекцію предметів, пов'язаних із великим завойовником (особливо військове спорядження та чаші). Інтерес до Олександра набував і екстравагантних форм: так, Каракалла сприяв тезкам царя, його знаменитих воєначальників і просто вихідцям з Македонії.
Суворо вчинив імператор із філософами школи перипатетиків, заснованої Арістотелем. Це обумовлено тим, що стародавні автори, які писали про Олександра, передавали чутки, що великий завойовник ніби помер від отруєння, яке було влаштоване його наближеними. У цій версії смерті Олександра (не найпопулярнішою, втім, і не прийнятою сучасною наукою) виготовлення отрути приписувалося не кому іншому як самому Стагіриту. Філософ мав привід ненавидіти свого колишнього учня: племінник мислителя, Каллісфен, накликав на себе гнів Олександра своїм норовом і, за підозрою в змові, був ув'язнений, утримувався в найжорстокіших умовах і в результаті помер.
Начитавшись істориків, які підтримували цю версію смерті Олександра, Каракалла зненавидів усіх послідовників Арістотеля. Завітавши до Олександрії, він розгромив їхню спільноту, знищив їхню бібліотеку і відібрав у них усі соціальні привілеї. Серед іншого, перипатетики в Олександрії мали безневинний звичай влаштовувати спільні трапези при Мусеї, міському центрі вченості, – Каракалла заборонив і це.
#антична_філософія #арістотель
Сьогодні (4 квітня 186 р.) іменинником є Септимій Бассіан, він же імператор Марк Аврелій Антонін на прізвисько Каракалла, старший син і наступник імператора Септимія Севера,
Олександр Македонський для цього римського імператора був не лише об'єктом зовнішнього наслідування, а й улюбленим історичним персонажем. На зразок Олександра імператор тримав при собі безліч слонів, а також зібрав колекцію предметів, пов'язаних із великим завойовником (особливо військове спорядження та чаші). Інтерес до Олександра набував і екстравагантних форм: так, Каракалла сприяв тезкам царя, його знаменитих воєначальників і просто вихідцям з Македонії.
Суворо вчинив імператор із філософами школи перипатетиків, заснованої Арістотелем. Це обумовлено тим, що стародавні автори, які писали про Олександра, передавали чутки, що великий завойовник ніби помер від отруєння, яке було влаштоване його наближеними. У цій версії смерті Олександра (не найпопулярнішою, втім, і не прийнятою сучасною наукою) виготовлення отрути приписувалося не кому іншому як самому Стагіриту. Філософ мав привід ненавидіти свого колишнього учня: племінник мислителя, Каллісфен, накликав на себе гнів Олександра своїм норовом і, за підозрою в змові, був ув'язнений, утримувався в найжорстокіших умовах і в результаті помер.
Начитавшись істориків, які підтримували цю версію смерті Олександра, Каракалла зненавидів усіх послідовників Арістотеля. Завітавши до Олександрії, він розгромив їхню спільноту, знищив їхню бібліотеку і відібрав у них усі соціальні привілеї. Серед іншого, перипатетики в Олександрії мали безневинний звичай влаштовувати спільні трапези при Мусеї, міському центрі вченості, – Каракалла заборонив і це.
#антична_філософія #арістотель
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.