Malalitic Malice 🇺🇦
24.04.202505:15
Так. Стоять на тому ж щаблі огидності, що й колаборанти.
23.04.202513:08
Зі святом, любі!✨
post.reposted:
Юрій Богданов
21.04.202509:18
Пишуть, папа Франциск помер. За день після зустрічі з Венсом.
Це перший офіційно зафіксований випадок смерті від крінжу.
Так, чорно, але він заслужив.
Це перший офіційно зафіксований випадок смерті від крінжу.
Так, чорно, але він заслужив.
10.04.202515:53
Чи мріють варбоси про однооких комісарів?
post.reposted:
Кругообіг Йонансінів у природі
24.04.202505:15
Бля оці всі телеграм помийки, що постять фото людей під завалами, це просто пізда. Постійно забиваю про повну відсутність людяності у єбучих інфо-циган.
post.reposted:
Malalitic Malice 🇺🇦
23.04.202513:08
Між іншим, сьогодні Всесвітній день книги та авторського права. Можливо це трішки наївно, але я досі вірю, що у кожної людини була ТА САМА (тм) книжка, яка змінила її життя так чи інакше.
Так що бажаю всім неймовірно крутих творів, які грітимуть сердечко та даруватимуть щиру насолоду, сьогодні, завтра та до скону.📚
Так що бажаю всім неймовірно крутих творів, які грітимуть сердечко та даруватимуть щиру насолоду, сьогодні, завтра та до скону.📚
18.04.202508:35
Старе добре ультранасилля, тепер зі смаком промітію.
10.04.202505:19
Дискурс, на який ми заслуговуємо.
post.reposted:
the rising of the black sun
08.04.202508:10
Тато пише: "Привіт, дитино. Зможете на приціл зібрати?"
Відповідаю: "Та зберемо. Ти головне характеристики дай".
Бо інших варіантів, крім як зібрати, не бачу. Шахеди під Запоріжжям влаштовують пекло. Татів розрахунок збив десяток завдяки теплаку і планшету, які ми з вами торік купили. Але ворог адаптується і пере/вигадує тактику терору. Тепер шахеди літають дуже високо, а потім швидко «падають» на ціль. Без додаткового тепловізійного прицілу батькова стара шведська гармата малоефективна — на координацію навідника і стрільця є лише декілька секунд.
Тож я знову прошу вас задонатити на користь запорізького ППО, де ночами полює на довбаних іранських пташок мій тато.
Для кого: взвод ППО під Запоріжжям
На що: тепловізійний приціл
На коли: до 30.04
Скільки: 185 000 грн
Реквізити збору:
Банка: https://send.monobank.ua/jar/5LiEcSuNdh
Картка Моно: 4441111122093358
Конверт Приват: https://www.privat24.ua/send/giq3l
PayPal: julia.crowhouse@gmail.com
Всі донати і репости – важливі. Ви це вже неодноразово довели.
Відповідаю: "Та зберемо. Ти головне характеристики дай".
Бо інших варіантів, крім як зібрати, не бачу. Шахеди під Запоріжжям влаштовують пекло. Татів розрахунок збив десяток завдяки теплаку і планшету, які ми з вами торік купили. Але ворог адаптується і пере/вигадує тактику терору. Тепер шахеди літають дуже високо, а потім швидко «падають» на ціль. Без додаткового тепловізійного прицілу батькова стара шведська гармата малоефективна — на координацію навідника і стрільця є лише декілька секунд.
Тож я знову прошу вас задонатити на користь запорізького ППО, де ночами полює на довбаних іранських пташок мій тато.
Для кого: взвод ППО під Запоріжжям
На що: тепловізійний приціл
На коли: до 30.04
Скільки: 185 000 грн
Реквізити збору:
Банка: https://send.monobank.ua/jar/5LiEcSuNdh
Картка Моно: 4441111122093358
Конверт Приват: https://www.privat24.ua/send/giq3l
PayPal: julia.crowhouse@gmail.com
Всі донати і репости – важливі. Ви це вже неодноразово довели.
post.reposted:
Зірко Колесате
06.04.202516:01
Взагалі вже деякий час назад розпочала чергову спробу намалювати правдоподібного Абу... але, щось, раз за разом в мене не получається зробити достатньо серйозне обличчя.
Хоча ця спроба наче вже краще
Напевно
Хоча ця спроба наче вже краще
Напевно
23.04.202522:11
Ох ці вайби 23 року, коли прямо над домом на наднизьких свистить.
22.04.202512:11
Люблю книжкові анонси інколи капець:
>абсолютно новий невідомий нікому фентезійний світ, такого ще не було!!!1!1
>типовий представник дарк-романного єбліту зі сьюхами, де нафігачили суміші скандинавської та грецької міфології, і все це як переказ казки про Красуню і Чудовисько
"Це ж було вже!" (с)
>абсолютно новий невідомий нікому фентезійний світ, такого ще не було!!!1!1
>типовий представник дарк-романного єбліту зі сьюхами, де нафігачили суміші скандинавської та грецької міфології, і все це як переказ казки про Красуню і Чудовисько
"Це ж було вже!" (с)
14.04.202510:40
09.04.202511:39
Так бля. Сільпо, ДЕ, ЧОМУ ДОСІ НЕМА?!
07.04.202506:26
Мінусів нема, це прекрасна щира дружба.
Кажу як лесбійка, яка має друга-гея.🌚
Кажу як лесбійка, яка має друга-гея.🌚
06.04.202516:01
>недостатньо серйозне
>чувак літералі виглядає як депутатОПГ ОТГ
>чувак літералі виглядає як депутат
23.04.202520:05
Моє лице, коли клієнт приходить з запитом "хочу щось, не знаю, що, але мої смаки отакі", але на всі пропозиції відповідає "ні, не те", а потім при мені в якомусь інтернет-магазині замовляє пораджене, бо там на 0,1 грн дешевше (і різницю зжере доставка).
21.04.202509:18
Сорі нот сорі.
11.04.202516:31
Маю зізнатися - мені з часом почав менше подобатися "Монолог травниці", бо чим далі, тим більше цікавий, містично-драматичний сюжет перетворювався на санта-барбару з політичним присмаком, де майже нема детективної складової.
І хоча я досі ціную цю історію (це каже людина, яка проспойлерила собі все до онгоїнгу), ті історії, котрі увійшли до першого сезону аніме, вважаю найкращими.
І хоча я досі ціную цю історію (це каже людина, яка проспойлерила собі все до онгоїнгу), ті історії, котрі увійшли до першого сезону аніме, вважаю найкращими.
07.04.202506:26
Ну таке, для мене вони віддають gay+lesbian friends
06.04.202512:03
Оціночне судження в нонфіці треба вміти писати і залишати там, де це доречно - ця думка крутилася мені в голові весь час, поки я читала і порівнювала дві книжки: трукрайм "Вбивчі письменники" та дослідження самогубств часів цісарства у Львові "Право на смерть".
Відразу скажу, що трукрайми я люблю, тому "Вбивчих письменників" чекала довго, натхненно, навіть передзамовляла, хоча власниця видавництва, як на мене, феєрично відбита мадам з нульовою емпатією та гонором, якого б вистачило на десятьох, і кидати в неї гроші було складно з моральної точки зору.
І, зрештою, на мене чекало... Не можу сказати, що зовсім розчарування, але відчуття, що в мед щедро намішали власної думки, яка нікому не була потрібна.
Варто зазначити, що фізично видання дуже красиве - і вдала обкладинка, і приємний папір, і непоганий шрифт, верстка, навіть симпатичний кольоровий зріз. Але, на мою думку, по-перше, можна було б зменшити відступи та не розтягувати текст так, що зробило б книжку банально не такою об'ємною, по-друге, додати більше ілюстративних матеріалів. Та й, можливо, навіть зробити інтегральну обкладинку, аби полегшити транспортування для таких же ж любителів читати в метро, як і я.
А тепер до того, що засмутило найбільше - текст:
1) Більше половини справ притягнуті за вуха, там майже всі "письменники" - графомани, які сповідувалися в книжках та виливали на папір свої психічні порушення.
2) Купа одруківок, є русизми - куди дивилися редактори не дуже зрозуміло, хоча щось мені підказує, що перша чернетка була геть поганенька.
3) Недоречні меми, які не зрозуміє старше покоління і, певно, молодь років за 5 - 10; на таке ж страждає, до речі, ще й Олексій Коваленко з "Довколаботаніки", який пише наукпоп про рослини та гриби для Віхоли.
4) Я Я Я Я Я авторки, що дуже втомлює, її запевнення, що була проведена велика та ґрунтовна наукова робота (тм), але по факту в інтернеті можна викопати ще більше матеріалу, якщо в те пірнути, тому вся книжка нагадує перекази статей з Реддіту.
5) Дуже багато моралізаторства та пропихання свого бачення як істину в останній інстанції; ти прямо бачиш, що людина хоче, щоб твої погляди збігалися з її на 200%.
6) Відчутно, що авторка блогерка, а не письменниця - мені гостро не вистачало серйозної редактури/коректури, причому літературної теж; те саме щодо виділення курсивом/жирним - що гарно і доречно в блозі, недоречно в книзі, сприймається як педалювання певних емоцій та думок аудиторії.
Не можу сказати, що "Вбивчі письменники" геть погані: легко читається, підняті важливі теми, в тому числі протилежне ставлення суспільства до вбивць чоловічої та жіночої статі, в кінці величезний список джерел, потенційно цікавих для поціновувачів трукрайму ресурсів, ба навіть пояснення, куди звертатися в Україні, якщо стали свідком злочину чи потребуєте психологічної допомоги. Але достатньо було винести всю особисту думку в умовні висновки - і це з переписаного блогу перетворилася б на чудову книжку, яка не втратила актуальність і за десятки років.
Тепер коротко про "Право на смерть". Тут ідеально все - від грамотної, лаконічної, структурованої подачі без оцінювання, до надзвичайної якості видання, з крутими тематичними ілюстраціями. Ніколи не думала, що книжку про настільки страшну і сумну річ, як самогубство, можна написати так, що хочеться читати ще й ще.
Єдине побажання - трішки більший шрифт, бабо вже в окулярах, та й в метро читати не так зручно.
Чи раджу я обидві? Так, бо на колір і смак товариш не всяк, і те, що категорично не зайшло мені, може бути не надто актуальним для когось іншого. А тематика все ж цікава.
Відразу скажу, що трукрайми я люблю, тому "Вбивчих письменників" чекала довго, натхненно, навіть передзамовляла, хоча власниця видавництва, як на мене, феєрично відбита мадам з нульовою емпатією та гонором, якого б вистачило на десятьох, і кидати в неї гроші було складно з моральної точки зору.
І, зрештою, на мене чекало... Не можу сказати, що зовсім розчарування, але відчуття, що в мед щедро намішали власної думки, яка нікому не була потрібна.
Варто зазначити, що фізично видання дуже красиве - і вдала обкладинка, і приємний папір, і непоганий шрифт, верстка, навіть симпатичний кольоровий зріз. Але, на мою думку, по-перше, можна було б зменшити відступи та не розтягувати текст так, що зробило б книжку банально не такою об'ємною, по-друге, додати більше ілюстративних матеріалів. Та й, можливо, навіть зробити інтегральну обкладинку, аби полегшити транспортування для таких же ж любителів читати в метро, як і я.
А тепер до того, що засмутило найбільше - текст:
1) Більше половини справ притягнуті за вуха, там майже всі "письменники" - графомани, які сповідувалися в книжках та виливали на папір свої психічні порушення.
2) Купа одруківок, є русизми - куди дивилися редактори не дуже зрозуміло, хоча щось мені підказує, що перша чернетка була геть поганенька.
3) Недоречні меми, які не зрозуміє старше покоління і, певно, молодь років за 5 - 10; на таке ж страждає, до речі, ще й Олексій Коваленко з "Довколаботаніки", який пише наукпоп про рослини та гриби для Віхоли.
4) Я Я Я Я Я авторки, що дуже втомлює, її запевнення, що була проведена велика та ґрунтовна наукова робота (тм), але по факту в інтернеті можна викопати ще більше матеріалу, якщо в те пірнути, тому вся книжка нагадує перекази статей з Реддіту.
5) Дуже багато моралізаторства та пропихання свого бачення як істину в останній інстанції; ти прямо бачиш, що людина хоче, щоб твої погляди збігалися з її на 200%.
6) Відчутно, що авторка блогерка, а не письменниця - мені гостро не вистачало серйозної редактури/коректури, причому літературної теж; те саме щодо виділення курсивом/жирним - що гарно і доречно в блозі, недоречно в книзі, сприймається як педалювання певних емоцій та думок аудиторії.
Не можу сказати, що "Вбивчі письменники" геть погані: легко читається, підняті важливі теми, в тому числі протилежне ставлення суспільства до вбивць чоловічої та жіночої статі, в кінці величезний список джерел, потенційно цікавих для поціновувачів трукрайму ресурсів, ба навіть пояснення, куди звертатися в Україні, якщо стали свідком злочину чи потребуєте психологічної допомоги. Але достатньо було винести всю особисту думку в умовні висновки - і це з переписаного блогу перетворилася б на чудову книжку, яка не втратила актуальність і за десятки років.
Тепер коротко про "Право на смерть". Тут ідеально все - від грамотної, лаконічної, структурованої подачі без оцінювання, до надзвичайної якості видання, з крутими тематичними ілюстраціями. Ніколи не думала, що книжку про настільки страшну і сумну річ, як самогубство, можна написати так, що хочеться читати ще й ще.
Єдине побажання - трішки більший шрифт, бабо вже в окулярах, та й в метро читати не так зручно.
Чи раджу я обидві? Так, бо на колір і смак товариш не всяк, і те, що категорично не зайшло мені, може бути не надто актуальним для когось іншого. А тематика все ж цікава.
Показано 1 - 24 из 131
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.