Нині відбудеться чергове переобрання директора бєларуського колгоспу. Це вже буде 7-ма каденція Лукашенка.
Ніколи не вважав Бєларусь окупованою. Бєларусь – не жертва росії, а її поплічник, спільник, співумисник, підпомагач, посібник. Бєларусь – співучасниця терору, союзниця окупанта, ворожа держава-злочинець.
Бєларусь добровільно злила свою державність. Її навіть окуповувати не треба було. Така собі «окупація» за власним бажанням і впідстрибки.
Коли забирали в них рідну мову – ніхто мовні майдани не влаштовував. Коли фізично знищували опозиціонерів – усі сиділи тихцем, як мишки під віником. Коли Лукашенко переобирався від виборів до виборів – усі нахвалювали гладенькі дороги і кріпкого хозяйственника. Коли створювалася союзна держава з рф – усі вітали рос.бази як фактор безпеки.
Поглинання пройшло ідеально гладко. Навіть акції протесту там проходили рос.мовою і під постаментом леніну. Не було ні національної, ні визвольної, ні боротьби з залученням народних мас. Сябри ніякі були й ніякі будуть.
Кейс Бєларусі – унікальний у новітній історії факт безопірної втрати державності. Бєларусь – живий доказ, що росія – це вбивця сусідів, який завше діє за формулою: проросійський сусід = мертвий сусід. До чого призводить зближення з рашкою – достатньо глянути на Бєларусь, яка за 26 років «братства» стала домініоном росії. Це було власноручне вбивство своєї держави.
Сьома каденція, сьоме коло жалюгідності, сьоме небо ганьби.
