🏛Istorium ✙ || Історія України та світу
🏛Про історію - цікаво!
🎓Тільки важливі моменти з минулого!
Зв'язатися з адміністратором можна через бота @Istorium_bot
Підтримка каналу:
-Paypal - info@istorium.net
-Monobank - 4441 1111 6588 9712
Чат: https://t.me/istorium_ua_chat
🎓Тільки важливі моменти з минулого!
Зв'язатися з адміністратором можна через бота @Istorium_bot
Підтримка каналу:
-Paypal - info@istorium.net
-Monobank - 4441 1111 6588 9712
Чат: https://t.me/istorium_ua_chat
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПубличный
Верификация
Не верифицированныйДоверенность
Не провернныйРасположениеУкраїна
ЯзыкДругой
Дата создания каналаFeb 07, 2025
Добавлено на TGlist
Jun 02, 2023Прикрепленная группа
Istorium✙ Chat
213
Подписчиков
4 312
24 часа
7-0.2%Неделя
9-0.2%Месяц
39610.1%
Индекс цитирования
33
Упоминаний1Репостов на каналах0Упоминаний на каналах1
Среднее охват одного поста
602
12 часов500
13.9%24 часа602
25.9%48 часов813
15.6%
Вовлеченность (ER)
8.18%
Репостов6Комментариев1Реакций43
Вовлеченность по охвату (ERR)
15.02%
24 часа
3.81%Неделя
0.41%Месяц
27.88%
Охват одного рекламного поста
602
1 час15726.08%1 – 4 часа18530.73%4 - 24 часа31752.66%
Всего постов за 24 часа
3
Динамика
-
Рекорды
17.02.202502:51
4.3K
Подписчиков09.02.202513:51
3600
Индекс цитирования31.01.202523:59
2.4K
Охват одного поста31.01.202519:45
2.4K
Охват рекламного поста04.11.202423:59
44.00%
ER12.07.202323:59
150.35%
ERR
16.02.202510:04
Винахідливість середньовічних людей явно недооцінена. У XV столітті тевтонські лицарі могли нагріти цей великий зал зібрань у замку Марієнбург із 6°C до 22,5°C всього за 20 хвилин.
На малюнку 6 монах розпалює піч гіпокауста. Коли топка була завершена і піч очищена, димохід закривали за допомогою заслінки. Потім відчиняли отвори в підлозі, і гаряче повітря піднімалося від купи каміння в зал для обігріву. Геніальність полягала в тому, що піч не потрібно було палити постійно, оскільки каміння зберігало тепло і могло обігрівати приміщення протягом кількох днів всього за одну топку. У 1822 році взимку був проведений експеримент із перевірки 400-річного гіпокаусту в замку Марієнбург.
Ченці топили піч протягом 3,5 годин. Коли вентиляційні отвори в плиті відкрили, гаряче повітря кинулося в зал, підвищивши його температуру з 6°C до 22,5°C всього за 20 хвилин. Після того, як вони закрили вентиляційні отвори, наступного дня температура повітря в залі впала до 14°C. Коли знову відкрили вентиляційні отвори, температура піднялася до 19°C за 1 годину без додаткового розпалювання вогню. Наступного дня температура в кімнаті все ще піднялася з 10 до 16°C за півгодини.
@istorium_ua
На малюнку 6 монах розпалює піч гіпокауста. Коли топка була завершена і піч очищена, димохід закривали за допомогою заслінки. Потім відчиняли отвори в підлозі, і гаряче повітря піднімалося від купи каміння в зал для обігріву. Геніальність полягала в тому, що піч не потрібно було палити постійно, оскільки каміння зберігало тепло і могло обігрівати приміщення протягом кількох днів всього за одну топку. У 1822 році взимку був проведений експеримент із перевірки 400-річного гіпокаусту в замку Марієнбург.
Ченці топили піч протягом 3,5 годин. Коли вентиляційні отвори в плиті відкрили, гаряче повітря кинулося в зал, підвищивши його температуру з 6°C до 22,5°C всього за 20 хвилин. Після того, як вони закрили вентиляційні отвори, наступного дня температура повітря в залі впала до 14°C. Коли знову відкрили вентиляційні отвори, температура піднялася до 19°C за 1 годину без додаткового розпалювання вогню. Наступного дня температура в кімнаті все ще піднялася з 10 до 16°C за півгодини.
@istorium_ua
01.02.202516:04
🔸Унікальна інфографіка 1918 року🔸
У 1918 році Українська Народна Республіка проголосила незалежність від Московії, ставши самостійною державою. Для того щоб представити нову країну світові, в Бухаресті випустили барвистий інфографічний плакат. Він англійською та французькою мовами знайомив читачів з історією, культурою та економікою України.
🗺 На плакаті розмістили:
мапу розселення українців,
національні символи,
портрети гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи.
Автор коротко розповів про історію України — від Київської Русі до проголошення незалежності у 1918 році. Окремо наголосив на тому, що росія та Польща не хочуть бачити Україну незалежною і намагаються переконати Європу, ніби української нації й мови взагалі не існує.
🔍 Цікаві факти з економічного та географічного огляду УНР:
📏 Територія: 850 тис. 100 км² — більше, ніж Велика Британія, Румунія, Греція, Болгарія, Португалія, Швеція, Данія, Нідерланди, Бельгія та Албанія разом узяті. Для порівняння, сучасна територія України становить 603,5 тис. км².
👥 Населення: 50,2 мільйона людей, щільність — 45 осіб на км² (для порівняння: Франція — 73, Бельгія — 255).
🌾 Господарство:
Україна була сільськогосподарським і промисловим гігантом, навіть будучи частиною Російської імперії:
🌾 67% усіх російських зернових (пшениці — найбільше у світі),
🚬 64% тютюну,
🏭 98% антрациту,
🧂 68% солі,
🔥 99% коксу,
🍬 88% цукру (найбільше у світі!),
⚙️ 74% сталі,
⚫️ 71% вугілля,
🛢 4,5% світового видобутку нафти.
💰 Бюджет: Якби у 1914 році Україна була незалежною, прибуток її бюджету становив би 181 млн 244 тис. рублів.
Цікава деталь — автор навіть вказав антропологічні характеристики українців, росіян і поляків, мабуть, вирішивши, що іноземцям це важливо знати!
@istorium_ua
У 1918 році Українська Народна Республіка проголосила незалежність від Московії, ставши самостійною державою. Для того щоб представити нову країну світові, в Бухаресті випустили барвистий інфографічний плакат. Він англійською та французькою мовами знайомив читачів з історією, культурою та економікою України.
🗺 На плакаті розмістили:
мапу розселення українців,
національні символи,
портрети гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи.
Автор коротко розповів про історію України — від Київської Русі до проголошення незалежності у 1918 році. Окремо наголосив на тому, що росія та Польща не хочуть бачити Україну незалежною і намагаються переконати Європу, ніби української нації й мови взагалі не існує.
🔍 Цікаві факти з економічного та географічного огляду УНР:
📏 Територія: 850 тис. 100 км² — більше, ніж Велика Британія, Румунія, Греція, Болгарія, Португалія, Швеція, Данія, Нідерланди, Бельгія та Албанія разом узяті. Для порівняння, сучасна територія України становить 603,5 тис. км².
👥 Населення: 50,2 мільйона людей, щільність — 45 осіб на км² (для порівняння: Франція — 73, Бельгія — 255).
🌾 Господарство:
Україна була сільськогосподарським і промисловим гігантом, навіть будучи частиною Російської імперії:
🌾 67% усіх російських зернових (пшениці — найбільше у світі),
🚬 64% тютюну,
🏭 98% антрациту,
🧂 68% солі,
🔥 99% коксу,
🍬 88% цукру (найбільше у світі!),
⚙️ 74% сталі,
⚫️ 71% вугілля,
🛢 4,5% світового видобутку нафти.
💰 Бюджет: Якби у 1914 році Україна була незалежною, прибуток її бюджету становив би 181 млн 244 тис. рублів.
Цікава деталь — автор навіть вказав антропологічні характеристики українців, росіян і поляків, мабуть, вирішивши, що іноземцям це важливо знати!
@istorium_ua
+1
12.02.202515:09
67 років тому на VIII з'їзді Комуністичної партії Китаю лідер Китаю Мао Цзедун звинуватив у знищенні врожаїв і засудив до масового винищення... горобців
У той момент у Китаї йшла посиленими темпами індустріалізація, і в рамках неї розбиралися, крім іншого, в причинах падіння врожайності. Справді, не колективізація ж завдає шкоди сільському господарству? Розібралися та й вирішили, що в усьому винні «чотири шкідники» - щури, комарі, мухи та горобці, які знищували посіви, завдаючи китайцям непоправної шкоди - нібито з'їденого ними могло вистачити на 35 мільйонів осіб. Найпростіше виявилося почати з горобців, і птахів оголосили поза законом.
Розрахувавши, що в повітрі горобець може перебувати не довше 15 хвилин, активісти і пересічні громадяни на території всього Китаю за сигналом почали примушувати птахів залишати землю всіма способами (лякаючи, видаючи гучні звуки, жбурляючи в них предмети, відстрілюючи тощо), а також знищувати гнізда. Під час організованого цькування загинули приблизно два мільярди горобців. Трьох «ворогів» (мух, комарів і щурів), які залишилися, в голоді робітників теж гучно звинуватили, але можливості якось впливати на них у китайців не було, а тому Компартія Китаю задовольнялася обмеженою перемогою.
Варто сказати, що через рік урожай значно покращився. Компартія вже відрапортувала про успіхи заходів проти горобців, які зникли в Китаї, але в країні розрослася популяція гусениць та інших шкідників, природного регулятора чисельності яких у великій кількості не залишилося, і в країні почався не просто голод, а Великий голод, що тривав близько двох років і забрав життя 30-40 мільйонів людей. Горобців же довелося екстрено ввозити з СРСР і Канади.
@istorium_ua
У той момент у Китаї йшла посиленими темпами індустріалізація, і в рамках неї розбиралися, крім іншого, в причинах падіння врожайності. Справді, не колективізація ж завдає шкоди сільському господарству? Розібралися та й вирішили, що в усьому винні «чотири шкідники» - щури, комарі, мухи та горобці, які знищували посіви, завдаючи китайцям непоправної шкоди - нібито з'їденого ними могло вистачити на 35 мільйонів осіб. Найпростіше виявилося почати з горобців, і птахів оголосили поза законом.
Розрахувавши, що в повітрі горобець може перебувати не довше 15 хвилин, активісти і пересічні громадяни на території всього Китаю за сигналом почали примушувати птахів залишати землю всіма способами (лякаючи, видаючи гучні звуки, жбурляючи в них предмети, відстрілюючи тощо), а також знищувати гнізда. Під час організованого цькування загинули приблизно два мільярди горобців. Трьох «ворогів» (мух, комарів і щурів), які залишилися, в голоді робітників теж гучно звинуватили, але можливості якось впливати на них у китайців не було, а тому Компартія Китаю задовольнялася обмеженою перемогою.
Варто сказати, що через рік урожай значно покращився. Компартія вже відрапортувала про успіхи заходів проти горобців, які зникли в Китаї, але в країні розрослася популяція гусениць та інших шкідників, природного регулятора чисельності яких у великій кількості не залишилося, і в країні почався не просто голод, а Великий голод, що тривав близько двох років і забрав життя 30-40 мільйонів людей. Горобців же довелося екстрено ввозити з СРСР і Канади.
@istorium_ua
13.02.202508:03
Таємнича вежа в Сінтрі, Португалія
«Колодязь посвяти», що йде вглиб землі, оточує спіральна галерея, прикрашена численними арковими прорізами. Галерея складається з дев'яти прольотів по п'ятнадцять сходинок кожен. Згідно з легендою, ці дев'ять рівнів символізують дев'ять кіл пекла, чистилища і раю, описані Данте.
На дні колодязя викладений герб Монтейру - восьмикутна зірка, в яку вписаний хрест тамплієрів. На стіні зображений сяючий трикутник - один із символів масонства. Існувала думка, що колодязь слугував для релігійних церемоній масонського братства, проте документального підтвердження цьому не знайшлося.
@istorium_ua
«Колодязь посвяти», що йде вглиб землі, оточує спіральна галерея, прикрашена численними арковими прорізами. Галерея складається з дев'яти прольотів по п'ятнадцять сходинок кожен. Згідно з легендою, ці дев'ять рівнів символізують дев'ять кіл пекла, чистилища і раю, описані Данте.
На дні колодязя викладений герб Монтейру - восьмикутна зірка, в яку вписаний хрест тамплієрів. На стіні зображений сяючий трикутник - один із символів масонства. Існувала думка, що колодязь слугував для релігійних церемоній масонського братства, проте документального підтвердження цьому не знайшлося.
@istorium_ua
10.02.202508:05
Пон-Неф, Париж, Франція
Пон-Неф (Le Pont Neuf) - найстаріший міст у Парижі, побудований у 1600-х роках. Незважаючи на те, що його назва означає «Новий міст», він існує вже понад 400 років! Він з'єднує дві частини міста, перетинаючи річку Сену і веде до маленького острова Сіте (Île de la Cité).
Люди люблять ходити цим мостом, щоб насолодитися гарними краєвидами на річку і знаменитими пам'ятками міста, такими як Ейфелева вежа і Собор Паризької Богоматері.
@istorium_ua
Пон-Неф (Le Pont Neuf) - найстаріший міст у Парижі, побудований у 1600-х роках. Незважаючи на те, що його назва означає «Новий міст», він існує вже понад 400 років! Він з'єднує дві частини міста, перетинаючи річку Сену і веде до маленького острова Сіте (Île de la Cité).
Люди люблять ходити цим мостом, щоб насолодитися гарними краєвидами на річку і знаменитими пам'ятками міста, такими як Ейфелева вежа і Собор Паризької Богоматері.
@istorium_ua
25.02.202510:05
Австро-угорський льотчик з пістолетами Mauser C-96, які використовували як авіаційну зброю, 1917 рік.
@istorium_ua
@istorium_ua
06.02.202516:11
Барлеттський поєдинок, 1502 рік.
На початку XVI століття між Францією та Іспанією розгорілася Друга італійська війна. На полях битв особливо вирізнявся талановитий іспанський полководець Гонсало де Кордова, знаний як Великий Капітан. Проте до початку 1503 року герцогу де Немуру, Луї д'Арманьяку, вдалося загнати іспанську армію до міста Барлетта.
Іспанці чекали підкріплення, і щоб скрасити довгі місяці очікування, здійснювали сміливі вилазки. Під час однієї з них вони захопили кількох впливових французьких лицарів і запросили їх до Барлетти на бенкет. Через їх високий соціальний статус французів посадили за один стіл із переможцями.
Втім, французький лицар Шарль Ля Мотт, порушивши усі правила гостинності та очевидно перебравши з вином, встав і почав зневажливо говорити про італійців. Він заявив, що іспанці, мовляв, воїни непогані, а ось італійці зовсім нікудишні. Мовляв, навіть сотня італійців не варта одного француза.
Етторе Ф'єрамоска та інші італійці негайно підскочили, і конфлікт ледь не закінчився кровопролиттям. На щастя, втрутився авторитетний кондотьєр Просперо Колонна. Він запропонував вирішити суперечку у поєдинку честі, що влаштувало обидві сторони. Після обговорення формальностей домовилися про бій: 13 французьких лицарів проти 13 італійських.
Поєдинок призначили на 13 лютого 1503 року неподалік Барлетти. Команди очолили Етторе Ф'єрамоска та Шарль Ля Мотт. Учасники обрали верхову боротьбу із використанням списів, мечів, булав і сокир. Організація заходу була ретельно продумана: від місця проведення до призів. Для глядачів звели трибуни, а на кону стояла не лише честь, а й 100 золотих скудо, коні та обладунки переможених.
Коли пролунав сигнал до бою, 26 лицарів у блискучих латах рушили один на одного. Спершу вони їхали риссю, обираючи собі супротивника крізь хмару пилу. За двадцять кроків до зіткнення перейшли на галоп і зійшлися у запеклій сутичці. Ламалися списи, їх відкидали і вихоплювали мечі чи хваталися за булави та сокири.
Першим упав із коня француз Клод Гражан д'Аст, а за ним на землю полетів італієць Джованні Капоччо, чийому коню розрубали морду сокирою. Окремо від усіх у запеклому поєдинку зійшлися командири — Шарль Ля Мотт та Етторе Ф'єрамоска. Зрештою Ф'єрамоска виявився майстернішим і полонив Ля Мотта.
До кінця бою французи залишилися в меншості: троє на конях і один пішки проти дев'яти італійців. Здавалося, їхня доля була вирішена, але П'єр де Шаль продовжував битися, як лев. Він відмовлявся здаватися і відбивався від атак, поки судді не втрутилися та не відтягли його з арени. Хоробрий лицар вижив, але іншому французу, Гражану д'Асту, не пощастило — він помер від отриманих поранень.
Перемога 13 італійських лицарів стала приводом для тривалих святкувань. Цей поєдинок увійшов в історію як символ національної гордості. Багато століть потому, під час Рісорджименто, про Барлеттський виклик згадували як про джерело натхнення. А у XX столітті режим Муссоліні активно використовував цю подію у своїй пропаганді.
@istorium_ua
На початку XVI століття між Францією та Іспанією розгорілася Друга італійська війна. На полях битв особливо вирізнявся талановитий іспанський полководець Гонсало де Кордова, знаний як Великий Капітан. Проте до початку 1503 року герцогу де Немуру, Луї д'Арманьяку, вдалося загнати іспанську армію до міста Барлетта.
Іспанці чекали підкріплення, і щоб скрасити довгі місяці очікування, здійснювали сміливі вилазки. Під час однієї з них вони захопили кількох впливових французьких лицарів і запросили їх до Барлетти на бенкет. Через їх високий соціальний статус французів посадили за один стіл із переможцями.
Втім, французький лицар Шарль Ля Мотт, порушивши усі правила гостинності та очевидно перебравши з вином, встав і почав зневажливо говорити про італійців. Він заявив, що іспанці, мовляв, воїни непогані, а ось італійці зовсім нікудишні. Мовляв, навіть сотня італійців не варта одного француза.
Етторе Ф'єрамоска та інші італійці негайно підскочили, і конфлікт ледь не закінчився кровопролиттям. На щастя, втрутився авторитетний кондотьєр Просперо Колонна. Він запропонував вирішити суперечку у поєдинку честі, що влаштувало обидві сторони. Після обговорення формальностей домовилися про бій: 13 французьких лицарів проти 13 італійських.
Поєдинок призначили на 13 лютого 1503 року неподалік Барлетти. Команди очолили Етторе Ф'єрамоска та Шарль Ля Мотт. Учасники обрали верхову боротьбу із використанням списів, мечів, булав і сокир. Організація заходу була ретельно продумана: від місця проведення до призів. Для глядачів звели трибуни, а на кону стояла не лише честь, а й 100 золотих скудо, коні та обладунки переможених.
Коли пролунав сигнал до бою, 26 лицарів у блискучих латах рушили один на одного. Спершу вони їхали риссю, обираючи собі супротивника крізь хмару пилу. За двадцять кроків до зіткнення перейшли на галоп і зійшлися у запеклій сутичці. Ламалися списи, їх відкидали і вихоплювали мечі чи хваталися за булави та сокири.
Першим упав із коня француз Клод Гражан д'Аст, а за ним на землю полетів італієць Джованні Капоччо, чийому коню розрубали морду сокирою. Окремо від усіх у запеклому поєдинку зійшлися командири — Шарль Ля Мотт та Етторе Ф'єрамоска. Зрештою Ф'єрамоска виявився майстернішим і полонив Ля Мотта.
До кінця бою французи залишилися в меншості: троє на конях і один пішки проти дев'яти італійців. Здавалося, їхня доля була вирішена, але П'єр де Шаль продовжував битися, як лев. Він відмовлявся здаватися і відбивався від атак, поки судді не втрутилися та не відтягли його з арени. Хоробрий лицар вижив, але іншому французу, Гражану д'Асту, не пощастило — він помер від отриманих поранень.
Перемога 13 італійських лицарів стала приводом для тривалих святкувань. Цей поєдинок увійшов в історію як символ національної гордості. Багато століть потому, під час Рісорджименто, про Барлеттський виклик згадували як про джерело натхнення. А у XX столітті режим Муссоліні активно використовував цю подію у своїй пропаганді.
@istorium_ua
18.02.202510:07
Палестинська ікона на черепі крокодила із зображенням Хрещення Господнього, XVIII століття
@istorium_ua
@istorium_ua
15.02.202514:04
Римська імперія на піку своєї могутності була величезною державою, що простягалася від Британії на півночі до кордону з Нубією на південних рубежах, а також від Іберії на заході до Месопотамії на сході. Але, виявляється, були і більш віддалені римські форпости, що довела одна цікава і порівняно недавня знахідка.
Наприкінці 1990-х двоє туристів гуляли островом Фарасан, розташованим у Саудівській Аравії - недалеко від Ємену. Там вони виявили кам'яну плиту зі стародавніми написами. Текст був розшифрований лише 2004 року і свідчив буквально наступне:
Знахідка дає змогу впевнено стверджувати, що 144 року н. е. на островах був римський гарнізон - це, якщо що, за 4000 кілометрів від Риму. Для порівняння: це аналогічно відстані від Риму до Гренландії. Тут же почалися розкопки, під час яких було виявлено залишки кераміки та обладунків.
Так навіщо ж римляни побудували фортецю так далеко? - Найімовірніше, річ у торгівлі з Індією: Червоним морем уже тоді проходили важливі торгові маршрути, а порт Фарасан, мабуть, був важливою перевалочною базою.
@istorium_ua
Наприкінці 1990-х двоє туристів гуляли островом Фарасан, розташованим у Саудівській Аравії - недалеко від Ємену. Там вони виявили кам'яну плиту зі стародавніми написами. Текст був розшифрований лише 2004 року і свідчив буквально наступне:
Імператору Цезарю Титу Елію Адріану Антоніну Августу Пію, великому понтифіку, у сьомий рік його трибуна, тричі консулу, батькові батьківщини, від імені вексілляції 2-го легіону Траяна Фортіса та його допоміжних військ Кастрицій Апрін, син Публія, префект порту Ферресана і моря Геркулеса, створив і присвятив цей пам'ятник.
Знахідка дає змогу впевнено стверджувати, що 144 року н. е. на островах був римський гарнізон - це, якщо що, за 4000 кілометрів від Риму. Для порівняння: це аналогічно відстані від Риму до Гренландії. Тут же почалися розкопки, під час яких було виявлено залишки кераміки та обладунків.
Так навіщо ж римляни побудували фортецю так далеко? - Найімовірніше, річ у торгівлі з Індією: Червоним морем уже тоді проходили важливі торгові маршрути, а порт Фарасан, мабуть, був важливою перевалочною базою.
@istorium_ua
11.02.202516:04
Слони та верблюди під Хотином: екзотична зброя Османської імперії у Хотинській війні
У вересні 1621 року під стінами Хотинської фортеці розгорнулася одна з найважливіших битв XVII століття між військами Османської імперії та об'єднаним польсько-козацьким військом під командуванням Яна Кароля Ходкевича і Петра Сагайдачного. Султан Осман II, намагаючись здолати відважних захисників, вдався до нетрадиційних засобів ведення війни — бойових слонів та верблюжої кавалерії. Цей крок мав на меті деморалізувати противника та внести хаос у його лави.
Бойові слони не були звичними для європейських полів битв. Цих гігантів використовували ще у Давньому Римі, але в Центральній та Східній Європі вони лишалися рідкісним явищем. Осман II привів під Хотин чотири таких бойових "машини".
Слонів спеціально навчали для війни. Вони могли топтати ворога, ламати укріплення та хапати солдатів хоботом, жбурляючи їх на землю. Для ще більшої агресії тварин обприскували червоним вином або тутовим соком. Турки сподівалися, що ці велетні налякають польських та козацьких воїнів і знищать їхню кінноту, оскільки коні панічно боялися слонів.
Однак ця стратегія провалилася. Місцевість під Хотином була непридатною для маневрів слонів: тут переважали яри, горби та нерівні береги Дністра. Ба більше, козаки вже зустрічали слонів під час своїх морських походів на Османську імперію. Поява гігантських тварин їх не злякала.
Османська армія також привела під Хотин кілька тисяч верблюдів. Ці тварини зазвичай використовувалися для транспортування вантажів, але входили і до складу спеціальних бойових підрозділів. Верблюди мали значну перевагу в швидкості пересування, витривалості та могли долати великі відстані без води. Для бойових дій переважно використовували верблюдиць, які були спритнішими за самців.
Попри очікування турків, верблюди теж не виправдали себе під Хотином. Важкі погодні умови, артилерійський вогонь козацького війська та хаотична ситуація на полі бою призвели до масової загибелі цих тварин. Польський посол Криштоф Збаражський згадував, що після Хотинської битви турки втратили велику кількість верблюдів та коней, що сильно послабило їхню армію.
Попри екзотичну та "страшну" зброю турків, українські козаки не розгубилися. Місцевість, бойовий досвід та хоробрість захисників фортеці звели нанівець спроби турків залякати їх. Відомо, що після підписання мирної угоди один із бойових слонів навіть став подарунком для польського королевича Владислава, а решту повернули до Туреччини.
Цікаво, що слони з Хотинської війни залишилися в пам’яті козаків і навіть увійшли до сюжетів народного мистецтва. На кахлях, знайдених на Уманщині, було зображено слона з погоничем і пояснювальний напис «слон». Дата «16...», ймовірно, вказує саме на події 1621 року.
@istorium_ua
У вересні 1621 року під стінами Хотинської фортеці розгорнулася одна з найважливіших битв XVII століття між військами Османської імперії та об'єднаним польсько-козацьким військом під командуванням Яна Кароля Ходкевича і Петра Сагайдачного. Султан Осман II, намагаючись здолати відважних захисників, вдався до нетрадиційних засобів ведення війни — бойових слонів та верблюжої кавалерії. Цей крок мав на меті деморалізувати противника та внести хаос у його лави.
Бойові слони не були звичними для європейських полів битв. Цих гігантів використовували ще у Давньому Римі, але в Центральній та Східній Європі вони лишалися рідкісним явищем. Осман II привів під Хотин чотири таких бойових "машини".
Слонів спеціально навчали для війни. Вони могли топтати ворога, ламати укріплення та хапати солдатів хоботом, жбурляючи їх на землю. Для ще більшої агресії тварин обприскували червоним вином або тутовим соком. Турки сподівалися, що ці велетні налякають польських та козацьких воїнів і знищать їхню кінноту, оскільки коні панічно боялися слонів.
Однак ця стратегія провалилася. Місцевість під Хотином була непридатною для маневрів слонів: тут переважали яри, горби та нерівні береги Дністра. Ба більше, козаки вже зустрічали слонів під час своїх морських походів на Османську імперію. Поява гігантських тварин їх не злякала.
Османська армія також привела під Хотин кілька тисяч верблюдів. Ці тварини зазвичай використовувалися для транспортування вантажів, але входили і до складу спеціальних бойових підрозділів. Верблюди мали значну перевагу в швидкості пересування, витривалості та могли долати великі відстані без води. Для бойових дій переважно використовували верблюдиць, які були спритнішими за самців.
Попри очікування турків, верблюди теж не виправдали себе під Хотином. Важкі погодні умови, артилерійський вогонь козацького війська та хаотична ситуація на полі бою призвели до масової загибелі цих тварин. Польський посол Криштоф Збаражський згадував, що після Хотинської битви турки втратили велику кількість верблюдів та коней, що сильно послабило їхню армію.
Попри екзотичну та "страшну" зброю турків, українські козаки не розгубилися. Місцевість, бойовий досвід та хоробрість захисників фортеці звели нанівець спроби турків залякати їх. Відомо, що після підписання мирної угоди один із бойових слонів навіть став подарунком для польського королевича Владислава, а решту повернули до Туреччини.
Цікаво, що слони з Хотинської війни залишилися в пам’яті козаків і навіть увійшли до сюжетів народного мистецтва. На кахлях, знайдених на Уманщині, було зображено слона з погоничем і пояснювальний напис «слон». Дата «16...», ймовірно, вказує саме на події 1621 року.
@istorium_ua
24.02.202516:01
О четвертій ранку над нашою країною знову пролунали вибухи. З того моменту минуло три роки. Три роки незламного спротиву, болю, втрат і тріумфів. Ми вже не ті. Всі ми змінилися.
Наша країна стала першою в багатьох речах. Вперше по нас били міжконтинентальними ракетами. Вперше «Кинджали» й «Іскандери» падали у такій кількості. Наші міста перетворилися на полігони для випробування дронів, ракет і найновішого озброєння.
Але ми теж стали першими. Першими довели, що дрони змінюють хід війни. Ми навчилися бити ворога далеко за лінією фронту — без флоту, без стратегічної авіації, без ядерного щита.
Ми — перші у світі, хто, не маючи флоту, потопив ворожий підводний човен. Ми — перші, хто без авіаносців і есмінців знищив стільки кораблів, що Чорноморський флот Росії фактично перестав існувати як сила.
Але ця війна — це не лише бої. Росія принесла сюди нелюдські звірства. Буча, Ізюм, Маріуполь, Оленівка — символи геноциду, катувань, масових убивств. Наших дітей викрадали. Наших людей катували, розстрілювали лише за те, що вони українці. Вони хотіли знищити нас як націю.
Ми могли зламатися. І були моменти, коли ми втрачали міста, коли здавалося, що далі не витримаємо. Але ми вставали. Раз за разом. Бо наша воля виявилася сильнішою.
За ці три роки ми стали іншими. Сильнішими. Вільнішими від страху.
І знаєте що? Росія програла цю війну ще в перші 72 години. Вони мріяли взяти Київ за три дні. Але наші хлопці зустріли їх у Гостомелі, на околицях столиці, і зупинили. Вони недооцінили нашу волю.
Низький уклін усім героям. Тим, хто загинув у перші години вторгнення. Тим, хто тримав Маріуполь 86 днів. Тим, хто стояв на «Азовсталі» до кінця. Тим, хто зараз на передовій, хто лагодить техніку, керує дронами, вивозить поранених, тримає оборону.
Ми втратили багато. Але не маємо права відступити. Війна ще не закінчена. І ми повинні перемогти.
Найближчими тижнями не шукайте світла в новинах.
Шукайте в близьких та в тому, що можете зробити для них і для сил оборони України.
І памʼятайте, що в кінці все буде добре, і якщо ще не добре, значить це ще не кінець.
Слава Україні!
Слава героям!
Вистояли тоді. Вистоїмо і зараз 🇺🇦
@istorium_ua
Наша країна стала першою в багатьох речах. Вперше по нас били міжконтинентальними ракетами. Вперше «Кинджали» й «Іскандери» падали у такій кількості. Наші міста перетворилися на полігони для випробування дронів, ракет і найновішого озброєння.
Але ми теж стали першими. Першими довели, що дрони змінюють хід війни. Ми навчилися бити ворога далеко за лінією фронту — без флоту, без стратегічної авіації, без ядерного щита.
Ми — перші у світі, хто, не маючи флоту, потопив ворожий підводний човен. Ми — перші, хто без авіаносців і есмінців знищив стільки кораблів, що Чорноморський флот Росії фактично перестав існувати як сила.
Але ця війна — це не лише бої. Росія принесла сюди нелюдські звірства. Буча, Ізюм, Маріуполь, Оленівка — символи геноциду, катувань, масових убивств. Наших дітей викрадали. Наших людей катували, розстрілювали лише за те, що вони українці. Вони хотіли знищити нас як націю.
Ми могли зламатися. І були моменти, коли ми втрачали міста, коли здавалося, що далі не витримаємо. Але ми вставали. Раз за разом. Бо наша воля виявилася сильнішою.
За ці три роки ми стали іншими. Сильнішими. Вільнішими від страху.
І знаєте що? Росія програла цю війну ще в перші 72 години. Вони мріяли взяти Київ за три дні. Але наші хлопці зустріли їх у Гостомелі, на околицях столиці, і зупинили. Вони недооцінили нашу волю.
Низький уклін усім героям. Тим, хто загинув у перші години вторгнення. Тим, хто тримав Маріуполь 86 днів. Тим, хто стояв на «Азовсталі» до кінця. Тим, хто зараз на передовій, хто лагодить техніку, керує дронами, вивозить поранених, тримає оборону.
Ми втратили багато. Але не маємо права відступити. Війна ще не закінчена. І ми повинні перемогти.
Найближчими тижнями не шукайте світла в новинах.
Шукайте в близьких та в тому, що можете зробити для них і для сил оборони України.
І памʼятайте, що в кінці все буде добре, і якщо ще не добре, значить це ще не кінець.
Слава Україні!
Слава героям!
Вистояли тоді. Вистоїмо і зараз 🇺🇦
@istorium_ua
25.02.202508:06
Приголомшливі вітражі собору Паризької Богоматері
У середньовіччі майстри ще не вміли робити скло великих розмірів, тому виготовляли прозорі мозаїчні картини, які не тільки пропускали світло в приміщення, а й замінювали настінний живопис.
@istorium_ua
У середньовіччі майстри ще не вміли робити скло великих розмірів, тому виготовляли прозорі мозаїчні картини, які не тільки пропускали світло в приміщення, а й замінювали настінний живопис.
@istorium_ua
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.
