👋🏻Добрий день, шановна спільното! Чи знали ви, що підвищений рівень еозинофілів може бути побічним ефектом деяких ліків або маркером рідкісних аутоімунних захворювань?☝🏻
🤔Еозинофілія є вкрай неспецифічним симптомом. Зазвичай вона виявляється при алергічних реакціях, інвазіях гельмінтів та гематологічних злоякісних новоутвореннях. Але є рідкісні стани, що проявляються еозинофілією. Саме через те, що трапляються вони нечасто, їх легко проґавити. 😦 А ще деякі звичні захворювання також можуть стати причиною еозинофілії, хоча це й не характерно для них. Збиває з пантелику, чи не так?🫨
❗️Дізнайтеся більше про еозинофілію! Розгляньте 10 нетипових причин еозинофілії, що рідко трапляються в практичній діяльності.👇🏻
🔺Підгострий бактеріальний ендокардит
ПБЕ супроводжується хронічною інфекцією та тривалою антигенною стимуляцією, що може активувати еозинофіли. Імунна система реагує на бактеріальні антигени, утворюючи імунні комплекси. У відповідь на це може виникнути еозинофілія.
🔺Пізні стадії COVID-19
У гострій фазі COVID-19 часто спостерігається еозинопенія через інтенсивну запальну відповідь та підвищений рівень кортизолу й цитокінів (зокрема, ІЛ-6). Вони пригнічують продукцію еозинофілів. У фазі одужання функція імунної системи нормалізується, що може супроводжуватися реактивним підвищенням рівня еозинофілів.
🔺Ідіопатичний гіпереозинофільний синдром
Це рідкісне захворювання, що характеризується стійким підвищенням рівня еозинофілів (>1,5 × 10⁹/л) у крові протягом ≥6 місяців без очевидної причини (алергії, паразитів, онкології).
🔺Аутоімунний лімфопроліферативний синдром
Це захворювання виникає внаслідок мутації в генах FAS, FASL або CASP10, які регулюють загибель активованих лімфоцитів. Порушення апоптозу лімфоцитів призводить до хронічної імунної активації. Надмірна кількість активованих Т-лімфоцитів постійно стимулює імунну систему, що сприяє продукції ІЛ-5. Це основний цитокін, який стимулює еозинофіли.
🔺Синдром Уеллса
Це рідкісний дерматологічний стан, розвивається тоді, коли тригерні фактори (інфекції, укуси комах, аутоімунні механізми) запускають Th2-запальну відповідь. Це стимулює вивільнення ІЛ-5, що стимулює активність еозинофілів. Під дією сироваткового еотаксину еозинофіли мігрують до ураженої ділянки шкіри, провокуючи гранулематозне запалення.
🔺Хвороба Аддісона
При хворобі Аддісона еозинофілія виникає через дефіцит глюкокортикоїдів, особливо кортизолу. Кортизол пригнічує утворення еозинофілів через інгібування прозапальних цитокінів. У разі його нестачі цей ефект зникає й відбувається неконтрольований вихід еозинофілів у кров. А разом із підвищенням АКТГ підвищується й рівень меланостимулювального гормону. Крім потемніння шкіри, він стимулює активність еозинофілів.
🔺Системний мастоцитоз
Мутація гена D816V, яка сприяє аномальному розростанню мастоцитів, може також впливати на еозинофільні попередники, стимулюючи їхню проліферацію. Гістамін, триптаза, простагландини і лейкотрієни, які вивільняються мастоцитами, підсилюють запальну відповідь та рекрутують еозинофіли в тканини.
🔺Синдром Джоба
Це рідкісне первинне імунодефіцитне захворювання, яке характеризується підвищеним рівнем IgE, хронічними інфекціями шкіри та легень, а також еозинофілією. Причиною є мутація гена STAT3, який порушує диференціацію Th17-клітин. Недостатність цих лімфоцитів спричиняє зміщення імунної відповіді в бік Th2-типу.
🔺Синдроми MEN-1 та MEN-2
MEN-1: гастриноми і нейроендокринні пухлини можуть продукувати ІЛ-5 та GM-CSF, що стимулюють активність еозинофілів.
MEN-2: медулярний рак щитоподібної залози, який походить із С-клітин, може продукувати ІЛ-5, що викликає еозинофілію. А при феохромоцитомі зростає вміст катехоламінів. Вони стимулюють стресову реакцію, що охоплює активацію еозинофілів.
🔺Синдром DRESS
В основі полягає алергічна реакція уповільненого типу – IV типу за Джеллом і Кумбсом. Лікарський препарат (або його метаболіт) діє як гаптен. Він зв’язується з білками організму та викликає Т-клітинну відповідь. Це супроводжується надмірною активацією еозинофілів.
