📚 Непозбувний книгочитун
Найбільший в ТГ канал про книжки
З рекламними менеджерами не співпрацюю. Всі інші - пишіть: @gonchenko
Прайс на рекламу: https://bit.ly/3OAGk4p
Подякувати: https://send.monobank.ua/jar/5wNieTYLDK
Патреон: https://www.patreon.com/npzbvnkngchtn
З рекламними менеджерами не співпрацюю. Всі інші - пишіть: @gonchenko
Прайс на рекламу: https://bit.ly/3OAGk4p
Подякувати: https://send.monobank.ua/jar/5wNieTYLDK
Патреон: https://www.patreon.com/npzbvnkngchtn
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПубличный
Верификация
Не верифицированныйДоверенность
Не провернныйРасположениеУкраїна
ЯзыкДругой
Дата создания каналаЛист 29, 2018
Добавлено на TGlist
Черв 14, 2023Прикрепленная группа
Подписчиков
36 746
24 часа
1020.3%Неделя
8812.5%Месяц
9832.7%
Индекс цитирования
8
Упоминаний1Репостов на каналах0Упоминаний на каналах1
Среднее охват одного поста
7 857
12 часов5 546
21.3%24 часа7 857
3.7%48 часов8 165
15.8%
Вовлеченность (ER)
5.46%
Репостов50Комментариев12Реакций428
Вовлеченность по охвату (ERR)
22.28%
24 часа0%Неделя0%Месяц
0.85%
Охват одного рекламного поста
6 552
1 час3 26149.77%1 – 4 часа3 56754.44%4 - 24 часа2 24434.25%
Всего постов за 24 часа
8
Динамика
4
Последние публикации в группе "📚 Непозбувний книгочитун"
12.04.202517:43
В Дніпрі закривається одна з книгарень ВСЛ - в ТРЦ на вулиці Марії Кюрі. До речі, там з цієї нагоди -30% на книжки ВСЛ, завтра ще встигаєте забігти.
Ще під час інтерв'ю з очільниками видавництва чула від них думку, що книгарня в ТРЦ для них - не дуже ок формат, бо там не так затишно, як хотілося б, і каву ніхто не бере. А ще вона працювала в нуль. Напевно, в цьому причина.
В Дніпрі у ВСЛ лишається ще одна книгарня - на Січових Стрільців.
Ще під час інтерв'ю з очільниками видавництва чула від них думку, що книгарня в ТРЦ для них - не дуже ок формат, бо там не так затишно, як хотілося б, і каву ніхто не бере. А ще вона працювала в нуль. Напевно, в цьому причина.
В Дніпрі у ВСЛ лишається ще одна книгарня - на Січових Стрільців.
12.04.202515:54
Останнє про бібліотеку. Чомусь у мене закарбувалося з дитинства, що я маю знати назву конкретної бажанки, або гортати назви в стрьомній картотеці, а до справжніх книжок там не пускають. Це мене теж зупиняло від походу в бібліотеку )
А виявляється, просто підходиш до шаф, розглядаєш усе і обираєш )
Цікаво, звідки у мене був цей стереотип? Вам траплялися такі бібліотеки? 🤔
А виявляється, просто підходиш до шаф, розглядаєш усе і обираєш )
Цікаво, звідки у мене був цей стереотип? Вам траплялися такі бібліотеки? 🤔
12.04.202513:59
Я тут багато писала про книжки запорізького видавництва РВВ (яке видає довколаісторичну літературу), але ніколи не бачила їх наживо. А подивитися там є на що, бо вони великі й з авторськими ілюстраціями 🥰.
Тому на "Книжковій країні" в першу чергу піду дивитися - РВВ матиме стенд в павільйоні №1, місце П-25.
До речі, серед тих, хто купить книжки видавництва на фестивалі та лишить свої контакти, розіграють антикварний "Кобзар" 1908 року 😳 (його фото в коментах).
Нагадаю, що "Книжкова країна" пройде з 24 по 27 квітня в Києві на ВДНГ. Я там буду всі 4 дні! Побачимося )
пост #направахреклами
Тому на "Книжковій країні" в першу чергу піду дивитися - РВВ матиме стенд в павільйоні №1, місце П-25.
До речі, серед тих, хто купить книжки видавництва на фестивалі та лишить свої контакти, розіграють антикварний "Кобзар" 1908 року 😳 (його фото в коментах).
Нагадаю, що "Книжкова країна" пройде з 24 по 27 квітня в Києві на ВДНГ. Я там буду всі 4 дні! Побачимося )
пост #направахреклами
12.04.202511:18
Все почалося з того, що ми з донькою (5 років) читали книжку про бібліотеку, і вона спитала:
- А чому тут не купують книжки, а просто беруть? Як це?
- Ну так влаштовані бібліотеки. Там треба брати книжки, читати, повертати, і брати інші.
- А що, так можна було?
Ну добре, остання репліка була трохи іншими словами))
Це підкинуло мені ідею - треба показати дитині, як виглядає справжня бібліотека. Та й собі теж, бо я останній раз була в бібліотеці років 15 тому )
Нагуглила, що у нас на районі є Бібліотека сімейного читання, у якій є і дорослий, і дитячий відділи. Ще й працює по вихідних - ідеально!
Врешті цей похід став для мене відкриттям ) Бо:
1) Навіть, якщо у вас вдома і так багато книжок, можна сприймати це як ще одну форму дозвілля з дитиною. Софія пів години обирала книжки, погортала їх безліч, познайомилася з кількома дітьми, взяла 5 книжок додому - дуже сподобалося!
2) У дорослому відділі виявився доволі хороший асортимент. Є навіть рідкісні "Сараєво для початківців", або та сама "Бойня номер п'ять" за всі гроші світу. Трапляються новинки - думаю, читачі дарують. Вибір дуже ок. І все це можна читати безкоштовно, а не по 500 грн за книжку 👀 Якась магія 😅
3) За ті пів години, які ми там були, в бібліотеку зайшли з десяток дітей, і 90% - україномовні. Думаю, є якась пряма взаємозалежність між бажанням батьків водити їх в бібліотеку і мовою спілкування в сім'ях 🤔
Чесно кажучи, уявляла собі будь-яку бібліотеку, як оту пустелю з мема, де катається перекотиполе. Але виявилося, що це популярне місце! Ого! 👀
4) Ну і загалом дуже приємно дивитися, як батьки з дітьми обирають книжки, обговорюють їх - причому, видно, що усі - постійні клієнти. Це такий острівець "своїх людей" на районі ) Бо дивишся і розумієш, що у вас з цими людьми плюс-мінус такі ж цінності, приємно.
5) Врешті взяли 5 дитячих книжок, які доньці аж нетерпілося швидше прочитати (бо сама ж обирала!). Я собі взяла Кутзее від Фоліо. Бо рука б не піднялася купити, але Кутзее дуже люблю. Взяти в бібліотеці - ідеальний компромісний варіант!
6) Гадаю, ми тепер сюди ходитимемо регулярно ) Принаймні, за дитячими книжками. Не так заради книжок, як заради самого процесу. І щоб донька бачила й інших книголюбів у їхньому природньому середовищі та розуміла, що їх багато )
P.S. Якщо ви з Позняків, це Бібліотека №160 (вул. Григоренка 22/20). Раджу!
- А чому тут не купують книжки, а просто беруть? Як це?
- Ну так влаштовані бібліотеки. Там треба брати книжки, читати, повертати, і брати інші.
- А що, так можна було?
Ну добре, остання репліка була трохи іншими словами))
Це підкинуло мені ідею - треба показати дитині, як виглядає справжня бібліотека. Та й собі теж, бо я останній раз була в бібліотеці років 15 тому )
Нагуглила, що у нас на районі є Бібліотека сімейного читання, у якій є і дорослий, і дитячий відділи. Ще й працює по вихідних - ідеально!
Врешті цей похід став для мене відкриттям ) Бо:
1) Навіть, якщо у вас вдома і так багато книжок, можна сприймати це як ще одну форму дозвілля з дитиною. Софія пів години обирала книжки, погортала їх безліч, познайомилася з кількома дітьми, взяла 5 книжок додому - дуже сподобалося!
2) У дорослому відділі виявився доволі хороший асортимент. Є навіть рідкісні "Сараєво для початківців", або та сама "Бойня номер п'ять" за всі гроші світу. Трапляються новинки - думаю, читачі дарують. Вибір дуже ок. І все це можна читати безкоштовно, а не по 500 грн за книжку 👀 Якась магія 😅
3) За ті пів години, які ми там були, в бібліотеку зайшли з десяток дітей, і 90% - україномовні. Думаю, є якась пряма взаємозалежність між бажанням батьків водити їх в бібліотеку і мовою спілкування в сім'ях 🤔
Чесно кажучи, уявляла собі будь-яку бібліотеку, як оту пустелю з мема, де катається перекотиполе. Але виявилося, що це популярне місце! Ого! 👀
4) Ну і загалом дуже приємно дивитися, як батьки з дітьми обирають книжки, обговорюють їх - причому, видно, що усі - постійні клієнти. Це такий острівець "своїх людей" на районі ) Бо дивишся і розумієш, що у вас з цими людьми плюс-мінус такі ж цінності, приємно.
5) Врешті взяли 5 дитячих книжок, які доньці аж нетерпілося швидше прочитати (бо сама ж обирала!). Я собі взяла Кутзее від Фоліо. Бо рука б не піднялася купити, але Кутзее дуже люблю. Взяти в бібліотеці - ідеальний компромісний варіант!
6) Гадаю, ми тепер сюди ходитимемо регулярно ) Принаймні, за дитячими книжками. Не так заради книжок, як заради самого процесу. І щоб донька бачила й інших книголюбів у їхньому природньому середовищі та розуміла, що їх багато )
P.S. Якщо ви з Позняків, це Бібліотека №160 (вул. Григоренка 22/20). Раджу!
+6
12.04.202511:07
Не повірите, але я в бібліотеці взяла книжку Фоліо 😅
Зараз все поясню)))
Зараз все поясню)))
12.04.202509:03
Тримайте 5 важливих книжок для підлітків від Vivat:
1) Даніела Колоджі "Один проти всіх" — Художня історія про 14-річного підлітка, який звик бути "заводилою" та зіркою класу, але потрапив у нову школу, і тут його не помічають. Роман про підлітків, які шукають власний голос, а також про соціалізацію у новому колективі.
2) Тетяна Рубан "Тимчасово переселені" — художній роман про кількох підлітків, які через повномасштабну війну опинилися в Італії. Про травми вимушених переселенців і способи подолання труднощів.
3) Анастасія Забела "Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків. З життя одного фікуса" — нонфікшн для підлітків від секс-просвітниці та психологині, про фізіологічні й психологічні зміни під час дорослішання, перший секс, прийняття свого тіла та інші важливі речі;
4) Катерина Гольцберг "Я іду до психолога" — психологиня з двадцятирічним досвідом, розповідає про все, що має знати людина, яка переступає кабінет психолога і хоче отримати реальну допомогу. Буде корисна і підліткам, які побоюються йти до психолога, і дорослим також.
5) Валерія Савотіна "Незалежність: перезавантаження" — книжка - інтерактивна гра, у якій підлітки можуть обрати, як повернеться певний історичний період України, і до чого це може призвести. Книжка, яка показує, що кожен вибір у житті має наслідки.
До речі, а накидайте в коментах ще книжок, які заходять вашим підліткам? Може інші назбирають ідей, що їм варто купити. Підійде і художка, і нонфік.
пост #направахреклами
1) Даніела Колоджі "Один проти всіх" — Художня історія про 14-річного підлітка, який звик бути "заводилою" та зіркою класу, але потрапив у нову школу, і тут його не помічають. Роман про підлітків, які шукають власний голос, а також про соціалізацію у новому колективі.
2) Тетяна Рубан "Тимчасово переселені" — художній роман про кількох підлітків, які через повномасштабну війну опинилися в Італії. Про травми вимушених переселенців і способи подолання труднощів.
3) Анастасія Забела "Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків. З життя одного фікуса" — нонфікшн для підлітків від секс-просвітниці та психологині, про фізіологічні й психологічні зміни під час дорослішання, перший секс, прийняття свого тіла та інші важливі речі;
4) Катерина Гольцберг "Я іду до психолога" — психологиня з двадцятирічним досвідом, розповідає про все, що має знати людина, яка переступає кабінет психолога і хоче отримати реальну допомогу. Буде корисна і підліткам, які побоюються йти до психолога, і дорослим також.
5) Валерія Савотіна "Незалежність: перезавантаження" — книжка - інтерактивна гра, у якій підлітки можуть обрати, як повернеться певний історичний період України, і до чого це може призвести. Книжка, яка показує, що кожен вибір у житті має наслідки.
До речі, а накидайте в коментах ще книжок, які заходять вашим підліткам? Може інші назбирають ідей, що їм варто купити. Підійде і художка, і нонфік.
пост #направахреклами
+2
12.04.202508:22
Привела дитину вперше в бібліотеку.
Бібліотекарка питає:
- А у тебе є вдома книжки?
- Так, є!
- Більше, чи менше, ніж у нас?
- Більше!
І не збрехала ж 😅
Бібліотекарка питає:
- А у тебе є вдома книжки?
- Так, є!
- Більше, чи менше, ніж у нас?
- Більше!
І не збрехала ж 😅
12.04.202506:24
Вирішила нарешті прочитати "Мисливці за щастям" Валерія Пузіка. Вона давно у мене лежить, здається, нарешті морально готова.
Зробимо вигляд, що зараз дуууже пізній вечір п'ятниці ) Покажіть, #що_читають_книгочитуни на цих вихідних?
Зробимо вигляд, що зараз дуууже пізній вечір п'ятниці ) Покажіть, #що_читають_книгочитуни на цих вихідних?
11.04.202519:17
11.04.202519:06
Це вам на ніч ))
11.04.202518:01
Якщо звільняєте місце вдома перед літом, знайте, що можна віддати зайві речі на хорошу справу.
У Львові є така періодична подія - Базар Добра. Вони проводять благодійні ярмарки речей, а всі гроші йдуть на допомогу бездомним тваринам. Ось їх інста.
Наступний ярмарок буде 3-4 травня. І зараз вони відкрили збір речей.
Що їм треба:
Книжки, посуд, годинники, картини, прикраси, дрібна техніка, милі й дивні речі з історією. Одяг - ні.
Але, будь ласка, в хорошому стані: не розбиті, не зламані, не порвані. Такі, щоб хтось захотів купити.
Усі ці речі організатори продадуть на ярмарку, а всі гроші підуть на лікування та утримання тварин.
Дані для відправки Новою Поштою:
Андрус Марта
0730000075
Львів, відділення 98
А якщо ви зі Львова, можна просто принести: щодня з 10 до 18 години, вул. Олекси Довбуша 24, там знаходиться організація Домівка врятованих тварин.
пост #направахреклами (але замовив його не фонд, а небайдужа людина, яка цьому фонду допомагає)
У Львові є така періодична подія - Базар Добра. Вони проводять благодійні ярмарки речей, а всі гроші йдуть на допомогу бездомним тваринам. Ось їх інста.
Наступний ярмарок буде 3-4 травня. І зараз вони відкрили збір речей.
Що їм треба:
Книжки, посуд, годинники, картини, прикраси, дрібна техніка, милі й дивні речі з історією. Одяг - ні.
Але, будь ласка, в хорошому стані: не розбиті, не зламані, не порвані. Такі, щоб хтось захотів купити.
Усі ці речі організатори продадуть на ярмарку, а всі гроші підуть на лікування та утримання тварин.
Дані для відправки Новою Поштою:
Андрус Марта
0730000075
Львів, відділення 98
А якщо ви зі Львова, можна просто принести: щодня з 10 до 18 години, вул. Олекси Довбуша 24, там знаходиться організація Домівка врятованих тварин.
пост #направахреклами (але замовив його не фонд, а небайдужа людина, яка цьому фонду допомагає)
11.04.202516:46
Дочитала, і лишаюся при своїй думці, що це - одна з найкращих книжок з прочитаного за цей рік. І тема, і форма, і як це написано - захват.
Але книжка робить дуже боляче, бо вона - про глибоку недолюбленість і невміння любити. Шкода героїню, шкода авторку (бо це частково автобіографічна книжка), шкода багатьох дітей того покоління, шкода себе, нас, усіх. Аж до крику.
З назви та анотації я вважала, що “За маму, за тата” - це про “загодовування” дітей, коли їжа стає головним виявом піклування. І врешті призводить до ненормальних стосунків з їжею. Тут оцього “не встанеш зі стола, поки не з’їж” теж трохи є. Але роман не про це.
Йдеться про 90-і. Варю не любить мама, батько - бухає і б’є обох. Мати не може впоратися з цим життям, з проваленим шлюбом, небажаною дитиною.
Мама хоче, щоб її донька була кимось іншим - кращою, стрункішою. А краще - щоб її взагалі не було. Тому свою злість на життя, чоловіка і світ мама виливає у насилля над донькою. Бо над усім іншим в своєму житті влади не має. Вона її б’є, булить і постійно зважує.
Далі буде ще багато насилля у різних видах, і не тільки від мами.
Варя нікому не потрібна, окрім бабусі, але бабуся в її житті ненадовго. Спогад, як бабуся ліпить вареники, лишається одним з небагатьох, коли Варя почувалася захищеною та любленою. Щоб приглушити своє відчуття зайвості, недолугості, неправильності - вона починає набивати шлунок усім підряд. І це триватиме десятиліття, навіть коли мами вже поряд немає.
Авторка так виписала оце нав’язане відчуття нікчемності героїні, що хочеться довго ридати й жаліти. Бо трохи Варі живе в більшості з нас. До речі, чудовим рішенням було лишити порожній розділ зі словами “(ваша історія)” 💔. Бо мені теж є що туди написати. Багатьом “дітям 90-х” буде чим заповнити цю сторінку.
В першій частині ми бачимо ситуацію очима маленької дитини - яка нещасна, але в силу віку ще не може усвідомити, що відбувається. І це дуже моторошно читати, бо ми - мовчазні свідки - все розуміємо.
Далі йдеться про дорослу Варю, яка намагається віднайти себе з психотерапевтом і побудувати нормальні стосунки з їжею, вгамувати свій РХП. Бо почувається ув’язненою в думках про їжу: це нескінченне коло дієт, голодувань, об’їдань, ненависті до себе.
Ох, як я тебе розумію, дівчинко. Як нас таких багато, і як нас всіх шкода 💔.
До речі, читала, що авторка консультувалася з психологом, який працює з РХП - тому тут теж все дуже чітко й якісно.
Темп наростає, текст несе читача, викручує й провертає через м’ясорубку, з’являються образи (аж до діалогу Варі з Ісусом у випадковій церкві), місцями мене брали дрижаки. Непростий і майстерний текст, з точно виписаною атмосферою 90-х і тонко переданим станом героїні.
Не думаю, що він може вилікувати від РХП. Але пояснити, звідки це береться, і зробити інших трохи емпатійнішими до людей з великою вагою - так. А людей з РХП - змотивувати зробити перший крок до самоприйняття 💔.
Це дуже боляче. Це дуже близько. Це дуже круто.
#непозбувний_відгук
P.S. В коментах під спойлером - мої думки щодо фіналу.
Але книжка робить дуже боляче, бо вона - про глибоку недолюбленість і невміння любити. Шкода героїню, шкода авторку (бо це частково автобіографічна книжка), шкода багатьох дітей того покоління, шкода себе, нас, усіх. Аж до крику.
З назви та анотації я вважала, що “За маму, за тата” - це про “загодовування” дітей, коли їжа стає головним виявом піклування. І врешті призводить до ненормальних стосунків з їжею. Тут оцього “не встанеш зі стола, поки не з’їж” теж трохи є. Але роман не про це.
Йдеться про 90-і. Варю не любить мама, батько - бухає і б’є обох. Мати не може впоратися з цим життям, з проваленим шлюбом, небажаною дитиною.
Мама складалась із жіночих серіалів, зважування Барбари і тонального крему від синців на обличчі.
Мама хоче, щоб її донька була кимось іншим - кращою, стрункішою. А краще - щоб її взагалі не було. Тому свою злість на життя, чоловіка і світ мама виливає у насилля над донькою. Бо над усім іншим в своєму житті влади не має. Вона її б’є, булить і постійно зважує.
Мама схопила виделку, зачерпнула салат, запхала все у доньку і сказала “доїдай, у нас немає свиней, доїдайунаснемаєсвиней, доїдайунаснемаєсвиней, доїдайунаснемаєсвиней,доїдайунаснемаєсвиней, доїдайунаснемаєсвиней, доїдайунаснемаєсвиней, доїдайунаснемаєсвиней, доїдайунаснемаєсвиней, доїдайунаснемаєсвиней, доїдайунаснемаєсвиней, доїдайунаснемаєсвиней.
Далі буде ще багато насилля у різних видах, і не тільки від мами.
Варя нікому не потрібна, окрім бабусі, але бабуся в її житті ненадовго. Спогад, як бабуся ліпить вареники, лишається одним з небагатьох, коли Варя почувалася захищеною та любленою. Щоб приглушити своє відчуття зайвості, недолугості, неправильності - вона починає набивати шлунок усім підряд. І це триватиме десятиліття, навіть коли мами вже поряд немає.
Я все ще чую голос мами у себе в голові, вона каже мені тим завжди роздратованим голосом: - “Та що я там не бачила”, коли я стою гола посеред кімнати і намагаюся переодягнутися наспіх, а вона витріщається і коментує моє тіло
Я їм коли сумна, коли весела, коли злюсь, коли мені страшно, коли падає дощ або сніг, і їм тому, що маю їжу
Авторка так виписала оце нав’язане відчуття нікчемності героїні, що хочеться довго ридати й жаліти. Бо трохи Варі живе в більшості з нас. До речі, чудовим рішенням було лишити порожній розділ зі словами “(ваша історія)” 💔. Бо мені теж є що туди написати. Багатьом “дітям 90-х” буде чим заповнити цю сторінку.
Почуття провини - реакція на всі події у моєму житті. Коли їм, їм багато, голодую, а потім знову їм, я не така, як треба для себе, не така, як треба для суспільства, недостатньо гарна жінка, недостатньо гарна подруга, недостатньо гарна донька.
В першій частині ми бачимо ситуацію очима маленької дитини - яка нещасна, але в силу віку ще не може усвідомити, що відбувається. І це дуже моторошно читати, бо ми - мовчазні свідки - все розуміємо.
Далі йдеться про дорослу Варю, яка намагається віднайти себе з психотерапевтом і побудувати нормальні стосунки з їжею, вгамувати свій РХП. Бо почувається ув’язненою в думках про їжу: це нескінченне коло дієт, голодувань, об’їдань, ненависті до себе.
Ох, як я тебе розумію, дівчинко. Як нас таких багато, і як нас всіх шкода 💔.
До речі, читала, що авторка консультувалася з психологом, який працює з РХП - тому тут теж все дуже чітко й якісно.
Темп наростає, текст несе читача, викручує й провертає через м’ясорубку, з’являються образи (аж до діалогу Варі з Ісусом у випадковій церкві), місцями мене брали дрижаки. Непростий і майстерний текст, з точно виписаною атмосферою 90-х і тонко переданим станом героїні.
Не думаю, що він може вилікувати від РХП. Але пояснити, звідки це береться, і зробити інших трохи емпатійнішими до людей з великою вагою - так. А людей з РХП - змотивувати зробити перший крок до самоприйняття 💔.
Це дуже боляче. Це дуже близько. Це дуже круто.
#непозбувний_відгук
P.S. В коментах під спойлером - мої думки щодо фіналу.
11.04.202515:01
Дійшла до тієї стадії, що навіть у ті рідкісні моменти, коли в мій поштомат приїжджають НЕ книжки, а, наприклад, шоколад - він все одно у вигляді книжок 🫢
Що далі???
Молоко з книжок?
Одяг з книжок??
Страшне!
Що далі???
Молоко з книжок?
Одяг з книжок??
Страшне!
11.04.202514:00
Наступна книжка в серії "Літературний безвіз", що вийде в "Апріорі" - це роман, написаний у формі листів римлянина Марка до його колишньої коханої.
Називається "Таїна царства". Автор - класик фінської літератури Міка Валтарі. Вже відкрите передзамовлення.
Це - майже детектив про те, як герой випадково стає свідком розп'яття Ісуса і починає розслідувати, що трапилося, спілкуючись з його учнями та усіма, хто його бачив. Головна мета - зрозуміти, чи був цей дивний чоловік новим царем – і якщо так, то чому він дав себе вбити і де його царство?
Передзамовлення триватиме лише до 22 квітня, а потім книжка приїде, встигайте!
пост #направахреклами
Називається "Таїна царства". Автор - класик фінської літератури Міка Валтарі. Вже відкрите передзамовлення.
Це - майже детектив про те, як герой випадково стає свідком розп'яття Ісуса і починає розслідувати, що трапилося, спілкуючись з його учнями та усіма, хто його бачив. Головна мета - зрозуміти, чи був цей дивний чоловік новим царем – і якщо так, то чому він дав себе вбити і де його царство?
У реалістично описаних мешканцях Юдеї та Галілеї ми впізнаємо персонажів з Нового Заповіту, від Понтія Пилата до апостолів і Марії Магдалени, від Лазаря та його сестер до милосердої самарянки, а у неймовірних пригодах, що трапляються на очах у Марка, – біблійні сюжети.
Розгадуючи таїну царства Ісусового, герой книжки проходить нелегкий процес самопізнання, а ще – несподівано знаходить нову подругу життя.
Передзамовлення триватиме лише до 22 квітня, а потім книжка приїде, встигайте!
пост #направахреклами
11.04.202513:14
Дуже несподіваний поворот в книжці "За маму, за тата" 😳
Рекорды
12.04.202519:56
36.8KПодписчиков30.07.202323:59
250Индекс цитирования02.01.202423:59
11.9KОхват одного поста13.03.202509:39
11.7KОхват рекламного поста07.09.202423:59
21.51%ER02.01.202423:59
52.13%ERRpost.reposted:
Лачен пише
20.03.202509:11
У Харкові за півроку відновили друкарню Фактор-Друк — міністр економіки України
Її було відновлено за рахунок американського мецената Говарда Баффета
🥺
Її було відновлено за рахунок американського мецената Говарда Баффета
🥺
post.reposted:
books'n'talks
22.03.202520:38
Це вражаюча історія!
На окупованих росіянами територіях українські підлітки збираються на таємні чи підпільні читацькі клуби – щоб читати українську літературу
Хоча це загрожує – їм та їхнім батькам. Батьків можуть позбавити батьківських прав, дітей – "запросити" на допит...
Це звучить безумно. Це звучить страшно. Це звучить зобов'язуюче
Українську культуру не слід сприймати як те, що існує саме по собі. Українська культура потребує нас – її захищати, творити, передавати далі!
Ось посилання на статтю The Guardian
На окупованих росіянами територіях українські підлітки збираються на таємні чи підпільні читацькі клуби – щоб читати українську літературу
Хоча це загрожує – їм та їхнім батькам. Батьків можуть позбавити батьківських прав, дітей – "запросити" на допит...
Це звучить безумно. Це звучить страшно. Це звучить зобов'язуюче
Українську культуру не слід сприймати як те, що існує саме по собі. Українська культура потребує нас – її захищати, творити, передавати далі!
Ось посилання на статтю The Guardian
post.reposted:
Книгодурка
20.03.202518:31
#нампишуть
Трагікомедія у двох актах
Акт 1 Берлін
Книжка про тварин для дітей, на фінальному етапі верстки знадобилося кілька правок від художниці, домалювати пару дрібних деталей, дуже терміново, на сьогодні. Художниця: "У мене зараз літак, Берлін-Амстердам, але я з планшетом, завжди в літаках малюю, я за політ зроблю і з аеропорту вам одразу скину, не проблема"
Проходить три години, 5, 7, весь день...тиша. Трубку не бере, повідомлення не прочитані. Починаю з тривогою гуглити чи всі літаки за цей день долетіли куди треба. Нарешті дзвонить! Я на радощах: "Ви живі!" А вона: "Так, але я в тюрмі))(нервовий сміх у трубці) вірніше у поліцейському відділку аеропорта. Мене не пустили на літак. Я вчора ходила в парк помалювати і забула, що на дні сумочки завжди валяється ножичок олівці точити. Малееенький! Чесно, маленький! Ну його і просвітили у сумці. І з криками "Кримінал" німці мене закрили у відділку. Я їм доводила, що я художниця і то для олівців, і я просто забула... Але тримали 12 годин. Проте мені дозволили там помалювати на планшеті в камері, тому я закінчила мишку і хом'яка! Зараз скину"
Акт 2 Харків
Той же день, та ж книжка. Ніч, Харків.
Пишу дизайнеру - художниця прислала ті термінові малюнки, які ми чекали весь день. Зможеш доставити? Бо на ранок здавати коректору і друк.
"Так, звісно, поставлю. Як тільки відбій тривоги буде, і повернуся за комп, бо я вирішив в укриття спуститися. Шахеди й ракети, шось летить все в купі, один щойно у сусідній двір приліт. Але як тривога закінчиться, я поставлю і макет надішлю до завтра. У нас же там мишка і хом'як залишалися?"...
До сліз. Ніколи не забуду ту мишку, яка малювалася арештованою художницею і версталася під обстрілами. Просто дитяча книжка
Трагікомедія у двох актах
Акт 1 Берлін
Книжка про тварин для дітей, на фінальному етапі верстки знадобилося кілька правок від художниці, домалювати пару дрібних деталей, дуже терміново, на сьогодні. Художниця: "У мене зараз літак, Берлін-Амстердам, але я з планшетом, завжди в літаках малюю, я за політ зроблю і з аеропорту вам одразу скину, не проблема"
Проходить три години, 5, 7, весь день...тиша. Трубку не бере, повідомлення не прочитані. Починаю з тривогою гуглити чи всі літаки за цей день долетіли куди треба. Нарешті дзвонить! Я на радощах: "Ви живі!" А вона: "Так, але я в тюрмі))(нервовий сміх у трубці) вірніше у поліцейському відділку аеропорта. Мене не пустили на літак. Я вчора ходила в парк помалювати і забула, що на дні сумочки завжди валяється ножичок олівці точити. Малееенький! Чесно, маленький! Ну його і просвітили у сумці. І з криками "Кримінал" німці мене закрили у відділку. Я їм доводила, що я художниця і то для олівців, і я просто забула... Але тримали 12 годин. Проте мені дозволили там помалювати на планшеті в камері, тому я закінчила мишку і хом'яка! Зараз скину"
Акт 2 Харків
Той же день, та ж книжка. Ніч, Харків.
Пишу дизайнеру - художниця прислала ті термінові малюнки, які ми чекали весь день. Зможеш доставити? Бо на ранок здавати коректору і друк.
"Так, звісно, поставлю. Як тільки відбій тривоги буде, і повернуся за комп, бо я вирішив в укриття спуститися. Шахеди й ракети, шось летить все в купі, один щойно у сусідній двір приліт. Але як тривога закінчиться, я поставлю і макет надішлю до завтра. У нас же там мишка і хом'як залишалися?"...
До сліз. Ніколи не забуду ту мишку, яка малювалася арештованою художницею і версталася під обстрілами. Просто дитяча книжка
post.reposted:
Книжкові історії
24.03.202510:04
Авторка «Море спокою» одружилася у книгарні зі своєю партнеркою 🤍💫
27.03.202518:53
Ілларіон Павлюк вийшов з ПЕН-клубу після історії з невиключенням Винничука.
Ох, несеться (
Ох, несеться (
+2
01.04.202508:22
Редакція "Бородатого Тамарина" дуже мило й смішно привітала Макса Кідрука з Днем народження )
12.04.202508:22
Привела дитину вперше в бібліотеку.
Бібліотекарка питає:
- А у тебе є вдома книжки?
- Так, є!
- Більше, чи менше, ніж у нас?
- Більше!
І не збрехала ж 😅
Бібліотекарка питає:
- А у тебе є вдома книжки?
- Так, є!
- Більше, чи менше, ніж у нас?
- Більше!
І не збрехала ж 😅
09.04.202514:53
Це ж ідеальне привітання з весіллям! 😍
20.03.202511:19
Якщо замовляли "Великодню класику" від Вівату, потріть обкладинку і понюхайте, має пахнути пасочками 🥹
12.03.202514:56
І про хороше - щойно пан Едуард Андрющенко здав у видавництво Vivat рукопис книжки "Агент з ведмедиком", і нарешті якийсь короткий період часу я не чутиму вдома нічого про Домонтовича (але це не точно 😀).
950 тисяч знаків. Фух.
950 тисяч знаків. Фух.
+7
12.04.202511:18
Все почалося з того, що ми з донькою (5 років) читали книжку про бібліотеку, і вона спитала:
- А чому тут не купують книжки, а просто беруть? Як це?
- Ну так влаштовані бібліотеки. Там треба брати книжки, читати, повертати, і брати інші.
- А що, так можна було?
Ну добре, остання репліка була трохи іншими словами))
Це підкинуло мені ідею - треба показати дитині, як виглядає справжня бібліотека. Та й собі теж, бо я останній раз була в бібліотеці років 15 тому )
Нагуглила, що у нас на районі є Бібліотека сімейного читання, у якій є і дорослий, і дитячий відділи. Ще й працює по вихідних - ідеально!
Врешті цей похід став для мене відкриттям ) Бо:
1) Навіть, якщо у вас вдома і так багато книжок, можна сприймати це як ще одну форму дозвілля з дитиною. Софія пів години обирала книжки, погортала їх безліч, познайомилася з кількома дітьми, взяла 5 книжок додому - дуже сподобалося!
2) У дорослому відділі виявився доволі хороший асортимент. Є навіть рідкісні "Сараєво для початківців", або та сама "Бойня номер п'ять" за всі гроші світу. Трапляються новинки - думаю, читачі дарують. Вибір дуже ок. І все це можна читати безкоштовно, а не по 500 грн за книжку 👀 Якась магія 😅
3) За ті пів години, які ми там були, в бібліотеку зайшли з десяток дітей, і 90% - україномовні. Думаю, є якась пряма взаємозалежність між бажанням батьків водити їх в бібліотеку і мовою спілкування в сім'ях 🤔
Чесно кажучи, уявляла собі будь-яку бібліотеку, як оту пустелю з мема, де катається перекотиполе. Але виявилося, що це популярне місце! Ого! 👀
4) Ну і загалом дуже приємно дивитися, як батьки з дітьми обирають книжки, обговорюють їх - причому, видно, що усі - постійні клієнти. Це такий острівець "своїх людей" на районі ) Бо дивишся і розумієш, що у вас з цими людьми плюс-мінус такі ж цінності, приємно.
5) Врешті взяли 5 дитячих книжок, які доньці аж нетерпілося швидше прочитати (бо сама ж обирала!). Я собі взяла Кутзее від Фоліо. Бо рука б не піднялася купити, але Кутзее дуже люблю. Взяти в бібліотеці - ідеальний компромісний варіант!
6) Гадаю, ми тепер сюди ходитимемо регулярно ) Принаймні, за дитячими книжками. Не так заради книжок, як заради самого процесу. І щоб донька бачила й інших книголюбів у їхньому природньому середовищі та розуміла, що їх багато )
P.S. Якщо ви з Позняків, це Бібліотека №160 (вул. Григоренка 22/20). Раджу!
- А чому тут не купують книжки, а просто беруть? Як це?
- Ну так влаштовані бібліотеки. Там треба брати книжки, читати, повертати, і брати інші.
- А що, так можна було?
Ну добре, остання репліка була трохи іншими словами))
Це підкинуло мені ідею - треба показати дитині, як виглядає справжня бібліотека. Та й собі теж, бо я останній раз була в бібліотеці років 15 тому )
Нагуглила, що у нас на районі є Бібліотека сімейного читання, у якій є і дорослий, і дитячий відділи. Ще й працює по вихідних - ідеально!
Врешті цей похід став для мене відкриттям ) Бо:
1) Навіть, якщо у вас вдома і так багато книжок, можна сприймати це як ще одну форму дозвілля з дитиною. Софія пів години обирала книжки, погортала їх безліч, познайомилася з кількома дітьми, взяла 5 книжок додому - дуже сподобалося!
2) У дорослому відділі виявився доволі хороший асортимент. Є навіть рідкісні "Сараєво для початківців", або та сама "Бойня номер п'ять" за всі гроші світу. Трапляються новинки - думаю, читачі дарують. Вибір дуже ок. І все це можна читати безкоштовно, а не по 500 грн за книжку 👀 Якась магія 😅
3) За ті пів години, які ми там були, в бібліотеку зайшли з десяток дітей, і 90% - україномовні. Думаю, є якась пряма взаємозалежність між бажанням батьків водити їх в бібліотеку і мовою спілкування в сім'ях 🤔
Чесно кажучи, уявляла собі будь-яку бібліотеку, як оту пустелю з мема, де катається перекотиполе. Але виявилося, що це популярне місце! Ого! 👀
4) Ну і загалом дуже приємно дивитися, як батьки з дітьми обирають книжки, обговорюють їх - причому, видно, що усі - постійні клієнти. Це такий острівець "своїх людей" на районі ) Бо дивишся і розумієш, що у вас з цими людьми плюс-мінус такі ж цінності, приємно.
5) Врешті взяли 5 дитячих книжок, які доньці аж нетерпілося швидше прочитати (бо сама ж обирала!). Я собі взяла Кутзее від Фоліо. Бо рука б не піднялася купити, але Кутзее дуже люблю. Взяти в бібліотеці - ідеальний компромісний варіант!
6) Гадаю, ми тепер сюди ходитимемо регулярно ) Принаймні, за дитячими книжками. Не так заради книжок, як заради самого процесу. І щоб донька бачила й інших книголюбів у їхньому природньому середовищі та розуміла, що їх багато )
P.S. Якщо ви з Позняків, це Бібліотека №160 (вул. Григоренка 22/20). Раджу!
08.04.202507:02
Вау, Кідрук відкрив передзамовлення на настільну гру по своїй книжці "Колонія". Оце топ, нарешті на ринку хтось це зробив!
Майже 3К грн, але для настолок це звичайна ціна
Майже 3К грн, але для настолок це звичайна ціна
17.03.202511:44
Верещу 😂
22.03.202509:24
Віталій Капранов зробив надгробний камінь для свого брата Дмитра Капранова.
Виглядає трохи моторошно, бо на ньому написано "брати Капранови" і зображено два профілі. Але водночас по-особливому щемко 💔
Виглядає трохи моторошно, бо на ньому написано "брати Капранови" і зображено два профілі. Але водночас по-особливому щемко 💔
Подтвердите владение каналом
Чтобы подтвердить владение каналом, необходимо сделать следующее:01
Откройте Управление каналом
Откройте ваш телеграм канал и перейдите в “Управление каналом”.
02
Откройте список Администраторов
Нажмите на “Администраторы” и выберите “Добавить администратора”.
03
Добавьте Analytics бота
В форме поиска введите tglist_analytics_bot и выберите нашего analytics бота.
04
Предоставьте права
Предоставьте следующие права для бота:
05
Вы успешно прошли верификацию
Нажмите “Подтвердить”
1 / 5
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.