Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Просмотреть
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Просмотреть
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Просмотреть
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Просмотреть
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Просмотреть
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Просмотреть
one more chapter avatar

one more chapter

читаю та перекладаю книги, щоб утекти від реальності.
▪️про співпрацю: https://telegra.ph/Sp%D1%96vpracya-z-one-more-chapter-12-04
▪️ анонімні питання: https://ngl.link/onemorechapter
написати мені можна тут: @a_e_black
Рейтинг TGlist
0
0
ТипПубличный
Верификация
Не верифицированный
Доверенность
Не провернный
РасположениеУкраїна
ЯзыкДругой
Дата создания каналаNov 11, 2022
Добавлено на TGlist
Jun 01, 2024
Я владелец канала
История изменений
Прикрепленная группа
OM
one more chapter
18

Рекорды

09.04.202523:59
1.6KПодписчиков
30.03.202523:59
200Индекс цитирования
18.03.202511:17
6.9KОхват одного поста
04.03.202509:57
2.5KОхват рекламного поста
14.03.202523:59
25.48%ER
18.03.202511:17
462.27%ERR

Популярные публикации one more chapter

Все посты
Post media background
Post media
13.03.202516:02
От мені й вилізла боком звичка вимірювати переклад в сторінках — почала новий переклад, а там шрифт десь у два рази дрібніший, ніж зазвичай. Too many words on the page!
Два дні злилася, що не добиваю свою норму, плюнула й вирішила хоч на день перейти до іншого перекладу, який рухається швидше, щоб не відчувати себе лохом.
Чи винесла я з цього певний урок? Так. Чи буду рахувати тепер денну норму в знаках? Ноуп 👍
24.03.202523:28
Письменницю заарештували за книгу з педофілією і сексуальним насильством над дітьми, і це справді має спровокувати роздуми й дискусію про те, що дозволяється в художній літературі.

Хто не в курсі ситуації:
Допис про книгу
Допис про арешт
Ще трохи про арешт

Анотацію я причепила скріном. Вибачте, але я не буду це перекладати, та ви можете розпізнати текст через перекладач.

Так, це самвидав. Але ця книга була на ґудрідз, людям розсилали копії на рецензії. Як це могли пропустити на таких платформах?

З популяризацією дарк романів людей трохи почало плавити, і книги з романтизацією насилля виправдовують тезами «не подобається — не читайте» або «всі мають право на фантазії». Так а де пролягає межа? У віці героїв? Однак не всі героїні дарк романів перебувають у свідомому й зрілому віці, хтось із них заледве має 18 років. І що тоді?

Дарк романи — це нішевий жанр. Вони не мають бути «хітом буктоку!», «гарячими новинками!», «небезпечним коханням!». Інакше такі люди, як-от ця авторка, подумають — а чому мої фантазії не мають право на існування? А чому б їх не надрукувати? І от, це надрукували й випустили. Який критерій для того, щоб книга викликала занепокоєння? Такого немає, і от ми пожинаємо результати.

Популяризація цього жанру вже давно мене бентежить, тому що є жінки, які читають такі романи з подружками і хихикають, а є дівчата, яким по 13-14 років, і вони купують те, що популярне, а потім думають, що сумнівна згода — це хот, бо так написано в книжці. Можете називати мене моралізаторкою, але є різниця, коли підлітки натикаються на такі історії десь онлайн, вишукуючи їх на сайтах з фанфіками (а таке роблять далеко не всі), і коли це продається в топі книгарень — бери й читай.

Так, я розумію, що видавництва не беруться за такий трешняк, і що ця книга не вийшла б в одному із них друком. Але подивіться, як роздули цю ситуацію, як швидко вона набула розголосу. Це не богом забутий фанфік на якомусь сайті під купою сумнівних тегів, це книжка, яка висіла на ґудрідз, яку розсилали читачам.

Мені здається, що пора трішки пригальмувати з роздутою популярністю таких книг. Ви можете читати, що захочете, але ці книги виходять далеко за межі бульбашки. Є різниця між почитати для задоволення і відстоюванням популярності книг, які репрезентують конкретні кінки.

І наостанок: я розумію, чому в буктоці така революція спайсі книг — багато людей не здогадувалися, що порно можна читати. Жінки й дівчата, яких шеймлять за дослідження своєї сексуальності, знаходять в цьому певну розраду. Але ми вже десь на такій межі, коли між спайсі ромкомами проштовхуються книжки з романтизацією насилля. Так не має бути, бо цим ми даємо простір для книжок, які повинні лишатися в обмеженому колі читачів.
Post media background
Post media
08.04.202518:47
Цього квітня мені треба:

🌟закінчити переклад на 600+ сторінок (ще десь ~150)
🌟вичитати цей переклад на 600+ сторінок
🌟здати переклад невеличкого формату
🌟провести три книжкові події
🌟пережити книжкову країну
🌟розпланувати наступний переклад, щоб нормально відпочити

Перед тим, як ви запитаєте, чи в мене все нормально з головою, я скажу, що наразі цей темп мені підходить. На менше я не можу погодитися, тому що це буквально втілення моєї мрії, а більшого брати не варто. Але такий темп також змушує правильно розставляти пріоритети і дуже багато планувати, бо це все просто нереально тримати в голові.

Що я роблю для планування?

📎Завела окремий календар в гуглі, куди записую всі переклади. Я дуже тішуся тому, що наразі мої співпраці з видавництвами розписані до наступного літа, але в такому випадку просто необхідно наглядно бачити ці дедлайни і планувати між ними паузи.

📎Зробила такий собі translation hub у Notion, де збираю поточні переклади. Це дуже зручно, бо у мене під рукою є шкала прогресу, де я бачу, скільки сторінок лишилося; дедлайн з точною кількістю днів і тижнів; усі маленькі й не дуже завдання, на які треба буде звернути увагу під час правок. Якщо цікаво, можу зробити окремий пост про те, як налаштувати таку штуку в Notion.

📎Обов'язково. Планую. Відпочинок. Нові проєкти так і манять, але без відпочинку нікуди, інакше можна зловити старе добре вигорання (знаємо, бачили, відчували).

До речі, мені дуже на руку грає весняно-літнє загострення період активності, який зʼявляється з переведенням годинника і довшим світловим днем. Мені легше працювати, коли темніє о 8 вечора, а не о 4, і я цим користуюся. Зате можете уявити, як я почуваюся взимку 😭

А які у вас лайфхаки для того, щоб не поїхати дахом продуктивності?
30.03.202511:59
Презентація з Іриною Грабовською в Рівному вийшла дуже весела і затишна ❤️
В якийсь момент під час підписання книжок в книгарні закінчилася перша частина трилогії, тож я вважаю, що люди пішли зацікавлені 😅

Перед презентацією трохи хвилювалася, але Ірина така чудова і вайбова, що з перших хвилин хвилювання як рукою зняло 🫶
Приходьте до українських авторів на презентації і підтримуйте їх, бо, як сказала Ірина, ми всі в одній шлюпці і вигрібаємо разом 🤭
Post media background
Post media
12.03.202520:34
Навздогін до попереднього поста — колись я зробила про себе мем. Рада, що він досі актуальний 👉
Post media background
Post media
07.04.202520:39
Я: вирішую почитати книжку, бо там є собака
Книжка: hold my beer

Викладачка письменницької майстерності, яка втратила друга через самогубство, отримує у «спадок» від нього німецького дога. Сама з величезним собакою в маленькій квартирі, попри заборону тримати тварин удома, героїня намагається через любов до пса пережити втрату та зібрати по друзках своє життя.

👁 Насправді я знала, що «Друг» доволі меланхолійний, що він читається радше як лист чи роздуми, а не сюжетна книжка. Бажання почитати про собаку все-таки переважило, але ця книга передусім про втрату, горе, письменництво, роздуми про літературу, самотність, стосунки, репутацію, кохання.

🦮Не раджу читати цю книжку тим, хто чутливий до будь-якої згадки про покинутих або померлих тварин — вони бувають дуже побічні, але я на таке важко реагую.

📜Книжка лишає по собі меланхолійний посмак, роздуми про те, скільки ми готові прощати друзям, і як другом іноді може стати зовсім не людина. Дві самотності, які захищають одна одну.

І моя улюблена цитата:

«У тебе весь дім пропах собачатиною», — зауважує один із гостей. Я кажу, що подбаю про це.
Так і роблю — більше ніколи не запрошую цю людину в гості.
12.03.202514:49
‼️Дуже важливий пост про "Видавництво" та умови роботи з ними.

Ірина Ніколайчук в своєму фейсбуці написала довгу історію своєї співпраці з "Видавництвом" як редакторки, і це лише підтверджує те, що я вже неодноразово чула. Весь пост дуже раджу прочитати тут,
на скрінах я виділила лише те, про що згадую в цьому дописі. Для нормального розуміння ситуації прочитайте пост Ірини повністю.

Скажу одразу, мені жахливо прикро за цю ситуацію, тому що я люблю книжки "Видавництва" і те, що вони роблять. Але я вже не один раз чула про те, що вони затримують гонорари підрядникам, а це для мене величезний ред флег. Інший такий ред флег — це те, що, як зазначила Ірина, договори не підписуються. Як тоді можна отримати адекватні й чесні умови праці, коли вони не прописані і не зафіксовані? Я пишу це з боку перекладачки, яка колись сподівалася співпрацювати з "Видавництвом", але тепер я цього не хочу.

Також у пості Ірини зазначено, яка зазвичай була аргументація для таких затримок і боргів. Якщо ви стежите за "Видавництвом", то ви могли бачити, як цей наратив просочувався у взаємодію з читачами — "робіть передзамовлення, інакше тайтли не видаватимуться", "ми змінюємо видавничий портфель, бо українські читачі не зацінили важливості книг" (про це можна почитати отут). Чомусь з цього виникає відчуття, що це читачі винні, бо не зацінили таких класних книг. Але приклад з Fun Home показав, що якщо читачів відповідно зацікавити, привернути до книги увагу, то наклад розлетиться. Можливо, винні не читачі, а подача? І це не лише мої слова — я бачила коментарі, де "Видавництву" неодноразово радили краще просувати книги.

Я дуже сподіваюся, що з цієї ситуації буде зроблений висновок, і реакція "Видавництва" буде відповідною — не слова, а дії, де вони виплатять борги тим, хто чекає оплату своєї праці місяці, а то й роки. Я дуже хочу, щоб видавництво з такими цінностями в нас процвітало, але погоджуся з Іриною в тому, що спочатку потрібно пропагувати такі цінності на ділі. І ще раз наголошу — я завжди підтримувала "Видавництво", але дізнавшись про такі речі, я не намагатимуся завести з ними перекладацьку співпрацю і не радитиму цього робити, допоки не буде адекватна реакція.

Я не закликаю нікого до кенселінгу чи хейту в бік "Видавництва", тому що я розумію, що з цього може вирости. Однак ви можете писати коментарі під дописами про це, тегати "Видавництво" й адекватно закликати змінити свою позицію. Я хочу, щоб про це знали ті, хто дотичний до книжкової індустрії і міг опинитися в такій самій ситуації.
post.reposted:
тут живе перекладокиця avatar
тут живе перекладокиця
Post media background
Post media
09.04.202512:17
Редакторка Юлія Мороз поділилася другою частиною ознак неякісного перекладу.

Читати тут ще більше🥰

1️⃣Фраза «перш ніж», коли це друга дія.

2️⃣Фраза «перш ніж», яку взагалі треба змінити на «і; а потім».

3️⃣ Помилкове «але».

4️⃣ Багатослівʼя. Або не так. Багатоіменництво і багатопідрядництво.
Ось наприклад:
Юлія, вона була...
Книжка, подай мені її...

5️⃣Неправильно вжиті дієприслівникові звороти.
🌷🌷🌷🌷🌷🌷🌷🌷
З усім згодна, але от четвертий пункт змусив замислитися: Чи є межа між природною українською і стилем автора? Де вона?

#перекладокиця_про_переклад
Post media background
Post media
05.04.202517:05
Чого я не здогадалася чіпляти ліхтарика туди…
Post media background
Post media
07.04.202511:36
⬆️Нарешті можна розказати!!
Приходьте на відкриття Вівату в Рівному (так, ми дочекалися!!) 💚

18 квітня о 18:00 поговоримо з Юлею і Олею про гарячі сюжети Алі Гейзелвуд, а 19 квітня о 13:00 послухаємо чудову Аліну, перекладачку «Неявки» і мою бесті 🥹

А ще покажу вам снік пік книгарні в Рівному (хоча всі вже мабуть побачили в книгочитунки 😅)
post.reposted:
Eslava Sabio✨📚 avatar
Eslava Sabio✨📚
Post media background
Post media
09.03.202511:11
Принесла вам прекрасну новину — в Рівному буде книгарня Vivat 🥳

Поки без жодних подробиць, але оскільки вже є локація (центр міста) і шукають працівників, відкриття точно не за горами.

Дуже радію і з нетерпінням чекаю, коли увірвусь і в цю книгарню😍
08.04.202509:00
Думала я, вставляти свої пʼять копійок щодо толстого у «Великодній класиці» чи ні, але хочеться на цьому прикладі пояснити різницю між тим, що було з Гейзелвуд.

➡️Хто не в курсі ситуації, тут розписано, як в передмові до «Великодньої класики» літературознавець Богдан Тихолоз згадав твір толстого, і на фейсбуці обурилися, мовляв, нащо його згадувати в такій книжці.

⏺Я цілком погоджуюся з паном Тихолозом в тому плані, що ми не можемо стерти вплив російського на нашу культуру і ігнорувати той факт, що наші письменники мали з цим звʼязок. Так само якщо згадка про цю літературу важлива для історичного контексту збірки, то ми не можемо її просто викинути. Удавати, що цієї історії не існувало — це справді безглуздо, і я б не кидалася на згадку русні, якщо без цього контекст неповний.

❓Чи була потрібна ця згадка, мені особисто не цілком ясно, бо в своєму коментарі пан Богдан пише, що вона йому здавалося важливою для контексту, але потім вказує, що без неї можна було б обійтися. Проте я закликаю не шукати тут якоїсь зради, тому що з його поста видно, що він принаймні вважав, що це потрібно для історичної довідки.

📌В чому тоді різниця між згадками русні в книжці Гейзелвуд чи будь-якому іншому перекладі? Та в тому, що в них ці згадки не несуть жодної цінності. За прикладами в цьому пості ясно видно, що якщо їх замінити на інші твори, від цього суть не міняється, ба більше — авторка сама дозволила це зробити. Їй це неважливо. Русня там не несе історичної цінності і не має впливу, тож контекст не страждає.

❗Але. Я аж ніяк не погоджуюся в тому, що викидання русні — це прояв страху чи боягузтва. Найбільше я ненавиджу тези на взір «вдавати, що російських письменників не існує — це мов вдавати, що росії і путіна не існує теж». І таких коментарів я бачила достатньо. «Ми не можемо забувати, що росія існує!»

⏺Вибачте, але я не забуваю, що вона існує. Щодня я бачу новини про обстріли й смерті, я на роботі постійно стикаюся зі злочинами русні. Я не забуваю про це, не вдаю, що її не існує і я ніколи, бляха, цього не забуду в своєму житті.
І саме тому я НЕ ХОЧУ бачити згадки про русню там, де вони не потрібні. Я НЕ ХОЧУ бачити їх у своїх ромкомах, трилерах чи горорах, які я читаю, щоб розслабитися. Я НЕ ХОЧУ чути про них у фільмах, у новинах поп-культури.

⏺Так, я хочу, щоб цієї культури не існувало. Так, я розумію, що це неможливо. Але є різниця між тим, щоб писати про русню там, де ми згадуємо історію чи її вплив на цю історію, і пхати її туди, де можна обійтися. Для мене видалення таких згадок — це не прояв страху. Можливо, це суто егоїстичне бажання зробити з руснею те, що вона робила з нашими письменниками. Але вони це робили, бо боялися нашого впливу, а я хочу це зробити, щоб бачити менше згадок їхньої непотрібної культури там, де не треба. Російська культура дуже переоцінена на заході, ми всі це знаємо. І якщо це перекладна література, то я не бачу сенсу тягнути це сюди, якщо є змога це змінити, узгодивши з автором.

Якщо ми й далі вдаватимемо, що ці згадки без потреби — це щось нормальне, то нічого не зміниться. Українці не перестануть згадувати росію, іноземні автори теж не перестануть ліпити її у свої книжки. Це правильно — підіймати про це розголос. Неправильно ігнорувати такі речі і думати, а яка різниця.
06.04.202509:37
🎧 Якщо шукаєте, що послухати під домашні справи, дуже раджу випуск подкасту «Техніка читання» про редагування з Анастасією Бідонько — редакторкою, упорядницею і співзасновницею видавництва «Ще одну сторінку».

Це буде корисно як для читачів, так і для перекладачів чи авторів, які хочуть розібратися в таких питаннях:

🌟Які є етапи редактури?
🌟У чому різниця між випусковою і літературною редакторкою?
🌟Як відбувається робота з текстом сучасних авторів?
🌟Як працюють з перевиданням класиків?
🌟Як редагувати власний текст?

Мені дуже сподобалось, як Анастасія наголошувала, що випуск книжки — це командна робота. Авторський це текст чи перекладний, книжка проходить багато етапів, і над результатом працюють багато людей. Тому надрукована книжка, яку ви тримаєте в руках, це праця цілої команди, яка старалася над тим, щоб фінальний продукт був чудовий.

Подкаст можете послухати тут.
Post media background
Post media
09.03.202521:40
Я перепрошую, а хто мені оплатить після цього терапію?
Я не дозволяю собі усвідомлювати, що тут щойно сталося, бо я не хочу ридати, тому перебуваю на стадії заперечення.
Це одна з тих серій, де я взагалі не розумію, що буде далі, і це чудово, але водночас… ауч.
14.03.202510:01
Це просто геніально, якщо чесно. Теж треба зробити підбірку непрочитаного 🥺
Войдите, чтобы разблокировать больше функциональности.