Раніш просив у Бога – збережи,
Живими поверни усіх додому.
А нині стрілки часу, мов ножі,
Що і Всевишній відчуває втому:
За котрим лютим – лютая весна,
Де все цвіте – тіла, пліснява, квіти,
І пятниця – страшна, а не страсна,
Труни, труни, під саванами діти,
Донат, донат, на дрон, на РЕБ, на гріб,
На посошок, допили і погнали –
Не розбереш, де регіт, а де хрип,
Де Лазареві склепи, де підвали,
Сирени виють, виють матерІ,
Марія плаче миррою над тілом.
Летить над домом з ночі до зарі
Примушення до миру із тротилом.
Христос воскрес! Воістину, скажи?
Кагор і паска, крашанка і квітка.
Раніш просив у Бога – збережи.
Тепер прошу:
нехай все буде
Швидко.
#skladno
Darwin Tremor
